Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/703/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2021. Зареєстровано: 09.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/944/52/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015140350000524

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 460/703/17 
		Провадження №1-кп/944/52/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		08.09.2021м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		потерпілого ОСОБА_4 
		представника потерпілого ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140350000524 від 27.04.2015 року про обвинувачення
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комарно Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою медичною освітою, працюючого лікарем-анестезіологом дитячого відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії Комунальної міської дитячої клінічної лікарні, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_7 є медичним працівником, згідно наказу головного лікаря Комунальної міської дитячої клінічної лікарні (далі КМДКЛ) №11-к від 22.01.1993 року, і з цього часу перебуває на посаді лікаря-анестезіолога дитячого відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, володіючи вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю анестезіолога дитячого.
		Згідно графіку чергувань лікарів-консультантів на 2015 рік, затвердженого директором Департаменту охорони здоров`я ЛОДА, ОСОБА_7 як лікар-анестезіолог з вищою кваліфікаційною категорією залучався для надання екстреної консультативної медичної допомоги населенню Львівської області з дитячої анестезіології (кожного 25-го числа поточного місяця).
		Відповідно до п.6 «Лікар-анестезіолог» розділу «Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002, лікар-анестезіолог обґрунтовує вибір виду анестезії; здійснює кваліфіковане анестезіологічне забезпечення; проводить масковий, внутрішньовенний, ендотрахеальний наркоз при термінових і планових операціях на органах і черевної порожнини, малого тазу, в акушерській і ортопедо-травматологічній практиці; проводить адекватну корекцію водно-електролітного, кислотно-основного і білкового стану; налагоджує кардіомоніторний нагляд за хворими. Володіє методиками проведення закритого масажу серця, пункції серця, електричної дефібриляції серця, забезпечує кваліфіковане проведення інтенсивної терапії і реанімації при невідкладних станах. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей. Також, лікар-анестезіолог повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я; основи права в медицині; права, обов`язки та відповідальність лікаря-анестезіолога; організацію та показники роботи анестезіолого-реанімаційних відділень, служби швидкої та невідкладної допомоги; топографічну анатомію; нормальну та патологічну фізіологію органів і систем людини; основи водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, білкового стану, гемостазу, методи їх корекції; загальну фармакологію; етіологію, патогенез, клініку і методи лікування внутрішніх, інфекційних, нервових і хірургічних хвороб; механізм розвитку серцевої, судинної, дихальної, ниркової та печінкової недостатності; аналіз результатів лабораторних, функціональних і спеціальних методів дослідження; класифікацію видів наркозу; клінічний перебіг провідникової і загальної анестезії; клінічні і фармакологічні засоби, що застосовуються при проведенні знеболювання, інтенсивної терапії і реанімації; будову наркозодихальної і моніторної апаратури, організацію кардіомоніторного нагляду за хворим; методики проведення спеціальних діагностичних досліджень, анестезії, інтенсивної терапії та реанімації при різних патологіях і невідкладних станах; правила безпеки і гігієну роботи в операційній, правила асептики і антисептики; форми і методи санітарно-освітньої роботи; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.
		Відповідно до Посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії КМДКЛ, затвердженої головним лікарем КМДКЛ від 03.06.2014 року, ОСОБА_7 зобов`язаний забезпечити кваліфіковане проведення анестезії, інтенсивної терапії та реанімації хворих дітей, знати клінічні та інструментальні методи контролю за станом хворих та корекцію порушень, що виникають під час загальної анестезії, а також останній несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції.
		Згідно з ст.34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 року, лікуючий лікар  лікар охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому законом порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
		Так, 25.04.2015 року близько 18.00 год, ОСОБА_7 , перебуваючи на робочому місці, що за адресою: вул.П.Орлика, 4 у м.Львові, будучи черговим лікарем-анестезіологом дитячим по Львівській області згідно графіку чергувань, затверджений директором Департаменту охорони здоров`я ЛОДА у 2014 році, володіючи вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю анестезіолога дитячого, одержав через службу екстреної допомоги виклик для надання анестезіологічного забезпечення неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проведення останній оперативного втручання у вигляді діагностично-санаційної трахеобронхоскопії в умовах відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії Новояворівської районної лікарні № НОМЕР_1 , що за адресою:м.Новояворівськ Львівської області, вул.Шевченка, 18, куди неповнолітня ОСОБА_8 поступила цього ж дня близько 16.00 год з діагнозом: кома невідомої етіміології. Набряк мозку. Кома І-ІІ. Дихальна недостатність. Набряк легень. (Вказаний важкий діагноз виник на фоні аспірації стороннім предметом), про що свідчить листок передопераційного епікризу, який міститься у медичній картці стаціонарного хворого №4292 від 25.04.2015 року Новояворівської районної лікарні №1 Львівської області, а також довідка про виконання завдання №796 від 25.04.2015 КЗ ЛР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
		В подальшому, 25.04.2015 року з 19 год 25 хв до 20 год 00 хв, згідно записів вказаної медичної карти стаціонарного хворого, неповнолітній ОСОБА_8 проведено оперативне втручання під загальним знечуленням (ендотрахеальний наркоз), яке було забезпечене лікарем-анестезіологом дитячим ОСОБА_7 в Новояворівській районній лікарні №1, що за адресою: м.Новояворівськ Львівської області, вул.Шевченка, 18.
		Цього ж дня, близько 20 год 15 хв, після завершення оперативного втручання, у неповнолітньої хворої ОСОБА_8 відбулось різке падіння показників гемодинаміки, та відбулось це у післяопераційний період - після проведеної інтубації та переведення на штучну вентиляцію легень лікарем-анестезіологом дитячим ОСОБА_7 .
		В подальшому, ОСОБА_7 , несучи персональну відповідальність як лікар-анестезіолог дитячий за проведення лікування неповнолітньої хворої ОСОБА_8 у вигляді анестезіологічного забезпечення, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, а саме порушуючи вимоги клінічних протоколів, передбачених Наказом МОЗ України №437 від 31.08.2004 року «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах», Наказом МОЗ України №34 від 15.01.2014 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», галузевого нормативного документа, а також ст.ст. 6, п.«а» ч.1 ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», володіючи достатнім кваліфікаційним рівнем, не використавши ці знання та навички при наданні адекватного анестезіологічного забезпечення, не забезпечив адекватної штучної вентиляції легень неповнолітньої ОСОБА_8 , оскільки відповідно до висновку судово-медичної експертизи №360/2015 від 27.04.2015 року ендотрахеальна трубка знаходилась в стравоході останньої, а не в її дихальних шляхах, в результаті чого розвинулась прогресуюча дихальна недостатність, набряк легень та головного мозку, і незважаючи на комплекс проведених реанімаційних заходів, вказані дії лікаря ОСОБА_7 спричинили тяжкі наслідки неповнолітньому, а саме смерть неповнолітньої ОСОБА_8 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20.55 год померла у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії Новояворівської районної лікарні № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: Львівська область м.Новояворівськ, вул.Шевченка, 18.
		Згідно із висновком комісійної судово-медичної експертизи №135 від 09.08.2016 року значне погіршення стану неповнолітньої ОСОБА_8 , яке призвело до її смерті, відбулося у післяопераційному періоді після проведеної інтубації хворої та переведення на ШВЛ лікарем-анестезіологом дитячим ОСОБА_7 , ендотрахеальна трубка була виявлена на розтині не у дихальних шляхах, а в просвіті стравоходу, слід вважати, що професійні помилки, допущені лікарем-анестезіологом дитячим ОСОБА_7 могли призвести до розвитку дихальної недостатності та смерті ОСОБА_8 .
		Таким чином, ОСОБА_7 вчинив неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.140 КК України.
		Потерпілим, цивільним позивачем у кримінальному провадженні - ОСОБА_4 16.03.2017 року пред`явлено цивільний позов до відповідача ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 30700 грн та моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. В обгрунтування позову зазначає, що 25.04.2015 року близько 18 год ОСОБА_7 будучи черговим лікарем анестезіологом дитячим по Львівській області згідно графіку чергувань одержав через службу екстреної допомоги виклик для надання анестезіологічного забезпечення неповнолітній ОСОБА_8 , яка поступила в Новояворівську ЦРЛ. В подальшому ОСОБА_8 було проведено оперативне втручання під загальним знечуленням, яке було забезпечно відповідачем. Згідно із висновком комісійної судової-медичної експертизи значне погіршення стану неповнолітньої ОСОБА_8 , яке призвело до її смерті відбулось у післяопераційний період, після проведеної інтубації хворої та переведення на штучну вентиляцію легень відповідачем. На розтині ендотрахельна трубка була виявлена не у дихальних шляхах, а в просвіті стравоходу, тобто допущені помилки відповідача призвели до розвитку дихальної недостатності та смерті його доньки. Своїми діями ОСОБА_7 завдав потерпілому душевну, фізичну, матеріальну та моральну шкоди, які позначили негативні зміни у житті потерпілого та його родини. Щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання, насторога, тривога, емоційні тілесні реакції при згадуванні, переживання фізичних незручностей, знижений та нестійний настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакція, бажання уникати контактів, обурення, приниження гідності завдали моральних страждань. З урахуванням характеру, обсягу та тривалості завданих фізичних та душевних страждань, тяжкості вимушених змін у житті потерпілого, вважає, що завдана моральна шкода становить 1000000 грн. Внаслідок винних дій відповідача йому також завдана матеріальна шкода, яка становить 30700 грн за встановлення пам`ятника та могилі померлої доньки ОСОБА_8 . 
