Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 235/3582/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2021. Зареєстровано: 14.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/235/108/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015050000000105

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		13.09.21
		Єдиний унікальний номер справи 235/3582/15-к
		Номер провадження 1-кп/235/108/21
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		13 вересня 2021 року                                м. Покровськ
		 
		Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі: 
		головуючого  судді             ОСОБА_1 
		за участю секретаря             ОСОБА_2 , 
		прокурорів                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_7 
		захисників                  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженны № 42015050000000105 від 02.03.2015 за обвинуваченням 
		    ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ, Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,     
		обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.02.2015 слідчому відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015050410000245 за фактом заздалегідь необіцяного сприяння громадянки ОСОБА_10 учасникам злочинної організації так званої «ДНР» за ч. 1 ст. 256 КК України.
		Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 04.02.2015 надано доручення в порядку ст.40 КПК України Красноармійському МРВ УСБ України в Донецькій області щодо направлення на адресу СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області легалізованих матеріалів оперативно-розшукової діяльності ДКР СБ України, які підтверджують причетність ОСОБА_10 до вчиненого кримінального правопорушення.
		Постановою прокурора від 23.02.2015 кримінальне провадження № 12015050410000245 для подальшого розслідування направлено за підслідністю до Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області.
		24.02.2015 ОСОБА_7 викликав ОСОБА_10 до Красноармійського MB ГУМВС України в Донецькій області для бесіди на 16.00 год. В цей же день приблизно о 16 год..15 хв. ОСОБА_7 , знаходячись на території внутрішнього двору Красноармійського MB ГУМВС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Покровськ (раніше м. Красноармійськ), вулиця Мандрика (раніше Фрунзе), 7, діючи умисно, з корисливих мотивів повідомив ОСОБА_10 про те, що її буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 256 КК України, в той же час за винагороду в розмірі 15-20 тисяч гривень можливо знищити чи пошкодити речові докази у кримінальному провадженні, а саме легалізовані матеріали оперативно-розшукової діяльності ДКР СБ України (оптичний носій - DVD-R диск із записами телефонних дзвінків ОСОБА_10 на «гарячу» лінію злочинної організації так званої «ДНР»), які були підставами для внесення відомостей за даним фактом до ЄРДР. При цьому ОСОБА_7 розумів, що кримінальне провадження № 12015050410000245 передано до іншого органу досудового розслідування і вплинути на хід його розслідування він не зможе. Введена в оману ОСОБА_7 , ОСОБА_10 погодилась передати йому обумовлену суму грошових коштів.
		Попередньо домовившись між собою, 11.03.2015 ОСОБА_7 та ОСОБА_10 зустрілись в приміщенні Красноармійського MB ГУМВС України в Донецькій області. В цей же день об 11год.08хв. ОСОБА_7 , перебуваючи на території внутрішнього двору Красноармійського MB ГУМВС України в Донецькій області за вищевказаною адресою, продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , повідомив їй, що матеріали кримінального провадження № 12015050410000245 передані до Дружківського MB ГУМВС України в Донецькій області, однак легалізовані матеріали оперативно- розшукової діяльності ДКР СБ України надійдуть спочатку до нього як відповідь на його доручення оперативному підрозділу. 
		Продовжуючи введення в оману ОСОБА_10 , ОСОБА_7 пояснив, що у нього є знайомий працівник СБ України, який допоможе видалити частину аудіозаписів з диску із легалізованими матеріалами оперативно-розшукової діяльності, і за це ОСОБА_10 повинна передати ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 10 тисяч гривень.
		16.03.2015 о 20 год.25 хв. ОСОБА_10 , знаходячись у салоні належного їй автомобілю марки «CHERY Кіmо», державний номер НОМЕР_1 , який перебував на стоянці біля заднього входу до адміністративної будівлі Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за адресою: Донецька область, м. Покровськ (раніше м. Красноармійськ), вул. Європейська (раніше вул. Горького), 20, введена в оману ОСОБА_7 , передала йому грошові кошти в розмірі 10 тисяч гривень.
		Одразу після отримання грошових коштів ОСОБА_7 було затримано працівниками правоохоронних органів.
		Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.190 КК України, що полягає у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману. 
		Крім того, 03.02.2015 слідчому відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015050410000245 за фактом заздалегідь необіцяного сприяння ОСОБА_10 учасникам злочинної організації «ДНР» за ч. 1 ст. 256 КК України.
		Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 04.02.2015 надано доручення в порядку ст. 40 КПК України Красноармійському МРВ УСБ України в Донецькій області щодо направлення на адресу СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області легалізованих матеріалів оперативно-розшукової діяльності ДКР СБ України, які підтверджують причетність ОСОБА_10 до вчиненого кримінального правопорушення.
		Постановою прокурора від 23.02.2015 кримінальне провадження № 12015050410000245 для подальшого розслідування спрямовано за підслідністю до Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області.
		24.02.2015 ОСОБА_7 викликав ОСОБА_10 до Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області для бесіди на 16.00 год. В цей же день приблизно о 16.15 год. ОСОБА_7 , знаходячись на території внутрішнього двору Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, місто Покровськ (раніше м. Красноармійськ), вулиця Мандрика (раніше вул. Фрунзе), 7, діючи умисно, з корисливих мотивів повідомив ОСОБА_10 про те, що її буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 256 КК України, в той же час за винагороду в розмірі 15-20 тисяч гривень можливо знищити чи пошкодити речові докази за кримінальним провадженням, а саме легалізовані матеріали оперативно-розшукової діяльності ДКР СБ України (оптичний носій  DVD-R диск із записами телефонних дзвінків ОСОБА_10 на «гарячу» лінію злочинної організації «ДНР»), які були підставами для внесення відомостей за даним фактом до ЄРДР, підбурюючи її таким чином до надання йому неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_7 розумів, що кримінальне провадження № 12015050410000245 передано до іншого органу досудового розслідування, і вплинути на хід його розслідування він не зможе. Введена в оману ОСОБА_7 , ОСОБА_10 погодилась передати йому обумовлену суму грошових коштів.
		Попередньо домовившись між собою, 11.03.2015 ОСОБА_7 та ОСОБА_10 зустрілись в приміщенні Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області. В цей же день об 11.08 год. ОСОБА_7 , перебуваючи на території внутрішнього двору Красноармійського MB ГУМВС України в Донецькій області за вищевказаною адресою, продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , повідомив їй, що матеріали кримінального провадження № 12015050410000245 передані до Дружківського MB ГУМВС України в Донецькій області, однак легалізовані матеріали оперативно- розшукової діяльності ДКР СБ України надійдуть спочатку до нього як відповідь на його доручення оперативному підрозділу. Продовжуючи введення в оману ОСОБА_10 через підбурювання її до надання йому неправомірної вигоди, ОСОБА_7 пояснив, що в нього є знайомий працівник СБ України, який допоможе видалити частину аудіозаписів з диску із легалізованими матеріалами оперативно-розшукової діяльності, за це ОСОБА_10 повинна передати ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 10 тисяч гривень.
		16.03.2015 о 20.25 год. ОСОБА_10 , знаходячись у салоні належного їй автомобілю марки «CHERY Кіmо», державний номер НОМЕР_1 , який перебував на стоянці біля заднього входу до адміністративної будівлі Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за адресою: Донецька область, м. Покровськ, (раніше м. Красноармійськ, вул. Європейська (раніше вул. Горького), 20, введена в оману ОСОБА_7 , передала йому грошові кошти в розмірі 10 тисяч гривень.
		Одразу після отримання грошових коштів ОСОБА_7 було затримано працівниками правоохоронних органів.
		Тобто, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, у зв`язку зі зверненням ОСОБА_10 до правоохоронних органів.
		Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, що полягає у закінченому замаху на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду , будь-якої дії з використанням службового становища.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав та показав, що з лютого 2014 працював на посаді слідчого у Красноармійському відділі міліції. У листопаді 2014 отримав усний наказ в.о. начальника слідчого відділу ОСОБА_11 про те, що буде відряджений до групи слідчих по боротьбі з сепаратизмом у спецпідрозділ «Терерів-1». По закінченню служби повернувся до роботи у Красноармійському відділі міліції і продовжив розслідувати аналогічні злочини. Приблизно 03 лютого 2015 надійшло повідомлення до чергової частини від СБУ, що особи телефонували на гарячу лінію «ДНР» і повідомляли про переміщення підрозділів Збройних Сил України. Вказане повідомлення було зареєстровано і за резолюцією керівника слідчого відділу ОСОБА_11 було зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст. 256 КК України. Після цього, 03 лютого 2015 матеріали передали ОСОБА_7 для здійснення досудового розслідування. Він надав оперативному підрозділу доручення доставити цих осіб у відділ міліції. Цими особами виявилися ОСОБА_12 та ще один чоловік з м. Селидове, прізвища якого не пам`ятає. Через годину до ОСОБА_7 доставили спочатку чоловіка, а потім і ОСОБА_10 , на яку була надіта балаклава та одягнуті кайданки. ОСОБА_7 розпорядився зняти з ОСОБА_10 балаклаву та кайданки, роз`яснив їй причину доставки і повідомив її про проведення огляду її мобільного телефону. Отримавши добровільну згоду ОСОБА_10 , провів огляд телефону, виписав усі контакти та встановив, що в телефоні не було вихідних, вхідних та збережених номерів, пов`язаних з т.з. «ДНР». Після цього вилучив протоколом огляду мобільний телефон і повідомив їй, що зараз він не буде її допитувати в якості підозрюваної через недостатність доказів, і тому вона може бути вільною. Вона попрохала зателефонувати своєму чоловіку, щоб він приїхав за нею. ОСОБА_7 виконав вказане прохання ОСОБА_10 . Через півгодини приїхав її чоловік, і ОСОБА_7 відпустив жінку. Також вона прохала надати їй копію протоколу огляду телефону з переліком номерів телефонів. ОСОБА_7 їй не відмовив, але попрохав приїхати наступного дня, щоб дооформити протокол, а також привезти йому копії характеризуючих її документів 
		Наступного дня, 04.02.2015, приїхала ОСОБА_10 , і вони обмінялися копіями документів. Також вона запитала, що з нею далі буде і хто вона у кримінальному провадженні. ОСОБА_7 дав їй почитати кодекс. Крім того, порадив їй проконсультуватися з юристами, а також повідомив, що подальший перебіг буде залежати від того, що саме вона наговорила по телефону.
		Після цього ОСОБА_7 підготував та передав доручення на адресу керівника місцевого підрозділу СБУ для вилучення оперативно-технічних засобів у вигляді CD/DVD дисків, на які здійснювався запис розмов, а також надання пакету документів, на підставі яких здійснювалося прослуховування телефонних розмов. У цей же період звертався до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з приводу надання тимчасового доступу до телефонних з`єднань у цьому кримінальному провадженні. Однак приблизно 24.02.2015 передав справу щодо ОСОБА_10 до Дружківського підрозділу міліції за територіальністю. 
		В подальшому ОСОБА_10 ще кілька разів телефонувала йому та приїжджала, розпитуючи про хід розслідування кримінального провадження. Він їй відповідав, що наразі нічого конкретного сказати не може, і їй необхідно залучати адвоката. Одного разу вона запропонувала вирішити питання з кримінальним провадженням шляхом надання неправомірної вигоди. ОСОБА_7 відповів, що таким не займається, йому такі питання не потрібно задавати і нехай звертається до когось іншого  його керівництва, співробітників СБУ, ще до когось. ОСОБА_10 запитала у нього: «А скільки це може коштувати?» Він відповів, що не знає і жартівливо добавив: «Можливо 50, 40 чи 30 тисяч або як ви там домовитися». 
		Також спілкувався з ОСОБА_10 на подвір`ї відділу міліції. Однак на відеозаписах та за голосом обвинувачений себе не впізнав. Розмова з ОСОБА_10 на подвір`ї не відрізнялася від інших. Спілкувалися з приводу кримінального провадження щодо неї 10 чи 11 березня. Справу вже на той час він передав за територіальністю і пропонував їй залучити юриста. Також розповідав, що не має ніяких повноважень у цій справі і казав, що у нього є знайомі, але мав на увазі знайомих, які займаються оперативно  розшуковою діяльністю. Саме тому він сам був обізнаний з приводу механізму та алгоритму дій. З приводу знищення ОТЗ він ніяк не міг впливати на цей процес, оскільки не мав необхідних відомостей та повноважень. Диск не можна просто так знищити, оскільки широке коло осіб обізнані щодо нього, резервна копія завжди перебуває в органах СБУ, є відповідна лабораторія, куди обвинувачений не має доступу. З інструкції про НСРД йому відомо, що за результатами вивчення матеріалів ОТЗ, зокрема дисків, складається відповідний протокол. Якщо інформація має цінність, то всі ці матеріали приєднуються до матеріалів кримінального провадження.
		Потім ОСОБА_10 знов звернулася до нього і вже після цього вони зустрілися та поспілкувалися у м. Мирноград. ОСОБА_10 розповідала, що телефонуючи на «гарячу лінію» т.з. «ДНР» вона прохала лише не стріляти. ОСОБА_7 їй відповів, що якщо було все так, як вона розказує, то їй треба залучити юриста і ця справа розвалиться ще на початковій стадії. 
		Після цього, можливо 15 березня ОСОБА_10 знов зателефонувала і попрохала про зустріч. ОСОБА_7 їй не відмовив і запропонував зустрітися біля будівлі міліції. З приводу записаних телефонних розмов між ним та нею не може згадати чи були такі розмови чи ні.
		Ніякої мети для зустрічі у нього не було. Він лише пішов їй на зустріч. Він їй знов пояснював алгоритм з приводу руху справи і що матеріали , які прийдуть на його запит, він переправить за територіальністю.
		В кінці робочого дня 16.03.2015, можливо близько 21год.00хв., ОСОБА_7 вийшов на ганок, де побачив іншого співробітника поліції ОСОБА_13 , і попрохав його відвести додому на службовому автомобілі.
		Вони сіли в автомобіль. В цей момент зателефонувала ОСОБА_10 і повідомила, що вона знаходиться біля будівлі міліції. ОСОБА_7 попрохав ОСОБА_14 зупинити автомобіль біля автомобіля ОСОБА_10 пересів в автомобіль до ОСОБА_10 на переднє пасажирське сидіння. В цей момент з внутрішньої кишені одягнутої на нього чорної куртки випав особистий блокнот і впав на підлокітник автомобіля, розташований між передніми сидіннями автомобіля. ОСОБА_10 потягнулася, підняла блокнот і передала його ОСОБА_7 . 
		Після цього запитала: « ОСОБА_15 не поняла, так я уже не сепаратистка?» Він відповів, що б вона не хвилювалася і що їй треба залучати адвоката. На цьому бесіда була завершена. ОСОБА_7 вийшов з автомобіля, сів на переднє пасажирське сидіння в автомобіль до ОСОБА_16 і навіть не встиг зачинити двері. Одразу ж якийсь чоловік стрибнув на капот автомобіля і почав по черзі цілитися то в ОСОБА_17 , то у ОСОБА_7 . Обвинуваченого витягнули з автомобіля, і він випав на асфальт. Також чув, що те ж саме відбувалося з ОСОБА_18 . Після цього ОСОБА_7 вдарив ногою по дверях, щоб зачинити автомобіль. У цей період понятих чи слідчого поруч не було. Лише через 3-4 хвилини підійшов слідчий ОСОБА_19 та пред`явив своє посвідчення. Разом з ним були ще двоє хлопців, обвинуваченому їх не називали, але він зрозумів, що це вірогідно були поняті, оскільки раніше він неодноразово їх бачив у міськвідділі міліції в якості постійних понятих у інших справах. Почалися слідчі дії, слідчий попрохав дістати все наявне з кишень. ОСОБА_7 витяг з кишені джинсів службове посвідчення та мобільні телефони і після цього пішли по колу оглядати автомобіль. ОСОБА_20 весь час перебував з іншої сторони зупинки біля ялинок. 
		Коли ОСОБА_7 на прохання слідчого відчинив передні водійські двері автомобіля, він побачив на килимку під сидінням біля порога якусь пачку. Однак що це була за пачка і що саме там знаходилося йому до теперішнього часу невідомо, можливо це були гроші, а може і ні. Слідчий ОСОБА_21 узяв вказану пачку за резинку і одразу ж помістив її в поліетиленовий пакет, не перераховуючи, хоча ОСОБА_7 вимагав перерахувати та взяти змиви з його рук. При огляді та перерахунку грошей в кабінеті слідчого він присутній не був і грошей взагалі не бачив. Потім всі речі слідчий упакував та вилучив, і вони разом зайшли у приміщення міськвідділу міліції для складання протоколу. Туди також приїхали керівники міськвідділу  ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 . Потім ОСОБА_7 перевели на третій поверх у приміщення Красноармійського СБУ. Там складався протокол його затримання, і декілька разів його переробляли, оскільки весь час туди вписували, що вилучені грошові кошти належать саме йому- ОСОБА_7 , а він це викреслював.
		Надалі, на якомусь особистому автомобілі  «дев`ятці» червоного кольору, його доставили у м. Краматорськ.
		Сам ОСОБА_7 ніколи не пропонував ОСОБА_10 вирішувати питання. Завжди вона хотіла зустрічатися і він ніколи не був ініціатором зустрічей. З ОСОБА_25 ніколи не обговорював справу ОСОБА_10 . Про що розмовляв з бабусею телефоном в той період не пам`ятає.
