Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/5822/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2021. Зареєстровано: 09.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2021.
Дата набрання законної сили: 07.09.2021
Номер судового провадження: 11-кп/4820/42/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017240070001184

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 11-кп/4820/42/21 
		Справа № 676/5822/17 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія:ч.2ст.286КК України                             Доповідач                 ОСОБА_2  
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 вересня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
		 
		доповідача-судді          ОСОБА_2 ,
		суддів          ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретаря    
		судового засідання         ОСОБА_5 
		прокурора               ОСОБА_6 
		обвинуваченого           ОСОБА_7 ,
		та його захисника         ОСОБА_8 ,
		потерпілого                 ОСОБА_9 
		представника потерпілого   ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційні скарги процесуального прокурора Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури Хмельницької області ОСОБА_11 , представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 25.10.2019 року,-
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Цим вироком  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Брага Кам`янець-Подільськогорайону Хмельницькоїобласті,зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,жителя  АДРЕСА_2 ,українця,громадянина України,одруженого,з середньою-спеціальноюосвітою,працюючого -водієм ПП ОСОБА_12 ,не судимого, 
		визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та виправдано його на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.
		Долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.
		Судові витрати по справі в загальній сумі 16947,36 грн., за проведення судових експертиз, віднесено на рахунок держави.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що о 12 год.00хв. 3 липня 2017 року він, рухаючись по проспекту Грушевського в м.Кам`янець-Подільський,в крайнійлівій смузіавтодороги Н03«Житомир -Чернівці» за кермом автобуса БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 з технічниминесправностями ходовоїчастини,які виразилисьу комплектаціїшин зрізним типоммалюнку протекторана колесахзадньої осі, в напрямкувід вул.Північної довул.Черняховського, на перехрестіз вул.Чехова,в порушеннявимог Правилдорожнього рухуУкраїни,а саме:п.1.5згідно якогодії абобездіяльність учасниківдорожнього рухута іншихосіб неповинні створюватинебезпеку чиперешкоду дляруху,загрожувати життюабо здоров`югромадян,завдавати матеріальнихзбитків;п.2.3б)згідно якогодля забезпеченнябезпеки дорожньогоруху водійзобов`язаний бутиуважним,стежити задорожньою обстановкою,відповідно реагуватина їїзміну,стежити заправильністю розміщеннята кріпленнявантажу,технічним станомтранспортного засобуі невідволікатися відкерування цимзасобом удорозі;п.2.3д)згідно якоговодій неповинен створюватисвоїми діямизагрози безпецідорожнього руху;п.10.1згідно якого,перед початкомруху,перестроюванням табудь-якоюзміною напрямкуруху водійповинен переконатися,що цебуде безпечнимі нестворить перешкодабо небезпекиіншим учасникамруху; п. 16.13 згідно якого, перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. 
		Однак, ОСОБА_7 проявив неуважність, не впевнившись в безпеці маневру повороту ліворуч, який він виконує, діючи з необережності, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, не відмовився від маневрування в обраний момент, не очікуючи проїзду автомобіля Ford Transit Conneck реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 , який наближався у зустрічному напрямку, продовжив виконання маневру повороту ліворуч, з метою подальшого заїзду в тупікове відгалуження дороги, в результаті чого вчинив зіткнення з автомобілем останнього.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Ford Transit Conneck реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, у вигляді закритої травми органів черевної порожнини  двох розривів бризжі тонкої кишки на відстані одного метра від зв`язки Трейца з розвитком гемоперітонеуму (наявності 880 мл крові в черевні порожнині), які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
		Вищевказані порушення правил безпеки дорожнього руху виразилися в тому, що водій автобуса БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , під час виконання повороту ліворуч, не надав дороги зустрічному транспортному засобу, які перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та її наслідками.
		Вказані дії  ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
		В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 просить оскаржуваний вирок скасувати через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, за яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
		Посилається на те, що суд, не в повному обсязі з`ясував усі фактичні обставини кримінального провадження, не дав належної оцінки здобутим доказам.
		Висновок суду що обвинувачений ОСОБА_7 не порушив вимог Правил дорожнього руху України, а причиною ДТП є дії потерпілого, є необґрунтованим, судом не взято до уваги характер порушень ПДР, допущених обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим, залишив без належної правової оцінки можливість ОСОБА_7 уникнути дорожньо-транспортної події, а також причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, що настали і не взято до уваги, що в діях ОСОБА_7 є порушення ПДР, які не відповідали вимогам пункту 1.10 (дати дорогу), 10.1 України, які перебувають у причинному зв`язку з настанням пригоди.
		Апелянт звертає увагу на те, що обстановка, у якій допустив маневрування ОСОБА_7 , не свідчить про те, що порушення ним ПДР було вимушеним. Саме його невиправдане і небезпечне маневрування на дорозі, у складній дорожній обстановці, було безпосередньою причиною настання суспільно-небезпечних наслідків.
