Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17703/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2021. Зареєстровано: 17.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2021.
Дата набрання законної сили: 02.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" вересня 2021 р.   м.Київ           Справа№ 910/17703/20
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Станіка С.Р.
		суддів:            Тищенко О.В. 
		          Дикунської С.Я. 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання  Салій І.О. 
		за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 02.09.2021 
		 
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва"
		на рішення     Господарського суду м. Києва 
		від                     02.02.2021 (повний текст складено і підписано 25.02.2021) 
		у справі            № 910/17703/20 (суддя Паламар П.І.)
		за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва"
		про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 5945515763,06 грн.,
		 
		                                                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"  (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" (далі - відповідач), в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 151407К23 від 25 травня 2007, а саме:  3080593925,12 грн. боргу за кредитом, 2422701900,48 грн. за процентами, 49100922,55 грн. комісії за управління кредитом, 16577447,28 грн. комісії за зміну умов договору, 312727,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 64675,36 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 11205,14 грн. пені за зміну умов договору, 344129579,79 грн. три проценти річних з простроченої суми, 32023380 грн. штрафу передбаченого п. 4.1. іпотечних договорів, а всього 5945515763,06 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: 
		- між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 151407К23 від 25 травня 2007 р., додаткові угоди до цього договору, згідно з умовами яких він (кредитодавець, банк) з метою фінансування будівництва громадського центру по вул. Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вул. Борщагівської у Шевченківському районі м. Києва, фінансування витрат по розробці проектно-тендерної та кошторисної документації зобов`язався відкрити відповідачу (позичальник) кредиту лінію в розмірі 3080593925,12 грн. на строк до 25 червня 2038 р., а останній - повернути кредит та сплатити за його користування проценти, комісії та інші платежі; 
		- всупереч умов кредитного договору відповідач одержаний кредит не повернув, частково сплатив проценти за користування кредитом, заборгувавши станом на 1 серпня 2019 р. 3080593925,12 грн. за кредитом, 2399037303,36 грн. за процентами, 43988130,40 грн. комісії за управління кредитом, 16425280,15 грн. комісії за зміну умов договору; 
		- з метою врегулювання погашення заборгованості за вказаним кредитним договором 1 серпня 2019 р. між сторонами було укладено план реструктуризації у процедурі фінансової реструктуризації грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" за участі Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; 
		- внаслідок прострочення сплати заборгованості за планом реструктуризації більш ніж на 60 днів, прострочення виконання зобов`язань передбачених умовами п.п. d, 1 ч. 1 ст. 3.01 плану він на підставі п. 5.01. відмовився від плану реструктуризації; 
		- виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором було забезпечене іпотекою на підставі іпотечних договорів №№ 151407Z50, 151407Z48 від 25 травня 2007 р., укладених між ним та відповідачем; 
		- всупереч умов п. 4.1. вищевказаних іпотечних договорів відповідач не надав йому доказів сплати страхових платежів щодо страхування предмету іпотеки; 
		- відповідно до умов п. a ч. 2 ст. 5.02 плану реструктуризації з дня наступного за днем в який план реструктуризації вважаться розірваним, кінцевий термін погашення кредиту за кредитним договором вважається таким, що настав і вся сума заборгованості позичальника за кредитним договором вважатиметься такою, що підлягає сплаті в цей день, а банк набуває право вчиняти всі дії, які є необхідними для стягнення такої заборгованості з урахуванням положень передбачених кредитним договором; 
		- Листом № 0019200/12940-20 від 5 червня 2020 р. позивач повідомив відповідача про відмову від плану реструктуризації; 
		- оскільки план реструктуризації у процедурі фінансової реструктуризації грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" за участі Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 1 серпня 2019 р. є розірваним, а тому у відповідача виник обов`язок повернути кредитні кошти та сплатити 3080593925,12 грн. боргу за кредитом, 2422701900,48 грн. за процентами, 49100922,55 грн. комісії за управління кредитом, 16577447,28 грн. комісії за зміну умов договору, 312727,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 64675,36 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 11205,14 грн. пені за зміну умов договору, 344129579,79 грн. три проценти річних з простроченої суми, 32023380 грн. штрафу передбаченого п. 4.1. іпотечних договорів, а всього 5945515763,06 грн. 
		 
