Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/8279/2020 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2021. Зареєстровано: 17.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2021.
Дата набрання законної сили: 15.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/20879/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 вересня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 520/8279/2020
		провадження № К/9901/20879/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.
		розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" до Міністерства фінансів України, за участю третіх осіб - Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Головного управління ДПС у Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року, ухваленого у складі головуючого судді Спірідонова М. О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Катунова В. В., суддів: Бершова Г. Є., Ральченка І. М.
		І. Суть спору
		1. У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" (далі також - ПАТ "Харківський тракторний завод", Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства фінансів України (далі також - Мінфін), за участю третіх осіб - Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс великих платників податків), Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить:
		1.1. визнати протиправною бездіяльність Мінфіну щодо обліку заборгованості ПАТ "Харківський тракторний завод" перед державою за кредитними угодами № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року, № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року, залученими під державні гарантії;
		1.2. зобов`язати Мінфін відобразити в обліку заборгованості ПАТ "Харківський тракторний завод" перед державою за кредитними угодами № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року, № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року, залученими під державні гарантії, судові рішення:
		рішення Господарського суду Харківської області від 12 січня 2005 року у справі № 04/309-04;
		постанова Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2005 року у справі № 04/309-04;
		постанова Вищого господарського суду України від 14 червня 2005 року у справі № 04/309-04;
		ухвала Верховного Суду України від 25 серпня 2005 року у справі № 04/309-04;
		рішення Господарського суду Харківської області від 17 січня 2006 року у справі № АС-42/299-05;
		постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року у справі  № 42/299-05; 
		постанова Вищого господарського суду України від 05 березня 2008 року у справі № 42/299-5;
		ухвала Верховного Суду України від 22 травня 2008 року у справі № 42/299-05;
		ухвала Господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2014 року у справі № Б-39/109-07;
		постанова Харківського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2014 року у справі № Б-39/109-07;
		постанова Вищого господарського суду України від 04 березня 2015 року у справі № Б-39/109-07;
		ухвала Верховного Суду України від 21 квітня 2015 року у справі № Б-39/109-07;
		ухвала Господарського суду Харківської області від 16 червня 2014 року у справі № Б-39/109-07;
		постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року у справі № Б-39/109-07;
		постанова Вищого господарського суду України від 12 листопада 2014 року у справі № Б-39/109-07;
		1.3. зобов`язати Мінфін визнати безнадійною заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод" перед державою за кредитними угодами № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року, № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року;
		1.4. зобов`язати Мінфін списати заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод" перед державою за кредитними угодами № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року, № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року;
		1.5. стягнути на користь ПАТ "Харківський тракторний завод" з бюджету за рахунок асигнувань Мінфін судовий збір в розмірі 8408,00 гривень.  
		2. В обґрунтування позову зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 1998 року № 78 «Про надання гарантії Кабінету Міністрів України щодо забезпечення погашення кредиту ФРН, що залучається для фінансування проекту організації виробництва сільськогосподарських тракторів ХТЗ-17021 з двигунами німецької фірми «Дойц АГ» на ПАТ «Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе» та їх реалізації", Кабінет Міністрів України гарантував KFW-банку у разі невиконання постачальником - Державним експортно-імпортним банком України (фінансовим агентом Кабінету Міністрів України) своїх платіжних зобов`язань, відповідно до базової угоди та індивідуальних кредитних угод, здійснити виплати на користь KFW-банку за його вимогою.
		Таким чином між позивачем та Державним експортно-імпортним банком України, який діяв від  імені та за дорученням Кабінету Міністрів України було укладено дві кредитні угоди, а саме № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року та № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року.
		Позивач стверджує, що судами господарської та адміністративної юрисдикцій розглядалась низка позовів про стягнення заборгованості перед державою за кредитами, наданими позивачу відповідно до вищевказаних кредитних угод під державні гарантії.
