Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/2638/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2021. Зареєстровано: 14.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2021.
Дата набрання законної сили: 18.10.2021
Номер судового провадження: 2/642/1340/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		"13" вересня 2021 р.                          
		 
		Справа № 642/2638/21
		                                             Провадження № 2/642/1340/21
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 вересня 2021 р.                                                                                    м. Харків
		Ленінський районний суд  м. Харкова в складі:
		головуючого судді                                            Гримайло А.М. 
		за участю секретаря                                           Корявець Ю.В. 
		представника позивача                         ОСОБА_1 
		відповідача                                         ОСОБА_2        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину, -     
		                                              
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/6014/20 від 26.01.2021р. було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30.03.2007 р. у Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 86.
		Від спільного шлюбу народжена дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 30.03.2007р., про що в Книзі реєстрації народжень 12.05.2006р. зроблено відповідний актовий запис за № 262.
		На момент звернення з даною позовною заявою ОСОБА_4 проживає разом із позивачкою і перебуває на її утриманні.
		Наразі відповідач від своїх батьківських обов`язків не відмовляється, але грошові кошти на виховання, розвиток та лікування дитини сплачує різними сумами, нерегулярно.
		Дійти згоди щодо розміру аліментів на спільну дитину з відповідачем не вдалось, оскільки він має не регулярний дохід, а нести додаткові витрати на дитину взагалі відмовляється. Вказана поведінка відповідача стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
		Посилаючись на норми Сімейного Кодексу позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 3500 грн. щомісячно, з подальшою щомісячною індексацією і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з ОСОБА_2 , додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 30 825 грн. та стягнути додаткові витрати на утримання дитини у сумі 1450 грн щомісячно.
		Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що вона самостійно не має змоги утримувати дитину та сплачувати всі додаткові витрати, бо працює і отримує мінімальну заробітну плату.
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити та підставі доводів зазначених в позові. Додатково представник позивача зауважив, що відповідач має автомобіль, а також придбав квартиру та відпочиває за кордоном, що підтверджує його задовільне матеріальне становище. 
		Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що допомагає утримувати дитину добровільно, дає гроші донці, купує їй необхідні речі, їздив з донькою на відпочинок до Туреччини. Також відповідач надав суду дані про доходи, згідно з якими він як ФОП отримає дохід у розмірі мінімальної заробітної плати, таким чином він не може надавати таку матеріальну допомогу на додаткові витрати доньки та сплачувати понесені витрати за навчання у ТОВ «Комп`ютерній академії Шаг». Одночасно відповідач повідомив, що працює на ринку «ЛОСК» та має мінливий дохід, який у зв`язку з пандемією значно погіршився та пояснив. Що як тільки його дохід покращиться він не заперечує допомагати донці та добровільно надаватиме таку додаткову допомогу. Відповідач не заперечує сплачувати не більше 3000 грн щомісячно.
		Що стосується придбання їм квартири, відповідач пояснив, що квартира їм придбана у тещі ОСОБА_5 , фактично це був розподіл майна, оскільки свою частину чотирьох кімнатної квартири (1/2) він продав дружині. 
		Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/6014/20 від 26.01.2021р. було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30.03.2007 р. у Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 86.
		Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 30.03.2007р., про що в Книзі реєстрації народжень 12.05.2006р. зроблено відповідний актовий запис за № 262.
		Спільна дитина, ОСОБА_4 проживає разом із позивачкою і перебуває на її утриманні.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р. держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
		Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Як передбачено статтею 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
		Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
		За змістом частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
		Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Як передбачено статтею 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
		За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
		За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
		Згідно з положеннями статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
		Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
		Відповідно до частини другої статті 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
		Оскільки діти сторін проживає разом з матір`ю, а відповідач є їхнім батьком та на нього покладено однаковий з позивачкою обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, при цьому добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов`язку не досягнуто, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.
		При цьому, розмір аліментів визначений законом як мінімально допустимий для мінімального матеріального забезпечення дитини, і не може братися судом в основу прийнятого рішення.
		Батьки повинні забезпечувати належний та достатній рівень життя своєї дитини, а не прожитковий мінімум.
		Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.
		Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини 3 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання.
		Зокрема, при вирішенні такого спору визначальним є обов`язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому, в обов`язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів.
		Таким чином, виходячи з принципів розумності та справедливості, беручи до уваги інтереси та потреби неповнолітньої дитини, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням потреб дітей відповідно до віку, рівень доходів відповідача та позивача, розмір яких сторонами не спростовано, а також рівний обов`язок батьків по утриманню дітей, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дітей аліментів в розмірі, 3000 грн, щомісячно.
		Відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов пред`явлено 30.04.2021.
		Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення на її користь додаткових витрат, які вона понесла на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за навчання у ТОВ «Комп`ютерна академія «Шаг» в розмірі 30 825 грн. суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що між ТОВ "Комп`ютерна академія ШАГ Харків ПКО" та ОСОБА_3 укладено Договір на навчання № 061016599 терміном на 4 роки та наступним графіком платежів: за 1 рік навчання 22 680,00 грн., при цьому І семестр становить 16 800,00 грн., II семестр 8 400,00 грн. Оплата першого семестру була проведена до розлучення, коли між позивачем та відповідачем ще існували шлюбні відносини. Оплату за II семестр навчання ОСОБА_3 сплатила в сумі 9 240,00 грн. вже після розірвання шлюбу, 15.03.2021р. Вартість навчання за 2 рік становить 24 950 грн.; за 3 рік навчання - 27 460,00 грн. Таким чином, як зазначає позивач сума додаткових витрат на навчання складає: 9 240,00 грн. за II семестр навчання у 2021 році + 24 950,00 грн. (2 рік навчання) + 27 460,00 грн. (З рік навчання), а разом сума грошових коштів на навчання складає 61 650,00 грн.
		Враховуючи, що обов`язок утримувати дитину покладено на обох батьків, то сума грошових коштів, яку просить позивач стягнути з відповідача на навчання неповнолітньої доньки у ТОВ «Комп`ютерній академії ШАГ Харків ПКО» становить 30 825,00 грн. (61 650,00 : 2 = 30 825,00). 
		На підтвердження вже понесених додаткових витрат позивачем надано докази про сплату ІІ семестру навчання в розмірі 9240 грн. згідно з випискою по картці ПриватБанку 15.03.2021 року.
		Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
		Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
		Відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
		Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
		Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.
		Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Звертаючись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат, ОСОБА_3 посилалася на те, що дитина додатково навчається у приватному закладі ТОВ «Компьютерна академіяч ШАГ» на підставі укладеного договору на 4 роки.
		Однак суд зауважує, що навчання особи з метою здобуття додаткової освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.
		Крім того, позивач та її представник не довели існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного додаткового навчання дитини при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти на безоплатній основі, не навели мотивів необхідності та вибору саме цього освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання обох батьків.
		Таким чином позивачем не доведено понесення додаткових витрат передбачених ст. 185 СК України в цій частині, а тому вимоги про стягнення з відповідача 30 825 грн задоволенню не підлягають.
		Що стосується позивних вимог ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини у сумі 1450 грн щомісячно, суд зазначає наступне.
		У неповнолітньої ОСОБА_4 є вади з зором, а саме встановлено діагноз: «міопія слабкого ступеня обох очей», котра вимагає корекції, а тому їй рекомендовано відвідування офтальмолога кожні 6 місяців та за його рекомендацією необхідно носити на постійній основі одноденні м`які контактні лінзи та окуляри. Усі відвідування лікаря офтальмолога, обстеження очей, покупка лінз є платними.
		Окрім розладу зору у дитини є проблеми з щитовидною залозою, що підтверджується висновком лікаря Державної установи "Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Академії медичних наук України". З висновку лікаря ендокринолога від 20.04.2021р. вбачається, що у дитини встановлений діагноз: Аутоімунний териодит, зоб І ступеня, субклінічний гипотеріоз, дитині рекомендований подальший нагляд ендокринолога, прийом ліків та гормонів.
		Крім того дитина займається у школі з уклоном вивчення іноземної мови, в зв`язку з чим, додатково займається з репетитором німецької мови, заняття з якою щомісячно коштують 1000 грн. 
		Отже, щомісячні додаткові витрати позивача складуть із наступних витрат:
		-        на іноземну мову 1000,00 грн. (250,00 грн./l раз на тиждень, тобто 4 рази у місяць = 1000 грн./місяць);
		-        на придбання контактних лінз 900,00 грн./місяць;
		-        витрати на розвиток спортивних навичок зі спортивного орієнтування у ГО «КСО «О- Компас" становлять 600 грн./рік, тобто 50 грн./місяць, витрати на тренування близько 1800;
		- грн. на рік або 150 грн. в місяць;
		-        витрати на виїзні змагання приблизно 6000,00 грн. на рік або 500 грн./місяць);
		-        витрати на огляди, аналізи щитовидної залози та покупку гормонів 300 грн./місяць.
		Разом сукупний розмір щомісячних додаткових витрат на дитину становить 2 900,00 грн.
		Враховуючи те, що відповідач зобов`язаний утримувати дитину на рівні з позивачем, розмір додаткових витрат на утримання дитини, позивач просить стягувати з відповідача в розмірі 1 450,00 грн. щомісячно.
		Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
		До таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17.
		На підтвердження своїх вимог позивач надала суду довідки, виписки, чеки та квитанції про її витрати на оплату лінз, репетитора та інших витрат які є такими, що пов`язані зі звичайним способом життя, а тому також не є додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами, а відтак суд приходить до висновку щодо недоведеності вимог позивача щодо стягнення щомісячно з відповідача витрат на понесення зазначених додаткових витрат на дитину, які були б пов`язані з особливими здібностями дитини чи з необхідністю її лікування. 
		Так позивачем не надано достовірних та належних доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих додаткових витрат на дитину. 
		Але позивач не позбавлення права звернутися до суду з вимогами про стягнення половини вже понесених витрат пов`язаних з вадами здоров`я дитини. 
		Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту третього частини першої статті п`ятої Закону України «Про судовий збір».
		Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
		На підставі викладеного, ст. ст. 7, 141, 150, 155, 180, 182, 183, 184, 185, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину - задовольнити частково.
		Стягнути  з  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь  ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,  аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн щомісячно, на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 30.04.2021  року і до досягнення  дитиною повноліття. 
		Стягнути з  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і.н. НОМЕР_3  судовий збір в розмірі 908 грн. в дохід держави.
		Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського  апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду  Харківської області  протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.         
		          
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                      А.М. Гримайло

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...