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення 
		Рішенням Господарського суду м. Києва від  02.02.2021 у справі № 910/17703/20 позов Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - задоволено, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 3080593925,12 грн. боргу за кредитом, 2422701900,48 грн. боргу за процентами, 65678369,83 грн. комісії, 388607,84 грн. пені, 344129579,79 грн. три проценти річних з простроченої суми, 32023380 грн. штрафу, 735700 грн. витрат по оплаті судового збору.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки план реструктуризації у процедурі фінансової реструктуризації грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" за участі Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 1 серпня 2019 р. є розірваним, а тому у відповідача виник обов`язок повернути кредитні кошти та сплатити 3080593925,12 грн. боргу за кредитом, 2422701900,48 грн. за процентами, 49100922,55 грн. комісії за управління кредитом, 16577447,28 грн. комісії за зміну умов договору, 312727,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 64675,36 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 11205,14 грн. пені за зміну умов договору, 344129579,79 грн. три проценти річних з простроченої суми, 32023380 грн. штрафу передбаченого п. 4.1. іпотечних договорів, а всього 5945515763,06 грн. 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2021 у справі № 910/17703/20 в частині стягнення 7 547       455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 і ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" 7   547 455 грн. 10 коп. процентів за кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 - відмовити. 
		 
		Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині порушено норми  процесуального права (ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України) та неправильно застосовано норми матеріального права (ст. ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України), рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки  в оскаржуваній частині щодо стягнення 7   547 455 грн. 10 коп. процентів за кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 - не відповідають обставинам справи. 
		Зокрема, скаржник наголошував, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до відповідача вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. А оскільки план реструктуризації у процедурі фінансової реструктуризації грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" за участі Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 1 серпня 2019 -  є розірваним, а тому відбулось дострокове припинення кредитування відповідача позивачем за кредитним договором з 10.06.2020, у зв`язку з чим нарахування 7   547 455 грн. 10 коп. процентів за кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 саме за користування кредитом після закінчення строку кредитування - є безпідставним. Скаржник наголошував на необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та у постанові у справі № 910/1238/17 від 23.05.2018. 
		 
		Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги
		27.05.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від   позивача  надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами     ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
		Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування в апеляційному порядку - відсутні.
		Зокрема, позивач посилався на те, що оскільки повне погашення кредиту може бути здійснено позичальником як в межах, такі поза межами визначеного строку кредитування, а тому наявні обумовлені ст. ст. 3, 627, 1048 , 1054 Цивільного кодексу України підстави про нарахування процентів поза межами визначеного строку кредитування. 
		 
		Короткий зміст пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Фірма "Занет"
		18.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Фірма "Занет" надійшли письмові пояснення по суті спору та поданої апеляційної скарги, в яких третьої особою зазначалось про те,що апеляційна скарга є обґрунтованою, оскільки нарахування процентів після закінчення строку кредитування суперечить ст. ст. 536, 625, 1048, 1050, 1054 Циивільногок одексу України, а також судом першої інстанції не враховано при нарахуванні спірної суми висновки про застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17. 
		 
