Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/5696/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 11.09.2021. Зареєстровано: 12.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Результат оскарження 09.12.2021 Херсонський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/766/9732/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/5696/21
		н/п 2/766/9732/21
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 вересня  2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого - судді Прохоренко В.В.,
		секретар Бакшина К.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, третя особа - Державне підприємство «Сетам» про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення коштів, 
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2021 року ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, третя особа - Державне підприємство «Сетам» про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення коштів.
		В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 27.09.2016року по 29.06.2017року ОСОБА_1 приймав участь у прилюдних торгах, предметом яких були житлові приміщення №409-410, загальною площею 52,0кв.м, розташовані у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Відповідно до порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2710/5 від 22.12.2015року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_1 сплатив гарантійний внесок в розмірі 8814,94грн., що підтверджується квитанцією №Р24А142572649А20029 від 26.09.2016року.
		Згідно з протоколом проведених електронних торгів № 201547 ОСОБА_1 визнаний переможцем торгів за лотом 170377 та відповідно до квитанції №Р24А146682276А45786 від 04.10.2016року в повному обсязі розрахувався за придбане майно додатково сплативши 167 483,78грн.
		За наслідками проведення електронних торгів приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В. 16.11.2016року ОСОБА_1 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна, а саме: житлових приміщень №409-410 за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27.01.2020року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 03.09.2020року, ухваленим у справі № 766/11855/17 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_1 , Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Зоріної Н.В., треті особи: Виконавчий комітет Суворовської районного у м. Херсоні ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання недійсними електронних торгів, позовні вимоги задоволено. Судом визнано: недійсними електронні торги, які відбулися 29.09.2016року з реалізації житлових приміщень 409-410, за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол №201547 проведення електронних торгів від 29.09.2016року за лотом №170377; акт про реалізацію арештованого майна від 09.11.2016року, а також визнано недійсним та скасовано свідоцтво від 16.11.2016року про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а саме житлових приміщень № 409-410 за адресою: АДРЕСА_1 .
		Оскільки, покупцем за договором купівлі-продажу майна з електронних торгів є переможець торгів ОСОБА_6 , тому в нього виникло права на повернення сплачених ним грошових коштів за придбання житлових приміщень на цих електронних торгах, згідно з положеннями ч.1 ст.216 ЦК України.
		Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного в постанові від 05.06.2018року у справі № 910/856/17 власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор.
		Продавцем у даному договорі купівлі-продажу житлових приміщень № 409-410, загальною площею 52,0кв.м у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 за результатами проведення електронних торгів є Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), правонаступник Комсомольського РВ ДВС м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
		Кошти були переведені покупцем - ОСОБА_1 на рахунок продавця, відповідно до протоколу проведення електронних торгів, в якому отримувачем зазначено Комсомольський РВ ДВС м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
		Державне підприємство «Сетам» добровільно виконало рішення Херсонського міського суду від 27.01.2020року, перерахувавши на особистий рахунок ОСОБА_1 8814,94грн. 
		Однак, Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), незважаючи на неодноразові вимоги позивача повернути сплачені грошові кошти в сумі 167 483,78грн., відмовляється повернути грошові кошти ОСОБА_1 . 
		У зв`язку з цим на користь позивача підлягають стягненню з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) також інфляційні нарахування.
		Положення статті 625 ЦК України, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.05.2018року у справі № 686/21962/15-ц застосовуються у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин, а також за рішенням суду.
		Оскільки, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27.01.2020року, ухваленого у справі №766/11855/17, за яким електронні торги визнано недійсними, набрало законної сили 03.09.2020року, у відповідача з цього часу виник обов`язок повернути грошові кошти.
		В силу вимог ст.625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити борг з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з 03.09.2020року по 05.04.2021року.
		Індекси інфляцій за 2020року- вересень 100,5, жовтень 101, листопад 101,3, грудень 100,9. Індекси інфляцій за 2021 рік - січень 101,3, лютий 101,0. Сукупний індекс інфляції складає 106,15грн. Отже, збитки від інфляції становлять 10 300,20грн.( 167483,78?1,0615(сукупний індекс інфляції )= 10300,20грн.).
		Окрім того, ОСОБА_1 поніс матеріальні збитки в сумі 2300,00грн. які сплатив приватному нотаріусу Херсонського міського нотаріального округу Зоріній Н.О. при отриманні свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, які підлягають стягненню саме з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса).
