Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20599/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2021. Зареєстровано: 16.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2021.
Дата набрання законної сили: 14.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/18962/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		14 вересня 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/20599/19
		адміністративне провадження № К/9901/18962/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/20599/19
		за позовом  ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація «Стоп Нелегал» про визнання протиправним та скасування рішення 
		за касаційною скаргою адвоката  ОСОБА_1 
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року, постановлене головуючим суддею Погрібніченком І.М.
		на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,
		                                                 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У жовтні 2019 року  ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач, КДКА Київської області) про визнання протиправним та скасування рішення від 25 вересня 2019 року.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач указував, що оскаржуване рішення, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік, відповідачем прийнято з порушенням принципу презумпції невинуватості адвоката та принципу змагальності. Так, необґрунтована відмова адвокату ОСОБА_1 у доступі до участі у дисциплінарній справі стосовно нього позбавила його права брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази в обґрунтування своїх доводів, заявляти клопотання та відводи, що є безпосереднім порушенням статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) та пунктів 7, 43, 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України № 86 від 02.06.2018.
		2.1. На думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає вимогам нормативних актів та фактичним обставинам справи. Позивач наголошував, що в оскаржуваному рішенні не вказано, яке саме правило адвокатської етики ним було порушено, тобто не обґрунтовано в чому проявилося одноразове грубе порушення або  у чому саме мала місце системність порушення ним цих правил що свідчить про необґрунтованість вказаного рішення та відсутність доказів його вини у вчиненні цього дисциплінарного проступку. Наполягав, що не можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката дані публікацій з соціальної мережі Facebook, за відсутності дослідження вказаних дописів та встановлення факту їх існування, та, зокрема, приналежності їх певній особі.
		3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено громадську організацію «Стоп Нелегал» (далі - третя особа, ГО «Стоп Нелегал»).
		Установлені судами фактичні обставини справи
		4.  ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1815 від 19 грудня 2003 року.
		5. 04 січня 2019 року на адресу КДКА Київської області надійшла скарга ГО «Стоп Нелегал» на дії адвоката ОСОБА_1 .
		6. Дана скарга обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на особистій сторінці ОСОБА_1 в мережі Facebook, адвокат розмістив статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». У вказаній статті йдеться мова про те, що адвокату ОСОБА_1 стало відомо, що члени Дисциплінарної палати КДКА м. Києва порушили відносно нього дисциплінарну справу та прийшли до висновку про наявність в його діях порушень Закону № 5076-VI та Правил адвокатської етики, не розглядаючи справу по суті. Членів дисциплінарної палати адвокат ОСОБА_1 назвав «героями» та зазначив, що надавити на нього не вдасться.
		6.1. У цій же скарзі скаржник указував, що в подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_6 2018 року адвокат ОСОБА_1 розмістив іншу статтю, в якій повідомив про те, що 17 травня 2018 року нелегітимне засідання КДКА м. Києва буде намагатися позбавити адвоката ОСОБА_1 адвокатського свідоцтва. 
		6.2. ІНФОРМАЦІЯ_4 адвокат ОСОБА_1 розмістив ще одну статтю, в якій повідомив про те, що група осіб «сумнівної легітимності», які називають себе Дисциплінарною палатою КДКА м. Києва, за попередньою змовою, за неправомірну вигоду в розмірі 5 тисяч доларів кожному члену палати, будуть ще раз намагатися позбавити адвоката ОСОБА_1 адвокатського свідоцтва.
		6.3. ІНФОРМАЦІЯ_5 була розміщена ще одна стаття адвоката ОСОБА_1 , в якій останній зазначив: «На заре моего конфликта с фейковой КДКА м. Києва, который разгорелся этой весной.....» «ІНФОРМАЦІЯ_2 проиграла мне все суды в чистую. В ноль».
		6.4. Вище вказане, на думку скаржника, свідчить, що адвокат ОСОБА_1 поводить себе неетично, коли розміщує такі дописи в соціальних мережах, що містять, на думку автора скарги, викривлену та неправдиву інформацію, яка паплюжить і підриває авторитет та престиж професійної діяльності адвокатури.
		7. Судом встановлено, що листом члена КДКА Київської області № 117 від 27 лютого 2019 року адвокат ОСОБА_1 був повідомлений про надходження до дисциплінарної палати скарги ГО «Стоп Нелегал» стосовно нього і, одночасно з цим, запропоновано до 11 березня 2019 року ознайомитися з її матеріалами та надати свої пояснення.
