Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1849/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2021. Зареєстровано: 16.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2021.
Дата набрання законної сили: 08.09.2021
Номер судового провадження: 719 П

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" вересня 2021 р. Справа № 917/1849/20 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,
		 
		Секретар судового засідання  Євтушенко Є.В.,
		 
		за участю:
		від позивача  не з`явився, 
		від відповідача  Чорнуха Ю.В.,
		від третьої особи  не з`явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon"
		апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область, (вх. № 719 П/2), 
		на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 (суддя  Мацко О.С., ухвалене в м. Полтаві без виклику сторін., повний текст складено 02.02.2021)
		у справі № 917/1849/20
		за позовом Державного вищого навчального закладу Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури, м. Кременчук, Полтавська область,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава,
		до Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область,
		про стягнення 21 730,81 грн., з яких 11 744,22 грн.  основна заборгованість, 9986,59 грн.  заборгованість по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Державний вищий навчальний заклад Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 у сумі 11744,22 грн., 9986,59 грн.  заборгованість за договором від 03.02.2020 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
		 
		12.01.2021 Державний вищий навчальний заклад Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою № 818/02-24 від 30.01.2020 (вх. № 174) про уточнення (збільшення) позовних вимог, у якій позивач додатково заявив до стягнення з Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича 2942,72 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 та договором про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020.
		 
		Державний вищий навчальний заклад Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури з посиланням на ст.ст. 526, 530, 629, 759 ЦК України, зазначає, що відповідач у період з січня 2020 року по листопад 2020 року не сплачував орендну плату за користування орендованим майном, чим порушив п. 3.6 договору оренди № 10/53/20-н від 30.01.2020 щодо обов`язку зі сплати 30 відсотків орендної плати балансоутримувачу, а також у порушення умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 03.02.2020 не сплачував пред`явленні рахунки про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.
		 
		Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/1849/20 позов задоволено.
		Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича на користь Державного вищого навчального закладу Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури 11744,22 грн.  основна заборгованість за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020, 9986,59 грн.  заборгованість по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за договором від 03.02.2020; 2102,00 грн. судового збору.
		 
		Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань не розрахувався з балансоутримувачем за договорам про оренду державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 щодо обов`язку зі сплати 30 відсотків від встановленого щомісячного розміру орендної плати балансоутримувачу та за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 03.02.2020 і не сплачував пред`явленні рахунки про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
		За висновками місцевого господарського суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача 11744,22 грн. основної заборгованості за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 та 9986,59 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за договором від 03.02.2020 підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
		 
		Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури» № 818/02-24 від 30.12.2020 (вх. № 174 від 12.01.2021) про збільшення позовних вимог подана з пропущенням встановленого ч.3 ст.46 ГПК України строку, а тому залишена без розгляду.
		 
		Фізична особа-підприємець Бала Володимир Володимирович звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 22.02.2021 на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/1849/20, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		 
		Апелянт вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм процесуального права, з огляду на те, що суд першої інстанції не повідомив відповідача належним чином про розгляд справи.
		 
		Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до п. 1.2 договору оренди № 10/53/20-н від 30.01.2020, майно передається в оренду з метою розміщення їдальні у закладі, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи. На думку відповідача, правовідносини з оренди нерухомого майна згідно даного договору підпадають під дію підпункту 1 пункту 1 постанови КМУ № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» у відповідності до якого орендарі, які орендують приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи  звільняються від орендної плати, а також апелянт зазначає, що фактично не користувався орендованим приміщенням. Тому вважає, що суд першої інстанції повинен був це врахувати при ухвалені оскаржуваного рішення. 
		Апелянт вважає посилання Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури» про виникнення заборгованості з оплати відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна безпідставними, адже договір № 10/53/20-н від 30.01.2020 на його думку, не містить умов здійснення такого відшкодування. А договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна від 03.02.2020, на який посилається позивач, до позовної заяви не додавався.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу Державний вищий навчальний заклад Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що відповідає приписам матеріального та процесуального права, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції  без змін.
		Позивач зазначає, що відповідач у період з січня 2020 року по листопад 2020 року не сплачував орендну плату за користування майном, чим порушив п. 3.6 договору оренди № 10/53/20-н від 30.01.2020 щодо обов`язку зі сплати 30 відсотків орендної плати балансоутримувачу внаслідок чого у ФОП Бали В.В. виникла заборгованість у сумі 11744,22 грн. Також, у порушення умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 03.02.2020 відповідачем не сплачені пред`явленні рахунки про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг на суму9986,59 грн
		 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/1849/20. Розгляд справи призначено на 21.04.2021.
		 