		У дорожній ситуації, яка виникла на дорозі за участю автомобілів: Богдан А-069.21 під керуванням ОСОБА_7 та Ford Transit, першим було створено небезпеку руху водієм ОСОБА_7 , він мав більше можливостей уникнути зіткнення, зупинити свій автомобіль та надати потерпілому проїзд перехрестя, так як він рухався по головній дорозі, однак ОСОБА_7 цього не зробив цього.
		Під час руху ОСОБА_9 вжив всіх заходів для уникнення зіткнення із зустрічним транспортом, але уникнути зіткнення не вдалося по вині ОСОБА_7 .
		В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, за яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням додаткового покарання  позбавлення права керувати транспортними засобами терміном на 3 роки. Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначених покарань з випробуванням, терміном на 3 роки. На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано зробив висновок, що невідповідність дій потерпілого ОСОБА_13 вимогам п.12.4 ПДР України, в частині перевищення швидкості керованого ним транспортного засобу, є безпосередньою причиною настання пригоди (зіткнення автомобілів), а дії обвинуваченого ОСОБА_7 стосовно порушення п.п.1.10,10.1ПДР, лише перебувають у причинному зв`язку із настанням ДТП, та не взяв до уваги характер порушень ПДР, допущених обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_9 , залишив без належної правової оцінки можливість ОСОБА_7 уникнути дорожньо-транспортної події, а також причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, що настали.
		Суд першої інстанції, незважаючи на категоричність відповідей зазначеної судово-технічної експертизи, в частині відсутності технічної можливості запобігти зіткненню з боку потерпілого ОСОБА_9 , без наведення жодних мотивів, дійшов до помилкового висновку, що ОСОБА_9 , в даній дорожній обстановці мав технічну можливість запобігти зіткненню з автобусом «Богдан», шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення з моменту реагування водієм на небезпеку, при умові руху з допустимою швидкістю.
		Окрім того, відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 883/18-22/28493/28494/18-52 від 16.01.2019, невідповідність дій водія автобуса Богдан А-069.21 ОСОБА_7 вимогам п.п.1.10 (в частині визначення терміну дати дорогу), 10.1 ПДР України, перебувають у причинному зв`язку з настанням пригоди, водій автобуса БОГДАН А -069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10. (в частині визначення терміну іти дорогу), 10.1 ПДР України.
		Звертає увагу, що згідно висновку транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, невідповідність дій водія автобуса Богдан А-069.21 ОСОБА_7 вимогам п.п.1.10 в частині визначення терміну дати дорогу), 10.1 ПДР України, перебувають у причинному зв`язку з настанням пригоди, водій автобуса БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10. (в частині визначення терміну дати дорогу), 10.1 ПДР України. Разом з тим, на думку експерта ОСОБА_14 , причиною настання пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія ОСОБА_13 вимогам ПДР, (в частині швидкості автомобіля «Ford Transit Connect»). Окрім того, незважаючи на наявність можливої вини водія ОСОБА_9 , обидва висновки експертиз підтверджують невідповідність дій обвинуваченого ОСОБА_7 ПДР які перебувають у причинному зв`язку із настанням ДТП та її наслідками. Невідповідність же дій потерпілого ОСОБА_9 правилам дорожнього руху, згідно обох висновків експертиз, не перебувають у причинному зв`язку із настанням ДТП.
		Так на думку апелянта, зазначені обставини свідчать про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		Також звертає увагу на те, що суд першої інстанції послався в оскаржуваному рішенні на те, що сторона обвинувачення не скористалась, в порядку ст. 337 КПК України, щодо зміни звинувачення в суді, оскільки є незрозумілим яким чином, відносно кого і в якому обсязі могло чи мало бути змінено обвинувачення.
		Окрім того, у вироку безпідставно визнано судом порушення фундаментальних прав ОСОБА_7 , в частині вилучення неналежного йому транспортного засобу та поміщення його на штраф майданчику протягом року, та визнано неналежним і недопустимим доказом протокол огляду речового доказу - транспортного засобу БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки слідчий, всупереч волі власника транспортного засобу ОСОБА_15 , тимчасово вилучив його 3 липня 2017 року, під час огляду місця події, та в порушення вимог ст.100КПК України незаконно передав на зберігання на майданчик тимчасового тримання, але підстав для накладення арешту на майно слідчим суддею, на час досудового розслідування не було, були відсутні ризики щодо можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного транспортного засобу, оскільки ОСОБА_7 , як фактичний користувач вказаного транспортного засобу, після огляду місця події, добровільно видав слідчому транспортний засіб БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 , як речовий доказ, та не заперечував проти його зберігання у сторони кримінального провадження, якій він наданий, що підтверджується відповідним протоколом огляду речового доказу (а.с. 134,135, том 1).