		8. 11 березня 2019 року до КДКА Київської області за вх. № 257 надійшли пояснення адвоката ОСОБА_1 б/н від 11 березня 2019 року, у яких він зазначає, що ним, як адвокатом та як приватною особою не створювалися та не розміщувалися в соціальній мережі Facebook публікації, на які посилається заявник. Водночас адвокат стверджував, що ним не створювалися та не розміщувалися такі публікації в жодному іншому джерелі інформації. На його думку, подана скарга є очевидним тиском на нього, як адвоката, який представляє інтереси одного з клієнтів в судових та кримінальних провадженнях.
		9. КДКА Київської області беручи до уваги викладене було складено довідку від 10 квітня 2019 року, відповідно до якої дисциплінарна палата дійшла висновку про виявлення ознак вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_1 , а відтак і про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно нього.
		10. 18 квітня 2019 року КДКА Київської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 29 травня 2019 року, про що було повідомлено скаржника та адвоката ОСОБА_1 .
		11. 29 травня 2019 року розгляд вказаної справи не відбувся, у зв`язку з оскарженням адвокатом ОСОБА_1 рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 18 квітня 2019 року про порушення стосовно нього дисциплінарної справи.
		12. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) від 25 червня 2019 року № VI-014/2019 скарга адвоката ОСОБА_1 про порушення стосовно нього дисциплінарної справи була залишена без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 18 квітня 2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 - залишено без змін.
		13. 17 липня 2019 року до КДКА Київської області разом із супровідним листом від 15 липня 2019 року за № 834/1 надійшло рішення ВКДКА від 25 червня 2019 року та матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .
		14. 17 липня 2019 року листом за вих. № 445 КДКА Київської області було повідомлено скаржника - ГО «Стоп Нелегал» та адвоката ОСОБА_1 про засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області з розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , яке відбудеться 25 липня 2019 року.
		15. Згідно наявного в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач про засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої ним особи від 22 липня 2019 року.
		16. У той же час, 25 липня 2019 року адвокат ОСОБА_1 на призначене засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області не з`явився, а матеріали справи не містять жодних листів позивача щодо причин неможливості його участі у засіданні.
		17. 25 липня 2019 року КДКА Київської області розгляд дисциплінарної справи по суті стосовно адвоката ОСОБА_1 відкладено на 25 вересня 2019 року, про що повідомлено її учасників.
		18. 19 вересня 2019 року за вх. № 1138 до КДКА Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1 про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв`язку з тим, що він саме 25 вересня 2019 року бере участь у конференції адвокатів Міжнародної асоціації адвокатів, де він буде доповідати і представляти українську адвокатуру, втім дисциплінарною палатою КДКА Київської області за результатами розгляду даного клопотання було відмовлено у його задоволені та вирішено слухати дисциплінарну справу за його відсутності.
		19. КДКА Київської області під час проведення перевірки скарги ГО «Стоп Нелегал» встановлено, що у мережі Facebook наявна сторінка ОСОБА_1 , що містить зображення її користувача, візуально схожого на адвоката ОСОБА_1 , яка за твердженням скаржника, є особистою сторінкою адвоката. З доданих до скарги скріншотів роздруківок КДКА Київської області установлено, що у період з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_5 на сторінці ОСОБА_1 у мережі Facebook була розміщена наступна інформація (дописи):
		1) від ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка містила неетичні вислови стосовно членів дисциплінарної палата КДКА м. Києва. Допис було поширено трьома користувачами і отримав два коментарі: також у дописі були позначені окремі члени КДКА Київської області, які є користувачами мережі Facebook: ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ). Зі змісту допису вбачається, що його розміщення було пов`язано з порушенням дисциплінарною палатою КДКА м. Києва дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ;
		2) від ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7», яка містила неетичні вислови стосовно громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , критику роботи та не етичні вислови стосовно КДКА м. Києва. Допис було поширено чотирма користувачами і отримав двадцять один коментар;
		3) від ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка містила неетичні вислови та критику стосовно КДКА м. Києва та її членів, звинувачення у вчиненні останніми, спільно с громадянами ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , злочину (дачі та отриманні хабаря в розмірі 5 тисяч доларів США кожному члену «палати»; перешкоджанні діяльності адвоката; крадіжці). Допис було поширено чотирма користувачами; також у дописі були позначені окремі члени КДКА Київської області, які є користувачами мережі Facebook: ОСОБА_3 , ОСОБА_5,  ОСОБА_7 , ОСОБА_16, ОСОБА_14 ;
		4)  від ІНФОРМАЦІЯ_5 (без назви) наступного змісту: «На заре моего конфликта с фейковой КДКА м. Києва, который разгорелся этой весной, ОСОБА_17 с ОСОБА_18 (кличка « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») заказали ряд статей в сливных СМИ для попыток моей дискредитации. Одна из них називалась «ІНФОРМАЦІЯ_8. Под «Герой нашего времени» подразумевался ваш покорный слуга. Статья содержала откровенную чернуху, разумеется анонимно. Я рад сообщить, что судебный счет в этом матче 5:0 в пользу «Героя нашего времени». Как Аргентина-Ямайка . Какая боль... « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проиграла мне все суды в чистую. В ноль». Отже, зазначений допис також містить неетичні вислови стосовно КДКА м. Києва, а також необґрунтовані звинувачення стосовно громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , окремих ЗМІ, а зміст наведеної інформації пов`язаний з раніше викладеним у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Дописом поділилися два користувачі.
