Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/22578/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2021. Зареєстровано: 17.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2021.
Дата набрання законної сили: 13.09.2021
Номер судового провадження: 1-кс/760/7753/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020100000000659

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Кримінальне провадження№ 1-кс/760/7753/21
		Справа № 760/22578/21
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08вересня 2021року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваної:
		ОСОБА_5 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Автономної Республіки Крим, м. Феодосія, с. Підгірне, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, яка обіймає посаду заступника директора з правових питань ДП НАЕК «Енергоатом», раніше не судимої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: 
		АДРЕСА_1 , 
		запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №62020100000000659 від 26.03.2021 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі  КК України),
		за участю сторін:
		прокурора                     ОСОБА_6 ,
		захисника                        ОСОБА_7 ,
		підозрюваної                     ОСОБА_5 ,
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		27.08.2021 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 47580,00 грн, з покладенням на підозрювану ОСОБА_5 таких обов`язків:
		-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений час.
		-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
		-здати на зберігання до слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП у м.Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.
		Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 12.05.2021 для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчу суддю ОСОБА_1 .
		Клопотання мотивовано наступним:
		«У провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 62020100000000659 від 26.03.2020 за фактом умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та юридичної особи використання службовими особами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Київський інститут земельних відносин», ТОВ «Гартен-Консалтикг» службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, неналежного виконання службовими особами своїх службових обов`язків та привласнення чужого майна, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу № 25-к від 08.02.2019 виконуючого обов`язки директора КП "Київський інститут земельних відносин" ОСОБА_5 переведено з посади заступника директора з правових питань на посаду заступника директора з 08.02.2019 року.
		Відповідно до посадової інструкції заступника директора КП "Київський інститут земельних відносин", затвердженої директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.06.2019 ОСОБА_5 здійснює управління роботою відділу документообігу та відділу матеріально-технічного забезпечення Управління з виконання міської цільової програми, забезпечує організацію ефективного та прозорого проведення процедур закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", здійснює керівництво роботою тендерного комітету Підприємства та здійснює заходи щодо координації закупівель товарів, робіт та послуг, зобов`язана в межах своїх функціональних обов`язків, виявляти факти порушень, недоліків у роботі, які можуть завдати Підприємству збитків, несе відповідальність за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених цивільним законодавством та законодавством про працю України.
		Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи з 08.02.2019 на посаді заступник директора КП "Київський інститут земельних відносин" постійно обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, тобто являлась службовою особою.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.11.2019 заступник директора комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» (ЄДРПОУ 32348604) ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них уклала з ТОВ «Амайнд» (ЄДРПОУ 38282958, колишня назва  ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ»), в особі директора ОСОБА_8 договір поставки № 181119/2 від 18.11.2019 апаратно-програмного комплексу для розгортання та функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами територіальної громади на загальну суму 32253975, 40 грн., без урахування ПДВ на суму - 4888644, 60 гривень. 
		27.11.2019 між ТОВ «Амайнд» (ЄДРПОУ 38282958, колишня назва  ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ») в особі директора ОСОБА_8 та комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» (ЄДРПОУ 32348604), в особі заступника директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 181119/2 від 18.11.2019 згідно якого, сторони домовились зменшити обсяги закупівлі згідно Договору, ціна договору становить без ПДВ - 31 339 215,40 грн., ПДВ - 4 888 644,60 грн., разом з ПДВ 36 227 860 грн.
		В подальшому, 19.12.2019 директором ТОВ «Гартен-Консалтинг» ОСОБА_8 згідно умов вказаного договору, діючи умисно, усвідомлюючи що сума поставлених товарів завищена, з метою заволодіння грошовими коштами, поставлено товар на адресу КП «Київський інститут земельних відносин» на загальну суму 36 227 860 грн., а ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, підписано акт прийому - передачі товару № 1 від 19.12.2019. 
		21.12.2019 КП «Київський інститут земельних відносин», на виконання договору поставки № 181119/2 від 18.11.2019 та акту прийому-передачі товару акт прийому - передачі товару № 1 від 19.12.2019, згідно платіжних доручень № 13 від 21.12.2019 провело оплату на загальну суму 6 895 992,40 грн., та № 12 провело оплату на загальну суму 29 331 867,60 грн. за вказаний товар.
		Разом з тим, згідно висновку судово-товарознавчої експертиз №3484/20 від 10.10.2020 встановлено суттєві завищення вартості поставленого товару за вищевказаним договором, завищення складає 27 868 467,42 грн.
		Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічно експертизи № 1-17/08/2021-се від 17.08.2021, в результаті дослідження документів, наданих на проведення експертизи, нанесення матеріальної шкоди (збитків) від необгрунтованого завищення вартості апаратно-програмного комплексу для розгортання та функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами територіальної громади, поставленого ТОВ "Амайнд" на адресу КП "Київський інститут земельних відносин" за бюджетні кошти згідно договору № 181119/2 від 18.11.2019 з урахуванням висновку судово-товарознавчої експертизи № 3484/20 від 10.10.2020 підтверджується експертом документально у сумі 27 868 467,42 грн. 