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя - Станік С.Р., судді -Дикунська С.Я., Тищенко О.В. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва"  на рішення Господарського суду м. Києва від  02.02.2021 у справі № 910/17703/20 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме:  докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 56    605, 91 грн.  за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від  02.02.2021 у справі № 910/17703/20, яке оскаржується в частині стягнення 7   547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020.
		Через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено: платіжне доручення № 251  від 14.04.2021про сплату (доплату)  судового збору в розмірі 56   605,91  грн. за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від  02.02.2021 у справі № 910/17703/20, з зазначенням реквізитів оскаржуваного рішення.
		В свою чергу,  головуючий суддя Станік С.Р. з 30.04.2021 по 14.05.2021 включно, перебував у відпустці і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу головуючого судді з відпустки. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17703/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" на рішення Господарського суду м. Києва від  02.02.2021 (в частині оскарження щодо стягнення 7 547       455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020), розгляд справи призначено на 01.07.2021. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 залучено до участі у справі №910/17703/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватне Акціонерне товариство "Фірма "Занет" (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 41, код ЄДРПОУ: 16397152), розгляд справи відкладено до 02.09.2021. 
		 
		  Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
		Відповідач (скаржник) в судовому засіданні 02.09.2021 підтримав вимоги викладені у апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2021 у справі № 910/17703/20 в частині стягнення 7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 і ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" 7   547 455 грн. 10 коп. процентів за кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 - відмовити.
		В судовому засіданні 02.09.2021 представник позивача  заперечував проти вимог, викладених у апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на правомірність висновків суду першої інстанції, зокрема і в частині стягнення 7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020. 
		В судове засідання 02.09.2021 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Фірма "Занет", своїх представників  не направила, про дату, час та час та місце розгляду справи повідомлено належним чином. 
		Крім того, 01.09.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Приватного Акціонерного товариства "Фірма "Занет" надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги, в яких останнім наголоувалось на обґрунтованості вимог скаржника. 
		Також, у вказаних поясненнях Приватне акціонерне товариство "Фірма "Занет" просило здійснити розгляд справи без його участі. 
		Колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.     202, ч. 12 ст.     270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники третьої особи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.  
		Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні. 
		                
