Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/120/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 09.09.2021. Зареєстровано: 09.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2021.
Дата набрання законної сили: 10.11.2021
Результат оскарження 10.11.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 08/903/120/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua   Код ЄДРПОУ 03499885
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		06 вересня 2021 року                      справа №903/120/21
		Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича
		та за присутності представників:
		від Західного офісу Держаудитслужби: Шумивода В.В. - головний спеціаліст - юрисконсульт юридичного сектору (довіреність від 12.01.2021р. №131313-18/196-2021)
		від Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради: не з`явились
		від Волинської обласної ради: не з`явились
		від відповідача: Філюк П.П. - адвокат (довіреність від 02.07.2020р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №690 від 18.07.2012р.)
		в судовому засіданні взяв участь прокурор відділу Волинської обласної прокуратури Лєбєдєв В.В. (службове посвідчення №059384 від 25.01.2021р.)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи 
		за позовом Виконувача обов`язків керівника Володимир-Волинської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради, Волинської обласної ради
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут", м. Луцьк
		про стягнення 230 227,73 грн. 
		 
		встановив: 23.02.2021 року виконувач обов`язків керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради, Волинської обласної ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом від 19.02.2021р. №34/3-61Вих21 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" про стягнення 230 227,73 грн
		Ухвалою суду від 24.02.2021р. було підтверджено підстави представництва виконувача обов`язків керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Західного офісу Держаудитслужби, Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради, Волинської обласної ради за позовною заявою №34/3-61вих21 від 19.02.2021р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначено на 22.03.2021р.
		17 березня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив від 17.03.2021р. на позовну заяву, в котрому сторона позов заперечує та просив суд відмовити в його задоволенні.
		В підготовчому судовому засіданні 22.03.2021р. судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 09.04.2021р., продовження прокурору, Західному офісу Держаудитслужби, Затурцівській спеціальній школі "Центр освіти" та Волинській обласній раді строків для подання суду та відповідачу відповідей на відзив на позовну заяву, продовження Західному офісу Держаудитслужби, Затурцівській спеціальній школі "Центр освіти" та Волинській обласній раді строків для подання суду письмових пояснень щодо позовних вимог Виконувача обов`язків керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області.
		Також ухвалою суду від 22.03.2021р. було постановлено повідомити Західний офіс Держаудитслужби, Затурцівську спеціальну школу "Центр освіти" та Волинську обласну раду про процесуальні дії, вчинені за наслідками проведеного 22.03.2021р. підготовчого судового засідання.
		24.03.2021р. на адресу суду від Волинської обласної ради надійшло клопотання від 22.03.2021р. в котрому остання повідомила про підтримання позовних вимог прокурора та просила здійснювати розгляд справи без участі її представника за наявними в справі матеріалами.
		26.03.2021р. до суду від Волинської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 24.03.2021р. в котрій прокурор просив наведені відповідачем заперечення відхилити, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та цій відповіді.
		05.04.2021р. до суду від Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" надійшло клопотання від 05.04.2021р. №80 про підтримання позовних вимог та здійснення розгляду справи за відсутності її представника.
		07.04.2021р. на адресу суду від Волинської обласної прокуратури надійшло клопотання від 06.04.2021р. №15-689вих21 про заміну у справі Володимир-Волинської місцевої прокуратури та залучення до участі в справі її правонаступника - Володимир-Волинської окружної прокуратури.
		08.04.2021р. до суду від Західного офісу Держаудитслужби надійшла відповідь від 07.04.2021р. на відзив відповідача в котрій позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити останні в повному обсязі.
		09.04.2021р. на адресу суду від відповідача - ТОВ "Волиньгаз Збут" надійшло клопотання від 09.04.2021р. про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №927/491/19.
		В судовому засіданні 09.04.2021р. було постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання Волинської обласної прокуратури про заміну Володимир-Волинської місцевої прокуратури на Володимир-Волинську окружну прокуратуру, виходячи з чого суд постановив продовжувати розгляд даної справи за участю Володимир-Волинської окружної прокуратури.
		Поруч з цим, в засіданні суду 09.04.2021р. було постановлено протокольну ухвалу про продовження (за ініціативою суду) строків проведення підготовчого провадження на 30 днів до 25.05.2021р., а також про відкладення розгляду справи в підготовчому судовому засіданні в цілому та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на 28.04.2021р. 
		Ухвалою суду від 09.04.2021р. було постановлено повідомити Затурцівську спеціальну школу "Центр освіти" та Волинську обласну раду про процесуальні дії, вчинені судом за наслідками проведеного 09.04.2021р. підготовчого судового засідання.
		19.04.2021р. до суду від Волинської обласної ради надійшло клопотання від 16.04.2021р. №694/48/2-21 про підтримання позивачем позовних вимог та здійснення розгляду справи за відсутності її уповноваженого представника.
		27.04.2021р. до суду від Волинської обласної прокуратури надійшли пояснення від 26.04.2021р. №15-900вих.21 в котрих прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/491/19.
		Ухвалою суду від 28.04.2021р. клопотання ТОВ "Волиньгаз Збут" було задоволено, зупинено провадження у справі №903/120/21 до завершення розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/491/19 за позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 253 229,67 грн.
		Ухвалою суду від 12.07.2021р. провадження у справі №903/120/21 було поновлено, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначено на 05.08.2021р., запропоновано сторонам (учасникам провадження у справі) надати суду письмові пояснення (доводи, заперечення) по суті позовних вимог з врахуванням висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19.
		29.07.2021р. до суду від Волинської обласної прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення у справі від 27.07.2021р. №15-1546 вих-21 з врахуванням висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19.
		Протокольною ухвалою суду від 05.08.2021р. було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 06.09.2021р.
		Ухвалою суду від 05.08.2021р. було повідомлено Західний офіс Держаудитслужби, Затурцівську спеціальну школу "Центр освіти" Волинської обласної ради, Волинську обласну раду про процесуальні дії, вчинені судом в судовому засіданні 05.08.2021р.