		Крім того, встановлено, що заступник директора комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» (ЄДРПОУ 32348604) ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, уклала з ТОВ "Амайнд» (ЄДРПОУ 38282958, колишня назва  ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ»), в особі директора ОСОБА_8 договір про закупівлю програмного забезпечення № 02-05/2019 від 02.05.2019 на поставку Пакетів програмного забезпечення для роботи графікою (код ДК 021:2015:48320000-7) на загальну суму 6650000 грн., без урахування ПДВ.
		В подальшому, директором ТОВ «Гартен-Консалтинг» ОСОБА_8 згідно умов вказаного договору, діючи умисно, усвідомлюючи що сума поставлених товарів завищена, з метою заволодіння грошовими коштами, поставлено товар на адресу КП «Київський інститут земельних відносин» на загальну суму 6 650 000 грн., а ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, товар прийнято, підписано акт прийому - передачі товару. 
		30.05.2019 КП «Київський інститут земельних відносин», на виконання договору поставки від 02.05.2019 та акту прийому-передачі товару, згідно платіжного доручення № 45 від 30.05.2019 провело оплату на загальну суму 6 577 112 грн. 
		Разом з тим, згідно висновку судово-товарознавчої експертиз № 3431/20 від 29.09.2020 встановлено суттєві завищення вартості поставленого товару за вищевказаним договором, завищення складає 5 518 537 грн., без ПДВ. 
		Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічно експертизи № 1-17/08/2021-се від 17.08.2021, в результаті дослідження документів, наданих на проведення експертизи, нанесення матеріальної шкоди (збитків) від необгрунтованого завищення вартості "Пакетів програмного забезпечення для роботи з графікою, поставленого ТОВ "Амайнд" на адресу КП "Київський інститут земельних відносин" за бюджетні кошти згідно договору № 02-05/2019 від 02.05.2019 з урахуванням висновку судово-товарознавчої експертизи № 3431/20 від 29.09.2020 підтверджується експертом документально у сумі 5 518 537 грн., без ПДВ. 
		Таким чином, ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що спричинили тяжкі наслідки, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
		19.08.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка АР Крим, м. Феодосія, громадянка України, українка, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , працює заступником директора ДП "НАЕК Енергоатом ВП Енергоатом Трейдинг", раніше не судиму, про те, що вона підозрюється у неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
		Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: висновками судово-товарознавчих експертиз, висновками судово-економічної експертизи, документами та речами вилученими під час тимчасового доступу до речей і документів від 15.03.2021 у ТОВ "Амайнд", документами та речами вилученими під час тимчасового доступу до речей і документів від 26.04.2021 у КП "Київський інститут земельних відносин" та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
		Орган досудового слідства вважає, що необхідно обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на неї процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти спробам:
		1)    Переховуватись від органів досудового слідства та суду.
		На той факт, що підозрювана буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що ОСОБА_5 повідомлена про підозру та вона повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінальних правопорушень у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 2 до 5 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду. 
		2)    Незаконно впливати на потерпілих, свідків та підозрюваних у кримінальному провадженні
		Враховуючи надані під час досудового слідства показання свідків то існують підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може незаконно впливати шляхом вмовляння, підкупу чи залякування на свідків у кримінальному провадженні.
		Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України.
		Згідно щорічної декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, яка міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій, сукупний ході ОСОБА_5 за 2020 рік складає 1152764 грн., у власності перебуває: квартира площею 91,9 м.кв., квартира площею 68,8 м.кв., житловий будинок площею 50,8 м. кв., земельні ділянки площею 25000 м.кв. та 2798 м.кв., машиномісце площею 19,10 м.кв».
		 
		В судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги, викладені у клопотанні, просив його задовольнити, вказуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується зібраними у провадженні доказами.
		Захисник підозрюваної, як і вона сама, заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на те, що воно не обґрунтоване, просили у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 відмовити повністю з підстав, які фактично збігаються з тими, що викладені у письмових запереченнях, наданих стороною захисту безпосередньо у судовому засіданні за змістом яких звернуто увагу, зокрема, на наступне:
		«І. Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
		1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
		2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
		3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
		Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
		У повідомленні про підозру не зазначено:
		- які саме обов`язки не виконала заступник директора КП «Київський інститут земельних відносин» ОСОБА_5 ;
		- чи була заступник директора КП «Київський інститут земельних відносин» ОСОБА_5 наділена повноваженнями щодо перевірки ціни яка визначена за результатами проведення тендеру на закупівлю товарів, робіт, послуг (який документом та які саме повноваження з даного приводу їй надано);
		- які існують способи перевірки заступником директором КП «Київський інститут земельних відносин» ОСОБА_5 ціни закупівлі товарів, робіт, послуг визначеної за результатами проведення тендеру (якими документами це встановлено). Чи може ОСОБА_5 замовляти проведення експертиз, оцінок, витребувати інформацію, відбирати пояснення, сама збирати інформацію з відкритих джерел, який час для цього їй надано, які грошові кошти для цього виділялися);
		- чи мала заступник директора КП «Київський інститут земельних відносин» ОСОБА_5 право не укладати угоди з переможцем тендеру на закупівлю товарів, робіт, послуг, у якому випадку (яким документом це встановлено);
		- чи приймала заступник директора КП «Київський інститут земельних відносин» ОСОБА_5 участь у проведенні тендеру щодо закупівлі товарів, робіт, послуг, яким перевіряються у даному кримінальному провадженні;
		- хто та в який спосіб визначив ціну закупівлі товарів, робіт, послуг для КП «Київський інститут земельних відносин», які є предметом зазначеного розслідування. Чи притягнуті зазначені особи до кримінальної відповідальності, як вони змогли визначити на стільки завищену ціну закупівлі.