		Після зміни обвинувачення на ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України ОСОБА_7 також свою вину не визнав. Йому невідомо про яку саме службову особу, яка займає відповідальне становище, йдеться в зміненому обвинувальному акті за ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України. Грошові кошти йому ОСОБА_10 ніколи не передавала. Це був службовий блокнот, що випав у нього з кишені куртки в її автомобілі. В іншому - підтримав раніше надані показання. 
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 пояснила, що в січні 2015 року її мати попросила її зателефонувати на «гарячу лінію» так званої «ДНР», щоб припинити обстріли житлових будинків у с. Тоненьке, де вона проживала, на що ОСОБА_10 погодилася. 02 лютого 2015, перебуваючи вдома у бабусі разом з двома дітьми, за адресою: АДРЕСА_2 ., у вхідні двері почали сильно стукати та вимагали відчинити озброєні люди. Серед них було п`ятеро чоловік в зеленій камуфльованій формі у балаклавах і двоє - в цивільному одязі. Вони не повідомили їй хто вони такі. Після того, як двері на їх вимогу відчинили, ці люди зайшли до квартири без її згоди і одразу забрали телефони. Близько 15год.00хв. її забрали з дому. Потім її привезли у підвальне приміщення, де опитували щодо наявності знайомих у складі т.з. «ДНР» та з`ясовували чому вона телефонувала на вказану «гарячу лінію». Конкретне місце її утримання їй невідоме, оскільки у неї були зав`язані очі. ЇЇ чоловік звертався до міліції з цього приводу, але до цього часу не з`ясовано хто саме її забирав з дому.
		03 лютого 2015 близько 17-18год.00хв. ці невідомі їй люди привезли її до Красноармійського відділу міліції, і там вона вперше побачила слідчого ОСОБА_7 . Він під протокол вилучив її мобільний телефон та повідомив, що відносно неї відкрите кримінальне провадження у сприянні терористичній діяльності. З його слів, телефонування на «гарячу лінію» т.з. ДНР прирівнюється до сприяння терористичному угрупуванню. В якості кого її допитували, чи ознайомлювали її з правами та роз`яснювали їх, вона не пам`ятає. Після цього її жодного разу не допитували. Увечері того ж дня її відпустили додому. Слідчий ОСОБА_7 пообіцяв повідомити її щодо подальшого руху справи. 
		Наступного дня, 04 лютого 2015, вона з чоловіком приїхали до відділу міліції та отримали у ОСОБА_7 роздруківку номерів телефонів з телефонної книги вилученого телефону.
		Десь через три тижні, можливо 24 лютого 2015 вона зателефонувала ОСОБА_7 , щоб поцікавитися рухом її справи, оскільки її дуже бентежила невизначеність, у зв`язку з чим вона нервувала. На це ОСОБА_7 відповів, що відкрите стосовно неї кримінальне провадження направлять розслідувати до Дружківського відділу міліції. В цей же день за її ініціативою вони зустрілися біля відділу міліції. Вона запитала у нього як можливо вирішити її справу і взагалі що їй далі робити. ОСОБА_7 відповів, що є можливість «розвалити» цю справу. Вона у нього запитала, яким чином можна «розвалити» справу. ОСОБА_7 відповів, що у нього є знайомі у СБУ, які «нарізають» розмови на диски і деякі фрази можна видалити. Якщо не буде диску з її розмовами, то не буде ніякої справи. Для цього потрібні гроші в розмірі 20 000 грн. Це було у присутності її чоловіка ОСОБА_26 . Враховуючи, що вказана сума грошей була непідйомною для них, вона запитала у ОСОБА_7 щодо можливості вирішити це дешевше. ОСОБА_7 сказав, що питання можна вирішити і за 10 000 грн. Він комусь телефонував, а потім написав їй в своєму телефоні  НОМЕР_2 . Зазначена сума була також занадто великою для них, і тому вони відповіли, що поміркують над його пропозицією. 
		Через декілька днів зателефонував ОСОБА_7 і запропонував зустрітися на території Мирноградської лікарні. Вона погодилася і разом з чоловіком зустрілася з ним в своєму автомобілі. ОСОБА_7 її запевняв, що за 10000 грн. їй точно допоможуть і це в її інтересах.
		Однак через ці «торги» з приводу суми вона перестала довіряти ОСОБА_7 і почала думати, що він її обманює. В кінці лютого 2015 року вона вирішила звернутися до СБУ, оскільки її обурила ситуація, коли молодий співробітник міліції, який є держслужбовцем, вимагає від неї хабаря, при цьому у великому для неї розмірі.
		Вона приїхала до будівлі міліції у м. Покровськ, з`ясувала у людей у формі, де знаходиться СБУ. Їй повідомили, що треба йти на третій поверх, але іншими сходами, які розташовується праворуч.
		На сходах вона зустріла чоловіка і запитала його, де вхід до СБУ. Він відповів, що є співробітником СБУ і його звуть ОСОБА_27 та показав своє посвідчення. Після цього вони спустилися на вулицю, де вона розповіла йому про ситуацію з ОСОБА_7 . Його зацікавили дії ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_7 казав, що у нього є знайомі в СБУ в Києві, які нарізають розмови на диски., а також те, що він як держслужбовець, який давав присягу, вимагав гроші. ОСОБА_27 узяв її номер телефону і сказав, що пізніше їй зателефонує. Він передзвонив їй через день і вони зустрілися на вулиці в м. Покровськ. Наступного разу вона зустрілася з працівником СБУ разом зі своїм чоловіком біля кінотеатру у м. Покровськ. Працівник СБУ пояснив їй, що ОСОБА_7 їй нічим не допоможе і нічого не зможе зробити з диском. Його слова насторожили ОСОБА_10 , і вона зрозуміла, що це буде хабар і тому вирішила написати заяву. Вони піднялися на третій поверх до СБУ, де вона написала заяву щодо дій ОСОБА_7 . Заяву про співробітництво з СБУ вона не писала. Про кримінальне провадження відносно неї вона у працівника СБУ не цікавилася.
		13 березня 2015, коли у працівників СБУ вже все було напоготові, вона знов зателефонувала ОСОБА_7 і запитувала у нього, що з її справою. Однак йому потрібно було щось з`ясувати і тому зустріч була відкладена. 
		16 березня 2015 року після обіду на третьому поверсі у приміщенні СБУ їй вручили грошові кошти у сумі 10000 грн. Ці кошти їй не належали. Гроші вручалися в присутності працівників СБУ, в тому числі ОСОБА_27 , та прокурора. З цього приводу складався якийсь протокол. Огляд ОСОБА_10 на наявність у неї інших грошей не проводився. Також в її автомобілі під кермом встановили камеру. Після того, як були виконані всі ці дії, вона поїхала додому. 
		Приблизно о 20 год.00хв. 16 березня 2015 року їй зателефонував ОСОБА_7 і повідомив, що він чекає на неї за будівлею суду і в її інтересах вирішити це питання. Вона перебувала вдома, а її номер, на той час вже був на прослуховуванні. Після цього, вона поїхала на зустріч з ОСОБА_7 . Близько 21год.00хв. приїхала до будівлі суду, де побачила автомобіль темно-вишневого кольору з блакитними номерами. Вона зателефонувала ОСОБА_7 та запропонувала йому сісти до неї в автомобіль. ОСОБА_7 сів на пасажирське переднє сидіння. Вона запитала у нього, чи точно диск пропаде, на що він надав ствердну відповідь. Після цього увімкнула світло, відкрила сумку, дістала кошти з конверту і передала їх ОСОБА_7 . Він узяв гроші у праву руку та поклав їх до внутрішньої кишені куртки. Потім сказав, що все буде добре і як тільки диск буде у нього, він їй зателефонує. Далі він вийшов з автомобіля та пішов до автомобіля з синіми номерами. 
		Вона ще півгодини була неподалік місця затримання ОСОБА_7 , оскільки в цей час у її автомобілі знімали встановлену камеру, а потім поїхала додому. Протокол вилучення грошей у ОСОБА_28 за її участю не складався. Пізніше її допитували одного разу у прокуратурі Покровська, а ще два рази в м. Краматорську. У березні 2015 року ОСОБА_29 їй повідомив, що кримінальне провадження відносно неї закрито.
		Після зміни обвинувачення під час судового розгляду ОСОБА_10 була допитана в суді в якості потерпілої і показала наступне. 24.01.2015 року вона зателефонувала на «гарячу лінію» ДНР, щоб повідомити, що нацгвардія у с. Тоненьке, де проживають її батьки, не стоїть і ДНР наносить удари по житловим будинкам цього села. 
		02.02.2015 р., коли вона перебувала у бабусі, невідомі люди почали стукати в двері квартири і вимагали вийти до них, не називаючи себе. Після цього ці люди її кудись відвезли, і вона протягом 27 годин перебувала з зав`язаними очима в якомусь приміщенні. 03.02.2015 року вона опинилася в кабінеті слідчого ОСОБА_28 , де їй були висунуте обвинувачення - допомога терористичним угрупованням, після чого її відпустили додому. Її чоловік звертався до Мирноградської міліції з приводу її викрадення. На наступний день чоловікові зателефонувала слідча, і він їй повідомив, що ОСОБА_10 вже вдома. На цьому все закінчилося.
		Приблизно 23.02.2015-24.02.2015 року вона сама звернулася в міліцію до слідчого ОСОБА_28 , з`ясувати, що відбувається з матеріалами по її справі. ОСОБА_7 їй повідомив, що справу направлено до міліції м. Дружківки. Вона спілкувалася з ним близько години на вулиці. ОСОБА_28 розповідав, що відносно неї буде проводитися розслідування і її повідомлять щодо будь-яких дій по справі. На той час її вже повідомили про підозру, але з диском із записами телефонних розмов її не ознайомлювали. Вона була налякана, необхідно було вирішувати ситуацію. Тому спитала у ОСОБА_7 , яким чином можливо вирішити вказану ситуацію. Конкретну суму грошових коштів вона ОСОБА_7 не пропонувала, оскільки не знала скільки це буде коштувати. При цьому, грошей у неї не було, бо в той час вона була безробітна. Яким чином мав вирішити цю ситуацію ОСОБА_7 . ОСОБА_10 пояснити не змогла. ОСОБА_7 відповів, що він запитає у якихось людей і почав телефонувати на якісь номери. Вона чула, як ОСОБА_28 розмовляв з невідомими особами. Потім він сказав, що має можливість допомогти їй, а саме знищити диск з її розмовами по телефону, який має надійти йому на його запит і «розвалити» справу. Після цього, вона зрозуміла, що мова буде йти про гроші. ОСОБА_28 показав на телефоні суму у 20 000 грн., але у неї не було таких грошей 
		Потім вони зустрічалися увечері біля Мирноградської лікарні, куди вона під`їхала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_26 на своєму автомобілі «Чері Кімо». ОСОБА_28 сів до них в автомобіль. Під час розмови ОСОБА_10 повідомила, що в неї нема таких грошових коштів, оскільки вона на той час ніде не працювала. У зв`язку з відсутністю грошей, вона також не мала можливості залучити адвоката. ОСОБА_7 запропонував вирішити питання за 10 000 грн. Вона відповіла, що їй необхідно подумати. 
		Після вказаної розмови, її чоловік сказав, що її хочуть розвести на гроші. Вона зрозуміла, що ОСОБА_7 нічим не допоможе з її справою і вирішила звернутися до СБУ, яке знаходилося на останньому поверсі Красноармійського ВП, а саме до ОСОБА_30 . Йому вона пояснила ситуацію, і ОСОБА_27 взяв її номер та сказав, що зв`яжеться з нею пізніше. В який саме день вона писала заяву не пам`ятає. Можливо це було на другий день після їх зустрічі. 
		На той час вже всі її телефонні дзвінки прослуховувались. Працівники СБУ видали їй гроші 11 березня 2015 року, а саме: прокурор ОСОБА_31 та працівник СБУ ОСОБА_32 , інших не пам`ятає. Купюри були номіналом по 200 грн., усього 10 000. грн., і призначалися для передачі ОСОБА_7 . Після цього складалися якісь документи, але не пам`ятає які саме. 
		Увечері 11 березня 2015 їй зателефонував ОСОБА_7 , щоб вона під`їхала на задній двір суду для передачі грошей.. Після того як вона погодувала дітей, десь через годину, після дзвінка вона під`їхала до суду, ОСОБА_33 її автомобілі було встановлено камеру, а на її одежу встановили мікрофон. Це відбулося десь за годину до зустрічі у м. Мирноград. З цього приводу складалися якісь протоколи і їй роз`яснювали які саме дії проводяться. Вона не сприймала свої дії як спеціальне завдання. Також працівники СБУ надали їй інструкції, в тому числі, не виходити з автомобіля. 
		Вона під`їхала до заднього двору суду, зателефонувала ОСОБА_28 та запропонувала сісти до неї в машину. Коли ОСОБА_7 сів до машини. Вона увімкнула світло і, дістала білий згорнутий конверт з грошима, після чого запитала у нього чи надасть він їй послухати диск з записами її розмов. Він надав ствердну відповідь і вона передала йому конверт.
		Конверт він поклав в ліву кишеню короткої куртки темного кольору і вийшов з машини. Після того, як ОСОБА_7 вийшов, вона трохи від`їхала, почула шум і зупинила машину. У дзеркало заднього виду бачила сутичку біля іншої машини. ОСОБА_7 затримали працівники СБУ і почали складати відповідні документи, роз`яснювали його права та обов`язки. Її попросили вийти зі своєї машини, щоб зняти камеру. До машини ОСОБА_28 вона не підходила. Не пам`ятає, чи підписувала якісь документи. Також їй невідомо на якій стадії знаходиться її кримінальне провадження, оскільки її ніхто не викликав. Про результати кримінального провадження відносно неї, вона більше ні в кого не цікавилася. В 2020 році їй зателефонував прокурор ОСОБА_34 і запропонував зустрітися. При зустрічі в приміщенні суду у м. Покровськ він пояснив, що дії ОСОБА_7 перекваліфікували і необхідно написати заяву, щоб її залучити до справи в якості потерпілої. Їй була спричинена моральна шкода, що полягає в тому, що її обманув ОСОБА_7 . З цього приводу вона була дуже обурена та переживала психологічний стрес. Покарання просила обрати на розсуд суду.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 пояснив, що він здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за ст.256 КК України. щодо подій, які трапилися в 2015 року. Слідчим в даному кримінальному провадженні був ОСОБА_7 . Дане кримінальне провадження стосувалося ОСОБА_36 , яка повідомляла дані на «гарячу» лінію так званої «ДНР». ОСОБА_10 розповідала, що повідомляла тільки про обстріли, які проводилися по населеним пунктам району, де проживала її матір. У вказаному кримінальному провадженні встановили, що особа знаходилася за іншою територіальністю і тому провадження відправили до Дружківського чи Костянтинівського відділу міліції, але точно не пам`ятає. Матеріали провадження особисто вивчалися свідком для з`ясування підслідності. В матеріалах кримінального провадження начебто не було матеріалів негласних слідчих розшукових дій чи контррозвідувальних заходів. Згідно порядку, сторонні особи до матеріалів, що мають гриф секретно, доступу не мають. Чи направляв ОСОБА_7 запит в якісь органи, чи ні, він не пам`ятає. Для цього необхідно вивчати матеріали кримінального провадження. Якщо слідчий зробив запит, то відповідь надається йому. Начальник слідчого відділу міг надати вказівку Волобоєву направити такий запит. Доля кримінального провадження стосовно ОСОБА_37 йому невідома. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що у березні 2015 році працював начальником слідчого відділу Красноармійського МВ ГУМВС України. 
		У 2015 році згідно з наказом МВС їх відділ поліції обслуговував територію ОСОБА_38 , Кіровського та Будьонівського районів м. Донецька. Для боротьби з тероризмом та взаємодії з працівниками СБУ у Красноармійському відділі поліції було прийнято рішення виділити трьох слідчих, серед яких був і ОСОБА_7 . У лютому 2015 працівники СБУ привезли жінку, яка була інформатором ДНР, у зв`язку з чим були внесені відомості до ЄРДР за ст.256 КК України і доручено розслідування цього кримінального правопорушення слідчому ОСОБА_7 . Прізвище вказаної жінки свідок не пам`ятає. ОСОБА_7 провів необхідні слідчі дії, а також надав запит про розсекречення записів розмов жінки. Потім цю справу здали до прокуратури для подальшого направлення по територіальній підслідності до Дружківського відділу міліції, оскільки Ясинуватський район на той час обслуговувався саме цим відділом. Відповідь на запит повинна була надійти до Красноармійського відділу, а вони направити її до Дружківського відділу. Всю пошту отримував і розписував ОСОБА_23 , тому відповідь могли відразу направити до Дружківки і без відома ОСОБА_7 .
		Приблизно через 2 тижні після цього до нього підійшов слідчий ОСОБА_7 та розповів, що йому телефонувала ця жінка і запитувала що з її справою. Свідок відповів ОСОБА_7 , що цю жінку треба направити до Дружківки, оскільки її справу туди передали 22 лютого. 