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
		Як підтверджується матеріалами справи, 25.05.2007 між позивачем, як кредитною установою, та відповідачем, як позичальником, було укладено кредитний договір № 151407К23, додаткові угоди до цього договору №№ 151407К23-1 від 30 серпня 2007 р., 151407К23-2 від 30 листопада 2007 р., 151407К23-3 від 31 березня 2008 р., 151407К23-4 від 22 квітня 2008 р., 151407К23-5 від 15 травня 2008 р., 151407К23-6 від 27 червня 2008 р., 151407К23-7 від 31 липня 2008 р., 151407К23-8 від 1 вересня 2008 р., 151407К23-9 від 6 жовтня 2008 р., 151407К23-10 від 10 жовтня 2008 р., 151407К23-11 від 30 жовтня 2008 р., 151407К23-12 від 21 листопада 2008 р., 151407К23-13 від 16 грудня 2008 р., 151407К23-14 від 23 грудня 2008 р., 151407К23-15 від 5 березня 2009 р., 151407К23-16 від 28 березня 2009 р., 151407К23-17 від 30 квітня 2009 р., 151407К23-18 від 29 травня 2009 р., 151407К23-19 від 30 червня 2009 р., 151407К23-20 від 10 липня 2009 р., 151407К23-21 від 30 вересня 2009 р., 151407К23-22 від 6 листопада 2009 р., 151407К23-23 від 26 листопада 2009 р., 151407К23-24 від 1 грудня 2009 р., 151407К23-25 від 8 грудня 2009 р., 151407К23-26 від 29 грудня 2009 р., 151407К23-27 від 5 лютого 2010 р., 151407К23-28 від 22 березня 2010 р., 151407К23-29 від 31 березня 2010 р., 151407К23-30 від 30 червня 2010 р., 151407К23-31 від 10 листопада 2010 р., 151407К23-32 від 23 листопада 2010 р., 151407К23-33 від 30 березня 2011 р., 151407К23-34 від 1 червня 2011 р., 151407К23-35 від 15 серпня 2011 р., 151407К23-36 від 11 жовтня 2011 р., 151407К23-37 від 22 грудня 2011 р., 151407К23-38 від 26 січня 2012 р., 151407К23-39 від 14 лютого 2012 р., 151407К23-41 від 30 березня 2012 р., 151407К23-42 від 18 квітня 2012 р., 151407К23-43 від 25 травня 2012 р., 151407К23-44 від 31 травня 2012 р., 151407К23-45 від 25 липня 2012 р., 151407К23-46 від 25 серпня 2012 р., 151407К23-47 від 3 вересня 2012 р., 151407К23-48 від 4 вересня 2012 р., 151407К23-49 від 17 жовтня 2012 р., 151407К23-50 від 25 жовтня 2012 р., 151407К23-51, 151407К23-52 від 20 листопада 2012 р., 151407К23-53 від 13 грудня 2012 р., 151407К23-54 від 25 грудня 2012 р., 151407К23-55 від 25 січня 2013 р., 151407К23-56 від 6 березня 2013 р., 151407К23-57 від 1 квітня 2013 р., 151407К23-58 від 30 квітня 2013 р., 151407К23-59 від 20 травня 2013 р., 151407К23-60 від 1 липня 2013 р., 151407К23-61 від 25 липня 2013 р., 151407К23-62 від 9 вересня 2013 р., 151407К23-63 від 11 жовтня 2013 р., 151407К23-64 від 11 жовтня 2013 р., 151407К23-65 від 4 грудня 2013 р., 151407К23-66 від 18 лютого 2014 р., 151407К23-67 від 16 квітня 2014 р., 151407К23-68 від 25 квітня 2014 р., 151407К23-69 від 23 травня 2014 р., 151407К23-70 від 25 червня 2014 р., 151407К23-71 від 25 листопада 2014 р., 151407К23-72 від 23 січня 2015 р., 151407К23-73 від 25 березня 2015 р., 151407К23-74 від 30 квітня 2015 р., 151407К23-75 від 24 липня 2015 р., 151407К23-76 від 24 лютого 2016 р., 151407К23-77 від 31 серпня 2016 р., 151407К23-78 від 24 березня 2017 р., 151407К23-79 від 11 серпня 2017 р., 151407К23-80 від 27 квітня 2018 р., 151407К23-0081 від 27 листопада 2018 р., 151407К23-0082 від 17 травня 2019 р., 151407К23-0083 від 1 серпня 2019 р.
		Згідно з умовами вищевказаних договору та додаткових угод позивач (кредитодавець, банк) з метою фінансування будівництва громадського центру по вул. Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вул. Борщагівської у Шевченківському районі м. Києва, фінансування витрат по розробці проектно-тендерної та кошторисної документації зобов`язався відкрити відповідачу (позичальник) кредиту лінію в розмірі 3080593925,12 грн. на строк до 25 червня 2038 р., а останній - повернути кредит та сплатити за його користування проценти, комісії та інші платежі. Процентна ставка за договором встановлена 12% річних.
		Вищевказаними додатковими угодами сторони у справі вносили зміни в указаний кредитний договір в частині ліміту кредитної лінії, цілей кредиту, процентної ставки за кредитом, визначали розміри кредитних траншів та строк їхнього повернення.
		Згідно п. 3.1.3., 3.1.4. кредитного договору з урахуванням внесених змін до нього розмір процентної ставки за кредитом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені п. 4.2. договору. Проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року.
		Відповідно до умов п. 3.2.1.1. договору з урахуванням внесених змін до нього розмір ставки комісії за управління 0,01% від ліміту заборгованості, зазначеного у графіку зміни ліміту заборгованості. У разі перевищення основного боргу над лімітом заборгованості, зазначеним у графіку зміни ліміту заборгованості, а також, якщо відповідно до графіку зміни ліміту заборгованості, період вибірки кредитних коштів закінчено, базою для нарахування комісії за управління є сума основного боргу.
