Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/2045/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2021. Зареєстровано: 14.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2021.
Дата набрання законної сили: 18.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/639/308/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021221080000013

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №639/2045/21
		Провадження №1-кп/639/308/21
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И
		14 вересня 2021 року                            м. Харків
		Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021221080000013 від 27.01.2021 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, працючого на посаді командира військової частини НОМЕР_1 , одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
		 
		за участю: сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
		прокурорів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		потерпілого  ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 , 
		 
		в с т а н о в и в:
		І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
		ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок проти здоров`я особи за наступних обставин:
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №24 від 30.12.2020 року капітана ОСОБА_3 призначено на посаду начальника штабу  першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 .
		Згідно ст.ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, капітан ОСОБА_3 зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
		Так, ОСОБА_3 24.01.2021 року близько 19 год. 00 хв., перебуваючи біля входу до під`їзду будинку АДРЕСА_3 , став ініціатором конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі своїм сусідом, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Саме в той час ОСОБА_3 вирішив спричинити ОСОБА_6 тілесні ушкодження будь-якого ступеня тяжкості.
		Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи поруч з ОСОБА_6 , один напроти одного, оцінивши ситуацію, що склалася, усвідомлюючи протиправний характер свого задуму, проявляючи надмірну агресію, діючи умисно, наніс кулаком руки один прицільний удар в ділянку обличчя ОСОБА_6 , після чого наніс удар долонею руки один прицільний удар в ділянку потилиці ОСОБА_6 .
		Надалі, ОСОБА_3 , бажаючи досягти більш бажаного результату від спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, використовуючи в якості знаряддя кримінального проступку наявний у нього в руках метало-пластиковий пристрій для куріння «Glo», діючи агресивно, умисно, прицільно кинув його в бік ОСОБА_6 , в результаті чого тупа частина даного пристрою попала в ділянку ока потерпілого, що призвело до спричинення садна на тлі синця в лівій навколоочній ділянці останнього.
		Після цього ОСОБА_3 , вважаючи виконаними до кінця свої протиправні діяння у відношенні ОСОБА_6 , припинив їх.
		Таким чином, у зазначений вище період часу, в результаті протиправного діяння, ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 садна на тлі синця в лівій навколоочній ділянці, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		 
		ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред`явленого обвинувачення та надані ним покази під час судового розгляду
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав частково.
		Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує факту спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , однак зазначає, що він наніс потерпілому лише один удар долонею лівої руки по потилиці, ударів кулаком в обличчя потерпілому він не спричиняв. Крім цього, він не кидав прицільно пристрій для куріння «Glo» у потерпілого ОСОБА_6 , як про це зазначено в обвинувальному акті, а влучив у нього не навмисно.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3  надавпоказання,що 24січня 2021року близько19-20години вініз дитиноюповертався додомуіз магазину.Біля входув під`їздбудинку АДРЕСА_3 вінзустрів сусіда  ОСОБА_6 ,з якиму ньоговиникла словеснасварка,на грунтіревнощів дойого дружини.Причиною сваркибули те,що потерпілий ОСОБА_6 неодноразово натякавйого дружиніна близькістосунки,коли ОСОБА_3 був відсутнімта знаходивсяу відрядженні.Під часцієї сварки ОСОБА_3 дійсно наніс ОСОБА_6 один удардолонею лівоїруки попотилиці.Після цього ОСОБА_6 намагався вдаритийого ногою,однак ОСОБА_3 вдалось відскочитиназад.В цеймомент ОСОБА_3 праву рукутримав укармані тав руціу ньогознаходився пристрійдля куріння «Glo», який він автоматично кинув у сторону потерпілого ОСОБА_6 . Вказаний пристрій він кинув не прицільно, внаслідок чого випадково влучив потерпілому в око. При цьому, він не бив кулаком руки в обличчя потерпілого ОСОБА_6 .
		Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що раніше він проходив службу в підрозділах спеціального призначення та володіє навиками бою, у зв`язку з чим, якби він дійсно вдарив потерпілого кулаком в обличчя, то спричинені ОСОБА_6 тілесні ушкодження були б значно тяжчими.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що він не заперечує факту спричинення потерпілому легкого тілесного ушкодження, у вчиненому він щиро розкаюється.
		 