		21.04.2021 Східним апеляційним господарським судом від Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича отримано клопотання про зупинення провадження у справі (вх.4674). Апелянт просить зупинити провадження у справі №917/1849/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 917/1550/20.
		Обґрунтовуючи клопотання з посиланням на п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України, відповідач зазначає, що господарським судом Полтавської області розглядається справа № 917/1550/20 за позовом Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях до ФОП Бали В.В. про стягнення коштів, розірвання спірного договору, зобов`язання вчинити певні дії. 
		 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 оголошено у судовому засіданні перерву до 02.06.2021 о 10:45 год.
		 
		13.05.2021 Східним апеляційним господарським судом від Державного вищого навчального закладу Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури отримано заперечення щодо клопотання про зупинення провадження (вх. №5448).
		Позивач, заперечуючи проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, зазначає, що не вбачає підстав, які унеможливлюють розгляд даної справи № 917/1849/20 до розгляду справи №917/1550/20.
		На переконання позивача, у справі № 917/1849/20 зібрані всі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом розгляду по даній справі, а отже відсутні підстави встановлені п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України для зупинення провадження у даній справі.
		 
		Східним апеляційним господарським судом від ФОП Бали В.В. отримано письмові пояснення (вх. №6360 від 02.06.2021), в яких відповідач просить задовольнити його клопотання про зупинення провадження у справі.
		 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 917/1849/20 оголошено у судовому засіданні перерву до 10.06.2021 об 11:00 год.
		Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (36014, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Небесної Сотні, будинок 1/23; код ЄДРПОУ: 42769539).
		 
		10.06.2021 Східним апеляційним господарським судом отримано від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (відзив) пояснення (вх. № 6694 від 10.06.2021), в яких третя особа просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		Обґрунтовуючи свою позицію у справі, третя особа зазначає, що підпунктом 1 пункту 1 постанови КМУ від 15.07.2020 №611 установлено, що на період дії карантину, встановленого КМУ, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID  19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно додатку 1.
		У переліку орендарів, які звільненні від орендної плати за користування нерухомим державним майном вказані орендарі, які орендують приміщення в учбових корпусах закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи.
		Третя особа зазначає, що предметом договору є державне майно  частина нежитлового приміщення гуртожитку площею 100,9 кв. м., розміщене за адресою: вул. Першотравнева, 38, м. Кременчук, Полтавська область, що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури».
		Орендоване приміщення згідно договору оренди знаходиться у гуртожитку, який не є учбовим корпусом, а тому на переконання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях ФОП Бала В.В. не звільняється від сплати орендної плати за укладеним між сторонами договором.
		 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № 917/1849/20 оголошено у судовому засіданні перерву до 24.06.2021 об 11:45 год.
		 
		Східним апеляційним господарським судом від ФОП Бали В.В. отримано письмові пояснення (вх. №7159 від 22.06.2021), якими відповідач підтримує свою позицію у справі.
		 
		22.06.2021 Східним апеляційним господарським судом від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях отримано заперечення проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. №7161 від 22.06.2021).
		Третя особа, заперечуючи проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, зазначає, що не вбачає підстав які унеможливлюють розгляд даної справи № 917/1849/20 до розгляду справи №917/1550/20.
		На переконання позивача, у справі № 917/1849/20 зібрані всі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом розгляду по даній справі, а отже відсутні підстави встановлені п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України для зупинення провадження у даній справі.
		 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 розгляд справи відкладено на 19.07.2021 о 14:15 год
		 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 917/1849/20 оголошено у судовому засіданні перерву до 08.09.2021 о 14:15 год.
		 
		У зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Мартюхіної Н.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя  Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.
		 
		У судовому засіданні 08.09.2021 представник відповідача підтримав клопотання (вх. №4674 від 21.04.2021) про зупинення провадження у справі.
		 