		Апелянт стверджує, що суд першої інстанції у вироку зазначив, що ОСОБА_7 з 03.07.2017 по 20.09.2017 не було роз`яснено Конституційного права на захист, права не свідчити проти себе та права мовчати і не доводити свою винуватість, в тому числі шляхом надання речових доказів, чим порушено ст.ст. 59, 62, 63 Конституції України. Всі докази у кримінальному провадженні вже були зібрані станом на 20.09.2017року, таким чином ОСОБА_7 було позбавлено права захищатись. Проте, такі твердження суду не відповідають дійсності, оскільки 08.07.2017року, під час допиту свідка ОСОБА_7 слідчим роз`яснено, останньому, вимоги ст. 63 Конституції України, ст.ст. 18, 66 КПК України про що свідчать його підписи у протоколі допиту. Слідчий провів огляд місця події за участі понятих та спеціаліста, та інші учасники кримінального провадження не залучались, у тому числі ОСОБА_7 , у зв`язку з чим у слідчого не було обов`язку, на момент проведення вказаної слідчої (розшукової) дії, роз`яснювати зазначені судом конституційні права на захист тощо, а також залучати ОСОБА_7 захисника, так як останній не мав статусу підозрюваного.
		Заслухавши доповідача, доводи представника потерпілого адвоката ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_9 , прокурора на підтримку поданих апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які заперечували протидоводів апеляційнихскарг тавважали вироксуду першоїінстанції законнимі обґрунтованим, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, допитавши обвинуваченого, потерпілого, заслухавши експертів, провівши судове слідство, перевіривши доводи апеляційних скарг, надавши всім учасникам провадження право виступу у судових дебатах, а обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника потерпілого слід задовольнити, а апеляційну скаргу прокурора частково, виходячи з наступного.
		Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1, 2ст. 370 КПК України).
		При цьому,статтею 94 КПК Українивизначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно з ч.1ст.368 КПК Українисуд, ухвалюючи вирок, крім іншого, повинен вирішити: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
		Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 407 КПК Україниза наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
		Згідно п. 2 ч. 1ст. 409 КПК Українипідставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності (п.п. 3, 4 ч. 1ст. 411 КПК України).
		Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції (п. 3 ч.1ст. 420 КПК України).
		 Так, ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні останнього є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України.
		Мотивуючи прийняте рішення, суд виходив із того, що показання потерпілого ОСОБА_9 суперечать фактичним обставинам з технічної точки зору, які зафіксовані протоколом огляду місця події від 03.07.2017 року, є неспроможними і такими, що не відповідають іншим доказам, на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні, інкримінованого йому, кримінального правопорушення.
		Суд встановив, що швидкість руху автомобіля Ford Transit Connect реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед початком гальмування, складала приблизно 101…104 км/год. В момент виникнення небезпеки для руху потерпілого, керований ним автомобіль знаходився на відстані 70…71 м. до місця зіткнення.
		При цьому, суд прийшов до висновку, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля Ford Transit Conneck реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог 1.10 , 11.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, так як мав технічну можливість запобігти зіткненню з автобусом БОГДАН реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом виконання в робочому режимі зазначених вимог ПДР, своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення, з моменту реагування водієм на небезпеку, при умові руху з допустимою швидкістю на ділянці скоєння ДТП (60 км/год) (т.1 а.с.138-140), а тому його дії, з технічного погляду, є причиною дорожньо-транспортної події. 
		Судом звертається увага на те, що орган досудового розслідування не з`ясував, хто з водіїв - ОСОБА_7 чи ОСОБА_9 , і якими діями, створив небезпечну дорожню обстановку, а далі - і аварійну ситуацію, хто з них мав більшу можливість уникнути зіткнення.
		При цьому, судом визнаний неналежним та недопустимим доказом протокол слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_9 від 07.10.2017 року, оскільки він носить формальний характер, слідчим не з`ясовано на якій відстані знаходився потерпілий, в момент виникнення для нього небезпеки, та він не відповідає фактичним обставинам справи, встановлених в судовому засіданні.Також слідчий не роз`яснив потерпілому вимоги ст. 63 Конституції України і, в разі згоди давати показання в ході слідчого експерименту, не попередив його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань(т.1, а.с.209-211).
		Суд прийшов довисновку,що не доводить винуватість ОСОБА_7 і висновок судово-автотехнічної експертизи № 288а від 11.08.2017 року, згідно з яким, в даній дорожній обстановці, водій автобуса БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.9.2(б), 9.4,10.1, 10.4 ч.2 Правил дорожнього руху України, а водій автомобіля Ford Transit Conneck реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. Проте, останній, рухався з обраною швидкістю, яка складала більше значення 80.1…83.6 км/год., тому не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автобусом БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця зіткнення з моменту реагування водієм на безпеку. 
		Водій ОСОБА_9 в даній дорожній обстановці, мав технічну можливість запобігти зіткненню з автобусом БОГДАН реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення з моменту реагування водієм на небезпеку, при умові руху з допустимою швидкістю на ділянці скоєння ДТП (60 км/год) (т.1 а.с.138-140).
		Згідно з висновками суду, не доводить вину ОСОБА_16 і протокол огляду речового доказу- транспортного засобу «Богдан» та фото таблиці до нього, який отримав механічні пошкодження з правої сторони(т.1 а.с.134-135), так як у протоколі відсутні дані пошкодження, які не описані належним чином. Слідчий тимчасово вилучив вказаний транспортний засіб 03.07.2017 року, під час огляду місця події, не арештував це майно і без будь-якої правової підстави, всупереч ч.1 ст.100 КПК України, без рішення слідчого судді чи суду незаконно передав без відповідного опису автобус на майданчик тимчасового зберігання.