		20. 25 вересня 2019 року КДКА у Київській області за результатами розгляду скарги ГО «Стоп Нелегал» прийнято рішення, яким адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво № 1815 від 19.12.2003, видане Київською міською КДКА) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік.
		21. За змістом цього рішення відповідача, останнім було встановлено вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону № 5076-VI, а саме порушення правил адвокатської етики та констатовано систематичне та грубе порушення позивачем статей 12, 57, 58, 59, 60 Правил адвокатської етики, а також враховано факт притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 червня 2019 року.
		22. Під час розгляду дисциплінарної справи щодо позивача, як адвоката, відповідачем взято до уваги, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (https://court.gov.ua) у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходилися справи № 826/5574/18 та № 826/8584/18 про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 16 від 19 березня 2018 року та про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 32 від 04 червня 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці.
		23. Водночас відповідачем враховано, що на момент прийняття оскаржуваного рішення було чинним рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 червня 2019 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, яке не було оскаржене адвокатом та скасовано в установленому законодавством порядку.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		24. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		25. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем, з урахуванням приписів частини другої статті 35 Закону № 5076-VI, позивача було правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за розміщену ним на власній сторінці у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_5 публікацію, зміст якої свідчить про демонстрацію неетичних поглядів позивача щодо КДКА м. Києва та грубе порушення ним статей 12, 57, 58, 59, 60 Правил адвокатської етики. 
		25.1. Суди попередніх інстанцій також врахували, що рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 червня 2019 року адвоката ОСОБА_1 вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Доказів визнання вказаного рішення протиправним та скасування, позивачем надано не було, як і не встановлено відповідних обставин під час розгляду даної справи, що, за висновком судів попередніх інстанцій, саме по собі утворює наявність підстав для зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, визначених у пункті 1 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI.
		25.2. Тож факт грубого порушення позивачем Правил адвокатської етики та повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку суди попередніх інстанцій вважали повністю доведеним відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи.
		25.3. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що КДКА Київської області було дотримано вимог Закону № 5076-VI, встановлених щодо розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , оскільки позивач повторно не прибув на  засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області з розгляду його дисциплінарної справи, а тому доводи останнього щодо порушення відповідачем його прав на участь в розгляді дисциплінарної справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи. Оскаржуване рішення КДКА Київської області, за висновками судів попередніх інстанцій, прийнято останньою з урахуванням всіх наявних матеріалів та обставин, наданих та наявних у комісії на час прийняття рішення, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження у КДКА.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		26. 03 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката ОСОБА_1, у якій просив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.
		27. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/20599/19 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у пункті 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 821/1904/14 та від 05 липня 2019 року у справі № 815/1938/16. 
		28. Касаційна скарга обґрунтована тим, що cуд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статті 242 КАС України. Скаржник зауважує, що установивши з даних Єдиного державного реєстру судових рішень факт скасування судами рішення № 32 від 04 червня 2018 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції надалі посилається на рішення КДКА Київської області від 19 червня 2019 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (стор. 9 абз 9 рішення КДКА). В той час, як станом на час винесення оскаржуваного рішення КДКА, рішення КДКА Київської області від 19 червня 2019 року було предметом судового розгляду, про що наявна інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а позивачем наголошено на цьому факті у позовній заяві. 
