Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/4206/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2021. Зареєстровано: 17.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2021.
Дата набрання законної сили: 15.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/16737/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 вересня 2021 року 
		м. Київ
		справа №440/4206/19
		адміністративне провадження № К/9901/16737/20  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Тацій Л.В., 
		суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., -
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Шевченківської районної у м. Полтаві ради (далі - Райрада) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Любчич Л.В., суддів: Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Райради, треті особи:  Обслуговуючий кооператив автогаражного колективу «Ізумруд-07», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Естейт Девелопмент», Полтавська міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,  -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення тридцять восьмої сесії сьомого скликання Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 10.10.19 «Про розгляд заяви гр.  ОСОБА_1 » та зобов`язання Шевченківської районної у м. Полтаві ради прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за заявою ОСОБА_1 від 29.03.19.
		Рішенням  Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.20 позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано рішення Райради від 10.10.19 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ».
		Зобов`язано Райраду прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.03.19 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської районної у м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 2580,00 грн.
		19.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Шевченківської районної у м. Полтаві ради судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4560,00 грн, у частині складення відповіді на відзив.
		Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
		Відмовляючи у задоволення заяви, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки відшкодуванню підлягають саме фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності у матеріалах справи належним чином складених фінансових документів про оплату позивачем вартості послуг адвоката, підстави для відшкодування судових витрат у цій частині наразі відсутні.
		Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 червня 2020 року додаткове рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив постанову, якою постановив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської районної у м.  Полтаві ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 2280,00 грн.
		В іншій частині заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу залишив без задоволення.
		Своє рішення суд обґрунтував тим, що витрати на правничу допомогу в частині складання відповіді на відзив є співмірними із часом, витраченим адвокатом Маліченком Д.В. на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих ним послуг, а тому, беручи до уваги належне підтвердження їх оплати квитанцією від 22.11.2019, та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, необхідно стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2280,00 грн.
		09.07.2020 Райрада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)
		У скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 березня, 18 жовтня 2018 року, 02 жовтня, 11  грудня 2019 року у справах №№ 815/4300/17, 813/4989/17, 807/736/18, 545/2432/16-а відповідно, про те, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Отже, із цією правовою позицією узгоджується рішення суду першої інстанції про те, що відшкодуванню підлягають саме фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності у матеріалах справи належним чином складених фінансових документів про оплату позивачем вартості послуг адвоката, підстави для відшкодування судових витрат у цій частині відсутні.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій  Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
		Верховний Суд ухвалою від 27 липня 2020 року відкрив касаційне провадження.
		Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, проаналізувала постанови Верховного Суду від 21 березня, 18 жовтня 2018 року, 02 жовтня, 11  грудня 2019 року у справах №№  815/4300/17, 813/4989/17, 807/736/18, 545/2432/16-а відповідно, висновки яких, на думку скаржника, не враховано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, вивчила зміст оскаржуваних судових рішень і дійшла висновку про таке.
		Суд апеляційної інстанції, мотивуючи своє рішення, виходив із такого.
		Відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність.
		У свою чергу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форми та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.
		Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016  року №  13 (далі - Положення №  13) положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
		Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017  року № 148 (далі - Положення №  148).
		Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає підстави дійти висновку про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа.
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначив, що, предметом дослідження в цьому випадку є обсяг фактично виконаних адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, вказаних у розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, а не облік отриманого адвокатом доходу та його оподаткування.
		З огляду на викладене, а також те, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, колегія суддів апеляційного суду дійшла правильного висновку про те, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
		Крім того, КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.
		Дані висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.
		Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що надана позивачем квитанція від 22.11.2019 є належним доказом оплати ОСОБА_1 правових послуг адвоката Маліченка Д.В., зокрема в частині складання відповіді на відзив.
		Щодо суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню слід зазначити таке.
		Відповідно до частини третьої статті 134 КАС для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.                    
		Суд апеляційної інстанції у справі, що розглядається, встановив, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в частині складення відповіді на відзив позивачем до суду надано копію договору №22/10 від 22.10.2019 про надання правничої допомоги адвокатом Маліченком Д.В., звіт №22/11 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягають сплаті за них клієнтом та квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт наданих послуг від 22.11.2019 за якою адвокат Маліченко  Д.В. отримав від ОСОБА_1 кошти в сумі 4560,00 грн.
		Відповідно до пункту 4.1. договору про надання правничої допомоги № 22/10 від 22.10.2019 вартість 1 години правових послуг адвоката Маліченка Д.В. складає 900  грн.