		У визначений день та час Затурцівська спеціальна школа "Центр освіти" Волинської обласної ради та Волинська обласна рада уповноважених представників в судове засідання не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. При цьому судом засвідчується, що відповідно до наявних в матеріалах справи письмових пояснень позивачів,  Затурцівська спеціальна школа "Центр освіти" Волинської обласної ради та Волинська обласна рада позовні вимоги підтримали, просили здійснювати розгляд справи за відсутності їх уповноважених представників.
		Присутні в судовому засіданні 06.09.2021р. прокурор та представник Західного офісу Держаудитслужби позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповідях на відзив та додаткових поясненнях.
		Присутній в судовому засіданні представник відповідача позов заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Згідно з приписами ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").
		Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути  розглянути впродовж розумного строку.
		В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини  включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;  важливість справи для заявника. 
		Відповідно до  пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж  розумного  строку  незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. 
		Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у   господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.
		Відповідно до Закону України  "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є   частиною національного законодавства України.
		Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
		Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює  дефініцію розумного строку розгляду справи.
		Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".
		Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).
		Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
		Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.   
		Проаналізувавши подані сторонами та учасниками судового процесу на обґрунтування позовних вимог та заперечень докази, беручи до уваги письмові пояснення сторін, а також те, що сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, зважаючи на необхідність розгляду справи впродовж розумного строку, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.
		 
		Розглянувши матеріали справи, господарський суд, заслухавши присутніх в судовому засіданні прокурора, представників позивача та відповідача, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений прокурором позов підставний та підлягає до задоволення.
		Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:
		 
		При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
		Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Частиною 1 статті 11 ЦК України зазначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства. 
		Частиною 1 статті 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2018 року Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (на даний час Затурцівська спеціальна школа "Центр освіти" Волинської обласної ради згідно рішення Волинської обласної ради від 24.10.2019р. №25/28 "Про перейменування закладів загальної середньої та позашкільної освіти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області") було розміщено оголошення про проведення закупівлі (за кодом ДК 021:2015:09120000-6-газове паливо) за процедурою відкритих торгів UA-2018-01-30-000899-а).
		Учасниками торгів виступили Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливторг" з остаточною ціновою пропозицією 583 860,00 грн. та Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" з остаточною ціновою пропозицією 551 271,03 грн. Розкриття тендерних пропозицій учасників торгів відбулось 23.02.2018р.
		Протоколом засідання (оформленого протоколом розкриття тендерних пропозицій) тендерного комітету замовника - Школи від 23.02.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" визначено переможцем у закупівлі ДК 021:2015:09120000-6 - "Газиве паливо" з ціною 551 271,03 грн. з ПДВ.
		23.02.2018р. на веб-сторінці закупівлі опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем ТОВ "Волиньгаз Збут".  
		Так, 06 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (на даний час Затурцівська спеціальна школа "Центр освіти" Волинської обласної ради згідно рішення Волинської обласної ради від 24.10.2019р. №25/28 "Про перейменування закладів загальної середньої та позашкільної освіти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області") (споживач) було укладено договір №41 ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, згідно з п.п. 1.1.-1.5. котрого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 74,000 тис. куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: 1 квартал: січень -, лютий -, березень 23; 2 квартал: квітень 5, травень 2, червень -; 3 квартал: липень -, серпень -, вересень 2; 4 квартал: жовтень 10, листопад 16, грудень 16. Добові планові обсяги постачання газу визначаються шляхом ділення місячного планового обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. 
		В розділі 3 договору сторони погодили ціну постачання природного газу згідно котрого розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Ціна газу становить 6213,10 грн. за 100 куб.м., крім того ПДВ 1 242,62 грн., всього з ПДВ - 7 455,72 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 551 271,03 грн. в т.ч. ПДВ 91 878,51 грн. -20 %. Ціна, зазначена в п.3.2. Договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.п. 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу за загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором. 
		У відповідності до п.п. 4.1.-4.3. договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового період споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Датою оплатою (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.     
		Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.03.2018 року до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків-до їх повного здійснення. Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).  
		Вказаний договір підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток.
		У подальшому, 21 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №1 до договору №41ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 6 411,70 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 282,34 грн., всього з ПДВ - 7 694,04 грн. Додаткова угода вступає в дію з 21.03.2018 року. 
		22 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №2 до договору №41ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 7 052,87 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 410,57 грн., всього з ПДВ - 8 463,44 грн. Додаткова угода вступає в дію з 22.03.2018 року. 
		23 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №3 до договору №41ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 7 400,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 480,00 грн., всього з ПДВ - 8 880,00 грн. Додаткова угода вступає в дію з 23.03.2018 року. 
		24 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №4 до договору №41 ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 7 784,20 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 556,84 грн., всього з ПДВ - 9 341,04 грн. Додаткова угода вступає в дію з 24.03.2018 року. 
		25 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №5 до договору №41ВВVLz 351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 8 534,20 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 706,84 грн., всього з ПДВ - 10 241,04 грн. Додаткова угода вступає в дію з 25.03.2018 року.
		26 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №6 до договору №41ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 8 936,20 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 787,24 грн., всього з ПДВ - 10 723,44 грн. Додаткова угода вступає в дію з 26.03.2018 року. 
		04 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №7 до договору №41 ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 9 436,20 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 887,24 грн., всього з ПДВ - 11 323,44 грн. Додаткова угода вступає в дію з 04.07.2018 року. 
		01 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №8 до договору №41 ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 9 603,20 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 920,64 грн., всього з ПДВ - 11 523,84 грн. Додаткова угода вступає в дію з 01.08.2018 року. 
		01 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №9 до договору №41 ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 10 563,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 2 112,70 грн., всього з ПДВ - 12 676,20 грн. Додаткова угода вступає в дію з 01.09.2018 року. 
		02 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №10 до договору №41 ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 11 436,20 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 2 287,24 грн., всього з ПДВ - 13 723,44 грн. Додаткова угода вступає в дію з 02.09.2018 року. 
		01 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (постачальник) та Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" (споживач) було укладено Додаткову угоду №11 до договору №41 ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року згідно котрої пункт 3.2. Розділу ІІІ Договору у новій редакції, відповідно до котрої ціна газу становить - 12 477,70 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ- 2 495,54 грн., всього з ПДВ - 14 973,24 грн. Додаткова угода вступає в дію з 01.10.2018 року. 