		З Корабельного РВДВС у м. Херсоні підлягають стягненню: також витрати зі сплати судового збору в сумі 1697,83грн.; витрати понесені на професійну правничу допомогу в рамках договору про надання правової допомоги від 01.02.2021року, укладеного між позивачем та адвокатом Сачаєвою І.О., в сумі 14 000,0грн, які складаються: з отримання консультації, збиранні та підготовки доказів - 1 години 2800,0грн.; проведення аналізу доказів, визначення лінії захисту порушених прав клієнта - 1 година 2800,0грн.; складення позовної заяви - 3 години 8400,0грн. ; витрати які позивач понесе в майбутньому в сумі 14000,00грн., а саме, представництво адвокатом в суді першої інстанції -3години 8400,00грн, підготовка адвокатом заперечень на відзиви відповідачів - 2 години 5600,00грн.
		З огляду на викладене позивач просив стягнути з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), ЄДРПОУ 34906677 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 167 483,78грн. у зв`язку застосування наслідків недійсності правочину, шляхом списання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області ЄРДПОУ коштів з рахунків державної виконавчої служби, а в разу відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду; стягнути з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), ЄДРПОУ 34906677 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 10 300,20грн. в якості компенсації інфляційних нарахувань, а також грошові кошти в сумі 2300,00грн. в якості компенсації матеріальних збитків та судові витрати. 
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.04.2021 року відкрито провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження. 
		У відзиві на позов представник Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області за дорученням Каверіна О.Б. позов не визнала просила виключити Головне управління Казначейства з кола відповідачів, зазначаючи, що спірні правовідносини виникли між позивачем та Корабельним районним відділом державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса). Головне управління Казначейства в жодних відносинах з позивачем не перебувало та ніяких цивільно-правових угод не укладало.
		Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України(та його територіальні підрозділи) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів , а також інших клієнтів відповідно до законодавства.
		Стаття 25 БК України надає органам казначейства повноваження здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Виконання рішень про стягнення коштів державного, місцевих бюджетів та боржників визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011року №845(з послідуючими змінами). Окрім того, у позивача відсутня будь-яка вимога до Головного управління Казначейства.
		Виконання рішення суду про стягнення коштів з боржників (бюджетних установ) здійснюється у відповідності до Порядку при надходженні до органів Державної казначейської служби України всіх необхідних документів.
		У письмових запереченнях проти позову начальник Корабельного РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) С. Корнієнко позов не визнав, зазначивши, що відділ ДВС в рамках своєї діяльності не має на меті отримання прибутку (коштів) від примусової реалізації майна, а лише перераховує їх на рахунок стягувача, який виступає кінцевим отримувачем коштів. В рамках виконавчого провадження обсяг прав та обов`язків сторін договору купівлі-продажу розширюється та поширюється безпосередньо і на стягувача за виконавчим провадженням(має ознаки багатостороннього договору), оскільки виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється для забезпечення інтересів стягувача і кінцевим отримувачем стягнутих коштів є стягувач, який наділений правом на отримання коштів.
		Відповідно до розпорядження №46219972/3 від 12.10.2016рроку, затвердженого начальником Корабельного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області, кошти отримані від примусової реалізації майна перераховані на користь ПАТ «БТА Банк», як борг, тобто грошові кошти перебувають на рахунку відповідного банку. Тому в даній справі має місце застосування ст.387 ЦК України, а не положення ч.1 ст. 216 ЦК України. 
		Ознака «безпідставності» отримання Відділом ДВС у даному випадку відсутня, адже грошові кошти були набуті за існування достатніх правових підставі, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою його перерахунку на рахунок стягувача ПАТ «БТА Банк». 
		Вимоги про стягнення коштів у розміру вартості лоту повинні бути стягнуті з підстав, передбачених ст. 387 ЦК України з ПАТ «БТА Банк» відповідно до розміру перерахованих їм сум, але такі вимоги до банківської установи в рамках своїх позовних вимог, позивачем не заявлені.
		Безпідставними є вимоги позивача про застосування ст. 625 ЦК України, оскільки у спірному договорі купівлі-продажу розмір процентів за користування зазначеними коштами не встановлений та не міг бути визначений взагалі, тому в позивача відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Тобто дія ст.625 ЦК України в даному випадку не поширюється на спірні правовідносини, адже не мають місця грошові зобов`язання.