		При цьому, ОСОБА_7 з 03.07. по 20.09.2017 року не було роз`яснено права на захист, чим було порушено ст. ст.59,62,63 Контитуції України. Всі докази у кримінальному провадженні вже були зібрані станом на 20.09.2017 року, тому ОСОБА_7 було позбавлено можливості захищатись.
		Аналогічно, з порушенням права на захист, права не свідчити проти себе та права мовчати і не доводити свою винуватість слідчий 8 липня 2017 року допитав ОСОБА_7 , в якості свідка, отриманні відомості надав як вихідні дані експерту.
		Суд посилається на те, що в судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, було надано доручення органу досудового розслідування на проведення слідчого експерименту за участю сторін кримінального провадження. Протоколом слідчого експерименту від 19 червня 2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на місці відтворили обставини, які, на їх думку, передували дорожньо-транспортній пригоді від 03.07.2017 року за їх участі (т.1 а.с. 256-262) та за клопотанням захисника судом призначено комісійну транспортно-трасологічну та автотеханічну експертизу.
		При цьому, в основу вироку покладено показання обвинуваченого ОСОБА_7 , дані висновку судової комісійної транспортно-трасологічної та автотеханічної експертизи № 883/18-22/28493/28494/18-52 від 16.01.2019 року, відповідно до якого:
		- причиною настанняпригоди (зіткнення автомобілів), з технічної точки зору, є невідповідність дій водія ОСОБА_13 вимогам п.п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху автомобіля Ford Transit Connect реєстраційний номер НОМЕР_2 , передпочатком гальмування, у даній дорожній обстановці,складала приблизно101…104км/год. В момент виникнення небезпеки для руху водію ОСОБА_9 , керований ним автомобіль знаходився на відстані 70…71м до місця зіткнення, водій автомобіля Ford Transit Connect реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10( в частині визначення терміну дати дорогу), 11.2, 12.3, 12.4 ПДР України;
		- невідповідність дій водія автобуса БОГДАН А-069.21 ОСОБА_7 вимогам п.п. 1.10 (в частині визначення терміну дати дорогу),10.1ПДР України,перебувають упричинному зв`язкуз настаннямпригоди,водій автобуса БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10 (в частині визначення терміну дати дорогу), 10.1 ПДР України; 
		- в ході проведення експертного огляду автомобіля Ford Transit Connect реєстраційний номер НОМЕР_2 та автобуса БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 не встановлено ознак технічного характеру систем, які впливають на безпеку руху, які виникли до ДТП та які б могли стати технічною причиною самостійної зміни руху та втрати курсової стійкості (т.2 а.с.8-21).
		Крім того, суд взяв до уваги пояснення судового експерта ОСОБА_14 про те, що причиною даного ДТП є перевищення швидкості руху водієм автомобіля Ford Transit Connect, так як водій автобуса БОГДАН А-069.21, виконуючи маневр ліворуч, вважав достатньою відстань до автомобіля Ford Transit Connect, щоб безперешкодно завершити маневр, при цьому, не міг допускати, що останній рухається з перевищенням швидкості руху. Дії водія автобуса БОГДАН А-069.21 ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.п. 1.10 (дати дорогу), 10.1 ПДР України, перебувають у причинному зв`язку з настанням пригоди. Причиною ДТП є перевищення швидкості руху потерпілим ОСОБА_9 та порушення рядності руху, якщо б останній рухався зі швидкістю навіть 70 км/год., він мав технічну можливість уникнути ДТП з моменту виявлення небезпеки. З технічної точки зору показання водія ОСОБА_9 не спроможні, що він побачив автомобіль за 20-25 м. до місця зіткнення.
		 
		Аргументуючи, що небезпека для водія ОСОБА_9 виникла з моменту відновлення виконання маневру автобусом БОГДАН А-069.21, тобто на відстані 70…71 м. до місця зіткнення, а не з відстані 20-25 м., як вказував потерпілий, що підтверджується даними судово- автотехнічної експертизи та поясненнями у судовому засіданні судового експерта ОСОБА_14 , суд прийшов до висновку, що ОСОБА_7 , здійснюючи маневр на перехресті, не маючи обмежень, був вправі розраховувати, що водій автомобіля Ford Transit Connect, який рухався в крайній лівій полосі зустрічної смуги, виконає вимоги ПДР і транспортні засоби безперешкодно роз`їдуться. При цьому суд зазначив, що причиною даного ДТП є перевищення швидкості руху водієм автомобіля Ford Transit Connect, так як водій автобуса БОГДАН А-069.21, виконуючи маневр повороту ліворуч, вважав достатньою відстань до автомобіля Ford Transit Connect, щоб безперешкодно завершити маневр, і не міг допускати, що останній рухається з перевищенням швидкості руху. 
		За таких обставин, ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено, що у діянні ОСОБА_17 є склад кримінального правопорушння, передбаченого ч.2ст.286 КК України, а тому його виправдав.
		Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду незаконними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
		Аналізуючи дані докази у взаємозв`язку з іншими доказами, суд першої інстанції прийшов до висновків, які містять суперечності. Беручи до уваги вищевказаний висновок експертизи та покладаючи його в основу виправдувального вироку, суд відкинув та визнав недопустими докази, які підтверджують, що саме ОСОБА_7 вчинив, інкримінований йому злочин. При цьому не зазначив, чому взяв до уваги показання обвинуваченого, які не узгоджуються з показаннями потерпілого та об`єктивними доказами, та не взяв докази, які узгоджуються між собою.
		Вказане призвело до невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		Провівши судове слідство у даному кримінальному провадженні за клопотанням учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, а ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
		3 липня 2017 року, о 12 год., ОСОБА_7 , рухаючись по проспекту Грушевського в м.Кам`янець-Подільський,в крайнійлівій смузіавтодороги Н03«Житомир -Чернівці», за кермом автобуса БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 з технічниминесправностями ходовоїчастини,які виразилисьу комплектаціїшин зрізним типоммалюнку протекторана колесахзадньої осі, в напрямкувід вул.Північної довул.Черняховського, на перехрестіз вул.Чехова,в порушеннявимог Правилдорожнього рухуУкраїни,а саме:п.1.5згідно якогодії абобездіяльність учасниківдорожнього рухута іншихосіб неповинні створюватинебезпеку чиперешкоду дляруху,загрожувати життюабо здоров`югромадян,завдавати матеріальнихзбитків;п.2.3б)згідно якогодля забезпеченнябезпеки дорожньогоруху водійзобов`язаний бутиуважним,стежити задорожньою обстановкою,відповідно реагуватина їїзміну,стежити заправильністю розміщеннята кріпленнявантажу,технічним станомтранспортного засобуі невідволікатися відкерування цимзасобом удорозі;п.2.3д)згідно якоговодій неповинен створюватисвоїми діямизагрози безпецідорожнього руху;п.10.1згідно якого,перед початкомруху,перестроюванням табудь-якоюзміною напрямкуруху водійповинен переконатися,що цебуде безпечнимі нестворить перешкодабо небезпекиіншим учасникамруху. 
		Однак, ОСОБА_7 проявив неуважність, не впевнившись в безпеці маневру повороту ліворуч, який він виконує, діючи з необережності, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, не відмовився від маневрування в обраний момент, не очікуючи проїзду автомобіля Ford Transit Conneck реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 , який наближався у зустрічному напрямку, продовжив виконання маневру повороту ліворуч, з метою подальшого заїзду в тупікове відгалуження дороги, в результаті чого вчинив зіткнення з автомобілем останнього.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Ford Transit Conneck реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів черевної порожнини  двох розривів бризжі тонкої кишки на відстані одного метра від зв`язки Трейца з розвитком гемоперітонеуму (наявності 880 мл крові в черевні порожнині), які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
		Вищевказані порушення правил безпеки дорожнього руху виразилися в тому, що водій автобуса БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , під час виконання повороту ліворуч, не надав дороги зустрічному транспортному засобу, які перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та її наслідками.
		Допитаний у судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України,не визнавта показав,що увечорі 02.07.2017 року власник автобуса, з яким він перебуває у трудових відносинах, зателефонував йому та попросив взяти наступного дня з парку автобус БОГДАН реєстраційний номер НОМЕР_1 і на СТО замінити гуму на колесах. Він, 03.07.2017 року автобусом забрав на СТО гуму і заїхав на автозаправку «АЗС-SUN», що по проспекту Грушевського, в м. Кам`янець-Подільський. Близько 12 год. 03.07.2017 року виїхав із заправки і направився до перехрестя з вул. Чехова, зайняв для цього ліву смугу руху. Перед перехрестям зупинив автобус, переконався, що своїми діями не створить перешкод іншим учасникам руху і почав рух з першої передачі. Коли виїхав на зустрічну смугу, в районі між Пожежним Депо та АЗС «ОККО», то побачив в крайній лівій смузі автомобіль Форд і продовжив рух, так як розумів, що, останній, рухається на відстані більше 200 м., в крайній ліві смузі і він встигає завершити маневр. Коли він проїхав півтори смуги, почув виск гальм і побачив, що автомобіль Форд гальмує, змінюючи траєкторію руху, зміщуючись вправо, з лівої смуги в середню, після чого відбулось зіткнення в задню частину автобуса. Від удару автобус перекинувся, а він втратив свідомість. В подальшому знаходився на місці події, був присутнім під час огляду місця події, потерпілий знаходився в салоні свого автомобіля сам і на його запитання не відповідав. Вважає, що своїми діями Правил дорожнього руху не порушував, правомірно вважав, що потерпілий також дотримується Правил дорожнього руху. 
		Незважаючи на те, що ОСОБА_7 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 286 КК України,не визнав, така доводиться наступними доказами.