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні після роз`яснення йому суті обвинувачення, вину не визнав та пояснив, що пред`явлене йому обвинувачення абсурдне і безпідставне, викладені у ньому обставини не відповідають дійсності. Він не є суб`єктом даного кримінального правопорушення, оскільки виїжджав лише в якості консультанта, мав виконувати лише функціональні обов`язки передбачені в договорі. Хвора ОСОБА_9 перебувала у вкрай важкому стані, до його приїзду їй не було надано належної медичної допомоги, також їй було умисно виставлено неправильний діагноз лікуючим лікарем, проведення бронхоскопії їй не було потрібно, таке лише усугубило стан хворої. Лікарі в районній лікарні імітували надання допомоги хворій ОСОБА_10 та викликали санацію зі Львова для того щоб зняти відповідальнсть з себе, перекласти обов`язки і зайнятися своїми справами. У районній лікарні не було належних умов для надання медичної допомоги, не було кардіомонітора, апарат штучної вентиляції легень не працював. Зазначив, що на його думку, стороннього тіла у потерпілої не було, це маніпуляції лікуючого лікаря, насправді у хворої була задавнена двобічна пневмонія, яка ускладнилася виникненням судом і цей стан ще більше ускладнився проведенням бронхоскопії. ОСОБА_11 мала основне захворювання, яке призвело до смерті. Хвора не йшла на поправку, як зазначають свідки, у неї було лише ситуативне покращення в результаті агонуючого стану, стану вмирання, вона надавала неправильні в часі і просторі відповіді, була нетранспортабельною. Висновки експертизи, якими обгрунтовується обвинувачення є незрозумілими наборами словосполучень, висновки нічим не підтверджені, у них не зазначено і не описано механізму виникнення гострої дихальної недостатності від неправильної інтубації, зазначено причину смерті, яка відсутня у класифікаторі, експертиза присвячена виправданню лікуючого лікаря і є виключною фантазією експерта. Сам факт застосування інтубаційної трубки свідчить, що є загроза життю пацієнта, це не лікувальний це реанімаційний засіб, його дії в даній ситуації носили рятувальний характер і були крайніми заходами для порятунку життя. Зазначив, що інтубаційна трубка, яка описана в експертному висновку була встановлена не ним, оскільки труп ОСОБА_12 перебував дві доби в лікувальному закладі і за цей час могли відбутися фальсифікації, припускає, що трубку хтось витягав, а потім знову запхав і вона попала в стравохід. Окрім того, інтубаційна трубка могла дислокуватися і попасти в стравохід під час реанімаційних дій. Оскільки ним було правильно вжито та проведено усіх заходів, помилок допущено не було, усі обов`язки виконано правильно і відповідно до закону в його діях немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, просив суд його виправдати. Цивільний позов заперечив повністю та просив відмовити у задоволенні такого.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина повністю доведена наступними доказами у справі:
		показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 про те, що 25.04.2015 його донька ОСОБА_13 йшла до подруги та вдавилась жувальною гумкою. Її підібрали по дорозі жителі з їх села і завезли у Новояворівську лікарню в реанімацію, бо подумали, що у неї приступи, так як донька не могла йти, падала, подумали, що у неї чорна хвороба, зателефонували йому. Коли він приїхав через 30 хвилин, лікар ОСОБА_14 розповів, що дитину уже відкачали, гумка вийшла із дихальних шляхів і вона прийшла до себе, він спілкувався із нею, вона була в свідомому і адекватному стані, дихала сама, розповіла, що вдавилася жуйкою і хотіла поскоріше додому. Це було 25.04.2015 в обідній час лікар ОСОБА_14 комусь надавав допомогу, але перед цим він зробив знімок, побачив залишки і викликав бригаду зі Львова. Біля 19-20 години приїхали лікарі ОСОБА_7 і ОСОБА_15 , він підписав дозвіл на проведення бронхоскопії і лікарі пішли в реанімацію робити бронхоскопію, перебували в реанімації близько півтори години, потім вийшли, розвели руками і сказали, що дитина померла. Вони нічого не пояснювали, не коментували, вийшли з операційної, сіли в машину і поїхали. На розтині йому показали у банці щось кругле, це було стороннє тіло, яке випало з дихальних шляхів дочки перед бронхоскопією. На той час доньці було 14 років, вона хворіла простудними захворюваннями, на лікуванні не перебувала, таблеток не приймала. У дочки не було алергії на жодні препарати. До сьогоднішнього дня жодна шкода не відшкодована, ніхто не вибачився і не поспівчував. Потерпілий у судовому засіданні надав згоду щодо розголошення медичними працівниками Новояворівської РЛ Львівської області іформації, яка становить лікарську таємницю ОСОБА_8 ;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , завідувача ВАІТ Новояворівської РЛ №1 про те, що у квітні 2015 року чоловік доставив дівчину у лікарню у важкому стані. Її він виявив на обочині дороги у смт Шкло з судомами, без свідомості. На момент поступлення хвора була без свідомості, з ознаками задишки та пінистими виділеннями з рота червоного кольору, ціаноз шкірних покривів. Було прийнято рішення про проведення інтенсивної терапії та ШВЛ. Ним виставлено діагноз: кома невідомої етіології, набряк легень. Під час санації ротової порожнини, дитина почала кашляти і рвати. В неї з рота вилетіла жуйка в діаметрі півтора сантиметра. Дитина прийшла до свідомості за 2-3 хвилини і повідомила, що жувала жуйку, почала кашляти. На підставі цього дитині виставлено діагноз «стороннє тіло у трахеї». Дитині проведено всі обстеження, викликано чергового педіатра. Коли дитина прийшла до себе, сатурація становила 90-95 та підстав для інтубації не було. Дитина розмовляла з батьком. Враховуючи аспірацію чужородного тіла у легені, було прийнято рішення про виклик бригади медиків. а саме торакального хірурга та дитячого анестезіолога для визначення подальшої тактики лікування. Він самостійно їх викликав по санавіації. На той час було проведено рентгенологічне дослідження, яке показало ознаки лівобічної пневмонії. Дитина на той час повністю прийшла до свідомості, була орієнтована у просторі, сатурація була 88=93. Через півтори години пішов додому, але через 40 хвилин був викликаний для проведення кесарського розтину. На той час вже прибула бригада медиків, після прибуття лікарів по санавіації, дитина перейшла під їх нагляд. При цьому був присутній черговий анестезіолог лікарні та було прийнято рішення про проведення бронхоскопії. Під час бронхоскопії він присутнім не був, бо проводив знечулення на операції кесаревого розтину. Після проведення бронхоскопії у дитини почала знижуватись сатурація і консиліум вирішив, що дитину необхідно перевести у реанімаційну палату, де новіший апарат ШВЛ. Він був присутній при транспортуванні дитини, бо анестезіолог ОСОБА_7 повідомив, що в операційній поганий апарат. Переведення тривало до 1 хвилини. Дитину везли на каталці, вентиляція легень проводилась мішком амбу. Однак, відразу ж після переведення дитини у реанімацію наступила зупинка серця, йому відомо, що є заключення експертизи про те, що при реанімації інтубаційна трубка перебувала не у трахеї; 
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , лікаря анестезіолога ВАІТ Новояворівської РЛ №1 про те, що 25.04.2015 у другій половині дня поступив дзвінок від диспечера швидкої медичної допомоги про те, що до лікарні везуть дитину. Вона спустилась у приймальне відділення. На той час привезли дівчину, яка була синюшна, з рота йшли виділення- піна рожевого кольору, була без свідомості. У дитини було взято всі аналізи та встановлено діагноз: вдавлення жуйкою. Вона почала санувати дитину. У дівчинки почались поклики до рвоти і вона вирвала велику жуйку. Дівчинка почала приходити до свідомості, вона відкрила очі. Лікарі під`єднали її до ШВЛ «Фаза 8», піднімали АТ, який був низький. Вона почала розмовляти. Так як у лікарні немає дитячого анестезіолога, лікарі виликали його зі Львова. Прийшли батьки, яких впустили до дитини і вони спілкувались. До приїзду лікарів пацієнтці давали кисень апаратом Боброва, давали гормони, оскільки був набряк легень, сечогінне, капали розчини. Потім до години часу приїхали зі Львова лікарі, анестезіолог і бронхоскопіст. Дитина була у свідомості, казала, що її дере у горлі та напередодні вона хворіла на ГРВІ, дитина була підключена до ШВЛ, їй вводились препарати для підняття показників гемодинаміки, бо сатурація була 82. Було прийнято рішення про подальшу бронхоскопію апаратом, який лікар привіз зі собою. Показники сатурації були занижені. Під час проведення бронхоскопії свідок була присутня в операційній та бачила, як по апарату щось викачували з бронхів. Після санаційної бронхоскопії анестезіолог зі ОСОБА_18 заінтубував дитину. Через кілька хвилин показники сатурації почали падати, думали, що проблема в апараті і вирішили перевезти дитину в реанімаційну палату, де є інший апарат ШВЛ «Каріна». Перевезення і підключення до іншого апарату тривало не більше 5 хвилин. Коли її перевезли в реанімацію та переклали на ліжко, наступила зупинка дихання, ні тиску ні пульсу не було, зіниці були розширені. Трубку ніхто не виймав, вона була на місці. В подальшому близько 30 хвилин усі лікарі проводили реанімаційні заходи, які були неефективними;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 , медичної сестри-анестезистки Новояворівської РЛ №1 про те, що 25.04.2015 дня вона заступила у нічну зміну о 19 год разом із лікарем ОСОБА_17 . У лікарні на той час перебував завідувач відділення ОСОБА_16 . Їй повідомили, що у операційній знаходиться дівчина, яка ковтнула жуйку та лікар зі Львова буде проводити їй бронхоскопію. Вона пішла в операційну, де побачила дівчину, яка була у свідомості, розмовляла та була перелякана. Поряд стояв лікар бронхоскопіст. Там же був анестезіолог ОСОБА_7 та перебувала ОСОБА_17 , яка участі не приймала За вказівкою анестезіолога вона підготувала та ввела дівчині медичні препарати, які були наявні у лікарні. Вона перевірила гемодинамічні показники дівчини, які були у нормі та бронхоскопіст провів бронхоскопію. Все проходило нормально, показники були стабільні.Чи витягнув він жуйку їй не відомо. Після завершення бронхоскопії лікар анесетезіолог зі Львова заінтубував дівчину і її зразу перевели в реанімацію та підключили до апаратів. Там відразу відбулось падіння пульсу, тиску, як тільки переклали на ліжко. Раптово відбулась зупинка серця. Їй робили реанімацію як львівській лікарі, так і ОСОБА_17 пів години. Інтубаційна трубка увесь час знаходилась в роті;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 , медичної сестри реанімації з ліжками інтенсивної терапії Новояворівської РЛ №1 про те, що о 19 год вона заступила на чергування, дівчинка перебувала на першому ліжку у важкому стані, тому вона весь час перебувала біля неї, виконувала призначення лікаря, контролювала рівень сатурації та тиск, дівчинка була у свідомості, бліда, стан був стабільний. Після 19 год приїхали лікарі зі Львова і готували дівчинку до бронхоскопії. Потім від ОСОБА_17 поступила команда подати дитину в операційну, вона завезла туди дитину і її переклали на операційний стіл. Через деякий час разом з санітаркою забрали дитину до реанімаційної палати, щоб підключити її до апарату. Вони переклали її і почули що на кінцівках артеріальний тиск не прослуховувався. Лікарі проводили непрямий масаж серця і дефібриляцію. Дитині вводились препарати. але це результату не дало, дитина померла;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_21 , медичної сестри відділення анестезії з ліжками для інтенсивної терапії Новояворівської РЛ №1, про те, що 25.04.2015 зі швидкої на каталці поступила невідома дівчинка у вкрай важкому стані, синюшна, з піною з рота, в комі без свідомості, анамнез не могли зібрати. Нею займались лікарі ОСОБА_17 та ОСОБА_16 . Готували до інтубації, санували ротову порожнину від піни щоб підключити до ШВЛ, спровокували блювату і жуйка вийшла, ця жуйка знаходилась біля хворої на тумбочці. Дівчинці стало краще, вона повідомила ім`я ОСОБА_13 . Зробили рентген і потрібно було бронхоскоп, щоб подивитись і дитячого анестезіолога. Оскільки цих лікарів не було у лікарні, їх викликали зі Львова для санації бронхіального дерева. Дитині виставлено діагноз: набряк легень. Після закінчення зміни вона покинула лікарню, а дитина залишилась з іншою зміною;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_22 , медичної сестри  анестезистки Новояворівської РЛ №1, про те, що у квітні 2015 з 9 год ранку вона чергувала у реанімації. Привезли дитину і поклали на перше ліжко у палаті. Вона виконувала вказівки ОСОБА_17 , підключала крапельницю та вводила препарати. Дитина була синюшна і з рота піна текла, лікар проводив відсмоктування і з рота випав якийсь шарік, який потім поклали у баночку поряд з дівчинкою. Дитина після цього порозовіла. Була заповнена історія хвороби, яка зберігалась на посту. З лікарів були присутні ОСОБА_17 та ОСОБА_16 після закінчення зміни передала зміну ОСОБА_20 . У той час чекали на лікарів зі Львова, вона їх вже не бачила. Коли збиралась додому, показники гемодинаміки дитини були стабільні, дитина розмовляла, стан дитини був середньої важкості:
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , лікаря-хірурга торакального дитячого МДКЛ про те, що 25.04.2015 після обіду по санавіації надійшов виклик з Новояворівської лікарні на поступлення дитини з ознаками аспірації. Швидко була скликана бригада з лікарів, які чергували і виїхали у м. Новояворівськ. Дівчинка у лікарні була у свідомості, розмовляла, покашлювала, мала задишку, дихала з допомогою апарату. Повідомила, що їй важко дихати, що їла цукерок і подавилась. У дитини був виражений ціаноз шкіри та з обох боків відчувались вологі хрипи, низька сатурація, про аспірацію стверджувало порушення дихальних шляхів та знижена сатурація. Було зібрано анамнез, жуйка, яка перебувала на тумбочці біля дитини та зміни на рентгенографії. Підозра на аспірацію стороннього предмета є підставою для проведення бронхоскопїї, і оскільки діти не є транспортабельними, вони приїхали для видалення стороннього предмета. Лікарі повідомили їх про видалення стороннього предмета перед їх приїздом. Батьки дали згоду для проведення бронхоскопії. Дитина була переведена у операційну. Їй була проведена інтубація трахеї, у ротовій порожнині було 3=5 мл рідкої крові, це свідчило про легеневу кровотечу та теж було підставою для проведення бронхоскопії. Дитині проведено премедикацію. У легенях під час санаційно-діагностичної бронхоскопії, яка тривала 20 хв. апаратом Фріделя було вивлено у просвіті бронхів пінисту кров. Анестезіолог ОСОБА_7 вводив на той час міорелаксанти. Оскільки патологічних предметів не виявлено, забрано кров і харкотиння та після бронхоскопії було вирішено залишити дитину на ШВЛ. Дитина була нетранспортабельна. Але в цілому, під час бронхоскопії та після неї, стан хворої не погіршувався та був стабільним. ОСОБА_23 займався дитиною, заінтубував її з першого разу, бо легені в повному обсязі не дихали і в неї була важка форма пневмонії, зниження сатурації, це була аспіративна пневмонія. Він вийшов на 10 хв., щоб привести у порядок свої інструменти, хвору на каталці повезли у палату. Коли повернувся, дитині трьома анестезіологами проводились реанімаційні міроприємства в реанімаційній палаті. При цьому інтубаційна трубка постійно перебувала у роті і не витягувалась. Оглядова рентгенографія органів грудної клітки хворій не проводилась. На момент інтубації в дитини грубих порушень життєдіяльності не було. Анестезіолог пояснив йому, що не змогли запустити серце, яке зупинилось. 
