Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/11800/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: 15.09.2021. Зареєстровано: 15.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2021.
Дата набрання законної сили: 07.03.2023 (частково)
Результат оскарження 07.03.2023 Апеляційний суд міста Києва: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/754/52/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/52/21 
		Справа №754/11800/16-ц
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		31 серпня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
		       головуючого судді                                Таран Н.Г.,
		       секретаря судового засідання:                Куценко Ю.В.
		       за участю:
		       позивача:                                         ОСОБА_1 
		       представника відповідача:                         ОСОБА_2 
		       розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», про визнання незаконними відключення від мережі електропостачання та зобов`язання поновити електропостачання і за зустрічним позовом ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, 
		                                       В С Т А Н О В И В :
		       У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ПАТ «Київенерго», про визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та зобов`язання поновити електропостачання. У вказаному позові ОСОБА_1 просив суд визнати дії ПАТ «Київенерго» щодо відключення 15.07.2014 року від електричної мережі будинку АДРЕСА_1 неправомірними, зобов`язати ПАТ «Київенерго» відновити електропостачання будинку АДРЕСА_1 . В обґрунтування вказаного позову зазначив про те, що будівельна фірма «Дарниця» побудувала йому житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 «під ключ». Але на момент здачі будинку в експлуатацію, ця фірма була об`явлена банкрутом. Тому процедуру здачі будинку в експлуатацію позивач вимушений був проводити самостійно. Його будинок хоча і зданий в експлуатацію, але проживати в ньому неможливо тому, що відсутній внутрішній ремонт та не розведена по будинку система отоплювання, каналізаційна система та водо забезпечення. Будівельна фірма «Дарниця» залишила недоліки на предмет електропостачання, а саме електролічильник не було опломбовано. Тому позивач неодноразово звертався до керівництва РЕМ «Західний» з заявою-зверненням на предмет опломбування електричного лічильника. Тобто це свідчить про те, що позивач намагався в рамках правового поля вирішити цю проблему. Інспектор РЕМ «Західний» повідомила позивача про те, що перед тим як прийде інженер для опломбування електролічильника, йому необхідно сплатити борги, які після себе залишила будівельна фірма «Дарниця» і надала йому абонентську книжку по розрахунках за електроенергію, де споживачем була вказана ОСОБА_4 , а адреса була: АДРЕСА_1 . Позивач за декілька разів повністю сплатив борги за електроенергію згідно показів електролічильника. Сплачував по квитанціям рахунки за спожиту електроенергію по лічильнику: лютий 2007 року - 73,20 грн.; лютий 2008 року - 253,50 грн.; грудень 2008 року - 1036,26 грн.; серпень 2010 року - 121,80 грн. В зв`язку з тим, що за адресою: АДРЕСА_1 , значиться споживач електроенергії ОСОБА_4 (особистий рахунок НОМЕР_1 ), то позивач викреслював на квитанції фамілію ОСОБА_4 і писав ОСОБА_6 тому, що його будинок побудували на ділянці, на якій не було жодних будівель. Па підставі вищевикладеного чітко випливає, що між позивачем та відповідачем склалися фактичні правовідносини. На початку червня 2014 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою на предмет укладення договору на користування електричною енергією. 10.06.2014 року представники відповідача відвідали будинок позивача та склали акт про порушення, тобто не опломбований електричний лічильник. Після чого пояснили, що це порушення буде розглядатися на засіданні комісії по розгляду акту від 10.06.2014 року про порушення та відключили від електропостачання його будинок. 07.07.2014 року позивача запросили на засідання вищевказаної комісії і повідомили, що енергопостачальною організацією буде припинено постачання електричної енергії і за недораховану електроенергію необхідно сплатити 55000,00 грн. На засіданні комісії позивач пояснив, що багато разів звертався на предмет опломбування лічильника та укладання договору. Тому комісія перенесла розгляд справи по суті, щоб знайти матеріали по його зверненням. Через деякий час його запросили на засідання комісії, яке відбулося 09.09.2014 року. На засіданні комісії позивачу надали протокол № 4322 від 09.09.2014 року в якому вказувалося, що він повинен сплатити за недораховану електричну електроенергію 76432,05 грн. Також на засіданні комісії дали розрахунок обсягу вартості електричної енергії за актом від 10.06.2014 року № 32247.