		Таким чином, ціна за одиницю товару (1000 м.куб.газу) з врахуванням ПДВ внаслідок укладення вказаних додаткових угод збільшувалась в порівнянні з ціною, зазначеною в основному договорі №41ВВVLz 351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018р., а саме:
		-додатковою угодою №1 від 21.03.2018 року ціну збільшено з 7 455,72 грн. до 7 694,04 грн.,
		-додатковою угодою №2 від 22.03.2018 року ціну збільшено з 7 694,04 грн. до 8 463,44 грн.,
		-додатковою угодою №3 від 23.03.2018 року ціну збільшено з 8 463,44 грн. до 8 880,00 грн.,
		-додатковою угодою №4 від 24.03.2018 року ціну збільшено з 8 880,00 грн. до 9 341,04 грн.,
		-додатковою угодою №5 від 25.03.2018 року ціну збільшено з 9 341,04 грн. до 10 241,04 грн.,
		-додатковою угодою №6 від 26.03.2018 року ціну збільшено з 10 241,04 грн. до 10 723,44 грн.,
		-додатковою угодою №7 від 04.07.2018 року ціну збільшено з 10 723,44 грн. до 11 323,44 грн.,
		-додатковою угодою №8 від 01.08.2018 року ціну збільшено з 11 323,44 грн. до 11 523,84 грн.,
		-додатковою угодою №9 від 01.09.2018 року ціну збільшено з 11 523,84грн. до 12 676,20 грн.,
		-додатковою угодою №10 від 02.09.2018 року ціну збільшено з 12 676,20 грн. до 13 723,44 грн.,
		-додатковою угодою №11 від 01.10.2018 року ціну збільшено з 13 723,44 грн. до 14 973,24 грн.
		Тобто, до Договору №41ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018 року у період його виконання 11 разів вносились зміни вартості одиниці газового палива в сторону збільшення.
		Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
		Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
		Згідно ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
		Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, для забезпечення потреб держави та територіальної громади, визначено Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		В силу ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм  Цивільного кодексу України   та   Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Згідно договору №41ВВVLz351-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.03.2018р. сторонами досягнуто згоди по всіх його істотних умовах.
		Частиною 5 статті 180 ГК України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін, у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
		Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України).
		У наведеному приписі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору, встановленої статтею 629 ЦК України.
		В умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками, тому при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2018р. у справі №904/8354/16.
		Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
		Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4     ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").
		З аналізу зазначених положень  Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм   Цивільного кодексу України (ст. 651) та Господарського кодексу України (ст. 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Якщо спеціальною нормою права (ч. 4   ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі") заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 916/1491/17.
		Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016р. №3302-06/34307-06 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю визначено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар.
		Таким чином, сторони у випадку коливання ціни на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10%, з урахуванням попередніх змін. Однак, у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
		Як встановлено судом, договір постачання природного газу було укладено 06.03.2018 року, а вже 21.03.2018 року, 22.03.2018 року, 23.03.2018 року, 24.03.2018 року, 25.03.2018 року, 26.03.2018 року (додаткові угоди № 1-6).  
		При цьому, суд звертає увагу на те, що вартість за 1 тис. куб. м. природного газу, визначена у додатковій угоді №6 від 26.03.2018р. (10 723,44 грн.), відповідає первинній ціновій пропозиції відповідача, яку 22.02.2018р. завантажено до електронної системи публічних закупівель "Ргоzоrrо". Крім того, вказана ціна (10 723,44 грн.) зазначена на офіційному веб-сайті відповідача (https://v1.gaszbut.com.ua/ua/gas-supplv/gas-cost/id/u-comu-rozdilі-vі-znajdete-indormaciju-pro-cinu-pr-32585#sub32593), як офіційна відпускна ціна з 01.02.2018р.
		Враховуючи наведені вище обставини, наявні достатні підстави вважати, що відповідач, з метою одержання перемоги у тендері, занизив під час процедури відкритих торгів вартість природного газу, а після укладення договору збільшив його ціну за відсутності для того підстав, шляхом підписання додаткових угод.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі №913/166/19 за позовом Заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області та Відділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області до Комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №2 комбінованого типу Попаснянської районної ради Луганської області" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп".
		Такі ж твердження викладені у постановах Верховного Суду від 21.03.2019р. у справі №912/898/18, від 16.04.2019р. у справі №915/346/18, від 25.06.2019р. у справі №913/308/18, від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18 та від 23.01.2020р. у справі №907/788/18.
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зміна ціни в сторону збільшення за одиницю товару обґрунтована наступним:
		- Державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (далі - ДП "Держзовнішінформ") на запит ТОВ "Волиньгаз Збут" від 20.03.2018р. надало довідку від 28.03.2018р. №231/231, в котрій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб. м. за період з 01 по 31 березня 2018 року в сумі 8 889,60 грн. В наданій довідці зазначено, що інформація сформована відповідно до даних опублікованих на офіційному сайті ПАТ НАК "Нафтогаз України". Також в довідці вказано, що ціна природного газу за інформацією постачальників газу по Україні у березні 2018 року складала від 8 736,00 грн. до 11 031,00 грн. за 1000 м. куб.
		- ДП "Держзовнішінформ" на запит ТОВ "Волиньгаз Збут" від 05.06.2018р. надало довідку від 07.06.2018р. №232/13, в якій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб.м. за період з 01 по 30 червня 2018 року в сумі 10 893,60 грн. В наданій довідці зазначено, що інформація сформована відповідно до даних опублікованих на офіційному сайті ПАТ НАК "Нафтогаз України". Також в довідці вказано, що ціна природного газу за інформацією постачальників газу по Україні у червні 2018 року складала від 9 541,30 грн. до 11 350,00 грн. за 1000 м. куб.
		- ДП "Держзовнішінформ" на запит ТОВ "Волиньгаз Збут" від 20.06.2018р.  надало довідку від 23.06.2018р. №232/20 в котрій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб. м. за період з травня по червень 2018 року для бюджетних споживачів відповідно у травні 9250,00-10700,40 грн., червні - 9541,30-11350,00 грн.
		- ДП "Держзовнішінформ" на запит ТОВ "Волиньгаз Збут" від 02.08.2018р. надало довідку від 07.08.2018р. №232/29 в якій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб. м. за період з липня по серпень 2018 року для бюджетних споживачів відповідно у липні 9650,00-11350,40 грн., серпні 10500,00-11500,80 грн.
