Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 338/947/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2021. Зареєстровано: 14.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2021.
Дата набрання законної сили: 11.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/338/43/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019090000000519

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Справа № 338/947/20
		10 вересня 2021 року              смт.Богородчани
		 
		Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря         ОСОБА_2 ,
		       прокурора         ОСОБА_3 ,
		представника потерпілої         ОСОБА_4 ,
		    захисника         ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження № 120190090000000519 стосовно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, який працює робітником ВО «Карпати», не судимого,
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України;
		встановив:
		 
		ОСОБА_6 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .
		Злочин вчинено при таких обставинах:
		16 вересня 2019 року близько 22 год.30 хв. у темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat р.н.з. НОМЕР_1 , рухався ділянкою дороги у напрямку м.Івано-Франківська з селища Богородчани до селища Лисець Івано-Франківської області. В той час попереду у попутньому напрямку по тій же смузі прямолінійно рухався велосипедист ОСОБА_7 . Велосипед ОСОБА_7 був обладнаний заднім світлоповертачем червоного кольору, для забезпечення своєчасного його виявлення на проїзній частині іншими учасниками дорожньго руху. 
		Однак водій ОСОБА_6 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, в порушення п.12.1, 12.3 ПДР Ураїни, не врахував відсунтість у нього достатнього досвіду, дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і, у момент виникнення небезпеки для руху у виді велосипедиста ОСОБА_7 , не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки або безпечного обїзду потерпілого, внаслідок чого вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 .
		У результаті порушення ОСОБА_6 правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода під час якої велосипедист ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді поєднаної закритої тупої травми грудної клітки та її органів, грудного відділу хребта, лівої нижньої кінцівки, з забоями та розривами внутрішніх органів, саднами та синцями в цих ділянках, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя в момент спричинення, внаслідок чого наступила смерть ОСОБА_7 . 
		В судовому засіданні ОСОБА_6 за інкримінованим обвинуваченням свою вину визнав повністю та пояснив, що 16 вересня 2019 року близько 22 год. разом з товаришами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виїхав на автомобілі Volkswagen Passat р.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у його володінні з селища Богородчани у напрямку м.Івано-Франківська. Через вечірній час та погодні умови (дрібний дощ) видимість була поганою. Проїхавши 300-400 метрів від АЗС «WOG», що на в`їзді ОСОБА_12 , розминувся із зустрічним автомобілем. Відразу після цього, раптово перед собою на смузі свого руху побачив темний силует, на що не встиг зреагувати і відбулось зіткнення. Після зіткнення зупинив автомобіль, усвідомивши, що сталось, перебував у стані психологічного шоку, тому обставини подій, які відбувались потому пригадати не міг. У вчиненому розкаявся. 
		Крім визнання вини самим обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доводиться іншими дослідженими судом доказами.
		Так, допитана в суовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що її чоловік ОСОБА_7 працював у смт.Богородчани з ОСОБА_14 по найму, з додому до роботи добирався велосипедом. 16.09.2019 року Близько 23 год. дізналась, що чоловік потрапив у ДТП внаслідок якої загинув. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що з потерпілим ОСОБА_7 16.09.2019 року завершили роботу близько 21 год.30 хв. Протягом дня потерпілий випив пиво. Орієнтовно о 22 год. він поїхав на велосипеді у напрямку с.Старі Богородчани. Велосипед був обладнаний комплектом світловідбивачів. О 23 год. дружина ОСОБА_15 зателефонувала йому, повдомивши, що додому останній не доїхав. Згодом зателефонував зять потерпілого і повідомив про ДТП.
		Допитаний судом свідок ОСОБА_16 пояснив, що разом з ОСОБА_6 на автомобілі останнього у товаристві друзів ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у вечірній час рухались у напрямку м.Івано-Франківська. Він перебував на передньому пасажирському сидінні. За дорогою не слідкував, але в один момент відчув, що автомобілем було вчинено наїзд на перешкоду. Коли автомобіль водій зупинив, то побачив, що на обочині лежав чоловік, неподалік якого знаходився велосипед. Відразу з товаришами викликали швидку допомогу та поліцію. Під час розслідування справи з ним проводився слідчий експеримент, обставини справи на той час пам`ятав краще, тому ід час слідчого есперименту детально пояснив усі відомі йому обставини справи.
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дав пояснення, такі ж як ОСОБА_16 .
		Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що обув запрошений в якості понятого до проведення слідчих дій. Зокрема за його участю проводився слідчий експеримент у кримінальному провадженні за фактом ДТП внаслідок якої загинув ОСОБА_7 . Підтвердив обставини, викладені у протоколі слідчого експерименту.