		ІІІ. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин
		Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, його винність підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_6 , показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , письмовими та речовими доказами у кримінальному провадженні, які є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми доказами для прийняття процесуального рішення.
		Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 надав показання, що 24.01.2021 року у вечірній час він вийшов із квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , щоб викинути сміття. Біля входу в під`їзд він зустрів свого сусіда ОСОБА_3 , який в той час проживав у квартирі навпроти. ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння, він відразу почав виражати свою неприязнь до нього та почав провокувати сварку. Коли ОСОБА_6 спустився нижче по сходах та нахилився, щоб запалати цигарку, ОСОБА_3 підійшов до нього та вдарив його лодонею лівої руки по голові в область правого вуха. Від удару ОСОБА_6 пошатнувся та запитав у ОСОБА_3 , що він робить. На це ОСОБА_3 почав його звинувачувати, що він ніби-то чіпляється до його дружини. Далі ОСОБА_3 вдруге вдарив його кулаком лівої руки в область вуха, від чого він пошатнувся назад та йому стало погано. Після цього ОСОБА_3 зненацька кинув в обличчя ОСОБА_6 металевий пристрій для куріння «Glo», який попав йому в ліве око. Внаслідок цього в нього була рана в області ока та почала текти кров. В цей момент з балкону почала кричати дружина ОСОБА_3  Ірина та на вулицю вийшов їх син. Надалі ОСОБА_3 із сином пішов в невідомому напрямку, ймовірно вони пішли в магазин. На вулицю вийшла дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_11 , вона сходила в аптеку та купила перекис та вату, після чого допомогла йому промити рану, з якої йшла кров. Далі ОСОБА_6 пішов додому, вдома йому стало гірше та значно погіршився зір, у зв`язку з чим він викликав швидку медичну допомогу. Також він викликав працівників поліції. В подальшому бригада швидкої медичної допомоги доставила його до Харківської кліничної лікарні №14 ім. проф. Л. Гіршмана, де йому зробили УЗІ та встановили, що в нього наявне розсічення в області ока. Після цього його направили до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова». Наступного дня він звернувся до ХОБСМЕ, де йому провели судово-медичну експертизу та встановили діагноз: контузія, періорбитальна гематома, вказане ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Потерпілий ОСОБА_6 зазначає, що він не погоджується із кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки будь-яких відносин з обвинуваченим ОСОБА_3 вони не підримували, кримінальне правопорушення було вчинено останнім в громадському місці, в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим він вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив хуліганство та його дії підлягають кваліфікації за статтею 296 КК України.
		Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання,що 24.01.2021року приблизноо 19годині вонаповерталась додомута впід`їздібудинку зустріла свого сусіда ОСОБА_12 , на обличчі в якого було ушкодження. ОСОБА_6 їй пояснив, що перед цим у нього відбувся інцидент із ОСОБА_3 та останній його вдарив біля під`їзду. Він повідомив, що вже викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу. Також ОСОБА_6 попросив її бути присутньою з ним, коли на місце приїдуть працівники поліції, оскільки у нього паморочиться голова та йому потрібна допомога. Надалі ОСОБА_7 піднялась до себе в квартиру та залишила там речі, а потім знов спустилась вниз. В цей час біля під`їзду знаходились ОСОБА_3 та його дружина. ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння, він голосно розмовляв, висловлювався нецензурною лайкою та поводився агресивно. В подальшому, коли сусід ОСОБА_6 повернувся із лікарні додому, вона стояла з ним та вони пили каву біля під`їзду. В цей момент ОСОБА_3 вийшов на балком та голосно почав кричати, що він побив ОСОБА_6 за свою дружину та правильно вчинив.
		Свідок ОСОБА_7 зазначає, що раніше із ОСОБА_3 у неї також виникала конфліктна ситуація. Так, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алокогольного сп`яніння, погрожував підпалити їй вхідні двері в квартиру та погрожував спричинити тілесні ушкодження.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8  надала показання, що 24.01.2021 року у вечірній час вона разом з чоловіком ОСОБА_9 гуляли на вулиці. Вони зупинились неподалік від будинку АДРЕСА_3 , на відстані приблизно 20-30 метрів, та вона побачила, що з під`їзду вийшов їх знайомий ОСОБА_13 , який стояв із раніше незнайомим чоловіком, вони стояли та голосно спілкувались. В цей момент вказаний чоловік, яким був ОСОБА_3 , наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_6 . ОСОБА_14 чи лодонею був нанесений цей удар свідок пояснити не може. Потім вона побачила, що ОСОБА_3 кинув якийсь предмет в обличчя ОСОБА_6 , після чого останній відразу прикрив обличчя. Надалі ОСОБА_8 із чоловіком пішли додому, оскільки в цей час вона хворіла та їй стало погано. Наступного дня вона зустріла ОСОБА_6 , на обличчі у нього був синець під оком, після чого вона розповіла йому, що була очевидцем цієї сварки.
		Під час допиту у судовому засіданні свідок  ОСОБА_9  надавпоказання,що 24.01.2021року приблизноо 19годині вінразом зісвоєю дружиною ОСОБА_8 гуляли навулиці ізсобакою.Перебуваючи навулиці,він зупинився,щоб закуритита побачив,що біляпід`їзду будинку АДРЕСА_3 стояв йогознайомий ОСОБА_13 .Поряд із ОСОБА_6 стояв ранішенезнайомий чоловік,це був ОСОБА_3 ,який поводивсяагресивно,голосно кричавта нецензурновисловлювався. ОСОБА_9 із дружиноюстояли навідстані приблизно15метрів відних.В тоймомент,які вінпідкурював цигарку,то почув«хлопок».Повернувшись вінпобачив,що ОСОБА_3 наніс  ОСОБА_6 один удар лівою рукою в область голови. Після цього вони відійшли один від одного, а ОСОБА_3 кинув у бік ОСОБА_6 якийсь предмет. Після цього ОСОБА_6 почав триматись долонею руки за обличчя та серветкою прикривав ліве око. Все це тривало приблизно 5 хвилин. Надалі свідок ОСОБА_9 зі своєю дружиною пішли додому. Наступного дня він зустрів ОСОБА_6 та побачив у нього садно під оком.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала показання, що того дня вона перебувала на 4-ому поверсі в під`їзді їх будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де розмовляла із сусідкою. В цей час вона почула шум на вулиці та було чути, що хтось свариться. Через декілька днів на вулиці вона зустріла сусіда з 2-го поверху ОСОБА_6 , в якого вона побачила синець на обличчі. На її запитання, що трапилось, ОСОБА_6 повідомив, що відбувся конфлікт із сусідом ОСОБА_3 , під час якого останній кинув запальничку та попав йому в обличчя.