		Вважаючи бездіяльність Мінфіну, яка полягає в обліку заборгованості ПАТ "Харківський тракторний завод" перед державою за кредитними угодами № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року та № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року, залученими під державні гарантії, протиправною та такою, що порушує права позивача, останній звернувся до суду з вимогою про зобов`язання Мінфіну визнати безнадійною заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод" перед державою за кредитними угодами № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року, № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року та списати таку заборгованість.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. 19 вересня 1996 року між Кабінетом Міністрів України, який представляє Мінфін, та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - Укрексімбанк) укладена Агентська угода, на підставі якої Укрексімбанк як агент, за дорученням Кабінету Міністрів України прийняв на себе обов`язки виконувати агентські (посередницькі) функції по залученню іноземних кредитів та наданню за рахунок цих коштів кредитів українським юридичним особам, повернення яких державою іноземним кредиторам гарантовано Кабінетом Міністрів України.
		4. Укрексімбанком як агентом, залучений кредит у сумі 41 845 500,00 німецьких марок в рамках кредитної лінії консорціуму банків KPW на підставі Індивідуальних кредитних угод від 19 лютого 1998 року № F 2101/25 (22 797 000,00 нім. марок) та від 03 грудня 1998 року № F 2101/25 А (19 048 500,00 нім. марок) як частин Базової Угоди з консорціумом банків KFW від 06 травня 1992 року № F2101.
		5. Зобов`язання Укрексімбанку перед іноземним кредитором забезпечені гарантією Кабінету Міністрів України від 29 січня 1998 року № 40-270/96, наданою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1998 року № 78 «Про надання гарантії Кабінету Міністрів України щодо забезпечення погашення кредиту ФРН, що залучається для фінансування проекту організації виробництва сільськогосподарських тракторів ХТЗ-17021 з двигунами німецької фірми «Дойц АГ» на ПАТ «Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе» та їх реалізації".
		6. За рахунок кредиту консорціуму банків KFW Укрексімбанком надано кредит ПАТ «ХТЗ» для частково фінансування 85 % вартості зовнішньоторговельного контракту від 04 вересня 1997 року № 804-05750295/276-03-97 купівлі-продажу дизельних двигунів, мастил моторних, охолоджувальної рідини та запасних частин, укладеного між ПАТ "Харківський тракторний завод" та фірмою «Дойц АГ». Кредит надано на умовах внутрішніх кредитних угод № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року та № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року, укладених між Укрексімбанком та ПАТ "Харківський тракторний завод", на загальну суму 41 845 500,00 нім. марок.
		7. Загальна сума планових платежів ПАТ "Харківський тракторний завод" з погашення та обслуговування кредитів після переведення у євро становить 24 746 998,12 євро. Крім того планова плата за надання гарантії Кабінету Міністрів України та кредиту становить 1 174 254,79 євро.
		8. Фактично в рахунок погашення кредиту ПАТ "Харківський тракторний завод" сплачено 9 537 708,80 євро:
		9 363 437,76 євро (18 313 292,47 нім. марок) зараховано згідно з актом зарахування заборгованості ПАТ "Харківський тракторний завод" перед державою від 11 листопада 2001 року № 071-211-1;
		плата за надання гарантії - 334 721,43 євро, в тому числі 328 682,61 євро (642 847,30 нім. марок) зараховано згідно із актом зарахування заборгованості ПАТ "Харківський тракторний завод" перед державою від 11 листопада 2001 року № 071-211-1.
		9. Протягом 2005 - 2014 років здійснюється провадження справи про банкрутство ПАТ "Харківський тракторний завод", в якій підписано мирову угоду та по кредиту визнано 158,5 млн. грн. в IV черзі.
		10. З метою уникнення виплати боргу ПАТ "Харківський тракторний завод" розпочинає процедуру досудової санації та 05 липня 2016 року Господарським судом Харківської області затверджено план досудової санації. Порядок задоволення вимог «Інших кредиторів» до яких було віднесено заборгованість перед державою за кредитом, окрім відстрочки виконання зобов`язань тривалістю один календарний рік не містить жодних даних про розміри, порядок і строки виконання таких зобов`язань боржника.
		11. Станом на 01 квітня 2020 сума простроченої заборгованості ВАТ «Харківський тракторний завод» становить перед державним бюджетом 16 048 822,68 євро, а саме:
		основний борг - 13 619 4385,22 євро;
		проценти - 1 339 323,53 євро;
		штрафи, комісії - 31 354,82 євро;
		відсотки за надання гарантії - 839 533,36 євро.
		Крім цього, на суму простроченої заборгованості нараховується пеня, яка станом на 01 квітня 2020 року становить 566 057 140,36 гривень.