		- Рівненська торгово-промислова палата на запит ТОВ "Волиньгаз Збут" від 04.09.2018р. надала довідку від 06.09.2018р. №56.07/387, в якій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб. м. з 1 вересня 2018 в сумі 11 594,40 грн.
		- Рівненська торгово-промислова палата на запит ТОВ "Волиньгаз Збут" від 05.09.2018р. надала довідку від 13.09.2018р. №56.07/405, в якій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб. м. який реалізується газопостачальними компаніями по цінах від 10920,00 грн до 13965,00 грн. з врахуванням транспортування.
		Проте, усі зазначені додаткові угоди укладені з порушенням чинного законодавства, є нікчемними з наступних підстав.
		У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
		Крім цього, відповідно до інформації, розміщеної на веб-сторінці вказаної закупівлі (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-01-30-000899-a), яка знаходиться у вільному доступі, 10.11.2020 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області опубліковано наказ від 09.11.2020р. № 50-од про початок моніторингу вказаної закупівлі.
		20.11.2020 року Держаудитслужбою опубліковано висновок про результати моніторингу вказаної закупівлі, відповідно до п. 1 Констатуючої частини котрого встановлено, що на дату підписання Договору ціна природного газу за 1000 куб.м. становила 7 455,72 грн. з урахуванням ПДВ. Замовник на запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області надав документи згідно яких збільшувалась планова ціна природного газу за 1000 куб.м. з урахуванням ПДВ. Так, Замовником для підтвердження обґрунтування збільшення ціни природного газу згідно додаткових угод від 21.03.2018р. №1, від 22.03.2018р. №2, від 23.03.2018р. №3, від 24.03.2018р. №4, від 25.03.2018р. №5, від 26.03.2018р. №6 з 7 455,72 грн за 1000 куб.м. до 10723,44 грн. надано довідку ДП "Держзовнішінформ" від 28.03.2018р. №231/231, видану Відповідачу, в якій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб.м. за період з 01 по 31 березня 2018 року в сумі 8889,6 гривень. В наданій довідці зазначено, що інформація сформована відповідно до даних опублікованих на офіційному сайті компанії ПАТ НАК "Нафтогаз України". Також в довідці вказано, що ціна природного газу за інформацією постачальників газу по Україні у березні 2018 року складала від 8736,0 до 11031,0 гривень за 1000 куб.м. Однак, вищевказана довідка №231/231 видана 28.03.2018 року, тобто після укладення додаткових угод №1,2,3,4,5,6 від 21-26.03.2018 року та, на думку та переконання суду, не є підтвердженням коливання фактичної ціни природного газу з урахуванням податку на додану вартість для збільшення ціни природного газу в Договорі. 
		За даними офіційного сайту компанії ПАТ НАК "Нафтогаз України" (www.naflogaz.com), оприлюднено прейскурант цін на природній газ за 1000 куб.м для промислових споживачів та інших суб`єктів господарської діяльності, які не підпадають під дію Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу за кожний місяць на відповідні дати. Зокрема, на офіційному сайті зазначено, що з 01 лютого 2018 року ціна природного газу з ПДВ за 1000 куб.м становила 10141,2 грн., з 01 по 31 березня 2018 року (включно) 8889,6 гривень. На дату укладення Договору та станом на дати укладання додаткових угод до нього ціна природного газу відповідно становила: Договір від 06.03.20218р. - 7455,72 грн, Додаткові угоди від 21.03.2018р. №1 - 7694,04 грн, від 22.03.2018р. №2 - 8463,44 грн, від 23.03.2018р. №3 - 8880,0 грн, від 24.03.2018р. №4 - 9341,04 грн, від 25.03.2018р. №5 - 10241,04 грн, від 26.03.2018р. №6 - 10723,44 гривень. Отже, відповідно до інформації оприлюдненої на офіційному сайті компанії ПАТ НАК "Нафтогаз України" у лютому 2018 року та на дату подання кінцевого строку тендерних пропозицій (22.02.2018 року) та проведення аукціону (23.02.2018 року) ціна природного газу була вищою ніж ціна, яка склалась у березні 2018 року. Водночас, Замовник впродовж березня 2018 року вносив зміни до Договору (яким визначено планову ціну природного газу у розмірі 7455,72 грн. з урахуванням ПДВ) шляхом укладення додаткових угод, збільшивши планову ціну природного газу до 10723,44 гривень. З огляду на те, що Замовником отримано довідку №231/231 видану 28.03.2018 року, тобто після укладення додаткових угод №1,2,3,4,5,6 та у зв`язку з тим, що ціна природного газу у період березня 2018 року коливалась в бік зменшення порівняно із лютим 2018 року, Замовник безпідставно вносив зміни до істотних умов Договору якими змінював ціну за одиницю товару, збільшуючи планову та фактичну ціну природного газу за 1000,0 куб.м. з урахуванням ПДВ додаткові угоди від 21.03.2018р. №1, від 22.03.2018р. №2, від 23.03.2018р. №3, від 24.03.2018р. №4, від 25.03.2018р. №5, від 26.03.2018р. №6 до Договору, чим порушив вимоги пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". 
		Так, Замовником для підтвердження обґрунтування збільшення ціни природного газу згідно додаткової угоди від 04.07.2018р. №7 (ціна природного газу 11 323,44 грн.), надано довідки ДП України "Держзовнішінформ" від 07.06.2018р. №232/13, від 23.06.2018р. №232/20 видані ТОВ "Волиньгаз Збут", в якій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб.м, за період з травня по червень 2018 року для бюджетних споживачів відповідно у травні 9250,00-10700,4 грн., червні 9541,3-11350,0 гривень. Для підтвердження обгрунтування збільшення ціни природного газу згідно додаткової угоди від 01.08.2018р. №8 (природного газу - 11523,84 грн.), від 01.09.2018р. №9 (ціна газу 12 676,2 грн.), від 02.09.2018р. №10 (ціна газу 13 723,44 грн.), надано довідку ДП "Держзовнішінформ" від 07.08.2018р. №232/29 видану ТОВ "Волиньгаз Збут", в якій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб.м., за період з липня по серпень 2018 року для бюджетних споживачів відповідно у липні 9650,00-11350,00 грн., серпні 10050,00-11500,80 гривень. Для підтвердження обґрунтування збільшення ціни природного газу згідно додаткової угоди від 01.10.2018р. №11 (ціна природного газу - 14973,24 грн.), надано довідку Рівненської торгово-промислової палати від 06.09.2018р. №56.07/387, видану ТОВ "Волиньгаз Збут", в якій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб.м, з 1 вересня 2018 року в сумі 11594,4 гривень. 
