Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/1892/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2021. Зареєстровано: 14.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2021.
Дата набрання законної сили: 18.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/345/230/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020090000000770

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/1892/21 
		Провадження № 1-кп/345/230/2021
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		14.09.2021                            м. Калуш
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області 
		у складі:        головуючого судді: ОСОБА_1 , 
		               секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		за участю:        
		прокурора         ОСОБА_3 
		обвинуваченого     ОСОБА_4 
		його захисника     ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 кримінальне провадження №12020090000000770 по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, раніше не судимого, пенсіонера по інвалідності 3 групи, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. 
		Злочин вчинено за наступних обставин:
		02 листопада 2020 року приблизно о 19 годині 00 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки ВАЗ-2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався автодорогою Т-0910 «Калуш-Бурштин». Проїжджаючи між населеними пунктами с. Слобідка та смт. Войнилів Калуського району Івано-Франківської області у напрямкум. Бурштин, ОСОБА_4 рухався неосвітленою ділянкою дороги, де в цей час по середині його смуги руху у попутному із автомобілем напрямку йшов пішохід ОСОБА_6 , який перебував у стані легкого алкогольного сп`яніння. 
		Маючи об`єктивну можливість завчасно виявити перешкоду для руху у вигляді пішохода ОСОБА_6 , водій ОСОБА_4 при наближенні до нього проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 . 
		При цьому ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
		п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		п. 1.10., в частині терміну «перешкода для руху» - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу; 
		п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		п. 12.3., де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;
		У результаті порушення водієм ОСОБА_4 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_6 , згідно висновку експерта № 163 від 25.01.2021, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої хребетно-спинно-мозкової травми з переломом 5-го грудного хребця, повним розривом спинного мозку, крововиливами під оболонки та в речовину спинного мозку, що ускладнилася спінальним шоком, від яких на місці події настала його смерть. 
		Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро покаявся за вчинене.
		Його захисник  адвокат ОСОБА_5 просив суд врахувати пом`якшуючі обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та призначити йому міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України, не призначаючи при цьому додаткового покарання.
		Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності її представника  адвоката ОСОБА_8 . Вказала, що не наполягає на суворому покаранні та просила не позбавляти ОСОБА_4 волі. 
		Представник потерпілої  адвокат ОСОБА_8 у судове засідання також не з`явився, подав суду заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , без розгляду, у зв`язку із добровільним вирішенням спору.
		Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки; відповідно до ст. ст. 75 КК України звільнити обвинуваченоговід відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьоїстатті 349 Кримінального процесуального кодексу Українисуд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи те, що обвинувачений, потерпіла та прокурор не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження письмових доказів та на підставі ч.3ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.
		Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що його вина у вчинені злочину знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд, керуючисьст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (форму вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків); позицію сторони обвинувачення; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він є пенсіонером, має постійне місце проживання  АДРЕСА_1 ; стан його здоров`я (на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра не числиться, являється особою з 3 групою інвалідності); його соціальну поведінку (раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності); ставлення обвинуваченого до вчиненого - визнав себе винуватим, розкаявся за вчинене, спричинена злочином шкода відшкодована в повному обсязі, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілої. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності дост.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої майнової та моральної шкоди, відсутність претензій зі сторони потерпілої, вчинення кримінального правопорушення вперше, те, що він є особою з 3 групою інвалідності.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності дост.67 КК України, немає, а суд відповідно дост. 337 КПК Українипозбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.
		Відповідно дост.50 КК України,покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі. При застосуванні додаткового покарання суд враховує доводи захисника, що обвинувачений працює таксистом, однак на підтвердження вказаного, а також, що транспортний засіб являється єдиним джерелом його доходів, жодних доказів суду не надано. Водночас суд бере до уваги, що злочин, вчинений ОСОБА_4 привів до смерті людини, а тому вважає за необхідне застосувати щодо обвинуваченого додаткове покарання  позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Водночас, згідно із ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		З урахуванням викладеного, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, саме такого покарання буде необхідно і достатньо для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових злочинів, так як іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні станом на даний час відсутній, підстав для його визначення у суду немає. 
		Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_7 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України необхідно залишити без розгляду.
		На підставі ч.4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді слід скасувати.
		Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішити відповідно до ч. 2ст. 124 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК Українита призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі ізпозбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
		Відповідно до ст. ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
		На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_4 такі обов`язки: 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи.
		На підставі ч.4 ст. 174 КПК України, скасувати повністю арешт накладений ухвалою слідчого судді від 04.11.2020 на: автомобіль марки ВАЗ-2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Речові докази:
		автомобіль марки ВАЗ-2107, р.н. НОМЕР_2 , який зберігається на території спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області  повернути ОСОБА_4 .
		Стягнути із  ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення: інженерно-транспортних експертиз в сумі 2288,30 грн., дослідження обставин та механізму ДТП в розмірі 653,80 грн. та дослідження технічного стану ТЗ в розмірі 1307,60 грн., а всього 4249,70 грн. 
		Цивільний позов адвоката ОСОБА_8 , поданий в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої злочином  залишити без розгляду. 
		Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...