		12. За низкою судових рішень встановлено, що 05 квітня 2016 року на користь держави ухвалено рішення Вищого адміністративного суду України, яким залишено без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у справі № 820/5225/15, відповідно до якого зобов`язано стягнути на користь держави з AT «Харківський тракторний завод» борг на суму 400 982 187,64 грн.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 січня 2006 року у справі № 42/299-05, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року та постановою Вищого господарського суду України від 05 березня 2008 року, відмовлено в задоволенні позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові щодо стягнення заборгованості перед державою за кредитами, наданими підприємству під державні гарантії у розмірі 20 318 447,61 гривень.
		Також, рішенням Господарського суду Харківської області від 12 січня 2005 року у справі № 04/309-04, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2005 року та постановою Вищого господарського суду України від 14 червня 2005 року, відмовлено в задоволенні позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові щодо стягнення заборгованості перед державою за кредитами, наданими підприємству під державні гарантії у розмірі 29 882 405,81 гривень.
		Судовими рішенням, що набрали законної сили у справах № 42/299-05, № 04/309-04, № Б-39/109-07 встановлено, що відповідно до акту про зарахування заборгованості Товариства перед державою № 071-211-1 від 22 листопада 2001 року, складеного між Мінфіном та Товариством, прострочена заборгованість Товариства перед державою за кредитами, наданими відповідно до кредитних угод № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року та № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року, зменшується на суму 33980649,90 грн., що за офіційним обмінним курсом Національного банку України на дату поставки сільськогосподарської техніки лізингодавцям становить 18956139,77 німецьких марок.
		Як зазначено у пункті 3 цього акту, Товариство відображає в бухгалтерському обліку суму 18956139,77 німецьких марок (станом на 01 січня 2002 року -9692121 Євро), як погашення кредиторської заборгованості перед державою за кредитами.
		Відповідно до судових рішень у справах № 42/299-05, № 04/309-04, на які посилається позивач, як на підставу відображення в обліку заборгованості позивача з подальшим визначенням такої заборгованості безнадійною та її списанням, встановлено факт зменшення заборгованості Товариства в сумі 18956139,77 німецьких марок в обліку Мінфіну на підставі акту про зарахування заборгованості перед державою № 071-211-1 від 22 листопада 2001 року, складеного між Мінфіном та позивачем.
		Згідно з відомостями акту про зарахування заборгованості перед державою № 071-211-1 від 22 листопада 2001 року, складений між позивачем та Мінфіном, відображені останнім в інформаційній довідці щодо простроченої заборгованості за період з 01 січня 1998 року по 01 листопада 2015 року.
		13. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2014 року у справі № Б-39/109-07 затверджено надану суду мирову угоду від 10 жовтня 2014 року. Ухвала від 24 жовтня 2014 року про затвердження мирової угоди у вказаній справі залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 04 березня 2015 року.
		Так, у справі № Б-39/109-07 судами проаналізовано умови мирової угоди, за якими боржник зобов`язується почати здійснювати розрахунки з кредиторами з першого кварталу 2020 року; задовольнити вимоги кредиторів наступним чином: вимоги першої черги (93 136 451,38 гри.) - в розмірі ста відсотків узгодженої суми вимог кредиторів протягом п`ятнадцяти років кожні три місяця рівними щоквартальними платежами, розмір яких передбачено додатком № 1 до 31 грудня 2034 року; вимоги другої черги (4 937 077,18 грн.) в розмірі ста відсотків узгодженої суми вимог кредиторів протягом п`яти років кожні три місяці рівними щоквартальними платежами, розмір яких передбачено додатком № 2 до 31 грудня 2034 року; вимоги третьої черги (9 977 563,65 грн.) - в розмірі ста відсотків узгодженої суми кредиторів протягом тридцяти років з першим платежем не пізніше 31 березня 2035 року, кожні три місяця рівними щоквартальними платежами, розмір яких передбачено додатком № 3 до 31 грудня 2064; вимоги четвертої черги (476 199 627,97 грн. до складу яких входять кредиторські вимоги СДПІ, що затверджені постановою Вищого господарського суду України від 10 серпня 2010 року у справі № Б-39/109-07) - в розмірі ста відсотків узгодженої суми вимог кредиторів протягом тридцяти років з першим платежем не пізніше 31 березня 2035 року кожні три місяця рівними щоквартальними платежами, розмір яких передбачено додатком № 4 до 31 грудня 2064 року; вимоги шостої черги (50 401 098,67 грн.) - не підлягають задоволенню, вважаються прощеними та підлягають списанню в повному обсязі.»