		Згідно умов п.п. 3.2.3, 3.2.5. кредитного договору з урахуванням внесених змін до нього, комісія за зміну умов договорів іпотеки, застави, поруки (за ініціативою позичальника/заставодавця/поручителя) сплачується позичальником у розмірі, визначеному в чинних тарифах банку на день укладення відповідного правочину. Комісія за зміну умов договорів іпотеки, застави, поруки нараховується разово по факту підписання сторонами додаткової угоди до гарантійних документів, якою передбачається внесення відповідних змін до гарантійних документів.
		Позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією (п.п. 3.2.5.1.), комісію за зміну умов договору (за ініціативою позичальника) за окрему зміну (п.п. 3.2.5.2.), комісію за зміну умов гарантійних документів (іпотечного договору, договору застави, договору поруки) (за ініціативою позичальника) за окрему зміну (п.п. 3.2.5.3.), комісію за переведення боргу за ініціативою позичальника (п.п. 3.2.5.4.) та комісію за надання довідок про стан заборгованості за кредитом за цим договором (п.п. 3.2.5.5.).
		Ненадання позичальником до банку довідки про обсяги грошових надходжень та довідки про середньоденні залишки коштів на рахунках позичальника в інших банках у строки, зазначені у п.п. 9.2.27 договору вважається невиконанням зобов`язань, визначених п.п. 9.2.25 кредитного договору у повному обсязі.
		Також встановлено, що виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором було забезпечене іпотекою на підставі іпотечних договорів №№ 151407Z50, 151407Z48 від 25 травня 2007 р., укладених між позивачем та відповідачем.
		Відповідно до умов п. 4.1. вищевказаних іпотечних договорів на період дії договорів іпотекодавець зобов`язаний за свій рахунок застрахувати предмет іпотеки у акредитованій банком страховій компанії, яка не є пов`язаною з іпотекодавцем особою на повну його вартість (страхова сума повинна бути не меншою ніж заставна вартість предмета іпотеки) протягом 10 календарних днів з дати укладення договору, але не пізніше дати надання кредиту на користь іпотекодержателя від ризиків: стихійні лиха, вплив рідин, ПДТО, пожежа, вибух, пошкодження димом, проведення робіт, пов`язаних робіт, пов`язаних з будівництвом/реконструкцію об`єктів нерухомості, розміщених поряд із застрахованих майном, або сусідніх приміщень, які не належать страхувальнику та інше, та надати іпотеко держателю належним чином посвідчену копію договору страхування (страхового полісу), а також докази здійснення страхового внеску у вищезазначений термін.
		У разі не укладення договору страхування/додаткової угоди до договору страхування у визначений термін, іпотекодавець сплачує іпотекодержателю штрафну санкцію у розмірі 2% відсотки від вартості від вартості невиконаного зобов`язання щодо страхування майна (вартістю невиконаного зобов`язання є заставна вартість незастрахованого майна, яке підлягає страхуванню).
		Як встановлено судом першої інстанції рішенні та не заперечувалось учасниками спору, вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями вищезазначених договорів та додаткових угод до них.
		Згідно з меморіальними ордерами за червень 2007-вересень 2014 років, банківськими виписками за травень 2007-вересень 2020 років підтверджується факт перерахування позивачем відповідачу кредитних коштів у розмірі 3080593925,12 грн., сплати відповідачем частини належних процентів, а також заборгованості його перед позивачем станом на 1 серпня 2019 р. 3080593925,12 грн. за кредитом, 2399037303,36 грн. за процентами, 43988130,40 грн. комісії за управління кредитом, 16425280,15 грн. комісії за зміну умов договору. 
		Також, матеріалами справи підтверджується, що 01.08.2019 з метою врегулювання погашення указаної заборгованості за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено план реструктуризації у процедурі фінансової реструктуризації грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" за участі Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".
		За умовами плану реструктуризації сторони встановили ліміт кредитної лінії за кредитним договором на рівні фактичної заборгованості за основним боргом в сумі 3080593925,12 грн., кінцевий термін погашення кредиту - 25.06.2038. 
		Відповідно до умов п.п. d, 1 ч. 1 ст. 3.01 плану реструктуризації, позичальник зобов`язаний оформити в строк до 31.08.2019 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором майнові права на кошти на вкладному рахунку позичальника, що буде відкритий в банку в сумі не менше 11300 тис. грн. із терміном повернення вкладу не раніше 30.06 2023.
		В строк до 20.02.2020 позичальник зобов`язаний оформити в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором майнові права на всі приміщення комплексу, до 20.09.2019 надати докази виконання зобов`язань щодо внесення змін до договорів позики, укладених між позичальником та компанією Cimbrorum Holdings LLC (США).
		Згідно умов п. 9.2.7. кредитного договору, з урахуванням внесених змін, позичальник зобов`язаний здійснити погашення кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня відправлення банком позичальником повідомлення про необхідність такого погашення (якщо інше не передбачено умовами цього договору або плану реструктуризації), якщо: відбувся інший, крім зазначеного у п.п. 9.2.5., 9.2.6., 9.2.7.1-9.2.7.3 договору, випадок, передбачений цим договором чи гарантійними документами або планом реструктуризації як підстава погашення кредиту (настання кінцевого терміну погашення кредиту) та/або звернення стягнення на майно позичальника та/або поручителя (п. 9.2.7.4. договору).