		В один із днів після восьмого березня 2015 після добового чергування свідок поїхав додому відпочивати. Близько 20 год.00хв. йому зателефонували з відділу і розповіли, що трапилася надзвичайна пригода з ОСОБА_7 . Він одразу приїхав до відділу і побачив міліцейську машину ВАЗ «сімку», на капоті якої обличчям лежав ОСОБА_7 . На багажнику іншої машини перебував оперуповноважений. Поруч були двоє слідчих з пакетом з грошима та працівники СБУ в масках, але понятих поруч не було. Йому відомо, що автомобіль, на якому їхали ОСОБА_7 та ОСОБА_39 , належав Красноармійському міськвідділу і керував ним оперуповноважений ОСОБА_40 . 
		Через годину в кімнату прийому громадян відділу міліції завели ОСОБА_7 . Слідчий дозволив бути присутнім в цій кімнаті свідку і зачитав протокол огляду місця події. У протоколі були неточності, зокрема, не зазначені номери купюр та не вказано, що поняті були не відразу. Слідчий казав, що гроші були вилучені між сидінням водія та дверима, а ОСОБА_7 машиною не керував. Під час затримання, ОСОБА_28 просив переписати та доповнити протокол, але йому відмовляли. ОСОБА_7 просив зазначити, що були відсутні поняті під час вилучення грошових коштів, просив залучити експерта - криміналіста та переписати номери купюр. 
		В разі проведення слідчих дій слідчі могли без постанови оглянути автомобіль, але повинні були отримати дозвіл на його огляд від начальника міськвідділу або його заступника. У кожного слідчого при собі був щоденник. Під час затримання він не бачив чи був у ОСОБА_28 щоденник, журнал обліку кримінальних справ вилучався в кабінеті ОСОБА_7 . 
		Свідок вважає, що ОСОБА_7 жодним чином не міг вимагати у жінки гроші, оскільки цю справу направили до прокуратури ще 22 лютого 2015. ОСОБА_7 по цій справі надав два доручення оперативним працівникам та запит щодо розсекречування матеріалів. В разі отримання відповіді на запити ОСОБА_7 уся кореспонденція спочатку надходила до свідка, і він міг і без участі ОСОБА_7 доручити комусь з підлеглих відправити матеріали до Дружківського відділу міліції. На думку свідка з цією жінкою була укладена негласна угода, відповідної до якої її звільняють від кримінальної відповідальності, але вона повинна допомогти вручити хабар слідчому.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 пояснив, що працює старшим оперуповноваженим Покровського ВП ГУНП в Донецькій області. Увечері 16 березня 2015 виходив з роботи і зустрівся біля відділу міліції з ОСОБА_7 , який попросив його підвезти додому. Вони сіли до службового автомобіля ВАЗ 2107, на якому їздить ОСОБА_39 , почали від`їжджати і на прохання ОСОБА_7 зупинилися біля суду. ОСОБА_7 вийшов і пересів поспілкуватися до іншого автомобіля, який стояв поблизу. Як тільки він повернувся, навіть двері не встиг зачинити, підійшли працівники СБУ, один з них впав з пістолетом на капот. Його та ОСОБА_7 витягнули з автомобіля. Чи тримав ОСОБА_7 що-небудь у руках в момент коли повернувся в службовий автомобіль свідок не пам`ятає, можливо сумку. В автомобілі ОСОБА_7 нічого на підлогу під сидіння не кидав та і часу для цього у нього не було. Свідка відвели у бік ялинок біля магазину «Теплий дім», забрали у нього зброю і попрохали надати документи. В цей момент автомобіль не перебував у полі його зору. Через 5-10 хвилин його знов підвели до службового автомобіля. Біля багажника стояли слідчий і понятті, а на багажнику лежав пакет з нібито грошима. Під відеозапис слідчий казав в присутності понятих, що гроші знайшли в автомобілі. ОСОБА_39 відповів йому, що вперше їх бачить. Гроші були в поліетиленовому пакеті у відкритому виді. На його думку, купюри були номіналом по 200 грн., але пакет з грошима ніхто не відкривав і не перераховував їх. Понятих він побачив вперше коли гроші вже були на багажнику. Також неподалік перебував керівний склад Красноармійського відділу міліції. Потім їх повели на 3 поверх до відділу СБУ. Спочатку його допитували в приміщенні прокуратури в м. Покровськ, а потім в м. Краматорську.
		Про справу ОСОБА_37 він дізнався від працівників СБУ на третьому поверсі СБУ. ОСОБА_7 ніколи не просив свідка возити його до лікарні у м. Мирноград та не надавав йому ніяких доручень щодо справи ОСОБА_10 , оскільки у нього була інша лінія  незаконне заволодіння транспортними засобами. Кожен працівник міліції мав робочий блокнот. У вільний від роботи час вони з ОСОБА_7 не спілкувалися. Також свідок заперечив свою розмову з ОСОБА_7 , яка записана під час проведення НСРД, та і взагалі таким номером телефону він ніколи не користувався.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_10 . У 2015 році його дружина разом з дітьми перебувала у бабусі. Вона зателефонувала йому та розповіла, що хтось ломиться у двері. Коли він приїхав її вже не було, а телефон був вимкнений. Свідок почав її розшукувати, телефонував усім, в тому числі до міліції. Потім йому пояснили, щоб він не хвилювався і що завтра дружина буде вдома. Дружини не було приблизно добу. Дотепер ні йому, ні його дружині невідомо хто саме забирав його дружину. Зі слів дружини, невідомі особи були в масках і допитували її з приводу телефонного дзвінка на «гарячу лінію» ДНР. Вважає, що це могли бути працівники СБУ, але точно не працівники міліції, бо коли він приїхав до міліції, йому повідомили, що його дружина до них не потрапляла. 
		Увечері йому зателефонувала дружина та повідомила, що б він її забрав у Красноармійському відділі міліції. Коли він забирав дружину з міліції, її вивели особи в цивільному одязі. 
		Наступного разу дружину викликали до слідчого ОСОБА_7 , і він її туди відвіз. Дружина спілкувалася з ОСОБА_7 , підписувала якісь документи, слідчий надав їй роздруківку контактів з телефону. ОСОБА_7 пояснював його дружині, яка стаття передбачена за її дії, а саме  сепаратизм. Також він казав дружині, що її дії можуть підпадати і під іншу статтю і там можливе умовне покарання.
		Потім ОСОБА_7 казав дружині про можливість «порішати» це питання, тобто «розвалити справу», оскільки у нього є друзі в Києві, які можуть допомогти і це може, зі слів дружини, коштуватиме 20 000 грн. Однак у них таких грошей не було. Потім йому дружина казала, що ОСОБА_7 уже просив меншу суму  10 000 грн.
		В один із днів після 21год.00хв. він разом з дружиною зустрічався з ОСОБА_7 біля лікарні в м. Мирноград. Свідок не бачив на чому саме приїхав ОСОБА_7 . Він сів до них в автомобіль на заднє сидіння. Свідок сидів за кермом, дружина перебувала на пасажирському місці. 
		ОСОБА_7 розмовляв лише з його дружиною, будь-якої участі в розмові він не приймав. Про грошові суми ОСОБА_28 йому нічого не казав.
		Однак вони перестали довіряти ОСОБА_7 і не вірили йому, коли ОСОБА_7 запропонував вирішити питання щодо кримінальної відповідальності за грошові кошти, оскільки спочатку була одна стаття, потім інша, а також змінювалася сума грошей, про яку казав ОСОБА_7 . Крім того, у них взагалі не було довіри до міліції, оскільки чули як правоохоронці обманювали людей. Напевно більше вони довіряли працівникам СБУ, але у зв`язку з чим пояснити не зміг.
		Свідок пропонував дружині звернутися до юриста, або до іншого органу, а також сказав, що грошей він давати не буде, і щоб вона йшла вирішувати свої проблеми. До адвокатів вони не зверталися. Дружина пішла до СБУ, де добровільно усе розповіла про ОСОБА_7 , однак чому саме вона звернулася до СБУ йому невідомо. 
		Свідку також невідомо, на якій стадії знаходиться кримінальне провадження відносно його дружини і йому це нецікаво.
		Також в судовому засіданні були досліджені письмові докази, якими сторона обвинувачення обгрунтовує винуватість ОСОБА_7 , які були судом ретельно перевірені та оцінені, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, зокрема:
		- витяг з кримінального провадження №42015050000000105 від 02.03.2015 року за ч.3 ст.368 КК України (а.м.72 т.1);
		- заява ОСОБА_10 від 02.03.2015 року, відповідно до якої, вона просить притягнути до відповідальності слідчого СВ Красноармійського МВ ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_7 , який вимагає з неї грошові кошти в розмірі 20 000 грн. за непритягнення її до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.256 КК України (а.м.79 т.1);
		- рапорт на ім`я начальника 2 відділу ГВ БКОЗ УСБ України в Донецькій області підполковнику ОСОБА_41 від 03.03.2015 року, відповідно до якого, за результатами проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що ОСОБА_7 користується номером оператору мобільного зв`язку «МТС» - НОМЕР_3 (а.м.83 т.1);
		- заява ОСОБА_10 від 03.03.2015 року, відповідно до якої, вона просить залучити її до проведення негласних слідчих дій за кримінальним провадженням №42015050000000105, а також надає згоду на процедуру зняття інформації з каналів її зв`язку, а саме з номера її мобільного телефону (а.м.84 т.1);
		- супровідний лист СБУ до старшого слідчого першого СВ прокуратури Донецької області ОСОБА_42 в якому зазначається, що направляються грошові кошти в розмірі 10 000 грн. для використання в рамках кримінального провадження №42015050000000105 від 02.03.2015 року, додаток  грошові кошти в розмірі 10 000 грн. (а.м.85 т.1);
		- постанова заступника прокурора Донецької області ОСОБА_43 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015050000000105 від 02.03.2015 року за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України до 3 місяців, тобто до 17.06.2015 року (а.м.97-99 т.1);
		- протокол огляду від 16.03.2015 року з копією грошових коштів, відповідно до якого, слідчим проведено огляд грошових коштів за участю двох понятих  ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , які були надані ОСОБА_10 , у сумі 10 000 грн., для їх використання у якості заздалегідь ідентифікованих засобів під час проведення слідчих (розшукових дій) у кримінальному провадженні №42015050000000105 (а.м.100-120 т.1);
		- протокол огляду місця події від 16.03.2015 року з фото таблицею, а також двома дисками з відеозаписом огляду, відповідно до якого, слідчим ОСОБА_19 за будівлею Красноармійського міськрайонного суду та між будівлею Красноармійського міського відділу міліції за адресою: м. Красноармійськ, вул. Фрунзе, буд. 7, у період часу з 20 год. 25 хв. по 22 год. 30 хв., проведено огляд. автомобіля бордового кольору марки ВАЗ 2107 зі спеціальним державним знаком синього НОМЕР_4 . Під час огляду в автомобілі під лівим сидінням (місце водія) на килимку вилучено грошові кошти скріплені гумовою стрічкою. Грошові кошти в національній валюті купюрами номіналом 100 та 200 гривень. ОСОБА_7 добровільно видані свої особисті речі: 2 мобільні телефони, посвідчення працівника міліції, ключі на зв`язці, особистий жетон, 6 гривень, печатку, флеш-накопичувач, кабель. ОСОБА_46 добровільно видані особисті речі: посвідчення працівника міліції, посвідчення водія, ключі на зв`язці, паспорт, ідентифікаційний код, шість листків із записами, один лейкопластир, одна візитна карточка, одна банківська карточка, шість гривень сімдесят п`ять копійок, чорна ручка, запальничка, телефон НТС, особиста табельна зброя ОСОБА_47 . ПМ з двома магазинами та шістнадцятьма набоями. Виявлене під час огляду вилучено та опечатано. (а.м.121-134 т.1);
		- протокол огляду документів від 17.03.2015 року, відповідно до якого, слідчим було оглянуто 1 том, який складається з 48 аркушів, матеріалів кримінального провадження №12015050410000245 щодо ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.256 КК України (а.м.135-138 т.1). В межах даного кримінального провадження: внесено відомості до ЄРДР за №12015050410000245 від 03.02.2015 року за ч.1 ст.256 КК України (а.м.140 т.1); в.о. начальника СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_11 надано доручення слідчому ОСОБА_7 про проведення досудового розслідування з метою встановлення причетності до протиправної діяльності ОСОБА_10 (а.м.141 т.1); слідчим ОСОБА_7 повідомлено т.в.о. Красноармійського міжрайонного прокурора про початок досудового розслідування 03.02.2015 року (а.м.142 т.1) та начальника Красноармійського МРВ Управління СБ України в Донецькій області (а.м.146 т.1); визначено групу прокурорів (а.м. 143 т.1); повідомлення про вчинення кримінального правопорушення надійшло від начальника Красноармійського МРВ Управління СБ України в Донецькій області (а.м.144-145 т.1); слідчим ОСОБА_7 визначено план слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій (а.м.147-148 т.1); слідчим ОСОБА_7 надано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій на адресу Красноармійського МРВ Управління СБ України в Донецькій області (а.м.149 т.1); відповідно до протоколу огляду предмету від 04.02.2015р. слідчий ОСОБА_7 в присутності понятих провів огляд мобільного телефону ОСОБА_10 (а.м.151-164 т.1); оглянутий телефон визнаний речовим доказом (а.м.165-166 т.1); слідчим ОСОБА_7 винесено постанову про проведення процесуальних дій на іншій території від 13.02.2015р., якою доручено співробітникам ДКР МВС України провести виїмку інформації абонентів мобільного зв`язку у ПрАТ «МТС Україна», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лейпцигська, за ухвалою Красноармійського суду від 10.02.2015р. Матеріали виконаного доручення просить надіслати на адресу СВ Красноармійського МВ ГУМВС (а.м.173-174 т.1). Матеріали кримінального провадження № 12015050410000245 надіслано за належністю для проведення досудового розслідування до прокуратури міста Дружківка, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що місцем скоєння кримінального правопорушення є с. Тоненьке Ясинуватського району, що знаходиться під юрисдикцією Дружківского МВ ГУМВС (а.м.190-193 т.1). У довідці про вивчення кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 відділу нагляду 04/2/ прокуратури Донецької області від 01.04.2015 року зазначено, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відповідні розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які проводились співробітниками УСБ України в Донецькій області, що містять докази про протиправну діяльність ОСОБА_10 . Таким чином, на теперішній час у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12015050410000245 не встановлено достатніх даних для повідомлення ОСОБА_10 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 256 КК України (а.м.198 т.1);
		- протокол огляду від 18.03.2015 року з додатками та фототаблицею, відповідно до якого, було оглянуто вилучені документи, речі, предмети та цінності, які знаходяться у чотирьох прозорих (файлах) поліетиленових пакетах (далі пакети №1-4) та одному паперовому пакунку, зафіксованих липкою стрічкою (скотчем), що обмежує доступ до їх змісту, скріплених паперовими контрольними талонами, із рукописними написами синім красителем в вигляді номеру кримінального провадження, найменування слідчої дії, назви вилученого об`єкту і дати вилучення (а.м.200-221 т.1);
		- протокол огляду від 18.03.2015 року з фототаблицею, відповідно до якого, було оглянуто пістолет № НОМЕР_5 з двома та 16 патронами, які належать ОСОБА_48 та повернуті під зберігальну розписку (а.м.225-227 т.1);
		- протокол огляду від 19.03.2015 року, відповідно до якого, було оглянуто особисті речі ОСОБА_49 , які були повернуті йому під розписку (а.м.228 т.1);
		- протокол огляду від 19.03.2015 року з фототаблицею, відповідно до якого, було оглянуто особистий телефон ОСОБА_47 . Після огляду телефон виданий ОСОБА_48 під розписку (а.м.229-234 т.1);
		- протокол огляду від 19.03.2015 року, відповідно до якого, були оглянуті речі, вилучені під час огляду місця події, а саме з автомобілю ВАЗ 2107 зі спеціальними державними номерами 1348, а саме: дорожній лист за січень та лютий 2015 року, 12 аркушів із заголовком «Дислокація підприємств роздрібної торгівлі по місту Авдіївка» та найменування підприємств 5 лазерних дисків з музичними записами, які були повернуті під розписку (а.м.235 т.1);
		- протокол огляду місця події від 20.03.2015, відповідно до якого, оглянуто приміщення службового кабінету №4 Красноармійського МВ ГУ МВС України в Донецькій області та стіл ОСОБА_7 (а.м.236-237 т.1);
		- копія журналу обліку кримінальних справ слідчого ОСОБА_7 , відповідно до якого, під №238, №УД, ДАТА ВУД 03.02.2015, зазначено кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 за ч.1 ст.256 КК України (а.м.238-245 т.1);
		- протокол огляду від 25.03.2015 року, відповідно до якого, було оглянуто особистий паспорт ОСОБА_7 (а.м.246 т.1);
		- протокол огляду від 25.03.2015 року з фотокопіями грошових коштів та фототаблицею, відповідно до якого, слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області в присутності понятих ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , проведено огляд грошових коштів, вилучених 16.03.2015 року під час огляду салону службового автомобілю Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області марки «ВАЗ-2107», спеціальний номер 1348, у якості неправомірної вигоди, переданої ОСОБА_10 підозрюваному ОСОБА_7 . На початку проведення огляду вилучені грошові кошти знаходяться у ізольованому пакунку, зробленому з прозорого поліетиленового пакету та перемотаного скотчем, що обмежує доступ до грошових купюр, скріпленому паперовим контрольним талоном (биркою), на якому маються рукописні надписи синім красителем: «кримінальне провадження № 42015050000000105, огляд місця події, грошові кошти з-під лівого переднього сидіння автомобілю та підписи понятих, учасників вказаної слідчої дії і слідчого, дата 16.03.2015». При проведенні огляду слідчим від пакунку відокремлено контрольний талон, пакет розкритий та з нього витягнуті грошові купюри у кількості 76 штук, з яких купюри номіналом по 100 грн. в кількості 52 штук, та купюри номіналом по 200 грн. в кількості 24 штук (а.м.248-250 т.1, 1-24 т.2);
		- копія ухвали слідчого судді Краматорського міського суду про дозвіл на обшук від 20.03.2015 року, відповідно до якої, було надано дозвіл на обшук квартири АДРЕСА_3 , в якій фактично мешкає та зареєстрований ОСОБА_7 (а.м.30 т.2);
