Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12911/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2021. Зареєстровано: 10.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2021.
Дата набрання законної сили: 10.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		10 вересня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/12911/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
		 
		розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Громадська спілка) в інтересах приватного підприємства "Світова музика" (далі - ПП "Світова музика")
		на рішення Господарського суду      міста Києва від 24.03.2021
		постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021
		 
		у справі № 910/12911/20
		за позовом Громадської спілки в інтересах ПП "Світова музика"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого" (далі - ТОВ "Мегого", відповідач),
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "1+1 Інтернет"
		про стягнення 223 568,91 грн,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Громадська спілка в інтересах ПП "Світова музика" 04.08.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить, зокрема скасувати рішення Господарського суду  міста Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 910/12911/20; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Також скаржник просить визнати поважні причини пропуску строку для подання касаційної скарги та поновити строк на касаційне оскарження. 
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.08.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/12911/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової   Т.М. - головуючий, Булгакової І.В., Колос І.Б.  
		 
		Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду      міста Києва від 24.03.2021, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 910/12911/20, зокрема відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог.
		 
		Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги Громадської спілки в інтересах ПП "Світова музика" у контексті оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
		 
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		 
		Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
		 
		Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
		а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
		б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
		в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
		г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		 
		Отже, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.
		 
		За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
		 
		Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
		 
		Предметом позову у справі №    910/12911/20 є стягнення 223 568,91 грн компенсації у зв`язку із порушенням майнових авторських прав шляхом публічного сповіщення музичних творів "Going Soft" у виконані Sports Team, "Lightning Bolt" у виконанні Jake Bugg, "If You're Too Shy (Let Me Know)" у виконані The 1975 (далі - спірні твори) без відповідного дозволу правовласника та без виплати авторської винагороди, а, отже, ціна позову у цій справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2020 рік - 1 051 000,00 грн).
		 
		Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, за наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.
		 
		Аналіз наведених вище норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
		 
		При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
		 
		Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.
		 
		Громадська спілка в інтересах ПП "Світова музика" у поданій касаційній скарзі жодними чином не обґрунтовує необхідність відкриття касаційного провадження у справі, ціна позову, в якій не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не доводить та не обґрунтовує наявність передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав.
		 
		Доводи скаржника стосовно того, що суд апеляційної інстанції, як на підставу у відмові в задоволенні апеляційної скарги, посилався на відсутність в організації колективного управління, що звернулася за захистом авторських прав позивача, в управлінні майнових авторських прав на спірні музичні твори станом на момент виявлення фактів порушення прав позивача, а також те, що фіксацію публічного сповіщення спірних музичних творів було здійснено 21.07.2020, а ПП "Світова Музика" передало ГС "КАМП" майнові права на спірні твори в управління 07.08.2020. При цьому, позивач звернувся до суду із позовною заявою 26.08.2020, тобто станом на момент звернення із позовом, ГС "КАМП" отримала в управління майнові права на спірні музичні твори. Верховний Суд відзначає, що наведені скаржником доводи у касаційній скарзі в контексті фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики були оцінені касаційний судом, як необґрунтовані про що свідчить зміст ухвал Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/12908/20 та від 04.08.2021 у справі № 910/12907/20, які прийняті за наслідками розгляду касаційної скарги Громадської спілки в інтересах ПП "Світова музика".    Нових/інших аргументів касаційна скарга не містить.
		 
		Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та врахував межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи, а також зміст ухвал Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №  910/12908/20 та від 04.08.2021 у справі №  910/12907/20.
		 
		Отже, наведені у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень у даній праві не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наведені доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінкою поданим стороною доказам щодо понесених судових витрат у даній справі і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин. 
		 
		Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами "а", "б", "в", "г"  пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
		 
		Таким чином, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.
		 
		Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
		 
		Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
		 
		Разом з тим, Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункт 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункт 1 статті   6 Конвенції.
		 
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №   21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Беручи до уваги вищевказане, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності) колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської спілки в інтересах ПП "Світова музика" на рішення Господарського суду      міста Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 910/12911/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
		 
		Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" в інтересах приватного підприємства "Світова музика"  на рішення Господарського суду      міста Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 910/12911/20. 
		 
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                              Т. Малашенкова
		 
		Суддя                                                                                               І. Булгакова
		 
		Суддя                                                                                               І. Колос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...