Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/5982/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано судом: 16.09.2021. Зареєстровано: 16.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2021.
Дата набрання законної сили: 24.09.2021
Номер судового провадження: 3/204/2780/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 204/5982/21
		Провадження № 3/204/2780/21 
		 
		КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		13 вересня 2021 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Юшков М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №44-01/16/21 від 30.07.2021, уповноважена особа Національного агентства з питань запобігання корупції (далі  Національне агентство) - склала зазначений протокол про те, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування як голова Дніпропетровської обласної ради, на порушення вимог, визначених п.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» (далі  Закон), зазначив завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі  декларація), щорічній за 2019 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 262042,00 грн.
		В обґрунтування наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення в протоколі зазначено наступне.
		Рішенням дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Дніпропетровської обласної ради від 08.11.2019 №524-19VII «Про обрання голови Дніпропетровської обласної ради VII скликання» ОСОБА_1 обрано на вказану посаду. Ним прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування. Згідно до вимог Закону, він є особою, яка займає особливо відповідальне становище та є суб`єктом декларування. Щорічну декларацію за 2019 рік ним подано 30.03.2020. При цьому у відповідному розділі декларації ним не зазначено вартості двох земельних ділянок, що належать декларанту на праві власності за договорами купівлі продажу, укладених у 2014 році, яка становить 262042,00 грн, та у відповідних графах зазначено «не відомо». При цьому, під час подання декларації, технічних несправностей та перебоїв в роботі системи не було. Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Електронну декларацію ОСОБА_1 підписав електронним підписом, будучи проінформованим перед підписанням про можливу відповідальність за декларування недостовірних відомостей.
		У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, винуватість не визнав. Пояснив, що 30.03.2020 за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , він дійсно подав декларацію за 2019 рік. При цьому в нього не було умислу на вчинення адміністративного правопорушення щодо внесення недостовірних відомостей  незазначення вартості двох земельних ділянок у с.Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Зазначив, що договори купівлі-продажу вказаних ділянок укладались від його імені представником за довіреністю ОСОБА_2 . Після укладення правочинів ОСОБА_2 підписані договори йому не передав, тому він не знав точної вартості земельних ділянок. У витягах з Державного земельного кадастру та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які ним було отримано для встановлення точної вартості ділянок, не містилось інформації щодо їх вартості. Орієнтовна вартість земельних ділянок, що становила приблизно 130000 грн за кожну, була зазначена представником за довіреністю, в подальшому вносилась ОСОБА_1 у декларацію, однак у зв`язку зі специфікою або через властивості роботи реєстру, такі відомості не збереглися. Також посилався на низку процесуальних порушень органу, що складав протокол, при його складенні. У зв`язку з наведеним, просив суд закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Адвокат Пришедько А.Л. позицію ОСОБА_1 підтримав.
		Прокурор Панібрат В.Ю. у судовому засіданні зазначив, що відповідальність за ч.4 ст.172-6 КУпАП настає тільки у разі наявності умислу у правопорушника. З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 у розділі 3 декларації вказав земельні ділянки, що належать йому на праві власності. Крім того, зазначив про відсутність у витягах з Державного земельного кадастру та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вартості ділянок. Звернув увагу на пояснення свідка ОСОБА_2 , який у судовому засіданні підтвердив необізнаність ОСОБА_1 щодо точної вартості земельних ділянок. Зазначив про відсутність у справі письмових доказів, які б вказували на умисел ОСОБА_1 щодо декларування у декларації недостовірних відомостей. Заявив, що вказані ним обставини у сукупності свідчать про відсутність умислу на зазначення недостовірних відомостей у декларації та про відсутність складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що у 2014 році він укладав договори купівлі-продажу земельних ділянок на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1 . Вказані договори йому не передавав, згодом втратив, до цього копій, фотокопій і дублікатів не робив. Показав, що ОСОБА_1 запитував про вартість зазначених земельних ділянок, на що він напам`ять назвав суми приблизно 130000 грн за кожну. Пояснив суду, що наразі також не може назвати точні суми, які були вказані в договорах купівлі-продажу. 
		Вислухавши позицію ОСОБА_1 , адвоката, прокурора, допитавши свідка та дослідивши письмові докази, які наявні в матеріалах провадження, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що рішенням дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Дніпропетровської обласної ради від 08.11.2019 №524-19VII «Про обрання голови Дніпропетровської обласної ради VII скликання» ОСОБА_1 обрано на вказану посаду (підтверджується копією витягу з протоколу, а.с.37). 08.11.2019 він прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування(а.с.47). Відповідно до відомостей, зазначених в особовій картці №3, голові Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 01.11.2019 №52419/VII присвоєно 1 ранг посадової особи місцевого самоврядування І категорії посад в органах місцевого самоврядування (а.с.38-44). Таким чином, відповідно до п.п.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону «Про запобігання корупції», та він є особою, яка займає згідно з приміткою до ст.51-3 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Згідно з абз.15 ч.1 ст.1, ч.1 ст.45 Закону, приміткою до ст.172-6 КУпАП він є суб`єктом декларування та може бути суб`єктом правопорушення.
		Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі  Форма).
		Згідно з п.4 Форми суб`єкт декларування підтверджує ознайомлення з правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації та надає згоду на обробку персональних даних шляхом проставлення відповідної відмітки.
		Пунктом 1 Правил заповнення форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі  Реєстр).
		Щорічну декларацію за 2019 рік ОСОБА_1 подав 30.03.2020 (унікальний ідентифікатор документа 7c873bfb-eae2-4de0-aabl-fa32467648fc) (підтверджується датою у роздруківці декларації, а.с.7) за адресою: АДРЕСА_1 .
		У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою», де має бути зазначена інформація про вартість земельних ділянок площею 1200 м2 кожна з кадастровими номерами 1221484000:04:001:0001 та 1221484000:04:001:0002 зазначено «Не відомо». З долучених НАЗК до матеріалів справи копій договорів купівлі-продажу від 26.08.2014 №1544 та №1547 (а.с.31-34), на підставі яких ОСОБА_1 набув право власності на вказані земельні ділянки, їх вартість становила 131021,00 гривня за кожну.
		Згідно з вимогамист.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Положеннями ст.ст.251,252 КУпАПвизначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, відповідно до ч.4 ст.172-6 КУпАП, є подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Вирішуючи питання про наявність у особи складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, зокрема необхідно враховувати наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття, викладеного в ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини.
		Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченогост.172-6 КУпАП, охарактеризував ВССУ в своєму листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, під якимст.10 КУпАПрозуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
		В обґрунтування наявності умислу в діях ОСОБА_1 щодо незазначення вартості двох земельних ділянок у відповідному полі розділу 3 декларації згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, органом, що склав протокол, зазначено наступне. 
		Відповідно до п.8 розділу II Порядку після заповнення всіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису. Перед підписанням документа суб`єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей та про надання згоди на обробку персональних даних шляхом проставлення відповідної відмітки в документі. Отже, на переконання органу, ОСОБА_1 був обізнаний щодо наслідків за подання недостовірних відомостей у декларації, що свідчить про його свідоме подання недостовірних відомостей у декларації. При цьому, обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для подачі декларації за минулий рік, зокрема, з`ясування та внесення до неї достовірних відомостей, покладається на самого суб`єкта декларування і для цього Законом надано період до 1 квітня. Зазначене, на переконання НАЗК, свідчить про обізнаність суб`єкта декларування на дату подання декларації про необхідність відображення у декларації достовірних відомостей про вищезгадані об`єкти, а отже  умисел про їх незазначення. Крім цього, після 30.03.2020 він не використав, передбачене абз.1 ч.4 ст.45 Закону, право упродовж семи днів після подання декларації подати виправлену декларацію, а також не звертався через персональний електронний кабінет до Національного агентства з повідомленням про зазначення недостовірних відомостей у декларації. В протоколі зазначено, що викладене свідчить, що ОСОБА_1 свідомо подав недостовірні відомості у декларації на суму 262042,00 грн, яка перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим порушив п.2 ч.1 ст.46 Закону.
		Таке обґрунтування на переконання суду не доводить умислу ОСОБА_1 на декларування в декларації недостовірних відомостей, з огляду на наступне. 
		В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не знав точну вартість земельних ділянок, оскільки угода купівлі-продажу укладалась не ним особисто, а від його імені представником за довіреністю, який договори йому не передав, в подальшому їх втратив. Зі слів представника, вартість ділянок становила приблизно 130000грн за кожну. З метою перевірки таких показань судом було допитано у якості свідка ОСОБА_2 , в ході допиту якого в частині необізнаності ОСОБА_1 про точну вартість земельних ділянок показання ОСОБА_1 знайшли підтвердження. Так свідок, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, показав суду, що у 2014 році він дійсно укладав договори купівлі-продажу земельних ділянок на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1 , вказані договори йому не передавав, через певний час їх було втрачено, при цьому копій, фотокопій і дублікатів він не робив; підтвердив, що ОСОБА_1 запитував про вартість зазначених земельних ділянок, на що він напам`ять назвав суми приблизно 130000 грн за кожну. Зазначив, що й на момент допиту не може назвати точні суми, які були вказані в договорах купівлі-продажу. 
		Підстави ставити показання свідка під сумнів у суду відсутні. Таким чином, пояснення ОСОБА_1 в частині необізнаності про точну вартість земельних ділянок, знайшли своє підтвердження в показаннях свідка ОСОБА_2 . 
		Досліджені судом інформаційні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (а.с. 59-62), інформаційні довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.63-64, 65-66), не містять вартість зазначених земельних ділянок, що додатково підтверджує пояснення ОСОБА_1 з цього питання.
		Зазначене у сукупності підтверджує відсутність у ОСОБА_1 даних про точну вартість земельних ділянок на момент подачі декларації за 2019 рік. 
