Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/5897/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2021.
Дата набрання законної сили: 13.09.2021
Номер судового провадження: 61-6533ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		13 вересня 2021 року
		м. Київ
		справа №204/5897/18
		провадження №61-6533св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		відповідач - Дніпровська міська рада, 
		третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна, 
		третя особа - ОСОБА_3 , 
		третя особа - ОСОБА_4 , 
		третя особа - ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня    2020 року у складі судді Книш А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у складі колегії суддів Куценко Т. Р.,              Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду до  ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І. Л., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,      ОСОБА_5 , з позовом, в якому просила: визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 4/225 частин домоволодіння 
		АДРЕСА_1 , та після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 4/225 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з наступних приміщень: житлового будинку А-1, житлового будинку Д-2, літньої кухні Б, сараю В, 
		гаражу Г, вбиральні Ж, сараю тимчасового И, споруди №1-15, І, ІІ, житлового будинку А-1, який складається з наступних приміщень: 1-1 - коридору, 
		площею 5,8 кв. м; 1-2 - житлової кімнати, площею 9,3 кв. м; 1-3 - житлової кімнати, площею 13,4 кв. м; 1-4 - житлової кімнати, площею 8,8 кв. м; 1-5 - житлової кімнати, площею 9,7 кв. м; 1-6 - ванної кімнати, площею 2,8 кв. м; 1-7 - туалету, площею 1,3 кв. м; 1-8 - кухні, площею 7,5 кв. м, загальною площею 58 кв. м, житловою площею - 41,2 кв. м; житлового будинку Д-2, який складається з наступних приміщень: 2-1 - коридору, площею 1,7 кв. м, 
		2-2 - коридору, площею 11 кв. м; 2-3 - кухні, площею 11,9 кв. м, 2-4 - санвузла, площею 4,1 кв. м; 2-5 - кладової, площею 3,8 кв. м; 2-6 - сходової клітини, площею 1,7 кв. м; 2-7 - вітальні, площею 29,8 кв. м; в мансардовому поверсі ДЖ-2: 2-8 - сходова клітина, площею 10,7 кв. м; 2-9 - санвузол, 
		площею 5,5 кв. м; 2-10 - житлове приміщення, площею 14,3 кв. м; 2-11 - житлове приміщення 17,5 кв. м; тераса; підвал під Д-2, площею 10,2 кв. м.
		Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_6 . Спадкоємцями першої черги є позивач, сестра позивача - ОСОБА_2 , та матір померлої ОСОБА_7 .
		ОСОБА_6 на день смерті належало 32/600 частини домоволодіння. З урахуванням трьох спадкоємців, кожному з них повинно належати по 4/225 частини.
		Позивач своєчасно звернулася із заявою про прийняття спадщини, але постановою приватного нотаріуса від 06 лютого 2018 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна у зв`язку із ненаданням документів, які б підтверджували право власності ОСОБА_6 .
		ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 , яка склала заповіт на ім`я позивача.
		11 липня 2017 року позивач відмовилася від прийняття спадщини за заповітом і в той же день прийняла спадщину за законом.
		Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_8 є її син ОСОБА_5 відповідно до статті 1261 ЦК України, та за правом представлення позивач і її рідна сестра ОСОБА_2 , на підставі статті 1266 ЦК України.
		На момент смерті ОСОБА_8 належало 32/600 частини домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02 листопада 1994 року,             32/200 частини на підставі свідоцтва про право власності від 09 вересня            1994 року, 4/225 частини після смерті ОСОБА_6 . Всього на момент смерті ОСОБА_8 їй належало 52/225 частини домоволодіння. 
		Таким чином, кожному із спадкоємців після смерті ОСОБА_7 , матері позивача, якби вона була жива на цей час, повинно належати 52/450 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . 
		На підставі статті 1266 ЦК України позивач та її сестра представляють померлу матір і їм на двох повинно належати по 52/900 або 13/225.
		07 листопада 2017 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 8/200 частини будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_7 .
		Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стадник І. Л. від 10 квітня 2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину цього ж житлового будинку, який належав ОСОБА_7 , у зв`язку з ненаданням документів на підтвердження права власності ОСОБА_7 на зазначене майно.
		Позивач вважає, що оскільки вона отримала свідоцтво на 8/200 частини будинку, то за нею в судовому порядку підлягає визнанню право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 4/225 частин спірного домоволодіння.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська                     від 23 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що спірне майно є самочинним будівництвом. Натомість належні та допустимі докази, що спірне нерухоме майно збудовано спадкодавцями (спадкодавцем) у передбаченому законом порядку на земельній ділянці, яка надавалась для цієї мети, відсутні.