		       Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва віл 28.09.2016 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. 
		       В судовому засіданні, що відбулося 26.01.2017 року судом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго», про визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та зобов`язання поновити електропостачання зустрічну позовну заяву ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення вартості не облікованої електричної енергії. 
		       Вказану зустрічну позовну заяву представник ПАТ «Київенерго», обґрунтувала тим, що відповідач ОСОБА_7 є власником будинку за адресою 
		АДРЕСА_1 . 10.06.2014 року під час перевірки будинку за адресою: АДРЕСА_1 представниками ПАТ «Київенерго» в присутності відповідача було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі (встановлення трьохфазної електроустановки та приладу обліку). Відсутня пломба електропередавальної організації на клемній кришці електролічильника (відсутня пломба електропередавальної організації на приладах призначених для опломбування до облікових автоматів) про що складено акт порушень № 32247. ОСОБА_1 вказаний акт підписаний без зауважень. Відповідно до пункту 2.2 ПКЕЕ, підключення електроустановки замовника до електричної мережі здійснюється власником мереж (електропередавальною організацією або основним споживачем) у відповідності до договору про приєднання, з повідомленням постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, на території ліцензованої діяльності якого відбувається підключення. Тобто, будь-яке підключення або відключених в установленому порядку електроустановок споживача до електричних мереж енергопостачальника, здійснене не її працівниками, є самовільним підключенням. Отже, відповідач без укладання відповідного договору самовільно здійснив підключення свого будинку до електропостачання. Акт про порушення 01.07.2014 року та 09.09.2014 року розглядався на засіданні комісії по розгляду акта про порушення №32247 від 10.06.2014 року предмет правомірності в присутності позивача ОСОБА_1 , яким не надано доказів про спростування даного порушення, комісією прийнято рішення про нарахування відповідно до п. 3.5. ф. 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562. На засіданні комісії відповідачу видано розрахунок та квитанцію про сплату неврахованої електричної енергії. Вартість електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення боржником ПКЕЕН становить 76 432,05 грн. На теперішній час вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил не сплачено. Деснянським районним судом розглядався позов ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго» про скасування протоколу Комісії по розгляду акта про порушення та зобов`язати ПАТ «Київенерго» відновити електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 29.07.2015 року Деснянським районним судом м. Києва по цивільній справі №754/18060/14-ц ухвалено рішення про залишення без задоволення позовних вимог позивача. 01.10.2015 року Апеляційний суд м. Києва відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.07.2015 року залишив без змін. Судом дії ПАТ «Київенерго» були визнані правомірними, посилання ОСОБА_1 в судовому засіданні на неналежне виконання своїх зобов`язань будівельною фірмою
		«Дарниця» не спростовує правомірності складання відповідачем Акту про порушення від 10.06.2014 року та прийняття рішення про нарахування позивачу вартості не облікованої внаслідок порушення споживачем вартості електричної енергії. Також в рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 29.07.2015 року зазначено, що позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про те, що підключення належного йому на праві власності будинку по АДРЕСА_1  здійснено працівниками енергопостачальника, а саме відповідача чи його структурного підрозділу. Надані позивачем письмові докази, проаналізовані судом у їх сукупності, не містять інформації та не свідчать про те, що підключення електроустановок позивача до електричних мереж здійснено енергопостачальником (відповідачем чи його структурним підрозділом). У зв`язку з вищевикладеним просила суд стягнути з  ОСОБА_1  на користь ПАТ «Київенерго» 76432,05 грн. вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил та 1600,00 грн. судового збору.
		15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
		У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувався за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.
		Ухвалою суду від 06.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання замінено відповідача за первісним позовом ПАТ «Київенерго» на його правонаступника ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». 