		Відповідно до п.40 роз`яснень НАЗК «Щодо застосування окремих положень ЗУ «Про запобігання корупції» стосовно фінансового контролю від 13.02.2020 (редакція, яка діяла на момент подання ОСОБА_1 відповідної декларації 30.03.2020), за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України. Закон не вимагає від суб`єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. При визначенні вартості об`єкта декларування суб`єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім`ї виникло право на цей об`єкт. Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо у такому правовстановлюючому документі вказані відомості про ціну і вартість об`єкта за грошовою оцінкою, для цілей декларування доцільно зазначати вартість об`єкта за його грошовою оцінкою. Звертаємо увагу, що у разі зазначення у деклараціях, поданих до опублікування на офіційному веб-сайті Національного агентства цих Роз`яснень, відомостей про вартість об`єкта згідно із ціною договору, а не грошовою оцінкою, такі відомості вважаються такими, що не потребують змін. Якщо суб`єкту декларування не відома вартість об`єкта ні на дату набуття права, ні за його останньою оцінкою (або якщо така оцінка не проводилася), то у відповідному полі форми декларації слід обрати позначку «Не застосовується» (крім майна, зазначеного у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» декларації, право на яке набуто після подання першої декларації).
		З зазначених роз`яснень суд робить висновок про те, що на дату заповнення декларації, не маючи відповідних договорів купівлі-продажу земельних ділянок та не будучи обізнаним про їх точну вартість на момент набуття права власності на них, ОСОБА_1 не мав обов`язку проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. Зазначення декларантом вартості земельних ділянок зі слів ОСОБА_2 , який не повідомляв їх точної вартості, автоматично б значило декларування недостовірної інформації. На переконання суду, заповнена примітка «не відомо» в даному випадку з урахуванням всіх досліджених судом обставин, яким дано оцінку, таких наслідків не створювала. Примітка «не відомо», крім того, в даному випадку не є заниженням вартості об`єкту та не може автоматично ототожнюватися з «нулем» з метою подальшого розрахунку суми різниці від достовірних відомостей. 
		Суд окремо зауважує на тому, що декларантом в розділі 3 у відповідних полях вказано земельні ділянки, дату набуття права на них, їх загальні площі, кадастрові номери та адреса, що підтверджується дослідженою у судовому засіданні роздруківкою відповідної декларації (а.с.9). Це додатково свідчить про відсутність у декларанту наміру приховувати інформацію про зазначені земельні ділянки. 
		З огляду на наведене, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 в частині не зазначення у відповідному полі розділу 3 електронної декларації за 2019 рік вартості земельних ділянок з кадастровими номерами 12214884000:04:001:0001 та 1221484000:04:001:0002, що належать йому на праві власності, умислу.
		Надаючи оцінку поясненням ОСОБА_1 щодо наявності процесуальних порушень органу НАЗК при складенні протоколу, суд зазначає, що в даному випадку вказані ним порушення не є істотними та не тягнуть за собою визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом. Крім того, в даному випадку ОСОБА_1 мав змогу у повному обсязі реалізувати передбачені законодавством права, в тому числі право на захист, у судовому засіданні, подані ним пояснення та докази були досліджені судом та враховані при прийнятті рішення. 
		З огляду на наведене на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в даному випадку провадження підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.
		Окремо суд звертає увагу на наступне.
		Рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 рокуу справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України стосовно відповідностіКонституції України(конституційності) окремих положеньЗакону України «Про запобігання корупції»,Кримінального кодексу України,визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними):
		-пункти 6,8частини першої статті 11,пункти 1,2,6-10-1,12,12-1частини першої,частини другу - п`ятустатті 12,частину другустатті 13,частину другустатті 13-1,статтю 35, абзацидругий,третійчастини першої статті 47,статті 48-51, частинидругу,третюстатті 52,статтю 65Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами;
		-статтю 366-1Кримінального кодексу України.
		Пункти 6,8частини першої статті 11,пункти 1,2,6-10-1,12,12-1частини першої,частини друга - п`ятастатті 12,частина другастатті 13,частина другастатті 13-1,стаття 35, абзацидругий,третійчастини першої статті 47,статті 48-51, частинидруга,третястатті 52,стаття 65Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами,стаття 366-1Кримінального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		За змістомстатті 152 Конституції Українитастатті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України»,закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідаютьКонституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією Українипроцедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Відповідно до вимогч.1 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14 жовтня 2014 року,за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Статтю 172-6 КУпАП включено до глави 13-А «Адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією» КУпАП. 
		Таким чином, оскільки вказаним рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року стаття 65 ЗУ «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII зі змінами визнана неконституційною, це призвело до втрати чинності норми, відповідно до якої за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», притягаються, зокрема, до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку за діяння, вчинені до 27.10.2020. 
		Разом з тим, враховуючи, що своїм рішенням Конституційний Суд України не визнав неконституційними відповідні статті глави 13-А КУпАП, та що за будь-яких інших обставин визнання норми неконституційною не є реабілітуючою обставиною, суд, закриваючи провадження, в даному випадку керується п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на підставі якого провадження підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
		На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.172-6, 247, 283-285, 287, 289, Кодексу України про адміністративні правопорушення
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.172-6 КУпАП  закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови. 
		 
		Суддя: М.М. Юшков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...