Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/12868/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2021. Зареєстровано: 19.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2021.
Дата набрання законної сили: 28.12.2021
Номер судового провадження: П/520/15244/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		16 вересня 2021 року № 520/12868/21 
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		установив:
		Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:
		скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.01.2021 № 309 та рішення від 31.03.2021 № 1884 про відмову в призначенні пенсії;
		зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до загального трудового стажу період отримання допомоги по безробіттю з 18.02.2003 по 13.05.2003 та періоди роботи з 19.07.1982 по 15.10.1982 в Дорожньому ремонтно-будівельному управлінні № 2, з 20.10.1982 по 23.11.1984 в управлінні виробничо-технологічної комплектації Тресту "Дрогобичпромбуд", з 16.05.1985 по 27.05.1987 у Львівському мостовому ремонто - будівельному управлінні № 2, з 11.03.2004 по 31.08.2008 у ВАТ "Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонті свердловин" та з 01.09.2008 по 29.07.2009 та з 25.06.2010 по 12.06.2011 та з 19.07.2011 по 17.01.2013 у ТОВ "Варьєганська транспортна компанія-2" на підставі трудової книги серії НОМЕР_2 ;
		зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області врахувати під час обчислення пенсії дані про заробіток згідно довідок №766 від 02.03.2021, що видана АТ "Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонті свердловин" та №17 від 18.02.2021, що видана ТОВ "Варьєганська транспортна компанія-2", здійснивши переведення за курсом української гривні до російського рубля на дату призначення пенсії згідно статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року, починаючи з 05.01.2021;
		допустити до негайного виконання у межах стягнення за один місяць рішення Харківського окружного адміністративного суду в даній справі.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки наявність стажу підтверджена трудовою книжкою та наданими документами
		Відповідачем надано суду відзив на адміністративний позов, у якому вказано про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки стаж позивача на момент звернення із заявою про призначенням пенсії складав лише 13 років, періоди роботи, які мають бути зараховані до стажу не підтверджені належним чином оформленою трудовою книжкою та документами, які підтверджують плату стартових внесків до ПФ країни, де працював позивач.
		Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг 60 років та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Рішенням №309 від 25.01.2021 га №1884 від 31.03.2021 відповідач відмовив у призначенні пенсії, вказуючи на відсутність необхідного загального трудового стажу.
		У рішенні від 31.03.2021 зазначено, що періоди роботи по трудовій книзі з 19.07.1982 по 15.10.1982, з 20.10.1982 по 23.11.1984, з 16.05.1985 но 27.05.1987 не зараховані до стажу позивача, оскільки, порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затв. Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 №58 та Міністерством юстиції від 17.08.1993 №110, а саме, на титульному листі зазначено російською мовою як « ОСОБА_2 », а по паспорту «Фалёвский» та не надані документи на підтвердження сплати страхових внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування.
		Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
		Частиною 1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року; починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
		Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ (далі Закон № 1058-IV) встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, шо враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто відповідно до статей 56-63 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1978 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
		До набрання чинності Закону №1058- IV діяв Закон №1788-ХІІ, статтею 56 якого встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру н тривалості роботи і тривалості перерв.
		Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж - є трудова книжка. У випадку, якщо трудова книжка не містить всієї необхідної інформації надаються уточнюючі довідки, які видаються за місцем роботи, служби, навчання, архівними установами про що вказано в пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 від 12.08.1993.
		Із долученої до матеріалів справи трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 23.03.1982 року встановлено, що позивач з 19.07.1982 по 15.10.1982 прийнятий в Дорожнє ремонтно-будівельне управління №2; з 20.10.1982 по 23.11.1984 працював в управлінні виробничо-технологічної комплектації Тресту «Дрогобичпромбуд»; з 16.05.1985 по 27.05.1987 працював в Львівському мостовому ремонтно-будівельному управлінні №2; з 15.09.1987 по 11.01.1989, з 09.02.1989 по 10.09.2001 працював на цукровому заводі імені Леніна ( в подальшому ВАТ «Цукровий завод імені Леніна», ВАТ «Цукрове»; з 11.09.2001 по 03.02.2003 працював в ТОВ Сільськогосподарське підприємство « Цукрове, в подальшому ЗАТ « Сільськогосподарське підприємство « Цукрове»); з 18.02.2003 по 13.05.2003 перебував на обліку в Кегичівському ЦЗ; з 14.05.2003 по 29.01.2004 працював в Кегичівському відділенні агрофірми. 