		- протокол обшуку від 24.03.2015 року, відповідно до якого, проведено обшук у квартирі, яка належить ОСОБА_50 , де з ним проживає його син  ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 . Під час якого не було виявлено речей, які мають значення до вищевказаного кримінального провадження (а.м.31-33 т.2);
		- копія ухвали слідчого судді Краматорського міського суду про тимчасовий доступ до речей і документів від 27.03.2015 року, відповідно до якої, було надано тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні оператора телекомунікації «МТС», що містять відомості про дату, час, направлення телефонних з`єднань абонентів з телефонним номером ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( НОМЕР_3 ) та про зони обслуговування базових станцій оператора мобільного зв`язку, на території яких відбувались ці з`єднання  за проміжок часу з 00 год. 00 хв. 04.02.2015 по 27.03.2015 року, з наданням можливості зробити копії цих документів на електронні або паперові носії (а.м.37 т.2);
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 02.04.2015 року з описом, відповідно до якого, на DVD-R диск було скопійовано два файли з телефонними з`єднаннями за номером мобільного телефону НОМЕР_6 , а також файл з телефонними з`єднаннями мобільного телефону НОМЕР_7 . Разом з цим, в ході слідчої дії здійснено роздруківку телефонних з`єднань за номером НОМЕР_6 за 06.02.2015, 16.02.2015, 24.02.2015, 03.03.2015, 11.03.2015, 13.03.2015, 16.03.2015 на 9 аркушах, які додаються до протоколу. Також здійснено роздруківку з`єднань за номером мобільного телефону НОМЕР_3 ОСОБА_7 за 04.02.2015, 06.02.2015, 24.02.2015, 03.03.2015, 11.03.2015, 13.03.2015, 16.03.2015 на 16 аркушах, які додаються до протоколу (а.м.38-40 т.2);
		- копія роздруківки телефонних з`єднань мобільного телефону ОСОБА_10 № НОМЕР_6 (а.м.41-54 т.2);
		- копію роздруківки телефонних з`єднань мобільного телефону ОСОБА_7 № НОМЕР_3 з DVD-R диском (а.м.55-72 т.2);
		- протокол огляду від 28.04.2015 року, відповідно до якого, слідчим за участю ОСОБА_10 було проведено огляд деталізації телефонних з`єднань, роздрукованих з DVD-R (оптичного диску), вилученого при тимчасовому доступі до речей і документів у оператора телекомунікації (мобільного зв`язку «МТС Україна») від 02.04.2015 (а.м.73-85 т.2);
		- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30.03.2015 року, відповідно до якого, мається телефонна роздруківка розмов ОСОБА_7 за період з 11.03.2015 по 16.03.2015 року (а.м.87-94 т.2);
		- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 року, відповідно до якого, мається роздруківка розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_10 в приміщенні та на території Красноармійського ВП ГУ МВС України в Донецькій області від 11.03.2015 року (а.м.95-98 т.2);
		- протокол про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) від 17.03.2015 року з додатком DVD-R диском, відповідно до якого, мається роздруківка розмови ОСОБА_10 з ОСОБА_7 в її власному автомобілі біля Красноармійського ВП ГУ МВС України в Донецькій області 16.03.2015 (а.м.99-101 т.2);
		- повідомлення прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07.05.2015 року, відповідно до якого, ОСОБА_7 та його захисникам ОСОБА_9 , ОСОБА_51 було повідомлено про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера НОМЕР_3 , аудіо-, відео контролю місця (за особою), внаслідок чого були обмежені конституційні права ОСОБА_7 (а.м.114, 115 т.2);
		- заява та протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 07.05.2015 року, відповідно до яких, ОСОБА_7 за його клопотанням було надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за №42015050000000 від 02.03.2015 року за ч.3 ст.368 КК України, а саме: розсекречені матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні на паперових та електронних носіях (а.м.118-122 т.2);
		- повідомлення прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 14.05.2015 року, відповідно до якого, ОСОБА_10 було повідомлено про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера НОМЕР_8 , аудіо-, відео контролю місця (за особою), внаслідок чого були обмежені її конституційні права (а.м.123 т.2);
		- постанова слідчого про уточнення даних досудового розслідування від 15.05.2015 року, відповідно до якої, були внесені уточнення до стенограми розмов у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №56/3-1157 т. від 22.04.2015 року (не таємно), в частині належності: абонентського номеру (№ НОМЕР_9 )  громадянину ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; абонентського номеру (№ НОМЕР_10 )  старшому дільничному інспектору СДІМ Красноармійського МВ ГУМВ України в Донецькій області ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.м.124-126 т.2);
		- протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 19.05.2015 року, відповідно до якого, ОСОБА_10 були пред`явлені для ознайомлення розсекречені матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій до яких її було залучено у кримінальному провадженні №42015050000000105 від 02.03.2015 року за ч.3 ст.368 КК України на паперових та електронних носіях (а.м.127-131 т.2);
		- протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 19.05.2015 року, відповідно до якого, свідку ОСОБА_10 повідомлено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №42015050000000105 від 02.03.2015 року, які стали їй відомі в зв`язку із наданням для прослуховування розсекречених матеріалів, отриманих в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій (а.м.132-133 т.2);
		- постанова слідчого про виключення документів та предметів з речових доказів у кримінальному провадженні від 19.03.2015 року, відповідно до якої, було виключено з речових доказів у кримінальному провадженні №42015050000000105 від 02.03.2015 року наступні предмети, документи і кошти: 1.1. Табельну (вогнепальну) зброю  пістолет «ПМ», 1966 р.в., № НОМЕР_5 , з двома (2) обоймами (магазинами) із патронами в кількості 16 штук, калібру 9 мм, яку передано за належністю особі, відповідальній за озброєння Красноармійського МВ ГУ МВС України в Донецькій області; 1.2. Зв`язку ключів в кількості семи (7) штук різного розміру та форми, електронний ключ, печатку для опечатування дверей службового кабінету з надписом «Красноармійський МРВ та № 50», металевим жетоном світлого кольору з відбитими надписами «ЗС України та № М-154844»; 1.3 Пластикову чорну ручку, запальничку, чотири (4) аркуші з робочими записами, квитанцію про оплату рахунку за воду, лист щодо відкриття рахунку у банківському закладі «РайфайзенБанкАваль», пластикову картку цього ж банку на ім`я ОСОБА_39 , серветки, візитну картку кафе; 1.4 Паспорт громадянина України ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія НОМЕР_11 , виданий Красноармійським ГУ МВС України в Донецькій області від 19.06,2007 та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру ІПН № НОМЕР_12 ; 1.5 Пластикове службове посвідчення працівника міліції ГУ МВС України в Донецькій області на ім`я ОСОБА_49 - УДО № 102377 від 17.06.2014; 1.6 Посвідчення водія на ім`я ОСОБА_49 - серія НОМЕР_13 від 11.05.2010 з відкритою категорією «В»; 1.7 Грошові кошти у сумі 6 грн. 75 копійок купюрами: купюра номіналом 5 грн. серія та номер НЖ2817497 та купюра номіналом 1 грн. серія та номер НЕ5252995, монетами номіналом 50 та 25 копійок; 1.8 Мобільний телефон (смартфон) моделі «HTC Desire 600 dual sim» чорного кольору у формі моноблоку номери ІМЕІ 1. НОМЕР_14 та 2. 3572100053351122; 1.9 Дорожній лист за січень-лютий 2015, «дислокацію підприємств роздрібної торгівлі по місту Авдіївка» на дванадцяти (12) аркушах формату А-4 та п`ять (5) лазерних дисків з музичними записами (а.м.134-137 т.2);
		- розписка ОСОБА_55 від 18.03.2015 року, відповідно до якої, він є відповідальним за озброєння Красноармійського ГУ МВС України в Донецькій області, отримав пістолет Макарова, 9мм, № НОМЕР_5 , 1966 р.в., 2 магазина до пістолету, 16 патронів ПМ, які закріплені за працівником ОСОБА_39 (а.м.138 т.2);
		- розписка ОСОБА_49 від 19.03.2015 року, відповідно до якої, він отримав від слідчого свій мобільний телефон «HTC Desire 600 dual sim», ІМЕІ 1. НОМЕР_14 та 2. НОМЕР_15 (а.м.139 т.2);
		- розписка ОСОБА_49 від 19.03.2015 року, відповідно до якої, він отримав від слідчого: зв`язку ключів, печать Красноармійського ГУ, жетон, грошові кошти в сумі 6,75 грн., ручку чорного кольору, запальничку, 7 листів з записами, пластикову картку з кодом, лейкопластир, паспорт, службове посвідчення, ідентифікаційний код, водійське посвідчення, також отримав речі з автомобіля  лист, 5 дисків та список на 12 аркушах (а.м.140 т.2);
		- постанова слідчого про визнання та передачу на зберігання речових доказів у кримінальному провадженні від 25.03.2015 року, відповідно до якої, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42015050000000105 від 02.03.2015 року  грошові кошти у розмірі 10 000 грн., вилучені слідчим 16.03.2015 року за адресою: АДРЕСА_4 , під час огляду салону службового автомобілю Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області марки «ВАЗ-2107», спеціальний номер 1348, у якості неправомірної вигоди, переданої заявницею ОСОБА_10 підозрюваному ОСОБА_7 , а саме грошові купюри у кількості 76 штук, з яких купюри номіналом 100 грн. в кількості 52 штуки, що мають наступні серії та номери: БА 4196574, ЗБ 0771536, КЗ 1899296, ЕШ 5697875, ГЕ 5854965, БМ 2363301, ГЖ 3694435, ВЕ 4686064, ЄА 2459766, ВЖ 7086936, ВЕ 7462873, КМ 3687954, БУ 1958083, ЕФ 3914278, ЕГ 6393502, АЖ 3705073, КК 4589921, ГГ 2181799, ЕЕ 5261207, КЗ 7518607, ЕЗ 1501857, ГВ 9238235, ГБ 9546865, ЗФ 3369200, МЄ 2527368, КК 6077647, АЖ 9298799, БК 8965909, БС 1332755, ЗЄ 4593116, КГ 9046056, ВХ 3602763, ВЕ 1794714, ГФ 8563252, ЕБ 2450653, КП 5374388, ЕЯ 2984390, МЗ 8556954, ВЮ 0800801, КК 4325791, ЕЩ 5969249, КЛ 3976207, КИ 6280046, ЕИ 9279290, ВМ 0229471, ГВ 6136603, ГБ 8318905, МЄ 0193442, ГГ 5153471, КЛ 8673206, ЕА 9888342, ВЦ 4422553. Купюри номіналом 200 грн. в кількості 24 штуки з серіями та номерами: ПА 9310379, ЕЄ 7026328, МА 8378315, ЗЄ 5665257, ЕА 2478870, ЄВ 4358101, ВА 5111891, ЄА 1512723, ПЗ 4396364, МА 4556539, МА 8846667, 33 8350636, ВЖ 1085889, ЕШ 3097914, ЄБ 7715871, МБ 1841310, КК 6126506, КН 6591301, ЕЖ 7387177, ЕЦ 9223492, КВ 0797234, ПД 7040675, МА 4124222, ЕЖ 4829444. Зазначені грошові кошти, як речовий доказ, передано на відповідальне зберігання до ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області під гарантійну розписку та квитанцію фінансового відділу даного органу про отримання грошей (а.м.141-142 т.2);
		- лист слідчого про направлення грошових коштів в сумі 10000 грн., які є речовим доказом, на зберігання до ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області (а.м.143 т.2);
		- гарантійна розписка начальника 2-го відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_56 про отримання грошових коштів в розмірі 10000 грн. на зберігання (а.м.144 т.2);
		- постанова слідчого про визнання та виключенні документів, предметів і коштів в якості речових доказів у кримінальному провадженні від 22.04.2015 року з додатком (пластикове посвідчення працівника міліції ОСОБА_7 ), відповідно до якої, 1. Визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42015050000000105 від 02.03.2015 наступні документи та предмети: 1.1. Службове посвідчення працівника міліції ГУ МВС України в Донецькій області УДО №100832 від 19.03.2014 на ім`я лейтенанта міліції ОСОБА_7 , яке зберігається при матеріалах кримінального провадження. 1.2 Мобільний телефон (сенсорний смартфон ) моделі «iPhone4» ОСОБА_7 чорного кольору у формі моноблоку із «sim-картою» мобільного оператору «МТС Україна», абонентській номер НОМЕР_3 ; 1.3 Мобільний телефон (смартфон) моделі «Fly IQ456» чорного кольору у формі моноблоку з двома (2) «sim-картами» операторів мобільного зв`язку «Kyivstar» і «Life», абонентські номери НОМЕР_16 та НОМЕР_17 (відповідно); 1.4 Флеш-накопичувач в корпусі білого кольору з найменуванням «Transcend USB 2.0», об`ємом 8 GB, при огляді змісту якого виявлені файли формату «Microsoft Office Word» із наявними процесуальними та іншими документами, складеними підозрюваним ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12015050410000245 за фактом сприяння громадянкою ОСОБА_10 учасникам злочинної організації «ДНР» за ч.1 ст.256 КК України, які повернуто власникові на відповідальне зберігання під гарантійну розписку; 2. Виключено в якості речових доказів у кримінальному провадженні наступні предмети і документи: 2.1 Пластикову картку «Віза» банку «РайфайзенБанкАваль» на ім`я ОСОБА_57 з номером НОМЕР_18 та штрих кодом 1300001265514 з обкладинкою для посвідчення працівника міліції зі шкіряного матеріалу чорного кольору з металевим ланцюжком; 2.2 Ключі у кількості трьох (3) штук з вказаної вище у описовій частині даної постанови зв`язці, а саме два ключі з чорними пластмасовими накладками без найменування та один ключ з металу жовтого кольору з найменуванням «Апекс»; 2.3 Резиновий USB-кабель білого кольору від мобільного телефону «iPhone» (кабель для підключення док-станції к порту USB) з механічним розривом, перемотаним ізоляційною стрічкою синього кольору; 2.4 Грошові кошти у сумі 6 грн. двома купюрами: купюра номіналом 5 грн. серія та номер РГ8657022 та купюра номіналом 1 грн. серія та номер ПИ9759499, які повернути власникові. 2.5 Ламіновану картку - заступник (форми 18) на ім`я ОСОБА_7 за № 123 від 13.02.2015 - про прийняття табельної зброї ПМ 9 мм., № НОМЕР_19 , 1966 р.в., 16 патронів, 2 магазину; 2.6 Ключі у кількості двох (2) штук з вказаної вище у описовій частині даної постанови зв`язці, а саме один (1) чотириреберний ключ з металу світлого кольору та один ключ (1) з металу жовтого кольору з найменуванням «Тиран» від службового кабінету № 4 Красноармійського MB ГУ МВС України в Донецькій області, електронний ключ від сигналізації даного службового кабінету, печатку для опечатування дверей службового кабінету з надписом «Красноармійський МРВ, № 127», металевий жетон світлого кольору з відбитими надписами «ЗС України та № М-190394», які передано за належністю начальнику слідчого відділу Красноармійського МВ ГУ МВС України в Донецькій області (а.м.145-148 т.2);
		- розписка від 24.04.2015 року, відповідно до якої, ОСОБА_7 отримав від слідчого на відповідальне зберігання: мобільний телефон марки «iPhone4», чорного кольору із sim-картою мобільного оператору зв`язку «МТС Україна» НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Fly IQ456» чорного кольору у формі моноблоку з двома (2) «sim-картами» операторів мобільного зв`язку «Kyivstar» і «Life», абонентські номери НОМЕР_16 та НОМЕР_17 (відповідно); вилучені у нього в ході огляду місця події від 16.03.2015, флеш накопичувач. Зазначені речі зобов`язується зберігати у стані придатному до використання у кримінальному провадженні, відповідно до ст.100 КПК України (а.м.149 т.2);
		- розписка ОСОБА_7 від 24.04.2015 року, відповідно до якої, ОСОБА_7 отримав від слідчого: пластикову картку «Віза» банку «РайфайзенБанкАваль» на ім`я ОСОБА_57 з номером НОМЕР_18 з обкладинкою для посвідчення працівника міліції зі шкіряного матеріалу чорного кольору зі шкіри для посвідчення працівника міліції, ключі у кількості трьох (3) штук, USB-кабель і грошові кошти у сумі 6 грн. (номіналом 5 та 1 грн.) (а.м.150 т.2);
		- лист слідчого про направлення ламінованої картки-заступника (форма 18) на ім`я ОСОБА_7 за №123 від 13.02.2015 на отримання табельної зброї «ПМ 9мм.», № НОМЕР_19 , 1966 р.в., і боєприпасів до нього  2 магазина (16 патронів); зв`язки ключів, на яких окрім особистих ключів ОСОБА_7 знаходиться 1 (один) ключ з металу жовтого кольору з найменуванням «Тиран» від службового кабінету останнього №4 Красноармійського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, електронний ключ від сигналізації даного кабінету, печатку з надписом «Красноармійський МРВ, №127» та металевий жетон світлого кольору з відбитими надписами «ЗС України та № М-190394» (а.м.151-152 т.2);
		- постанова слідчого про визнання документів та предметів в якості речових доказів у кримінальному провадженні від 28.04.2015 року, відповідно до яких, у кримінальному провадженні №42015050000000105 від 02.03.2015 року визнано речовими доказами: 1.1 Матеріали кримінального провадження № 12015050410000245 від 03.02.2015 за фактом сприяння громадянкою ОСОБА_10 учасникам злочинної організації «ДНР» за ч. 1 ст. 256 КК України у світлокопіях на п`ятдесяти двох аркушах; 1.2 Оптичний диск DVD-R, на який скопійовано деталізацію телефонних з`єднань за мобільними номерами заявниці ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 за період з 04.02.2015 по 16.03.2015, із роздруківками зазначених з`єднань на двадцяти дев`яти аркушах за 04.02.2015, 06.02.2015, 16.02.2015, 24.02.2015, 03.03.2015, 11.03.2015, 13.03.2015, 16.03.2015, які долучено та зберігаються у матеріалах кримінального провадження (а.м.153-154 т.2);
		- постанова слідчого про визнання документів та предметів в якості речових доказів у кримінальному провадженні від 07.05.2015 року, відповідно до якої, у кримінальному провадженні №42015050000000105 від 02.03.2015 року визнано речовими доказами наступні предмети та документи: розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій на паперових носіях інформації: 1.1 Протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) № 56/3-1157 т. від 22.04.2015 року (не таємно), а саме номерів мобільних заявниці ОСОБА_10 - НОМЕР_20 та підозрюваного ОСОБА_7 - НОМЕР_21 , інших осіб, із зазначенням типу дзвінка (вхідний/вихідний), дати і тривалості розмов та стенограми умовними Позначеннями за період з 11.03.2015 по 16.03.2015; 1.2 Протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) № 56/3-1158 т. від 22.04.2015 року та № 56/3-1159 т. від 22.04.2015 року (не таємно), які містять дати, час початку та кінця аудіо і відеозапису, пояснення щодо місця здійснення запису, а також стенограми розмов між заявницею ОСОБА_10 та підозрюваним ОСОБА_7 з умовними позначеннями за 11.03.2015 і 16.03.2015; а також на електронних носіях інформації: 1.3 Оптичний диск формату DVD-R (кольоровий) з найменуванням «Videx» 8x 4.7 Gb 120 min., з маркуваням красителем чорного кольору в вигляді №64, акт №56/3-1214 дск від 27.04.2015 «Розсекречено»; 1.4 Оптичний диск формату DVD-R (стального кольору) з найменуванням «Verbatium» 16x 4.7 Gb 120 min., з маркуванням красителем чорного кольору в вигляді №101, акт №56/3  1214 дск від 27.04.2015 «Розсекречено», які долучено та зберігаються в матеріалах кримінального провадження (а.м.155-157 т.2);
