Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/6057/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2021. Зареєстровано: 16.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/727/358/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22021260000000026

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 727/6057/21 
		                           Провадження № 1-кп/727/358/21
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 вересня 2021 року Шевченкіський районний суд м.Чернівці в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря: ОСОБА_2 
		прокурора: ОСОБА_3 
		захисника: ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальне провадження по обвинуваченню 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 фактично перебуваючого на тимчасово окупованій території Донецької області, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, перебаченого ч.1 ст.258-3 КК України при наступних обставинах: 
		Так, починаючи з травня 2014 року на території Донецької області почало діяти не передбачене законодавством України збройне формування «бригада Восток», що була сформована з громадян України, Російської Федерації та іноземців з інших країн, з метою нападу на адміністративні будівлі української влади, військові частини та організацію блокпостів на шляхах сполучення м.Донецька та області.
		У подальшому, не передбачене законодавством України збройне формування «бригада Восток» брала участь у бойових зіткненнях у районі Донецького аеропорту, н.п. Горлівка, Пантелеймонівка, Спартак, Ясинувата, Піски, Авдіївка, Красний Партизан Донецької області, що призвело до загибелі мирного населення, військовослужбовців збройних сил, добровольчих формувань та правоохоронних органів.
		Упродовж 2014-2016 років н.з.ф. «Бригада Восток» змінювала свою назву на ОМСБр «Восток», НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_2 , а на даний час носить назву «11 Дунайсько-Єнакіївський полк 1 армійського корпусу народного ополчення Донецької народної республіки» « 11 полк 1 АК ДНР) та контролює ділянку на лінії розмежування із Збройними силами України в районі н.п. Пантелеймонівка, Красний Партизан, Ясинувата, Авдіївка, Донецьк (Петровський район, шахти Трудовська та Абакумова) та Донецький аеропорт. Окрім того, постійно здійснюється підбір та навчання рекрутів до не передбачених законодавством України збройних формувань з метою участі у бойових діях проти військовослужбовців Збройних сил та правоохоронних органів України.
		Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 17 травня 2014 року, будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні, підтримуючи злочинні наміри терористичної організації «Донецька народна республіка», діючи умисно, керуючись власними переконаннями, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, а також впливу на прийняття рішень органами місцевого самоврядування України, добровільно увійшов до складу незаконного збройного формування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » терористичної організації «ДНР», в/ч НОМЕР_2 , яку утворено 07.04.2014 року у м.Донецьк, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України  тобто стійкого об`єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. 
		ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що зазначений підрозділ терористичної організації «Донецька народна республіка» не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України, «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України, але увійшовши до до складу н.з.ф. «11 полк 1 АК ДНР» терористичної організації «ДНР», вч НОМЕР_2 , ОСОБА_5 був зарахований у склад танкового батальйону вказаного незаконного збройного формування.
		У подальшому, протягом лютого 2015 року ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника штабу танкового батальйону, маючи при цьому військове звання капітана, керував танковою ротою під час боїв за висоти 264,5 та 221,5 північніше н.п. Углегорськ, у ході якого було вбито декількох військовослужбовців Збройних сил України, знищено танк та підбито БМП ЗСУ. Окрема група, якою керував ОСОБА_5 , відбила два танка НОМЕР_3 , а також утримувала висоту 235,3. За «самовідданість, проявлену в бою та зразкове виконання бойових завдань, за умілі, ініціативні та сміливі дії, за успішно проведені бойові операції, надання підтримки пехоті» представлений керівництвом незаконних збройних формувань т.з.в. ДНР до нагороди. 
		Поряд з цим, очолюваний ОСОБА_5 танковий підрозділ у 2015 році брав участь у бойових діях проти ЗСУ в т.з.в. «Дебальцівському котлі», під час загострення з 28.01.2017 року по березень 2017 року. Перебуваючи на лінії розмежування в районі Донецького аеропорту, ОСОБА_5 у повному обсязі виконував поставлені перед ним керівництвом незаконних збройних формувань задачі.
		Не пізніше 2016 року ОСОБА_5 отримав посаду першого заступника з організації та ведення бойових дій командира танкового батальйону НОМЕР_4 полку НОМЕР_5 АК ДНР та постійно здійснював безпосереднє керівництво ходом бойових дій, у яких брав участь очолюваний ним підрозділ терористичної організації ДНР.
		В складі «11 полку 1 АК ДНР» ОСОБА_5 з травня 2014 року по теперішній час брав та бере активну участь в бойових діях проти військовослужбовців ЗС України та працівників правоохоронних органів по захисту позицій терористичної організації «ДНР», вчиняючи дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей та заподіюють значну майнову шкоду.
		Відповідност.129 Конституції України, ст.7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні -є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 258-3 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування та знаходиться при цьому в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій області, ухвалою суду від 02.09.2021 прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого. У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, якзаконність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо(п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, щопід час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеївчи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр».
		Відповідно дост.ст. 84-85 КПКУкраїни,доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1ст.258-3КК України стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами .
		Так, допитаний судом свідок ОСОБА_6 суду показала, що є уродженкою м.Донецьк. З 2014 року по 2018 рік вона перебувала на території ДНР у складі ополчення. У 2017 році вона обіймала посаду замісника начальника штабу гаубедічного самохідного артилерійського дивізіону. Знайома із ОСОБА_5 з 2016 року, останній приймав участь у різних бойових точках ДНР, зокрема: Авдіївка, Ілловайськ, Савур-Могила, Донецький аеропорт. ОСОБА_5 був її керівником, командував танковою ротою та мав звання підполковника. Його позивний « ОСОБА_7 ».
		Свідок ОСОБА_8 суду показала, що ОСОБА_6 її мати. Вона бачила ОСОБА_5 одного разу в матері на роботі, коли вони перебували на території ДНР. Це було у 2018 році, на ньому була військова форма та табельна зброя. Обвинувачений був командиром матері. 
		Окрім показів свідків, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується письмовими доказами, дослідженими та проаналізованими судом, а саме:
		-Витягом з ЄРДР №22021260000000026 від 24.06.2021 року, з якого вбачається, що 24.06.2021 року до ЄРДР за матеріалами правоохоронних органів було внесено відомості про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України (а.с.1-3);
		-Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.01.2021 року, у ході проведення слідчої дії вилучено облікову картку БДДІС ДМСУ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 та фотознімок ОСОБА_5 (а.с.41-44);
		-Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.02.2021 року, у ході проведення якого ОСОБА_8 впізнала особу зображену на фото №4 як ОСОБА_5 (а.с.54-55);
		-Скріншотами особистої електронної сторінки користувача « ОСОБА_9 » на чотирьох аркушах, на яких зображено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у військовій формі з нагородою «ДНР», погонами старшого лейтенанта та розпізнавальними знаками (а.с.58-61);
		-Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 31.03.2021 року, у ході проведення якого ОСОБА_6 впізнала особу зображену на фото №4 як ОСОБА_5 (а.с.62-64);
		-Протоколом огляду інтернет-сторінки від 31.03.2021 року, у ході проведення якого оглянуто інтерент-сторінку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». У соціальній мережі відкрито сторінку користувача ОСОБА_10 . У переліку фотографій за 2017 рік виявлено фотографію, на якій поряд із військовим та політичним діячем т.зв. ДНР ОСОБА_11 зображено особу, яка за ознаками зовнішності схожа на ОСОБА_5 . На вказаній фотографії зображено п`ятьох чоловіків у військовій формі зі знаками розрізнення т.зв. ДНР. Перший чоловік з правого боку з бородою в однотонній військовій формі, є особою , що ззовні схожа на ОСОБА_5 (а.с.69-73);
		-Висновком експерта від 20.05.2021 року, відповідно до якого зображення особи у файлі «Гніденко.jpg» (крайній з правого боку чоловік із бородою, без головного убору), що на оптичному диску, для ідентифікації за ознаками зовнішності та проведення фото портретної експертизи придатне. Зображення, надане в якості зразка зовнішності громадянина України ОСОБА_5 , що на аркуші паперу для ідентифікації за ознаками зовнішності та проведення фотопортретної експертизи придатне. У файлі «Гніденко.jpg» (крайній з правого боку чоловік із бородою, без головного убору), що на оптичному диску та на аркуші паперу із зразком зовнішності громадянина України ОСОБА_5 зображена одна й та сама особа (а.с.80-85);
		Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 258-3 КК України, тобто участь в діяльності терористичної організаціі «Донецька народна республіка».
		Суд, оцінивши наведені докази, обставини справи, не вбачає правових підстав для визнання доказів недопустими в порядкуст.89 КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.258-3 КК Українидоведена повністю.
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
		Поняття терористичної організації визначено вст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 рокуі це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Також, відповідно до ст.1 вищезазначеного закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3ст.258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
		При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженеПостановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
		Пленум Верховного Суду України в п. 4Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23 грудня 2005 року №13роз`яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
		Таким чином, державним обвинуваченням доведено, що діяльність «ДНР» у складі якого діяло незаконне збройне формування н.з.ф. «11 полк 1 АК ДНР» є терористичною.
		При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_5 усвідомлював, що «ЛНР» «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичних організацій «ЛНР» «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вищевказаних терористичних організаціях.
		Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено вст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_5 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий.
		Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
		Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявомсправедливостієпитаннявідповідності покарання вчиненому злочину;категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційнийпідхід, неупередженість.Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному,а й те,що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного іособоювинного.Адекватність покаранняступенютяжкостізлочину випливає з принципу правової держави,ізсутіконституційнихправтасвободлюдиниі громадянина, зокрема права насвободу,які неможуть бути обмежені, крім випадків, передбачених КонституцієюУкраїни.
		На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципомсправедливості та індивідуалізації призначення покарання,суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у межах санкції статті за цей злочин, оскільки даний вид покарання є необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого.
		Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		Також, суд, приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, з урахуванням чого суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_5 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.
		Таку міру суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_5 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення. 
		Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 395 КПК України, суд -
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.
		Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави понесені судові витрати у розмірі 2574 грн. 30 коп.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. 
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		Суддя                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...