		Суди виходили з того, що позивач має право на спадкування будівельних матеріалів, використаних в процесі самочинного будівництва, а також визначені майнові права, які спадкодавець мав на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку позивач повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на зазначене нерухоме майно (введення в експлуатацію тощо).  
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи на новий розгляд.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки.
		Судами помилково застосовано  норми частини першої статті 376 та               статті 1218 ЦК України, за якими, у випадку, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво, то до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі його будівництва. Суди не дослідили акт до технічного паспорту                 від 15 серпня 2014 року, рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 23 лютого 1990 року, яким встановлено право власності на житловий будинок Д-1 з мансардою, гараж Г, сараєм В та З за ОСОБА_5 і затверджено акт ідеальних часток за ОСОБА_9 - 32/100, за              ОСОБА_5 - 68/100. На підставі якого на ім`я ОСОБА_5 26 квітня 1990 року видано свідоцтво про право власності на 68/100 частин домоволодіння. Житловий будинок Д-2 (Д-1) не входить до складу спадкового майна, а належить ОСОБА_4 та позивач на нього не претендує. Технічні паспорти за 2005 та 2014 роки не містять розбіжностей, проте у зв`язку із зміною правил складання технічних паспортів, які зазначені в акті техніка               від 15 серпня 2014 року позивач не має можливості належним чином оформити спадщину.    
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 не погоджується з доводами позивача та просить залишити ухвалені судами попередніх інстанцій рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
		Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
		Фактичні обставини, встановлені судами
		Відповідно до довідки державного реєстратора комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі -                          КП «ДМБТІ») від 21 вересня 2017 року, станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 містяться відомості про право власності: ОСОБА_6 - 32/600 частини, ОСОБА_7 - 32/600 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09 вересня 1994 року, ОСОБА_7 - 32/200 частини на підставі свідоцтва про право власності               від 09 вересня 1994 року, виданого Третьою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» 02 листопада               1994 року, ОСОБА_3 - 32/600 частини, ОСОБА_4 - 68/100 частини.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_6 , спадкоємцями першої черги за законом якої були дві доньки - позивач та її сестра ОСОБА_2 , а також матір ОСОБА_7 .
		За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить: 68/100 частини - ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 06 травня  2005 року; 32/100 частини - ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06 травня 2006 року; 8/200 частини - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу              Стаднік І. Л. 01 червня 2018 року; 16/200 частини ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І. Л.                        11 грудня 2017 року; 8/200 частин ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І. Л. 07 листопада             2017 року.
		У зазначеному реєстрі міститься опис об`єкта: житловий будинок А-1, загальною площею 59,1 кв.м, житловою площею 41,2 кв. м; Д-1 житловий будинок цегляний, загальною площею 123,1 кв. м; Б - літня кухня шл. бл.;                В - сарай; Г - гараж цегляний; З - сарай цегляний; огорожа № І-ІІ; споруди, замощення № 7, 12, І. 
		Крім того, у зазначеному реєстрі наявний технічний опис майна: рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної ради № 628 від 08 липня 1952 року про надання земельної ділянки площею 600 кв. м, самовільно зайнято - 145 кв. м. Узаконена площа по літ. А-1; загальна - 59,1 кв. м, 
		житлова - 41,2; по літ. Д-1: загальна площа 123,1 кв. м, житлова 61,6 кв. м.
		Відповідно технічного паспорту на житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складеного станом на               15 серпня 2014 року, домоволодіння складається з житлового будинку А-1, житлового будинку Д-2, літньої кухні Б, сараю В, гаражу Г, вбиральні Ж, сараю тимчасового И, споруди № 1-15, І, ІІ. 
		Житловий будинок А-1 складається з наступних приміщень: 1-коридору площею 5,8 кв. м; 2 - житлової кімнати площею 9,3 кв. м; 3 - житлова кімната площею 13,4 кв. м; 4 - житлова кімната площею 8,8 кв. м; 5 - житлова кімната площею 9,7 кв. м; 6 - ванна кімната площею 2,8 кв. м; 7 - туалет площею                   1,3 кв. м; 8 - кухня площею 7,5 кв. м; всього по літ. А-1 загальна площа складає 58,6 кв. м; житлова площа - 41,2 кв. м; допоміжна - 17,4 кв. м. 