		Записи в трудовій книжці виконані чітко, завірені печаткою, містять посилання на первинні документи.
		Пунктом 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (чи печатка відділу кадрів).
		Згідно з пунктом 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (Інструкція №58), відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
		Відповідно до пункту 2.12 Інструкції №58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
		Згідно п.4 постанови КМУ від 27.04.93 р. № 301 "Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
		Отже, з наведеного слідує, що обов`язок належного оформлення трудової книжки покладався та покладається на роботодавця.
		Суд звертає увагу на те, що паспорт громадянина України НОМЕР_3 виданий позивачу 28.02.2008 року, у якому на сторінці 2 зазначено прізвище російською мовою « ОСОБА_3 », тоді як відомості про працівника внесені у трудову книжку 23.03.1982 та 01.09.2008 року відповідно. 
		Також суд зазначає, що відмовляючи у зарахуванні до стажу періодів роботи згідно трудової книжки  НОМЕР_2 від 23.03.1982 року відповідач врахував періоди роботи вказані у трудовій книжці  НОМЕР_2 від 01.09.2008 року, у якій відображені аналогічні відомості про працівника в частині зазначення прізвища (а.с.23,34) та згідно рішення № 1884 від 31.03.2021 зарахував до стажу роботи періоди, вказані в трудовій книжці НОМЕР_2 від 23.03.1982 року  період роботи на цукровому заводі імені Леніна ( в подальшому ВАТ «Цукровий завод імені Леніна», ВАТ «Цукрове») та інші.
		Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що рішення відповідача в частині відмови зарахування до стажу періодів роботи з 19.07.1982 по 15.10.1982 в Дорожньому ремонтно-будівельному управлінні № 2, з 20.10.1982 по 23.11.1984 в управлінні виробничо-технологічної комплектації Тресту "Дрогобичпромбуд", з 16.05.1985 по 27.05.1987 у Львівському мостовому ремонто - будівельному управлінні № 2 зазначених у трудовій книжці НОМЕР_2 від 23.03.1982 року є необґрунтованим.
		Також у матеріалах справи міститься уточнююча довідка ЦЗ , відповідно до якої зазначено, що позивачу виплата допомоги по безробіттю розпочата з 18.02.2003 року (наказ 640 від 18.02.2003) припинена виплата допомоги 13.05.2003 (наказ 1507 від 13.05.2003) -а.с.52
		Щодо не зарахування до стажу періодів роботи з 11.03.2004 по 31.08.2008, з 19.03.2013 по 17.11.2013 в « ОАО «Белорусское УПНП и КРС» та з 01.09.2008 по 17.01.2013 в ООО «Варьеганская транспортная компания-2» згідно довідок від 30.09.2020 № 162 та від 24.09.2020 № 531, оскільки не надано документів на підтвердження сплати страхових внесків до ПФ країни на території якої здійснювалась трудова діяльність, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, укладеної між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
		Відповідно до абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації... Статтею 6 цієї Угоди передбачено, що трудовий стаж, у т. ч. стаж, який обчислюється в пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох сторін, взаємно визначається сторонами. Згідно зі ст. 12 Угоди вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами (з 14.01.1993).
		Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
		Отже, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
		Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		Тобто, прийняття на підтвердження стажу роботи письмових трудових договорів, застосовується тільки в тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні записи про роботу особи на підприємстві внаслідок неможливості одержання від підприємства довідки чи відповідних документів про стаж роботи.
		Проте, як встановлено судом у позивача є в наявності трудова книжка, яку він надавав відповідачу для призначення пенсії по віку, яка містить записи про роботу позивача в ОАО « Белорусское УПНП и КРС» за 11.03.2004 по 31.08.2008 та з 19.03.2013 по 17.1.2013 та в ООО « Варьеганская транспортная компания-2» з 01.09.2008 по 17.01.2013, які завірений чітким відтиском печатки вказаних підприємств та не містять ні виправлень, ні інших помарок, які б давали підстави сумніватись у його правдивості.