		Крім того, Замовником надано довідку Рівненської торгово-промислової палати від 13.09.2018р. №56.07/405, видану ТОВ "Волиньгаз Збут", в якій зафіксовано ціну природного газу за 1000 куб.м., який реалізується газопостачальними компаніями по цінах від 10920,00 до 13965,00 грн. із врахуванням транспортування. Враховуючи вищевказане, Замовником впродовж лютого - жовтня 2018 року згідно додаткових угод № 1-11 збільшено ціну природного газу за 1000,0 куб.м. з 7455,72 грн. до 14973,24 грн. або на 101 відсотки, в той час як згідно даних офіційного сайту компанії ПАТ НАК "Нафтогаз України" ціна газу за аналогічний період збільшилася від 10141,2 грн. до 14586,00 грн., або на 43,8 відсотки. Таким чином, Замовник безпідставно вносив зміни до істотних умов Договору якими змінював ціну за одиницю товару, збільшуючи планову та фактичну ціну природного газу за 1000,0 куб.м, з урахуванням ПДВ на 57,2 відсотки - додаткові угоди від 04.07.2018р. №7, від 01.08.2018р. №8, від 01.09.2018р. №9, від 02.09.2018р. №10, від 01.10.2018р. №11 до Договору, чим порушив вимоги пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
		Відповідно до інформації, розміщеної на веб-сторінці закупівлі, вказаний висновок сторонами не оскаржено.
		Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
		Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. ч. 4, 5 ст. 656 ЦК України).
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".
		Закон України "Про публічні закупівлі" передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").
		У відповідності до пункту 2 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
		Статтями 1, 8 Конституції України також визначено, що зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
		В силу вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).
		Окрім цього, дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення ряду додаткових угод суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, оскільки, якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод то ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.
		Поруч з цим, ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.
		У абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.
		Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015р. №3302-05/11398-07, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони впродовж дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищував 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
		Згідно ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", п.п. 57 п. 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. №459 (в редакції, чинній на час проведення тендерної закупівлі), вказане Міністерство є одним із органів, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, надає роз`яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
		Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
		Вказаний висновок також випливає з аналізу п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", так як наведена норма обмежує одноразове збільшення ціни 10 відсотками.
		Аналогічна правова позиція з питання регулювання подібних правовідносин викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2019р. у справі №912/898/18, від 16.04.2019р. у справі №915/346/18, від 15.03.2018р. у справі №910/4474/17, від 25.06.2019р. у справі №913/308/18.
		Відповідно до ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.
		Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вимога про застосування наслідків недійсності правочину  може бути  заявлена  як  одночасно  з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним,  так і у вигляді самостійної  вимоги  в  разі нікчемності правочину  та  наявності  рішення  суду  про визнання правочину  недійсним.  Наслідком  визнання правочину   (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні  вимоги. Відповідно до  статей  215  та  216  ЦК ( 435-15 ) вимога про  визнання оспорюваного  правочину недійсним  та  про  застосування наслідків  його  недійсності,  а  також  вимога  про  застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути  заявлена  як  однією  зі  сторін правочину,  так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. 
		Згідно п. 7 вищевказаної Постанови, правочин  може  бути  визнаний  недійсним  лише з підстав, визначених законом,  та із  застосуванням  наслідків  недійсності,  передбачених законом. У разі якщо під час розгляду  спору  про  визнання  правочину  недійсним   як   оспорюваного   та   застосування наслідків  його недійсності  буде  встановлено  наявність  підстав,   передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним,  суд,  вказуючи про нікчемність такого правочину,  одночасно застосовує  наслідки недійсності нікчемного правочину. За змістом статті 216 ЦК ( 435-15 ) та виходячи із  загальних засад  цивільного  законодавства  суд  може  застосувати з власної  ініціативи  реституцію як   наслідок   недійсності   оспорюваного  правочину.   Інші   наслідки  недійсності  оспорюваного правочину (відшкодування  збитків,  моральної  шкоди  тощо)  суд  застосовує відповідно до статті 11 ЦПК. Судам необхідно  враховувати,  що  виконання  чи  невиконання  сторонами зобов`язань,  які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків  його  недійсності,  а  не  для визнання правочину недійсним.  У разі якщо правочин ще не виконаний,  він є таким,  що не створює жодних юридичних  наслідків  (частина  перша статті 216 ЦК).
		За змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України, нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису ч. 1 ст. 58 ГПК, бути об`єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе) (пункти 2.5.2, 2.6., 2.13 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
		Крім цього, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2019р. у справі №910/17258/17 зазначено, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, що помилково не врахував суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову у справі (п. 5.7).
		Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019р. у справі №916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону (п. 84).
		Отже, на підставі висновку Держаудитслужби, відповідно до ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 2 ст. 215 ЦК України додаткові угоди №1 від 21.03.2018р., №2 від 22.03.2018р., №3 від 23.03.2018р., №4 від 24.03.2018р., №5 від 25.03.2018р., №6 від 26.03.2018р., №7 від 04.07.2018р., №8 від 01.08.2018р., №9 від 01.09.2018р., №10 від 02.09.2018р. та №11 від 01.10.2018р. до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р. є нікчемними, а, отже, недійсними, оскільки укладені в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому наявні всі підстави вважати, що кошти, які отримані на підставі нікчемних угод отримані безпідставно.
		Як вбачається  з матеріалів справи, в подальшому Замовником було оплачено платіжним дорученням №143 від 20.03.2018 року рахунок на оплату відповідача №00004001 від 16.03.2018р. в сумі 19 270,02 грн. 
