Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/54151/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2021.
Дата набрання законної сили: 01.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
		факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		 
		 
		Унікальний номер справи 757/54151/19-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/11010/2021Головуючий у суді першої інстанції - Новак Р.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		01 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
		суддя-доповідач                                      Оніщук М.І.,
		судді                                                          Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,
		секретар                                                     Ющенко Я.М.,
		за участю:
		представника позивача                         ОСОБА_3,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів та стягнення коштів,
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", згідно з яким просила: стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на її користь за договором № SAMDN01000727625857 від 02.08.2012 року штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у сумі 1 125 855,02 доларів США; стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на її користь за договором № SAMDN25000727625041 від 02.08.2012 року штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у сумі 562 927,56 доларів США; судові витрати покласти на відповідача. 
		В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» на підставі депозитних договорів № SAMDN01000727625857 від 02.08.2012 року та № SAMDN25000727625041 від 02.08.2012 року.
		Навесні 2014 року, у зв`язку з припиненням функціонування банківських відділень відповідача на території АР Крим та м. Севастополя, рахунки позивача було заблоковано, нарахування відсотків припинено. 
		14.04.2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримано заяву позивача від 29.03.2016 року  про розірвання вказаних вище депозитних договорів, видачу коштів та нарахованих відсотків, проте дана заява банком була проігнорована. 
		У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення вкладів, відсотків та штрафних санкцій.
		 Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2017 року у справі № 201/6621/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про повернення депозитних вкладів, виплату відсотків та стягнення штрафних санкцій було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з  ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором строкового вкладу SAMDN01000727625857 від 02.08.2012 року в сумі 100000 доларів США (сума вкладу), 21895,89 доларів США (відсотки за період з 02.03.2014 року по 06.11.2016 року), 735335,31 доларів США (пеня у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 19.04.2016 року по 06.11.2016 року), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.02.2017 року становить 20074653,96 грн., 8063,01 доларів США 3% річних за період з 02.03.2014 року по 06.11.2016 року, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.02.2017 року становить 220120,17 грн. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором строкового вкладу SAMDN 25000727625041 від 02.08.2012 року в сумі 50000,00 доларів США (сума вкладу), 10947,94 доларів США відсотків за період з 02.03.2014 року по 06.11.2016 року, 367667,65 доларів США пені у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 19.04.2016 року по 06.11.2016 року, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.02.2017 року становить 10037326,85 грн., 4031,51 доларів США 3% річних за період з 02.03.2014 року по 06.11.2016 року, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.02.2017 року становить 110061,22 грн. 
		Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2017 року в частині стягнення 3 процентів річних в сумі 6402,74 доларів США за період з 02.03.2014 року по 18.04.2016 року за договором строкового вкладу SAMDN01000727625857 від 02.08.2012 року та в частині стягнення 3 процентів річних в сумі 3201,37 доларів США за період з 02.03.2014 року по 18.04.2016 року за договором строкового вкладу SAMDN25000727625041 від 02.08.2012 року було скасовано. В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2017 року було залишено без змін. Постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 року у справі № 201/6621/16-ц набрала законної сили, але була оскаржена банком у касаційному порядку. 
		16.02.2018 року банк підтвердив обсяг зобов`язань перед ОСОБА_2 шляхом надання довідки про залишки коштів на її рахунках (довідка №7AR7UR3VAIPMTFB6). 
		Відповідно до довідки № 7AR7UR3VAIPMTFB6 від 16.02.2018 року, станом на 31.01.2018 року на рахунку позивача № НОМЕР_1 обчислювалося 102817,81 дол. США, а на рахунку № НОМЕР_2 обчислювалося 51408,91 дол. США. 
		Разом з тим, незважаючи на те, що банк, надавши зазначені вище довідки, фактично підтвердив свої зобов`язання перед ОСОБА_2 , виконувати їх він все одно відмовився.
		У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути на її користь з відповідача пеню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 2800000,00 грн. - пені у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за договором № SAMDN01000727625857 від 02.08.2012 року; 1400000,00 грн. - пені у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за договором № SAMDN25000727625041 від 02.08.2012 року.  Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» в дохід держави судовий збір у розмірі 8810,00 грн. (а.с. 104-107).
		В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення змінити в частині зменшення розміру пені та, у випадку задоволення позовних вимог. зазначити в резолютивній частині рішення, що суми коштів, які підлягають стягненню з АТ КБ "Приватбанк" на користь позивача, зазначені без відрахування податків та зборів і підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому порядку.
		Так, в обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що при вирішенні питання про зменшення розміру пені суд повинен був встановити співрозмірність неустойки невиконаному зобов`язанню відповідачем та врахувати інтереси обох сторін (а.с. 110-116).
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.07.2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито провадження у справі та надано строк для подання відзиву (а.с. 123, 124).
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.07.2021 року справу призначено до розгляду (а.с. 125).
		Представник позивача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав її необгрунтованості та безпідставності.
		Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістив.
		Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.08.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено депозитний договір №SAMDN01000727625857, на підставі якого позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , на який позивачем були внесені 100000,00 дол. США.
		02.08.2012 між позивачем та відповідачем було укладено депозитний договір №SAMDN25000727625041, на підставі яког позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_2 , на який позивач вніс 50000,00 дол. США.