		Крім показань свідків, вина обвинуваченого доведена письмовими документами на які посилається сторона обвинувачення у справі та які безпосередньо досліджені судом, зокрема:
		копією із журналу обліку прийому хворих у стаціонар Новояворівської районної лікарні №1 26.10.2015 за №2138, згідно якого за 25.04.2015 міститься запис №4292 про поступлення о 16.06 год. ОСОБА_8 , ургентно, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 померла о 22.00 год (т.2а.с102-103);
		довідкою, наданої Новояворівською районною лікарнею №1 від 12.01.2016 № 19, згідно якої лікуючими лікарями хв. ОСОБА_8 від моменту її поступлення 25.04.2015 у лікарню до моменту констатування її смерті були ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (т.2а.с107);
		списком медпрацівників відділення анестезіології Новояворівської РЛ №1,які надавали медичну допомогу ОСОБА_8 , жительці АДРЕСА_2 : завідувач відділення ОСОБА_16 , лікар-анестезіолог ОСОБА_17 , сестри медичні стаціонару ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , сестра медична анестезистка ОСОБА_22 , наданим 26.10.2015 Новояворівською районною лікарнею за №2136/1 (т.2а.с104);
		копією договору № 44 від 23.01.2015 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з лікарями  консультантами про здійснення виїзної консультативно-лікувальної та екстреної медичної допомоги населення, з якої вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 та лікарем-консультантом ОСОБА_7 укладено договір на виконання обов`язків лікаря-консультанта дит. анестезіолога з надання екстреної консультативної лікувально-діагностичної медичної допомоги хворим (потерпілим) у лікувально-профілактичних закладах Львівської області на 2015 рік (т.2а.с128);
		завданням лікарю-консультанту №796, з якого вбачається, що анестезіолога ОСОБА_7 в якості консультанта викликано до м. Новояворівськ у реанімацію до невідомої особи, в якої жувальна гумка у дихальних шляхах. Виставлений діагноз: двобічна пневмонія, набряк легень, легенева кровотеча, набряк головного мозку, кома 2-3 ст. Пацієнту проведено анестезіологічне забезпечення трахеобронхоскопія, рекомендації щодо інтенсивної терапії та реанімації, на звороті вказано ОСОБА_7 та підпис (т.1 а.с 56);
		довідкою про виконання завдання, згідно якої, консультант МДКЛ дитячий анестезіолог ОСОБА_7 о 17.45 год. 25.04.2015 виїхав з м.Львів, о 19.00 год. прибув у Новояворівську реанімацію, о 21.20 вибув та о 22.40 год. прибув у м. Львів (т.1 а.с. 167);
		лікарським свідоцтвом про смерть № 360/15 від 27.04.2015, згідно якого ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 
		листом Новояворівської районної лікарні №1 від 26.10.2015 №2139, 27.04.2015, згідно якого, тіло ОСОБА_8 разом з медичною документацією (форма №003 та №4292) було передано у Львівське патологоанатомічне бюро для встановлення причин смерті. 27.04.2015 тіло ОСОБА_8 з обласного патолого-анатомічного бюро було передано до Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи разом з медичною документацією на підставі постанови працівників органів внутрішніх справ;
		висновком експерта №360/2015 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проведеної судово-медичним експертом ОСОБА_25 з 27.04.2015 до 07.07.2015, з якого вбачається, що при зовнішньому дослідженні трупа виявлено накладання та потьоки підсохлої крові довкола отвору рота. При внутрішньому дослідженні трупа, в порожнині рота виявлено інтубаційну трубку. При вийманні органокомплексу було відмічено, що інтубаційна трубка знаходиться у просвіті стравоходу до рівня нижче щитоподібного хряща на глибину біля 9 см. Макроскопово виявлено збільшення та ущільнення піднебінних мигдалин, при розрізі яких з лакун виділявся жовто-зелений гнійний вміст, набряк та гіперемію дужок гортані, ущільнення легень на дотик з вираженими ниткоподібними тяжами під плеврою, сірого кольору по всіх поверхнях, котрі перетинаються між собою. набряк легеневої тканини на розрізах, збільшення та ущільнення парабронхіальних вузлів, при судово- гістологічній експертизі: вогнищеву бронхопневмонію з мікроабсцедуванням, катарально-десквамативний ларингіт, виражений набряк легень- ознака прогресуючої лівошлуночкової недостатності, клітини запального інфільтрату та нитки фібрину гортані, фолікулярна гіперплазія прилеглих лімфатичних вузлів головних бронхів; бактеріологічно виявлено у легенях наявність Клебсієлла пневмонії. Беручи до уваги наведене, можна вважати, що у даному випадку причиною смерті ОСОБА_8 могла стати вогнищева бронхопневмонія з мікроабсцедуванням з розвитком прогресуючої дихальної недостатності на фоні неадекватно проведеної штучної вентиляції легень, так як при судово-медичній експертизі було виявлено інтубаційну трубку в просвіті стравоходу, а не в просвіті верхніх дихальних шляхів. Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 4292 смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20.55 год, що відповідає розвитку трупних змін на момент розтину її тіла. При судово-медичній експертизі трупа виявлено садна на грудній клітці по передній поверхні зліва, садно на задньо внутрішній поверхні правого плеча, 2 садна на внутрішній поверхні правого передпліччя в середній третині садно на середній фаланзі 5го пальця по тильній поверхні лівої китиці, по 1 садну на основних фалангах 3.4-го пальцях по тильній поверхні, 3 садна на передній поверхні ділянки правого колінного суглоба, синець на зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині, садна грудній по передній поверхні зліва, беручи до уваги їх характер, могли утворитись внаслідок реанімаційних заходів (електрокардіостимуляції) посмертно. Всі інші описані тілесні ушкодження могли утворитись від контакту з тупими предметами біля 1-ї доби до настання смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причиновому зв`язку з настанням смерті не перебувають. У тілі ОСОБА_8 сторонніх предметів, крім інтубаційної трубки та катетрів, виявлено не було.(т.1 а.с. 129- 135);
		Допитана у судовому засіданні експерт - лікар судово-медичної експертизи трупів ЛОБСМЕ ОСОБА_25 пояснила, що у 2015 році вона одноосібно проводила судово-медичну експертизу трупа, про що складений висновок експерта №360/2015, який вона підтримує в повному обсязі. У висновку експерта вказано на підставі чиєї постанови проводилась експертиза. При цьому слідчий особисто у ЛОБСМЕ не вручав їй постанови і не попереджав про кримінальну відповідальність. Їй не відомо, коли було доставлено труп у відділення ЛОБСМЕ. 06.07.2015 додатково надано матеріали провадження та колбу із стороннім предметом. Нею експертиза проводилась до 07.07.2015. При цьому застосовувались знання в галузі судової медицини. Під час проведення експертизи сторонніх осіб не було. В ході експертизи у тілі трупа, тобто в порожнистому органі - стравоході виявлено інтубаційну трубку. Органокомплекс виймався нею так як звичайно. Не допускає, що зачепила трубку за різці. Інших ознак перебування стороннього тіла не було. Конкретної відповіді про причину смерті немає, але якщо б не інтубаційна трубка, хвора б жила.