		Судом встановлено, що в зазначеному рахунку на оплату зазначені відомості про попередньо сплачений аванс в сумі 133 345,98 грн. станом на 28.02.2018р. (до укладення Договору). Загальна сума виставленого рахунку за спожиті 14,232 тис. м. куб газу становить 152 616,00 грн., з них 133 345, 98 грн. за 12,435 тис. м. куб. (спожиті в межах попереднього договору про постачання газу) та 19 270,02 грн. за 1,797 тис. м. куб. (спожиті з початку дії Договору).
		Також, відповідно до зазначеного рахунку на оплату ціна за тис. м. куб. газу становить 10 723,44 грн. з ПДВ, що еквівалента ціні, яка встановлена додатковою угодою №6 від 26.03.2020р.
		Тобто, на момент формування рахунку за спожитий газ (16.03.2018р.) та його оплати (20.03.2018р.) діяла ціна за одиницю товару, яку сторонами було узгоджено лише 26.03.2018р., а не та, яка була узгоджена при укладенні Договору (7 455,72 грн. з ПДВ).
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00004001 від 16.03.2018р. склало 1,797 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		10723,44 грн.* 1,797 тис. куб.м. = 19 270,03 грн., де:
		10723,44 грн. - ціна за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.;
		1,797 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00004001 від 16.03.2018р. становить 5872,10 грн. (19 270,03 грн.- 13 397,93 грн.), де 19 270,03 грн. - вартість за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.; 13 397,93 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		Також, в подальшому в період дії додаткової угоди №6 від 26.03.2018р., відповідно до якої ціна за тис. м. куб. газу становить 10 723,44 грн. з ПДВ, Замовником оплачено: 
		- рахунок на оплату №00004674 від 26.03.2018р. за поставлені 15,3 тис. м.куб. газу на загальну суму 164 068,63 грн. (платіжне доручення №170 від 26.03.2018р.); 
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00004674 від 26.03.2018р. склало 15,3 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		10723,44 грн.* 15,3 тис. куб.м. = 164068,63 грн., де:
		10723,44 грн. - ціна за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.;
		15,3 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00004674 від 26.03.2018р. становить 49996,11 грн. (164068,63 грн.-114072,52 грн.), де 164068,63 грн. - вартість за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.; 13 397,93 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		- рахунок на оплату №00005945 від 10.04.2018р. за поставлені 0,417 тис. м.куб. газу (15,717-15,3 (оплачені попереднім платіжним дорученням) на загальну суму 4 471,68 грн. (платіжне доручення №185 від 16.04.2018р.);
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00005945 від 10.04.2018р. склало 0,417 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		10723,44 грн.* 0,417 тис. куб.м. = 4471,68 грн., де:
		10723,44 грн. - ціна за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.;
		0,417 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00005945 від 10.04.2018р. становить  1362,64 грн. (4471,68 грн.-3109,04 грн.), де 4471,68 грн. - вартість за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.; 3109,04 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		- рахунок на оплату №00005948 від 10.04.2018р. за поставлені 2,5 тис. м.куб. газу на загальну суму 26 808,60 грн. (платіжне доручення №186 від 16.04.2018р.);
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00005948 від 10.04.2018р. склало 2,5 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		10723,44 грн.* 2,5 тис. куб.м. = 26 808,60 грн., де:
		10723,44 грн. - ціна за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.;
		2,5 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00005948 від 10.04.2018р. становить 8169,30 грн. (26 808,60 грн.-18639,30 грн.), 26 808,60 грн. - вартість за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.; 18639,30 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		- рахунок на оплату №00007803 від 04.05.20108р. за поставлені 0,006 тис. м.куб. газу (2,506-2,5 (оплачені попереднім платіжним дорученням)) на загальну суму 64,34 грн. (платіжне доручення №249 від 07.05.2018р.);
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00007803 від 04.05.20108р. склало 0,006 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		10723,44 грн.* 0,006 тис. куб.м. = 64,34 грн., де:
		10723,44 грн. - ціна за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.;
		0,006 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00007803 від 04.05.20108р. становить 19,60 грн. (64,34 грн.- 44,74 грн.), 64,34 грн. - вартість за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.; 44,74 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		- рахунок на оплату №00009070 від 06.06.2018р. за поставлені 1,139 тис. м.куб. газу на загальну суму 12 214,00 грн. (платіжне доручення №327 від 11.06.2018р.).
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00009070 від 06.06.2018р. склало 1,139 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		10723,44 грн.* 1,139 тис. куб.м. = 12214 грн., де:
		10723,44 грн. - ціна за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.;
		1,139 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00009070 від 06.06.2018р. становить 3721,93 грн. (12214 грн. - 8492,07 грн.), 12214 грн. - вартість за додатковою угодою №6 від 26.03.2018р.; 8492,07 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		В період дії додаткової угоди №7 від 04.07.2018р., відповідно до якої ціна за тис. м. куб. газу становить 11 323,44 грн. з ПДВ, Замовником оплачено: 
		- рахунок на оплату №00010059 від 04.07.2018р. за поставлені 0,464 тис. м.куб. газу на загальну суму 5254,08 грн. (платіжне доручення №353 від 04.07.2018р.).
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00010059 від 04.07.2018р. склало 0,464 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		11 323,44 грн.* 0,464 тис. куб.м. = 5254,08 грн., де:
		11 323,44 грн. - ціна за додатковою угодою №7 від 04.07.2018р.;
		0,464 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00010059 від 04.07.2018р. становить 1794,62 грн. (5254,08 грн.- 3459,46 грн.), 5254,08 грн. - вартість за додатковою угодою №7 від 04.07.2018р.; 3459,46 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		- рахунок на оплату №00010698 від 06.08.2018р. за поставлені 0,232 тис. м.куб. газу на загальну суму 2627,04 грн. (платіжне доручення №370 від 09.08.2018р.).
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00010698 від 06.08.2018р. склало 0,232 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		11 323,44 грн.* 0,232 тис. куб.м. = 2627,04 грн., де:
		11 323,44 грн. - ціна за додатковою угодою №7 від 04.07.2018р.;
		0,232  тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00010698 від 06.08.2018р. становить 897,31 грн. (2627,04 грн. - 1729,73 грн.), 2627,04 грн. - вартість за додатковою угодою №7 від 04.07.2018р.; 1729,73 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		В період дії додаткової угоди №8 від 01.08.2018р., відповідно до якої ціна за тис. м. куб. газу становить 11 523,84 грн. з ПДВ, Замовником оплачено:
		- рахунок на оплату №00011624 від 31.08.2018р. за поставлені 0,25 тис. м.куб. газу на загальну суму 2 880,96 грн. (платіжне доручення №420 від 07.08.2018р.).