		У справі № 201/6621/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про повернення депозитних вкладів, виплату відсотків та стягнення штрафних санкцій було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з  ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором строкового вкладу SAMDN01000727625857 від 02.08.2012 року в сумі 100000 доларів США (сума вкладу), 21895,89 доларів США (відсотки за період з 02.03.2014 року по 06.11.2016 року), 735335,31 доларів США (пеня у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 19.04.2016 року по 06.11.2016 року), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.02.2017 року становить 20074653,96 грн., 8063,01 доларів США 3% річних за період з 02.03.2014 року по 06.11.2016 року, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.02.2017 року становить 220120,17 грн. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором строкового вкладу SAMDN 25000727625041 від 02.08.2012 року в сумі 50000,00 доларів США (сума вкладу), 10947,94 доларів США відсотків за період з 02.03.2014 року по 06.11.2016 року, 367667,65 доларів США пені у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 19.04.2016 року по 06.11.2016 року, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.02.2017 року становить 10037326,85 грн., 4031,51 доларів США 3% річних за період з 02.03.2014 року по 06.11.2016 року, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.02.2017 року становить 110061,22 грн. 
		Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2017 року в частині стягнення 3 процентів річних в сумі 6402,74 доларів США за період з 02.03.2014 року по 18.04.2016 року за договором строкового вкладу SAMDN01000727625857 від 02.08.2012 року та в частині стягнення 3 процентів річних в сумі 3201,37 доларів США за період з 02.03.2014 року по 18.04.2016 року за договором строкового вкладу SAMDN25000727625041 від 02.08.2012 року було скасовано. В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20.02.2017 року було залишено без змін. 
		Постановою Верховного Суду від 26.02.2020 касаційна скарга АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якій відповідач просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі, була частково задоволена. Зменшено суми присудженої пені, в іншій частині рішення були залишені без змін.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції керувався ст. 1, 10, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 2, 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність".
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.
		Так, за положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.
		За положеннями статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
		Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
		Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
		Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що вкладник за договором банківського вкладу (депозиту) є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем і несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені в розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення.
		При цьому, відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.
		Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 761/26293/16-ц та постанові Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 757/32522/17-ц.
		Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 року (справа №359/8114/17) зазначив, що цілком законним є стягнення з Банку на користь позивача пені у розмірі трьох процентів від суми утримуваних Банком коштів, оскільки відмова Банку виконати рішення суду та своєчасно видати вкладнику належні йому кошти свідчить про невиконання Банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів» у вигляді сплати пені у розмірі трьох процентів від суми утримуваних Банком коштів за кожен день прострочення до дня фактичної видачі.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 року по цивільній справі № 723/304/16 підтвердила правомірність та відповідність принципу співмірності стягнення пені у розмірі утримуваних банком коштів, належних позивачу.
		Разом з тим, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Істотними обставинами в розумінні частини третьої ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання).
		При цьому, питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.
		Установивши, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов`язання суд застосовує до спірних правовідносин норму частини третьої статті 551 ЦК України.
		Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.
		Неправомірна поведінка боржника не повинна залишатися безкарною, бо ніхто не має права отримувати будь-які переваги з своєї незаконної поведінки. Порушення вимог закону не може бути для боржника вигіднішим ніж його виконання.
		При цьому, відповідач є функціонуючим загальнонаціональним банком та закриття його відділення чи філії не може вплинути на обов`язок банку щодо виплати відсотків та вкладів клієнтам банку.
		Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та зменшення пені, оскільки її сума значно перевищує розмір суми утримуваних коштів. 
		Крім того, враховуючи тривале та безпідставне невиконання відповідачем законних вимог позивача та рішення суду, що набрало законної сили, недобросовісну поведінку банку, який після надання позивачу офіційного підтвердження наявності належних йому коштів на рахунках в банку (у вигляді довідок про залишки коштів на рахунку), продовжив ігнорувати законні вимоги позивача про повернення належного йому вкладу, суд обґрунтовано зменшив розмір пені з 31670301,70 грн. (еквівалент 1125 855,02 дол. США за офіційним курсом НБУ, станом на 19.11.2020 року) за договором № SAMDN01000727625857 від 02.08.2012 року до 2800000,00 грн. (приблизний еквівалент суми утримуваних коштів) та з 15835152,30 грн. (еквівалент 562927,56 дол. США за офіційним курсом НБУ, станом на 19.11.2020 року) за договором № SAMDN25000727625041 від 02.08.2012 року, до 1400000,00 грн. (приблизний еквівалент суми утримуваних коштів).
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду, що ступінь такого зменшення пені (неустойки) є пропорційним, розумним та справедливим, таким, що відповідає завданню цивільного судочинства і не порушує права позивача на отримання передбаченої законом неустойки за прострочення виконання зобов`язань по своєчасному поверненню банківського вкладу.
		У свою чергу, оскаржуючи рішення, АТ КБ «Приватбанк» не спростував правильність висновків суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги зводяться виключно до переоцінки доказів та незгоди з такими висновками.
		Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення.
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів та стягнення коштів - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
		Повний текст постанови складений 14 вересня 2021 року.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      М.І. Оніщук
		 
		Судді                                                                                 В.А. Шебуєва
		 
		                                                                                            Г.В. Крижанівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...