		До матеріалів, якими обгрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави не долучено жодного доказу, який би свідчив про неналежне виконання ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків, зокрема:
		- а.м. 1-5 клопотання про застосування запобіжного заходу - це не доказ;
		- а.м. 6-8 витяг з ЄРДР - це не доказ;
		- а.м. 9-10 постанова про призначення групи прокурорів - це не доказ;
		- а.м. 11-14 повідомлення про підозру ОСОБА_5 - це не доказ;
		- а.м. 15-36 висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №1-17/08/2021-се по кримінальному провадженню № 62020100000000659 - є недопустимим доказом, оскільки ґрунтується на очевидно недопустимому, висновку судово-товарознавчої експертизи, а також оскільки не враховує вартість товарів (робіт, послуг), яку не змогла встановити судово-товарознавча експертиза (при цьому судово-товарознавча експертиза не встановила, що їх вартість дорівнює нулю);
		- а.м. 37-41, 42-49 висновок за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи - очевидно недопустимий доказ, оскільки не відомо звідки одержано відомості про ринкову вартість товару за одиницю продукції, станом на 02.05.2019, неможливо перевірити чи це ціна офіційно імпортованої продукції чи контрабандних товарів, чи зазначену продукцію продають підприємства реального сектору економіки чи підприємства з ознаками фіктивності, які через ухилення від сплати податків можуть пропонувати ціну продажу, яка не відображає реальні ринкові ціни, немає жодних відомостей про ціну продукції від виробника, товар вартість якого не представилося за можливе встановити оцінено в нуль, що не припустимо.
		- а.м. 50-58 договір поставки між ТОВ «Гартен-Консалтинг» та КП «Київський інститут земельних відносин», додаткова угода до нього - доводить лише факт укладення угоди, а не факт неналежного виконання обов`язків заступником директора ОСОБА_5 
		- а.м. 59-68 роздруківка декларації - не є доказом.
		- а.м. 69 витяг з наказу про переведення ОСОБА_5 з посади заступника директора з правових питань КП «Київський інститут земельних відносин» на посаду заступника директора зазначеного підприємства від 08.02.2019 - доводить лише факт призначення на посаду, але не факт неналежного виконання службових обов`язків.
		- а.м. 70 - особова картка - не є доказом.
		В матеріалах, якими обґрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу відсутні посадові обов`язки ОСОБА_5 на посаді заступника директора КП «Київський інститут земельних відносин» та будь-які інші документи, якими підтверджується, що вона неналежним чином виконала покладені на неї обов`язки, не виконала дії, які мала право зробити.
		ІІ. В клопотання про застосування запобіжного заходу в порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України відсутні посилання на матеріали, що підтверджують обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків. Сторона обвинувачення повинна зазначити на яких аркушах матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, містяться ці матеріали.
		Більше того - матеріали, якими обґрунтовується клопотання, взагалі відсутні будь-які документи, якими доводиться наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		ІІІ. В клопотання про застосування запобіжного заходу в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України відсутнє належне обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		ІV. В клопотанні про застосування запобіжного заходу та матеріалах, якими воно обґрунтовується, відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_5 має можливість внести заставу визначену прокурором».
		 
		В судовому засіданні 08.09.2021 ОСОБА_5 також були надані усні та письмові пояснення, за змістом яких вказувала на наступне:
		«Докази для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, а саме у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки вважаю не обґрунтованими, оскільки не доведені чіткі, конкретні факти та обставини зв`язку між моїми діями чи бездіяльності в межах функціональних обов`язків та подією (завищення вартості предмету закупівлі), що призвела до кримінального правопорушення.
		Зокрема, ні у повідомленні про підозру ні у клопотанні про обрання запобіжного заходу не зазначені посилання на діючу структуру та штатний розпис комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» у 2019 році, в тому числі станом на лютий 2019, на червень 2019, на липень 2019.
		У зв`язку з цим не встановлений фактичний розподіл функціональних обов`язків між структурними підрозділами (їх права та обов`язки) відповідно до положень про структурні підрозділи, функціональні обов`язки працівників цих підрозділів та їх безпосереднє підпорядкування, функціональні обов`язки всіх керівників, в тому числі директора і заступників директора за напрямками діяльності.
		Висновок моєї причетності до кримінального правопорушення ґрунтується тільки на підставі моєї посадової інструкції від 18.06.2019, про документ, який визначає мої функціональні обов`язки до цієї дати (наприклад станом на 02.05.2019 дата підписання договору) взагалі не зазначений.
