Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 158/618/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2021.
Дата набрання законної сили: 10.09.2021
Номер судового провадження: 61-17022ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова   
		Іменем України  
		 
		10 вересня  2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 158/618/19
		провадження № 61-17022св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Серпанок», ОСОБА_2 ,
		особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги -  ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Матвійчук Л. В.
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА 
		Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
		У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом
		до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Серпанок» (далі - СГ ТОВ «Серпанок»), ОСОБА_2 про витребування майна
		з чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди.
		Позовна заява мотивована тим, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 листопада 2007 року у цивільній справі № 2-840/07 було задоволено його позов до СГВК «Слава» про стягнення заборгованості, яким стягнуто на його користь 5 875,07 грн та судові витрати. На виконання цього судового рішення 04 грудня 2007 року видано виконавчий лист, на підставі якого 07 грудня 2007 року ВДВС Ківерцівського РУЮ було відкрито виконавче провадження. 03 грудня 2010 року державним виконавцем, у зв`язку
		з відсутністю майна та коштів у СГВК «Слава», вказаний виконавчий лист повернуто стягувачу без виконання. 14 серпня 2017 року йому стало відомо про наявність рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від
		07 липня 2010 року, яким встановлено, що 11 лютого 2004 року СГВК «Слава» припинила свою господарську діяльність. Ця обставина також була встановлена й рішенням Господарського суду Волинської області від 20 серпня 2013 року 
		у справі № 5004/1588/12 за позовом УПФ України в Ківерцівському районі до СГВК «Слава» про порушення справи про банкрутство. 11 лютого 2014 року, в день припинення господарської діяльності СГВК «Слава», було проведено державну реєстрацію СГ ТОВ «Серпанок», керівником новоствореного товариства
		є ОСОБА_2 , який до цього був керівником ліквідованого СГВК «Слава».
		Рішенням Ківерцівського районного суду від 05 листопада 2007 року у цивільній справі № 2-840/07 встановлено, що відповідно до прийнятого рішення комісією по врегулюванню майнових питань та на підставі відповідного акта приймання-передачі, підписаного головою комісії по врегулюванню майнових питань ОСОБА_4 , головою СГВК «Слава» -   ОСОБА_2 та позивачем  ОСОБА_1 , майно на належні майнові сертифікати, в тому числі на незавершене виробництво у вигляді посівів жита в кількості 7 га, було передано пайовикам, в свою чергу, виділені паї в єдиному майновому комплексі 28 членам (в минулому) СГВК «Слава», разом із незавершеним виробництвом у вигляді посівів жита в кількості 7 га, фактично не було передані власникам, а після їх дозрівання жито було скошеним і зібраним за вказівкою керівника СГВК «Слава» ОСОБА_2 до власної комори, який займався його реалізацією. Керівнику СГВК «Слава» та СГ ТОВ «Серпанок» - ОСОБА_2 під час підписання згаданих актів було відомо про ту обставину, що СГВК «Слава» вже припинило свою господарську діяльність, тому він протиправно ввів в оману позивача, усвідомлюючи, що СГВК «Слава» вже не буде виконувати свої зобов`язання перед ним. 
		На підставі рішення Борохівської сільської ради № 14 від 29 червня 2006 року майно, розташоване на належній ОСОБА_2 земельній ділянці та було
		у користуванні СГВК «Слава», перейшло в користування СГ ТОВ «Серпанок». 
		З наведеного слідує, що ОСОБА_2 незаконно заволодів зазначеним врожаєм жита, середня ціна реалізації якого, згідно відомостей ГУ статистики у Волинській області станом на січень 2019 року складала 3 832,80 грн за тонну, а його середня урожайність в господарствах населення становила 24,0 ц за 1 га. Тобто, вартість зерна, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 складає 64 391,04 грн (виходячи 
		з розрахунку 16,8 тонн х 3832,80 грн). Такими діями йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у цинічній поведінці ОСОБА_2 , який ошукав інших власників пайового майна, що призвело до погіршення його стосунків з ними. 