		- лист від 25.03.2015 року та відповідь на лист слідчого до т.в.о. начальника Красноармійського МВ ГУМС України в Донецькій області ОСОБА_58 , що до СВ Красноармійського МВ ГУМСВ України в Донецькій області з ДКР МВС України матеріали виконання постанови слідчого ОСОБА_7 про проведення процесуальних дій на іншій території від 13.02.2015, внесеної у кримінальному провадженні №12015050410000245, щодо проведення на території м. Києва тимчасового доступу до інформації абоненту мобільного зв`язку ОСОБА_10 у ПрАТ МТС не надходили, в тому числі і електроні носії (а.м.158, 159 т.2);
		- копія витягу з кримінального провадження №12015050410000245 від 03.02.2015 року (а.м.165 т.2);
		- копія відомостей щодо руху кримінального провадження №12015050410000245 від 03.02.2015 року (а.м.166 т.2);
		- копія переліку відомчої та міжвідомчої кореспонденції від 30.03.2015 року (а.м.167 т.2);
		- лист СБУ від 18.05.2015 року №56/32-321 нт, відповідно до якого, легалізація матеріалів проведених НСРД, під час яких виявлено інформацію про скоєні правопорушення в сфері громадської безпеки, які відносяться до компетенції СБ України проводяться на підставі Наказу СБ України №374/ДСК від 16.08.2012 року «Про затвердження Інструкції «Про порядок підготовки підрозділами органів СБУ документів для отримання дозволу на проведення НРЗ» (а.м.169 т.2);
		- копія журналу Красноармійського ГУМВС України в Донецькій області обліку вихідних та внутрішніх документів, відповідно до якого, ОСОБА_7 було надіслано кореспонденцію прокурору під №2287 та СБУ під №2289 (а.м.172-173 т.2);
		- доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку п.3 ч.1 ст.40 КПК України (а.м.174-175 т.2);
		- лист начальника Красноармійського МРВ УСБ України в Донецькій області до слідчого від 23.03.2015 року за №17/1/1-671 вих. 15 (а.м.176-177 т.2);
		- вимога слідчого в порядку ст.40, ст.93 КПК України від 07.04.2015 року про надання інформації щодо механізму отримання легалізованих матеріалів з посиланням на нормативно-правову базу на підставі якої проводиться легалізація матеріалів, та механізмів і підстави подальшої її передачі до СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області з посиланням на нормативно-правові акти (а.м.178-179 т.2);
		- лист начальника Красноармійського МРВ УСБ України в Донецькій області від 08.05.2015 року, відповідно до якого, Красноармійський МРВ Управління СБ України в Донецькій області на підставі ст.40 КПК України від слідчого СВ Красноармійського МВ УМВС України в Донецькій області слідчого ОСОБА_7 за вх..№66 нт від 11.03.2015 року було отримано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій, а саме щодо розсекречування матеріалів СБ України, на підставі яких вносились відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12015050410000245 від 03.02.2015 року стосовно ОСОБА_10 за ч.1 ст.256 КК України. На підставі вищевказаного доручення Красноармійським МРВ УСБ України в Донецькій області, за резолюцією начальника Управління СБ України в Донецькій області, шифрувальним зв`язком було направлено запит на адресу ДКР СБ України з проханням легалізувати вказані матеріали та направити оптичний носій (диск DVD-R) та паперові роздруківки телефонних розмов на адресу Управління СБ України в Донецькій області, які при надходженні до Управління були б направлені до Красноармійського МРВ УСБ України в Донецькій області для подальшої передачі ініціатору, а саме слідчому СВ УМВС України в Донецькій області лейтенанту міліції ОСОБА_7 . Однак до теперішнього часу відповіді з ДКР СБ України на адресу Управління СБ України в Донецькій області не надходило, легалізовані матеріали на адресу СВ Красноармійського MB УМВС України в Донецькій області не направлялися (а.м.180 т.2);
		- доручення слідчого ОСОБА_7 оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст.40 КПК України) від 04.02.2015 року про встановлення місцезнаходження ОСОБА_10 та направлення легалізованих матеріалів відповідних заходів на адресу Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області щодо ОСОБА_10 за №050-474-15-72 (а.м.181 т.2);
		- копія журналу №32/181 реєстрації вхідних документів Красноармійського МРВ Управління СБ України в Донецькій області, відповідно до якого, під №66 отримано доручення слідчого ОСОБА_7 11.03.2015 року щодо ОСОБА_10 (а.м.182-184 т.2);
		- копія списку працівників Красноармійського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області від 14.05.2015 року (а.м.196-204 т.2);
		- копія медичної картки ОСОБА_10 (а.м.208-209 т.2);
		- копія вимоги ДІАЗ та УІАЗ ГУМВС в Донецькій області щодо ОСОБА_10 , яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності (а.м.210 т.2);
		- копія побутової характеристики ОСОБА_10 , яка за місцем мешкання характеризується позитивно (а.м.211 т.2);
		- протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 12.05.2015 року щодо свідка ОСОБА_39 (а.м.212-213 т.2);
		- протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 14.05.2015 року щодо свідка ОСОБА_59 (а.м.214-215 т.2);
		- протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 14.05.2015 року щодо свідка ОСОБА_60 (а.м.216-217 т.2);
		- протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 14.05.2015 року щодо свідка ОСОБА_61 (а.м.218-219 т.2);
		- копія протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.03.2015 року, відповідно до якої, у період часу з 20 год. 25 хв. по 22 год. 30 хв. було складено протокол про затримання ОСОБА_7 , фактичний час затримання: 16.03.2015 о 20 год. 25 хв. (а.м.220-223 т.2);
		- заява про залучення адвоката ОСОБА_9 в якості захисника ОСОБА_7 (а.м.224 т.2);
		- договір про представництво інтересів клієнта, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_62 (а.м.225 т.2);
		- протокол прийняття згоди підозрюваного на залучення захисника від 17.03.2015 року (а.м.226-227 т.2);
		- постанова слідчого про залучення захисника ОСОБА_9 від 17.03.2015 з додатками (а.м.228-230 т.2);
		- повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, від 17.03.2015 року (а.м.232-236 т.2);
		- копія ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 18.03.2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою щодо ОСОБА_7 (а.м.241-242 т.2);
		- повідомлення про звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв`язку із внесенням застави (а.м.243 т.2);
		- копія квитанції про внесення застави (а.м.244 т.2);
		- зобов`язання ОСОБА_7 після внесення застави (а.м.245 т.2);
		- копія ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 01.04.2015 року про залишення без змін ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 18.03.2015 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.м.249-250 т.2);
		- заява ОСОБА_7 про залучення до участі у справі в якості його захисника ОСОБА_51 (а.м.1 т.3);
		- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, договір на представництво інтересів (а.м.2-4 т.3);
		- постанова слідчого про залучення захисника ОСОБА_51 від 19.03.2015 року (а.м.5 т.3);
		- копія ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області про відсторонення від посади ОСОБА_7 від 19.03.2015 року, відповідно до якої, його було відсторонено від посади слідчого СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області строком на 2 місяці (а.м.9-10 т.3);
		- рапорт оперуповноваженого Красноармійського МРВ УСБ України в Донецькій області від 24.03.2015 року, відповідно до якого, ОСОБА_7 , який відсторонений від посади, неодноразово з`являвся за місцем роботи та виконував службові обов`язки. ОСОБА_7 через співробітників Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області може впливати та тиснути на учасників кримінального провадження (а.м.12 т.3);
		- постанова слідчого про призначення службової перевірки за фактом незаконних та протиправних дій слідчого СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 від 23.03.2015 року (а.м.15-16 т.3);
		- копія наказу начальника Головного Управління МВС України в Донецькій області від 19.03.2015 року №595 про проведення службового розслідування щодо факту отримання неправомірної вигоди у розмірі 10000 грн. слідчим СВ Красноармійського МВ ГУМВС в Донецькій області ОСОБА_7 (а.м.18 т.3);
		- копія висновку службового розслідування розслідування за фактом надзвичайної події за участю слідчого СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 від 19.03.2015 року, відповідно до якого, службове розслідування було припинено. ОСОБА_7 звільнено з органів внутрішніх справ (а.м.19-24 т.3);
		- копія наказу ГУ МВС України в Донецькій області №608 від 20.03.2015 року, відповідно до якого, ОСОБА_7 було звільнено з органів внутрішніх справ (а.м.25-27 т.3);
		- заява ОСОБА_7 про відмову від захисника ОСОБА_51 (а.м.29 т.3);
		- протокол прийняття у підозрюваного ОСОБА_7 відмови від захисника ОСОБА_51 від 14.05.2015 року (а.м.30 т.3);
		- постанова слідчого від 19.05.2015 року про уточнення даних досудового розслідування, а саме: в частині знаходження безпосереднього місця одержання підозрюваним ОСОБА_7 16.03.2015 року у автомобілі ОСОБА_10 від останньої грошових коштів у якості неправомірної вигоди  стоянка біля заднього входу до адміністрації будівлі Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Горького, буд. 20 (а.м.31-32 т.3);
		- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 за ч.3 ст.368 КК України від 21.05.2015 року (а.м.33-37 т.3);
		- протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 21.05.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 (а.м.38-43 т.3);
		- копія функціональних обов`язків слідчого відділення з розслідування кримінальних правопорушень вчинених проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканності особи ОСОБА_7 від 02.01.2015 року (а.м.83 т.3);
		- повідомлення слідчого про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів від 21.05.2015 року (а.м.85-86 т.3);
		- протокол про надання доступу підозрюваному ОСОБА_7 до матеріалів досудового розслідування від 21-22 травня 2015 року (а.м.87-96 т.3);
		- повідомлення ОСОБА_7 про відкриття матеріалів кримінального провадження стороною захисту від 22.05.2015 року (а.м.97 т.2);
		- розписка ОСОБА_7 про отримання паспорту громадянина України серії НОМЕР_22 , виданий Красноармійським МВ ГУМВС України в Донецькій області 06.02.2009 року (а.м.98 т.3);
		- протокол про надання доступу захиснику ОСОБА_9 до матеріалів досудового розслідування від 21-22 травня 2015 року (а.м.99-108 т.3);
		- повідомлення ОСОБА_9 про відкриття матеріалів кримінального провадження стороною захисту від 22.05.2015 року (а.м.109 т.3);
		- контрольні талони про вилучені грошові кошти у сумі 10000 грн. купюрами по 100 та 200 грн. (100 грн.  54 купюри, 200 грн.  24 купюри, всього  78 купюр) (а.м.110, 111 т.3);
		- висновок комплексної судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису та фототехнічної експертизи №3133/4284 від 31.01.2017 року, відповідно до якого, 1. Встановити, яким саме технічним засобом виконані відео зображення у відео файлах «150311_1059.avi», «150316_2022.avi» не представляється можливим, з причини, наведених в дослідницькій частині висновку. 2,4 Відеозаписи у відео файлах «150311_1059.avi», «150316_2022.avi» є копіями, записаними на лазерний ком пакт-диск за допомогою програмного продукту «Nero» та персонального комп`ютера. Визначити експертним шляхом пристрій створення/запису відео файлів не представляється можливим з причин, наведених в дослідницькій частині висновку. 3. Досліджувані відео файли «150311_1059.avi», «150316_2022.avi», які містяться в області даних лазерного ком пакт-диску «Verbatim» DVD-R №МА680Р116075234 2  є копіями, записаними за допомогою персонального комп`ютера. 5,6,10 У відеофайлі «150311_1059.avi», виявлені короткочасні переривання аудіо доріжки, різкі зміни відеорядку та показників таймеру. У відеофайлі «150316_2022.avi» виявлені короткочасні переривання аудіодоріжки. Інших ознак монтажу, змін, переривань у відеофайлах не виявлено. Визначити експертним шляхом природу походження виявлених ознак не представляється можливим через те, що записи є копіями, відповідно визначити чи є виявлені ознаки ознаками монтажу або виникли через фізичні умови запису не представляється можливим. 7,8,9. У відеофайлі «150311_1059.avi» поведінка осіб та маніпуляції з предметами відповідають сюжетам, сценам та темам перемов, однак виявлена невідповідність відеоряду запису звуку, а саме, звук відстає від відеозображення. Визначити природу походження цих невідповідностей експертним шляхом не представляється можливим через те, що записи є копіями. Визначити одночасність запису звуку і відеозображення у відеофайлі «150316_2022.avi», встановити відповідність поведінки осіб та маніпуляцій з предметами зображеним сюжетам, сценам та темам перемов - не представляється можливим, зважаючи на відсутність достатньої кількості візуального матеріалу, придатного для порівняльного дослідження синхронності запису звуку і відеозображення (де не лише чутно, але ще і видно артикуляція губ осіб, що говорять, поведінка дикторів тощо). 11. Ідентифікувати зафіксований у відеозапису «150316_2022.avi» предмет (предмети), який (-і) утримує в руці людина, що знаходиться на водійському місці автомобіля, та який (-і) вона передала чоловіку, що сидить на передньому сидінні автомобіля, та, відповідно, встановити чи є вказані предмети грошовими коштами (пачкою грошових коштів) або іншим предметом (блокнотом з вкладеними в нього папірцями), не представляється можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку (а.м.173-182 т.3); 
		- копія ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецькій області від 04.03.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відео контролю особи у публічно доступних місцях; візуальне спостереження за особою, у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; візуальне спостереження за грошовими коштами в сумі 20000 грн., у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме: мобільних переговорів, смс-повідомлень абонентського номеру НОМЕР_3  у відношенні ОСОБА_7 (а.м.188-189 т.3);
		- копія ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 04.03.2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме: мобільних переговорів, смс-повідомлень абонентського номеру НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_10 (а.м.190-191 т.3);
		- постанова слідчого про проведення контролю за вчиненням злочину від 10.03.2015 року для отримання доказів злочинної діяльності слідчого ОСОБА_7 та повного документування факту вчинення ним злочину  проведення контролю за скоєнням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням грошових коштів, шляхом передачі заявником ОСОБА_10 неправомірної вигоди ОСОБА_7 , а саме заздалегідь ідентифікованих грошових коштів (грошових купюр, заздалегідь помічених хімічною речовиною або з яких зроблено копії) (а.м.192-193 т.3);
		- постанова слідчого від 10.03.2015 року про залучення ОСОБА_10 до участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій (а.м.194 т.3);
		- клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 03.03.2015 року (а.м.195-196 т.3);
		- клопотання слідчого про надання дозволу на проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій від 03.03.2015 року (а.м.197-198 т.3);
		- копія листа слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_63 від 23.10.2017 року, відповідно до якого, в провадженні СВ ВП Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12015050410000245 від 03.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.256 КК України. По даному кримінальному провадженню проводиться робота та воно не закривалося. В даному ЄРДР відсутні будь-які матеріали негласних слідчих розшукових дій, оскільки згідно доручення №2289 від 04.02.2015 року дані матеріали повинні бути направленні до СВ Красноармійського МВ, а потім передані до Дружківського ВП (а.м.225 т.3);
		- лист начальника Покровського МРВ 1 Управління СБ України в Донецькій та Луганській областях від 08.11.2017 року, відповідно до якого, Покровським МРВ 1 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях на підставі доручення слідчого СВ Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 від 11.03.2015 року було направлено запит до ДКР СБ України з проханням щодо надання легалізованих матеріалів стосовно ОСОБА_10 (оптичного диску, стенограм, та такого іншого) на адресу Управління СБ України в Донецькій області. До теперішнього часу зазначені матеріали на адресу 1 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях не надходили. Повторних запитів не спрямовувалось у зв`язку зі зміною підслідності кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 . В разі отримання легалізованих матеріалів ОТЗ стосовно ОСОБА_10 вони були б направлені на адресу ініціатора запиту  ОСОБА_7 (а.м.232 т.3);
		- копія постанови про заміну та визначення групи прокурорів від 12.03.2018 року (а.м.177-178 т.4);
		- копія постанови про зміну групи прокурорів від 21.02.2020 року (а.м.229-230 т.4);
		Відповідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		За ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з положеннями ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого або в разі надходження заяви повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст.9 КПК України.
		Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 був повідомлений про підозру та обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Однак під час судового розгляду прокурор на підставі ст.338 КПК України, змінив йому обвинувачення на ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 та ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України.
		Судом не встановлено в матеріалах кримінального провадження постанов керівника органу досудового розслідування про призначення слідчих для здійснення досудового розслідування, але наявні доручення начальника слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_64 від 02.03.2015 та начальника першого слідчого відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_65 про проведення досудового розслідування відповідним слідчим. 
		Згідно зі ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Однак за змістом пунктів 8, 17 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу керівник органу досудового розслідування і слідчий є самостійними суб`єктами, повноваження яких визначені в окремих статтях КПК  39 та 40. Положення ст. 110 КПК не містять імперативних приписів про те, що керівник органу досудового розслідування приймає своє рішення у формі постанов. Повноваження керівника органу досудового розслідування визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, у формі письмового «доручення», яке містить ті самі реквізити, що й постанова, зокрема: посада особи керівника органу досудового розслідування, час і місце складання доручення, підстави для його винесення (статті 39, 214 КПК), номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію та вказівки щодо проведення якісного, ефективного і оперативного досудового розслідування, не суперечить вимогам ст. 39 КПК і є достатнім документом для наділення такого слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні.
		Прийняття рішення саме у такій письмовій формі, а не у формі постанови не свідчить, що досудове розслідування здійснювалося неуповноваженою особою і що отримані під час такого розслідування докази є недопустимими на цих підставах. 
		Тому, суд не вважає істотним порушенням вимог процесуального закону визначення керівниками органу досудового розслідування слідчих на підставі процесуального документа  доручення. 
		Згідно з витягом з ЄРДР від 03.03.2015 у кримінальному провадженні № 42015050000000105 відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.368 КК України були внесені 02.03.2015 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень з наступною фабулою: співробітник ГУМВС України в Донецькій області вимагає в громадян грошові кошти за непритягнення останніх до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.256 КК України (а.с.75 т.1). Цими матеріалами правоохоронних органів виявилися супровідний лист заступника начальника Управління служби безпеки України в Донецькій області  начальника ГВ БКОЗ УСБ України в Донецькій області ОСОБА_66 від 02.03.2015 № 56/3/13-83/11/91 на адресу заступника прокурора Донецької області ОСОБА_43 (а.с. 78 т.1), заява ОСОБА_10 від 02.03.2015 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , який вимагає з неї гроші у сумі 20000 грн. за непритягнення її до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 256 КК України та пояснення ОСОБА_10 . Разом з цим в матеріалах кримінального провадження судом не виявлено пояснень ОСОБА_10 і тому дослідити їх зміст виявилося неможливим.
		Отже, окрім заяви ОСОБА_10 від 02.03.2015 судом не встановлено інших відомостей про вимагання ОСОБА_7 з ОСОБА_10 грошових коштів на момент внесення відомостей до ЄРДР. 
		Також у клопотаннях старшого слідчого ОСОБА_67 погодженого старшим прокурором ОСОБА_68 слідчому судді Апеляційного суду Донецької області про надання дозволу на проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій від 03.03.2015 (а.с. 197-198 т.3) та про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 03.03.2015 (а.с.195-196 т.3) зазначено, шо для уникнення можливого покарання за ч.1 ст.256 КК України ОСОБА_10 повинна йому передати 20000 гривень готівкою, після чого він знищить речові докази у кримінальному провадженні. У разі непередачі грошових коштів, він пообіцяв притягнути до кримінальної відповідальності, при цьому в ультимативній формі встановив кінцевий термін передачі 03.03.2015.
		Однак жодних доказів, які б підтверджували наведену у клопотанні інформацію щодо конкретної суми коштів  20000 грн., ультимативного характеру вимоги ОСОБА_7 надати йому грошові кошти у строк до 03.03.2015 та обіцянки притягнути ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності матеріали справи не містять. Навпаки, з показань потерпілої ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_7 її повідомив про те, що справу він направив до Дружківського відділу міліції і там відносно неї буде проводитися подальше розслідування і її повідомлять щодо будь-яких дій по справі. Крім того, на момент внесення відомостей в ЄРДР за ч.3 ст. 368 КК України остаточна сума, умови, строки та спосіб передачі грошових коштів, а також конкретні дії ОСОБА_7 щодо знищення речових доказів взагалі не були ним повідомлені ОСОБА_10 . Згідно протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 року, під час розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_10 в приміщенні та на території Красноармійського ВП ГУ МВС України в Донецькій області від 11.03.2015 року, починаючи з 10:59:45, вбачається, що ОСОБА_10 кілька разів запитує ОСОБА_7 чи може він їй допомогти, чи можливо цю справу «разруліть» та що він їй при останній розмові озвучував суму 15-20. На це ОСОБА_7 їй відповів, що 15-20  це забагато, але її епізод можливо розвалити і що для цього йому треба поспілкуватися з особою, яка може частково знищити її розмову (а.м.95-98 т.2). 
		Тобто вказані обставини свідчать, що станом на 02.03.2015 ОСОБА_7 не вимагав у ОСОБА_10 конкретну суму коштів  20 000 грн., не висував їй вимогу ультимативного характеру надати йому грошові кошти у строк до 03.03.2015 та обіцянку притягнути ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності. Більш того, згідно з роздруківками телефонних з`єднань мобільного телефону заявниці ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 (а.с.41-72 т.2) до 11.03.2015 ОСОБА_7 жодного разу не телефонував ОСОБА_10 , а всі шість розмов в той час відбувалися за ініціативи ОСОБА_10 ..
		Отже, достатня інформація щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення злочину на момент внесення відомостей до ЄРДР була відсутня.
		З показань допитаної в якості потерпілої та свідка ОСОБА_10 вбачається, що 02.02.2015 р., невідомі люди, з яких п`ятеро в камуфльованій формі у балаклавах та двоє у цивільному одязі відвезли її в підвальне приміщення, де вона перебувала з зав`язаними очима протягом 27 годин. ЇЇ опитували щодо наявності знайомих у складі т.з. «ДНР» та з`ясовували чому вона телефонувала на вказану «гарячу лінію». Після цього 03.02.2015 близько 17-18 год.00хв. вони ж привезли її до Красноармійського відділу міліції. ЇЇ чоловіку - свідку ОСОБА_26 також достеменно невідомо хто саме забирав його дружину, але вважає, що це могли бути працівники СБУ.
		Одночасно з цим, при дослідженні відеофайлів на диску DVD-R № 101, який є додатком до Протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 (а.с.95-98 т.2), ОСОБА_10 у розмові з ОСОБА_69 на 11:12:30 підтверджує, що перебувала у співробітників СБУ, з чого можна дійти висновку, що саме співробітники СБУ утримували її упродовж 02-03 лютого 2015. 
		Також ОСОБА_10 під часдопитів всуді стверджувала,що звернуласядо працівниківСБУ вкінці лютого2015,оскільки пересталадовіряти ОСОБА_7 .Це відбулосяпісля того,як ОСОБА_7 запропонував їйвирішити питанняза 10000грн.та післязустрічі натериторії Мирноградськоїлікарні вприсутності їїчоловіка ОСОБА_26 .Після вказаноїрозмови їїчоловік сказав,що їїхочуть розвестина гроші.Її обурили«торги» з ОСОБА_7 щодо сумигрошей,а такожситуація,коли молодийспівробітник поліції,який єдержслужбовцем ,вимагає віднеї хабаря,при цьомуу великомудля неїрозмірі. Вона зрозуміла, що ОСОБА_7 нічим не допоможе з її справою і вирішила звернутися до СБУ.
		Однак розмова про 10000, які нібито показав на телефоні ОСОБА_7 на задньому дворі Красноармійського відділу міліції та зустріч в присутності її чоловіка ОСОБА_26 на території Мирноградської лікарні відбулися в один день  11.03.2015, і це підтверджується не тільки показаннями ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_26 , а й Протоколом про результати аудіо- відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 (а.с.95-98 т.2), Протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30.03.2015, роздруківками телефонних з`єднань мобільного телефону заявниці ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 (а.с.41-72 т.2) та Протоколу огляду від 28.04.2015 (а.с.73-85 т.2). Тобто, у разі правдивості показань ОСОБА_10 , вона мала б звернутися до СБУ тільки після 11 березня 2015. Проте, заява ОСОБА_70 про притягнення ОСОБА_7 до відповідальності датована 02.03.2015, ще за десять днів до того як відбулися ті події, на які посилається вона та свідок ОСОБА_26 , і які на їх думку стали підставами для звернення до СБУ.
		Крім того, як стверджувала сама ОСОБА_10 під час її допиту в якості свідка, вона за власної ініціативи приїхала до будівлі міліції у м. Покровськ, де з`ясувала у людей у формі знаходження СБУ і почала самостійно підніматися сходами на третій поверх. По дорозі її зустрів співробітник СБУ ОСОБА_27 , показав їй своє посвідчення, після чого вони спустилися на вулицю, і вона розповіла йому про ситуацію з ОСОБА_7 . ОСОБА_27 узяв її номер телефону і сказав, що пізніше їй зателефонує. Він передзвонив їй через день і вони зустрілися на вулиці в м. Покровськ. Наступного разу вона зустрілася з працівником СБУ разом зі своїм чоловіком біля кінотеатру у м. Покровськ. Працівник СБУ пояснив їй, що ОСОБА_7 їй нічим не допоможе і нічого не зможе зробити з диском. Його слова насторожили ОСОБА_10 , і вона зрозуміла, що це буде хабар і тому вирішила написати заяву. При допиті в якості потерпілої ОСОБА_10 повідомила, що звернулася на третьому поверсі СБУ безпосередньо до ОСОБА_27 і наступного дня він з нею зв`язався і вона в цей день, можливо, написала заяву про вчинення кримінального правопорушення.
		Отже, після першого звернення до СБУ у ОСОБА_10 відбулося щонайменше дві-три зустрічі зі співробітником СБУ ОСОБА_27 до того як вона написала заяву від 02 березня 2015.
		Втім, суд звертає увагу, що хоча ОСОБА_10 і стверджувала, що написала заяву по притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності від 02.03.2015 (а.с.79 т.1), але рукописний почерк зазначеної заяви кардинально відрізняється від рукописного почерку написаної нею заяви про залучення до проведення НСРД від 03.03.2015 (а.с.84 т.1) та пояснень від 03.02.2015 у кримінальному провадженні №12015050410000245 від 03.02.2015 (а.с.183-186 т.1). Більш того, рукописний почерк у заяві від 02.03.2015 (а.с.79 т.1) має візуальну схожість з почерком особи, яка складала Протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30.03.2015 (а.с.87-94 т.2), про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 (а.с.95-98 т.2), про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 17.03.2015 (а.с.99-101 т.2), а саме: о/у 1 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_71 .
		Крім того, неодноразові звернення ОСОБА_10 до ОСОБА_7 у лютому 2015 після проведення останнім з нею слідчих дій були її виключною ініціативою і були пов`язані, за її словами, зацікавленістю та переживаннями щодо руху та результатами кримінального провадження, яке стосувалося її дій, пов`язаних з телефонуванням на «гарячу лінію» ДНР. Про вказане свідчать не тільки показання обвинуваченого, а й показання потерпілої та свідка ОСОБА_11 , а також роздруківки телефонних з`єднань мобільного телефону заявниці ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 (а.с.41-72 т.2), відповідно до якої у лютому 2015 відбулося п`ять з`єднань між телефонами ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а саме: 06.02.2015 о 15год.55хв., 16.02.2015 о 06год.44хв., 24.02.2015 о 10год.40хв., 24.02.2015 о 14год.58хв., 24.02.2015 о 16год.14хв., і усі вони відбувалися за ініціативи ОСОБА_10 . Також за ініціативи ОСОБА_10 відбулася і їх особиста зустріч, що пройшла біля Красноармійського відділу міліції після 16год.00хв. 24 лютого 2015.
		Однак, під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_10 заявила, що їй невідомо про результати кримінального провадження стосовно неї, і вона цим більше ні в кого не цікавилася. Свідку ОСОБА_26 також невідомо, на якій стадії знаходиться вказане кримінальне провадження відносно його дружини і його це провадження не цікавить.
		Отже, суд відмічає, що на початку розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_10 , вона постійно була зацікавлена та регулярно зверталася до ОСОБА_7 з метою з`ясування результатів розслідування вказаного кримінального провадження. Однак після того як відбулося затримання ОСОБА_72 , вона та і її чоловік втратили будь-який інтерес до цього провадження. Також при допиті ОСОБА_37 в якості свідка вона показала суду, що їй стало відомо у березні 2015 від ОСОБА_27 , що кримінальне провадження стосовно неї закрито. 
		У той же час, з листа слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_63 від 23.10.2017 року (а.м.225 т.3) вбачається, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12015050410000245 від 03.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.256 КК України не закрите і в ньому відсутні будь-які матеріали негласних слідчих розшукових дій. Також у листі начальника Покровського МРВ 1 Управління СБ України в Донецькій та Луганській областях від 08.11.2017 року (а.м.232 т.3), зазначено, що до ДКР СБ України було направлено запит щодо надання легалізованих матеріалів стосовно ОСОБА_10 (оптичного диску, стенограм, та такого іншого), але до теперішнього часу зазначені матеріали на адресу 1 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях не надходили, повторних запитів не спрямовувалось.
		Аналізуючи усукупності зазначеніобставини,суд схильнийвважати,що ОСОБА_10 перебувала упевній залежностівід працівниківСБУ відмоменту перевезенняїї зквартири ум.Мирноград уневідоме їйпідвальне приміщення,де вонаутримувалася упродовж27годин ідопитувалася відноснотелефонного дзвінкана «гарячулінію» ДНР.Саме томувона повідомлялав суді,що їйнібито невідоміособи,які їїутримували втой період.Крім того,з цимже пов`язуєтьсяневідображення уПротоколі прорезультати аудіо-,відеоконтролю місця(заособою)від 12.03.2015(а.с.95-98т.2)оперативним співробітникомСБУ ОСОБА_73 ,який складаввказаний протокол, фактичноїрозмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 ,яка міститьсяна диску DVD-R № 101 на 11:12:30 щодо її перебування у співробітників СБУ. Тобто, ОСОБА_10 та відповідні співробітники СБУ усіляко приховували свої узгоджені дії до початку офіційного звернення ОСОБА_10 з заявою до СБУ та внесення відомостей до ЄРДР за ч.3 ст.368 КК України. 