		Крім того до матеріалів справи долучені: 
		довідка уточнююча особливий характер роботи та умови праці від 30.09.2020 № 162 та довідка від 02.03.2021 № 760 АО « Белорусское управление по повышению нефтеотдачи пластов и капитальному ремонту скважин» (а.с.42-43,46), якими підтверджено факт роботи позивача на вказаному підприємстві та сплату останнім страхових внесків в ПФ РФ відповідно до діючого законодавства РФ;
		довідка уточнююча особливий характер роботи та умови праці від 24.09.2020 № 531 та довідка 18.02.2021 № 17 ООО « ВТК-2» (а.с.45,47), якими підтверджено факт роботи позивача на вказаному підприємстві та сплату останнім страхових внесків в ПФ РФ відповідно до діючого законодавства РФ; 
		Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача не підтвердження відрахування із заробітної плати позивача в Пенсійний фонд Російської Федерації, а також утримання відповідних податків із його заробітної плати, як підстави не зарахування вказаних періодів до стажу роботи позивача
		Згідно з ч. 3 ст. 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, укладеної між Україною і Росією, обрахунок пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У випадку, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
		Згідно частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відтак, суд приходить до висновку, про наявність підстав задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 25.01.2021 № 309 та від 31.03.2021 № 1884 та зобов`язання призначити пенсію позивачу з 05.01.2021 зарахувавши до стажу періоди роботи з 03.2004 по 31.08.2008, з 19.03.2013 по 17.11. 2013 в « ОАО « Белорусское УПНП и КРС» та з 01.09.2008 по 17.01.2013 в «ООО « Варьеганская транспортаня компания-2», з 19.07.1982 по 15.10.1982 в Дорожньому ремонтно-будівельному управлінні № 2, з 20.10.1982 по 23.11.1984 в управлінні виробничо-технологічної комплектації Тресту "Дрогобичпромбуд", з 16.05.1985 по 27.05.1987 у Львівському мостовому ремонто - будівельному управлінні № 2, період отримання допомоги по безробіттю з 18.02.2003 по 13.05.2003
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області врахувати під час обчислення пенсії дані про заробіток згідно довідок №766 від 02.03.2021, що видана АТ "Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонті свердловин" та №17 від 18.02.2021, що видана ТОВ "Варьєганська транспортна компанія-2", здійснивши переведення за курсом української гривні до російського рубля на дату призначення пенсії згідно статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року, починаючи з 05.01.2021, то суд вважає їх такими, що заявлені на майбутнє, оскільки відповідачем на момент прийняття оскаржуваних рішень питання визначення розміру пенсії позивача в тому числі з урахування/ неврахувнням вказаних довідок не вирішувалось, а отже відсутні порушене право. 
		Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		Щодо негайного виконання рішення у межах стягнення за один місяць
		Відповідно до ст. 371,372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць тощо.
		Суд враховує, що прийняв рішення зобов`язального характеру, в процесі виконання котрого відповідач повинен вчинити певні дії (перерахувати розмір пенсії, визначити різницю між перерахованою та фактично виплаченою за спірний період пенсією, замовити та отримати фінансування для сплати різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією). Суд не присуджував виплату (стягнення з відповідача) конкретної суми коштів за спірний період та, як наслідок, не може визначити «суми стягнення за один місяць». Отже, клопотання про допуск рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць не підлягає до задоволення.
		Згідно зі ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
		Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
		Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору до вирішення справи № 520/12868/21 по суті. З огляду на прийняте судом рішення про часткове задоволення позовних вимог та заявлення позивачем двох вимог немайнового характеру, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1600,00 грн. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		вирішив:
		Адміністративний позов - задовольнити частково.
		Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.01.2021 № 309 та рішення від 31.03.2021 № 1884 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити  ОСОБА_1 пенсію за віком з 05.01.2021 зарахувавши до стажу періоди роботи з 11.03.2004 по 31.08.2008, з 19.03.2013 по 17.11. 2013 в « ОАО « Белорусское УПНП и КРС» та з 01.09.2008 по 17.01.2013 в «ООО « Варьеганская транспортаня компания-2», з 19.07.1982 по 15.10.1982 в Дорожньому ремонтно-будівельному управлінні № 2, з 20.10.1982 по 23.11.1984 в управлінні виробничо-технологічної комплектації Тресту "Дрогобичпромбуд", з 16.05.1985 по 27.05.1987 у Львівському мостовому ремонто - будівельному управлінні № 2, період отримання допомоги по безробіттю з 18.02.2003 по 13.05.2003
		В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя Зоркіна Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...