		фото таблицею до висновку експерта із зображенням вигляду інтубаційної трубки у просвіті стравоходу (т.1 а.с.138);
		листом КЗ ЛОР ЛОБСМЕ №1593 від 25.06.2021, з якого вбачається, що у зв`язку з відсутністю листів та запитів судово-слідчих органів про вилучення інтубаційної трубки, така на даний час не зберігається у ЛОБСМЕ, відтак така не може бути вилучена, доставлена та оглянута в судовому засіданні (т.2 а.с.144);
		листом КЗ ЛОР Львівське обласне бюро судової експертизи №520 від 25.02.2016, згідно якого лікар судово-медичний експерт відділу судово-медичної експертизи трупів КЗ ЛОР «ЛОБСМЕ» ОСОБА_25 має 5 кваліфікаційний клас судового експерта, 2-у лікарську категорію та стаж роботи за фахом 6,5 років. Особа, яка має вищу медичну освіту та пройшла спеціалізацію за фахом «судово-медична експертиза», отримала сертифікат спеціаліста у галузі медицини, має право проводити судово-медичні експертизи (розтини) померлих осіб, незалежно від їх віку, у тому числі неповнолітніх (том 2 а.с.119);
		листом ДУ «Львівський обласний лабораторний центр держсанепідслужби України» №616/09 від 11.02.2016 щодо проведення вірусологічних досліджень біологічного матеріалу (трахеї) який вилучений від померлої ОСОБА_8 під час розтину. Згідно інформації викладеної у листі, зазначений секційний матеріал направлений на дослідження КЗ ЛОР ЛОБСМЕ, клінічний діагноз ГРВІ. Вірусологічні дослідження біологічного матеріалу від хворих з підозрою на ГРВІ та грип, секційного матеріалу від померлих, причиною смерті яких могли бути захворювання спричинені вірусами грипу та ГРВІ, проводяться на підставі положень Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказів Моз України № 922 від 04.12.2009, № 530 від 02.07.2010, №30 від 09.02.1998, № 971 від 17.12.2009, №448 від 17.07.2006, наказу МОЗ СРСР № 543 від 08.06.1988. Дослідження секційного матеріалу від померлої ОСОБА_8 проводилось ОСОБА_26 . Нормативними документами не передбачено зберігання біологічного матеріалу у віросологічних лабораторіях після завершення досліджень. Проби біологічного матеріалу та секційний матеріал (трахея) з трупа ОСОБА_8 було знищено шляхом автоклавування та подальшого спалювання у крематорії (акт від 18.06.2015) (том.2 а.с.108);
		копією з журналу реєстрації проби, згідно якого 28.04.2015 з ЛОБСМЕ за № 1056 для дослідження надано досліджуваний матеріал  трахею ОСОБА_8 з діагнозом «ГРВІ», результат дослідження грип А, В та ГРВІ не виявлено (-) (том.2 а.с.109);
		результатом №1056 серологічного дослідження від 08.05.2015 секційного матеріалу  трахеї ОСОБА_8 , згідно якого  РНК вірусів грипу А, В РНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено (т.1 а.с. 137);
		актом №4с від 18.06.2015,згідно якого біологічний матеріал, у тому числі реєстраційний номер 1056 знищені автоклавуванням в стерилізаційному режимі (том.2 а.с.118);
		висновком експерта №1153-1154/2015 шматочків внутрішніх органів ОСОБА_8 , проведеної 21.05.2015 СМЕ ОСОБА_27 , з якого вбачається, що вогнищева бронхопневмонія з мікроабсцедуванням. Катарально-десквамативний ларингіт. Слабо виражені ознаки серозного запалення в міокарді. Виражений набряк легень  ознака прогресуючої лівошлуночкової недостатності. Хронічний активний гепатит з початковими фіброзними змінами в паренхімі печінки. ( т.1 а.с.139-140);
		висновком експерта №1415/2015-г крові з трупа ОСОБА_8 , проведеного 05.05.2015 експертом ОСОБА_28 , згідно якого у крові не виявлено етилового, метилового. пропілового, бутилового і амілового спиртів (т.1 а.с. 141);
		листом Новояворівської районної лікарні №1 від 25.01.2015 №61, згідно інформації у якому, труп ОСОБА_8 був направлений в паталого-анатомічне бюро і лікарем паталого-анатомом тіло передано для встановлення причини смерті на судово-медичну експертизу. 25.11.2015 № НОМЕР_2 скеровано Висновок клініко-експертної комісії ЛОДА Департаменту охорони здоров`я (том 2 а.с.117);
		довідкою ІНФОРМАЦІЯ_6 №21 від 13.01.2016, про те, що лікар ОСОБА_7 працює лікарем ургентної служби відділення анестезіології та інтенсивної терапії з ліжками (том 2 а.с.100);
		графіком чергувань лікарів-консультантів з дитячої анестезології по службі екстреної консультативної медичної допомоги населенню Львівської області на 2015 рік, затвердженого начальником відділу материнства і дитинства Департаменту ОЗ та директором ДОЗ ЛОДА, де в п. 25 вказано до кожного місяця 25 числа чергує лікар анестезіолог дитячий категорія вища ОСОБА_7 (т.1 а.с.169-172);
		витягом з наказу №11-к від 22.01.1993 по комунальній міській дитячій клінічній лікарні, згідно якого ОСОБА_7 прийнятий на посаду лікаря анестезіолога дитячого відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії з 22.01.1993 (том 2 а.с.111);
		висновком клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_8 , проведеної КЕК ДОЗ ЛОДА, згідно якого причиною ургентної госпіталізації дитини стала механічна асфіксія внаслідок аспірації жувальної цукерки, що привело до розвитку важкої гіпоксемії, набряку легень та набряку мозку; п.2 терапевтичні заходи, які проводились після госпіталізації відповідали вимогам наказу № 437 МОЗ України від 2004 року «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному та дошпитальному етапах». Враховуючи, що у дитини весь час утримувались знижені показники сатурації, доцільним було проведення не інвазивної ШВЛ. п. 3 спонтанна евакуація стороннього предмету з дихальних шляхів, ймовірність залишення у дихальних шляхах кусочків стороннього предметі була підставою для проведення діагностично - санаційної трахеобронхоскопії. п.4 підозра на сторонній предмет в дихальних шляхах є абсолютним показом до проведення діагностично-санаційної бронхоскопії, тому рішення про її проведення було правильним і мало високий ризик можливих ускладнень. п.5 записи огляду дитячого анестезіолога та протоколу анестезіологічного забезпечення свідчать, що оцінка стану дитини та вибір методу анестезії були правильними. Зауваження викликає обмежений рівень моніторингу. Для пацієнтів з оцінкою за шкалою АS ІІІ має використовувати моніторинг ЕКГ. В цілому перебіг анестезії був неускладненим. п.6 під час проведення бронхоскопії проводилась ШВЛ, проте насичення гемоглобіну киснем залишалось зниженим, що свідчило про важке ураження дихальної системи. Враховуючи важку дихальну недостатність, рішення про переведення дитини після закінчення бронхоскопії на пролонговану ШВЛ було правильним п.7 однією з можливих причин раптового погіршення стану дитини після бронхоскопії могла бути спонтанна дислокація ендотрахеальної трубки при перекладанні хворої під час транспортування з операційної в палату інтенсивної терапії, що призвело до швидкої депресії гемодинміки і асистолії та неуспішності реанімаційних заходів, які проведені. п.8 обсяг наданої ОСОБА_8 медичної допомоги відповідає вимогам наказу МОЗУ № 437 від 2004 року та наказу № 34 МОЗУ від 15.012014 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів з стандартизації екстреної медичної допомоги». п.9 у дитини на момент аспірації стороннього предмету та поступлення в стаціонар, впродовж кількох днів були прояви гострої респіраторної вірусної інфекції з приєднанням бактеріальної флори. п.10 причиною смерті стала прогресуюча дихальна недостатність зумовлена нашаруваням аспірації стороннього предмету та механічної асфіксії на вже наявний в організмі дитини запальний процес у верхніх дихальних шляхах та паренхімі легень, що частково пояснює неефективність інтенсивної терапії а респіраторної підтримки п.12 смерть дитини слід вважати попереджуваною (т.1 а.с.161-165);
		висновком експерта комісійної судово-медичної експертизи №134 (проведеної комісією експертів КЗ ЛОР ЛОБСМЕ у складі голови ОСОБА_29 ,. та членів ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та доповідач СМЕ ОСОБА_33 з 11.07.2016 по 09.08.2016), згідно якого: 1. при поступленні ОСОБА_8 в Новояворівську РЛ №1 дії лікаря-анестезіолога ОСОБА_17 та анестезіолога ОСОБА_16 відповідали вимогам наказу МОЗУ № 437 від 2004 року «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному та дошпитальному етапах»; п. 2 ОСОБА_8 поступила в реанімаційне відділення Новояворівської РЛ №1 з діагнозом при госпіталізації «кома невідомої етіології. Набряк мозку І-ІІ. Гостра ДН. Набряк легень». Діагноз виставлено правильно; п.3 Надання допомоги ОСОБА_8 при госпіталізації відповідало вимогам клінічних протоколів МОЗ України № 437 від 2004 року та №34 від 15.01.2014; п.4 Лікарями Новояворівської РЛ №1 тактику лікування ОСОБА_8 було обрано правильно після виставлення клінічного діагнозу. п. 5, п.7 даних про кваліфікацію лікарів ОСОБА_17 та ОСОБА_16 щодо проведення діагностично-санаційної трахеобронхоскопії немає. У них відсутні необхідні посвідчення про кваліфікацію в дитячій торакальній хірургії, але районні лікарні не є спеціалізованими лікувальними установами, які спеціалізуються на наданні невідкладної хірургічної торакальної допомоги дитячому населенню. п.6 Під час поступлення ОСОБА_8 в лікувальну установу на підставі об`єктивного статусу дитини були прямі покази у зв`язку з загрозливим станом для життя дитини до проведення ШВЛ, тобто до приїзду медиків, викликаних по санавіації. Під час підготовки хворої до інтубації, а саме санації ротової порожнини, виникла масивна блювота і кашель, після чого стороннє тіло виділилось з ротової порожнини, дихання нормалізувалось, шкірні покриви стали рожевого кольору, хвора прийшла до свідомості, розповіла, що з нею сталося. На даному етапі абсолютних показів до інтубації трахеї та проведення ШВЛ не було. п.8 необхідні обстеження та дослідження ОСОБА_8 під час госпіталізації та лікування у Новояворівській РЛ №1 до приїзду медиків із санавіації були правильними і своєчасними. п.9-10 після спонтанної евакуації стороннього предмету з дихальних шляхів, стан ОСОБА_8 залишався стабільним до приїзду лікарів з м. Львова. п.11 в щоденниках в історії хвороби від 16.15 год. до 18.50 год. (до огляду медиків з м. Львова) погіршення стану дитини не відмічено. п.12 оскільки прояви гіпоксемії після спонтанної евакуаціїї стороннього предмету з дихальних шляхів ще спостерігалась, в лікарів були підозри на неповну евакуацію стороннього предмету чи наявність іншого предмету в дихальних шляхах, враховуючи відсутність у лікарів районної лікарні технічних можливостей та лікарської кваліфікації для проведення такого роду хірургічних маніпуляцій у дітей рішення лікарів Новояворівської РЛ №1 про виклик лікарів з м. Львова для проведення діагностично-санаційної трахеобронхоскопії є правильним. п.13 лікарі Новояворівської РЛ №1 належно виконували свої обов`язки. Лікарем ОСОБА_7 було невдало проведено інтубацію трахеї після проведеної бронхоскопії або не діагностовано передислокацію ендотрахеальної трубки при перекладанні хворої під час транспортування з операційної у палату інтенсивної терапії, що в умовах уже існуючої тривалої гіпоксемії привело до швидкої депресії гемодинаміки і асистолії та неуспішності реанімаційних заходів. п. 14, п.15 порушень клінічних протоколів МОЗ України лікарями Новояворівської РЛ№1 при наданні медичної допомоги ОСОБА_8 комісією не виявлено. п.16 Лікарями Новояворівської РЛ №1 при обранні тактики лікування ОСОБА_8 були взяті до уваги результати досліджень і обстежень. У медичній карті хворого є запис лікаря від 25.04.2015 о 17.45 год. про описання рентгензнімку «на рентгенограмі легень затемнення зліва внизу». п.17 спонтанна евакуація стороннього предмету