		У розділі 3 «Завдання і обов`язки» посадової інструкції від 18.06.2019 перелік функціональних обов`язків є чітким та вичерпним (пряма норма), в якому обов`язок визначати вартість закупівлі не передбачено ні прямо ні опосередковано. Так само не передбачено, як зазначено у повідомленні про підозру та у клопотанні про обрання запобіжного заходу, у функціональних обов`язках виявляти факти порушень, недоліків у роботі, які можуть завдати Підприємству збитків, негативно впливати на його репутацію.
		У пункті 3.2 посадової інструкції від 18.06.2019 зазначена загальна норма: «Заступник директора зобов`язаний:
		3.2.1. В межах своїх функціональних обов`язків (Увага! А межі визначені розділом 3!), виявляти факти порушень, недоліків у роботі, які можуть завдати Підприємству збитків, негативно впливати на його репутацію». Така норма передбачена також у всіх посадових інструкціях всіх працівників/керівників підприємства.
		Документи, інформація, факти та обставини, які спростовують зв`язок між моїми діями чи бездіяльності в межах функціональних обов`язків та подією (завищення вартості предмету закупівлі), що призвела до кримінального правопорушення.
		Перелік документів, якими було визначено розмір бюджетних коштів на предмети закупівлі:
		1. Міська цільова програма використання та охорони земель міста Києва на 2019-2021 роки (далі - Програма), яка затверджена рішенням Київської міської Ради від 04.12.2018 за № 229/6280, яка зокрема включає в себе:
		- паспорт міської цільової програми використання та охорони земель м. Києва на 2019-2021 роки з визначенням загального обсягу фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми;
		- розділ 4. Напрями діяльності, перелік завдань і заходів програми, результативні показники та індикатори програми, зокрема заходи Програми, строки виконання, виконавці, джерела фінансування, орієнтовні обсяги фінансування, очікуваний результат.
		Пунктом 1.3 передбачено, що на утримання та розвиток міського земельного кадастру, створення автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами територіального громади (АІС ОУЗР) виділено суму 81793,0 тис.грн, а п.1.4 таблиці 7 Результативні показники Програми передбачено на 2019 рік - 58 067,7 тис. грн.
		- розділ 5. Координація та контроль за ходом виконання Програми визначає посадових осіб, які здійснюють координацію та контроль за ходом виконання Програми, у разі потреби визначають пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування тощо.
		2. 30.01.2019 погоджений директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та затверджений виконуючим обов`язки директора КП «КІЗВ» План використання бюджетних коштів на 2019 рік із кодами економічної кваліфікації видатків бюджету 2610, 3210 із визначенням загального та спеціального фонду та їх розмірами.
		3. На виконання вказаних рішень Київської міської ради та з метою реалізації Міської цільової програми було затверджено План заходів наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.02.2019 №11.
		4. 01.03.2019 погоджений директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та затверджений виконуючим обов`язки директора КП «КІЗВ» Плановий розрахунок вартості здійснення заходів із проведення Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва в межах фінансування на 2019 рік, відповідно до рішення Київської міської ради від 13.12.2018 № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік».
		На сторінці 51 Кошторису витрат на послуги утримання та розвиток міського земельного кадастру, створення автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами територіального громади (АІС ОУЗР) в 2019 році визначена сума капітальних видатків 38 580 тис.грн.
		5. Наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.04.2019 № 24 «Про затвердження паспортів бюджетних програм на 2019 рік» затверджено Паспорт бюджетних програм місцевого бюджету на 2019 рік. У якій визначено показники та суми витрат на реалізацію програми.
		6. Пункт 1.3. Тематичного плану на 2019 рік на реалізацію заходів Міської цільової програми використання та охорони земель на 2019-2021 роки, який погоджений директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25.04.2019 та затверджений Заступником голови Київської міської державної адміністрації 25.04.2019 передбачає, що на утримання та розвиток міського земельного кадастру, створення автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами територіального громади. (АІС ОУЗР) виділено суму 58 367,7 тис.грн.
		Таким чином, потреба в коштах на здійснення заходів, передбачених проектом Міської цільової програми використання та охорони земель місті Києва на 2019-2021 роки, визначається на підставі розрахунків витрат на її виконання, показники яких включаються до паспорту бюджетної програми та затверджуються Київською міською радою.
		Після затвердження Паспорту бюджетної програми, комунальне підприємство «Київський інститут земельних відносин» включається до мережі отримувачів бюджетних коштів Київської міської ради, затверджується план використання бюджетних коштів, відкриваються асигнування та здійснюється фінансування в межах плану використання бюджетних коштів.
		Як вбачається, дати прийняття вищезазначених документів передують фактичній даті визначення очікуваної вартості закупівлі профільними структурними підрозділами та, звісно, проведенню процедур відкритих торгів в установленому порядку Законом України «Про публічні закупівлі», а у подальшому підписання договору за їх результатами.
		Підстава та порядок планування закупівлі, визначення очікуваної вартості закупівля.
