Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/16961/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них:; щодо авторських прав.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2021. Зареєстровано: 19.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2021.

Номер судового провадження: 2/760/4131/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження №2/760/4131/21
		Справа №760/16961/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 липня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:
		головуючої судді Усатової І.А.,
		при секретарі         Омелько Г.Т.,
		за участю:
		представника позивача: ОСОБА_1 ,
		представника позивача: ОСОБА_2 ,
		представника відповідача: ОСОБА_3 ;
		представника відповідача: ОСОБА_4 ;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л8», ОСОБА_6 про визнання авторського права (співавторства) на твір, припинення порушення, заборону здійснення дій, зобов`язання вчинити дії, визнання недійсним договору-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		11 червня 2019 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд визнати його авторське право у формі співавторства на твір "ІНФОРМАЦІЯ_5" у всіх її версіях та модифікаціях, "ІНФОРМАЦІЯ_6" у всіх її версіях та модифікаціях, зобов`язати відповідачів припинити дії, які порушують право позивача як співавтора твору, а саме: припинити використання (комп`ютерної програми) у всіх його версіях (модифікаціях) як під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5", так і під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_6" без зазначення поряд з іменем " ОСОБА_6 " імені іншого співавтора, а саме: " ОСОБА_5 ".
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що двома фізичними особами, громадянами України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спільно було створено твір ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - твір або первісна комп`ютерна програма). Авторське право на зазначений твір було зареєстроване Державним департаментом інтелектуальної власності 11.05.2010 (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №  НОМЕР_1 ). Згідно до зазначеного свідоцтва авторами цього твору (первісної комп`ютерної програми) є дві особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		Вказав, що 14 серпня 2018 року позивачу стало відомо про розповсюдження від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Л8" (відповідач 1) повідомлення, яке має назву "Гарантійний лист", в тексті якого зазначено, що він нібито є власником і виробником програмного продукту "ІНФОРМАЦІЯ_2" з відповідною зареєстрованою товарною маркою, зміст та характеристики якої викладені в інтернеті за відповідним гіперпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13. 
		Зазначене повідомлення було надіслано, серед інших адресатів, позивачу засобами електронної пошти, при цьому зазначене повідомлення містить підпис ОСОБА_6 (відповідач 2) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Л8" (відповідача 1) та містить відбиток печатки відповідача 1. 
		Посилається на те, що ТОВ "Л8", як підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є повністю підконтрольним ОСОБА_6 , оскільки останній одночасно є єдиним учасником ТОВ "Л8" та його керівником.
		Зазначено, що станом на дату подання позовної заяви твір розміщений в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13. Станом на 06.06.2019 відповідно до публічних баз даних записів про доменні імена (WHOIS) власником доменного імені l8.ltd є зазначена наступна особа: LLC L8.
		Вказав, що протягом часу існування твору до нього неодноразово співавторами спільно вносилися зміни (додавалися файли). Ці зміни являли собою суто технічний характер, оскільки не торкалися ані зміни призначення комп`ютерної програми, ані способу її роботи (алгоритму), ані її ключових файлів тощо, а вносилися задля створення тих чи інших переваг у роботі з нею користувачами. Як наслідок таких технічних змін, на даний час твір має декілька модифікацій (версій), а саме: 
		1. "ІНФОРМАЦІЯ_10"
		2. "ІНФОРМАЦІЯ_8"
		3. "ІНФОРМАЦІЯ_11"
		4. "ІНФОРМАЦІЯ_15"
		5. "ІНФОРМАЦІЯ_7"
		6. "ІНФОРМАЦІЯ_6", яка є переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" (її більш ранніх модифікацій (версій).
		У всіх цих версіях Комп`ютерної програми авторами Твору зазначалися обидва автори - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . І лише щодо "ІНФОРМАЦІЯ_7" особою, яка має авторські права, зазначено лише ТОВ "Л8", та "ІНФОРМАЦІЯ_6", де автором зазначено ОСОБА_6 .
		Зазначено, що з метою встановлення фактів, які мають або можуть мати значення для справи, а саме: для вирішення питань відносно існуючих версій твору "ІНФОРМАЦІЯ_5", їхнього технологічного взаємозв`язку між собою, з врахуванням того, що вирішення цих питань потребує спеціальних знань, позивачем в порядку статті 106 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України "Про судову експертизу" було замовлено проведення експертизи та долучено до позовної заяви Висновок експерта № 2-26/04 від 26.04.2019 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовленого для подання до суду, складеного судовим експертом Петренком С.А. (Свідоцтво Міністерства юстиції України № 1231 про присвоєння кваліфікації судового експерта, видане 08.07.2011, дійсне до 18.10.2020).