		Так, за показаннями потерпілого ОСОБА_9 в суді першої та апеляційної інстанції, близько 12 год. 03.07.2017 року він керував автомобілем Ford Transit Conneck реєстраційний номер НОМЕР_2 , в крайні лівій смузі від Пожежного Депо, по проспекту Грушевського, в м. Кам`янець-Подільський (зі сторони м. Хмельницький в сторону м. Чернівці), дорога була вільною. На перехресті з вул. Чехова відбулось ДТП через те, що водій ОСОБА_7 не надав йому перевагу в русі. Перед пішохідним переходом він пригальмував, після чого почав набирати швидкість, на спідометр не дивився, швидкість його автомобіля була приблизно 60-70 км/год., за 30-35 м. побачив, що автобус ОСОБА_18 повертав ліворуч і розвертався в сторону міста. Автобус побачив, коли той повністю перекрив йому дорогу, на зустрічну смугу не виїжджав, так як там рухався потік машин. На відстані 20-25 м. від автобуса, він почав гальмувати, але автомобіль почало заносити вправо і він зупинився після того, як від удару автобус перекинуло на сторону. Удар в автобус прийшовся переднього правою частиною його автомобіля, свідомості не втрачав. Коли прибула швидка, його забрали в лікарню, в подальшому, за перевищення швидкості руху його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Автобус побачив, коли той виїхав із заправки і почав маневр не зупиняючись, та не надаючи його автомобілю перевагу в русі. 
		Як судом першої інстанції, так і апеляційним судом досліджено наступні докази, надані стороною обвинувачення, а саме:
		-протокол огляду місця ДТП, фото таблиці до нього, протоколи додаткового огляду місця події від 06.07.2017 року та 14.10.2017 року, відповідно до яких зафіксовано розташування автомобілів Ford Transit Conneck, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та мікроавтобуса БОГДАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після зіткнення, сліди шин та сліди гальмування автомобіля Ford Transit Conneck, довжина, якого становить 33.1 м, перед зіткнення зміщувались вправо, яке відбулось на середній смузі руху по ходу руху автомобіля під керуванням потерпілого (всього три смуги руху в одному напрямку), про що свідчить осип фрагментів автомобілів, з ознаками напряму руху транспортного засобу. З даних протоколу додаткового огляду місця події від 14.10.2017 року вбачається, що відстань від виїзду з АЗС «SUN» до перехрестя з вул.Чехова становить 160 м. (т.1 а.с. 114-127; 130-131; 172)
		-висновок судово-медичної експертизи№458від 05.07.2017року (т.1а.с.132-133),даними якогопідтверджено,що тілесні ушкодження, вказані в медичній карті стаціонарного хворого №3262 хірургічного відділення Кам`янець-Подільської міської лікарні №1 на ім`я ОСОБА_9 у вигляді закритої травми органів черевної порожнини, двох розривів брижі тонкої кишки на відстані одного метра від зв`язки Трейца з розвитком гемоперітонеуму (наявності 800 мл крові в черевній порожнині), могли утворитися внаслідок ударно-струсуючої дії на тіло ОСОБА_9 тупих твердих предметів, можливо при ударах об конструкції салону, рухаючого автомобіля, в якому він знаходився, при зіткненні його з іншим транспортним засобом в день поступлення на стаціонарне лікування з вищевказаними ушкодженнями в Кам`янець-Подільську міську лікарню №1, тобто 03 липня 2017 року і по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. 
		-протокол огляду транспортного засобу, з даних якого вбачається зовнішнє пошкодження в середній частині мікроавтобуса Богдан справа, між передніми та задніми колесами в нижній частині є деформація у вигляді вмятини глибиною до 0,8 м з пошкодженням бокових дверей, сходів, нижнього порога, деформація кузова, деформовано ліву сторону автобуса, розбите ліве друге спереді скло, зміщено правий боковий ряд сидінь. На правій зовнішній поверхні кузова є залишок фарби білого кольору. Модель шин та малюнок протектора різний на передніх та задніх колесах мікрооавтобуса. (т.1 а.с. 134,135).
		-протокол проведення слідчого експерименту від 07 жовтня 2017 року, даними якого підтверджується послідовність показань потерпілого ОСОБА_9 , що зафіксовано на ілюстративних таблицях до протоколу (т.1 а.с.209-211).
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції, про те, що показання потерпілого ОСОБА_9 не узгоджуються із показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 та не містять відомостей, які б вказували на наявність в діях, останнього, ознак кримінального правопорушення зроблені без належного співвідношення таких показань із іншими доказами кримінального провадження.
		 
		Під час апеляційного провадження, колегією суддів повторно досліджено документи, які містять відомості, що мають значення для встановлення фактів та обставин кримінального провадження.
		Із даних висновку автотехнічної експертизи №288А від 11.08.2017 року вбачається, що в даній дорожній обстановці :
		- водій автобуса БОГДАН, д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 9.2(б), п.9.4, п.10.1, п.10.4 ч.2 ПДР України. 
		В даній дорожній обстановці водій автомобіля Ford Transit Conneck, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3, п.12.4 ПДР України.
		-водій автомобіля Ford Transit Conneck, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , рухаючись з обраною швидкістю руху, яка складала більше значення 80,1…83,6 км/год. не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автобусом Богдан, д.н. НОМЕР_1 , шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця зіткнення з моменту реагування водієм на небезпеку.