		Суд апеляційної інстанції, розглянувши дане клопотання, відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		 
		Колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованим, адже у ньому не наведено доказів неможливості оцінки обставин даної справи за наявними в ній доказами та не зазначено у чому саме полягає неможливість здійснення судом перевірки законності і обґрунтованості доказів матеріалів справи №917/1849/20 та доводів сторін. Також відповідачем не зазначено у клопотанні про зупинення провадження у справі підстав об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 917/1550/20.
		 
		Представники Державного вищого навчального закладу Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях у судове засідання 08.09.2021 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Фіксація судових засідань апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст. 222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні 08.09.2021 представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
		 
		30.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях і Фізичною особою-підприємцем Балою Володимиром Володимировичем та Державним вищим навчальним закладом Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури (балансоутримувач) укладено договір оренди державного майна № 10/53/20-н (т.1 а.с.10-13). Даний договір підписано виконуючим обов`язки начальника регіонального відділення Матвієнком Д.С., ФОП Балою В.В. і директором Державного вищого навчального закладу Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури Білоконем І.М.
		Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець, Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно  частина нежитлового приміщення гуртожитку площею 100,9 кв.м., розміщене за адресою: вул. Першотравнева, 38, м. Кременчук, Полтавська область (реєстровий номер  01116437.1.СЖПРЦХ012), що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури, код за ЄДРПОУ  01116437 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість нерухомого майна станом на 31.10.2019 і становить відповідно 896500,00 грн. (без ПДВ).
		Майно передається в оренду з метою розміщення їдальні у закладі, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (п. 1.2 договору оренди).
		Відповідно до п. 3.1.договору оренди, орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі  Методика розрахунку), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2019 року  2991,32 грн.
		Розмір орендної плати за перший місяць оренди січень 2020 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за грудень місяці 2019-2020 року.
		Згідно з п. 3.6 договору оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу: у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем:
		70 % (сімдесят відсотків) орендної плати - до Державного бюджету на рахунок, що відкривається на ім`я територіальних органів Державного казначейства;
		30 % (тридцять відсотків) орендної плати - балансоутримувачу.
		Відповідно до п. 3.9 договору оренди, зобов`язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у трикратному розмірі орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за останні місяці оренди протягом одного місяця після укладення договору оренди на бюджетний рахунок у співвідношенні, визначеному у п. 3.6 цього договору.
		Орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди) (п. 5.3 договору оренди).
		Орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується балансоутримувачем та орендарем одночасно з цим договором (п. 7.1 договору оренди).
		Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців  з 30.01.2020 року до 30 грудня 2022 року включно (п. 10.1 договору).
		Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
		 
		У відповідності до вищевказаного положення договору оренди, 30.01.2020 сторонами підписано Акт приймання-передавання державного майна, зазначеного у п. 1.1 договору оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 (а.с. 13).
		 
		03.02.2020 між Державним вищим навчальним закладом Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури та Фізичною особою-підприємцем Балою Володимиром Володимировичем укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до умов якого балансоутримувач (Державний ВНЗ Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури) зобов`язувався забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт внутрішньо будинкових систем, що знаходяться за адресою: 39612, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 38, загальною площею 11,9 кв.м., а орендар  брати участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
		Як зазначає позивач, для сплати орендної плати за період січень - листопад 2020 року Державним ВНЗ Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 11744,22 грн., а саме: № 7/02/20 від 10.02.2020 на суму 2686,80 грн., № 11/02/20 від 17.02.2020 на суму 897,39 грн., № 19/03/20 від 12.03.2020 на суму 892,92 грн., № 22/04/20 від 10.04.2020 на суму 900,06 грн., № 31/05/20 від 13.05.2020 на суму 907,26 грн., № 38/06/20 від 10.06.2020 на суму 909,98 грн., № 41/07/20 від 17.07.2020 на суму 911,80 грн., № 46/08/20 від 12.08.2020 на суму 906,33 грн., № 50/09/20 від 10.09.202 на суму 904,51 грн., № 57/10/20 від 13.10.2020 на суму 909,04 грн., № 61/11/20 від 11.11.2020 на суму 918,13 грн. 
		Разом з цим, позивач зазначає, що для сплати відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за період січень - жовтень 2020 року позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 9986,59 грн., а саме: № 21/04/20 від 10.04.2020 на суму 1547,57 грн., № 20/04/20 від 10.04.2020 на суму 4969,65 грн., № 32/05/20 від 13.05.2020 на суму 3469,37 грн.
		Позивач посилається на те, що 11744,22 грн. основної заборгованості за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020, 9986,59 грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020 відповідачем несплачені, що стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду Полтавської області.
		 
		Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
		 
		Апелянт вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм процесуального права, з огляду на те, що суд першої інстанції не повідомив відповідача належним чином про розгляд справи.
		 
		Відповідно до п.3 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали господарського суду Полтавської області від 10.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі направлялась на адресу Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Кіровоградська обл., місто Світловодськ, селище міського типу Власівка, вулиця Котельникова, будинок 19), однак дана ухвала була повернута відділенням поштового зв`язку до суду першої інстанції з відміткою АТ «Укрпошта» на довідці ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1 а.с. 49-51).
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
		Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач адреси свого місцезнаходження не змінював.
		 
		Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
		Ухвала господарського суду Полтавської області від 10.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі надіслана місцевим господарським судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 10.12.2021 та оприлюднена у реєстрі 14.12.2020.
		 
		Разом з цим, у матеріалах справи наявний опис вкладення у цінний лист від 19.11.2020 (т.2 а.с.8), поданий позивачем разом з позовною заявою, який свідчить про те, що Державний вищий навчальний заклад Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури направив на адресу відповідача  ФОП Бали В.В., зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Кіровоградська обл., місто Світловодськ, селище міського типу Власівка, вулиця Котельникова, будинок 19) копію позовної заяви і додатки до неї.
		 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що спір розглядався судом першої інстанції майже два місяці, у порядку спрощеного позовного провадження.
		З урахуванням викладеного, господарським судом Полтавської області виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а останній в розумінні вимог ст.ст. 120, 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
		 
		Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відповідача йдеться посилання на додаткові докази, які додані відповідачем до відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду першої інстанції 11.02.2021, після прийняття господарським судом Полтавської області оскаржуваного рішення від 02.02.2021.
		Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав прийняття додаткових доказів під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
		 
		Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі.
		Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
		Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167, 184 ГПК України.
		Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
		Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).
		Ухвалу надіслано учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
		Повідомлено учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
		Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ не значної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.3 ст. 12 ГПК України).
		Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.5 ст. 12 ГПК України).
		Згідно приписів ч. 1 ст. 247 ГПК України у спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи.
		У відповідності до приписів ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 встановлюється прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 2102,00 грн.
		Таким чином, на час прийняття позовної заяви місцевим господарським судом ціна позову для розгляду справи у спрощеному позовному провадженні не повинна була перевищувати 210200,00 грн. Ціна позову у справі № 917/1849/20 становить 21730,81 грн., тобто дана справа є малозначною, а отже, суд першої інстанції у відповідності до ст.ст. 12, 247 ГПК України мав право розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження.
		 
		Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі.
		Оскаржуване рішення ухвалено місцевим господарським судом 02.02.2021.
		Таким чином судом першої інстанції не порушено встановлений ст. 248 ГПК України строк, а справу розглянуто в межах шістдесятиденного строку.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
		Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи.
		Так, частинами 3-4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частина 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). 
		Відповідачем не надано доказів коли йому стало відомо про розгляд справи у суді першої інстанції, не наведено причин несвоєчасного направлення відзиву, а також не заявлено клопотання про продовження строку для надання відзиву.
		Як зазначалось вище, відповідач у відповідності до приписів ст.ст. 120, 242 ГПК України належним чином повідомлявся судом першої інстанції про розгляд справи, однак не подав у строк встановлений ст. 251 ГПК України до місцевого господарського суду відзив на позовну заяву.
		У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заперечення відповідача, мають бути подані відповідачем одночасно з поданням відзиву у строк встановлений ст. 251 ГПК України, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена відповідачем до суду та належним чином обґрунтована.
		У свою чергу, статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Системний аналіз статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і в даному випадку саме на відповідача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відзивом на позовну заяву.
		Колегія суддів встановила, що додаткові докази, на які посилається відповідач у описовій частині апеляційної скарги, подані відповідачем після ухвалення оскаржуваного рішення, а саме додані до відзиву на позовну заяву, який судом першої інстанції не розглядався.
		Дані докази не досліджувалися судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення. Крім того, апелянтом до апеляційної інстанції не заявлено у встановленому ГПК України порядку, клопотання про долучення доказів як додаткових, а отже докази, подані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву до суду першої інстанції, після ухвалення ним оскаржуваного рішення, не можуть бути дослідженні судом апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
		Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
		В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
		За статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
		Оцінивши зміст договору, з якого виникли права та обов`язки сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за своєю правовою природою договір №10/53/20-н від 30.01.2020 є договором найму (оренди), згідно з яким за приписами ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		 
		Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що з моменту підписання договору оренди державного майна N 10/53/20-н від 30.01.2020 не користувався приміщенням, а тому, на думку апелянта, відсутні підстави для сплати орендної плати.
		 