		Доказів повернення відповідачем одержаного кредиту, сплати належних за користування кредитом процентів за кредитним договором та планом реструктуризації, а також виконання зобов`язань передбачених п.п. d, 1 ч. 1 ст. 3.01 плану в установлений строк - суду першої інстанції не надано і матеріали справи не містять.
		Листом № 0019200/12940-20 від 05.06.2020 позивач повідомив відповідача про відмову від плану реструктуризації з посиланням на умови частини (1)  ст. 5.02 плану реструктуризації, вказуючи про те, що позичальник не виконав зобов`язань, встановлених в п. (а) ч. 1 чт. 5.01 плану реструктуризації, п. (d)  ч. 1 ст. 3.01 плану реструктуризації, п. 1 ч. 1 ст. 3.01 плану реструктуризації, прострочення виконання грошових зобов`язань (починаючи з 02.09.2019). Вказаний лист отримано відповідачем 10.06.2020, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням 0315070262810 та списком згрупованих рекомендованих відправлень, фіскальним чеком поштової установи.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Відповідно до умов п. a ч. 2 ст. 5.02 плану реструктуризації, з дня наступного за днем в який план реструктуризації вважаться розірваним, кінцевий термін погашення кредиту за кредитним договором вважається таким, що настав і вся сума заборгованості позичальника за кредитним договором вважатиметься такою, що підлягає сплаті в цей день, а банк набуває право вчиняти всі дії, які є необхідними для стягнення такої заборгованості з урахуванням положень передбачених кредитним договором.
		З урахуванням наведеного, учасники спору не заперечували ту обставину, що план реструктуризації у процедурі фінансової реструктуризації грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" за участі Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 1 серпня 2019 -  є розірваним внаслідок реалізації права позивача на розірвання такого у відповідності до п. a ч. 2 ст. 5.02 плану реструктуризації, у зв`язку з чим з 10.06.2020 кінцевий термін повернення кредиту відповідачем вважається таким що настав і вся сума заборгованості позичальника за кредитним договором вважається такою, що підлягає сплаті у цей день. 
		В разі непогашення позичальником основного боргу в строк (термін), зазначений в пункті (a) частини (2) статті 5.02 цього договору, з наступного дня після спливу такого строку, позичальник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого позичальник несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання і зобов`язаний сплатити суму заборгованості, зазначену в п. (a) частини (2) статті 5.02 цього договору з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, у відповідності до чинного законодавства та сплачувати банку проценти від простроченої суму кредиту у розмірі визначеному планом.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
		Доказів сплати належних за кредитним договором сум, а також здійснення сплати страхових платежів за іпотечними договорами, - суду першої інстанції станом на момент вирішенян спору - не надано.
		З урахуванням встановлених обставин прострочення відповідача, розірвання плану реструктуризації заборгованості від 1 серпня 2019 р., суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625, 1054 Цивільного кодексу України підлягає стягненню за кредитним договором 3080593925,12 грн. боргу за кредитом, 2422701900,48 грн. за процентами, 49100922,55 грн. комісії за управління кредитом, 16577447,28 грн. комісії за зміну умов договору, 312727,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 64675,36 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 11205,14 грн. пені за зміну умов договору, 344129579,79 грн. три проценти річних з простроченої суми, 32023380 грн. штрафу передбаченого п. 4.1. іпотечних договорів, а всього 5945515763,06 грн., про що ухвалено рішення. 
		Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням в частині (а саме: тягнення 7 547        455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020), Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2021 у справі № 910/17703/20 в частині стягнення 7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 і ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" 7   547   455 грн. 10 коп. процентів за кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 - відмовити. 
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд  дійшов наступних висновків, в межах вимог апеляційної скарги.
		Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначає, що не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2021 у справі № 910/17703/20 в частині стягнення 7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 і ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" 7       547       455 грн. 10 коп. процентів за кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 - відмовити. 
		Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині порушено норми  процесуального права (ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України) та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, здійснює апеляційний розгляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, з урахуванням визначених скаржником меж оскарження рішення суду першої інстанції виключно в частині стягнення 7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020.  
		Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		За частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно з ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Згідно із частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Ст. 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
		Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
		Ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що оржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Крім того, у постанові у справі № 910/1238/17 від 23.05.2018, Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію (п. 6.20), згідно якої термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
		Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тобто положеннями цієї законодавчої норми врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.
		Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53-54, 90-91)).
		У постанові  від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Крім того, стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (пункт 26)).
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції встановив, що оскільки план реструктуризації у процедурі фінансової реструктуризації грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" за участі Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 1 серпня 2019 -  є розірваним внаслідок реалізації права позивача на розірвання такого у відповідності до п. a ч. 2 ст. 5.02 плану реструктуризації, а тому, кінцевий термін повернення кредиту відповідачем вважається таким що настав і вся сума заборгованості позичальника за кредитним договором вважається такою, що підлягає сплаті у цей день, а саме, як зазначав позивач, з 10.06.2020. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відбулось дострокове припинення кредитування відповідача позивачем за кредитним договором з 10.06.2020, у зв`язку з чим нарахування 7   547 455 грн. 10 коп. процентів за кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 саме за користування кредитом після закінчення строку кредитування та виникненян у відповідача обов"язку дострокового повернення кредиту - є безпідставним. 
		В свою чергу, оскільки позивачем було нараховано до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 на суму 7   547   455,10 грн. та одночасно нараховано за цей період проценти за ставкою 15,5% на суму заборгованості за прострочення грошового зобов`язання в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому судом першої інстанції помилково присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача  7   547 455 грн. 10 коп. процентів за кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020, без урахування того, що право позивача, як кредитодавця, нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось  в силу п. a ч. 2 ст. 5.02 плану реструктуризації, і з 10.06.2020 у позивача наявне право здійснювати нарахування, обумовлені  частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, і що ним було здійснено шляхом заявлення відповідної вимоги про стягнення 344   129   579,79 грн. 3% річних. 
		З урахуванням наведеного вище, доводи позивача про те, що повне погашення кредиту може бути здійснено позичальником як в межах, такі поза межами визначеного строку кредитування, а тому наявні обумовлені ст. ст. 3, 627, 1048, 1054 Цивільного кодексу України підстави про нарахування процентів поза межами визначеного строку кредитування - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки права позивача за вказаний період прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем, захищаються (охороняються) правоим приписом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, що було заявлено позивачем в межах ініційованого спору. 
		При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2021 у справі № 910/17703/20 в частині стягнення 7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020. В іншій частині рішення суду учасниками спору не оскаржувалось і у суду апеляційної інстанції відсутні обумовлені ст. 269 Господарського процесуального кодексу України підстави для виходу за межі апеляційної скарги та перегляду вказаного рішення в апеляційному порядку. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно наявності обумовлених законом підстав стягнення з відповідача  7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020, у зв`язку з чим,  рішення суду у наведеній частині підлягає скасуванню, з урахуванням мотивів даної постанови, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020 не підлягають задоволенню за встанвлених обставин відсутності обумовлених  законом підстав для їх стягнення.
		 