		28.1. Cкаржник наполягає, що жодні належні та допустимі докази на підтвердження розміщення адвокатом ОСОБА_1 будь-яких дописів в соціальній мережі Fасеbоок не досліджено ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції, якими в порушення статей 72, 242 КАС України зроблено висновки про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку у вигляді порушень правил адвокатської етики на підставі неналежних та недостовірних доказів. 
		28.2. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не взято до уваги його посилання на невмотивованість оскаржуваного рішення КДКА Київської області, у зв`язку з чим останньою порушено приписи частини другої статті 21 Закону № 5076-VI. Так, відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав, яке саме правило адвокатської етики було порушено позивачем, натомість зазначив список статей Правил адвокатської етики. У свою чергу суд апеляційної інстанції застосував указану норму без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 821/1904/14, та постанові від 05 липня 2019 року у справі № 815/1938/16, що є підставою для скасування судових рішень.
		28.3. Скаржник наголошував, що для реалізації приписів пункту 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI необхідною є або ознака систематичності порушення правил адвокатської етики або одноразовість вчинюваного порушення, але за умови притаманності останньому грубого характеру. Водночас ні оскаржуване рішення КДКА Київської області, ні рішення судів попередніх інстанцій не містять будь-якого обґрунтування в чому саме мала місце системність, або в чому саме виявилося грубе порушення позивачем правил адвокатської етики.
		29. 03 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
		30. 14 серпня 2020 року від адвоката ОСОБА_1 надійшли доповнення до касаційної скарги, у яких останнім зауважено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки рішення судів попередніх інстанцій ухвалені всупереч усталеної практики Верховного Суду. Указано, що ця справа має виняткове значення оскільки оскаржуване рішення має вплив на репутацію адвоката як правозахисника та експерта з питань права та законодавства України в іноземних судах. 
		31. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з урахуванням доповнень.
		32. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30 серпня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи документами відповідно до пункту 4 частини першої статті 345 КАС України.
		Позиція інших учасників справи 
		33. 14 вересня 2020 року від КДКА Київської області до Верховного Суду надійшов відзив, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1  без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року - без змін.
		34. В обґрунтування своєї позиції відповідач наголошує, що Дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято обґрунтоване рішення, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік у зв`язку із встановленням вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону № 5076-VI, а саме порушення правил адвокатської етики. При цьому, відповідачем констатовано систематичне та грубе порушення позивачем статей 12, 57, 58, 59, 60 Правил адвокатської етики в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 та констатовано факт притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 червня 2019 року.
		35. 03 вересня 2020 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ГО «Стоп нелегал» до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1, де просить відмовити останньому у задоволенні касаційної скарги. ГО «Стоп нелегал» уважає, що скаржник безпідставно послався як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, на думку третьої особи, за обставинами цієї справи, на відміну від обставин, встановлених судами у справі № 821/1904/14, на виконання вимог частини другої статті 41 Закону № 5076-VI в оскаржуваних рішеннях були вказані порушені правила адвокатської етики, а також на виконання пункту 3 частини 2 статті 31 цього ж Закону була врахована ознака систематичності порушення цих правил (тобто їх повторюваність протягом певного періоду часу), а також грубий характер вчиненого порушення.
		35.1. На переконання ГО «Стоп нелегал» оскаржуване рішення КДКА Київської області є мотивованим, як того вимагає частина друга статті 41 Закону № 5076-VI, та враховує обставини вчинення адвокатом проступку, його наслідки, особу адвоката тощо.
		35.2. На думку ГО «Стоп нелегал», адвокат ОСОБА_1 перебільшує, коли вказує про винятковість та руйнівний вплив оскаржуваних рішень на репутацію адвоката, який виступає у якості експерта з питань права та законодавства України в іноземних судах та здійснює координацію роботи юристів у цивільних справах в іноземних юрисдикціях та захистом у міжнародних комерційних арбітражах, позаяк згідно відомостей з офіційного сайту Національної асоціації адвокатів України його право на зайняття адвокатською діяльністю зупинено згідно пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 5076-VI з  03 червня 2019 року на підставі заяви адвоката. 
		Нормативне регулювання
		36. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 5076-VI).