		Вказали, що висновком експерта № 2-26/04 встановлено, що "ІНФОРМАЦІЯ_7" є переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_8", авторами якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В той же час, "ІНФОРМАЦІЯ_6" є переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_7" та твору "ІНФОРМАЦІЯ_8", авторами якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		Позивач посилався на те, що всупереч положень Закону України "Про авторське право і суміжні права" без згоди та дозволу позивача як співавтора твору відбулася зміна назви твору ("ІНФОРМАЦІЯ_5") на іншу назву, а саме: на назву "ІНФОРМАЦІЯ_6". Позивач стверджує, що не надавав будь-якої згоди на зміну назви твору. На переконання сторони позивача, очевидно, що це зроблено з метою наданню "ІНФОРМАЦІЯ_6", яка є протиправною переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" ознак новоствореного самостійного твору. Також на переконання позивача має місце спотворення інформації про управління правами на твір у спосіб протиправного внесенням до цієї інформації відомостей про наявність прав на твір у ТОВ "Л8", згоди на що позивачем як співавтором твору не надавалося.
		Вказав, що здійснені, без погодження із позивачем, переробка Твору , зміна назви Твору та недозволене усунення або зміна будь-якої електронної інформації про управління правами на Твір є явним та прямим порушенням майнових та особистих немайнових прав позивача.
		Разом з позовною заявою також долучено висновок визначення ринкової вартості майнових прав - авторського права на твір - ІНФОРМАЦІЯ_5, складеного суб`єктом оціночної діяльності - оцінювачем ОСОБА_10 .
		З огляду на викладене позивач просив позов задовольнити.
		Одночасно з позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позову.
		11 червня 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу передано в провадження головуючому судді Усатовій І.А.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2019 частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л8", ОСОБА_6 про визнання авторського права (співавторства) на твір та припинення порушення.
		Заборонено ОСОБА_6 , Товариству з обмеженою відповідальністю "Л8", іншим особам укладати відносно ІНФОРМАЦІЯ_5 (незалежно від її модифікацій (версій) як під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_9" (незалежно від її модифікацій (версій), так і під будь-якою іншою відмінною від "ІНФОРМАЦІЯ_9" (незалежно від її модифікацій (версій) назвою, в тому числі "ІНФОРМАЦІЯ_6", відносно її вихідного коду, відносно всіх чи окремих додатків до комп`ютерної програми у вигляді файлів, які містяться у комп`ютерній програмі, будь-яких правочинів, предметом яких є передача майнового авторського права на користь інших осіб, відчуження майнового авторського права на користь інших осіб, передача в заставу третім особам.
		Заборонено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, його підрозділам здійснювати будь-які заходи з державної реєстрації прав інтелектуальної власності, реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, ліцензійних та інших договорів, предметом яких є реєстрація будь-яких прав на ІНФОРМАЦІЯ_5 (незалежно від її модифікацій (версій) як під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_9", так і під будь-якою іншою відмінною від "ІНФОРМАЦІЯ_9" (незалежно від її модифікацій (версій) назвою, в тому числі "ІНФОРМАЦІЯ_6", в тому числі приймати будь-які заяви та документи з цього питання та видавати будь-які документи, в тому числі, які посвідчують реєстрацію такого права (прав) інтелектуальної власності.
		В іншій частині - відмовлено.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.06.2019 в справі відкрито загальне позовне провадження та надано відповідачу 30-денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
		17.07.2019 представник відповідача 1 подав до суду заяву про роз`яснення судового рішення.
		Ухвалою від 17.07.2019 залишено без руху та надано час для усунення недоліків заяви відповідача 1 про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2019 року.
		30.07.2019 представник відповідача 1 подав до суду клопотання про долучення додаткових доказів до заяви про роз`яснення судового рішення.
		01.08.2019 представник відповідача 2 подав до суду клопотання про зустрічне забезпечення.
		07.08.2019 представник відповідача 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав про те, що  ОСОБА_6  та ОСОБА_5  раніше були пов`язаними спільною діяльністю у ТОВ "Лайт Конверс ЛТД" (ідентифікаційний код юридичної особи: 30264287) як засновники та учасники товариства. Тим не менше, в обов`язки  ОСОБА_6  не входили зобов`язання по розробці програмного забезпечення. Програмування відповідачем-2 здійснювалося за межами діяльності товариства. Позивач, при цьому, не був і не є програмістом, творчого вкладу у розробки відповідача-2 не вносив. У 2018 році відповідач-2 розпочав самостійну діяльність у сфері програмування, заснувавши ТОВ "Л8" (підповідач-1), що жодним чином не пов`язана ані з ТОВ "Лайт Конверс ЛТД", ані із позивачем. В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, що підтверджують на які саме об`єкти авторського права позивач має виключні майнові права. Зокрема, позивачем вказані твердження щодо модифікацій Твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" без належного обґрунтування жодного доказу, звідки отримані і чи були отримані у належному порядку примірники комп`ютерних програм з наведеного позивачем переліку комп`ютерних програм (модифікацій (версій)). Більше того, позивач не надав до суду в якості належного і допустимого доказу жодної із перелічених програм. Позивачем не надано ні примірника Твору "ІНФОРМАЦІЯ_5", ні примірників творів (а саме модифікацій (версій) ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, на які він посилається в позовній заяві), що унеможливлює встановлення обставин, що мають значення для справи та задоволення позовних вимог.