		Свідок ОСОБА_10 зазначає, що за час проживання ОСОБА_3 в під`їзді їх будинку, останній, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, часто влаштовував сварки, поводився агресивно та неадекватно.
		Під час судового розгляду прокурор відмовився від допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_15 , який є поліцейським Управління патрульної поліції в Харківській області та здійснював виїзд за викликом потерпілого ОСОБА_6 , оскільки цей свідок не був безпосередньо очевидцем події кримінального правопорушення та його показання не мають суттєвого значення для розгляду кримінального провадження, проти чого не заперечували інші учасники судового провадження, у зв`язку з чим судом прийнято рішення про недоцільність проведення допиту свідка ОСОБА_16 . 
		Окрім показань потерпілого ОСОБА_6 , показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.
		З матеріалів кримінального провадження встановлено, що кримінальне провадженняу форміприватного обвинуваченнязач.1ст.125КК України розпочато на підставі заяви потерпілого ОСОБА_6 від 27.01.2021 року, за фактом спричинення йому тілесного ушкодження ОСОБА_3 (судова справа а.с. 125).
		Протоколом слідчого експерименту від 05.02.2021 року підтверджується, що під час проведення слідчої дії потерпілий ОСОБА_6 надав детальні показання по обставинам події та показав механізм спричинення йому тілесного ушкодження, а саме: 24.01.2021 року у нього стався словесний конфлікт із сусідом ОСОБА_3 , в ході якого гр. ОСОБА_3 , стоячи навроти нього на відстані витягнутої руки, спочатку кулаком лівої руки наніс один удар в ділянку правої вушної раковини. Після цього ОСОБА_3 наніс ще один удар долонею лівої руки в праву тім`яну потиличну ділянку. Потім ОСОБА_3 , відійшовши назад, кинув правою рукою металево-платиковий електронний засіб для куріння «Glo», який потрапив потерпілому в ділянку лівого ока (судова справа а.с. 128-132).
		Висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №09-166/2021 від 05.02.2021 року підтверджується, що у гр. ОСОБА_6 мали місце наступні тілесні ушкодження: садна на тлі синця в лівій навколоочній ділянці.
		Це ушкодження утворилося від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар-третя-ковзання. Вищевказане тілесне ушкодження, враховуючи його морфологічні характеристики, могло бути отримане за 1-3 доби до моменту огляду та не пізніше дати звернення та встановлення ушкоджень у лікувальному закладі, 24.01.2021 року.
		3а ступенем тяжкості: садна на тлі синця викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Висновком експерта №09-166/2021 від 05.02.2021 підтверджується, що показання гр. ОСОБА_6 , дані ним при проведенні слідчого експерименту в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень в ділянці лівого ока (судова справа а.с. 51-52).
		Протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 16.02.2021 року підтверджується, що свідок надав детальні показання по обставинам події та показав механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , а саме: невідомий чоловік наніс один удар лівою рукою в ділянку голови зправа ОСОБА_17 . Далі невідомий чоловік правою рукою здійснив кидок якогось предмету в бік обличя ОСОБА_6 , а саме в ділянку лівого ока, після цього ОСОБА_6 відразу схопився за обличчя (судова справа а.с. 137-141).
		Протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 16.02.2021 року підтведжується, що свідок ОСОБА_8 надала аналогічні показання щодо обставин подій та показала механізм спричинення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6 (судова справа а.с. 142-146).
		Висновками експерта №09-226/2021 від 18.02.2021 та №09-227/2021 від 18.02.2021 підтверджується, що показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , дані ними при проведенні слідчих експериментів, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення встановлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (судова справа а.с. 55-57, 147-148).
		Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2021 року підтверджується, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 впізнали ОСОБА_3 як чоловіка, який 24.01.2021 року наніс удари та кинув предмет в обличчя ОСОБА_6 (судова справа а.с. 149-154).
		Дослідженими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції УПП в Харківській області від 24.01.2021 року підтверджується, що на відеозаписах зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_3 , під час якого останній не заперечував той факт, що перед цим у нього відбулась сварка із сусідом, та не заперечував факту спричинення тілесного ушкодження сусідові ОСОБА_6 (судова справа а.с. 133-134).
		Постановою дізнавача СД ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 від 10.02.2021 року DVD-R диск з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (судова справа а.с. 50).
		Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_3 та визнання його винуватості.
		Таким чином,оцінюючи відповіднодо вимогстатті 94КПК Україникожний доказз точкизору належності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів зточки зорудостатності тавзаємозв`язку,суд приходитьдо висновку,що вина ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушеннядоведена позарозумним сумнівомта підтверджуєтьсяпоказаннями самогообвинуваченого ОСОБА_3 ,показаннями потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які були допитані під час судового розгляду, а також сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.
		 