		Житловий будинок Д-2 складається: 1 - коридор площею 1,7 кв. м; 2 - коридор - 11 кв. м; 3 - кухня площею 11,9 кв. м; 4 - санвузол площею 4 кв. м; 5 - кладова площею 3,8 кв. м; 6 - сходові клітини площею 1,7 кв. м; 7 - вітальня площею            29,8 кв. м; масандровий поверх та підвал літ Д-2.
		Відповідно до технічного паспорту, складеного 23 грудня 2005 року, який міститься в інвентаризаційній справі в КП «ДМБТІ», домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , складається лише з житлового будинку А-1, Д-1, літньої кухні Б, сарай В, гараж Г, вбиральня Ж, сарай (тимчасовий) И інші споруди № 1-13, І.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача - ОСОБА_7 .
		Спадкоємцями за законом після її смерті є син ОСОБА_5 відповідно до статті 1261 ЦК України, та за правом представлення позивач та її рідна сестра ОСОБА_2 , на підставі статті 1266 ЦК України.
		07 листопада 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І. Л. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_7 , яке складається з                32/200 часток домоволодіння.
		ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 8/200 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку               А-1, загальною площею 69,1 кв. м; житловою площею 41,2 кв. м; Д-1 житловий будинок цегляний, загальною площею123,1 кв. м, житловою 
		площею 61,6 кв. м; Б - літня кухня шл. бл.; В - сарай шл. бл.; Г - гараж цегляний; З - сарай цегляний, огорожа № 1-ІІ; споруди, замощення № 7, 12, І.
		Також приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І. Л. видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 16/200 та на 8/200 частки цього домоволодіння ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
		Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І. Л. від 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину домоволодіння АДРЕСА_1 , що належала її матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І. Л. від 10 квітня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину домоволодіння АДРЕСА_1 , що належала її бабі 
		ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з неподанням ОСОБА_1 документів, що підтверджують право власності 
		ОСОБА_7 на зазначене нерухоме майно.
		Право власності на земельну ділянку за адресою:   АДРЕСА_1 , не оформлювалося.                                                   
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Звернувшись до суду з даним позовом, позивач ставить питання про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 4/225 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , та після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 4/225 частин цього домоволодіння, яке складається з: житлового будинку А-1, житлового будинку Д-2, літньої кухні Б, сараю В, гаражу Г, вбиральні Ж, сараю тимчасового И, споруди №1-15, І, ІІ.
		Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Таким чином, до складу спадщини входять виключно ті права спадкодавця, які належали йому на момент смерті.
		При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із  пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
		Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
		Відповідно до частини першої-другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Отже самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності.
		Якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
		На підставі порівняльного аналізу відомостей, які містяться у технічних паспортах на спірне житлове приміщення станом на 23 грудня 2005 року та станом на 15 серпня 2014 року, судами установлено, що житлового будинку          Д-2 та споруди № 14,15, ІІ не існувало станом на 23 грудня 2005 року. Також відсутні відомості щодо житлового будинку Д-2 за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 
		Натомість, у зазначеному реєстрі наявні відомості про самовільне заняття земельної ділянки площею 145 кв. м за вказаною адресою.
		Вказана земельна ділянка під будівництво у встановленому порядку не виділялась. 
		Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що спірне нерухоме майно було збудовано спадкодавцями у передбаченому законом порядку на земельній ділянці, яка була надана для цієї мети, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку, що спірне майно є самочинним будівництвом та підстави для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на це майно у заявлених у позові межах відсутні.
		У справі, яка переглядається, відсутні дані щодо набуття спадкодавцями у встановленому порядку права власності на нерухоме майно у тому обсязі, на який посилається позивач та про визнання права на частку із якого ставить питання у позові.
		При цьому, судом звернуто увагу, що позивач має право на спадкування будівельних матеріалів, використаних в процесі самочинного будівництва, а також визначені майнові права, які спадкодавець мав на час відкриття спадщини. Проте, для набуття права власності у встановленому законодавством порядку позивач має здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на зазначене нерухоме майно (введення в експлуатацію тощо).
		Доводи касаційної скарги правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до незгоди заявника з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, надання переваги одним доказам над іншими, у тому контексті, який, на думку позивача, свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у заявлених в суді першої інстанції межах. 
		У справі, яка переглядається, колегія суддів, проаналізувавши зміст судових рішень з точки зору застосування норми права, яка стала підставою для розгляду позову та вирішення справи по суті, дійшла висновку, що судами ухвалені рішення відповідно до встановлених ними обставин на підставі поданих сторонами доказів. 
		Суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.    
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій. 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська                     від 23 вересня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду             від 16 березня 2021 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                     В. С. Висоцька
		 
		      А. І. Грушицький
		 
		     І. В. Литвиненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...