		Відповідач-2 зазначає, що висновок експерта № 2-26/04 від 26.04.2019 не може братися до уваги судом як доказ, враховуючи грубі порушення процесуального законодавства щодо порядку подачі доказів та складення висновку експерта, та просто відсутності ані в матеріалах справи, ані в матеріалах, наданих експерту, таких доказів, що могли забезпечити проведення експертизи та вирішення справи - самих примірників комп`ютерних програм (чи їх модифікацій), як зазначав позивач. Також посилається на неналежність доказу, оскільки з висновку експерта вбачається, що експертом проаналізовано в основному лише структура файлів та тек (папок) комп`ютерних програм невідомого походження, а також відповідних дизайнів інтерфейсу (заставок) таких програм. Вихідні / об`єктні коди відповідних комп`ютерних програм взагалі не були дослідженні в ході проведення експертизи, всупереч Закону України "Про авторське право і суміжні права". Додатково вказував, що судова практика йде шляхом визначення порушення майнових прав на комп`ютерну програму на підставі встановлення факту відтворення, зміни (переробки) вихідного коду (тексту) однієї програми у відповідному коді (тексті) іншої (згідно рішень судів у справах № 2609/17205/12, № 1309/3808/12).
		Зазначає, що способи захисту, обрані позивачем, не відповідають нормам чинного законодавства України, тому відповідні позовні вимоги не можуть бути задоволені судом.
		07.08.2019 представник відповідача 1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав про те, що використовує ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі Ліцензійного договору про надання виключної ліцензії на використання програмного забезпечення від 08.08.2018, який є діючим та недійсним не визнавався. Відповідач-2 є єдиним автором ІНФОРМАЦІЯ_6, права якого не обмеженні та не припинені. Вважає доводи позивача безпідставними, а надані докази неналежними та недопустимими.
		Ухвалою від 02.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Л8" від 17.07.2019 про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2019.
		Ухвалою від 06.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про зустрічне забезпечення позову.
		24.10.2019 представником відповідача 1 подано до суду заяву про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Конверс ЛТД".
		04.11.2019 представником відповідача 2 подано до суду заперечення проти заяви позивача про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача.
		04.11.2019 представником відповідача 1 подано до суду заперечення проти заяви позивача про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача.
		21.11.2020 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.
		21.11.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник наполягає, що Висновок експерта № 2-26/04 від 26.04.2019 є належним та допустимим, а дослідження вихідних та/або об`єктних кодів комп`ютерних програм не вимагається нормами чинного законодавства для встановлення факту переробки комп`ютерної програми. В якості додатків до відповіді долучені оригінал Висновку експерта № 2-26/04 від 26.04.2019 та копія примірників комп`ютерних програм та їх модифікацій (версій), які були об`єктами дослідження експертом, на оптичних дисках. Також зазначає, що авторське право на твір "ІНФОРМАЦІЯ_5" у всіх її версіях та модифікаціях та на твір "ІНФОРМАЦІЯ_6" у всіх її версіях та модифікаціях незаконно, обманним шляхом узурповано відповідачами 1 та 2, що підтверджується Висновками експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи інформації, обмін якою здійснювався за допомогою глобальної комп`ютерної мережі Інтернет від 24.09.2019 р. № 1-24/09, № 2-24/09, № 3-24/09, № 4-24/09, складених ОСОБА_11 
		22.11.2020 від представника позивача надійшла заява про визнання недійсним Ліцензійного договору про надання виключної ліцензії на використання програмного забезпечення від 08.08.2018.
		27.11.2020 на адресу суду від представника відповідача 2 надійшла заява про долучення доказів та письмові пояснення. Зазначено, що у відповідь на адвокатський висновок отримано від Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства примірник ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 11.05.2011, який направлений представником для проведення експертизи в сфері інтелектуальної власності та експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів. За результатами проведення такої експертизи складено Висновок експерта № 4542-4543/19-27 від 22.11.2019 року, складеного судовим експертом Давидченком В.В., який долучається до матеріалів справи. Висновком експерта № 4542-4543/19-27 встановлено, що "ІНФОРМАЦІЯ_5" згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010 представлена в формі фрагментів вихідного коду "kod.doc", "фрагмент_исходного_кода.txt" не містить всіх ознак комп`ютерної програми як об`єкта інтелектуальної власності", "ІНФОРМАЦІЯ_6", яка розміщена в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 і доступ до завантаження якої розміщений за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, не є відтворенням або переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010".
		27.11.2019 на адресу суду від представника відповідача 2 надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у справі. 