		Свідок ОСОБА_19 в суді пояснив, що як слідчий за участі свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , потерпілої ОСОБА_13 у присутності понятих проводив слідчий експеримент з метою моделювання обстановки та розвитку ДТП. Слідчим шляхом було встановлено відстань, на якій водій автомобіля в умовах, наближених до реальних, спроможний був виявити велосипедиста і вживати відповідних заходів, щоб реагувати на зміну дорожньої обтановки. 
		Відповідно до проведеного 09.06.2020 року слідчого експерименту з участю свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 змодельовано обстановку ДТП та визначено, що видимість дороги у напрямку руху для водія ОСОБА_6 становить 85 метрів. Небезпека для руху водію автомобіля ОСОБА_6 наступала у момент появи велосипедиста у полі його зору на проїзній частині дорги. В момент настання небезпеки для руху відстань від передньої частини автомобіля до місця наїзду на велосипедиста становить 43,4 метра. 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.09.2019 року, план-схеми до нього і фототаблиць встанолено, що на ділянці автообільної дороги між населениму пунктами Богородчани та Лисець водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat р.н.з. НОМЕР_1 , вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 . ОСОБА_20 був обладнаний заднім світлоповертачем червоного кольору, що забезпечувало можливість своєчасного його виявлення на проїзній частині іншими учасниками дорожнього руху. Транспортні засоби (автомбіль та велосипед) зі слідами пошкоджень вилучено з місця події. Ділянка дороги у місці огляду пряма, в плані повздовжнього, поперечного та горизонтального профілю не освітлена, на момент огляду у мокрому стані, з асфальтовим покриттям, без ям по одній смузі для двох напрямків руху, розділена переривчастою лінією розмітки 1.5 ПДР. Ширина обох смуг у кожному напрямку 3,8 м. Швидість руху на ділянці ДТП не обмежена дорожніми знаками. З двох сторін прилягають узбіччя з дерновим покриттям та кювети. Ширина правого узбіччя 2,3 м. Зафіксовано місце зі слідовою інформацією.
		Згідно висновку іненерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109/26-625ІТ/19 від 14.11.2019 року робоча гальмівна система, рульове керування автомобіля Volkswagen Passat р.н.з. НОМЕР_1 на момент експертного огляду знаходились у справному стані.
		Згідно висновків інженерно-транспотної експертизи від 14.11.2019 року №СЕ-19/109/26-630ІТ/19 зіткнення автомобіля марки Volkswagen Passat р.н.з. НОМЕР_1 та велосипеда марки «Харків» відбулось на правій по напрямку руху до смт.Лисець смузі та відносно елементів дороги знаходиться в районі початку ділянки осипу частин пластику чорного кольору. В момент первинного контакту автомобіль контактував своєю передньою лівою частиною в районі переднього бампера та облицювальної панелі радіатора із задньою частиною велосипеда в районі заднього крила, багажника та заднього колеса. При первинному контактуванні повздовжні осі автомобіля та велосипеда перебували під кутом 0 градусів -+ 5 градусів.
		Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи від 06.07.2020 №СЕ-19/109/13/3-643ІЕ/20 встановлено, що за умови видимості дороги у напрямку руху 85 метрів, при заданих дорожніх умовах, величина макисмально допустимої швидкості руху автомобіля складала 107 км/год. Водій ОСОБА_6 повинен був з технічної точки зору керуватись вимогами п.12.2., 12.6г та 12.3 ПДР відповідно до яких з моменту виникнення небезпеки слід було негайно вжити заходів для зменшення швиості руху аж до зупинки транспортного засобу. При заданому комплексі вихідних даних, водій автомбіля, рухаючись зі швидкістю 60 км/год. мав технічну можливість уникнути наїзду на леосипедиста шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування з моменту виникнення небезпеки, а також міг уникнути наїзду на велосипедиста шляхом своєчасного застосування маневру об"їзду. Водночас, при швикості 90 км/год технічної можливості уникнути наїзду на велосипедиста шляхом екстренного гальмування чи застосування маневру об"їзду не було. Причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору стали обставини, які пов`язані із невідповідністю дій водія автомобіля ОСОБА_6 вимогам п.12.3 ПДР. 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №463 від 04.12.2019 року смерть ОСОБА_7 настала від поєднаної закритої тупої травми грудної клітки та її органів, грудного відділу хребта, лівої нижньої кінцівки, з забоями та розривами внутрішніх органів, саднами та синцями в цих ділянках, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя в момент спричинення. 
		Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень, дані протоколу огляду місця події, дані висновку експерта медико-криміналістичної експертизи одягу і взуття потерпілого, можна вважати, що описані ушкодження утворились у швидкій послідовності незадовго до настаня смерті, від дії тупих твердих предметів та могли утворитись при автомобільній травмі  зіткненні автомобіля, що рухався із велосипедистом, повзовжні осі яких перебували під кутом 0+-5 градусів, коли на велосипеді міг перебувати потерпілий у вертикальному чи наближеному до такого положення і був обернутий до автомобіля задньою поверхнею тіла. При цьому первинний удар прийшовся у нижню третину лівої гомілки з подальшим закиданням тіла на капот внаслідок чого могли утворитись множинні переломи ребер, удар головою до лобового скла, внаслідок чого могла утвористись закрита черепно-мозкова травма, а при наступному падінні на дорожнє покриття та ковзанні по ньому могли утворитись інші описані тілесні ушкодження. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сесі від трупа ОСОБА_7 виявлено спитр етиловий у концентрації в крові 0,86 проміле, в сечі 0,52 поміле, що свідчить про те, що перед настанням смерті ОСОБА_7 вживав спиртні напої. Вказана концентрація алкоголю при житі мола відповідати легкому алкогольному сп`янінню. 
		Відповідно до висновку про результати медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_6 у стані сп`яніння на час вчинення ДТП не перебував. 
		Даючи оцінку забраним та дослідженим у судовому засіданні доказам з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, а також належності, допустимості, достовірності, суд прийшов до переконання, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, доведена, а його дії вірнокваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, оскільки ОСОБА_6 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 . 
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить з таких міркувань.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. За змістом ч.2,3 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 
		Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин справи в цілому. Зокрема враховує, що злочин, який інкриміновано ОСОБА_6 хоч і віднесений відповідно до ч.5 ст.12 КК України до категорії тяжких, однак вчинений із необережності. 
		Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому та добровільно сплатив потерпілій узгоджену суму на відшкодування майнової та моральної шкоди. Перелічені обставини, відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання. Суд також вважає, що відповідно до ч.2 ст.66 КК України слід визнати пом"якшуючою обставиною встановлений факт грубої необережності потерпілого, який своїми діями сприяв виникненню обставин при яких настала дорожньо-транспортна пригода. Зокрема, ОСОБА_7 рухався велосипедом по дорозі для автомобілів у стані алкогольного сп`яніння і як велосипедист не дотримався повною мірою п.6.2 ПДР яким визначено, що крім світлоповертачів, для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара). 
		Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. 
		Потерпіла ОСОБА_13 подала суду заяву у якій зазначила, що в ході судового розгляду отримала від ОСОБА_6 узгоджену суму коштів на відшкодування заподіяної моральної та майнової шкоди, а тому просила заявлений цивільний позов залишити без розгляду. Покарання обвинуваченому просила визначити не пов`язане з реальним позбавленням волі.
		Згідно досудової доповіді, підготовленої органом пробації, ймовірність повторного вчинення кримінального правопорушення обвинуваченого є низькою. Ризик подальшої небезпеки обвинуваченого для суспільства також визначений як низький, а тому за висновком органу пробації виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства. 
		Відповідно до ст. 75 ч. 1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, усвідомив скоєне, у вчиненому щиро розкаюється. 
		Виходячи з наведеного, принципу індивідуалізації покарання, з урахуванням того, що злочин вчинений з необережності і виправлення особи можливе без відбування покарання, яке буде призначене у межах, визначених санкцією ч.2 ст.286 КК України, суд вважає за можливе встановити іспитовий строк протягом якого буде здійснюватися безпосередній контроль за поведінкою засудженого. Воддночас, до обвинуваченого необхідно застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах встановленого законом строку. Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення особи попередження нових злочинів.
		Долю речових доказів вирішити у порядку ст.100 КПК України.
		На обвинуваченого слід покласти понесені витрати на проведення судових експертиз у справі.
		Керуючись ст.ст.370- 374 КПК України, суд,
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавленні волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 роки. 
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Речовий доказ  автомобіль марки Volkswagen Passat р.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на території майданчика відділення поліції №2 (смт.Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області повернути ОСОБА_6 . Залишки велосипеда «Харків», що зберігається в кімнаті речових доказів відділення поліції №2  знищити.
		Стягнути з ОСОБА_6 5075,84 грн. понесених витрат на проведення судових експертиз на користь держави. 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 до ОСОБА_6 залишити без розгляду.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...