Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15742/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2021. Зареєстровано: 15.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2021.
Дата набрання законної сили: 13.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"13" вересня 2021 р.           Справа№ 910/15742/20
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Коротун О.М.
		суддів:            Суліма  В.В. 
		          Майданевича А.Г. 
		 
		за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,
		за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 13.09.2021
		 
		за апеляційною скаргою ОСОБА_1 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 (повний текст складено 15.04.2021)
		 
		у справі № 910/15742/20 (суддя - Лиськов М.О.)
		за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР МАТЕРІ»,
		2. ОСОБА_1 
		до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського 7»
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців,
		приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маковеєвої Олени Вікторівни
		про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації,
		 
		Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи
		У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР МАТЕРІ» (далі - ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР МАТЕРІ») та ОСОБА_1 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського 7» (далі - ОСББ «Калнишевського 7») про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації.
		Позовні вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів обґрунтовані тим, що відповідачем не були надіслані рекомендованим листом або вручені під розписку повідомлення про проведення установчих зборів таким особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ТОВ «Медичний центр матері», які є власниками приміщень № 959, 960, 961, 1006, 1056, 1058 загальною площею 1 109, 5 метрів квадратних в будинку по АДРЕСА_1 . За доводами позивачів, 14.03.2020 установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , актова зала середньої загальної школи № 29 не проводилися.
		Також позовом мотивовано тим, що засвідчуючи протокол, приватний нотаріус В.О. Маковеєва перевищила свої повноваження та порушила ч. 5 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
		2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджується, що рішення, зазначені в протоколі загальних зборів ОСББ «Калнишевського 7» від 14.03.2020 прийняті майже абсолютною більшістю співвласників по кожному з питань, що спростовує доводи позивача про те, що відсутнє волевиявлення всіх мешканців будинку.
		Також рішення мотивовано тим, що уповноважена зборами особа - співвласник, якого протокольним рішенням установчі збори уповноважили підписати протокол, статут і подати документи для державної реєстрації створення ОСББ, діє в статусі заявника-уповноваженої особи, а не представника, і тому його повноваження не повинні підтверджуватися нотаріально посвідченою довіреністю. Суд першої інстанції також виходив з того, що норма ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачає, що у разі коли у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
		3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду 
		У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку, яке мотивовано тим, що копію повного тексту рішення суду отримав 11.05.2021.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 було поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2021, розгляд якої призначено на 02.08.2021. Надано учасникам справи час на подачу відзивів, заяв та клопотань. Також було зупинено дію оскаржуваного рішення.
		02.08.2021 розгляд справи було відкладено до 30.08.2021.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2021 було вчинено додаткові підготовчі дії. Залучено до участі у справі Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маковеєву Олену Вікторівну в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Запропоновано третім особам надати свої пояснення щодо предмету спору.
		30.08.2021 розгляд справи було відкладено до 13.09.2021 та за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду апеляційної скарги.
		07.09.2021 до суду апеляційної інстанції від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов лист з копією постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19.
		10.09.2021 від представника скаржника та Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, які задоволені судом апеляційної інстанції з огляду на те, що участь в судовому засіданні є правом особи.
		13.09.2021 у судове засідання з`явилися представники скаржника та відповідача. Представники позивача 1 та третіх осіб у судове засідання не з`явилися. Про дату час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. Позивач 1 отримав відправлення за трек-номером 0411627006047 08.09.2021, що підтверджується інформацією із сайту Укрпошти. Представники третіх осіб отримали ухвалу про залучення їх до участі у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявними в матеріалах справи, що підтверджує обізнаність третіх осіб про дане провадження. Представник Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації заявив про розгляд справи без його участі. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належне повідомлення усіх учасників справи та можливість розгляду справи в даному судовому засіданні.
		Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення - скасувати. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні.