		27.11.2019 від представника позивача надійшли відповіді позивача на питання відповідача 2.
		26.12.2019 на адресу суду від представника відповідача 2 надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог та заперечення на заяву про визнання недійсним Ліцензійного договору про надання виключної ліцензії на використання програмного забезпечення від 08.08.2018.Також надійшло пояснення щодо заяви свідка, поданої представником позивача та клопотання про повторне зобов`язання позивача виконати процесуальний обов`язок.
		Також від представника відповідача 2 надійшло заперечення на відповідь на відзиви відповідачів 1 та 2 на позовну заяву. Відповідач 2 додатково наводить обґрунтування з посиланням на норми чинного законодавства щодо необхідності дослідження вихідних та/або об`єктних кодів комп`ютерних програм для встановлення факту їх переробки. Заперечує проти долучення нових доказів, які всупереч ч. 2 ст. 83 ЦПК України були подані не разом із позовною заявою. Заперечує проти твердження позивача про "узурпацію" Відповідачем 2 авторських прав Відповідачами, оскільки це по-перше, немає відношення до предмету та підстав позовних вимог у цій справі, по-друге, висновки (всього чотири), долучені позивачем на підтвердження таких обставин, не є висновками експерта в розумінні чинного законодавства України, а свідоцтво судового експерта Ускова К.Ю., який складав відповідні висновки, було недійсним станом на дату їх складення. Повністю заперечує проти всіх тверджень позивача та просить відмовити в задоволенні позову повністю.
		03.03.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло заперечення на Висновок експерта № 4542-4543/19-27, складений судовим експертом Давидченком В.В. Зазначено, що висновок не відповідає вимогам законодавства про експертизу. Вказує, що Висновок не містить дослідницької частини, є необґрунтованим і неналежним, оскільки три питання із чотирьох не мають відношення до предмету спору.
		03.03.2020 на адресу суду від представника позивача надійшов розрахунок судових витрат, відповідь на заперечення до заяви про визнання недійсним Ліцензійного договору про надання виключної ліцензії на використання програмного забезпечення від 08.08.2018, заява про виклик експерта для надання усних пояснень щодо його висновку, а 04.03.2020 - пояснення до заперечень відповідача 2, розрахунок судових витрат, пояснення стосовно обраного позивачем одного із способів захисту порушених прав, відповідь на заперечення відповідача 2 на заяву про збільшення позовних вимог.
		12.03.2020 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткове обґрунтування заяви про виклик експерта для надання усних пояснень щодо його висновку
		12.03.2020 на адресу суду від представника відповідача 2 надійшли відповідь на заперечення на Висновок експерта № 4542-4543/19-27, складений судовим експертом Давидченком В.В. і заява про поновлення процесуального строку та долучення доказів з якою долучено Рецензію на Звіт, складений суб`єктом оціночної діяльності, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 в межах якого надано висновок про вартість майнових прав. Зазначено, що згідно Рецензії Звіт класифікується як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. Також надійшла заява про виклик експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
		12.03.2020 на адресу суду від представника відповідача 1 надійшла заява про оновлення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат. 
		Протокольною ухвалою від 12.03.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення ТОВ "Лайт Конверс" в якості третьої особи, долучено до матеріалів справи заяву позивача про визнання недійсним ліцензійного договору, про збільшення позовних вимог, задоволено клопотання про допит експертів в судовому засіданні, долучено до матеріалів справи подані сторонами докази.
		19.05.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення доказу, а саме висновку експерта № 19/9/1/1-127-СЕ/19-19/23/2-1/18-19-СЕ/19 від 12.03.2020, виготовлений Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України на підставі ухвали від 31.08.2019 слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Притули Н.Г. у кримінальному провадженні № 12019100100006856. Вказано, що Висновком встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 є переробкою ІНФОРМАЦІЯ_5 та не є самостійним оригінальним твором.
		26.05.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення доказу, а саме копії адвокатського запиту від 08.05.2020.
		Протокольною ухвалою від 26.05.2020 долучено до матеріалів справи подані сторонами докази.
		26.05.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення доказу, а саме Висновку експерта № 2-20/05 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20 травня 2020 року, підготовленого для подання до суду судовим експертом Петренком С.А. та експертом Усковим К.Ю.
		02.07.2020 від експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Давидченка В.В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою від 09.07.2020 задоволено клопотання експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Давидченка В.В. та дозволено участь в розгляді справи на 20.07.2020 о 09:30 год. в режимі відеоконференції.
		17.07.2020 від представника позивача надійшли додаткові заперечення проти Висновку експерта № 4542-4543/19-27.
		Протокольною ухвалою від 20.07.2020 долучено до матеріалів справи подані сторонами докази та закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.10.2020.