		В сукупності з вказаними обставинами, а також неможливістю ОСОБА_10 та її чоловіка свідка ОСОБА_26 логічно пояснити чому вона звернулася до СБУ, а не до іншого правоохоронного органу, та які були причини такого звернення станом на 02.03.2015, відсутність у ОСОБА_10 будь-якої зацікавленості з приводу результатів кримінального провадження стосовно неї після затримання ОСОБА_7 , а також непередання ДКР СБ України легалізованих матеріалів стосовно ОСОБА_10 (оптичного диску, стенограм, та такого іншого) до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12015050410000245 від 03.02.2015 за ч.1 ст.256 КК України стосовно ОСОБА_10 , суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 перебувала під дієвим контролем співробітників СБУ щонайменше з 02 лютого 2015 і саме з цього часу усі її дії, пов`язані з ОСОБА_7 узгоджувалися та керувалися співробітниками вказаного правоохоронного органу, тобто ще до початку підготовки та вчинення кримінального правопорушення.
		Також з роздруківки телефонних з`єднань мобільного телефону заявниці ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 (а.с.41-72 т.2) вбачається, що за увесь період з 04 лютого 2015 по 27 березня 2015 між ними відбулося 23 телефонних з`єднання, з яких 17 було здійснено за ініціативи ОСОБА_10 , а саме: 06.02.2015 о 15год.55хв., 16.02.2015 о 06год.44хв., 24.02.2015 о 10год.40хв., 24.02.2015 о 14год.58хв., 24.02.2015 о 16год.14хв., 03.03.2015 о 15год.47хв.; 11.03.2015 о 10год.25хв.; 11.03.2015 об 11год.01хв.; 11.03.2015 о 20год.27хв.; 11.03.2015 о 20год.50хв.; 11.03.2015 о 20год.59хв.; 13.03.2015 о 12год.12хв.; 13.03.2015 о 12год.13хв.; 13.03.2015 о 12год.14хв.; 16.03.2015 о 11год.48хв.; 16.03.2015 о 18год.17хв.; 16.03.2015 о 20год.22хв., а також було здійснено 6 з`єднань за ініціативи ОСОБА_7 , а саме: 11.03.2015 о 10год.28хв.; 11.03.2015 о 12год.23хв.; 11.03.2015 о 20год.05хв.; 16.03.2015 о 18год.00хв.; 16.03.2015 о 19год.32хв.; 16.03.2015 о 20год.11хв.
		Крім того, між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відбулися чотири особисті зустрічі, а саме: 24.02.2015 після 16год.14хв. біля Красноармійського відділу міліції - за ініціативи ОСОБА_10 ; 11.03.2015 після 11год.00хв. у приміщенні та на території Красноармійського відділу міліції  за ініціативи ОСОБА_10 ; 11.03.2015 після 21год.00хв. на території Мирноградської лікарні за ініціативи ОСОБА_7 ; 16.03.2015 після 20год.22хв. біля будівлі Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за ініціативи ОСОБА_7 при передачі грошей.
		Як стверджує у своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_7 після зустрічей з ОСОБА_10 3 та 4 лютого 2015, вона телефонувала йому ще кілька разів, приїжджала до нього та цікавилася ходом розслідування кримінального провадження. Він їй казав, що справу передає за територіальністю. Крім того, одного разу вона навіть запропонувала йому вирішити питання з кримінальним провадженням шляхом надання неправомірної вигоди, а він відповів, що таким не займається і порадив їй звернутися до когось іншого  керівництва чи співробітників СБУ та залучити адвоката. Коли ж вона запитала у нього: «Скільки це може коштувати?» Він відповів, що не знає і жартівливо добавив: «Можливо 50, 40 чи 30 тисяч або як ви там домовитеся».
		Сама ж ОСОБА_10 під час своїх допитів в суді в якості свідка та потерпілої також показала, що за своєю ініціативою телефонувала та зустрічалася з ОСОБА_7 .. Її цікавила кримінальна справа щодо неї, оскільки її дуже бентежила невизначеність. ОСОБА_7 їй казав, що справу направлено до міліції м. Дружківки, відносно неї буде проводитися розслідування і її повідомлять щодо будь-яких дій по справі.. Вона у нього запитувала: «Як можливо «вирішити» її справу та цю ситуацію, і взагалі що їй далі робити?» Конкретну суму грошових коштів вона ОСОБА_7 не пропонувала, оскільки не знала скільки це може коштувати. Грошей у неї не було, бо в той час вона була безробітна, і яким чином ОСОБА_7 мав «вирішити» цю ситуацію, ОСОБА_10 пояснити суду не змогла. 
		Тобто, з поведінки ОСОБА_10 беззаперечно вбачається, що вона, будучи повідомленою ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження до Дружківського відділу міліції, продовжувала активно цікавитися можливістю «вирішити» справу саме у ОСОБА_7 , явно проявляла ініціативу та просила у ОСОБА_7 допомоги щодо такого «вирішення». При цьому вона усвідомлювала, що допомога ОСОБА_7 має вартісний характер, оскільки в судовому засіданні чітко сказала, що грошей ОСОБА_7 вона не пропонувала, оскільки не знала, скільки це може коштувати. Тобто, з самого початку вона намагалася чинити на ОСОБА_7 такий вплив, що спонукав його до вчинення злочину. Це ж підтверджується і зафіксованими між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 розмовами від 11 березня 2015 року у Протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30.03.2015 (а.с.87-94т.2) та у Протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 (а.с.95-98 т.2). Зокрема, ОСОБА_74 спочатку зателефонувала ОСОБА_7 і попрохала його про зустріч з метою поспілкуватися по своєму питанню, оскільки вона нібито перебуває у місті проїздом у своїх справах, на що ОСОБА_7 погодився. Після цього вона прийшла до нього в кабінет, і він запропонував їй присісти. Однак ОСОБА_10 йому натякнула, що треба поспілкуватися не в кабінеті, після чого вони пішли до місця для куріння. Розмову почав ОСОБА_7 на тему, що не пов`язана зі справою ОСОБА_10 , але вона швидко перейшла на іншу тему, яка її більш цікавила про можливість «разрулити» її справу, і що він при минулій зустрічі їй розповідав про суму 15-20. Під час цієї розмови ОСОБА_10 неодноразово задавала питання ОСОБА_7 щодо можливості надання їй допомоги, прохала поспілкуватися з кимось чи звести її з особами, які можуть це зробити та допомогти їй у знищенні доказів. Також вона вживала фрази, що свідчать про спонукання до почуттів ОСОБА_7 , вказувала на свої переживання, а саме, що вона не їсть і не п`є, має дітей і їй це не потрібно, своїх батьків вона про це не повідомляла, щоб не травмувати їх. Крім того, під час розмови повідомила ОСОБА_7 , що зайняла гроші у мами та що розмовляла з чоловіком, і він їй казав про тривалість часу поки це буде відбуватися і що можливо слід простіше. 
		Тобто, ОСОБА_10 у розмові навмисно підвищувала рівень наполегливості, спонукаючи ОСОБА_7 до вчинення кримінально караних дій. За підтримки правоохоронних органів, вона впливала на обвинуваченого ОСОБА_7 шляхом телефонних розмов, призначення зустрічей, під час яких просила про допомогу, впливала на почуття обвинуваченого щодо своїх переживань, згадувала своїх дітей та батьків, яких не хотіла травмувати, згадувала чоловіка, який пропонував їй простіше вирішити справу, а також створювала впевненість у ОСОБА_7 своєї платоспроможності, хоча в суді показала, що грошей у неї не було, оскільки вона була безробітна.
		Відповідно до практики, сформованої Європейським судом з прав людини (рішення у справах Teixeira de Castro проти Португалії, 09.06.1998, Ramanauskas проти Литви, 05.02.2008, Khudobin проти Російської Федерації, №59696/00, Bannikova проти Російської Федерації, 04.11.2010, №18757/06, Taraneks проти Латвії, 02.12.2015), необхідно з`ясувати, чи було б зазначене правопорушення вчинене без втручання влади.
		Так, згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд у випадку використання таємних агентів Суд насамперед перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим задля свого захисту («процесуальний критерій провокації») (пункти 37, 51 рішення у справі «Банніков проти Росії» від 04 листопада 2010 року, заява № 18757/06).
		Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти  працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання  не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке вона в іншому випадку не вчинила би, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне правопорушення (пункт 55 рішення у справі «Раманаускаспроти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).
		З огляду на викладені вище обставини справи, суд вважає, що потерпіла ОСОБА_10 ще до внесення відомостей до ЄРДР, маючи беззаперечну залежність у зв`язку із порушенням відносно неї кримінального провадження за ч.1 ст. 256 КК України, виступала у даному кримінальному провадженні як «агент держави», а співробітники СБУ зініціювали проведення розслідування відносно ОСОБА_7 без достатньої на той час інформації . При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що провадження відносно ОСОБА_7 було зареєстровано та слідчі дії розпочато за відсутності об`єктивних відомостей про вчинення ОСОБА_7 злочину, а під час здійснення оперативних заходів органи досудового розслідування не виявляли необхідної пасивності, а, отже, відносно обвинуваченого була здійснена провокація правоохоронних органів, оскільки суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, шо ОСОБА_7 було б вчинено злочин без втручання з боку правоохоронних органів. 
		Положеннями ч.3 ст. 271 КПК України встановлено, що під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Відтак усі отриманні шляхом провокації докази не можуть бути використані у судочинстві і є недопустимими. 
		Критично суд оцінює і показання потерпілої ОСОБА_10 , яка, на думку суду, перебувала під дієвим контролем співробітників СБУ також і під час судового розгляду, оскільки кримінальне провадження відносно неї не було закрито, а легалізовані матеріали оперативно технічних заходів слідчому не направлені і знаходяться в ДКР СБ України, що об`єктивно утворює залежність ОСОБА_10 від рішення уповноважених співробітників СБУ направляти чи не направляти вказані матеріали.
		Також придослідженні матеріалівкримінального провадження,якими сторонаобвинувачення обґрунтовуєвинуватість ОСОБА_7 ,судом встановленіістотні порушення прав людини і основоположних свобод.
		Положеннями ч.ч. 1,2 статті 246 КПК України встановлено, що негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		Згідно з ч.4 ст.246 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
		У ч.6 ст.246 КПК України вказано, що проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах як контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину.
		Спільним Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 була затверджена Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (далі - Інструкція), відповідно до п. 1.12.4 якої, імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створять у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.
		Відповідно до ст. 251, 271 КПК України постанова повноважного прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом імітування обстановки злочину повинна містити, серед іншого: початок, тривалість і мету негласної слідчої дії; відомості про особу, яка буде проводити негласну слідчу дію; обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинили в інший спосіб; виклад обставин, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої дії провокування особи на вчинення злочину; вказівку про застосування спеціальних імітаційних засобів.
		Згідно з ч.1 ст. 273 КПК України, за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. 
		Отже, з дослідженої Постанови прокурора прокуратури Донецької області ОСОБА_75 №208 т від 10.03.2015 року вбачається проведення у кримінальному провадженні № 42015050000000105 від 02.03.2015 контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням грошових коштів шляхом передачі заявником ОСОБА_10 неправомірної винагороди ОСОБА_7 , а саме заздалегідь ідентифікованих грошових коштів (грошових купюр заздалегідь помічених хімічною речовиною або з яких зроблено копії). із використанням аудіо, відеозапису, фотографування та застосуванням спеціальних технічних засобів для спостереження. 
		Також відповідно до постанови старшого слідчого ОСОБА_42 № 207 т від 10.03.2015 до проведення НСРД у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню № 42015050000000105 від 02.03.2015 залучено ОСОБА_10 .
		Відповідно до листа заступника начальника Головного управління  начальника ГВ БКОЗ ОСОБА_76 від 10.03.2015 року (а.м.85 т.1), грошові кошти у сумі 10 000 грн., направлені старшому слідчому прокуратури Донецької області ОСОБА_42 для використання в рамках кримінального провадження № 42015050000000105 від 02.03.2015 
		Надалі ці грошові кошти були оглянуті слідчим ОСОБА_19 , переписані серії та номери купюр, виконанні їх світлокопії, і після цього надані заявнику ОСОБА_10 для подальшого їх використання в якості заздалегідь ідентифікованих засобів під час проведення контрою за вчиненням злочину, про що був складений Протокол огляду від 16.03.2015 року (а.м.100-120 т.1).
		Згідно з ч. 4 ст. 271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
		Також відповідно до п.4.1 вказаної вище Інструкції протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.
		Однак досліджені судом матеріали кримінального провадження не містять протоколу про результати контролю за вчиненням злочину, як це передбачено ч. 4 ст. 271 КПК України.
		Крім того, аудіо та відео контроль особи стосовно ОСОБА_7 щодо якого були складені протоколи від 12.03.2015 (а.м.95-98 т.2) та від 17.03.2015 (а.с.99-101 т.2) у даному кримінальному провадженні має похідний характер при проведенні іншої негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину, адже саме про це було зазначено у постанові прокурора №208 т від 10.03.2015 року, тобто передбачалося проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів шляхом їх передачі ОСОБА_7 у комплексі із використанням аудіо, відеозапису, фотографування та застосуванням спеціальних технічних засобів спостереження. 
		Відповідно до ч.8 ст. 271 КПК України якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.
		Також відповідно до п. 2.3.1 Інструкції зазначено, що у разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому ст. 248 КПК України.
		Зважаючи, що при проведенні контрою за вчиненням злочину також передбачалося тимчасове обмеження конституційних прав осіб у виді втручання у приватне спілкування, слідчий звернувся до слідчого судді Апеляційного суду Донецької області з клопотаннями про дозволи на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді: аудіо-, відеоконтролю; візуального спостереження за особою, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу абонентських номерів (а.с.195-198 т.3). Ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Донецької області № 454т від 04.03.2015, № 455т від 04.03.2015 (а.с. 188-191 т.3), вказані клопотання були задоволені.
		Разом з цим, судом встановлено, що в порушення вимог ч. 4 ст. 271 КПК України п.4.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні не була здійснена фіксація ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій та дослідження інформації, а саме: не було складено протокол про результати контролю за вчиненим злочином. Наявні в матеріалах справи Протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30.03.2015 (а.с.87-94 т.2), про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 (а.с.95-98 т.2), про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 17.03.2015 (а.с.99-101 т.2) жодним чином не можуть замінити протокол про результати контролю за вчиненим злочином.
		Також відповідно до ч.1 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Згідно з ч.3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. 
		Оскільки положеннями КПК України прямо передбачено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів приймається особою, яка проводить відповідну процесуальну дію, то відповідно до ч.3 ст. 110 КПК України, особа, яка проводить негласну слідчу (розшукову) дію, в тому числі аудіо- відео контроль особи, повинна винести відповідну постанову про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів. При цьому, слідчий повинен був вказати у цій постанові ідентифікаційні ознаки технічних засобів, які будуть використані під час проведення процесуальної дії. Після цього, має бути оформлений і протокол про вручення особі технічних засобів із зазначенням ідентифікаційних ознак для проведення аудіо, відеоконтролю особи.
		Однак матеріали кримінального провадження не містять постанови про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів та протоколу про вручення технічних засобів ОСОБА_10 , що є істотним порушенням ч.2 ст.104, ч.1 ст. 107 КПК України.
		При цьому вказаний недолік не може бути усунутий наявністю ухвали слідчого судді про проведення аудіо, відеоконтролю особи, оскільки рішення про реалізацію наданого дозволу приймається слідчим чи прокурором і сама ухвала слідчого судді також не містить ідентифікаційних ознак технічних засобів, які були використані під час проведення процесуальної дії аудіо, відеоконтролю особи.
		Відповідно до ч.3 ст. 252 КПК України, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		Натомість, наявні у справі протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30.03.2015 (а.с.87-94 т.2), про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 (а.с.95-98 т.2), про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 17.03.2015 (а.с.99-101 т.2) мають наступні штампи Управління Служби безпеки України в Донецькій області № 56/3-1157т від 22.04.2015, № 56/3-1158т від 22.04.2015 та № 56/3-1159т від 22.04.2015 відповідно. Вказане свідчить про виготовлення цих протоколів тільки 22.04.2015, після чого вони були передані прокурору. Тобто, передання протоколів відбулося суттєво пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення негласних слідчих (розшукових) дій, а це є істотним порушенням вимог ч.3 ст. 252 КПК України.
		Крім того, з огляду на ч.6 ст. 246 КПК України та п.3.1 Інструкції, проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи відповідних правоохоронних та контролюючих органів. 
		Згідно з п.3.2 Інструкції порядок надання доручень на проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлюється цією Інструкцією.
		Відповідно до п.п.3.3-3.4 Інструкції слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходяться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України). До доручення слідчого, прокурора додається ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії чи постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
		Згідно з п.п. 3.4.1-3.4.2 Інструкції доручення складається у двох примірниках на офіційному бланку органу досудового розслідування чи прокуратури відповідного рівня. Доручення повинно бути мотивованим, містити інформацію, яка необхідна для його виконання, чітко поставлене завдання, що підлягає вирішенню, строки його виконання, визначати конкретного прокурора, якому слід направляти матеріали в порядку, передбаченому ст. 252 Кримінального процесуального кодексу України. Оперативний підрозділ не має права передоручати виконання доручення іншим оперативним підрозділам. У дорученні також може визначатись порядок взаємодії між слідчим, прокурором і уповноваженим оперативним підрозділом, а також терміни складання протоколів про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії або її проміжного етапу.