		Окрім того позивачем не надано жодного доказу на підтвердження понесення особистих витрат, саме із неправомірних дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби.
		Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Клопотань від сторін про виклик не надходило.
		Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		Згідно зі ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права у разу його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди(п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України). 
		Статтею 650 ЦК України визначено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. 
		Згідно зі п.1 ч.9 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016  № 2831/5 зі послідуючими змінами(далі Порядку) електронні торги - це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
		Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.06.2016року ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації житлових приміщень № 409-410, загальною площею 52,0кв.м. у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 167483,78грн. 
		Переможцем торгів став ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом від 04.10.2016року №201547. На підставі цього протоколу державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колісніченко П.О. складений акт від 09.11.2016року про реалізацію арештованого майна.
		ОСОБА_1 сплатив на рахунок ДП «Сетам» гарантійний внесок в розмірі 8814,94грн., що підтверджується квитанцією №Р24А142572649А20029 від 26.09.2016року та на підставі протоколу від 04.10.2016року перерахував гроші кошти у розмірі 167483,78грн. за придбані житлові приміщення, що підтверджується квитанцією №Р24А146682276А45786 від 04.10.2016року.
		16.11.20216року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.О. видано ОСОБА_1 свідоцтво право власності на житлові приміщення №409-410 у гуртожитку, житловою площею 29,3кв.м, загальною площею 50,2кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Це свідоцтво видане на підставі акта про реалізацію арештованого майна та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 (номер запису 17441684). 
		ОСОБА_1 сплатив за реєстрацію права власності 2300,00грн, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.О. 
		Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27.01.2020року, залишеним без змін Херсонським апеляційним судом 03.09.2020року у справі №766/11855/17 визнано недійсним електронні торги, що відбулися 29.09.2016року з реалізації житлових приміщень № 409-410, за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано протокол проведення електронних торгів від 29.09.2016року № 201547 складеного за результатами електронних торгів, скасований акт про реалізацію арештованого майна, затверджений начальником Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 09.11.2016року, скасовано свідоцтво від 16.11.2016року про придбання нерухомого майна з електронних торгів, а саме, житлових приміщень №409-410, за адресою: АДРЕСА_2 , виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.О., зареєстроване в реєстрі №1683, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 32471833 від 16.11.2016року. 
		Вказаним судовим рішенням встановлено, що при проведені прилюдних торгів, порушено як правила з організації примусового виконання рішень, проведення електронних торгів, так і загальні норми ЦК України, нерухоме майно не підлягало примусовому продажу в пор ядку проведення виконавчих дій, оскільки у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону, а такого дозволу в порушення Порядку реалізації арештованого майна не отримано.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за придбання майна на електронних торгах, організатором яких було ДП «Сетам», а продавцем - Комсомольський РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, правонаступником, якого є Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса).
		ДП «Сетам», сплачений позивачем гарантійний внесок у розмірі 8814,94грн., повернутий 12.03.2021року після визнання недійсними електронних торгів, що відбулися 29.09.2016року та набрання рішення суду законної сили.
		Корабельним РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), сплачені позивачем на рахунок Відділу ДВС м. Херсона грошові кошти у розмірі 167 483,78грн. до теперішнього часу не повернуто. 
		Згідно з частинами першою та третьою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
		Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
		З аналізу ч. 1 ст. 650, ч.1 ст.655, ч.4 ст. 656 ЦК України, можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. 
		Отже, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
		Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця - повернути придбане майно, у продавця - повернути отримані від покупця кошти.
		Згідно з п.1 ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок). Правило статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину. 
		Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Наслідки прострочення грошового зобов`язання,  коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством. 
		Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч.2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу (основне зобов`язання), суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язання внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми (акцесорне зобов`язання.
		Саме такий правовий висновок викладений в п.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, яку суд у відповідності до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
		Суд вважає доводи представника Корабельного РВ ДВС м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що Відділ ДВС лише перераховує грошові кошти отриманні від реалізації арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів на рахунок стягувача, який виступає кінцевим отримувачем коштів і є відповідальною особою за повернення сплачених позивачем коштів позбавленими правового обґрунтування, оскільки відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів, а покупцем - переможець прилюдних торгів, відповідно, у разі визнання прилюдних торгів недійсними, настають наслідки недійсності правочину, які застосовуються виключно до сторін правочину.
