Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 602/744/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2021. Зареєстровано: 16.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2021.
Дата набрання законної сили: 18.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/602/136/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021216030000092

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 602/744/21
		Провадження № 1-кп/602/136/2021
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" вересня 2021 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
		 
		в складі:    головуючого                ОСОБА_1 
		       при секретарі         ОСОБА_2 
		 
		за участю сторін та учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого  ОСОБА_4 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці кримінальне провадження №12021216030000092 про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, - 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		07 липня 2021 року близько 22 години 30 хвилин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які перебували на території домоволодіння ОСОБА_6 , що за адресою АДРЕСА_2 , виникла словесна суперечка на побутовому грунті. Під час вказаної суперечки у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .. Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_4 07 липня 2021 року близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_6 , що за адресою АДРЕСА_2 , взяв у руку дерев`яний стілець та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, достовірно знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи протиправно, цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом кинув його у ОСОБА_8 , влучивши їй у ділянку правого плеча. В результаті своїх умисних, протиправних дій, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 тілесне ушкодження у вигляді синця правого плеча, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.
		Свою вину у вчиненні кримінального проступку обвинувачений ОСОБА_9 визнав частково і в судовому засіданні пояснив, що 07 липня 2021 року він приїхав в с.Мартишківці Лановецької ОТГ Кременецького району до помешкання свого діда, оскільки це був дев`ятий день після смерті баби. Орієнтовно о 22 годині 30 хвилин між ним та його тіткою ОСОБА_5 виник словесний конфлікт. Коли вони вийшли з хати на подвір`я, то він взяв в руки стільчика і кинув його в сторону плота, можливо попавши при цьому в ОСОБА_5 , оскільки було темно і він нічого не бачив. Умислу на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 він не мав. 
		Незважаючи на часткове визнання своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєномукримінальному проступку доведена наступними доказами, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги. 
		Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що 07 липня 2021 року ОСОБА_4 разом зі своїм другом приїхав в с.Мартишків Лановецької ОТГ Кременецького району, вони були вже випивші. Це був дев`ятий день після смерті його баби. Оскільки ОСОБА_4 продовжував випивати в хаті, то в неї з ним виник словесний конфлікт. В подальшому вона вийшла з хати в літню кухню і в цей момент почула, що в її сторону летить стілець, який вдарив її в плече. Стілець пролетів біля голови її дочки, яка стояла між нею та ОСОБА_4 .. При призначенні міри покарання вона наполягає на найсуворішому покаранні.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона є дочкою потерпілої ОСОБА_5 07 липня 2021 року було дев`ять днів за її бабою. Ввечері того дня до них приїхав ОСОБА_4 з другом, які сіли в хаті і почали розпивати алкогольні напої. Вона вийшла на двір і почула крики, а саме ОСОБА_4 погрожував її мамі, яка стояла біля літньої кухні. Після цього, ОСОБА_4 взяв в руки стільчика, який стояв на подвір`ї і кинув його в її маму. Стільчик пролетів біля її голови, оскільки вона в цей момент стояла між ОСОБА_4 та мамою і вдарив маму в спину та руку.
		Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 07 липня 2021 року було дев`ять днів за його дружиною. Ввечері цього дня до нього в с.Мартишківці Лановецької ОТГ Кременецького району приїхав його онук ОСОБА_4 разом зі своїм другом, обоє були випивші. В хаті останні продовжували вживати алкогольні напої, в результаті чого між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла словесна суперечка, яка в подальшому продовжилася на подвір`ї. В ході суперечки ОСОБА_4 взяв в руки стільчика і кинув його в ОСОБА_5 , внаслідок чого попав їй в плече. Даний стільчик пролетів біля голови ОСОБА_10 , яка стояла між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 ..
		З заяви ОСОБА_5 від 08.07.2021 року на ім`я начальника відділення поліції №2 (м.Ланівці) Кременецького районного ВП ГУНП в Тернопільській області вбачається, що в цей день ОСОБА_5 звернулася із заявою, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності її племінника ОСОБА_4 , який 07.07.2021 року близько 22 години 30 хвилин в АДРЕСА_2 завдав їй тілесні ушкодження, а саме кинув дерев`яним стільчиком, влучивши їй в область правої сторони спини (а.с.26).
		З заяви ОСОБА_6 від 09.07.2021 року вбачається, що в цей день ним було добровільно видано працівникам поліції дерев`яний стілець, яким було спричинено тілесні ушкодження його дочці ОСОБА_5 (а.с.27).
		З протоколу огляду від 09 липня 2021 року вбачається, що в цей день було оглянуто дерев`яний стілець. В ході проведення огляду було встановлено ідентифікуючі ознаки стільця (а.с.28, 29).
		З висновку судово-медичної експертизи №620 від 12 липня 2021 року вбачається, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_5 виявлено синець правого плеча. Характер та морфологічні властивості виявленого у ОСОБА_5 тілесного ушкодження вказують на його утворення від дії тупого предмету близько за 4-6 діб до її судово-медичного огляду, не виключено у вказаний в постанові термін  07 липня 2021 року. Виявлений у ОСОБА_5 синець правого плеча за ступенем тяжкості належить до легкого тілесного ушкодження. Виявлене у ОСОБА_5 тілесне ушкодження, зважаючи на характер та розташування, утворилось від одноразової дії травмуючого впливу тупого предмета. Утворення виявленого у ОСОБА_5 тілесного ушкодження за наведених у постанові та повідомлених нею при судово-медичній експертизі обставин, не виключається. Враховуючи характер, кількість та розташування виявленого у ОСОБА_5 тілесного ушкодження, воно не властиве для утворення при падінні на площині (падінні з висоти власного зросту) (а.с.31-33).
		Висновок проведеної у кримінальному провадженні судово-медичної експертизи належно аргументований з наукової точки зору, відповідає фактичним обставинам справи та іншим зібраним доказам, а тому суд не має підстав сумніватися в його достовірності.
		Судом досліджені характеризуючі дані обвинуваченого.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року  «... що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань потерпілої і свідків, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_4 , надані в судовому засіданні, про те, що він не умисно завдав тілесних ушкоджень потерпілій суд оцінює критично та розцінює їх, як обраний ним спосіб захисту від пред`явленого йому обвинувачення, так як його покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у суду, оскільки вони в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують пред`явлене обвинувачення.
		Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні послідовно вказала, що обвинувачений кидав стілець саме в неї.
		Крім того, вказані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , даними ними в судовому засіданні, які показали, що обвинувачений, взявши в руки стільчик, кидав його саме в потерпілу ОСОБА_5 з наміром завдати їй тілесних ушкоджень.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду не встановлено.
		При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.65 КК України суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який частково визнав свою вину у вчиненому кримінальному проступку, не працює, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, позицію потерпілої, яка при призначенні покарання наполягає на суворому покаранні, і на підставі викладеного, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень є покарання у виді громадських робіт.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368  371, 373  375, 392 КПК України, суд, -
		засудив:
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначивши покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.
		Речові докази по справі, а саме дерев`яний стільчик, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , повернути ОСОБА_6 , як законному володільцю.
		Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вирокусуду.Копія вирокунегайно післяйого проголошеннявручається обвинуваченомута прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...