		37. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		38. Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		39. За змістом статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
		40. За приписами частини першої статті 31 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється, зокрема, у разі: […] 3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю […].
		41. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (частина друга статті 31 Закону № 5076-VI).
		42. Частиною третьою статті 31 Закону № 5076-VI передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: […] 3) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.
		Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.
		43. Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		44. За приписами частини першої статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		45. Пунктом 2 частини першої статті 35 Закону № 5076-VI передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень, зокрема, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
		46. Відповідно до  статті 36 Закону № 5076-VI  право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		47. Нормою частини другої статті 40 Закону № 5076-VI передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		48. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці (частина третя статті 40 Закону № 5076-VI).
		49. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання (частина четверта статті 40 Закону № 5076-VI).
		50. Частиною першою статті 41 Закону № 5076-VI визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		51. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката (частина друга статті 41 Закону № 5076-VI).
		52. Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (частина перша  статті 42 Закону № 5076-VI).
		53. Відповідно до Преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборчим З`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Правила адвокатської етики), правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом № 5076-VI та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
		54. За положеннями статті 2 Правил адвокатської етики, дія Правил поширюється, на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
		55. Статтею 12 вказаних Правил визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватися у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
		Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
		Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
		Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
		При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.
		56. Розділом VIIІ Правил адвокатської етики визначені правила дотримання адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.
		57. Відповідно до статті 57 Правил адвокатської етики, участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
		Адвокат при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов`язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
		Використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.
		58. Правила дотримання адвокатом принципів незалежності, професійності та відповідальності, чесності, стриманості, коректності та гідності, толерантності та терпимості, корпоративності, збереження довіри суспільства, конфіденційності та недопущення будь-яких проявів дискримінації при користуванні адвокатом соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет закріплені у статтях 58, 59 та 60 Правил адвокатської етики.
		59. Статтею 70 Правил адвокатської етики визначені загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення цих Правил. 
		60. Цією нормою визначено, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
		61. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30 червня 2015 року (далі - Положення про порядок прийняття та розгляду скарг).
		62. Відповідно до пункту 3 адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону № 5076-VI.
		63. Пунктом 7 визначено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
		Позиція Верховного Суду
		Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
		64. Оцінюючи за правилами статті 341 КАС України у межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин наведених положень у контексті встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд виходить із такого.
		65. Спір у цій справі виник у зв`язку з притягненням КДКА Київської області адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік за допущення дисциплінарного проступку у вигляді порушення правил адвокатської етики.
		66. Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 821/890/18 указав, що аналіз правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що для встановлення порушення Правил адвокатської етики відповідач має встановити невідповідність дій адвоката певним формально визначеним та затвердженим вимогам, що передбачають які саме дії можуть бути визначені як порушення правил.
		67. У цій же постанові Верховний Суд визначив, що правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися, насамперед, на такому:
		- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
		- чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку;
		- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
		- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
		68. У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 640/17195/20 Верховний Суд дійшов висновку, що порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування під час розгляду справи.
		69. З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА регіонів у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останніх, адже йдеться про соціально-публічну діяльність адвоката, яка, на думку особи, що звернулася зі скаргою, має підстави вважати, що розміщення адвокатом під час спілкування в мережі Інтернет повідомлення завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
		70. При цьому, КДКА регіонів, як квазісудові органи, при ухваленні рішень про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності повинні дотримуватися загальних вимог щодо їх вмотивованості, законності та обґрунтованості.
		71. У цій справі однією з підстав позову позивачем визначено незгоду із оскаржуваним рішенням відповідача через відсутність у його діяннях складу дисциплінарного проступку, наявність якого останній, на думку позивача, установив на підставі неналежних та недостовірних доказів. Тож суди у першу чергу мали б установити фактичні обставини, які входять до цього предмету доказування, на підставі досліджених у  судовому засіданні доказів. 
		72. Із змісту оскаржуваних рішень слідує, що суди попередніх інстанцій ствердно відповіли на питання про наявність у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку та доведеність факту грубого порушення позивачем Правил адвокатської етики та повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку, що за оцінкою судів підтверджується матеріалами справи. При цьому питання означених фактів у цій справі суди попередніх інстанцій вирішили на підставі незавірених в установленому порядку скріншотів публікацій (дописів) із сторінки у соціальній мережі Facebook, яка, за твердженням скаржника (ГО «Стоп Нелегал»), є особистою сторінкою адвоката ОСОБА_1 . 