		4. Вимоги апеляційної скарги та доповнення апеляційної скарги та короткий зміст наведених у них доводів
		ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
		Скаржник зазначає, що наявні докази (списки ф. 103) суперечать Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт», де чітко зазначено, що список ф.103 має засвічуватися підписами відповідального працівника відправника; повноваження відповідального працівника відправника підтверджуються відповідним дорученням, та має містити прізвище, ініціали, підпис працівника поштового зв`язку з відповідним відбитком календарного штемпеля. Папери надані відповідачем не можливо ідентифікувати, як список, складений за ф.103 в зв`язку з відсутністю прізвищ відправника, його повноважень, особи, яка прийняла відправлення, та відбитку календарного штемпеля пошти.
		Також скаржник вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що і представник скаржника по справі, і відповідач (в своєму відзиві на позовну заяву від 16.11.2020) підвередили факт не проведення зборів в приміщенні актової зали школи № 29. Крім того, відповідач не надав договір оренди чи інший дозвільний документ для підтвердження права на проведення зборів у вищевказаному приміщенні, а лише вказав що «у зв`язку з карантинними заходами нас не пустили до актової зали школи № 29».
		Скаржник також зазначає, що у оскаржуваному рішенні незаконно визначено профільний закон, який слід було застосовувати державному реєстратору (в особі приватного нотаріуса Маковеєвої О.В.) безпосередньо під час здійснення державної реєстрації юридичної особи щодо наявності повноважень у особи, яка звернулася до державного реєстратора.
		Крім того, скаржник вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги та не досліджено належним чином факту внесення до протоколу № 1 від 14.03.2020 фіктивних даних таких, яких не відповідають фактичним даним щодо площ, власниками яких було створено ОСББ «Калнишевського 7».
		5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та пояснень
		14.07.2021 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в строк, встановлений судом та з доказами надсилання іншим учасникам справи. відзив прийнято до розгляду в порядку ст. 263 ГПК України.
		Відповідач вказує, що позивачі безпідставно стверджують, що їхнє право порушено тим, що працівник пошти не вказав своє прізвище, ім`я та по батькові в розписці, бо це ніяк не впливає на факт відправлення пм таких листів, що підтверджується чеком АТ «Укрпошта».
		Також сторона зазначає, що «збори не проводилися тому, що позивачі одержали відповідь від адміністрації середньої загальної школи № 29». Вказана теза є абсурдною та спростовується фактом голосування на установчих зборах співвласників та складеним протоколом таких зборів. Саме у зв`язку з карантинними заходами співвласників і не пустили до актової зали школи № 29. Збори було проведено на подвір`ї школи № 29, що ніяк не вплинуло на волевиявлення співвласників та не змінило адреси проведення зборів.
		Відповідач також зазначає, що довіреність повинен подавати тільки представник, а іншій категорії заявника - достатньо пред`явити паспорт або інший документ, що підтверджує особу. У той же час, уповноважена співвласниками особа під час реєстрації створення юридичної особи, будучи заявником, не є представником, відповідно до визначень того ж Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Тобто, уповноважена зборами особа співвласник, якого протокольним рішенням установчі збори уповноважили підписати протокол, статут і подати документи для державної реєстрації створення ОСББ, діє в статусі заявника-уповноваженої особи, а не представника, і тому його повноваження не повинні підтверджуватися нотаріально посвідченою довіреністю.
		Крім того, відповідач вказує, що не відповідає дійсності твердження позивачів про те, що співвласники, які мають дольову участь в квартирі, голосували більшою площею, лише тому, що в листі опитування вказана загальна площа квартири. Загальну площу вказували саме тому, щоб виключити помилки співвласників при заповненні листів голосування. Ініціативна група враховувала при підрахунку голосів частки таких співвласників. Саме тому позивачі і не наводять розбіжності між загальною площею співвласників, що голосували та кількістю співвласників.
		6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до списків згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих у відділенні № 04159 від 28.02.2020 3-м, 7-м, 44-м, 46-м, 47-м та 85-м було здійснено направлення співвласникам житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
		Звертаючись з даним позовом, позивачі вказували, що 14.03.2020 нібито відбулися установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , актова зала середньої загальної школи.