		Колегія суддів вважає дане твердження необґрунтованим з огляду на наступне.
		Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (ч.1 ст. 765 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у відповідній редакції) орендар наділяється правом користування майном на строк, визначений договором оренди, але не раніше підписання акта приймання-передачі відповідного майна.
		Згідно з п. 2.1. договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
		У відповідності до вищевказаного положення договору оренди, 30.01.2020 сторонами підписано Акт приймання-передавання державного майна, зазначеного у п. 1.1 договору оренди державного майна№ 10/53/20-н від 30.01.2020. Таким чином, 30.01.2020 відповідач отримав майно за договором оренди і мав право ним користуватись.
		 
		Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.06.2021 у справі № 917/1550/20, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до Фізичної особи - підприємця Бала Володимира Володимировича в частині розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та зобов`язання повернути нерухоме майно, що є державною власністю - залишено без розгляду.
		Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що листом від 27.05.2021 року №328/02-24 Державний вищий навчальний заклад "Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури" повідомив про те, що станом на 05.05.2021 року ФОП Бала В.В. звільнив орендоване нежитлове приміщення.
		З наведеного вище вбачається, що договір оренди розірваний після спірного періоду, зазначеного у даному позові. 
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		Так, згідно п. 3.1.договору оренди, орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі  Методика розрахунку), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2019 року  2991,32 грн.
		Розмір орендної плати за перший місяць оренди січень 2020 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за грудень місяці 2019-2020 року.
		Згідно з п. 3.6 договору оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу: у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем:
		70 % (сімдесят відсотків) орендної плати - до Державного бюджету на рахунок, що відкривається на ім`я територіальних органів Державного казначейства;
		30 % (тридцять відсотків) орендної плати - балансоутримувачу.
		Відповідно до п. 3.9 договору оренди, зобов`язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у трикратному розмірі орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за останні місяці оренди протягом одного місяця після укладення договору оренди на бюджетний рахунок у співвідношенні, визначеному у п. 3.6 цього договору.
		Орендар зобов`язується протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі виникнення у орендаря заборгованості з орендної плати за результатами такого перерахування орендар зобов`язаний перерахувати її до державного бюджету і балансоутримувачу в сумі, на яку вона перевищує розмір завдатку (п. 5.2. договору оренди).
		Орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди) (п. 5.3 договору оренди).
		Для сплати орендної плати за період січень - листопад 2020 року Державним ВНЗ Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 11744,22 грн., а саме: № 7/02/20 від 10.02.2020 на суму 2686,80 грн., № 11/02/20 від 17.02.2020 на суму 897,39 грн., № 19/03/20 від 12.03.2020 на суму 892,92 грн., № 22/04/20 від 10.04.2020 на суму 900,06 грн., № 31/05/20 від 13.05.2020 на суму 907,26 грн., № 38/06/20 від 10.06.2020 на суму 909,98 грн., № 41/07/20 від 17.07.2020 на суму 911,80 грн., № 46/08/20 від 12.08.2020 на суму 906,33 грн., № 50/09/20 від 10.09.202 на суму 904,51 грн., № 57/10/20 від 13.10.2020 на суму 909,04 грн., № 61/11/20 від 11.11.2020 на суму 918,13 грн. (т.1 а.с.28-29).
		Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем такої сплати (на виконання умов п.п. 3.6, 3.9 договору оренди нежитлового приміщення № 10/53/20 від 30.01.2020).
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання, з оплати орендної плати на користь позивача, як балансоутримувача орендованого приміщення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
		 