		73. У касаційній скарзі скаржник наголошує, що відповідачем в оскаржуваному рішенні КДКА не зазначені жодні належні та допустимі докази на підтвердження розміщення адвокатом ОСОБА_1 будь-яких дописів в соціальній мережі Fасеbоок, натомість відповідачем витлумачені сумніви як доказ вини адвоката. Таких доказів не досліджено ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції, якими в порушення статей 72, 242 КАС України зроблено висновки про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку у вигляді порушень правил адвокатської етики на підставі неналежних та недостовірних доказів. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінку також тим фактам, що члени КДКА Київської області під час розгляду справи та прийняття рішення не досліджували фактичні дописи, не встановлювали факт їх існування та приналежність позивачу. Більше того, судом апеляційної інстанції в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України покладено тягар доказування на позивача та, зокрема, зазначено, що останній не надав жодних доказів звернення до провайдера або правоохоронних органів щодо використання його сторінки іншою особою.
		74. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		75. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 КАС України).
		76. Чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, водночас обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		77. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що при оцінці публікацій, здійснених у мережі Інтернет, слід виходити з того, що ці відомості є електронними доказами.
		78. Приписами частини першої статті 99 КАС України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
		79. Порядок подання суду електронних доказів визначений частинами другою - третьою статті 99 КАС України. Зокрема, передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (згідно із змінами, внесеними до частини другої статті 99 КАС України Законом № 1416-IX від 27 квітня 2021року, - Закону України "Про електронні довірчі послуги"). Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
		80. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
		81. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (частина четверта статті 99 КАС України).
		82. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина п`ята статті 99 КАС України).
		83. За правилами частини третьої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		84. Доводи скаржника щодо ненадання судами попередніх інстанцій оцінки доводам та аргументам позивача щодо невідповідності означених скріншотів критеріям належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності знайшли своє підтвердження в ході касаційного провадження.
		85. Згідно з частиною першої статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		86. Тож за правилами цієї норми при оцінці доказів достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. За стандартом достатності, якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Стандарти доказування є важливим елементом принципу змагальності, який в адміністративному судочинстві урівноважується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		87. У цій справі суди попередніх інстанцій, не надавши оцінки доводам позивача в частині неналежності та недостовірності доказів, на підставі яких відповідачем установлено склад дисциплінарного проступку, не вчинили жодних дій, направлених на встановлення фактичних обставин справи у цій частині, не витребували та не дослідили першоджерела означених похідних скріншотів та не зазначили підстав, з яких визнали останні належними та достовірними доказами вини позивача у  допущені дисциплінарного проступку. 
		88. Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, а тому статтею 9 КАС України на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		89. Вирішивши питання факту, суди мають здійснити юридичну кваліфікацію установлених у справі обставин, зокрема, відповісти на питання чи є встановлені законом підстави для застосування до адвоката такого дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, шляхом надання правової оцінки  обґрунтованості рішення  КДКА  про застосування обраного виду стягнення із зазначенням конкретної норми (пункту частини відповідної статті) закону, яка дає право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення. 
		90. Досліджуючи питання правомірності притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за допущення дисциплінарного проступку шляхом порушення правил адвокатської етики, передбаченого частиною другою статті 34 Закону № 5076-VI, Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 821/1904/14 указав, що у випадку допущення адвокатом саме такого дисциплінарного проступку дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (пункт 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI).
		91. Тобто лише самого порушення Правил не достатньо для накладення такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
		92. Для реалізації приписів пункту 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI необхідна або ознака систематичності порушення Правил, тобто їх повторюваність протягом певного періоду часу, або одноразовість вчинюваного порушення, але за умови притаманності останньому грубого характеру.
		93. У вказаній справі Верховний Суд зауважив, що зважаючи на те, що ані приписами Закону № 5076-VI, ані нормами Правил не визначено поняття "грубе", то воно є оціночним та суб`єктивним, тому кваліфікаційно - дисциплінарним органам адвокатури, при кваліфікації проступку як дисциплінарного, слід чітко та детально регламентувати в чому полягає грубість вчиненого порушення.
		94. При кваліфікації дисциплінарного проступку як грубе одноразове порушення правил адвокатської етики необхідно враховувати щоб таке порушення було одноразове, тобто не вчинялося адвокатом до цього.
