Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/3017/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано судом: 14.09.2021. Зареєстровано: 16.09.2021. Оприлюднено: 17.09.2021.
Дата набрання законної сили: 14.09.2021
Номер судового провадження: 850/6289/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		14 вересня 2021 року справа №200/3017/21-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 р. та на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 200/3017/21-а та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року (головуючий І інстанції Арестова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною,-
		У С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач, ОСОБА_1 , 22 березня 2021 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області про: 
		- визнання протиправною бездіяльність Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на веб-сторінці http://andriivska.gromada.org.ua/news/1612530992/ офіційного веб-сайту http://andriivska.gromada.org.ua/ Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області рішень виконавчого комітету Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, які були прийняті на його засіданні 26.01.2021 року;
		- стягнення з Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу. 
		У позовній заяві свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач всупереч вимогам законодавства вказане розпорядження від 26.01.2021 оприлюднив у формі відкритих даних на своїй веб-сторінці лише 22 лютого 2021 року, тобто через 26 днів після його затвердження замість п`яти робочих днів, як передбачено ч. 2ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", чим порушує право позивача на своєчасний доступ до публічної інформації у формі відкритих даних, яке йому гарантованеКонституцією України.
		Також позивач звернув увагу на те, що саме інформація може дати відповіді на такі типові питання, які цікавлять його як громадянина України, який хоче знати про події в тій чи іншій громаді, як: що відбувається в області/районі/місті/селі/селищі, наскільки ці процеси законні, чому вони відбуваються, яких наслідків потрібно очікувати, як використовуються спільні кошти/майно, наскільки результативною є влада, які плани у неї, яке ставлення територіальної громади до влади тощо.
		Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 р. у справі № 200/3017/21-а позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на веб-сторінці http://andriivska.gromada.org.ua/news/1612530992/ офіційного веб-сайту http://andriivska.gromada.org.ua/ Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області рішень виконавчого комітету Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, які були прийняті на його засіданні 26.01.2021 року. Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 200/3017/21-а стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок. 
		Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
		В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, відповідно до Закону, конкретно визначений розпорядник інформації (сільська рада) не має повноважень щодо оприлюднення інформації, віднесеної до відання інших суб`єктів публічних правовідносин. Таким чином, сільська рада не має повноважень щодо оприлюднення рішень виконавчого комітету ради.
		Також, в апеляційній скарзі зазначено, що суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Позивачем подано апеляційну скаргу на додаткове судове рішення суду першої інстанці, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 9600, 00 грн.
		В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу, які належно підтверджені, за власною ініціативою. 
		Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
		Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги позивача слід відмовити з наступних підстав.
		Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , рнокпп - НОМЕР_2 , отримувачем пенсії по інвалідності 1 групи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 . 
		Відповідно до довідки Міністерства охорони здоров`я України до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААБ № 415873 встановлено ОСОБА_1 першу групу інвалідності «Б» з 01.08.2019 року. 
		Позивач з офіційної сторінки Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області дізнався, що рішення виконавчого комітету Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області від 26 січня 2021 року № 1 "Про здійснення контролю у виконавчому комітеті Андріївської сільської ради за виконанням розпорядчих документів органів влади вищого рівня за 2020 рік" оприлюднено у формі відкритих даних на своїй веб-сторінці лише 22 лютого 2021 року (дата створення 22 лютого 2021 о 13:03 повний текст).
		Вказане вважає порушенням його права на своєчасний доступ до публічної інформації.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов наступних висновків.
		Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Відповідно дост. 34 Конституції Україникожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України "Про інформацію"кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначеноЗаконом України "Про доступ до публічної інформації".
		Згідно зі ст.1, п. 2 ч. 1 ст.5 Закону України "Про доступ до публічної інформації"публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Доступ до інформації забезпечується шляхом:
		1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
		в офіційних друкованих виданнях;
		на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
		на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
		на інформаційних стендах;
		будь-яким іншим способом;
		2) надання інформації за запитами на інформацію.
		Розпорядниками інформації для цілей цьогоЗаконувизнаються, зокрема суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону).
		Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3 вказаного Законуправо на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
		Відповідно до ч.ч. 1, 6та 11ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування"рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно доЗакону України "Про доступ до публічної інформації".
		Питання публічної інформації у формі відкритих даних врегульованост. 101 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Відповідно доч.ч. 1 та 2ст. 101 Закону України "Про доступ до публічної інформації"публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
		Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
		Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.
		Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
		Згідно з ч. 4ст. 101 цього Законуперелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
		Створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування.
		Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженепостановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835.
		Відповідно до п. 3 цього Положення розпорядники інформації згідно з цим Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком, та будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних.
		Додатком до вказаного Положення є Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, де в розділі "Усі розпорядники інформації (у межах компетенції)" зазначений певний набор даних.
