Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/33251/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2021. Зареєстровано: 09.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2021.
Дата набрання законної сили: 08.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/17557/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 вересня 2021 року 
		м. Київ
		справа №640/33251/20
		провадження № К/9901/17557/21, К/9901/18003/21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Шевцової Н. В.
		розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
		за касаційними скаргами представників ОСОБА_1 - адвоката Самольотова Ігоря Ігоровича та адвоката Мастістого Іллі Андрійовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Собківа Я. М., суддів: Глущенко Я. Б., Черпіцької Л. Т.
		І. Суть спору
		1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (далі - Центральне МУ ДМС) про визнання протиправним та скасування рішення Центрального МУ ДМС від 24 грудня 2020 року про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - ГУ ДМС України у м. Києві) від 15 січня 2018 року про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .
		2. В мотивування позову зазначає, що 07 грудня 2017 року позивач звернувся ГУ ДМС України у м. Києві про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України".
		Вказує, що підставою для набуття громадянства є постійне проживання на території України до 24 серпня 1991 року батька позивача ОСОБА_2 .
		За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято рішення від 15 січня 2018 року про оформлення набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" та, як наслідок, 24 січня 2018 року позивач отримав паспорт громадянина України у формі ID-картки за № НОМЕР_1 , код органу, що видав: 8036.
		Однак, на підставі повідомлення Національної поліції України про те, що паспорт громадянина Ізраїлю № НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , визнано викраденим на території держави Ізраїль, а також таким, що видався іншій особі, 12 березня 2019 року відповідачем прийнято рішення, яким скасовано рішення ГУ ДМС України у м. Києві від 15 січня 2018 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 . 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням органу міграційної служби, позивач оскаржив його в судовому порядку, внаслідок чого рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року у справі № 640/11913/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року, скасовано рішення Центрального МУ ДМС від 12 березня 2019 року.
		Незважаючи на набрання законної сили рішення суду, відповідачем повторно прийнято рішення від 09 квітня 2020 року, яким скасовано рішення ГУ ДМС у м. Києві від 15 січня 2018 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року у справі № 640/10643/20, яке не оскаржено Центральним МУ ДСМ, рішення від 09 квітня 2020 року визнано протиправним та скасовано.
		Натомість відповідачем втретє, з тих самих підстав, які досліджено та оцінено в судових рішеннях у справах № 640/11913/19 та № 640/10643/20, прийнято рішення Центрального МУ ДМС від 24 грудня 2020 року про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15 січня 2018 року про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .
		Вважаючи рішення Центрального МУ ДМС від 24 грудня 2020 року протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про його скасування.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві із заявою про набуття громадянства, відповідно до вимог частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України". Підставою для набуття громадянства України слугувало постійне місце проживання його батька - ОСОБА_2 на території України.
		4. За результатами розгляду заяви ГУ ДМС України у м. Києві прийнято рішення від 15 січня 2018 року про набуття позивачем громадянства України, на підставі чого останньому видано паспорт громадянина України у формі ID картки № НОМЕР_1 .
		5. 24 грудня 2020 року Центральним МУ ДМС скасовано рішення ГУ ДМС України у м. Києві від 15 січня 2018 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .
		6. Вказане рішення органу міграційної служби прийнято на підставі подання Шевченківського районного відділу Центрального МУ ДМС, за змістом якого, підставами для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України згідно зі статтею 21 Закону України "Про громадянство України" зазначено:
		1) набуття позивачем громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме: факт видачі документа, що засвідчує родинні стосунки (свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 29 червня 2012 року, видане Митищинським управлінням РАЦС Головного управління РАЦС Московської області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з особою, яка народилася на території України до 24 серпня 1991 року народження не підтверджується (за даними архіву Митищинського управління РАЦС Московської області в період з 07 листопада 1974 року до 09 липня 2018 року відсутній запис акту про народження стосовно ОСОБА_1 , архівний фонд збережений повністю, свідоцтва серії НОМЕР_4 ніколи не надходили до зазначеного управління для оформлення та видачі) (копія листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 23 грудня 2020 року № ІР/1504/09/F03/34973/FF10/R2/1);
		2) паспорт громадянина Держави Ізраїль № НОМЕР_2 , який подано ОСОБА_1 разом із заявою для набуття громадянства України є таким, що видавався іншій особі та є викраденим 19 травня 2015 року на території Держави Ізраїль;
		3) на момент подання документів та прийняття рішення про набуття громадянства України є особою з іншими персональними даними (згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-020/60594-ТР від 12 грудня 2020 року за результатами трасологічної експертизи за спеціальністю 4.6 "Дактилоскопічні дослідження", проведеної в кримінальному провадженні Дніпровського УП ГУНП у м. Києві №12019100040000938, зображення відбитків пальців рук в електрофотографічній копії на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, який перебуває у міжнародному розшуку, та відбитків пальців рук в дактилоскопічній карті на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишені однією особою).