з дихальних шляхів та ймовірність того, що в дихальних шляхах залишились інші сторонні предмети чи кусочки предмета були підставою для проведення діагностично-санаційної трахеобронхоскопії. п.18 діагноз клінічний: «гостра вірусно-бактеріальна пневмонія; гостра дихальна недостатність; набряк легень» встановлений правильно та своєчасно. п.19. Оскільки основним ускладненням, яке виникло при лікуванні дитини була гостра дихальна недостатність, яка виникла в результаті неправильної інтубації трахеї чи передислокації ендотрахеальної трубки з дихальних шляхів у стравохід, контроль за чим входить в посадові обов`язки лікаря-анестезіолога ОСОБА_7 , кваліфікація якого дозволяла здійснювати превентивні заходи, які могли б запобігти ускладненням, що виникли в подальшому при лікування ОСОБА_8 п.20. Медичне втручання у вигляді діагностично-санаційної трахеобронхоскопії відповідало стандартам у сфері охорони здоров`я. п.21 діагностично-санаційну трахеобронхоскопію лікарем ОСОБА_15 проведено правильно та відразу після прибуття бригади лікарів з м. Львова (через 35 хв після огляду хворої та проведеної премедикації), вид медичного інструменту обрано правильно, розмір у протоколі операції не вказаний. п.22 в протоколі операції, яка проходила з 19.25 год. до 20.00 год. не описано жодних ускладнень під час операції. Стан дитини погіршився о 20.15 год. в реанімаційному відділенні, а о 20.25 хв. зафіксовано зупинку серця, що свідчить про ускладнення, які виникли у післяопераційному періоді, такими ускладненнями є: важкий стан дитини, зниження сатурації до 70, АТ до 60/40, пульс 140 ударів, підняти сатурацію не вдається, АТ знизився до 0, що призвело до зупинки серця. Ці ускладнення призвели до смерті дитини ОСОБА_8 п. 23. за проведення діагностично-санаційної трахеобронхоскопії, яка була проведена правильно та без ускладнень, повну персональну персональну відповідальність ніс лікар ОСОБА_15 , який її проводив. Оскільки дане оперативне втручання не призвело до погіршення стану хворої, а мала місце відсутність адекватної штучної вентиляції легень, слід вважати, що його дії не перебувають у прямому-причинно наслідковому зв`язку зі смертю ОСОБА_8 п. 24. Оскільки інтубаційна трубка була виявлена не у просвіті дихальних шляхів, а в стравоході, стверджувати про відповідність інтубації стандартам у сфері охорони здоров`я та що тактика проведення інтубації лікарем ОСОБА_7 була обрана правильно, не можна. п.25 огляд перед проведенням операції ОСОБА_8 проведений лікарем-анестезіологом ОСОБА_7 не в повній мірі відповідав вимогам клінічних протоколів МОЗ України, а саме, звертає на себе увагу обмежений рівень моніторингу стану дитини. п.26 Згідно записів у протоколі анестезії, ендотрахеальну трубку ОСОБА_8 було встановлено правильно. Розмір ендотрахеальної трубки обрано правильно, однак, при проведенні судово-медичної експертизи трупа, було виявлено неправильне розміщенняя ендотрахеальної трубки  не в просвіті дихальних шляхів, а в просвіті стравоходу, що суперечить записам у медичній документації. п.27 судячи по записам у історії хвороби, різке падіння показників гемодинаміки сталося у відділенні реанімації через 15 хв. після проведення оперативного втручання, причиною чого, враховуючи факт неправильного розташування ендотрахеальної трубки, була відсутність штучної вентиляції легень. п.28 повну персональну відповідальність за вибір та проведення інтубації, та її наслідків ніс анестезіолог ОСОБА_7 .. Різке погіршення стану дитини, що призвело в подальшому до її смерті, виникло внаслідок неправильно проведеної інтубації, або внаслідок не розпізнання спонтанної передислокації ендотрахеальної трубки з дихальних шляхів у стравохід за умови відсутності фіксації трубки. п.29 причиною раптового погіршення стану дитини була або неправильна інтубація, тобто введення інтубаційної трубки не в просвіт дихальних шляхів, а в просвіт стравоходу, або спонтанна передислокація ендотрахеальної трубки за умови відсутності фіксації її при переклаанні хворої під час транспортування з операційної у ВАІТ, що в умовах уже існуючої гіпоксемії привело до швидкої депресії гемодинаміки і асистолії та неупішності реанімаційних заходів. п.30 За неналежне забезпечення вентиляції хворих відповідає лікар анестезіолог. п.31 проведена судово-медична експертиза трупа відповідає правилам проведення СМЕ. п.32 при невдалій інтубації відбувається потрапляння повітря у шлунок. При СМЕ трупа ОСОБА_8 виявлено роздутий повітрям шлунок. п.33 заключний діагноз ОСОБА_8 виставлено правильно і він співпадає з висновком СМЕ. п.34 безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 стала прогресуюча дихальна недостатність, набряк легень та головного мозку в результаті неадекватно проведеної штучної вентиляції легень у зв`язку з аспірацією стороннього предмету з розвитком механічної асфіксії на фоні уже наявного в організмі дитини запального процесу у верхніх дихальних шляхах та паренхімі легень у вигляді гнійної з мікроабсцедуванням часточкової бронхопневмонії, бронхіту та катарально-десквамативного ларингіту. п. 35 оскільки значне погіршення стану дитини відбулось у післяопераційному періоді, після проведеної інтубації хворої та переведення на ШВЛ анестезіологом ОСОБА_7 , ендотрахеальна трубка при розтині трупа виявлена не у дихальних шляхах, а в просвіті стравоходу, слід вважами, що саме професійні помилки, допущені лікарем-анестезіологом ОСОБА_7 могли призвести до розвитку дихальної недостаності та смерті ОСОБА_8 п. 36 ОСОБА_8 за життя хворіла на захворювання верхніх дихальних шляхів  бронхіт, хронічний тонзиліт. Перед поступленням у лікувальний заклад ОСОБА_8 хворіла упродовж 3 днів: біль у горлі, виділення з носа, підвищення температури тіла, що свідчить на наявність запального процесу у верхніх дихальних шляхах та паренхімі легень у вигляді гнійної з мікроабсцедуванням часточкової бронхопневмонії, бронхіту та катарально-десквамативного ларингіту, які перебувають у причинно наслідковому зв`язку зі смертю дитини. п.37 недоліком проведення реанімаційних заходів після бронхоскопії та заінтубування, є відсутність ШВЛ, оскільки ендотрахеальна трубка, знаходилась у стравоході, а не у дихальних шляхах, що пояснює неуспішність реанімаційних заходів та в подальшому призвело до смерті. Решта реанімаційних міроприємств проведено вчасно та в необхідному об`ємі. Персональну відповідальність за проведення цих реанімаційних заходів ніс лікар-анестезіолог ОСОБА_7 (т.1 а.с.175 підсумки на а.с. 187).
		Допитаний в судовому засіданні експерт - начальник КЗ ЛОР ЛОБСМЕ ОСОБА_29 пояснив, що висновок комісійної судово-медичної експертизи № 135 від 09.08.2016 він підтримує в повному обсязі. Комісією судово-медична експертиза проводилась по матеріалах кримінального провадження №12015140350000524 від 27.04.2015. При цьому, комісією досліджувались усі матеріали провадження про які вказано у висновку, а також медична документація та висновок судово-медичної експертизи, яка проводилась до того. Щодо кваліфікації лікарів, то у матеріалах кримінального провадження відсутні дані про наявність посвідчень дитячих торакальних хірургів у лікарів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Відсутні також дані про наявність у забезпеченні Новояворівської РЛ №1 обладнання для проведення трахеобронхоскопії. Згідно п.4. згідно записів у медичній документації, лікарями Новояворівської РЛ №1 тактику лікування хворої обрано вірно після встановлення клінічного діагнозу. Дихальна недостатність виникла внаслідок неправильної інтубації трахеї, бо ендотрахеальна трубка повинна знаходитись у трахеї, а вона перебувала у стравоході. За правильність інтубації несе відповідальність лікар анестезіолог. Це є спільна думка всіх членів експертної комісії. Погіршення стану дитини, яке призвело до смерті відбулось у післяопераційному періоді, після проведеної інтубації хворої та переведення на ШВЛ лікарем  анестезіологом дитячим ОСОБА_7 , ендотрахеальна трубка при розтині виявлена в просвіті стравоходу, тому слід вважати, що професійні помилки допущені лікарем- анестезіологом ОСОБА_7 могли призвести до розвитку дихальної недостатності та смерті ОСОБА_8 .
		Допитаний в судовому засіданні експерт - лікар анестезіолог-реаніматолог ВМКЦ Західного ОК ОСОБА_34 , який приймав участь у проведенні комісійної судово-медичної експертизи, висновок експерта №135 від 09.08.2016 підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що на даний час, щоб надавати допомогу дітям, від лікарів вимагається наявність сертифікату лікаря дитячого. У лікарів Новояворівської РЛ №1 ОСОБА_17 та ОСОБА_16 немає сертифікату дитячого анестезіолога, але в екстрених ситуаціях, вони зобов`язані були б надати допомогу дитині. Враховуючи, що дитина прийшла до себе, не було потреби у їхній допомозі. У Новояворівській РЛ №1 немає відповідної апаратури, це не є спеціалізована лікарня для надання допомоги при торакальній патології. Лікар ОСОБА_7 має вищу кваліфікаційну категорію і сертифікат дитячого анестезіолога, тому він мав право проводити інтубацію неповнолітнім. Про обмежений рівень моніторингу стану дитини перед проведенням інтубації свідчить наявність лише пульсоксиметра. Під час бронхоскопії не було належного спостереження за станом дитини, Так як стан дитини був важкий, необхідно було здійснювати моніторинг на кардіомоніторі, ЕКГ, пульсу, тиску, сатурації. Після проведеної бронхоскопії, при транспортуванні та перекладанні стан дитини погіршився. Це вчасно не було помічено лікарем-анестезіологом. При передислокації трубки реанімаційні заходи є неефективні. У випадку правильної інтубації, інтубаційна трубка заходить за голосову щілину і роздувається манжета і трубка фіксується зав`язками навколо голови. Про правильну інтубацію свідчить: екскурсія грудної клітки, дихальні шуми, шкірні покриви, сатурація. Зниження сатурації, синюшність шкіри, тахікардія, гіпоксія, зупинка серця наступають через 1-1,5 хв. після неправильної інтубації. Спонтанна передислокація трубки можлива при запрокидуванні голови. У трубці знайшли слиз, а при бронхоскопії санувалась піниста кров`яниста мокрота, це свідчить, що інтубаційна трубка була погано зафіксована і змістилась. Через неправильне розташування інтубаційної трубки, реанімаційну заходи були неефективні. Відповідальність за якість реанімаційних заходів, а також за хворим до часу пробудження пацієнта або його передачі у стабільному стані під нагляд іншого лікаря, несе лікар анестезіолог ОСОБА_7 . Виявлений при експертизі трупа ОСОБА_8 роздутий повітрям шлунок та помірно роздуті петлі кишківника, також свідчать про те, що інтубаційна трубка знаходилась у стравоході і повітря зі шлунка попало у кишківник. Виявлені дихальна недостатність та набряк легень також свідчать про невдалу інтубацію. Хвора поступила з гіпоксією, з набряком мозку і легень, які були куповані лікарями і стан дитини покращився. На етапі поступлення у лікувальний заклад дії лікарів були правильними, вони готувались до інтубації. Інородне тіло було, але воно вийшло. Були сумніви, чи залишилось ще і тому викликали бронхоскопіста. Малинова піна з рота є ознакою набряку легень і тому така хвора мала бути заінтубована. Виявлені у дитини захворювання легень не були критичними та самі по собі не призвели б до смерті. Безпосередньою причиною смерті стала прогресуюча дихальна недостатність, аспірація інородного тіла з розвитком механічної асфіксії. Смерть дитини настала через неправильну інтубацію.