		1. Ураховуючи вищезазначені документи та керуючись Планом використання бюджетних коштів за видатками, на підставі ініціативи профільного структурного підрозділу з обґрунтуванням необхідності закупівлі та з визначеними технічними характеристиками предмету закупівлі, очікуваною вартістю закупівлі з наданням підтверджувальних документів, відповідно до моїх посадових обов`язків як заступника директора та Голови тендерного комітету здійснювалось планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель та додатку до нього в установленому порядку Законом України «Про публічні закупівлі», розгляд та затвердження тендерної документації та інші дії, визначені Законом України «Про публічні закупівлі».
		2. Планування закупівель за бюджетні кошти здійснюється з урахуванням не тільки положення закупівельного законодавства (Закону України «Про публічні закупівлі»), а й бюджетного - Бюджетного кодексу України (рішенням про місцевий бюджет).
		Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює обов`язку для замовника планувати здійснення закупівель виключно на підставі затвердженого кошторису, фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів), але бюджетне законодавство містить певні обмеження.
		Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів) та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
		При цьому за умови взяття бюджетного зобов`язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях та оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання.
		Зазначені документи подають протягом 7 робочих днів із дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів із дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
		Органи Казначейства не реєструють зобов`язання у разі відсутності у розпорядника бюджетних коштів затверджених бюджетних асигнувань, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
		Утім, якщо тендерний комітет до затвердження кошторису спланує закупівлі на підставі службових, доповідних записок структурних підрозділів підприємства, розрахунків до кошторису тощо, в яких буде зазначено, що саме, в якій кількості, на яку очікувану вартість та коли необхідно закупити, то вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» будуть дотримані.
		Отже, здійснювати планування публічних закупівель, замовник може й без затверджених асигнувань у кошторисі, але укладення договору без таких асигнувань може вважатись порушенням, оскільки укладення договору без затверджених бюджетних асигнувань не вважається бюджетним зобов`язанням та визнається нікчемним у судовому порядку.
		Таким чином, ураховуючи мої посадові обов`язки, в тому числі і в частині: «... зобов`язана в межах своїх функціональних обов`язків виявляти факти порушень, недоліків у роботі, які можуть завдати Підприємству збитки...», планування публічних закупівель здійснювалось виключно згідно із планом використання бюджетних коштів, оскільки саме тендерний комітет відповідає за організацію та проведення процедур публічних закупівель, а отже, й за правильне їх планування.
		3. Тендерний комітет не спланує сам закупівлі, якщо попередньо не отримає інформацію про потребу щодо тих чи інших предметів закупівель від профільних структурних підрозділів підприємства (так звані «внутрішні замовники»). Потребу у закупівлі та його технічні характеристики визначає профільний структурний підрозділ, якому необхідна закупівля товару/послуги/робіт, бо він краще розуміє предмет закупівлі і краще зможе знайти ринкову вартість цього предмета закупівлі.
		Саме тому профільні спеціалісти здійснюють ринкові консультації, досліджують ринок з метою отримання інформації на отримання інформації щодо актуальних цін, постачальників та рівня конкуренції, можливих варіантів товарів. Як правило вони звертаються до постачальників, отримують пропозиції щодо ціни, щодо строків поставки, оплати, а потім визначають очікувану вартість закупівлі на підставі отриманих цінових пропозицій на момент вивчення ринку від надавачів зазначених послуг.
		Разом з тим, на питання чи вірно визначив профільний структурний підрозділ потребу у послузі/товарі/роботі, його технічні та якісні характеристики, чи правильно визначено очікувану вартість предмета закупівлі, є обґрунтована відповідь, що нормативно затверджених правил планування закупівель не було, а рекомендації Мінекономрозвитку відповідно до листа від 20.08.2019 № 3301-04/34980-06 було враховано КП КІЗВ в своїй роботі.
		При цьому слід звернути увагу на те, що Закон України «Про публічні закупівлі» визначає спеціальні норми та установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
		Визначений статтею 7-1 Закону порядок здійснення моніторингу публічних закупівель дотримується наскрізного принципу електронної системи закупівель «всі бачать все», що виключає корупційні складові при здійсненні державного фінансового контролю за проведенням публічних закупівель.
		Статтею 7 Закону визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, зокрема це Державна аудиторська служба та її територіальні органи, Рахункова палата України (щодо коштів державного бюджету), Антимонопольний комітет України.
		Певні функції контролю у сфері закупівель надано органам Державної казначейської служби України, про що зазначено вище.
		Перевірка закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання законодавства про закупівлі та проводиться Державною аудиторською службою на всіх стадіях закупівлі.
		Отже, відповідно до резолюції на службовій записці від 11.03.2019 № 99 з додатком комерційних (цінових) пропозицій та нових технічних, якісних кількісних та інших вимог до предмета закупівлі були внесені зміни до Річного плану закупівлі та передбачена закупівля за предметом: ДК 021:2015: 48320000- 7 Пакети програмного забезпечення для роботи з графікою (Геоінформаційні програмні продукти з підтримкою), відкриті торги з публікацією англійською мовою з очікуваною вартістю предмета закупівлі 7 000 000,00 грн (з ПДВ) за процедурою закупівлі згідно зі ст.20 Закону України «Про публічні закупівлі» - відкриті торги з публікацією англійською мовою (протокол засідання тендерного комітету від 11.03.2019 № 12).