		95. При кваліфікації дисциплінарного проступку як систематичне порушення правил адвокатської етики необхідно виходити з того, що це порушення представляє собою скоєння протягом періоду притягнення адвоката до відповідальності декількох порушень цих правил.
		96. Тож лише посилання КДКА регіону на пункт 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI є недостатнім для належного обґрунтування свого рішення, необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення адвокатом правил адвокатської етики шляхом чіткого визначення яке порушення має місце: систематичне чи одноразове грубе. 
		97. Як слідує із змісту оскаржуваного висновку КДКА Київської області від 25 вересня 2019 року, дисциплінарна палата дійшла висновку про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого  частиною другою статті 34 Закону № 5076-VI, а саме порушення Правил адвокатської етики, та,  а характер його публікацій (від ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та від ІНФОРМАЦІЯ_5) свідчить про систематичне, грубе порушення ним статей 12, 57, 58, 59, 60 указаних Правил. 
		98. Водночас дисциплінарна палата КДКА Київської області врахувала, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 за публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 і ІНФОРМАЦІЯ_4 сплив, але строк притягнення до дисциплінарної відповідальності за публікацію від ІНФОРМАЦІЯ_5 не минув.
		99. Поряд із наведеним, дисциплінарною палатою КДКА Київської області в оскаржуваному рішенні зауважено, що рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 червня 2019 року адвоката ОСОБА_1 вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. 
		100. Оскаржуване рішення КДКА Київської області не містить обґрунтування чи враховувала остання  рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 червня 2019 року при кваліфікації порушення як систематичного.
		101. Матеріали справи не містять рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 червня 2019 року. Тож суд його не досліджував.
		102. Зі змісту оскаржуваного рішення КДКА Київської області не можливо встановити за допущення якого дисциплінарного проступку адвокат ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 червня 2019 року, зокрема, чи стосується це порушення правил адвокатської етики.
		103. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 червня 2019 року адвоката ОСОБА_1 вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Доказів визнання вказаного рішення протиправним та скасування, позивачем надано не було, як і не встановлено відповідних обставин під час розгляду даної справи, що, за висновком судів попередніх інстанцій, саме по собі утворює наявність підстав для зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, визначених у пункті 1 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI.
		104. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу, що КДКА Київської області в оскаржуваному рішенні не кваліфікувала установлене у цьому дисциплінарному провадженні порушення за ознакою повторного протягом року вчинення адвокатом дисциплінарного проступку за пунктом 1 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI.
		105. Повторне протягом року вчинення дисциплінарного проступку є самостійною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		106. Суд не вправі з власної ініціативи визначати підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, які не були застосовані самою КДКА регіону. 
		107. У свою чергу скаржник у касаційній скарзі підкреслює, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки його доводам про те, що на час винесення оскаржуваного рішення КДКА, рішення КДКА Київської області від 19 червня 2019 року було предметом судового розгляду, про що наявна інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а позивачем наголошено на цьому факті у позовній заяві.
		108. Розглядаючи спір у межах доводів позовної заяви адміністративний суд зобов`язаний надати оцінку оскаржуваним рішенням, діям бездіяльності суб`єкта владних повноважень на відповідність їх критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
		109. Одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		110. Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
		111. За наведених обставин, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи.
		112. За приписами частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		112.1. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		112.2. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		113. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
		114. Верховний Суд також звертає увагу, що одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.
		115. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина четверта статті 242 КАС України).
		116. Судом першої інстанції не надано оцінку ключовим доводам позивача щодо невмотивованості оскаржуваного рішення КДКА Київської області, не досліджено наявні у матеріалах справи докази, не надано оцінку обставинам, на які посилається учасник справи, а судом апеляційної інстанції не усунуто цього недоліку під час нового розгляду справи.
		117. Оскільки вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами попередніх інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність їхніх висновків в цілому по суті спору. 
		118. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		119. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак оскаржувані судові рішення не є таким, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		120. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
		121. Згідно частини 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		122. З огляду на викладене, а також ураховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх не встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		123. Таким чином, з огляду на приписи частини 2 статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		124. Під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права, а також прийняти рішення та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		125. Частиною 6 статті 139 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.  
		126. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове судове рішення по суті позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 640/20599/19 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк  В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...