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00011624 від 31.08.2018р. склало 0,25 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		11 523,84 грн.* 0,25 тис. куб.м. = 2880,96 грн., де:
		11 523,84 грн.  - ціна за додатковою угодою №8 від 01.08.2018р.;
		0,25 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00011624 від 31.08.2018р. становить 1017,03 грн. (2880,96 грн.- 1863,93 грн.), 2880,96 грн. - вартість за додатковою угодою №8 від 01.08.2018р.; 1863,93 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		В період дії додаткової угоди №10 від 02.09.2018р., відповідно до якої ціна за тис. м. куб. газу становить 13 723,44 грн. з ПДВ, Замовником оплачено:
		- рахунок на оплату №00013015 від 29.09.2018р. за поставлені 0,601 тис. м.куб. газу (0,851-0,25 (оплачені попереднім платіжним дорученням) на загальну суму 8 797,69 грн. (платіжне доручення №499 від 05.10.2018р.).
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00013015 від 29.09.2018р. склало 0,601 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		13 723,44 грн.* 0,601 тис. куб.м. = 8 797,69 грн., де:
		13 723,44 грн. - ціна за додатковою угодою №10 від 02.09.2018р.;
		0,601 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00013015 від 29.09.2018р. становить 4316,80 грн. (8 797,69 грн. - 4480,89 грн.), 8 797,69 грн. - вартість за додатковою угодою №10 від 02.09.2018р.; 4480,89 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		В період дії додаткової угоди №11 від 01.10.2018р., відповідно до якої ціна за тис. м. куб. газу становить 14 973,24 грн. з ПДВ, Замовником оплачено: 
		- рахунок на оплату №00013019 від 01.10.2018р. за поставлені 2 тис. м. куб. газу на загальну суму 29 946, 48 грн. (платіжне доручення №500 від 05.10.2018р.).
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00013019 від 01.10.2018р. склало 2 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		14 973,24 грн.* 2 тис. куб.м. = 29946,48 грн., де:
		14 973,24 грн. - ціна за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.;
		2 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00013019 від 01.10.2018р. становить 15035,04 грн. (29946,48 грн. - 14911,44 грн.), 29946,48 грн. - вартість за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.; 14911,44 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		- рахунок на оплату №00014474 від 09.11.2018р. за поставлені 4,132 тис. м. куб. газу (6,132 - 2 (оплачені попереднім платіжним дорученням) на загальну суму 61 869, 43 грн. (платіжне доручення №576 від 14.11.2018р.); 
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00014474 від 09.11.2018р. склало 4,132 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		14 973,24 грн.* 4,132 тис. куб.м. = 61869,43 грн., де:
		14 973,24 грн. - ціна за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.;
		4,132  тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00014474 від 09.11.2018р. становить 31062,39 грн. (61869,43 грн. - 30807,04 грн.), 61869,43 грн. - вартість за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.; 30807,04 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		- рахунок на оплату №00014475 від 09.11.2018р. за поставлені 8 тис. м. куб. газу на загальну суму 119 785, 92 грн. (платіжне доручення №577 від 14.11.2018р.); 
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00014475 від 09.11.2018р. склало 8 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		14 973,24 грн.* 8 тис. куб.м. = 119785,92 грн., де:
		14 973,24 грн. - ціна за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.;
		8  тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00014475 від 09.11.2018р. становить 60140,16 грн. (119785,92 грн. - 59645,76 грн.), 119785,92 грн. - вартість за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.; 59645,76 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		- рахунок на оплату №00016063 від 30.11.2018р. за поставлені 1,862 тис. м. куб. газу (9,862 - 8 (оплачені попереднім платіжним дорученням) на загальну суму 27 880, 18 грн. (платіжне доручення №651 від 06.12.2018); 
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00016063 від 30.11.2018р.  склало 1,862 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		14 973,24 грн.* 1,862 тис. куб.м. = 27 880,18 грн., де:
		14 973,24 грн. - ціна за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.;
		1,862 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00016063 від 30.11.2018р. становить 13997,63 грн. (27 880,18 грн. - 13882,55 грн.), 27 880,18 грн. - вартість за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.; 13882,55 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		- частину рахунку на оплату №00016064 від 03.12.2018р. в межах поставлених 4,36 тис. м. куб. газу на суму 65 331, 98 грн. (платіжне доручення №675 від 11.12.2018р.). Решта поставленого газу згідно зазначеного рахунку, а саме 3,64 тис. м. куб., оплачено платіжним дорученням №676 від 11.12.2018р. на суму 54 453, 94 грн. в рамках дії нового договору на поставку газу № 41BBVLz550-18 від 30.11.2018р.
		Таким чином, споживання газу Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" відповідно до рахунку на оплату №00016064 від 03.12.2018р. склало 4,36 тис. куб.м., вартість якого розрахована за наступною формулою:
		14 973,24 грн.* 4,36 тис. куб.м. = 65331,98 грн., де:
		14 973,24 грн. - ціна за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.;
		4,36 тис. куб.м. - об`єм спожитого газу за договором №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р.
		Сума коштів, яку переплатили згідно рахунку на оплату №00016064 від 03.12.2018р. становить 32825,04 грн. (65331,98 грн. - 32506,94 грн.), 65331,98 грн. - вартість за додатковою угодою №11 від 01.10.2018р.; 32506,94 грн. - вартість у разі закупівлі по 7 455,72 грн.
		Судом встановлено, що факт проплати зазначених вище коштів підтверджується казначейськими виписками, які знаходяться у Замовника та Управлінні Державної казначейської служби України у Локачинському районі Волинської області.
		Оскільки додаткові угоди №1 від 21.03.2018р., №2 від 22.03.2018р., №3 від 23.03.2018р., №4 від 24.03.2018р., №5 від 25.03.2018р., №6 від 26.03.2018р., №7 від 04.07.2018р., №8 від 01.08.2018р., №9 від 01.09.2018р., №10 від 02.09.2018р. та №11 від 01.10.2018р. до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41BBVLz351-18 від 06.03.2018р. є нікчемними, розрахунок за поставлений природний газ у період дії вказаного Договору (2018 рік) повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі, а саме 7455,72 грн. за 1 тис. м. куб. природного газу з ПДВ.