		22.07.2020 від представника відповідача 2 надійшло заперечення на висновок експерта № 19/9/1/1-127-СЕ/19-19/23/2-1/18-19-СЕ/19 від 12.03.2020. Звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.03.2019 у справі № 640/6475/17, отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, а тому не може розглядатись судом як висновок експерта. Зазначено, що до матеріалів даної справи разом із висновком експерта № 19/9/1/1-127-СЕ/19-19/23/2-1/18-19-СЕ/19 не було надано інших матеріалів, зокрема, доказів, на основі яких була проведена судова експертиза (в тому числі, флеш накопичувачів із програмними продуктами), додатків до висновку експерта на дисках, що унеможливлює об`єктивний аналіз та належну оцінку висновку експерта. Додатково наведені заперечення щодо необґрунтованості висновків про переробку ІНФОРМАЦІЯ_6 при проведенні "пофайлового порівняльного аналізу" за результатами якого було визначено кількість пофайлового збігу порівнюваних програмних продуктів. 
		20.10.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про визнання недопустимим доказу, а саме висновку експерта № 4542-4543/19-27, складеного судовим експертом Давидченком В.В. Заяву обґрунтовує тим, що згідно експрес-накладної № 59000462577998 звернення адвоката Ортинської М.Ю. про проведення експертизи направлено не від імені адвоката та Адвокатського об`єднання "Айпістайл", а від імені іншої юридичної особи - ТОВ "Айпістайл". Одержувачем поштового відправлення зазначено Давидченка В.В. як приватну особу, а не Кропивницьке відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України, директору якого адресоване відповідне звернення. 
		06.11.2020 на адресу суду від представника відповідача 2 надійшла заява про оновлення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
		04.12.2020 від представника відповідача 1 надійшла заява про вступ у справу як представника.
		16.02.2021 від експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Давидченка В.В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		16.02.2021 на адресу суду від відповідача 2 надійшло клопотання про долучення доказів та письмові пояснення. Долучено Консультативний висновок за результатами аналізу на висновок експерта № 19/9/1/1-127-СЕ/19-19/23/2-1/18-19-СЕ/19 від 12.03.2020, складений 12 лютого 2021 року судовим експертом вищого кваліфікаційного класу, патентним повіреним України, кандидатом юридичних наук, Прохоровим-Лукіним Григорієм Вікторовичем. 
		17.02.2021 від представника позивача надійшов уточнений розрахунок судових витрат станом на 17.02.2021.
		Ухвалою від 18.02.2021 задоволено клопотання експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Давидченка В.В. та дозволено участь в розгляді справи на 23.02.2021 о 14:15 год. в режимі відеоконференції.
		Ухвалою від 24.04.2021 задоволено клопотання експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Давидченка В.В. та дозволено участь в розгляді справи на 05.05.2021 о 09:00 год. в режимі відеоконференції.
		02.06.2021 на адресу суду від представника позивача надійшло заперечення на заяву щодо оновлення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, згідно якої позивач вважає суму судових витрат необґрунтованою, неспівмірною зі складністю справи та вочевидь завищеною та такою, що не відповідає критерію реальності таких витрат. Окрім того, просить виключити із розрахунку судових витрат суму витрат відповідача 2 на послуги експертної установи з проведення експертизи № 4542/4543/19-27, а саме 20724 грн., оскільки доказ є недопустимим. Також від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про долучення доказів та письмових пояснень від 15.02.2021, в якому позивач зазначає, що Консультативний висновок не є висновком експертизи в розумінні статей 102, 106 ЦПК України, а тому не належить до доказів в розумінні статті 76 ЦПК України. Відзначає, що Консультативний висновок складений з метою яка суперечить меті рецензування, встановленої Порядком проведення рецензування висновків судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 335/5, а також проведена не співробітником науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, як того вимагає п. 1 розділу ІІ Порядку.
		08.06.2021 в судовому засіданні від представників позивача та відповідачів 1 і 2 надійшли письмові промови в судових дебатах, а від представника відповідача 2 також заява про оновлення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат.
		Дослідивши матеріали заяви та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Судом досліджено свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , виданого Державним департаментом інтелектуальної власності 11.05.2010 (далі - Свідоцтво № НОМЕР_1 ), згідно якого співавторами ІНФОРМАЦІЯ_5 (Твору) зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . 
		До матеріалів справи долучено примірник твору, який був зареєстрований згідно Свідоцтва № НОМЕР_1 та який отриманий відповідачем 2 від Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідях на адвокатські запити № 2312-07/31975-07 від 02.08.2019 та № 2312-07/39440-07 від 25.09.2019.
		Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Згідно положень ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" примірником твору є копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі.
		Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що комп`ютерною програма є набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп`ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об`єктному кодах).