		Згідно з протоколом № 1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 14.03.2020 загальні збори розпочато 14.03.2020 о 18:00 год. Загальна кількість співвласників (власників квартир та нежитлових приміщень) 1 153 осіб (згідно з інформаційною довідкою № 195382440 від 28.12.2019 та інформації, наданої під час реєстрації для участі у установчих зборах). Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 72 822, 15 кв. м. Присутні на установчих зборах власники (особисто та/або представники) квартир та/або нежитлових приміщень будинку: 202 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 12   487, 17 кв. м. (листки голосування додаються). У письмовому опитуванні взяли участь власники (особисто та/або через представників) квартир та/або нежитлових приміщень будинку: 478 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 28   445, 71 кв. м. (листки письмового опитування додаються).
		При підрахунку голоси співвласників (представників) у листках для голосування та листках письмового опитування рахувалися наступним чином: «за» - беззаперечне висловлення, зокрема «за», «так», «підтримую», «згоден», «да» та подiбне; «проти» - беззаперечне висловлення, зокрема «проти», «не підтримую», «не згоден», «ні», «нет» та подібне.
		На порядок денний було винесено такі питання: обрання голови зборів; створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського 7» та затвердження його назви; затвердження статуту ОСББ «Калнишевського 7»; вибори правління ОСББ «Калнишевського 7»; вибори ревізійної комісії ОСББ «Калнишевського 7; надання повноважень представнику зборів щодо державної реєстрації ОСББ «Калнишевського 7».
		Як вбачається з протоколу № 1 установчих зборів ОСББ, за підсумками голосування по другому питанню (створення ОСББ) поданих на установчих зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: «за» - 671 співвласників (58, 2 %), загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 40   515, 28 кв. м. (55, 6 %); «проти» - 8 співвласників (0, 7 %), загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 377, 4 кв. м. (0,5 %); «утримались» - 1 співвласник (0, 1 %), загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 40, 20 кв. м (0, 1 %). Рішення прийнято.
		Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів ОСББ за підсумками голосування по шостому питанню вирішено надати повноваження голові установчих зборів ОСОБА_5 підписати протокол установчих зборів Об`єднання та статут Об`єднання, подати протокол установчих зборів Об`єднання, статут Об`єднання на реєстрацію, складати, підписувати та подавати заяву та інші документи, необхідні для державної реєстрації Об`єднання. «За» проголосувало 668 співвласників (57, 9 %), приміщень яких становить 40   389, 68 кв. м., «проти» - 9 співвласників (0, 8 %), приміщень яких становить 419, 60 кв. м. (0, 6 %), «утримались» - 3 співвласників (0, 3 %), приміщень яких становить 123, 60 кв. м. (0, 1 %).
		Так, додатками до протоколу № 1 установчих зборів ОСББ зазначено: листки письмового голосування на 210 аркушах, листки письмового опитування на 489 аркушах. Додатки прошити та пронумеровані.
		Прокол № 1 установчих зборів ОСББ зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою О.В. за № 196. Нотаріусом засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 , перевірено його дієздатність.
		Як вбачається з опису документів, що надавалися для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи» юридична особа ОСББ «Калнишевського 7» надало такі документи: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи; рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (нотаріально засвідчена копія); статут; додаток 1. Листки письмового голосування на 210 аркушах; додаток 2. Листки письмового опитування на 489 аркушах; протоко № 1 засідання правління від 15.05.2020. Заявник - ОСОБА_5 , фактична дата формування опис: 29.05.2020.
		Звертаючись з даними позовом, заявники зазначали, що ініціативною групою, нібито, були проведені установчі збори, укладено протокол № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте рішення про створення ОСББ «Калнишевського 7» та затверджено статут ОСББ. Однак, ОСББ «Калнишевського 7» було безпідставно зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 1. Позивачі заперечували, що установчі збори співвласників багатоквартирного будинку від 14.03.2020 відбулися та зазначають, що всі установчі документи ОСББ «Калнишевського 7» підлягають скасуванню, оскільки при створенні ОСББ «Калнишевського 7» була порушена більша частина процедури, яка передбачена законодавством.
		Підстави для визнання недійсним рішення установчих зборів позивачами зазначалося те, що відповідачем було не дотримано ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а саме не були надіслані рекомендованим листом або вручені під розписку повідомлення про проведення установчих зборів власникам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ТОВ «Медичний центр матері», які є власниками наступних приміщень: № 959, 960, 961, 1006, 1056, 1058 загальною площею 1 109, 5 метрів квадратних в будинку по АДРЕСА_1 .