		Крім того, ухвалою суду від 29.10.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання залучено до участі у справі в якості третьої особи: ОСОБА_3 . 
		Також ухвалою суду від 23.04.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання залучено до участі у справі в якості третіх осіб: ОСОБА_4 та ТОВ «Київські енергетичні послуги». 
		В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. В задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити.
		Представник відповідача первісні позовні вимоги не визнала та просила у їх задоволенні відмовити. Зустрічні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
		Треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. 
		Представник третьої особи: ТОВ "Київські енергетичні послуги"в судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 
		Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
		Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		       Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
		       Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		       Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд приходить до наступного.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України  правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		       Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		       Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом (стаття 319 ЦК України). 
		       Відповідно до ст. 13 Конституції України, - «Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству». У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов`язки, а й орієнтовно вказує до чого зобов`язаний власник. Тому норми частин 4 і 5 ст. 319 взаємопов`язані за своїм змістом і мають тлумачитися в комплексі. 
		Держава прийняла на себе обов`язок не втручатися у здійснення власником права власності. Однак вона не позбавлена права через відповідні органи влади контролювати власників щодо виконання ними своїх обов`язків, дотримання вимог закону та застосовувати до порушників передбачені законодавством заходи впливу.
		Що стосується первісних позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», про визнання незаконними відключення від мережі електропостачання та зобов`язання поновити електропостачання, то суд при їх вирішенні вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Судом встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 був власником будинку АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ст. 386 ЦК України Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.04.2020 року ОСОБА_1 продав, а ТзДВ «СТ «Мегаполіс» прийняло у власність нерухоме майно: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, загальною площею 0,0646 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Отже, на момент вирішення спору позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1  та не є споживачем електричної енергії, у зв`язку з чим суд не вбачає порушення енергопостачальником прав ОСОБА_1 , як споживача, яке полягало у відключенні його будинку від електропостачання.
		При цьому, з матеріалів справи убачається, що 10.06.2014 року підрозділом РЕМ «Західний» СВП «Київські  електричні мережі»  в присутності позивача за первісним позовом складений Акт порушення  № 32247  в якому зазначено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 о/р НОМЕР_1 допустив порушення ст.ст. 26, 27  Закону України «Про електроенергетику», п.п.9,18, 32, 23 Правил користування електричною енергією для населення-самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі.
		Відповідно до протоколу комісії вищезазначеного підрозділу № 4322 від 09.09.2014 року прийнято рішення про нарахування споживачу ОСОБА_1 вартості  не облікованої  внаслідок порушення електричної енергії  за період з  11.12.2013 року  по 29.07.2014 року, що   відповідно до наданого відповідачем розрахунку та вищезазначеного протоколу склало 76432,05 грн. 
		ОСОБА_1 ПАТ «Київенерго» направлено повідомлення про сплату за невраховану електичну енергію у розмірі 76432,05 грн. У вказаному повідомленні зазначено адресу та реквізити споживача електричної енергії, а саме: АДРЕСА_1 та о/р НОМЕР_1. 
		Відповідно до повідомлення АТ «Київенерго» про сплату електричної енергії, яке направлене на адресу ОСОБА_4 вбачається, що у ньому вказані реквізити споживача електричної енергії, а саме: АДРЕСА_1 та о/р НОМЕР_1. 
		Крім того, відповідно до абонентської книжки по розрахунку за електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що вона оформлена на ім`я ОСОБА_4 , о/р № НОМЕР_1 .
		Відповідно до листа ПАТ «Київенерго» від 09.12.2015 року, який адресований ОСОБА_1 вбачається, що між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_4 договір в письмовій формі не укладався, на її ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 договір теж не укладався, відповідно до свідоцтва про право власності він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Отже, заборгованість за Актом про порушення ПКЕЕН №32247 від 10.06.2014 року повинна бути сплачена на особовий рахунок № НОМЕР_1 , оскільки ОСОБА_1 є власником помешкання по АДРЕСА_1 .
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.07.2015 року по цивільній справі №754/18060/14-ц позов ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго», про захист прав споживачів залишено без задоволення. 