		Судом досліджено речові докази у кримінальному провадженні:медичну карту стаціонарного хворого №4282 від 25.04.2015, медичну карту амбулаторного хворого, журнал реєстрації біохімічних аналізів, журнал реєстрації клінічних аналізів, рентгензнімок, гістологічні препарати з трупа.
		Обвинуваченим ОСОБА_7 подано клопотання про визнання недопустимими доказами: копію лікарського свідоцтва про смерть № 360/15 від 27.04.2015, копію посадової інструкції лікаря-анастезіолога від 03.11.2014, копію форми обліку матеріалу для дослідження, відібраного від пацієнта ТГРІ, копію графіку чергувань лікарів-консультантів за 2015 рік, висновок за результатами клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_8 , оскільки процесуальними джерелами доказів є оригінали документів, а не їх копії. Також просить визнати висновок за результатами клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_8 неналежним доказом, оскільки він не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Суд не вбачає підстав для визнання недопустимими доказами зазначених документів, оскільки невідповідність копій документів їх оригіналам обвинуваченим не спростовується, вказанідокументи витребуваніна офіційнийзапит слідчого,  доводи обвинуваченого не грунтуються на приписах закону.
		Також немає підстав для визнання неналежним доказом висновку за результатами клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_8 , оскільки вказаний висновок підтверджує фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом. 
		Обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено три клопотання про визнання недопустимим доказом висновку судово-медичної експертизи № 360/2015 від 07.07.2015 з підстав нероз`яснення йому права брати участь у проведенні експертизи, незабезпечення права заявлення відводу експерту, проведення експертизи неповноважною особою, неналежним попередженням експерта про кримінальну відповідальність, не зазначення у висновку експерта відомостей про його освіту, час проведення експертизи, умов проведення експертизи, місця проведення, підпису про отримання матеріалів, методи та методики, застосовані у дослідженні, відсутності повідомлення експерта особі, яка призначила експертизу, невручення постанови про призначення експертизи слідчим безпосередньо експерту, відсутності записів про отримання додаткових матеріалів, відсутність відомостей про передачу інтубаційної трубки, особі яка призначила експертизу, окрім того експертом порушено принцип неупередженості. 
		Суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом висновку судово-медичної експертизи № 360/2015 від 07.07.2015, виходячи з наступного.
		Положеннями ст. 102 КПК України встановлено вимоги до змісту висновку експерта. Так, у висновку експерта повинно бути зазначено:
		 
		- коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза, час та місце її проведення -
		 
		На титульній сторінці висновку експерта №360/2015 вказано, що вказана судово-медична експертиза проводилась з 27.04.2015 до 07.07.2015, у приміщенні відділу судово-медичної експертизи трупів КЗ ЛОР ЛОБСМЕ, за адресою м. Львів, вул. Пекарська, 61, судово-медичним експертом відділу судово-медичної експертизи трупів ОСОБА_25 , стаж роботи за фахом 5 років, 5 кваліфікаційний клас судового експерта проводилась експертиза. Експертиза проводилась на підставі постанови слідчого СВ Яворівського РВ ГУМВС у Львівській області ОСОБА_35 .    
		 
		Стосовно присутності осіб при проведенні експертизи - відсутність записів на титульному аркуші про присутність під час експертизи на такій інших осіб, окрім експерта, свідчить, що їх не було.
		 
		Стосовно переліку питань, що були поставлені експертові  згідно постанови про призначення судово-медичної експертизи (т.2 а.с.18), винесеної 27.04.2014 ст. слідчим СВ Яворівського РВ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_36 , експертам скеровано труп ОСОБА_8 та на вирішення експертів поставлено 4 питання. На аркуші 2 висновку експерта №360/2015 міститься запис із переліком питань, поставлених на експертизу, їх є 4 та вони ідентичні тим, що викладені у постанові.
		 
		Стосовно опису отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом  згідно Положення про порядок розтину трупів у лікувально-профілактичних закладах (додаток 6 до Наказу Міністерства охорони здоров`я України №81 від 12.05.1992) медична документація на померлих з різних лікарень доставляється в патологоанатомічне бюро (відділення) разом з трупом померлого. Якщо смерть настала від механічних ушкоджень, отруєння, механічної асфіксії, дії крайніх температур, електрики, насильницьких дій виявляється припатологоанатомічному розтині, то розтин припиняється. Лікар, що проводить розтин, вживає заходи збереження трупа, всіх його тканин для подальшого судово-медичного дослідження. Про кожний випадок припиненого патологоанатомічного розтину лікар відразу ж зобов`язаний інформувати головного лікаря, в прокуратуру чи відділення поліції і чекає розпорядження прокурора або органів поліції.
		 
		Згідно листа Новояворівської районної лікарні №61 від 25.01.2015 (т. 2 а.с. 164), труп направлений в патолого-анатомічне бюро і лікарем патолого-анатомом тіло було передане для встановлення причин смерті.
		Згідно листа Новояворівської районної лікарні № 2139 від 26.10.2015 (т.2 а.с.30), 27.04.2015 тіло ОСОБА_8 разом з медичною документацією (форма № 003 та № 4292) було передано в ІНФОРМАЦІЯ_7 та на підставі постанови працівників органів внутрішніх справ того ж дня передано до Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи разом із медичною документацією.
		Згідно п.1.10 Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», у випадках смерті у лікувально-профілактичних установах особи, яка померла внаслідок насильства або при підозрі на нього, керівник даної установи зобов`язаний надіслати разом з трупом до моргу оригінал історії хвороби та одяг померлого, якщо він не був вилучений органами дізнання або не був виданий родичам померлого.
		Із аркуша 2 висновку експерта № 360/2015 вбачається, що в ході проведення вказаної експертизи, експертом досліджувалась медична карта стаціонарного хворого №4292 заведена у Новояворівській центральній лікарні на ім`я ОСОБА_8 , дані з якої описано у розділі «обставини справи». Жодна інша медична документація, окрім доставленої з лікувальної установи в ході проведення експертизи, використана не була.
		Стосовно докладного опису проведених досліджень у тому числі методів застосованих у дослідженні, отриманих результатів та їх експертної оцінки, суд зазначає наступне.
		Згідно п. 1.1 Інструкції «Про проведення судово-медичної експертизи», затвердженої наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об`єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду. Судово-медична експертиза виконується згідно з Законом України "Про судову експертизу", процесуальним законодавством, іншими законодавчими актами, міжнародними договорами та угодами про взаємну правову допомогу про співробітництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності, даною Інструкцією та нормативними документами, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України N 6 від17 січня1995 року.
		Тобто, судово-медична експертиза  це науково-практичне дослідження, яке здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-медичним експертом, в ході якого досліджуються конкретні об`єкти для вирішення конкретних медичних питань, які виникають при розслідуванні злочинів або при підозрі на вчинення злочину. На аркуші 3 висновку експерта №360/2015 зазначено про проведене експертом зовнішнього дослідження та на аркуші 4 цього ж висновку зазначено, яке внутрішнє дослідження трупа проводилась в ході експертизи. 
		Обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання- на аркушах 6-7 у розділі «підсумки», експертом надано чіткі відповіді на усі поставлені на експертизу питання.
		Згідно правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, п. 1.2. експертиза у відділі виконується з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи; п. 1.3. Для досягнення мети використовуються знання в галузі судової медицини та інших медичних спеціальностей, застосовуються спеціальні лабораторні методи дослідження (гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо) і, якщо необхідно, вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ;п. 1.4. експертиза у відділі проводиться за постановою або за письмовим відношенням особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду; п. 1.5. виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи; п. 1.7. об`єктами експертизи у відділі є трупи (частини трупа) осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез`ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.
		   У реєстрі атестованих судових експертів на сайті Міністерства юстиції України під № 5749 зазначено експерта ОСОБА_25 .
		   Відсутність даних про освіту експерта, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, інформації про науковий ступінь та вчене звання (які не відомо чи є у експерта) не є істотним порушенням вимог чинного законодавства. Жодних інших вимог до висновку експерта чинним КПК України не передбачено.
		Щодо відсутності у висновку експерта в порушення вимог розділу 3 Інструкції МОЗ України «Про проведення судово-медичної експертизи» умов проведення експертизи, тобто освітлення, температури повітря, тощо, суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Закони мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно- правових актів.
		Щодо строків проведення експертизи - згідно п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Судово-медична експертиза, за результатами якої складено висновок №360 проводилась з 24.04.2015 до 07.07.2015, тобто менше 90 днів.
		Щодо інтубаційної трубки - з розділу «внутрішнє дослідження» висновку експерта №360/2015 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 (арк. 4 висновку) вбачається, що при вийманні органокомплексу було відмічено, що інтубаційна трубка знаходиться у просвіті стравоходу. 
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у ході досудового розслідування тимчасовий доступ до інтубаційної трубки не проводився. 
		1.19. Одяг трупа та предмети, що були з ним доставлені, зберігаються до початку експертизи в тому стані, в якому вони надійшли до моргу.
		Стосовно присутності під час проведення слідчої дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені та порушені - згідно ст. 4 Закону України «Про судову експертизу», незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, у тому числі і присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
		Згідно ч.3 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені
		Чіткий перелік слідчих дій передбачений главою 20 КПК України. Призначення експертизи, не є слідчою дією, так як це є процесуальне рішення прокурора.
		Пунктом 2.13 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 передбачено, що при проведенні експертизи можуть бути присутні: слідчий, обвинувачений та інша особа (тільки з дозволу слідчого) та лікарі лікувально-профілактичних закладів з дозволу слідчого.
		З постанови слідчого про призначення судово-медичної експертизи трупа вбачається, що така була призначена 27.04.2015 та проводилась у період з 27.04.2015 до 07.07.2015. Разом з тим, ОСОБА_7 лише 16.01.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.140 КК України. Тобто, на момент призначення та проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , ОСОБА_7 не був учасником цього кримінального провадження, відповідно не міг заявляти відвід експерту. З відповідним клопотанням про бажання бути присутнім під час проведення експертизи, як і інші учасники провадження, до слідчого ОСОБА_7 не звертався.
		Щодо відсутності перевірки слідчим повноважень експерта та проведення експертизи неповноважною особою - згідно ст. 242, ст. 243 КПК України (в редакції на 26.04.2015) сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого. Встановлення причин смерті є обов`язковою підставою для проведення судово-медичної експертизи.
		Згідно ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» (в редакції на 01.04.2015) судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
		Згідно п. 1.21 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів в бюро судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», у випадках відсутності в документі про призначення експертизи вказівки на те, якому (яким) експерту (експертам) доручається експертиза, розподіл її покладається на начальника бюро або на завідуючого відділом, а в міських (міст обласного підпорядкування), районних (міжрайонних) відділеннях - на завідуючого відділенням.
		У п.1 постанови про призначення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 від 27.04.2015 чітко зазначено, що проведення експертизи доручено ЛОБСМЕ, а не конкретному експерту. Відтак, саме начальник КЗ ЛОР ЛОБСМЕ визначав конкретного експерта у провадженні  ОСОБА_25 , так як слідчий із експертом ОСОБА_25 не контактував.