		14. Так, у 2015 році Спеціалізована державної податкової інспекцію по роботі з великими платниками податків м. Харкова звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ "Харківський тракторний завод" про стягнення заборгованості перед державою за кредитами, наданими підприємству під державні гарантії у розмірі 553 170 557,74 гривень.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 820/5225/15 відмовлено у вищевказаному позові. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року, у справі № 820/5225/15 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року та прийнято нову, якою позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекцію по роботі з великими платниками податків м. Харкова задоволено частково, стягнуто з Товариства заборгованість в сумі 400 982 187,64 гривень.
		Водночас під час розгляду справи № 820/5225/15 Харківським апеляційним адміністративним судом у постанові від 08 грудня 2015 року встановлено наявність заборгованості Товариства на підставі довідки Мінфіну від 24 листопада 2015 року № 31-12110-11/42-10/36017. Заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" перед державним бюджетом за період 01 січня 1998 року по 01 листопада 2015 року підтверджується довідкою Міністерства фінансів України від 24 листопада 2015 року № 31-12110-11/42-10/36017, за розрахунками якої заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" перед державним бюджетом за кредитами, наданими під державну гарантію за кредитними угодами № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року та № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року, складає за основним боргом усього 401 767 126,21 грн., з них основний борг - 340 949 703,99 грн., відсотки - 33 528 700,25 грн., 5 486 857,75 грн. -штрафи, 784 938,57 грн. - інше, 21 016 925,65 грн. - відсотки за надання гарантій, (т.2 а.с.37).»
		Таким чином в межах справи № 820/5225/15 розглянуто спір та встановлено суму заборгованості Товариства на підставі інформаційної довідки Мінфіну від 24 листопада 2015 року № 31-12110-11/42-10/36017 за період з 01 січня 1998 року по 01 листопада 2015 року, на яку посилається позивач в рамках справи № 520/8279/2020, відповідно до якої сума заборгованості за основним боргом станом на 01 листопада 2015 року становить 13 619 435,22 EUR, відсотки - 1 339 232,53 EUR, штрафи - 219 175,74 EUR, інше - 31  354,83 EUR, відсотки за надання гарантії - 839 533,38 EUR.
		15. Відомості акту про зарахування заборгованості перед державою № 071-211-1 від 22 листопада 2001 року, що складений між Мінфіном та позивачем, на розмір зменшення заборгованості Товариства на суму 18 956 139,77 німецьких марок за офіційним обмінним курсом Національного банку України на дату поставки сільськогосподарської техніки лізингодавцям, відображені Мінфіном в інформаційній довідці щодо простроченої заборгованості за період з 01 січня 1998 року по 01 листопада 2015 року, яка містить таку інформацію:
		за кредитною угодою від 19 лютого 1998 року № 2101/25: 
		борг станом на 01 січня 1998 року -0,00 німецьких марок: планові платежі - 17 445 943,57 німецьких марок; фактичні платежі - 13 980 956,17 німецьких марок, що складаються з відшкодування в суму 13 767 532,13 німецьких марок (в тому числі зараховані платежі в 2001 році - 13 632 058,50 німецьких марок) та резервування 213 424,04 - німецьких марок; 
		борг станом на 31 грудня 2001 року - 3 464 987,40 німецьких марок (планові платежі 17 445 943,57 - фактичні платежі 13 980 956,17 = борг 3 464 987,40 німецьких марок).