		Згідно зі ст. 18 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ч. 4 ст. 433 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. 46 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" № 12 від 17.10.2012 (далі - ППВГСУ № 12), п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" № 5 від 04.06.2010 року (далі - ППВСУ № 5) комп`ютерні програми охороняються як літературні твори. Згідно ст. 18 Закону України "Про авторське право і суміжні права" така охорона поширюється на комп`ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження
		Відповідно до ст. 4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право 1996 року комп`ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. Така охорона застосовується до комп`ютерних програм незалежно від способу або форми їх вираження. Сфера захисту комп`ютерних програм відповідно до Статті 4 цього Договору, включаючи Статтю 2, співпадає зі Статтею 2 Бернської конвенції і відповідними положеннями Угоди TRIPS.
		Частиною 1 ст. 10 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 1994 року (Угода TRIPS) закріплено, що комп`ютерні програми у вихідному або об`єктному коді захищаються як літературні твори за Бернською конвенцією (1971).
		Згідно п. 28 ППВГСУ №12 у розгляді господарським судом справи про захист авторських прав потрібно виходити з того, що, поки не доведено інше, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Інші докази, пов`язані з авторством твору, досліджуються лише в разі, якщо авторство даної особи на твір оспорюється або заперечується.
		Відповідно до п. 29 ППВГСУ № 12 щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.
		Пунктом 12 ППВСУ № 5 передбачено, що позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону N 3792-XII). Зокрема, первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
		Отже, із вищенаведених норм чинного законодавства та міжнародних договорів і угод, учасником яких є Україна, випливає, що автором твору визнається особа, яка зазначена як автор: 1) у свідоцтві про реєстрацію авторського права на твір, виданим в установленому порядку уповноваженим органом; 2) на оригіналі або примірнику твору - копії твору, виконаній у будь-якій матеріальній формі (об`єктивній формі вираження). Примірником комп`ютерної програми згідно вищенаведених норм може бути копія вихідного або об`єктного коду.
		На підтвердження наявності у позивача прав на модифікації (версії) ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, співавторство на які позивач просить визнати, останнім надано копію договору співавторства від 10.01.2004, укладеного між позивачем та відповідачем-2. 
		Судом встановлено, що згідно п. 1 цього договору співавтори зобов`язуються один перед одним об`єднати свої творчі зусилля та спільно діяти для створення комп`ютерної програми з умовною назвою ІНФОРМАЦІЯ_2, іменоване далі "Твір", для подальшого їхнього використання на підставі договору. Пунктом 3 договору передбачено, що співавтори погодили, що за фактом створення твору ними будуть одержані реєстраційні документи на такий твір.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про авторське право і суміжні права" співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними. Із предмету вказаного договору випливає, що він укладений щодо вже створеної комп`ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_2 та не може поширюватись на твори, які ще не створені співавторами. Жодного згадування про Твір, його подальші модифікації (версії) та ІНФОРМАЦІЯ_6 в договорі не міститься.
		Також надано копію договору про право користування, продаж програм "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_16" від 01.01.2008, укладеного між позивачем та відповідачем-2 з однієї сторони (сторона 1) та ТОВ "Лайт Конверс ЛТД" з іншої (сторона 2), копія договору про право користування, продажу програм " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та "ІНФОРМАЦІЯ_16" від 01.01.2011, укладеного між тими ж особами, копія Договору № LC-010116 про право користування, продажу програми " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та "ІНФОРМАЦІЯ_16" від 01.01.2016. 
		Судом встановлено, що з пункту 1 договору від 01.01.2008 вбачається, що сторона 1 надає стороні 2 наступні права і можливості у використанні програм та їх модифікацій без сплати авторського гонорару, зокрема: комплектувати та продавати системи керування освітленням, до складу яких будуть включатися програми та комп`ютерні інтерфейси "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_16" різних модифікацій. З пункту 1 договорів від 01.01.2011 та від 01.01.2016 слідує, що сторона 1 надає стороні 2 наступні права і можливості у використанні програм " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та "ІНФОРМАЦІЯ_16" та їх модифікацій без сплати авторського гонорару, зокрема: комплектувати та продавати системи керування освітленням, до складу яких будуть включатися програми " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та "ІНФОРМАЦІЯ_16" та комп`ютерні інтерфейси "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_16" різних модифікацій.
		Згідно ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. Частиною 5 згаданої статті передбачено, що предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.
		Дослідивши предмет вказаних договорів від 01.01.2008, від 01.01.2011 та від 01.01.2016 суд встановив, що вони є ліцензійними договорами, укладеними щодо програм " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та "ІНФОРМАЦІЯ_16" та комп`ютерних інтерфейсів "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_16". Комп`ютерні програми, зокрема конкретні модифікації твору та ІНФОРМАЦІЯ_6 не зазначені в згаданих договорах, а отже не є предметом таких договорів.