		Окрім цього, згідно листа КЗ ЛОР Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи № 520 від 25.02.2016, особа, яка має вищу медичну освіту та пройшла спеціалізацію за фахом «судово-медична експертиза», отримала сертифікат спеціаліста в даній галузі медицини, має право проводити судово-медичні експертизи (розтини) померлих осіб, незалежно від їх віку. Лікар судово-медичний експерт відділу судово-медичної експертизи трупів КЗ ЛОР ЛОБСМЕ ОСОБА_25 має 5-ий кваліфікаційний клас судового експерта, 2-гу лікарську кваліфікаційну категорію та стаж роботи за фахом 6,5 років, відтак має право проводити розтини трупів.
		Щодо відсутності у висновку попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		На титульному аркуші висновку експерта №360/2015 зазначено про те, що за відмову або ухилення від дачі висновку експерта або за дачу завідомо неправдивого висновку експерта, розголошення даних досудового слідства та дізнання несе відповідальність за ст. ст. 384, 385, 387 КК України попереджена та міститься підпис експерта.
		Виходячи з наведеного вище суд вбачає, що судово-медична експертиза трупа ОСОБА_8 призначена слідчим відповідно до положень чинного законодавства України, висновок експерта № 360/2015 відповідає вимогам ст. 101, ст. 102 КПК України, тому підстав для визнання вказаного документу недопустимим доказом немає.
		Обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом висновку за результатами клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_8 з підстав того, що вказаний висновок не є висновком експерта, відсутні реквізити вказаного документу, дата його підписання, затвердження, прийняття чи складання, висновок містить посилання на історію хвороби, яка написана заінтересованими людьми.
		Суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом висновку за результатами клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_8 , виходячи з наступного.
		Відповідно доп.3Порядку контролюякості медичноїдопомоги,затвердженого НаказомМіністерства охорониздоров`я №752від 28.09.2012 оцінка якості медичної допомоги - визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров`я.
		П.8 Порядку зазначає, що контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
		Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок зарезультатами клініко-експертноїоцінки за формою, наведеною в додатку до Порядку.
		Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги та медичних послуг проводиться відповідно до Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, затвердженого Наказом МОЗ №693 від 06.08.2013 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги», зі змінами внесеними Наказом МОЗ від21.07.2014 № 512.
		Так, клініко-експертна комісія структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних державних адміністрацій (далі  КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі  ЗОЗ) та фізичних осіб  підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі  ФОП).
		Підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних державних адміністрацій.
		Основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я.
		Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.
		При проведенні оцінки, КЕК оцінює: структуру, процеси та результати медичної допомоги та медичного обслуговування; якість надання медичної допомоги та медичного обслуговування; дотримання Основ законодавства України про охорону здоров`я; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників ЗОЗ; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги та медичного обслуговування; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та медичного обслуговування.
		Під час проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою закладу та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.
		На засіданні КЕК у разі потреби або за особистою ініціативою може бути присутній заявник та/або особа, яка представляє інтереси заявника.
		За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК (КЕО)відповідно до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308.
		Експертні висновки та інші матеріали, що стосуються розгляду відповідних пропозицій, проектів тощо, є службовою інформацією, пов`язаною з процесом прийняття рішення.
		Висновок КЕО, складений за результатами проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК та підписується всіма членами КЕК.
		Копії висновку КЕО направляються для виконання до ЗОЗ або ФОП, щодо яких проводилася клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, структурного підрозділу МОЗ, який є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, а також видаються заявникам на їх вимогу та може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
		У матеріалах кримінального провадження, на арк. 16-17 у томі 2 містяться листи слідчого на ім`я директора Департаменту охорони здоров`я за № 7408 від 18.06.2015 про призначення службового розслідування та №7813 від 30.06.2015 про призначення клініко-експертної оцінки якості наданої ОСОБА_8 медичної допомоги.
		На виконання запитів слідчого, в.о. директора департаменту ОСОБА_37 листом за вих. №01-12-11/3285/02/07 від 23.11.2015 (а.с. 61 т.2) надала висновок за результатами КЕО.
		Із зазначеного висновку вбачається, що КЕК ДОЗ ЛОДА проводилась клініко-експертна оцінка якості медичної допомоги, наданої ОСОБА_8 в умовах Новояворівської ЦМЛ. При цьому комісією опрацьовано історію розвитку ОСОБА_8 , медичну карту стаціонарного хворого № 4292, пояснення медичного персоналу та прийнято висновок, яким визнано смерть ОСОБА_8 попереджуваною. Окрім цього, у вказаному висновку вказано виявлені при оцінці недоліки у закладі. Вказаний висновок КЕО підписаний усіма членами.
		Відповідно до положень ч. 2 ст.84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Враховуючи, що саме на офіційний запит слідчого проводилась перевірка за фактом надання медичної допомоги ОСОБА_8 у Новояворівській ЦРЛ №1, складений та підписаний усіма членами КЕК ДОЗ ЛОДА висновок КЕО установленої форми скеровано слідчому, відтак такий є документом та належним і допустимим доказом у провадженні.
		Також обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом висновку комісійної судово-медичної експертизи № 135 від 09.08.2016 з підстав не зазначення у ньому освіти експерта, часу проведення експертизи, опису отриманих матеріалів, докладного опису проведених досліджень, методів і методик, застосованих у дослідженні, місця роботи експерта ОСОБА_38 , номеру кримінальної справи, окрім того експерти вийшли за межі спеціальних знань, посилалися на інші очевидно недопустимі висновки, що, виходячи з доктрини «плодів отруєного дерева» робить вказаний висновок недопустимим доказом, також висновок не містить дати і місця складення, у складі комісії відсутній експерт із спеціалізацією «лікар-анестезіолог дитячий», також не було роз`яснено права та не забезпечено його присутності під час проведення експертизи, не було забезпечено права на відвід експертам, експерти не попереджені про кримінальну відповідальність, висновки у експертизі зроблені всупереч законам логіки, експертом при проведенні експертизи порушено принцип неупередженості. 
		Суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом висновку комісійної судово-медичної експертизи № 135 від 09.08.2016, виходячи з наступного.
		Положеннями ст. 102 КПК України встановлено вимоги до змісту висновку експерта, які не порушено. У п. п. 20 - 24 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» встановлено вимоги до структури висновку експерта. Так, експертиза, яка проводиться у відділі, оформляється у вигляді висновку експерта, якому присвоюється порядковий номер. Кожен висновок повинен складатись з таких розділів: вступної частини, яка включає титульний лист, який заповнюється на бланку затвердженого МОЗ України зразка у суворій відповідності з наявним текстом і питання, поставлені на вирішення експертизи; протокольної частини, яка включає в себе обставини справи, дані матеріалів справи і медичної документації та підсумків. При проведенні експертизи зі справи про притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності за "професійні правопорушення" в протокольній частині повинні бути детально викладені дані всіх наявних медичних документів. При цьому, залежно від характеру випадку, з історії хвороби обов`язково виписуються: стан хворого при його надходженні в стаціонар, записи щоденників, які фіксують його стан протягом всього періоду лікування, протоколи операцій, клінічні діагнози, схеми призначеної медикаментозної терапії, об`єм і кратність введення лікарських речовин, результати лабораторних досліджень, характер і обсяг реанімаційних заходів, дані протоколу патологоанатомічного розтину трупа з результатами гістологічного дослідження або дані первинної судово-медичної експертизи, результати клініко-анатомічних конференцій з рецензією медичної документації, а також висновки комісії відомчого розслідування.
		На титульній сторінці висновку експерта №135 вказано час проведення експертизи з 11.07.2016 до 09.08.2016. На арк. 3-12 вказаного висновку міститься опис досліджених документів, що свідчить про те, що такі були досліджені у ході проведення комісійної експертизи. До складу комісії при проведенні експертизи увійшли три судово-медичних експерти ОСОБА_29 , - начальник КЗ ЛОР ЛОБСМЕ, ОСОБА_33 завідувач відділу СМЕ трупів та ОСОБА_39  завідувач відділом комісійних СМЕ, місце праці яких є КЗ ЛОР ЛОБСМЕ, адреса якого вказана у верхньому лівому кутку титульної сторінки висновку та експерти консультанти ОСОБА_40 та ОСОБА_41 місце праці яких вказано у висновку. Під прізвищами експертів, які проводили експертизу вказано, що ці експерти провели комісійну судово-медичну експертизу за матеріалами кримінального провадження №12015140350000524 по факту неналежного виконання лікарями своїх професійних обов`язків, що спричинило смерть н\л ОСОБА_8 , 2000 р.н. 
		Згідно п. 3, 12 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» експертизи у відділі проводяться у тому числі і для визначення правильності надання медичної допомоги у випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за "професійні правопорушення". 
		 
		Залежно від характеру експертизи до складу комісії можуть входити як фахівці тільки в галузі судово-медичної експертизи, так і фахівці інших медичних і немедичних спеціальностей. За своїм процесуальним становищем всі вони при проведенні експертизи є експертами. 
		 
		У випадку відсутності в документі про призначення експертизи вказівки про те, кому з експертів доручається експертиза, розподіл виконання її покладається на завідуючого відділом.
		 
		З постанови про призначення комісійної судово-медичної експертизи, винесеної слідчим СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_42 25.04.2016 (а.с.232 т.2) вбачається, що проведення цієї експертизи слідчим доручено КЗ ЛОР ЛОБСМЕ, із залученням спеціалістів у галузі реаніматології, дитячої анестезіології, хірургії, судової медицини. Цього ж дня, на ім`я керівника за вихідним №4814/16/03-16 (а.с.237 т.2) слідчим скеровано постанову про призначення експертизи та усі наявні у слідчого матеріали, медична документація, гістологічні препарати.
		 
		З висновку експерта №135 комісійної судово-медичної експертизи вбачається, що керівником експертної установи до складу комісії включено ОСОБА_41 , лікаря анестезіолога- реаніматолога ВМКЦ Західного ОК, стаж 30 років, категорія вища, який не є штатними працівником КЗ ЛОР ЛОБСМЕ та надає послуги на підставі укладеного цивільно-правового договору. 
		 
		У випадку, якщо б для складання висновку не вистачало документів чи кваліфікації експерта консультанта, про це було б зазначено у висновку. Висновок експерта відповідає встановленій формі №188/о визначеній наказом МОЗ України № 197 від 05.08.1999 «Про затвердження форм облікової статистичної документації щодо використання в закладах охорони здоров`я». Експертами дано чіткі відповіді на усі поставлені питання.
		Доктрина «плодів отруйного дерева»(fruit of the poisonous tree)була сформульована Європейським судом з прав людини у наступних справах:«Гефген проти Німеччини»; «Тейксейра де Кастро проти Португалії»; «Шабельник проти України»; «Балицький проти України»; «Нечипорук і Йонкало проти України»; «Яременко проти України». Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними. Недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, яка отримана внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до ч. 1 ст.87КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		У цій нормі закріплено як загальну підставу визнання доказів недопустимими - їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, так і підставу, яку в доктрині кримінального процесу іменують правилом про «плоди отруєного дерева» - здобуття інших доказів завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		При цьому для визнання недопустимим кожний доказ має бути оцінений судом як автономно, так і в сукупності з іншими доказами, а в рішенні суду - наведено належне обґрунтування та мотиви, які би вказували на підставу визнання цього доказу недопустимим. Стосовно ж визнання доказу недопустимим за правилом «плодів отруєного дерева», то у рішенні суду має бути чітко доведено похідний характер інформації, яка стала фактичною підставою для проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, від дій, якими були істотно порушені права та свободи людини (Постанова Верховного суду від 04.02.2020 справа № 311/1110/18).