		ІІІ. Статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, що для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
		За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
		Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
		Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №288/1158/16-к (провадження № 13-28кс19).
		Згідно з обвинувальним актом (зі зміненим обвинуваченням) від 16.06.2021 року, ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження. 
		В обвинувальному акті зазначено, що конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ініціатором якого став сам обвинувачений ОСОБА_3 , виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин.
		З показань обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що конфлікт між ним та потерпілим ОСОБА_6 того дня виник на грунті ревнощів до його дружини.
		Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, суд з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і і?і? основоположних свобод має право вии?ти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правовоі? кваліфікаціі? кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якоі? здіи?снюється кримінальне провадження.
		Допитавши обвинуваченого, потерпілого та свідків, дослідивши та оцінивши зібрані під час досудового розслідування докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України та відсутні підстави для зміни кваліфікації кримінального правопорушення.
		Враховуючи вищевикладене,суд приходитьдо висновку,що своїмиумисними тапротиправними діямиобвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальнеправопорушення кримінальний проступок,передбачене ч.1ст.125ККУкраїни, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
		 
		ІV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також мотиви суду при призначенні покарання
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання, судом визнається щире каяття, оскільки під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину, негативно відноситься до вчиненого діяння та висловлює жаль з приводу вчиненого.
		Щодо визнання обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, суд враховує наступне.
		В обвинувальному акті (зі зміненим обвинуваченням) від 16.06.2021 року обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до п.6ч.2ст.291КПК України, не інкримінувалась обтяжуюча покарання обставина  вчинення кримінального правопорушення особою в стані алкогольного сп`яніння.
		Визнання цієї обставини такою, що обтяжує покарання, не узгоджується з положеннямистатті 337 КПК України.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі №679/783/17 від 20.12.2018 року.
		Таким чином, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог, передбачених ч. 1ст. 67 КК України, в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
		Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» та обліку в лікаря-психіатра в КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має, одружений, займає посаду командира військової частини НОМЕР_1 , за місцем проходження військової служби характеризується виключно позитивно, має бойовий досвід в антитерорестичній операції та операції об`єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, має статус учасника бойових дій (судова справа а.с. 41-49).
		Призначаючи покарання ОСОБА_3 ,суд виходить із положень ст.ст. 50,65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд вважає необхідним та достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України.
		На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
		Крім цього, суд враховує, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 інших видів покарань за санкцією ч. 1 ст. 125 КК України (громадські та виправні роботи) виключається, оскільки він є військовослужбовцем строкової служби та це прямо суперечить вимогами ч. 3 ст. 56, ч. 2 ст. 57 КК України.
		 
		V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 не заявлявся, що не позбавляє його права в подальшому звернутись до суду в порядку цивільного судочиства з позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався та підстави для його обрання відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369  371, 373, 374, 376, 392  395 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
		- DVD-R диск білого кольору з написом «АNV 16хDVD-Rdata4.7gb/Video 120 min» з відеозаписами - залишити зберігатись в матеріалах судової справи.
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Роз`яснити обвинуваченому та потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...