		Отже, вартість поставленого природного газу повинна становити 321 043,30 грн. (43,06* 7 455,72 грн.), а не 551 271,03 грн., де 43,06 - об`єм поставленого газу за період дії договору (2018 рік), 7 455,72 грн. - вартість 1000 м.куб. газу відповідно до положень основного договору.
		Вказаний факт дозволяє дійти висновку, що Затурцівською спеціальною школою "Центр освіти" Волинської обласної ради за поставлений природний газ надміру сплачено 230 227,73 грн. (551 271,03 грн. - 321 043,30 грн.).
		Зважаючи на те, що переплата відбулась на підставі нікчемних угод, згадані кошти, на думку та переконання суду, підлягають стягненню (поверненню) на користь Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради.
		Таким чином, за результатами виконання вказаного правочину відповідач внаслідок укладення додаткових угод безпідставно отримав 230 227,73 грн., що свідчить про неналежне виконання умов договору та безпідставне отримання вказаних коштів за нікчемними угодами.
		Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:  договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України,  зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно із ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Згідно ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
		Статтею 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
		Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Згідно ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Таким чином, через неналежне виконання своїх зобов`язань щодо постачання Затурцівській спеціальній школі "Центр освіти" Волинської обласної ради природного газу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" безпідставно отримало в результаті укладених нікчемних угод, які не тягнуть за собою правових наслідків, 230 227,73 грн., однак газу на вказану суму не поставило. Відтак, на думку та переконання суду, вказані кошти в розмірі 230 227,73 грн. підлягають поверненню. 
		Доводи відповідача про відсутність підстав звернення Виконувача обов`язків керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в особі Західного офісу Держаудитслужби, Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради, Волинської обласної ради, оскільки вони можуть самостійно здійснювати захист своїх інтересів у суді, є безпідставними, так як вирішення судом питання наявності у прокурора повноважень для звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради, Волинської обласної ради у цій справі не суперечить правовому висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс-19), згідно з яким сам факт не звернення до суду Західного офісу Держаудитслужби, Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради, Волинської обласної ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказані позивачі неналежно виконують свої повноваження щодо повернення безпідставно виплачених грошових бюджетних коштів, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії", заява №42454/02, п. 35).
		Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
		Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №912/2385/118 від 26.05.2020р.
		Щодо доводів відповідача, що прокурор не обґрунтовав розумності строку упродовж якого компетентні органи не звертались до суду із позовом суд засвідчує наступне.
		Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41 BBVLz 351-18 між Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" та ТОВ "Волиньгаз Збут" було укладено ще 06.03.2018 року.
		Нікчемні додаткові угоди укладались у період часу з 21.03.2018р. по 01.10.2018р., внаслідок чого Затурцівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки" фактично отримано менше газу у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.
		Зокрема, Західний офіс Держаудитслужби України, Затурцівська спеціальна школа "Центр освіти" Волинської обласної ради, Волинська обласна рада з часу укладення нікчемних додаткових угод з березня 2018 року по даний момент не звернулись до суду про стягнення вказаної суми коштів.
		Місцевою прокуратурою на адресу Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради скеровано лист від 24.12.2020р. № 34/3-733вих-20 щодо необхідності судового захисту інтересів держави.
		Так, листом від 05.01.2021р. № 4 Затурцівська спеціальна школа "Центр освіти" Волинської обласної ради повідомила, що заходів щодо стягнення суми зайво сплачених коштів за договором № 41 BBVLz 351-18 вживати не буде, водночас не заперечує щодо дій Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах закладу освіти.
		Також місцевою прокуратурою на адресу Волинської обласної ради скеровувався аналогічний лист 08.02.2021р. № 34/3-44вих-21, за результатами розгляду котрого Волинська обласна рада листом від 12.02.2021р. № 231/47/2-21 повідомила, що позовні заяви до суду за описаними у даному позові фактами не подавалися, водночас не заперечує щодо представництва інтересів держави в суді місцевою прокуратурою
		Крім того, місцева прокуратура про виявленні порушення законодавства інформувала Західний офіс Держаудитслужби листом від 24.12.2020р. №34/3- 732вих-20.
		У своїй відповіді від 31.12.2020р. №130313-17/4341-2020 управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області зазначило, що офіс не наділений відповідними повноваженнями на звернення до суду поза межами державного фінансового контролю.
		Отже, прокурором обґрунтовано та в межах розумного строку подано позовом, що повністю узгоджується із Верховного Суду, викладеними у постанові №912/2385/18.
		Щодо заперечення відповідача, що прокурор посилався не на ті норми права, що регулюють спірні правовідносини суд засвідчує наступне.
		У постанові Великої Палати Верховного суду від 04.12.2019р. у справі №917/1739/17 здійснено висновок, що  правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
		Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
		Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) відповідно до котрої згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоячщою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
		Суд також приймає до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень та доказів в обґрунтування останніх, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
		Інші доводи та заперечення відповідача судом розглянуті та відхилені, зокрема, як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають
		Згідно п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		В даному випадку, враховуючи висновок суду про підставність позовних вимог, доведення даного спору до суду з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов`язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі понесла Волинська обласна прокуратура, слід відшкодувати їй у відповідності до п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України за рахунок ТОВ "Волиньгаз Збут".
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (м. Луцьк, пр. Молоді, 14А, код ЄДРПОУ 39589216) на користь Затурцівської спеціальної школи "Центр освіти" Волинської обласної ради (Волинська область, с. Затурці, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ 20131879) 230 227,73 грн.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (м. Луцьк, пр. Молоді, 14А, код ЄДРПОУ 39589216) на користь Волинської обласної прокуратури (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915, р/р UA138201720343140001000004945 у Державній казначейській службі України, МФО 820172) 3453,42 грн. витрат по сплаті судового збору.
		4. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Повне судове рішення 
		складено 09.09.2021р.
		 
		 
		Суддя                                                                                              В. А. Войціховський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...