		З наведеного вбачається, що із застосуванням доктрини «плодів отруйного дерева» недопустимим може бути визнаний не будь-який доказ, а лише той який походить від «отруйного», тобто зібраного з істотним порушенням прав та свобод людини (тобто здійснення процесуальних дій без дозволу суду; отримання доказів внаслідок катування чи погрози його застосування; порушення права особи на захист; з порушенням права на відмову особи від давання показань; порушення права на перехресний допит; отриманих показань свідка, який надалі став підозрюваним, шляхом реалізації повноважень, не передбачених КПК, недопущення адвоката до обшуку та без фіксації засідання де розглядалось клопотання про обшук). 
		Жодних істотних порушень прав та свобод людини у клопотанні обвинуваченого не наведено.
		Щодо роз`яснення прав ОСОБА_7 щодо його можливості бути присутнім під час проведення комісійної судово-медичної експертизи, суд встановив, що така була призначена 25.04.2016 та проводилась у період з 11.07.2016 до 09.08.2016, а ОСОБА_7 повідомлено про підозру 16.01.2017, тобто на час проведення експертизи, ОСОБА_7 не був стороною кримінального провадження.
		На титульному аркуші висновку експерта №135 від 09.08.2016 зазначено про те, що за відмову або ухилення від дачі висновку експерта або за дачу завідомо неправдивого висновку експерта, експерти несуть відповідальність за ст. ст. 384, 385, 387 КК України, експерти, які проводили експертизу попереджені про що є їх підписи.
		Отже, з наведеного вбачається, що комісійну судово-медичну експертизу за матеріалами кримінального провадження №12015140350000524 по факту неналежного виконання лікарями своїх професійних обов`язків, що спричинило смерть н/л ОСОБА_8 , 2000 р.н. призначено слідчим відповідно до положень чинного законодавства України, висновок експерта № 135 від 09.08.2016 комісійної судово-медичної експертизи відповідає вимогам ст. 102 КПК України, відтак не може бути визнаний недопустимим доказом.
		Судом не встановлено порушень органом досудового розслідування вимог КПК України при проведенні ним слідчих дій, відтак, досліджені докази суд визнає такими, що відповідають положенням ст.ст. 85, 86 КПК України на предмет їх належності та допустимості та не вбачає підстав для визнання вказаних доказів недопустимими.
		Оцінюючипоказанняпотерпілого ОСОБА_4 суд вважає їхправдивими приймаєдоуваги, оскількивонидоповнюються іншимидоказами усправі.
		Оцінюючипоказаннясвідків, експертівсудвважаєїх чіткими, послідовними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними досудовим слідством та перевіреними в судовому засіданні доказами. Цим показанням суд надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів.
		Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд розцінює їх як обраний метод захисту, щоб уникнути від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки його показання спростовуються показами потерпілого, свідків, експертів та письмовими документами у справі.
		Доводи обвинуваченого стосовно того, що він не є суб`єктом інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 140 КК України, оскільки 25.04.2015 виїжджав лише в якості консультанта і за обсягом своїх функціональних обов`язків не може нести кримінальну відповідальність є неспроможними та спростовуються наступним. 
		Відповідно до Посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії КМДКЛ, затвердженої головним лікарем КМДКЛ від 03.06.2014, ОСОБА_7 зобов`язаний забезпечити кваліфіковане проведення анестезії, інтенсивної терапії та реанімації хворих дітей, знати клінічні та інструментальні методи контролю за станом хворих та корекцію порушень, що виникають під час загальної анестезії, а також останній несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції.
		Згідно копії договору № 44 (долученої 26.01.2017 ОСОБА_7 ) з лікарями консультантами про здійснення виїзної консультативно-лікувальної та екстреної медичної допомоги населення, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 та лікарем-консультантом ОСОБА_7 укладено договір на виконання обов`язків лікаря-консультанта дит. анестезіолога з надання екстреної консультативної лікувально-діагностичної медичної допомоги хворим (потерпілим) у лікувально-профілактичних закладах Львівської області на 2015 рік.
		Відповідно до Положення про порядок забезпечення екстреною консультативною лікувально-діагностичною медичною допомогою населення Львівської області у 2015 році, затвердженого спільним наказом Департаменту охорони здоров`я ЛОДА та Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького за № 950 та № 3470/в від 25.12.2014 «Про забезпечення населення Львівської області екстреною консультативною медичною допомогою у 2015 році», екстрена консультативна лікувально-діагностична медична допомога надається мешканцям львівської області, що знаходяться на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а також постраждалих від надзвичайних ситуацій чи катастроф. До цієї допомоги залучаються лікарі консультанти першої та вищої кваліфікаційної категорії за поданням спеціалістів ДОЗ ЛОДА. Відповідно до вказаного Положення про лікаря консультанта відділу для надання екстреної консультативної лікувально-діагностичної медичної допомоги комунального закладу ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», яке затверджене цим же наказом, основним завданням лікаря-консультанта є надання екстреної та консультативної лікувально-діагностичної медичної допомоги лікарю в діагностиці та лікуванні хворого та, при необхідності, проведення оперативно-хірургічних втручань.
		Огляд хворого лікар-консультант проводить у присутності лікуючого лікаря, завідувача відділом, представника адміністрації, інших медичних працівників, які приймали участь у лікуванні хворого або консиліуму лікарів.
		Після ознайомлення з медичною документацією та огляду хворого, лікар-консультант проводить клінічний розбір, надає спеціалізовану лікувально-діагностичну консультативну допомогу колегам, пораду з питань додаткової діагностики і , після консиліуму з присутніми спеціалістами приймає рішення щодо подальшої тактики консервативного або оперативного лікування на місцевій базі. У разі необхідності, лікар-консультант проводить оперативно-хірургічне втручання у лікувальній установі, в яку його запросили. Відповідно до п.4.1 Положення про лікаря-консультанта, основне його завдання  надавати екстрену та консультативну лікувально-діагностичну допомогу лікарю в діагностиці та лікуванні хворого та, при необхідності, проводити оперативно-хірургічне втручання.
		На період виїзної консультативної медичної допомоги лікар-консультант підпорядковується закладу охорони здоров`я, у якому знаходиться його основне місце праці.
		Лікар консультант несе відповідальність за надання медичної допомоги у межах своїх посадових інструкцій та відповідно до цього положення, тобто за неналежне виконання чи невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність. 
		Виходячи з наведеного, обвинувачений ОСОБА_7 є суб`єктом інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 140 КК України.
		Дослідивши всі обставини кримінального провадження, дослідивши зібрані органом досудового розслідування та представлені суду стороною обвинувачення докази, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, з врахуванням принципу змагальності та критерію «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку, що всі наведені вище докази винності ОСОБА_7 у своїй сукупності є логічними і послідовними, відтворюють реальні події та повністю підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України.
		Дії ОСОБА_7 вірнокваліфіковано зач.2ст.140ККУкраїни,якненалежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідокнедбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.
		При призначенніпокарання обвинуваченомупо данійсправі судсуворо дотримуєтьсяпринципів законності,справедливості таіндивідуалізації покарання,маючи наувазі,що метоюпокарання засудженогоє йоговиправлення,виховання тасоціальна реабілітація,запобігання вчиненнюнових злочинів та враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Відповідно до ст.66ККУкраїни обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлені.
		Відповідно до ст.67ККУкраїни обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлені.
		При призначенніобвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд,згідно звимогами ст.65КК України,враховує характері ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,який згіднозі ст.12КК Україниє нетяжкимзлочином,відсутність обставин,які пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання,дані проособу обвинуваченого,а самете,що вінраніше несудимий,не перебуваєна облікуу лікарянарколога тапсихіатра,нейтрально характеризуєтьсяза місцемпроживання,позитивно характеризуєтьсяза місцемпраці, увчиненому нерозкаявся,враховуючи,що внаслідокненалежного виконання лікарем ОСОБА_7 своїх професійнихобов`язків,тобто йогопрофесійної помилкизагинула здоровадитина,яка могластати опороюта підтримкоюбатьків,суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі зпозбавленнямправа займатись лікарською діяльністю.
		На переконання суду таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Відповідно до ч. 5ст. 74 КК Україниособа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбаченихст. 49 цього Кодексу.
		Відповідно дост. 12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 140 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років, згідно п. 4 ч. 1 ст.49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаний злочин становить 5 років.
		Подія злочину мала місце 25.04.2015, враховуючи, що минуло більше 5 років, на підставі ч. 5 ст. 74 КК України ч. 2 ст. 284 КПК України, беручи до уваги те, що на час розгляду в суді кримінального провадження спливли строки давності, суд вважає, що є всі підстави для звільнення ОСОБА_7 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		Дослідивши цивільний позов потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_4 , суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов у якому просить стягнути з обвинуваченого на його користь завдану моральну шкоду у розмірі 1000 000 грн. та матеріальну шкоду, яка становить 30700 грн за встановлення пам`ятника та могилі померлої доньки ОСОБА_8 . 
		На підставі ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України,враховуючи ступінь і характер, моральних страждань, які переніс потерпілий внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 , внаслідок неналежного виконанняним(медичним працівником) своїх професійних обов`язків внаслідокнедбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення.
		Так вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а розмір витрат на встановлення пам`ятника та могилі померлої доньки ОСОБА_8 підтверджено доданими до позову письмовими документами: зобов`язанням ПП ОСОБА_43 на виконання виготовлення та встановлення пам`ятника, у якому між ПП ОСОБА_43 та ОСОБА_4 узгоджено вартість виконання робіт у сумі 30 700 грн., розпискою ПП ОСОБА_43 про повну оплату ОСОБА_4 виконаних робіт, тому вимога про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 30700 грн грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Щодо стягненняморальної шкоди,то виходячиіз обставинсправи,зурахуванням характеру,обсягу татривалості завданих душевнихстраждань потерпілого,якийзазнав неймовірногоболю відвтрати доньки,внаслідок неналежного виконання лікарем ОСОБА_7 своїх професійних обов`язків, враховуючи негативнінаслідки психотравмуючоїподії ужитті потерпілогота йогородини,тяжкість вимушенихзмін ужитті потерпілого,такожвраховуючи,що кримінальнеправопорушення вчиненеобвинуваченим знеобережності,ураховуючи принцип справедливості, суд вважаєза можливе частково задовольнити вимоги потерпілого щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000 грн.
		Запобіжний захід обвинуваченому судом не обирався.
		Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно дост. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у справі відсутні.
		Керуючись ст.ст.100, 174, 368,370,374 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		   
		     ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченогоч.2ст.140КК Українита призначитипокарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатись лікарською діяльністю строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст.ст. 49, 74 КК України  ОСОБА_7 звільнити від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
		Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 простягненняматеріальної та моральноїшкодизадовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4  30700 (тридцять тисяч сімсот) грн. матеріальної шкоди, 300 000 ( триста тисяч) грн. моральної шкоди, всього 330 700 (триста тридцять тисяч 700) грн. 
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		- медичну карту стаціонарного хворого №4282 від 25.04.2015 на 14 стор., медичну карту амбулаторного хворого на 47 арк., журнал реєстрації біохімічних аналізів на 60 арк., журнал реєстрації клінічних аналізів на 160 арк., рентгензнімок - зберігатиприматеріалах кримінальногопровадження;
		- картонну коробку з гістологічними препаратами з трупа - знищити.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...