		Відповідно до резолюції на службовій записці від 18.09.2019 № 313/590 з додатком комерційних (цінових) пропозицій та нових технічних, якісних, кількісних та інших вимог до предмета закупівлі були внесені зміни до Річного плану закупівлі та передбачена закупівля за предметом: ДК 021:2015: 48820000- 2 Сервери (апаратно-програмний комплекс для розгортання та функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами територіальної громади) з очікуваною вартістю предмета закупівлі 38 000 000 грн (з ПДВ) за процедурою закупівлі згідно зі ст.20 Закону України «Про публічні закупівлі» - відкриті торги з публікацією англійською мовою (протокол засідання тендерного комітету від 18.09.2019 № 104, 106).
		Таким чином, відповідно до моєї посадової інструкції як заступника директора, Положення про Тендерний комітет, протоколу № 1 від 18.02.2019 щодо визначення функцій членів тендерного комітету, в компетенцію, коло посадових обов`язків не входило визначення вартості закупівлі. А орієнтовна вартість бюджетних призначень вже була визначена у період визначення загального обсягу фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, про порядок зазначено вище.
		Уточнення ринкової вартості здійснювалась профільними структурними підрозділами перед затвердженням річного плану закупівель та оголошення про закупівлю.
		У разі б завищення очікуваної вартості закупівлі замовником (КП КІЗВ), учасники, які приймали участь в електронному аукціоні, скорегували б цю ціну шляхом своєї пропозиції з меншою вартістю. Визначення найкращої пропозиції серед учасників торгів здійснюється системою електронного аукціону автоматично.
		Щодо твердження про неналежне виконання мною службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, в результаті чого укладені договори з ТОВ «ГАРТЕН-КОНСАЛТИН» із завищеною ціною.
		Основні етапи процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою з урахуванням ЗУ «Про публічні закупівлі» та нормативно-правових актів місцевого самоврядування:
		1. Затвердити річний план закупівель та зміни до нього.
		2. Оприлюднити річний план закупівель та зміни до нього на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель через майданчик smarttender.biz. протягом 5 днів із дня їх затвердження;
		3. Надіслати лист про погодження додатку до плану закупівель та технічних вимог до Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		4. Відповідно до частини 2 статті 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» та на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 вересня 2009 року № 1036 «Про вдосконалення порядку здійснення внутрішнього фінансового контролю підприємств, установ та організацій комунальної форми власності міста та районів міста Києва, а також державних підприємств, що перебувають у сфері управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оприлюднити інформацію про проведення закупівлі на вебпорталі «Київаудит» за 10 робочих днів до оприлюднення інформації про проведення процедури закупівлі;
		5. Провести закупівлю відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (строк проведення орієнтовно становить 50 - 60 днів), що включає в себе:
		- подання оголошення на вебпортал Уповноваженого органу;
		- подання тендерних пропозицій - не менш ніж через 15 календарних днів з дня оприлюднення оголошення (у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій та розкриття не може бути менше ніж ЗО днів із дня його оприлюднення (строк визначається замовником);
		- розкриття пропозицій з одночасним оприлюдненням відповідного протоколу розкриття (автоматично в день розкриття пропозицій);
		- розгляд пропозицій (не перевищує 20 робочих днів з дня розкриття тендерних пропозицій) передбачає таку обов`язкову дію як перевірка пропозицій і їх допущення або недопущення до оцінки, та, відповідно, розкриття і перевірка пропозицій відбувається саме до оцінки шляхом електронного аукціону і оприлюднення відповідного протоколу розгляду (протягом 1 дня з дня його затвердження) та окремо інформації про відхилення пропозиції, якщо таке мало місце (протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення);
		- проведення електронного аукціону та визначення найкращої пропозиції (до чи після розкриття пропозицій в залежності від того чи вартість закупівлі вища або нижча порогів, зазначених у частині четвертій статті 10 Закону);
		- прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю - в день визначення переможця);
		- оприлюднення рішення про намір укласти договір про закупівлю (протягом 1 дня з дня прийняття рішення);
		- укладання договору у строки, визначені Законом (стаття 32), та його оприлюднення (протягом двох днів із дня його укладання);
		- автоматичне складання системою звіту про результати закупівлі та його оприлюднення (протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на вебпорталі Уповноваженого органу);
		- складання повідомлення про внесення змін до договору у випадках, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону та його оприлюднення протягом трьох днів із дня внесення таких змін до договору;
		- складання звіту про виконання договору та його оприлюднення - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
		Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» від 18 квітня 2019 року № 43 за результатами аукціону прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем процедури закупівлі, який запропонував найменшу ціну за предметом: ДК 021:2015: 48320000-7 Пакети програмного забезпечення для роботи з графікою (Геоінформаційні програмні продукти з підтримкою), з ТОВ «ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ».
		Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» від 04.11.2019 №130 за результатами аукціону прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем процедури закупівлі, який запропонував найменшу ціну за предметом: ДК 021:2015: 48820000-2 Сервери (апаратно-програмний комплекс для розгортання та функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами територіальної громади), ТОВ «ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ».