		Зі звіту №22/11, що є додатком до вказаного вище договору, вбачається, що адвокатом позивача вчинялись дії, перелік яких наведено в даному звіті, зазначено час затрачений на виконання роботи, вартість 1 години виконання роботи та загальну суму гонорару за надану правову допомогу. Так, у звіті №22/11 вказано, що вартість послуг щодо складання ОСОБА_2 відповіді на відзив становить 4560, 00 грн із розрахунку 900 грн за 1 годину виконаних робіт, що включає в себе: вивчення та аналіз відзиву Шевченківської районної у м.  Полтаві ради - 36 хв, що становить 540  грн; вивчення і підбір нормативної бази щодо спростування заперечень Шевченківської районної у м.  Полтаві ради, викладених у відзиві на позову заяву - 55  хв, що становить 825,00 грн; написання відповіді на відзив Шевченківської районної у м.  Полтаві ради на позовну заяву, виготовлення її копій та копій документів, що додаються відповідно до кількості учасників справи - 3  год.33 хв, що становить 3195,00 грн.
		Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що витрати на правничу допомогу в частині складання відповіді на відзив є співмірними із часом, витраченим адвокатом Маліченком Д.В. на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих ним послуг.
		Доводи касаційної скарги у цій частині не спростовують правильності висновку суду апеляційної інстанції.
		Водночас цей суд, визначаючи розмір компенсації витрат,  не застосував вимоги статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», позаяк не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 березня 2018 року (справа №  815/4300/17), у якому зазначено, що при визначенні розміру компенсації таких витрат суб`єктом владних повноважень має застосовуватися стаття 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», яка пов`язує граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
		Так, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до пункту 4.1. договору про надання правничої допомоги №  22/10 від 22.10.2019 вартість 1 години правових послуг адвоката Маліченка Д.В. складає 900 грн.
		Відповідно до частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		За правилами  статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»  (у редакції чинній на час вчинення адвокатом процесуальної дії) розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
		Цим законом не обмежено вартість послуг за надану правову допомогу, яка може бути встановлена на підставі двостороннього договору, проте встановлено граничний розмір компенсації таких витрат, яка здійснюється стороною - суб`єктом владних повноважень, не на користь якої постановлене рішення.
		Виходячи з такого правового регулювання колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновком апеляційного суду щодо обчислення розміру компенсації  витрат на правову допомогу, виходячи з суми 900 грн, оскільки  Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»  розмір компенсації встановлено саме за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, зокрема, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням (у даному випадку складення відповіді на відзив) і не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
		Отже, як вже було зазначено вище судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до пункту 4.1. договору про надання правничої допомоги № 22/10 від 22.10.2019 вартість 1 години правових послуг адвоката Маліченка Д.В. складає 900  грн.
		Зі звіту №22/11, що є додатком до вказаного вище договору, вбачається, що адвокатом позивача вчинялись дії, перелік яких наведено в даному звіті, зазначено час затрачений на виконання роботи, вартість 1 години виконання роботи та загальну суму гонорару за надану правову допомогу. Так, у звіті №22/11 вказано, що вартість послуг щодо складання ОСОБА_2 відповіді на відзив становить 4560, 00 грн із розрахунку 900 грн за 1 годину виконаних робіт, що включає в себе: вивчення та аналіз відзиву Шевченківської районної у м.  Полтаві ради - 36 хв., що становить 540  грн; вивчення і підбір нормативної бази щодо спростування заперечень Шевченківської районної у м.  Полтаві ради, викладених у відзиві на позову заяву - 55  хв., що становить 825,00 грн; написання відповіді на відзив Шевченківської районної у м.  Полтаві ради на позовну заяву, виготовлення її копій та копій документів, що додаються відповідно до кількості учасників справи - 3 год. 33 хв., що становить 3195,00 грн.
		З огляду на встановлені обставини судом апеляційної інстанції, з урахуванням вимог статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу в сумі 1921 грн.
		Дана сума розрахована з урахуванням того, що згідно із  Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019  становив 1921 грн, а 40 відсотків від цієї суми становить 768,4  грн. Отже, за п`ять годин участі особи, яка надавала правову допомогу, у даному випадку під час підготовки відповіді на відзив, з урахуванням вимог статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», а також того, що позов задоволено частково, компенсації підлягає 1921 грн (5 х 768,4 грн : 2 = 1921 грн).
		Відповідно до пункту 3 частини 1  статті 349 КАС України  суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Відповідно до частини 4  статті    351 цього Кодексу  зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про зміну постанови суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру компенсації за понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.
		Керуючись статтями  345,  349,  350,  356,  359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Шевченківської районної у м. Полтаві ради задовольнити частково.
		Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року змінити в частині визначення розміру компенсації за понесені ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської районної у м.  Полтаві ради (вул.  Івана Мазепи, 30, м.  Полтава, 36040, ідентифікаційний код      05384695) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).
		У решті постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020  року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                Л.В. Тацій
		Судді          :                                                                                А.Ю. Бучик
		                                                                                          С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...