		Крім того позивач посилається на угоду від 01.01.2018, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (співавтори) з однієї сторони та резидентом Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_14 з іншої сторони. Дослідивши угоду, суд встановив, що згідно пункту 1 угоди співавтори, які є власниками авторських прав на програмні продукти "ІНФОРМАЦІЯ_9" та "ІНФОРМАЦІЯ_17", надають ОСОБА_14 право на виробництво та продаж вищенаведених програмних продуктів на території Європи, Азії, Аамерики та Австралії. Із дослідженого договору випливає, що він стосується лише Твору, але немає відношення до конкретних модифікацій твору та ІНФОРМАЦІЯ_6.
		Що стосується посилань на гарантійний лист від 14.08.2018 слід зазначити, що дослідивши відповідний гарантійний лист суд не знаходить зв`язку між гарантійним листом і "програмним продуктом "ІНФОРМАЦІЯ_2", про який в ньому йде мова, з однієї сторони та твором, модифікаціями (версіями) твору, ІНФОРМАЦІЯ_6. Зв`язок між цими всіма об`єктами також не обґрунтований самим позивачем. Не встановлено, яким чином гарантійний лист підтверджує факт порушення авторських прав позивача на твір шляхом переробки.
		Що стосується копій матеріалів на оптичних носіях до висновку експерта № 2-26/04 від 26.04.2019, на яких, за твердженнями позивача, містяться примірники комп`ютерної програми "ІНФОРМАЦІЯ_16" та її пізніших модифікацій (версій), а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_10", "ІНФОРМАЦІЯ_8", "ІНФОРМАЦІЯ_11", "ІНФОРМАЦІЯ_15", "ІНФОРМАЦІЯ_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_6" суд зазначає, що на вказаних оптичних носіях наведені інші найменування, аніж найменування комп`ютерних програм, щодо яких позивач просить встановити співавторство, зокрема: "LC v59.25", "LC v59.36", "LC v59.67 (L8)", "LC v59.37 (L8)", "LC v57.05", "LC v56.06 MES". Вказані оптичні носії не були долучені безпосередньо до висновку експерта № 2-26/04 від 26.04.2019 самим експертом Петренком С.А. , не підшиті до висновку експерта, підпис експерта на вказаних сторінках відсутній. Наведені оптичні носії (компакт-диски) візуально відрізняються від оптичних носіїв (компакт-дисків), які були досліджені судовим експертом у висновку експерта № 2-26/04, а по тексту самого висновку не наведено інформації щодо здійснення копіювання досліджуваних об`єктів судовим експертом на сторонні оптичні носії інформації, які долучаються в якості додатків до такого висновку.
		Під час надання пояснень експертом Петренком С.А. в судовому засіданні 05.05.2021 підтверджено, що все дослідження він проводив на комп`ютері ТОВ "Лайт Конверс" і всі версії програми "ІНФОРМАЦІЯ_9" надавались безпосередньо ТОВ "Лайт Конверс". Експерт підтвердив, що він самостійно не записував програми на будь-які оптичні носії, а здійснював дослідження безпосередньо на комп`ютері ТОВ "Лайт Конверс".
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 78 передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів). Статтею 79 встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		За результатом встановлених обставин суд прийшов до висновку, що джерело походження оптичних носіїв до Висновку експерта № 2-26/04 невідоме, а факт використання саме цих оптичних носіїв експертом при складенні висновку експерта № 2-26/04 недоведений позивачем. Окрім того, об`єкти, що знаходяться на відповідних оптичних носіях не містять інформацію щодо предмета доказування, оскільки на оптичних носіях записані об`єкти із невстановленими найменуваннями. За таких обставин суд відхиляє вказаний доказ як неналежний та недостовірний.
		З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що комплексний аналіз вищенаведених доказів не свідчить про наявність в матеріалах справи доказів співавторства позивача на модифікації (версії) ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6. Позивачем не долучено до матеріалів справи ні примірників модифікацій (версій) ІНФОРМАЦІЯ_5, на які він посилається, та ІНФОРМАЦІЯ_6 у вигляді вихідних або об`єктних кодів, на яких позивач був би зазначений як автор (співавтор), ні свідоцтв про реєстрацію авторського права на модифікації (версії) твору та ІНФОРМАЦІЯ_6. Наведені ж вище договори та угоди укладені лише щодо програм "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_16", або до об`єктів із невстановленою правовою охороною, таких як "програмний продукт ІНФОРМАЦІЯ_2", комп`ютерні інтерфейси " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та "ІНФОРМАЦІЯ_16", "програмні продукти "ІНФОРМАЦІЯ_9" та "ІНФОРМАЦІЯ_17". У вказаних договорах відсутнє будь-яке посилання на модифікації (версії) твору із чіткими найменуваннями таких модифікацій (версій), наведених в позовній заяві, як і посилання на ІНФОРМАЦІЯ_6. До самих договорів не долучено ні додаткових угод та додатків, які б стосувались згаданих модифікацій (версій) твору, ні їх примірників.
		Доказів, які б підтверджували здійснення творчого вкладу позивача у створення кожної модифікації (версії) творів "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6" до матеріалів справи не долучено.