		У той же час, досліджені судом матеріали кримінального провадження не містять доручень від слідчого уповноваженому оперативному підрозділу Служби безпеки України в Донецькій області на проведення негласних слідчих (розшукові) дій, а відтак оперуповноважений 1 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_77 , який складав Протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30.03.2015 (а.с.87-94 т.2), про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 (а.с.95-98 т.2), про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 17.03.2015 (а.с.99-101 т.2) діяв всупереч ч.6 ст.246 КПК України і не мав на це відповідних повноважень. Це ж стосується і заступника начальника Головного управління  начальника ГВ БКОЗ ОСОБА_76 , який відповідно до листа від 10.03.2015 року (а.м.85 т.1), направив грошові кошти у сумі 10 000 грн., старшому слідчому прокуратури Донецької області ОСОБА_42 для використання в рамках кримінального провадження № 42015050000000105 від 02.03.2015, які в подальшому використовувалися в якості заздалегідь ідентифікованих грошових коштів під час вчинення імітування обстановки злочину. 
		Крім того, під час попереднього судового розгляду в іншому складі суду за клопотанням сторони захисту судом була призначена комплексна судова криміналістична експертиза відео-, звукозапису та фототехнічна експертиза. 
		Відповідно до висновку експертизи №3133/4284 від 31.01.2017 року Харківського НДІІСЕ ім. засл. Професора ОСОБА_78 (а.м.173-182 т.3), встановлено, що досліджувані відеофайли «150311_1059.avi», «150316_2022.avi», що містяться на DVD-R диску № 101 є копіями, записаними на лазерний компакт-диск за допомогою програмного продукту «Nero» та персонального комп`ютера. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
		Згідно ч. 2 та 4 ст. 252 КПК України, проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів; прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності і допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
		Отже, враховуючи висновок експертизи №3133/4284 від 31.01.2017 року Харківського НДІІСЕ ім. засл. Професора ОСОБА_78 (а.м.173-182 т.3) суд приходить до висновку, що відеофайли «150311_1059.avi», «150316_2022.avi», що містяться на DVD-R диску № 101 отримані з порушенням вимог ст.ст.99, 252 КПК України і не можуть використовуватися як належний доказ, що здатний своїм змістом встановлювати факти і обставини, що мають значення для кримінального провадження, а відтак і самі протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 (а.с.95-98 т.2), про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 17.03.2015 (а.с.99-101 т.2) складені за наявності вказаних істотних процесуальних порушень.
		Також в матеріалах кримінального провадження міститься Протокол огляду місця події від 16.03.2015 року з фототаблицею та двома DVD-R дисками з відеозаписом огляду (а.с.121-132 т.1), відповідно до якого слідчим ОСОБА_19 у період часу з 20 год. 25 хв. по 22 год. 30 хв. за адресою: м. Красноармійськ, вул. Фрунзе,7 між будівлями Красноармійського міського суду та Красноармійського міського відділу міліції проведено огляд автомобіля бордового кольору марки ВАЗ 2107 зі спеціальним державним знаком синього НОМЕР_4 , під час якого в автомобілі під лівим сидінням (місце водія) на килимку вилучено грошові кошти в національній валюті купюрами номіналом 100 та 200 гривень скріплені гумовою стрічкою, інші речі, які не мають відношення до кримінального провадження, добровільно видані особисті речі ОСОБА_7 - 2 мобільні телефони, посвідчення працівника міліції, ключі на зв`язці, особистий жетон, 6 гривень, печатку, флеш-накопичувач, кабель, добровільно видані особисті речі ОСОБА_49 - посвідчення працівника міліції, посвідчення водія, ключі на зв`язці, паспорт, ідентифікаційний код, шість листків із записами, один лейкопластир, одна візитна карточка, одна банківська карточка, шість гривень сімдесят п`ять копійок, чорна ручка, запальничка, телефон НТС, особиста табельна зброя Чекурди С.І. ПМ з двома магазинами та шістнадцятьма набоями. Виявлене під час огляду вилучено та опечатано. 
		Відповідно до вимог ст. 13 КПК не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Положеннями ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті, тобто лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
		Відповідно до ч. 2 вказаної статті під іншим володінням особи розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
		За вимогами ч 2 ст. 234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Згідно з приписами ст. 237 КПК вказана слідча (розшукова) дія здійснюється за правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Вказану слідчу (розшукову) дію було проведено слідчим ОСОБА_19 16 березня 2015 року у період часу з 20 год. 25 хв. по 22 год. 30 хв., і її єдиною метою було виявлення предмету злочину. В ході проведення огляду місця події в автомобілі під лівим сидінням (місце водія) на килимку вилучено грошові кошти в національній валюті купюрами номіналом 100 та 200 гривень скріплені гумовою стрічкою. 
		Тобто проведений слідчим огляд місця події фактично був обшуком, який за приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.
		З дослідженихматеріалів кримінальногопровадження вбачається,що зклопотанням продозвіл на проведенняогляду (обшуку)транспортного засобу ВАЗ 2107 зі спеціальним державним знаком синього кольору 1348, яким керував ОСОБА_39 , сторона обвинувачення до слідчого судді не зверталася. Будь-якого дозволу на проведення огляду транспортного засобу з боку особи, яка ним володіє, матеріали провадження також не містять. Відсутність заперечень щодо проведення огляду транспортного засобу сама по собі не може свідчити про правомірність дій працівників правоохоронного органу в ході проведення слідчої (розшукової) дії та його добровільну згоду на такий огляд.
		Отже, огляд місця події проведений 16 березня 2015 не відповідає вимогам ст.ст.233-234 КПК України.
		Крім того, додаток до протоколу огляду місця події від 16.03.2015 у вигляді фототаблиці виконаний слідчим ОСОБА_79 , а не слідчим ОСОБА_19 , який здійснював огляд, що суперечить вимогам ч.1 ст.105 КПК України, відповідно до якої особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. 
		Також необхідно відзначити, що згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.03.2015 року (а.м.220-223 т.2), ОСОБА_7 , фактично був затриманий о 20 год. 25 хв. 16.03.2015 відповідно до ч.4 ст.208 КПК України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, яка, в тому числі, затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Отже, з 20год.25хв. 16.03.2015 ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного, оскільки фактично був затриманий за підозрою у вчиненні злочину.
		Згідно з ч. 8 ст. 42 КПК України підозрюваному, обвинуваченому вручається пам`ятка про його процесуальні права та обов`язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення. 
		Разом з цим, з Протоколу огляду місця події від 16.03.2015 року з фототаблицею та двома DVD-R дисками з відеозаписом огляду (а.с.121-132 т.1), вбачається, що вказану слідчу дію проведено у період часу з 20 год. 25 хв. по 22 год. 30 хв. тобто вже після фактичного затримання ОСОБА_7 та набуття ним статусу підозрюваного, але права та обов`язки передбачені ч. 4 ст. 208 КПК України йому в цей період часу не роз`яснювалися. Також з відеозапису проведеного огляду вбачається, що ОСОБА_7 задавалися питання, але і в цей час йому не роз`яснювалося право мати захисника (ч.1 ст. 48 КПК України) та право забезпечити його участь у проведенні подальших процесуальних діях, або ж прийняти відмову від захисника, про що скласти відповідний протокол та право зберігати мовчання. 
		Сукупність досліджених в суді вищезазначених фактичних даних обумовлює висновок суду про порушення права обвинуваченого на захист при його затриманні, подальшому проведенні огляду місця події від 16.03.2015 року, вилученні грошових коштів та інших речей та документів. Тобто, фактично було порушено порядок отримання доказів при обмеженні права ОСОБА_7 на захист, що є істотним порушенням прав та свобод людини.
		Таким чином під час проведення досудового розслідування стороною обвинувачення були порушені вимоги ст.20, ч.1 ст.48, ст.99, ч.2 ст.104, ч.1 ст.105, ч.1 ст. 107, ст.ст.233-234, ч.6 ст.246, ч.3 ст. 252, ч. 4 ст. 271 КПК України.
		Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно з ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Положеннями ч.2 ст.87 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
		1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
		2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
		3) порушення права особи на захист;
		4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
		5) порушення права на перехресний допит;
		Отже, суд вважає, що докази надані стороною обвинувачення отримані з істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, а тому заявлене стороною захисту клопотання про визнання доказів недопустимими підлягає задоволенню.
		Зокрема, через провокацію злочину та суттєве порушення процесуальних дій при проведенні та фіксації результатів негласних слідчих (розшукових) дій та дослідження інформації, а також порушенні права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 під час його затримання та проведення огляду місця події, суд вважає за необхідне визнати недопустимими наступні докази:
		-    Протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30.03.2015 (а.с.87-94т.2);
		-     Протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 12.03.2015 (а.с.95-98 т.2);
		-    Протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 17.03.2015 (а.с.99-100 т.2);
		-    Відеофайли «150311_1059.avi», «150316_2022.avi», що містяться на DVD-R диску № 101 (а.с.101 т.2);    
		-    Протокол огляду місця події від 16.03.2015 року з фототаблицею та двома DVD-R дисками з відеозаписом огляду (а.с.121-132 т.1) та усі речові докази, які були вилучені під час проведення огляду, і зокрема:
		-    грошові кошти на загальну суму 10 000 грн. купюрами номіналом 100 грн. в кількості 52 штуки, що мають наступні серії та номери: БА 4196574, ЗБ 0771536, КЗ 1899296, ЕШ 5697875, ГЕ 5854965, БМ 2363301, ГЖ 3694435, ВЕ 4686064, ЄА 2459766, ВЖ 7086936, ВЕ 7462873, КМ 3687954, БУ 1958083, ЕФ 3914278, ЕГ 6393502, АЖ 3705073, КК 4589921, ГГ 2181799, ЕЕ 5261207, КЗ 7518607, ЕЗ 1501857, ГВ 9238235, ГБ 9546865, ЗФ 3369200, МЄ 2527368, КК 6077647, АЖ 9298799, БК 8965909, БС 1332755, ЗЄ 4593116, КГ 9046056, ВХ 3602763, ВЕ 1794714, ГФ 8563252, ЕБ 2450653, КП 5374388, ЕЯ 2984390, МЗ 8556954, ВЮ 0800801, КК 4325791, ЕЩ 5969249, КЛ 3976207, КИ 6280046, ЕИ 9279290, ВМ 0229471, ГВ 6136603, ГБ 8318905, МЄ 0193442, ГГ 5153471, КЛ 8673206, ЕА 9888342, ВЦ 4422553, купюрами номіналом 200 грн. в кількості 24 штуки з серіями та номерами: ПА 9310379, ЕЄ 7026328, МА 8378315, ЗЄ 5665257, ЕА 2478870, ЄВ 4358101, ВА 5111891, ЄА 1512723, ПЗ 4396364, МА 4556539, МА 8846667, 33 8350636, ВЖ 1085889, ЕШ 3097914, ЄБ 7715871, МБ 1841310, КК 6126506, КН 6591301, ЕЖ 7387177, ЕЦ 9223492, КВ 0797234, ПД 7040675, МА 4124222, ЕЖ 4829444; 
		-    протокол огляду від 16.03.2015 року з копією грошових коштів, (а.м.100-120 т.1); 
		-    протокол огляду від 25.03.2015 року з фотокопіями грошових коштів та фототаблицею, (а.м.248-250 т.1, 1-24 т.2).
		Усі інші докази у цьому кримінальному провадженні, які не визнані судом недопустимими, не дають правових підстав для кваліфікації дій ОСОБА_7 ні за ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ні за ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		За положеннями ч. 4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з вимогами ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.
		Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши, надані докази, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
		Запобіжний захід у вигляді застави застосований Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 18 березня 2015 до ОСОБА_7 скасувати, а розмір застави  повернути застоводавцю ОСОБА_80 . 
		Цивільний позов на заявлявся.
		Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів,у сумі 5 550,30 грн. - віднести на рахунок держави.
		Питання речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень.
		Скасувати запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_7 та повернути заставодавцю - ОСОБА_50 суму заставі у розмірі 36 540 (тридцять шість тисяч п`ятсот сорок) гривень, які були внесені на депозитний рахунок Краматорського міського суду Донецької області згідно квитанції № 6433\з1 від 19.03.2015 через ПАТКБ «Правекс-Банк», м. Київ на р/р 37315901012089, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації в м. Києві , банк отримувача ГУ ДКСУ в м. Києві, код банку отримувача 820019, код отримувача 26268059.
		Речові докази, а саме:
		- грошові кошти у сумі 10 000 гривень, які були вилучені 16.03.2015р. у кількості 76 штук, з яких купюри номіналом 100 грн. в кількості 52 штук, що мають наступні серії та номери: БА 4196574, ЗБ 0771536, КЗ 1899296, ЕШ 5697875, ГЕ 5854965, БМ 2363301, ГЖ 3694435, ВЕ 4686064, ЄА 2459766,ВЖ7086936, ВЕ 7462873, КМ 3687954, БУ 1958083, ЕФ 3914278, ЕГ 6393502, АЖ 3705073, КК 4589921, ГГ 2181799,ЕЕ 5261207, КЗ 7518607, ЕЗ 1501857, ГВ 9238235, ГБ 9546865, ЗФ 3369200, МЄ 2527368, КК 6077647, АЖ 9298799, БК 8965909, БС 1332755, ЗЄ 4593116, КГ 9046056, ВХ 3602763, ВЕ 1794714, ГФ 8563252, ЕБ 2450653, КП 5374388, ЕЯ 2984390, МЗ 8556954, ВЮ 0800801, КК 4325791, ЕЩ 5969249, КЛ 3976207, КИ 6280046, ЕИ 9279290, ВМ 0229471, ГВ 6136603, ГБ8318905, МЄ 0193442, ГГ 5153471, КЛ8673206,ЕА 9888342, ВЦ 4422553, купюри номіналом 200 грн. в кількості 24 штук з серіями та номерами: ПА 9310379, ЕЄ 7026328, МА 8378315, ЗЄ 5665257, ЕА 2478870, СВ 4358101, ВА 5111891, ЄА1512723, ПЗ 4396364, МА 4556539, МА 8846667, 33 8350636, ВЖ 1085889, ЕШ 3097914, ЄБ 7715871, МБ 1841310, КК 6126506, КН 6591301, ЕЖ 7387177, ЕЦ 9223492, КВ 0797234, ПД 7040675, МА 4124222, ЕЖ 4829444, які передано на відповідальне зберігання до ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області під гарантійну розписку та квитанцію фінансового відділу даного органу про отримання коштів, залишити УСБУ в Донецькій області.
		- службове посвідчення працівника міліції ГУМВС України в Донецькій області УДО №100832 від 19.03.2014 на ім`я лейтенанта міліції ОСОБА_7  передати до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області;
		- мобільний телефон (сенсорний смартфон) моделі «iPhone4», чорного кольору у формі моноблоку із «sim-картою» мобільного оператору «МТС Україна», абонентській номер НОМЕР_3 ; мобільний телефон (смартфон) моделі «Fly IQ456» чорного кольору у формі моноблоку з двома ( 2 ) «sim-картами» операторів мобільного зв`язку «Kyivstar» і «Life», абонентські номери НОМЕР_16 та НОМЕР_17 (відповідно); флеш-накопичувач в корпусі білого кольору з найменуванням «Transcend USB 2.0», об`ємом 8 GB - залишити ОСОБА_7 ;
		- копії матеріалів кримінального провадження № 12015050410000245 від 03.02.2015р. за ч. 1 ст. 256 КК України на п`ятдесяти двох аркушах, оптичний диск DVD-R, на який скопійовано деталізацію телефонних з`єднань за мобільними номерами ОСОБА_10 та ОСОБА_7 за період з 04.02.2015 по 16.03.2015, із роздруківками зазначених з`єднань на двадцяти дев`яти аркушах за 04.02.2015, 06.02.2015, 16.02.2015, 24.02.2015, 03.03.2015, 11.03.2015, 13.03.2015, 16.03.2015, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем ) № 56/3-1157 т. від 22.04.2015 року ( не таємно ), а саме номерів мобільних телефонів ОСОБА_10 -380501023758 та ОСОБА_7 - НОМЕР_21 , інших осіб, із зазначенням типу дзвінка (вхідний/вихідний), дати і тривалості розмов та стенограми розмов з умовними позначеннями за період з 11.03.2015 по 16.03.2015р, протоколи про результати аудіо -, відеоконтролю місця (за особою) № 56/3-1158 т. від 22.04.2015 року та № 56/3-1159 т. від 22.04.2015 року (не таємно), які містять дати, час початку та кінця аудіо і відеозапису, пояснення щодо місця здійснення запису, а також стенограми розмов між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 з умовними позначеннями за 11.03.2015 і 16.03.2015р., оптичний диск формату DVD - R (кольоровий) з найменуванням «Videx» 8х 4.7 Gb 120 min., з маркуванням красителем чорного кольору в вигляді № 64, акт № 56/3  1214 дек від 27.04.2015 «Розсекречено», оптичний диск формату DVD - R ( стального кольору ) з найменуванням «Verbatim» 16х 4.7 Gb 120 min., з маркуванням красителем чорного кольору в вигляді № 101, акт № 56/3 - 1214 дек від 27.04.2015 «Розсекречено» - зберігати в матеріалах судового провадження.
		Процесуальні витрати, пов`язані на залучення експертів, у сумі 5550,30 грн. - віднести на рахунок держави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...