		В даній дорожній обстановці водій автомобіля Ford Transit Conneck, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 мав технічну можливість запобігти зіткнення з автобусом Богдан, д.н. НОМЕР_1 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення, з моменту реагування водієм на небезпеку, при умові руху з допустимою швидкістю на ділянці скоєння ДТП (60 км/год.)(т 1, а.с. 138-141).
		З даних висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №883/18-22/28493/28494/18-52 від 16.01.2019 року(т.2а.с.8-21), зокрема, слідує невідповідність дій водія автобуса Богдан А-069.21 ОСОБА_7 вимогам п.п.1.10 (в частині визначення терміну дати дорогу), 10.1 ПДР України, згідно якого, перед початком руху, перестроюванням, та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не стоврить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, які перебувають у причинному зв`язку з настанням пригоди.
		Причиною настання пригоди(зіткнення автомобілів), з технічної точки зору є невідповідність дій водія ОСОБА_13 вимогам п.п.12.4 ПДР України, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50км/год.
		Отже, виходячи з аналізу показань потерпілого, вказаних висновків експертиз, які колегія суддів визнає належними та допустимими доказами, пояснень експертів ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , які підтримали свої висновки в судовому засіданні апеляційної інстанції, та досліджених письмових доказів, колегія суддів дійшла переконливого висновку, що їх сукупність об`єктивно констатує факт створення водієм ОСОБА_7 перешкоди (небезпеки) іншим учасникам руху, що стало причиною ДТП, в результаті якої у потерпілого ОСОБА_9 було виявлено тяжкі тілесні ушкодження, та достатньо підтверджується причетність до цих наслідків саме обвинуваченого ОСОБА_7 .
		 
		Вказані показання потерпілого, дані отримані у процесі слідчого експерименту та судово-медичної експертизи узгоджуються з даними протоколу огляду місця ДТП, фото таблиць до нього, висновками автотехнічної експертизи №288А від 11.08.2017 року та судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №883/18-22/28493/28494/18-52 від 16.09.2019 року. 
		Показання ж обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що відсутня його вина у скоєнні ДТП, колегія суддів до уваги не приймає та розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував характер порушень ПДР, допущених обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_9 , залишив без належної правової оцінки можливість ОСОБА_7 уникнути дорожньо-транспортної події, а також причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, що настали.
		Суд першої інстанції визнав висновок судово-технічної експертизи №288а від 11.08.2017 року таким, що не доводить вину ОСОБА_7 , згідно з яким в даній дорожній обстановці водій автобуса БОГДАН А-069.21 ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.9.2б, п.9.4, п.10.1, п.10.4.ч.2 та 12.4 ПДР України. В даній дорожній обстановці водій автомобіля Ford Transit Connect ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3, 12.4 ПДР України. Однак останній рухався з обраною швидкістю, яка складала більше значення 80…83,6 км/год., тому не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автобусом БОГДАН шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу. 
		Проте суд, незважаючи на категоричність відповідей, зазначеної судово-технічної експертизи, в частині відсутності технічної можливості запобігти зіткненню з боку потерпілого ОСОБА_9 , без наведення жодних мотивів, дійшов до помилкового висновку, що ОСОБА_9 , в даній дорожній обстановці мав технічну можливість запобігти зіткненню з автобусом «Богдан», шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення з моменту реагування водієм на небезпеку, при умові руху з допустимою швидкістю.
		Окрім того, відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 883/18-22/28493/28494/18-52 від 16.01.2019, невідповідність дій водія автобуса Богдан А-069.21 ОСОБА_7 вимогам п.п.1.10 (в частині визначення терміну дати дорогу), 10.1 ПДР України, перебувають у причинному зв`язку з настанням пригоди, водій автобуса БОГДАН А -069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10. (в частині визначення терміну іти дорогу), 10.1 ПДР України.
		Невідповідність дій потерпілого ОСОБА_9 правилам дорожнього руху, згідно зазначених висновків експертиз, не перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали, на що суд першої інстанції не звернув належної уваги та не надав відповідної оцінки вказаним висновкам, умисно допустив вибірковість у дослідженні доказів.
		Зазначені обставини свідчать про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно посилається на те, що сторона обвинувачення не скористалась, в порядку ст. 337 КПК України, правом щодо зміни звинувачення в суді, оскільки є незрозумілим яким чином, і в якому обсязі могло чи мало бути змінено обвинувачення.
		Окрім того, у вироку безпідставно визнано судом порушення прав ОСОБА_7 , в частині вилучення неналежного йому транспортного засобу та поміщення його на штраф майданчику протягом року, та визнано неналежним і недопустимим доказом протокол огляду речового доказу - транспортного засобу БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 , так як слідчий, всупереч волі власника транспортного засобу ОСОБА_15 , тимчасово вилучив його 3 липня 2017 року під час огляду місця події, та в порушення вимог ст.100КПК України незаконно передав на зберігання на майданчик тимчасового тримання, але підстав для накладення арешту на майно слідчим суддею на час досудового розслідування не було, були відсутні ризики щодо можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного транспортного засобу, оскільки ОСОБА_7 , як фактичний користувач вказаного транспортного засобу, після огляду місця події, добровільно видав слідчому транспортний засіб БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 , як речовий доказ та не заперечував проти його зберігання у сторони кримінального провадження, якій він наданий, що підтверджується відповідним протоколом огляду речового доказу (а.с. 134,135, том 1).