		Також позивачі вказували, що 14.03.2020 установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , актова зала середньої загальної школи № 29 не проводилися, що підтверджується відповіддю № 01-37/105/1 від 24.07.2020 адміністрації середньої загальної школи № 29.
		В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались також на ту обставину, що, засвідчуючи протокол, приватний нотаріус В. О. Маковеєва перевищила свої повноваження та порушила ч. 5 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Жодних доказів того, що громадянин ОСОБА_5 мав нотаріально посвідчену довіреність або надав відомості з Єдиного державного реєстру про осіб, які б уповноважували його діяти від свого імені, як власників квартир та/або нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, які є співвласниками будинку по АДРЕСА_1 - протокол № 1 установчих заборів співвласників будинку за адресою АДРЕСА_1 - не містить.
		Також позивачі вказували, що при виготовленні протоколу № 1 було порушено наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 203 25.08.2015, яким затверджена форма про протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку. У протоколі № 1 установчих заборів співвласників будинку данні, які можна було б ідентифікувати як дані про співвласників номера квартир/нежитлових приміщень, документи, що підтверджують право власності, результати та підпис співвласників (представників) - відсутні взагалі.
		ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
		7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду
		Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Між сторонами склалися правовідносини щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Спір у справі виник у зв`язку з наявністю або ж відсутності підстав для визнання рішень установчих зборів від 14.03.2020 недійсними, та, відповідної реєстрації.
		Щодо вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів
		Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
		За змістом ст. 2 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» останній регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
		Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
		За змістом ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
		Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
		Однією з підстав апеляційного оскарження зазначено те, що не було отримано повідомлення про проведення загальних зборів.
		Так, у матеріалах справи наявні списки згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих у відділення пошти 04159 від 28.02.2020. Відповідно до вказаних списків 3-м, 7-м, 44-м, 46-м, 47-м та 85-м адресатами, яким було здійснено направлення є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ТОВ «Медичний центр матері». На підтвердження здійснення вказаного відправлення до матеріалів справи додано фіскальні чеки поштового відділення. А тому посилання скаржника на те, що ініціативною групую не було дотримано порядку повідомлення співвласників багатоквартирного будинку є безпідставними.
		Відсутність у особи відправника довіреності на здійснення надсилання відповідного повідомлення є необґрунтованим з огляду на те, що збори скликаються ініціативною групою, діяльність якої не передбачає створення юридичної особи, від імені якої можна було б видавати довіреність на вчинення тих чи інших дій в інтересах такої групи. До того ж такі заперечення зводяться до формальних недоліків та не спростовують факту надсилання повідомлень співвласникам багатоквартирного будинку. А тому відхиляються судом як необґрунтовані.
		Також, заперечуючи проти рішення установчих зборів, скаржник зазначає що такі взагалі не відбулися, що підтверджу відповіддю на запит в.о. директора школи І-ІІІ ступенів № 29 Оболонського району м. Києва від 24.07.2020 № 01-37/105/1. У вказаній відповіді зазначено, що будь-яких зборів 14.03.2020 о 18:00 в ЗЗСО № 29 не проводилося. Вищевказані збори в приміщенні школи не проводилися. Інформації щодо будь-яких зборів на території навчального закладу освіти адміністрація не має.
		Заперечуючи проти вказаних доводів, відповідач зазначав, що у зв`язку з карантинними заходами співвласників багатоквартирного будинку не пустили до актової зали школи № 29, а тому такі збори було проведено на подвір`ї школи, що не вплинуло на волевиявлення співвласників.
		У даному випадку Північний апеляційний господарський суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №   917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
		Як вбачається з матеріалів справи, установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 розпочато 14.03.2020 о 18:00 год., що підтверджується протоколом № 1 установчих зборів від 14.03.2020. Присутні на установчих зборах власники (особисто та/або представники) квартир та/або нежилих приміщень будинку - 202 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 12   487, 17 кв. м. (листки голосування додаються) (абзац 6 протоколу № 1).