		Згідно з п. 1 ч. 1ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації"розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
		Відповідно до п.п. 2, 51, 12 ч. 1ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації"розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати:
		- нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
		- перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
		- іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом.
		Як вже зазначалося акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню відповідно доЗакону України "Про доступ до публічної інформації"(ч. 11ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування").
		З огляду на наведені положення законодавства неприйнятними є посилання відповідача про достатність опублікування назви рішення виконавчого комітету Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області від 26 січня 2021 року № 1 "Про здійснення контролю у виконавчому комітеті Андріївської сільської ради за виконанням розпорядчих документів органів влади вищого рівня за 2020"рік 05.02.2021 та необов`язковість оприлюднення саме тексту самого рішення.
		Відповідно до ч. 2ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації"інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
		Рішення виконавчого комітету Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області від 26 січня 2021 року № 1 «Про здійснення контролю у виконавчому комітеті Андріївської сільської ради за виконанням розпорядчих документів органів влади вищого рівня за 2020 рік» не передбачено додатком до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, що затвердженепостановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835.
		Разом з цим воно відповідає визначенню публічної інформації у формі відкритих даних (п. 3 вказаного Положення: "будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних") та відноситься до іншої інформації про діяльність суб`єктів владних повноважень, обов`язкове оприлюднення якої встановлено законом - в даному випадкуЗаконом України "Про місцеве самоврядування"(п. 12 ч. 1ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
		Отже, на вказане рішення поширюються вимоги законодавства щодо його обов`язкового оприлюднення у формі відкритих даних (в електронній формі) відповідачем як розпорядником інформації та щодо строків такого оприлюднення.
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Рішення виконавчого комітету Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області від 26 січня 2021 року № 1 "Про здійснення контролю у виконавчому комітеті Андріївської сільської ради за виконанням розпорядчих документів органів влади вищого рівня за 2020 рік» відповідачем, як розпорядником інформації оприлюднено у формі відкритих даних на веб-сайті Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області у форматі файлу .pdf22 лютого 2021 року о 13 год. 04 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку, а саме поза межами цього строку.
		Посилання відповідача на іншу дату оприлюднення - 05 лютого 2021 року є неприйнятними, оскільки спростовано дослідженими судом доказами (в тому числі інформацією на офіційному веб-сайті відповідача), які підтверджують те, що у вказаний день на офіційному веб-сайті відповідача було лише опубліковано заголовок (назва): «Рішення засідання виконавчого комітету № 1 від 26 січня 2021 року», під яким написано: "Дата:05.02.2021 15:15", при цьому сам текст розпорядження до вказаного заголовку в цей день додано не було.
		Отже, недотримання відповідачем як розпорядником інформації вимогЗакону України "Про доступ до публічної інформації", що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, мало місце і призвело до порушення права позивача на своєчасний доступ до публічної інформації у формі відкритих даних, яке включає право будь-якої особи вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації (ч. 2ст. 101 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
		З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
		Рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Тобто, умовою для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача суб`єктивного переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
		У свою чергу, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.
		Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.
		При цьому, виходячи з наведених вище положень частини другої статті 55 Конституції України, особа-позивач на власний розсуд визначає, чи порушені її права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
		Водночас задоволення відповідних позовних вимог особи можливе лише в разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, при цьому така зміна відбувається з порушенням критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, встановлених ч. 2 ст. 2 КАС України.
		Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
		Слід зазначити, що за результатами розгляду справи, фактів порушення прав позивачем не доведено, а позивач посилається на формальне порушення закону.
		Навіть у разі задоволення позовних вимог позивача про визнання бездіяльності відповідача протиправною не відбудеться будь яких змін щодо його прав та законних інтересів, а отже їх поновлення не відбудеться.
		Відтак, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позивач не надав доказів про порушення своїх прав та законних інтересів. В будь-якому разі, само по собі порушення процедури при розміщення інформації не є порушенням прав та законних інтересів позивача.
		Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до частин першої та другої 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність порушення прав та законних інтересів позивача, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
		Щодо розподілу судових витрат 
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Згідно з ч. 1 ст. 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Частиною 3 ст. 132 цього Кодексу визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		Відповідно до ч. 7 ст. 139 вказаного Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Враховуючи, що у задоволені позову відмовлено, відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
		Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
		Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи неповно з`ясовано обставини по справі, а тому апеляційну скаргу Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької слід задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення  задовольнити частково. 
		Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 р. та на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 200/3017/21-а - задовольнити. 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 200/3017/21-а  задовольнити частково. 
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 р. та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 200/3017/21-а  скасувати.
		Прийняти нову постанову.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною  відмовити.
		Повне судове рішення складено 14 вересня 2021 року. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Головуючий суддя А.А. Блохін
		 
		Судді Т.Г. Гаврищук
		 
		 І.В.Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...