		Безпідставним є твердження суду і про те, що ОСОБА_7 з 03.07.2017 по 20.09.2017 не було роз`яснено Конституційного права на захист, права не свідчити проти себе та права мовчати і не доводити свою винуватість, в тому числі шляхом надання речових доказів, чим порушено ст.ст. 59, 62, 63 Конституції України, оскільки всі докази у кримінальному провадженні вже були зібрані станом на 20.09.2017року. Станом на 08.07.2017 року, під час допиту свідка ОСОБА_7 , слідчим роз`яснено, останньому, вимоги ст. 63 Конституції України, ст.ст. 18, 66 КПК України, про що свідчать його підписи у протоколі допиту. Слідчий провів огляд місця події за участі понятих та спеціаліста, та інші учасники кримінального провадження на залучались, у тому числі ОСОБА_7 , у зв`язку з чим у слідчого не було обов`язку, на момент проведення вказаної слідчої (розшукової) дії, роз`яснювати зазначені судом конституційні права на захист, тощо, а також залучати ОСОБА_7 захисника, так як останній не мав статусу підозрюваного.
		Проаналізувавши вказанідокази,які дослідженіапеляційним судомз точкизору їхналежності тадопустимості,колегія суддівприходить довисновку,що підтверджуєтьсянедотримання ОСОБА_7 вимог п.п.1.5,2.3б,2.3д,10.1 Правил дорожнього рухуУкраїни, зміст яких викладено вище, які перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної ДТП, в результаті якої потерпілому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.
		Колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.
		 Разом з тим, невиконання вимог п. 16.13 Правил(зміст якого викладено вище), яке ставиться у вину органами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 слід виключити із об`єму обвинувачення, так як винуватість за вказаним пунктом апеляційним судом не встановлена.
		Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції неправильно оцінив докази, досліджені в судовому засіданні, з точки зору допустимості, достовірності та належності.
		Під час дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення, в апеляційному суді встановлено, що вони отримані у встановленому законом порядку та об`єктивно в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_7 у скоєні злочину за ч. 2ст. 286 КК України.
		 Висновок суду щодо визнання ОСОБА_7 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2ст. 286 КК Україниє передчасним, необ`єктивним і таким, що суперечить матеріалам кримінального провадження, на чому правильно наголошує прокурор та представник потерпілого у своїх апеляційних скаргах.
		Оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, колегія суддів вважає, що обвинувачення, інкриміноване ОСОБА_7 , доведене.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за ч.2ст. 286 КК Україниколегія суддів, відповідно дост. 65 КК Українивраховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Як особа, ОСОБА_7 раніше докримінальної відповідальностіне притягувався,характеризується замісцем проживанняпозитивно,одружений, офіційнопрацевлаштований водіємПП ОСОБА_12 , вчинив тяжкий злочин з необережності, заподіяну шкоду потерпілому не відшкодував. 
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.ст.66, 67 КК України, не встановлено.
		Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що обвинувачений під час досудового розслідування та судового провадження вчинив новий злочин.
		 
		Фактів, які би підвищували соціальну небезпеку дій ОСОБА_7 , у межах цієї кримінально-правової кваліфікації, у справі не встановлено.
		Потерпілий ОСОБА_9 покладається на думку суду при призначенні обвинуваченому покарання.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_7  покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції статті кримінального закону, з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину та наслідків, що настали.
		Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, форму вини, тяжкість спричинених злочином наслідків, конкретні обставини справи, думку потерпілого, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства. У зв`язку з цим, вважає за необхідне застосувати до ньогост.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбаченіст. 76 КК України.
		За вказаних обставин апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, оскільки звільнення від відбування покарання, відповідно до положень ст. 75 КК України може застосовуватись лише до основного покарання.
		Визначене обвинуваченому покарання, на переконання колегії суддів, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		Речові докази по справі: - автомобіль Ford Transit Connect реєстраційний номер НОМЕР_2 ,автобус БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які передано на зберігання на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили, відповідно до положень ст. 100 КПК України, слід повернути власникам.
		   
		Окрім того, на підставі ч.2ст. 124 КПК України, судові витрати по справі, в загальній сумі 16947.36 грн., за проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Цивільни й позов не заявлявся.
		Запобіжний захід ОСОБА_20 не обирався.
		Беручи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 409,411, 420 КПК України, колегія суддів,
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 задовольнити, апеляційну прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити частково.
		Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
		Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять) років з позбавленням права керувати транспортним засобом терміном на 3 роки.
		 
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. 
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речові докази по справі: - автомобіль Ford Transit Connect реєстраційний номер НОМЕР_2 ,автобус БОГДАН А-069.21 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які передано на зберігання на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили, відповідно до положень ст. 100 КПК України повернути власникам.
		   
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 16947грн.36коп.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.
		Вирок набирає законної сили негайно після його проголошення та може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного Кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...