		Щодо доводів відповідача про те, що на час дії карантину він звільнений від сплати орендної плати за орендоване майно, слід зазначити наступне.
		Відповідно до п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції від 02.04.2020), з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.
		Згідно з п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції від 18.04.2020, 28.04.2020, 23.05.2020, 04.07.2020) встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.
		У відповідності до п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції від 16.07.2020 і на даний час) установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
		 
		Листом Фонду Державного майна України від 11.06.2020 № 10-16-11337, надані роз`яснення, спрямовані на забезпечення координації дій регіональних відділень Фонду у разі надходження заяв орендарів саме на звільнення від орендної плати відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України.
		Тобто, такі заяви можуть бути задоволені регіональними відділеннями Фонду за умови встановлення факту щодо поширення заборони на здійснення діяльності орендаря на орендованому майні, встановленої Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і фактичного не здійснення орендарем забороненого виду діяльності на орендованому майні. Стосовно дій регіональних відділень Фонду при надходженні заяв орендарів на зменшення розміру орендної плати відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України та частини четвертої статті 762 Цивільного кодексу, зазначено, що такі заяви можуть бути задоволені за умови затвердження Кабінетом Міністрів України проекту постанови «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», який листом Фонду від 01.06.2020 № 10-16-10505 внесений на розгляд Уряду.
		 
		Відповідно до підпункті 1 пункту 1 Постанові КМУ від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» постановлено, установити, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
		1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1.
		 
		У відповідності до п. 1 додатку №1 до Постанови КМУ від 15.07.2020 №611 орендарі, які орендують приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення: кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи  звільняються від сплати орендної плати.
		Відповідно до до п. 1.1 договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно  частина нежитлового приміщення гуртожитку площею 100,9 кв.м., розміщене за адресою: вул. Першотравнева, 38, м. Кременчук, Полтавська область (реєстровий номер  01116437.1.СЖПРЦХ012), що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури, код за ЄДРПОУ  01116437 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість нерухомого майна станом на 31.10.2019 і становить відповідно 896500,00 грн. (без ПДВ).
		Отже, орендоване майно розташовано у гуртожитку, а не в учбовому корпусі, а за таких обставин відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати. 
		 
		У апеляційній скарзі відповідач зазначає, про відсутність у ФОП Бали В.В. заборгованості з оплати відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, адже договір оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 не містить умов здійснення такого відшкодування. А договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020, на який посилається позивач, до позовної заяви не додавався.
		 
		Колегія суддів, перевіривши дані доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про їх необґрунтованість, з огляду на те, що договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020 було подано разом з позовною заявою, а сам договір міститься у матеріалах справи (т.1 а.с. 15-16).
		 
		Згідно з п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020 орендар зобов`язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.
		Обов`язок здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна також передбачений п. 5.11 договору оренди № 10/53/20-н від 30.01.2020.
		 
		Для сплати та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 9986,59 грн., а саме: № 21/04/20 від 10.04.2020 на суму 1547,57 грн., № 20/04/20 від 10.04.2020 на суму 4969,65 грн., № 32/05/20 від 13.05.2020 на суму 3469,37 грн. 
		Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем такої сплати (на виконання умов договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020), у зв`язку з чим відповідач не виконав зобов`язання належним чином. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
		 
		Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційна скарга Фізичної особи  підприємця Бали Володимира Володимировича на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/1849/20 не підлягає задоволенню.
		Рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/1849/20 підлягає залишенню без змін.
		 
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, ст.ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Фізичної особи  підприємця Бали Володимира Володимировича на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/1849/20 залишити без задоволення.
		 
		Рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/1849/20 залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 16.09.2021.
		 
		Головуючий суддя Т.Д. Геза
		 
		Суддя Л.І. Бородіна 
		 
		Суддя О.В. Плахов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...