		Поняття «намір укласти договір про закупівлю» запроваджено Законом замість поняття «акцепт пропозиції», який існував відповідно до попереднього законодавства. З поняттям «наміру укласти договір» пов`язана ціла низка процедурних дій, що є критично важливими для вчасного і правильного вчинення та повинні виконуватися тендерним комітетом замовника у строки, конкретно визначені Законом для процедури закупівлі.
		Рішення про намір є дією замовника, що формалізується у 3 кроки:
		1). прийняття рішення тендерного комітету (уповноваженої особи) про визнання переможця за результатами оцінки (або переговорів у разі проведення переговорної процедури), що фіксується у протоколі оцінки (форма протоколу встановлена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2013 №490);
		2). прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю - в день визначення переможця, таке рішення фіксується у протоколі засідання тендерного комітету (або уповноваженої особи);
		3). оприлюднення повідомлення у встановленій формі на веб-порталі (наказ Мінекономрозвитку від 22.03.2013 №490) та надсилання його через електронну систему визначеному переможцю процедури закупівлі протягом 1 дня з дня прийняття вищевказаного рішення про визначення переможця.
		У Законі зафіксовані максимальні та мінімальні строки укладання договору про закупівлю з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та дати його оприлюднення.
		Зокрема, згідно зі статтею Закону, замовник укладає договір про закупівлю з переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше, ніж через 20 днів з дня прийняття відповідальними особами замовника (тендерний комітет чи уповноважена особа) рішення про намір укласти договір про закупівлю, але не раніше, ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
		Підстави не укладання договору про закупівлю з учасником та відхилення тендерної пропозицію такого учасника є:
		1. У разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.
		2. Не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений статтею 32 Закону.
		3. Ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частини другої статті 17 Закону у строки, та у формі, що встановлена тендерною документацією.
		4. Ненадання переможцем забезпечення виконання договору - банківської гарантії.
		Переможцем закупівлі ТОВ «ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ» не були порушені зазначені дії та були вчасно надані документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частини другої статті 17 Закону у строки, та у формі, що встановлена тендерними документаціями і надані вчасно банківські гарантії.
		Після проведення процедури закупівлі та визначення переможця торгів відповідальний працівник сектору закупівель направляє засобами електронної пошти відповідальному виконавцю (особі, які готувала проект договору) юридичного відділу, а в разі його відсутності, начальнику юридичного відділу, інформацію про переможця торгів з посиланням на номер процедури закупівлі в ЕСЗ.
		Відповідальний-- працівник юридичного відділу заповнює проект договору, який викладений у складі тендерної документації, у відповідності до узгоджених з переможцем умов, та направляє засобами електронної пошти ініціативному підрозділу або, за відсутності можливості направлення засобами електронної пошти, роздруковує, візує кожну сторінку договору та передає ініціативному підрозділу для погодження та підписання в порядку передбаченому Положенням про ведення договірної роботи у комунальному підприємстві «Київський інститут земельних відносин» (далі - Положення).
		Відповідно до Положення юридичний відділ здійснює погодження проекту договору про закупівлю перед його підписанням з ініціативним підрозділом, фінансово-економічним сектором, сектором бухгалтерського та податкового обліку, сектором внутрішнього аудиту та уповноваженим з антикорупційної діяльності, Головою та/або секретарем тендерного комітету (у випадку публічних закупівель), заступником начальника управління з виконання міської цільової програми з правових питань , у випадку його відсутності, з заступником директора з правових питань та з контрагентом.
		Кожний підрозділ, що здійснює погодження проекту договору, розглядає його в частині питань, що входять до сфери відповідальності відповідного підрозділу Підприємства, яка визначається у Положеннях про такі структурні підрозділи.
		Ініціативний підрозділ є відповідальним за економічну доцільність закупівлі товару, роботи чи послуги, що є предметом договору, змістовного обґрунтування виробничої необхідності та наявності результатів проведеного аналізу (моніторингу) цін на предмет закупівлі та істотних умов договору.
		Фінансово-економічний сектор, перевіряє проект договору на відповідність призначенням запланованих витрат, плану використання коштів місцевого бюджету, бюджетному законодавству, фінансовому плану.
		Сектор бухгалтерського та податкового обліку /Бухгалтерія перевіряє проект договору на правильність та доцільність визначення форм оплати та порядку розрахунків за договором, суми договору, податків і зборів, зазначених в договорі, правильність вказаних в договорі розрахункових (банківських) реквізитів Підприємства, відповідність договору податковому законодавству та законодавству з бухгалтерського обліку.
		Голова та/або секретар тендерного комітету, перевіряє проект договору на наявність запланованої закупівлі в Річному плану закупівель та додатку до нього, та відповідність назви предмета закупівлі відповідно до Державних класифікаторів, необхідність застосування та дотримання процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
		Уповноважений з антикорупційної діяльності перевіряє договір - на предмет відсутності корупційних ризиків.
		Структурний підрозділ внутрішнього аудиту перевіряє проект договору для забезпечення цільового та ефективного використання коштів.