		Оскільки при реалізації арештованого майна на електронних торгах Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні виступав від свого імені як продавець і за рішенням суду такі електронні торги визнані недійсними, суд дійшов висновку про те, що сплачена позивачем сума коштів за недійсним правочином підлягає стягненню на його користь саме з виконавчої служби(в межах заявлених ним вимог до вказаного відповідача, стягувач ПАТ «БТА Банк» не був стороною правочину, який визнано недійсним.) 
		В даному випадку продавцем арештованого майна виступав орган державної виконавчої служби, й та обставина, що після реалізації майна кошти були перераховані на рахунок банку як стягувача у виконавчому провадженні, не позбавляє виконавчу службу статусу продавця у спірних правовідносинах,
		Отже, між сторонами правочину існували грошові зобов`язання, невиконання яких зумовлює застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, адже після набрання рішення про визнання недійсними електронних торгів законної сили, тобто з 03 вересня 2020року, у відповідачів виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) сплачені грошові кошти.
		Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. 
		Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з Корабельного РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інфляційних втрат в сумі 10 300,00грн. за період з 03.09.2020року(з дня набрання чинності судовим рішення про визнання торгів недійсними і до дня звернення до суду 05.04.2021року і такі вимоги підлягають задоволенню.
		Також суд дійшов висновку про стягнення з Корабельного РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) на користь позивача витрат, пов`язаних з реєстрацією права власності, оскільки позивачем доведено, що сплачені ним кошти у розмірі 2300,00грн. за послуги приватного нотаріуса щодо державної реєстрації нерухомого майна є збитками, відповідно до положень ст. 22 ЦК України, адже внаслідок визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, ОСОБА_1 змушений був повернути придбане на прилюдних торгах нерухоме майно, а тому понесені позивачем витрати на реєстрацію придбаного з торгів майна, які в подальшому визнано недійсними, підлягають відшкодуванню на підставі ч.2 ст.216 ЦК України. 
		Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України та має рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам та окремий не бюджетний рахунок для зарахування авансових внесків стягувачів, а також рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам в іноземній валюті в банках, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням
		Отже, Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) має рахунки в органах Державної казначейської служби України, яка згідно підпункту 3 пункту 4 Положення № 215 «Про держану казначейську службу України» здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволенні позову покладаються на відповідача, тому вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 1697,83 грн. підлягають задоволенню.
		Щодо стягнення з відповідача та користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
		Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з ч. 2ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до ч.3ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.
		На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Сачаєвою І.О.., було надано договір про надання правової допомоги від 01.02.2021 року, розрахунок витрат та акт наданих послуг від05.04.2021 року.
		З опису робіт (наданих послуг) вбачається, що послуги з узгодження правової позиції, консультації клієнта, збирання доказів, проведення аналізу доказів, визначення лінії захисту порушених прав клієнта та підготовка подання позову по справі №766/5696/21 фактично є однією роботою, фактично участі у судових засідань представник позивача не приймав,справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження і заперечення на відзив відповідачів адвокатом не надавались, тому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн. є надміру завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат та підлягають частковому задоволенню у розмірі 7000,00 грн.
		На підставі викладеного, ст.ст.15-16, 22,216, 625, 650,655,656, 1212ЦК України, керуючись ст.ст.4-7,9-13,141, 179,258-259,263-265,279,352,354 ЦПК України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково. 
		Стягнути з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) ЄДРПОУ 34906677 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 залишок неповернутих грошових коштів, сплачених на виконання правочину, визнаного судом недійсним у розмірі 167 483,78грн.        
		Стягнути з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) ЄДРПОУ 34906677 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 інфляційні втрати у розмірі 10 300, 20грн. 
		Стягнути з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) ЄДРПОУ 34906677 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 витрати, пов`язані з реєстрацією права власності, у зв`язку з визнання недійсним свідоцтва від 16.11.2016року про придбання нерухомого майна, укладеного за результатами електронних торгів, у розмірі 2300,00 грн. 
		Стягнути з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) ЄДРПОУ 34906677 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати в сумі 8 697,83 грн., із яких: 1697,83 сума сплаченого судового збору; 7 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
		В решті частини позовних вимог відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. 
		У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення(виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. 
		Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено -повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
		Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку формування Єдиної судової інформаційно -телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя В.В.Прохоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...