		Посилаючись на вказані обставини просив суд стягнути солідарно з СГ ТОВ «Серпанок» та ОСОБА_2 на свою користь 64 391,04 грн завданої матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної шкоди.
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
		Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від
		19 грудня 2019 року стягнуто з  ОСОБА_1 на користь СГ ТОВ «Серпанок» понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі
		7 200,00 грн, стягнуто з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 7 200,00 грн.
		Короткий зміст апеляційної скарги та рішення суду апеляційної інстанції
		У липні 2020 року ОСОБА_3 , який не брав участі у розгляді справи, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на те, що він також є пайовиком СГВК «Слава», його як і інших пайовиків, не було залучено до участі у справі, тому це судове рішення порушує його права. Також суд неповно з`ясовав фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи.
		Ухвалою Волинського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3  на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2019 року та додаткове рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня
		2019 року закрито.
		Апеляційний суд виходив із того, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргоюОСОБА_3 встановлено, що оскарженими судовими рішеннями питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, тому апеляційне провадження підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
		Аргументи учасників справи
		У листопаді 2020 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від
		11 листопада 2019 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2019 року, ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду за виключною підсудністю до Ківерцівського районного суду.
		Касаційна скарга мотивована тим, що цей спір стосується всіх пайовиків 
		СГВК «Слава» як співвласників майна, у зв`язку з чим позивач у суді першої інстанції заявляв клопотання про залучення до цієї справи третіх осіб на його стороні. Ухвалене рішення у цій справі не дає йому можливості відновити порушене право, як співвласника майна СГВК «Слава». Закриваючи провадження у цій справі апеляційний суд зробив висновок, який не відповідає фактичним обставинам, що спір стосується лише одного позивача.
		Рух справи
		Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 в частині оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від
		11 листопада 2019 року та додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2019 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року.
		В ухвалі Верховного Суду вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
		Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відзив представника ОСОБА_2 - Романюком Л. С. на касаційну скаргу залишено без розгляду.
		Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відзив представника СГ ТОВ «Серпанок» - Романюком Л. С. на касаційну скаргу залишено без розгляду.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
		Відповідно до частини першої статті 352 ЦПКУкраїни учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
		Отже, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі 
		і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
		Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). 
		Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом у цій справі, просив стягнути в його користь 64 391,04 грн вартості майна та 50 000,00 грн моральної шкоди, яку обґрунтовував своїми душевними стражданнями та не зручностями, які йому були спричинені діями відповідачів, тобто діяв у власних інтересах. Суд першої інстанції з врахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу розглянув справу в межах майнових вимог позивача до відповідачів. Тому ухвалене судом рішення не впливає на права та інтереси ОСОБА_3 , не позбавляє його можливості звернутись до суду 
		з відповідним позовом на захист своїх прав та законних інтересів.
		ОСОБА_3 не навів аргументи, яким чином додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1  на користь відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу порушує його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.  
		За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок про закриття апеляційного провадження встановивши, що рішеннями суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки  ОСОБА_3 .
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судове рішення - без змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України, суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		У травні 2021 рокудо Верховного Суду надійшли заяви представника 
		ОСОБА_2 та СГ ТОВ «Серпанок» - адвоката Романюка Л. С. про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких він просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та СГ ТОВ «Серпанок» витрати на правову допомогу 
		в розмірі по 5 000,00 грн. 
		Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) 
		у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
		Отже, нормами процесуального закону не передбачено покладення витрат, пов`язаних з розглядом справи, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу,на осіб, які не брали участі у справі та скористались правом на апеляційне або касаційне оскарження судового рішення.
		За таких обставин відсутні підстави для стягнення ОСОБА_3 витрат ОСОБА_2 та СГ ТОВ «Серпанок» на правничудопомогу. 
		Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                              Є. В. Краснощоков 
		 
		І. О. Дундар
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...