		Сектор правового забезпечення та заступник начальника управління з правових питань, а у випадку його відсутності, заступник директора з правових питань, за наявності погодження керівників заінтересованих структурних підрозділів, здійснює правову оцінку проекту договору, зокрема його відповідність вимогам чинного законодавства, наявність у договорі (можливих відповідно до предмета договору) способів забезпечення виконання умов договору, істотних умов, визначення в договорі санкцій щодо неналежного (неповного, неякісного, несвоєчасного) виконання умов договору контрагентом та положень щодо захисту інтересів Підприємства від можливих порушень зі сторони контрагента
		Договір укладається в письмовій формі та підписується директором Підприємства або одним з його заступників, або уповноваженою особою, який(а) має право підпису відповідних договорів, після візування проекту договору керівниками структурних підрозділів Підприємства.
		Крім цього, відповідно до наказу «Про створення комісії з приймання товару» акт приймання-передачі товару підписується комісією з приймання-передачі товару та послуг, уповноваженої на прийняття товарів та послуг, який затверджується директором Підприємства або одним з його заступників, або уповноваженою особою, який(а) має право підпису відповідних актів, після прийняття комісією товару.
		Таким чином, керуючись Законом та локальними нормативно-правовими актами була здійсненна низка процедурних дій щодо укладення договору з переможцем процедури торгів ТОВ «ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ», а тому підстав для не підписання не було».
		 
		Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України) фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
		 
		Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
		Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 
		Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованоїпідозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Частина 2 вказаної статті покладає обов`язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
		Як видно з матеріалів провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 19.08.2021 відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушенні порядку вручення не викликає. 
		Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях. 
		При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивнопов`язуютьпідозрюваного з певнимзлочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальшерозслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). 
		Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		На даномуетапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваної винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. 
		За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать прообґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об`єктивно зв`язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення. 
		Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованоюпідозри неможе бутиєдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. 
		Звертаючись з клопотанням слідчий вказав на наявність у даному випадку ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		В обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, прокурор фактично посилається лише на тяжкість покарання. Між тим, указану обставину суд не може оцінювати в якості ризику, оскільки така обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків. 
		Тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, так, в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ) у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення ЄСПЛ у справі «Подвезько проти України» (заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями). 
		Наведена позиція ЄСПЛ свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інших мотивувань прокурором в обґрунтування цього ризику наведено не було. 
		Щодо ризику незаконно впливати на потерпілих, свідків та підозрюваних у кримінальному провадженні, то на підтвердження обставин існування такого ризику в клопотанні вказано на те, що надані під час досудового слідства показання свідків дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може незаконно впливати шляхом вмовляння, підкупу чи залякування на свідків у кримінальному провадженні.
		Проте прокурором не обґрунтовано, яким чином застосування запобіжного заходу у вигляді застави зможе запобігти ризику впливу на свідків.
		Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає, зокрема, відомості про: обставини, які свідчать про існування ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу; з посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.
		Слід зауважити, що процес доведення перед судом наявності ризиків та обґрунтованості підозри повинен складатися з надання відповідних, беззаперечних доказів, повідомлення слідчому судді реальних фактів, відповідної аргументації, що у своїй сукупності дозволило б слідчому судді зробити висновок про наявність обґрунтованої підозри і ризиків.
		При цьому відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. 
		Слідчий суддя зазначає, що матеріали справи не містять та в клопотанні не вказано, які конкретно докази доводять існування обставин ризику незаконного впливу з боку підозрюваної ОСОБА_5 на свідків, як і доказів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам.
		При цьому в судовому засіданні прокурор підтвердив, що наразі підозрюваною ОСОБА_5 сумлінно виконуються обв`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України. 
		Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що застосування запобіжного заходу  це не покарання особи за вчинений злочин, оскільки особа ще не визнана судом винною і винною стане тільки після набрання вироком законної чинності (презумпція невинуватості). 
		Також, запобіжний захід не може використовуватись як засіб тиску (в т.ч. морального) на підозрюваного, оскільки мета застосування чітко визначена у ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Запобіжний захід повинен застосовуватись лише у разі крайньої необхідності, якщо неможливо забезпечити належну поведінку підозрюваного у інший спосіб, а шкода спричинена застосуванням запобіжного заходу буде менша ніж та, яка могла б наступити.
		Як зазначалось доказів неналежної поведінки підозрюваної матеріали клопотання наразі не містять. 
		Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 
		1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
		3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
		4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
		5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
		6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
		7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
		8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
		9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
		10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
		11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
		12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Слідчим суддею встановлено, що підозрювана має постійне місце роботи (з червня 2020 року перейшла на посаду заступника директора з правових питань ДП НАЕК «Енергоатом» та проживання (по місцю реєстрації), де мешкає разом з чоловіком, має двох повнолітніх дітей, є троє онуків, яким допомагає матеріально. Отже, на думку суду, підозрювана має міцні соціальні зв`язки. 
		Слідчий суддя зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави не може бути зумовлено виключно наявністю обугрнтованої підозри та фінансовою можливістю особи, оскільки має бути пов`язана також з існуванням реальних ризиків та обґрунтуванням неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу. 
		 
		Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихчастиною першоюцієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.
		 
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 184, 186, 194, 196, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенніклопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №62020100000000659 від 26.03.2020,  відмовити.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...