		  Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
		Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
		Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. 
		Приписами ст. ст. 76, 77  Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 
		1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
		4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині (7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020) ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення в оскаржуваній частині судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права (ст. ст.. 536, 625, 1048, 1050, 1054 Циивільного кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4  ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню в апеляційному порядку  з прийняттям  нового рішення  про відмову у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача про стягнення 7 547   455 грн. 10 коп. процентів за користуванням кредитом, нарахованих в період з 10.06.2020 по 03.11.2020. 
		В решті задоволених позовних вимог позивача до відповідача, рішення суду першої інстанції учасниками спору - не оскаржувалось, і у суду апеляційної інстанції відсутні обумовлені ст. 269 Господарського процесуального кодексу України підстави для виходу за межі заявленого скаржником перегляду, а тому в іншій частині присуджених до стягнення показників - рішення суду першої інстанції не переглядається в апеляційному порядку. 
		 
		Розподіл судових витрат
		Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14  ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог за позовом та апеляційною скаргою, у зв`язку з чим судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь скаржника. 
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
		 
		                                                  ПОСТАНОВИВ:
		           
		           1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 у справі № 910/17703/20 в частині стягнення 7   547   455,10 грн. процентів за користуванян кредитом, нарахованих за період з 10.06.2020 по 03.11.2020 -  задовольнити.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 у справі № 910/17703/20 в частині стягнення 7   547   455,10 грн. процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 10.06.2020 по 03.11.2020 - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.  
		3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 у справі № 910/17703/20 викласти в наступній редакції: 
		Позов Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" м. Києва задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, кімната 910, код 32243850) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112) 3   080   593   925 (три мільярди вісімдесят мільйонів п`ятсот дев`яносто три тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 12 коп. боргу за кредитом, 2   415   154   444 (два мільярди чотириста п`ятнадцять мільйонів сто п`ятдесят чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн.90 коп. боргу за процентами, 65 678   369 (шістдесят п`ять мільйонів шістсот сімдесят вісім триста шістдесят дев`ять) грн. 83 коп. комісії, 388   607 (триста вісімдесят вісім тисяч шістсот сім) грн. 84 коп. пені, 344 129   579 (триста сорок чотири мільйони сто двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 79 коп. три проценти річних з простроченої суми, 32 023   380 (тридцять два мільйони двадцять три тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. штрафу, 734   766 (сімсот тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят шість) грн.08 коп. витрат по оплаті судового збору за подачу позову.
		В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, кімната 910, код 32243850) про стягнення 7   547   455,10 грн. процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 10.06.2020 по 03.11.2020 - відмовити. 
		4. Стягнути з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, кімната 910, код 32243850) 113   211 (сто тринадцять тисяч двісті одиннадцять) грн. 83 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги. 
		5. Матеріали справи  № 910/17703/20 повернути до Господарського міста Києва, доручивши останньому видати накази на виконання даної постанови. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
		Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		          Дата підписання повного тексту постанови: 16.09.2021.
		 
		Головуючий суддя                                                                      С.Р. Станік 
		 
		Судді                                                                                О.В. Тищенко
		 
		                                                                                С.Я. Дикунська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...