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		7. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 02 лютого 2021 року позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.
		8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт набуття позивачем громадянства шляхом обману внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту не встановлено у судовому порядку, а, зокрема, лист Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 23 грудня 2020 року № ІР/1504/09/F03/34973/FF10/R2/1 не може слугувати достатньою правовою підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
		Разом з цим суд першої інстанції зазначив, що посилання відповідача на висновки трасологічної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження №1209100040000938 не можуть бути визнаними належними та допустимими доказами в межах оцінки правомірності прийнятого відповідачем рішення про скасування рішення про оформлення громадянства України за територіальним походженням, як в силу статті 62 Конституції України, так і в силу положень Закону України "Про громадянство України" та Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215.
		9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.
		10. Шостий апеляційним адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, дійшов висновку про правомірність оскаржуваного рішення органу міграційної служби з огляду на подання позивачем до ГУ ДМС України в м. Києві свідомо неправдивих відомостей разом із заявою від 07 грудня 2017 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
		IV. Касаційне оскарження 
		11. Представники позивача - адвокат Самольотов І. І. та адвокат Мастістий І. А. подали касаційні скарги на вказане судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просять скасувати його постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		У касаційній скарзі адвокат Самольотов І. І. зауважує на тому, що апеляційний суд під час ухвалення свого рішення не врахував висновків щодо застосування статті 21 Закону України «Про громадянство України», викладених у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 820/750/17 та від 31 березня 2021 року у справі № 640/33251/20.
		Своєю чергою адвокат Мастістий І. А. у своїй касаційній скарзі вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків стосовно застосування приписів статті 21 Закону України «Про громадянство України», викладених у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 820/750/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 820/1293/16, від 19 грудня 2019 року у справі № 815/3575/15 та від 11 листопада 2018 року у справі № 820/1693/16.
		12. Верховний Суд ухвалами від 25 травня 2021 року та від 30 червня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргами представників ОСОБА_1 - адвоката Самольотова І. І. та адвоката Мастістого І. А. на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		13. Представник Центрального МУ ДМС подав відзиви на касаційні скарги, в яких, наполягаючи на безпідставності останніх, просить залишити їх без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		14. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		16. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		17. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-III).
		18. Громадянами України відповідно до статті 3 Закону № 2235-ІІІ є:
		1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
		2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
		3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
		4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
		Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
		19. Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2235-III документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
		20. Підстави набуття громадянства України містяться у статті 6 Закону № 2235-III, відповідно до пункту 1 частини першої якої громадянство України набувається за територіальним походженням.
		21. Положеннями частини першої статті 8 Закону № 2235-III передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
		22. 27 березня 2001 року Президентом України видано Указ № 215, яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (зі змінами) далі - Порядок № 215), який відповідно до Закону № 2235-III визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
		23. Відповідно до пункту 27 Порядку № 215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт постійного проживання батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір`ю, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
		24. Згідно зі статтею 17 Закону № 2235-III громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
		25. Пунктом 2 частини першої статті 19 Закону № 2235-III обумовлено, що підставами для втрати громадянства України є, зокрема, набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.
		26. Відповідно до положень статті 21 Закону № 2235-III рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
		27. В силу пункту 88 Порядку № 215 для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
		VI. Позиція Верховного Суду
		28. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності скасування Центральним МУ ДМС рішення про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням.
		29. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням у разі якщо особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України".
		30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до рішення ГУ ДМС України у м. Києві від 15 січня 2018 року. 
		Підставою для набуття позивачем громадянства слугувало постійне проживання на території України до 24 серпня 1991 року батька позивача - ОСОБА_2 . На підтвердження права на оформлення громадянства позивачем було додано Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження щодо його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		31. Водночас, з аналізу статті 21 Закону № 2235-III та пункту 88 Порядку № 215 вбачається, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі подання органів міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України та на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
		32. Тобто, необхідною та обов`язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону № 2235-ІІІ є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
		33. Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.
		34. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 820/1293/16, від 24 квітня 2019 року у справі № 2040/5642/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 815/3575/15 та від 31 березня 2020 року у справі № 826/15115/17.