		За кредитною угодою від 03 грудня 1998 року № 2101/25:
		борг станом на 01 січня 1998 року -0,00 німецьких марок: планові платежі - 10 174 788,08 німецьких марок; фактичні платежі - 5 327 838,65 німецьких марок, що складаються в відшкодування в суму 5 324 081,28 німецьких марок (в тому числі зараховані платежі в 2001 році - 5 324 081,28 німецьких марок) та резервування 3757,37 німецьких марок;
		борг станом на 31 грудня 2001 року - 4 846 949,43 німецьких марок, (планові платежі 10 174 788,08 - фактичні платежі 5 327 838,65 = борг 4 846 949,43 німецьких марок)
		16. Тобто, виходячи з даних, що міститься в інформаційній довідці Мінфіну щодо простроченої заборгованості позивача за період з 01 січня 1998 року по 01 листопада 2015 року в обліку Мінфіну в 2001 році відображено зарахування платежів за кредитними угодами від 19 лютого 1998 року № 2101/25 та від 03 грудня 1998 року № 2101/25А в загальній сумі 18 956 139,78 німецьких марок (13 632 058,50 німецьких марок за кредитною угодою від 19 лютого 1998 року № 2101/25 + 5 324 081,28 німецьких марок за кредитною угодою від 03 грудня 1998 року № 2101/25).
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		17. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		18. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що затвердження мирової угоди ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2014 року у справі № Б-39/109-07 не відповідає вимогам пункту 2 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості  щодо визначення заборгованості безнадійною та необхідності її подальшого списання в обліку Міністерства фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 174, оскільки вказане судове рішення не вважається таким, що ухвалено не на користь держави, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання заборгованості безнадійною з метою її списання.
		19. Зазначена позиція була підтримана і Другим апеляційним адміністративним судом, який переглянув рішення суду першої інстанції та залишив його без змін.
		IV. Касаційне оскарження 
		20. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		21. У касаційній скарзі автор наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування пунктів 17, 20, 21, 24 та 25 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 174.
		22. Верховний Суд ухвалою від 05 липня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою ПАТ "Харківський тракторний завод" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		23. Представники відповідача та третіх осіб подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, наполягаючи на безпідставності останньої, просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		26. Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства врегульовані Бюджетним кодексом України.
		27. Пунктом 31 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов`язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.
		28. В силу статті 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
		29. Згідно з пунктом 8 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії.
		30. За приписами пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 (далі -Положення), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства та діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		31. Положеннями статті 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.
		Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) не поширюється.
		У разі порушення справи про банкрутство суб`єкта господарювання простроченою заборгованістю вважаються всі планові платежі з повернення кредиту (позики) на момент порушення справи.
		У разі надання державної (місцевої) гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання органи доходів і зборів стягують всю суму простроченої заборгованості за таким кредитом (позикою) з подальшим перерахуванням кредитору частини стягнутої суми пропорційно до негарантованої частини зобов`язань за кредитом (позикою).
		Державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом.
		Правочин щодо надання державної (місцевої) гарантії оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повні найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання і кредитора (у разі гарантування виконання зобов`язань за кредитним договором); обсяг кредиту (позики); обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права та обов`язки гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк дії гарантії.
		Обов`язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії є укладення договору між Борговим агентством України (відповідним місцевим фінансовим органом), та суб`єктом господарювання про погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за виконання гарантійних зобов`язань. Істотними умовами такого договору мають бути зобов`язання суб`єкта господарювання: внести плату за надання державної (місцевої) гарантії; надати майнове або інше забезпечення виконання зобов`язань за гарантією; відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов`язані з виконанням гарантійних зобов`язань; сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені; надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб`єкта господарювання на користь гаранта.
		Суб`єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста), або державних (місцевих) гарантій, зобов`язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов`язань та сплатити до Державного бюджету України (відповідного місцевого бюджету) плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною чи міською радою), якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).
		Платежі, пов`язані з виконанням гарантійних зобов`язань держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи територіальної громади міста), здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет), у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 цього Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб`єктів господарювання, зобов`язання яких гарантовані.
		Забороняється реструктуризація заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, за кредитами з бюджету, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб`єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов`язання щодо погашення такої заборгованості, на строк не більше трьох років на підставі договору, укладеного між таким суб`єктом господарювання, інвестором та податковим органом. При цьому сума пені, нарахована внаслідок невиконання позичальником таких зобов`язань на реструктуризовану суму заборгованості, списується.
		Забороняється списання заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб`єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв`язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним. Порядок списання такої заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України.
		Забороняється надання державних (місцевих) гарантій суб`єкту господарювання, який має прострочену заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), іншу заборгованість з погашення раніше отриманого кредиту (позики) у фінансовій установі або податковий борг перед державним (місцевим) бюджетом.
