Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/6396/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 09.09.2021. Зареєстровано: 12.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2021.
Дата набрання законної сили: 09.09.2021
Номер судового провадження: 850/7411/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		09 вересня 2021 року справа №263/6396/21 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 червня 2021 р. у справі № 263/6396/21 (головуючий І інстанції Шевченко О.А., повний текст рішення складений 17 червня 2021 р. у м. Маріуполь донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 1 батальйону 4 роти УПП в Донецькій області Яковлев Роман Володимирович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 1 батальйону 4 роти УПП в Донецькій області Яковлев Роман Володимирович про скасування постанови ЕАН №4176366 від 08.05.2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
		Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 червня 2021 р. позов задоволено. Скасовано постанову серії ЕАН №4176366 від 08.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрито.
		В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірну постанову, оскільки наданими доказами підтверджується факт порушення позивачем вимог п. 12.4 ПДР України - 08 травня 2021 року о 09-20 годині позивач, керуючи транспортним засобом марки Honda Civic, державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Маріуполі пр. Карпова, 185 перевищила швидкість в населеному пункті більше як на 28 км/год., а саме, рухалась зі швидкістю 78 км/год. Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/19632 від 09 листопада 2020 року (чинне до 09 листопада 2021 року) лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС000788 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, а тому надані фодо та відеофайли є належними доказами. Висновок суду першої інстанції про те, що використання приладу TruCam в ручному режимі суперечить вимогам законодавства, відповідач вважає помилковим зважаючи на те, що лазерний вимірювач відноситься саме до ручних вимірювачів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань швидкості транспортних засобів.
		Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4176366 від 08.05.2021 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
		Наведена постанова була винесена відповідачем внаслідок встановленого порушення позивачем вимог п. 12.4 ПДР України, а саме: 08 травня 2021 року о 09-20 годині позивач, керуючи транспортним засобом марки Honda Civic, державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Маріуполі пр. Карпова, 185 перевищила швидкість в населеному пункті більше як на 28 км/год., а саме, рухалась зі швидкістю 78 км/год.
		Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі Правила №1306), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. 
		Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, у вигляді накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до вимог статті 222 Кодексу України про адміністративне правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 КпАП України.
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Згідно до вимог статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
		Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
		За приписами частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
		У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. 
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. 
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за №1408/27853,затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Згідно пункту 4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП.
		Відповідно до пункту 1 та 2 р. III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП). Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
		На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, відповідачем надано фото та відео файли, здійснені за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 №ТС000788, на яких зафіксовано, що автомобіль, яким керував позивач, марки Honda Civic, державний номерний знак НОМЕР_1 , 08.05.2020р. о 09 год. 20 хвил. рухався в місті Маріуполі пр.Карпова, 185 зі швидкістю78 км/год.
		Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
		Отже, позивач керуючи транспортним засобом, мав рухатись в межах населеного пункту із швидкістю не більше 50 км/год.
		Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/19632 від 09 листопада 2020 року (чинне до 09 листопада 2021 року) лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС000788 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год. до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах ± 2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; +- 1 % в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год..
		Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
		Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
		Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушенняПравил дорожнього рухувід моменту її фіксації приладом TruCAM.
		Отже, згідно технічних характеристик, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «Trucam LTI»20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку в автоматичному режимі, тому його покази можливо розцінювати, як беззаперечний доказ по справі.
		Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено належними доказами, що 08 травня 2021 року о 09-20 годині позивач, керуючи транспортним засобом марки Honda Civic, державний номерний знак НОМЕР_1 , у м.Маріуполі пр. Карпова, 185 перевищила швидкість в населеному пункті більше як на 28 км/год., а саме, рухалась зі швидкістю 78 км/год., чим порушила вимоги п. 12.4 ПДР України.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем повністю доведено, що у діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
		Крім того, під час розгляду цієї справи, позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні правопорушення.
		Долученим до матеріалів справи відео підтверджується дотримання відповідачем вимог статті 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
		Висновок суду першої інстанції про те, що використання приладу TruCam в ручному режимі суперечить вимогам законодавства, колегія суддів вважає помилковим зважаючи на те, що лазерний вимірювач відноситься саме до ручних вимірювачів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань швидкості транспортних засобів, проте, вимірювання швидкості транспортних засобів, цей прилад здійснює автоматично.
		Можливість використання приладу TruCam LT1 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання).
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.31 ЗУ «Про національну поліцію»( далі Закон №580-VIII) поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису .
		За приписами статті 40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
		Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
		Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону № 580-VIII інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.
		При цьому, жодними положеннями Закону № 580-VIII, в тому числі, частини першої статті 40, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.
		Дорожній знак 5.70 ПДР України «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.
		В той же час, Закон не зобов`язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
		На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення.
		Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 червня 2021 р. у справі № 263/6396/21  задовольнити.
		Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 червня 2021 р. у справі № 263/6396/21  скасувати.
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 1 батальйону 4 роти УПП в Донецькій області Яковлев Роман Володимирович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4176366 від 08.05.2021 року  відмовити.
		Повне судове рішення складено 09 вересня 2021 року.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 09 вересня 2021 року та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
		 
		Судді: А.А. Блохін
		 
		І.В. Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...