		Залишаючи вказаний позов без задоволення суд таку свою позицію мотивував тим, що Актом порушення № 32247 від 10.06.2014 року виявлено факт порушення споживачем Правил, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі (встановлення трьохфазної електроустановки та приладу обліку). Відсутня пломба електропередавальної організації на клемній кришці електролічильника (відсутня пломба електропередавальної організації на приладах призначених для опломбування до облікових автоматів).
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.10.2015 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.07.2015 року залишено без змін. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
		Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
		Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
		Такі правові висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 року у справі № 761/22987/14-ц (провадження № 61-25311св18).
		З огляду на викладене, встановлені у рішенні суду по справі №754/18060/14-ц обставини є обов`язковими для суду, що вирішує цивільній спір з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
		Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України та Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (Правила КЕЕН), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживача правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року №1416.    
		Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
		Частинами 1 та 2 ст. 27 даного Закону передбачено, що правопорушення в електроенергетиці  тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
		Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Відповідно до положень пункту 3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричної енергії між споживачем електричної енергії та енергопостачальником.
		Відповідно до першого розділу Закону України «Про електроенергетику»,  постачання електричної енергії - надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.
		Відповідно до п.7 Правил користування електричною енергією для населення для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об`єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об`єкт споживача до електропостачання.
		Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема за порушення правил користування електричною енергією.
		Згідно з п. 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 Норми розділів «Загальні положення», «Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін» та «Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів» поширюються на всіх споживачів без винятку. Згідно розділу «Загальні положення» підключення - виконання операцій комутації в місцях контактних з`єднань електропроводки з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки).
		Відповідно до пункту 2.2 Правил КЕЕН, підключення електроустановки замовника до електричної мережі здійснюється власником мереж (електропередавальною організацією або основним споживачем) у відповідності до договору про приєднання, з повідомленням постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, на території ліцензованої діяльності якого відбувається підключення.
		Згідно з п. 4 Порядку визначення розміру  і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику, затвердженого  постановою КМ України № 122  від 08.02.2006 року обсяг електричної енергії, не облікованої  внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.
		Відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який укладений між споживачами електроенергії ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та РКМ «Західний» в особі начальника передавальної організації Полосенко О.С. вбачається, що споживачі несуть відповідальність за: технічний стан кабельного виводу на опору біля ТП №815, ПЛ 0,38 кВ з самоутримним ізольованим проводом від кабельного виводу на опору до будників АДРЕСА_5, АДРЕСА_1 та в середині будинків. 
		Відповідно до схеми електроустановки та точки розподілу мереж, яка наявна у Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін вбачається, що електричний кабель від точки розподілу - ТП №815 розділений на опори до будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_1 , отже електрична енергія постачалася та використовувалася двома споживачами - відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_8 та третьою особою ОСОБА_3 . 
		Відповідно, посилання представника ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у зустрічній позовній заяві про стягнення вартості не облікованої електричної енергії пред`явлених тільки до ОСОБА_1 , є не обґрунтованими та не вважаються підтвердженими належними доказами у звязку з укладенням Акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін - електричний кабель від точки розподілу - ТП №815 розділений на опори до будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_1 , а також надання абонентської книжки на прізвище ОСОБА_4 , хоча і власником будинку був ОСОБА_1 - суд вважає відсутньою доведеність факту самовільного підключення електропостачання ОСОБА_1 , у зв`язку чим позовні вимоги не підлягають до задоволення. 
		Враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа була вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відмовляючи у задоволенні як первісних, так і зустрічних позовних  вимог, суд вважає, що судові витрати до відшкодування не підлягають.
		       На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 386, 714 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 12, 13, 76-82, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, - 
		У Х В А Л И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», про визнання незаконними відключення від мережі електропостачання та зобов`язання поновити електропостачання залишити без задоволення.
		Зустрічні позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , про стягнення вартості не облікованої електричної енергії залишити без задоволення. 
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Повний текст рішення складено 14.09.2021 року. 
		     
		       Суддя:                                                                Н.Г. Таран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...