		32. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок № 174), за приписами підпункту 6 пункту 2 якого кредит - сума коштів, надана боржнику за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії,  на умовах кредитної (субкредитної) угоди.
		33. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 Порядку № 174 кредитна (субкредитна) угода, угода про надання бюджетної позички/фінансової  допомоги - договори, укладені у будь-якій формі, відповідно до яких боржник отримав кредит, бюджетну позичку/фінансову допомогу.
		34. Положеннями пункту 3 Порядку № 174 визначено, що облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані.
		35. Згідно з пунктом 6 вказаного Порядку облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. 
		Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. 
		Перерахунок в іноземну валюту бюджетної позички/фінансової допомоги коштів, що надходять у національній валюті в рахунок погашення заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, здійснюється за офіційним курсом Національного банку на дату зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби. 
		За правильність спрямування коштів (у рахунок погашення, обслуговування, сплати відсотків, пені тощо) та заповнення реквізитів відповідає платник. 
		Датою погашення простроченої заборгованості перед державою за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, нарахованих відсотків та нарахованої на суму простроченої заборгованості пені вважається дата зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби.
		36. В силу пункту 12 Порядку № 174 визначено, що пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками / фінансовою допомогою.
		37. Відповідно до пункту 20 Порядку № 174 прострочена заборгованість боржників за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та нарахована на її суму пеня визнається Мінфіном безнадійною на підставі: 
		довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи - боржника у зв`язку з визнанням її банкрутом; 
		інформації, поданої органами державної податкової служби, про визнання боржника в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо погашення заборгованості якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю його активів (щодо боржників, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації та на примусову реалізацію майна яких введено мораторій); 
		протоколу засідання та/або акта Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою щодо неможливості або недоцільності стягнення такої заборгованості в судовому порядку та/або щодо якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили.
		38. Приписами пункту 21 Порядку № 174 обумовлено, що у разі визнання простроченої заборгованості безнадійною: Мінфін відображає в оперативному обліку заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, прострочену заборгованість за кредитами як безнадійну заборгованість; 
		Державна казначейська служба відображає в обліку виконання державного бюджету прострочену заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою як безнадійну заборгованість; 
		банк-агент відображає в окремому розділі обліку простроченої заборгованості заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою як безнадійну заборгованість.
		39. Визначення безнадійної заборгованості міститься у підпункті 2 пункту 2 Порядку № 174 та означає прострочену заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та нараховану на її суму пеню: 
		боржників, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв`язку з недостатністю їх активів; 
		боржників, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом; 
		щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним.
		40. Відповідно до пункту 24 Порядку № 174 списання безнадійної заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним, здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України, проект якого вноситься Мінфіном на підставі пропозицій Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою. 
		41. За приписами пункту 25 Порядку № 174 на підставі рішень, зазначених у пунктах 23 і 24 цього Порядку, Мінфіном, Державною казначейською службою та банком-агентом вносяться відповідні зміни в облік простроченої заборгованості за кредитами, а Державною казначейською службою та банком-агентом - в облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.
		VI. Позиція Верховного Суду
		42. Аналіз наведених правових норм свідчить, що у випадку надання кредиту з бюджету на головного розпорядника таких коштів покладається обов`язок здійснювати контроль за своєчасним поверненням їх до бюджету у повному обсязі. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів, права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету, у повному обсязі переходять до держави.
		43. Водночас у випадку надання суб`єкту господарювання суми коштів, залучених державою або під державні гарантії на умовах кредитної (субкредитної) угоди, належним суб`єктом нарахування пені є Мінфін.
		44. При цьому Мінфін може визнати прострочену заборгованість боржників за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та нараховану на її суму пеню безнадійною. 
		45. Пунктами 20 - 25 Порядку № 174 визначений чіткий порядок обліку та списання безнадійної простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, зокрема така заборгованість може бути визнана Мінфіном безнадійною та списана на підставі протоколу засідання та/або акта Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою щодо неможливості або недоцільності стягнення такої заборгованості в судовому порядку та/або щодо якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили.