		35. У справі, що розглядається, підставами для прийняття оскаржуваного рішення Центрального МУ ДМС від 24 грудня 2020 року про скасування рішення ГУ ДМС України у м. Києві від 15 січня 2018 року про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 зазначено подання останнім завідомо неправдивих відомостей та підроблених документів, які слугували підставою для набуття ним громадянства України на підставі статті 8 Закону № 2232-ІІІ.
		36. Враховуючи, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує доведеності та наявності письмових доказів щодо встановлення факту подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, у справі, що розглядається, спірним питанням є наявність чи відсутність доказів, які б підтверджували провину ОСОБА_1 або злочинний намір, подачу ним завідомо хибних відомостей, при отриманні ним паспорта громадянина України.
		37. Як встановлено судами, підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували листи Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України від 23 грудня 2020 року № 6.4/4844-20 щодо опрацювання листа Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 22 грудня 2020 року № 135/20/55/03-2020 з повідомленням про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/111-020/60594-ТР від 12 грудня 2020 року за результатами трасологічної експертизи за спеціальністю 4.6 "Дактилоскопічні дослідження", проведеної в кримінальному провадженні Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві №12019100040000938 відносно позивача та лист Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 23 грудня 2020 року № ІР/1504/09/F03/34973/FF10/R2/1.
		Із висновку експерта Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Чухрій Т. від 12 грудня 2020 року № СЕ-19/111-020/60594-ТР вбачається, що до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 12 грудня 2020 року при супровідному листі від 11 грудня 2020 року № 322/125/50-2020 із слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, надійшла постанова від 11 грудня 2020 року про призначення трасологічної (дактилоскопічної) експертизи, винесена старшим слідчим Луценко Я. Б., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 лютого 2019 року № 12019100040000938.
		Вказаним висновком встановлено, що відбитки пальців ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідають відбиткам пальців рук ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		38. У касаційних скаргах представники позивача вказують, що підробка документів є кримінально караним діянням, встановлення даного факту має підтверджуватись виключно вироком суду в рамках кримінального провадження, а відтак згідно з приписами статті 62 Конституції України до набрання вироком законної сили, особа не може вважатися такою, що скоїла підробку документів.
		39. Однак вказана експертиза була проведена на підставі постанови ГУНП у м. Києві від 11 грудня 2020 року про призначення судової трасологічної експертизи у межах кримінального провадження № 2019100040000938. 
		40. При цьому доказів оскарження вказаного висновку експерта від 12 грудня 2020 року чи постанови ГУНП у м. Києві від 11 грудня 2020 року про призначення судової трасологічної експертизи, у межах кримінального провадження № 2019100040000938 позивачем у цій справі не надано.
		41. У касаційних скаргах вказано про суперечливість висновків відповідача в оскаржуваному рішенні, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що паспорт громадянина Держави Ізраїль № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 належить іншій особі та є викраденим. При цьому, ОСОБА_1 є іншою особою - ОСОБА_4 громадянином Російської Федерації, що на думку відповідача підтверджується експертним висновком. 
		42. З цього приводу слід зазначити, що основним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Дактилоскопічна експертиза є підвидом трасологічної експертизи, яка в свою чергу є підвидом судової експертизи у кримінальному процесі.
		43. При цьому, відбитки пальців рук не можуть бути ідентичними у декількох осіб, а відтак вказаним висновком експерта встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		44. Натомість, позивач у своїй заяві про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 07 грудня 2017 року до ГУ ДМС України в м. Києві зазначив на запитання «Прізвище (якщо змінювали прізвище, зазначити всі прізвища, які мали) вказав « ОСОБА_1 ».
		45. Наведене свідчить про надання свідомо неправдивих відомостей під час подання позивачем заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
		46. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 27 січня 2021 року у справі № 826/15657/16.
		47. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність рішення Центрального МУ ДМС від 24 грудня 2020 року про скасування рішення ГУ ДМС України у м. Києві від 15 січня 2018 року про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , з огляду на подання останнім свідомо неправдивих відомостей.
		48. Доводи ж касаційних скарг не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		49. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		50. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1.          Касаційні скарги представників ОСОБА_1 - адвоката Самольотова Ігоря Ігоровича та адвоката Мастістого Іллі Андрійовича залишити без задоволення.
		2.          Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 640/33251/20 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                М. І. Смокович 
		Судді                                                                                          Ж. М. Мельник-Томенко 
		                                                                                                              Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...