		Крім того, в матеріалах справи наявні копії листків для голосування на установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 з порядком денним на шість запитань, які відображені в протоколі № 1 установчих зборів. Указані листки містять підписи співвласників багатоквартирного будинку. Тоді як наданий лист в.о. директора школи стосується саме адміністративної будівлі та не спростовує можливості проведення таких зборів, зокрема, на дворі.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи приписи ст. 73 - 80, 269 ГПК України, дійшов висновку про те, що докази надані відповідачем на підтвердження факту проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку є більш вірогідними, з урахуванням пандемії, ніж посилання скаржника на те, що такі збори не відбулися. А тому такі доводи відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.
		Відповідно до ч. 9 - 11 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
		Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
		Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут (ч. 13 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
		Відповідно до ч. 14 - 16 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація змін до статуту об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.
		Аналіз наведених норм свідчить, що спеціальним законом визначено, що саме при створенні об`єднання співвласників багатоквартирного будинку збори уповноважують певну особу (співвласника) на вчинення юридично значущих дій.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи подаються у паперовій формі, заявник пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
		У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).
		Так, п. 8 ч. 1 ст. 1 того ж Закону визначає, що заявник: засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; уповноважений представник юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, - у разі подання документів для проведення інших реєстраційних дій щодо юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи "
		Тобто, уповноважена зборами особа - співвласник, якого протокольним рішенням установчі збори уповноважили підписати протокол, статут і подати документи для державної реєстрації створення ОСББ, діє в статусі заявника-уповноваженої особи, а не представника, і тому його повноваження не повинні підтверджуватися нотаріально посвідченою довіреністю.
		З матеріалів справи вбачається, що на голосування установчих зборів ОСББ було винесено питання надання повноважень голові установчих зборів ОСОБА_5 підписати протокол установчих зборів ОСББ та статут об`єднання, подати протокол установчих зборів ОСББ, статут ОСББ на реєстрацію, складати, підписувати та подавати заяву та інші документи, необхідні для державної реєстрації ОСББ (шосте питання).
		Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів ОСББ за підсумками голосування було підтримано поставлене на голосування шосте питання щодо уповноваження голови установчих зборів ОСОБА_5 на вчинення реєстраційних дій ОСББ. «За» проголосувало 57, 9 % співвласників. А тому доводи скаржника про перевищення приватним нотаріусом своїх повноважень та відсутність відповідних повноважень у ОСОБА_5 відхиляються як безпідставні. При цьому у даному випадку суд апеляційної інстанції зазначає, що установчими зборами вирішувалося саме питання створення та реєстрації ОСББ, а тому останнє не могло ще уповноважити ОСОБА_5 на вчинення відповідних дій. Уповноваження голови установчих зборів кожним із співвласників багатоквартирного будинку не передбачено ані положеннями 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ані Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
		Також, оскаржуючи ухвалене співвласниками рішення, скаржник стверджує про недотримання ч. 7 ст. 10 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до якого рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
		Водночас в силу приписів ч. 1 ст. 10 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
		Аналіз наведеної норми свідчить, що порядок створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і вимоги до установчих документів, урегульовано Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що також слідує з преамбули такого закону. Приписів про обов`язковість підпису на протоколі усіх співвласників та дотримання форми протоколу, затвердженого центральним органом виконавчої влади, норми Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не містять. Тобто урегулювання такого питання законодавець залишив на розсуд самих співвласників. А тому відповідні доводи скаржника відхиляються як необґрунтовані.
		Крім того, не є порушенням норм чинного законодавства і внесення у протокол даних письмового опитування. Так, нормою ч. 10 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що у разі, якщо рішення не набрало голосів, достатніх для його прийняття, проводиться письмове опитування, а у відповідності до вимог ч. 12 указаної норми під час підрахунку голосів враховуються голоси, подані підчас проведення установчих зборів та підчас письмового опитування.
		Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими (частина 15 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
		Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). (частина 16 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
		У матеріалах справи наявні листки письмового опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах 14.03.2020 за період з 14.03.2020 по 28.03.2020 з порядком денним, відображеним у протоколі № 1 від 14.03.2020. Аналіз вказаних  листків свідчить, що рішення, які зазначені в протоколі загальних зборів ОСББ «Калнишевського 7» від 14.03.2020 прийняті переважною більшістю співвласників по кожному з рішень. Вищенаведене спростовує доводи скаржника про те, що відсутнє волевиявлення всіх мешканців будинку. При цьому посилання скаржника на невідповідність площ голосуючих співвласників у поясненнях відповідача не спростовує факту підтримання питань порядку денного більшою половиною загальної кількості усіх співвласників, що також не заперечувалося на стадії апеляційного провадження.
		Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про неспроможність доводів скаржника про те, що листи голосування та письмового опитування мають містити відомості про те, що вони є додатками до протоколу, та не містять вказівку на документ, що підтверджує право власності.
		Крім того, суд не приймає твердження позивачів про те, що співвласники, які мають дольову участь в квартирі, голосували більшою площею, лише тому, що в листі опитування вказана загальна площа квартири з огляду на те, що вказаний підхід було застосовано ініціативною групою для того, щоб виключити помилки співвласників при заповненні листів голосування. Ініціативна група враховувала при підрахунку голосів частки таких співвласників. Викладене підтверджується вимогами п. 3 ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно з яким письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Тобто з викладеної норми вбачається, що під час письмового опитування потрібно вказувати саме загальну площу квартири, а не її частину, а вже підраховувати частки має ініціатор зборів. Так, у матеріалах справи наявний розрахунок наявності кворуму при врахуванні часток співвласників. У цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи відзиву на апеляційну скаргу, мотиви якої визнає безпідставними.
		Щодо вимоги про скасування державної реєстрації (реєстраційного запису) юридичної особи - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку
		Відповідно до змісту ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
		Згідно зі ст. 385 Цивільного кодекс України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
		Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою -   Законом № 2866-III.
		За змістом ст. 1 цього Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
		Отже, Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
		Загальний порядок створення юридичної особи унормовано ст. 87 Цивільного кодекс України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо   законом   не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.
		Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).
		Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
		Відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України рішення про утворення суб`єкта господарювання є установчим документом суб`єкта господарювання.
		Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 Цивільного кодексу України).
		Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (п. 4 ч. 1 вказаного Закону).
		За змістом ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма (ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).
		Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
		Статтею 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
		Відповідно до приписів ст. 28 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Об`єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об`єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об`єднання.
		Порядок ліквідації об`єднання передбачає, що у разі ліквідації об`єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об`єднанням відповідно до статуту цього об`єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об`єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.
		Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у ст. 111 Цивільного кодексу України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов`язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.
		Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.
		Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.
		Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.
		Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.
		Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у п. 1 ст. 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду із цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, пункт 230).
		Частиною 3 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов`язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт із застосуванням відповідних правових механізмів.
		За змістом позовних вимог, між позивачами та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо створення об`єднання, який позивачі прагнули розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі.
		Ураховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.
		8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
		Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
		Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
		Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР МАТЕРІ» та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення установчих зборів, а в частині скасування державної реєстрації оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі ч. 4 ст. 269 ГПК України. Провадження у справі у цій частині - закриттю.
		Таким чином, на підставі саме норм ст. 2, 236, ч. 4 ст. 269, ст. 270, п. 1, 2 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ч. 1 ст. 278 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги у даній справі, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації ОСББ - скасуванню із закриттям провадження у справі у цій частині. У решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
		9. Судові витрати
		З урахуванням часткової відмови в задоволенні апеляційної та позовних вимог, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України частково.
		Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 278, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 у справі № 910/15742/20 - задовольнити частково.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 у справі №910/15742/20 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації (дата запису - 29.05.2020, 1 069 102 0000 045022 в ЄДР) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського, 7» (ідентифікаційний код: 43639613). Провадження у справі у цій частині закрити.
		У решті рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 у справі № 910/15742/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		3. Судовий збір в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського 7» від 14.03.2020, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
		4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 у справі № 910/15742/20 в частині, що залишена без змін, зупиненого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021.
		5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст складено 15.09.2021.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Коротун 
		 
		Судді                                                                                В.В. Сулім
		 
		                                                                                А.Г. Майданевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...