		46. У справі, що розглядається, за рахунок кредиту консорціуму банків KFW Державним експортно-імпортним банком України, який діяв від  імені та за дорученням Кабінету Міністрів України надано кредит ПАТ "Харківський тракторний завод" для частково фінансування 85 % вартості зовнішньоторгівельного контракту від 04 вересня 1997 року № 804-05750295/276-03-97 купівлі-продажу дизельних двигунів, мастил моторних, охолоджувальної рідини та запасних частин, укладеного між позивачем та фірмою «Дойц АГ». Кредит надано на умовах внутрішніх кредитних угод саме № 11/16-169 від 05 лютого 1998 року та № 11/17-182 від 30 листопада 1998 року на загальну суму 41 845 500,00 нім. марок.
		47. Як встановлено судами, загальна сума планових платежів ПАТ "Харківський тракторний завод" з погашення та обслуговування кредитів після переведення у євро становить 24 746 998,12 євро. Крім того планова плата за надання гарантії Кабінету Міністрів України та кредиту становить 1 174 254,79 євро.
		Фактично в рахунок погашення кредиту ПАТ "Харківський тракторний завод" сплачено 9 537 708,80 євро:
		- 9 363 437,76 євро (18 313 292,47 нім. марок) зараховано згідно із актом зарахування заборгованості ПАТ «ХТЗ» перед державою від 11 листопада 2001 року № 071-211-1;
		- плата за надання гарантії - 334 721,43 євро, в тому числі 328 682,61 євро (642 847,30 нім. марок) зараховано згідно із актом зарахування заборгованості ПАТ "Харківський тракторний завод" перед державою від 11 листопада 2001 року № 071-211-1.
		2005 - 2014 pp. - провадження справи про банкрутство ПАТ "Харківський тракторний завод" підписано мирову угоду та визнано по кредиту 158,5 млн. грн. в IV черзі.
		48. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо наявності/відсутності підстав списання простроченої заборгованості позивача перед державним бюджетом, яка станом на 01 квітня 2020 року становить 16 048 822,68 євро, а саме: основний борг - 13 619 4385,22 євро; проценти - 1 339 323,53 євро; штрафи, комісії - 31 354,82 євро; відсотки за надання гарантії - 839 533,36 євро; пеня на суму простроченої заборгованості - 566 057 140,36 гривень.
		49. Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства врегульовані Бюджетним кодексом України, тому до спірних правовідносин слід застосовувати бюджетне законодавство, у якому закріплено обов`язок позичальника щодо повернення отриманого кредиту з бюджету та передбачено виключний перелік підстав для списання заборгованості суб`єктів господарювання перед державою.
		50. Товариство у позовній заяві як на підставу позову посилається на пункт 2 Порядку № 175, в якому надано визначення безнадійної заборгованості - прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та нарахована на її суму пеня: щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним.
		51. Водночас, затвердження мирової угоди ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2014 року у справі № Б-39/109-07, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 04 березня 2015 року, на яку посилається позивач, не відповідає вимогам пункту 2 Порядку № 174 щодо визначення заборгованості безнадійною та необхідності її подальшого списання в обліку Міністерства фінансів України.
		52. Слід зауважити, що затвердження мирової угоди у справі № Б-39/109-07 не є прийнятим рішенням не на користь держави та жодним нормативно-правовим актом не передбачено вчинення Мінфіном відповідних дій щодо відображення умов мирової угоди в обліку заборгованості та списання такої заборгованості як безнадійної.
		53. Крім того приписами статті 17 Бюджетного кодексу України чітко встановлена заборона списання заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, у випадку якщо заборгованість, щодо стягнення якої судом прийнято будь-яке інше рішення, крім рішення не на користь держави, яке набрало законної сили.
		54. Стосовно доводів позивача в частині зобов`язання Мінфіну відобразити в обліку заборгованості рішення суду у справах № 42/299-05, № 04/309-04 з подальшим визнанням такої заборгованості безнадійною та її списанням, слід зазначити, що судами попередніх інстанцій правомірно встановленого факт зменшення заборгованості в обліку Мінфіну на суму заявленої заборгованості, а саме 18956139,77 німецьких марок, що підтверджується актом про зарахування заборгованості перед державою № 071-211-1 від 22 листопада 2001 року, складеного між позивачем та Мінфіном.
		55. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
		56. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		57. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		58. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1.          Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" залишити без задоволення.
		2.          Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    О. Р. Радишевська
		                                                                                                                        Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...