		Щодо наявності або відсутності переробки ІНФОРМАЦІЯ_5 при створенні модифікацій (версій) такої програми та ІНФОРМАЦІЯ_6 суд дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про авторське право та суміжні права" співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Статтею 1 вищезазначеного закону визначено, що похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів).
		Статтею 20 вищевказаного закону визначено, що перекладачам і авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку. Перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки.
		Згідно п. 38 ППВГСУ № 12 від 17.10.2012 законом передбачено право на переробку, адаптацію, аранжування та інші подібні зміни твору в порядку його використання. Відповідні зміни твору передбачають створення нового (похідного) твору на основі такого, що вже існує. Вирішення питання про те, чи відбулося використання спірного твору шляхом його відтворення (повністю або частково) та чи мало місце створення похідного твору як самостійного об`єкта авторського права може потребувати спеціальних знань, а отже призначення судової експертизи.
		Частиною 2 ст. 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
		Пунктами 5.3., 5.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 визначено, що при дослідженні об`єктів авторського права та суміжних прав вирішуються питання щодо властивостей таких об`єктів та наведено орієнтовних перелік питань, які можуть бути винесені на розгляд судового експерта, зокрема: «Чи є вихідні тексти (вихідні коди) або їх частина комп`ютерної програми (назва 1) переробкою вихідних текстів (вихідних кодів) комп`ютерної програми (назва 2)?»
		Отже, для проведення судової експертизи з метою встановлення факту переробки комп`ютерних програм судовий експерт зобов`язаний дослідити примірники таких комп`ютерних програм.
		В обґрунтування своїх позицій щодо переробки твору сторонами долучено до матеріалів справи кілька висновків судових експертів. При дослідженні вказаних висновків судом встановлено наступне.
		Згідно висновку експерта № 2-26/04 від 26.04.2019, за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складеного експертом Петренком С.А. на вирішення якого поставлені питання:
		1) Чи є твір "ІНФОРМАЦІЯ_10" відтворенням/переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_8"?
		2) Чи є твір "ІНФОРМАЦІЯ_11" відтворенням/переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_10"?
		3) Чи є твір "ІНФОРМАЦІЯ_12" відтворенням/переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_11"?
		4) Чи є твір "ІНФОРМАЦІЯ_7" відтворенням/переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_12"?
		5) Чи є твір "ІНФОРМАЦІЯ_6" відтворенням/переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_7" та твору "ІНФОРМАЦІЯ_8"? надано ствердну відповідь на кожне із питань та встановлено наступне:
		1) Твір "ІНФОРМАЦІЯ_10" є переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_8".
		2) Твір "ІНФОРМАЦІЯ_11" є переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_10".
		3) Твір "ІНФОРМАЦІЯ_12" є переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_11".
		4) Твір "ІНФОРМАЦІЯ_7" є переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_12".
		5) Твір "ІНФОРМАЦІЯ_6" є переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_7" та твору "ІНФОРМАЦІЯ_8".
		Позивачем стверджується, що протягом часу існування ІНФОРМАЦІЯ_5 (Твору) до неї неодноразово співавторами спільно вносились зміни (додавались файли). Як наслідок таких змін на даний час Твір має декілька модифікацій (версій), а саме: (1) "ІНФОРМАЦІЯ_10"; (2) "ІНФОРМАЦІЯ_8"; (3) "ІНФОРМАЦІЯ_11"; (4) "Комп`ютерна програма "LIGHTCONVERSE 3D SHOW PLATFORM v57_36"; (5) "ІНФОРМАЦІЯ_7"; (6) "ІНФОРМАЦІЯ_6".
		Шість вказаних модифікацій (версій) були об`єктами дослідження при складенні висновку експерта № 2-26/04 від 26.04.2019.
		Одночасно, в позовній заяві позивач стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 є переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" (її більш ранніх модифікацій (версій). 
		Згідно позовних вимог, позивач просить визнати авторське право ОСОБА_5 у формі співавторства на твір "ІНФОРМАЦІЯ_5" у всіх її версіях та модифікаціях, "ІНФОРМАЦІЯ_6" у всіх версіях та модифікаціях.
		З вказаних тверджень позивача вбачається, що кожна наступна модифікація (версія) є переробкою попередньої, більш ранньої модифікації (версії) комп`ютерної програми, а всі вони в своїй сукупності є переробками ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої згідно свідоцтва № НОМЕР_1 (твору).
		Отже, для встановлення факту переробки всіх модифікацій (версій) ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 із ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої згідно свідоцтва № НОМЕР_1 ( Твору ), потребує дослідження також примірник самої ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої згідно свідоцтва № НОМЕР_1 (Твору). Примірник твору не був предметом дослідження при складенні висновку експерта № 2-26/04 від 26.04.2019 року, що унеможливлює встановлення факту переробки всій модифікацій (версій) ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 безпосередньо із твору. Таким чином, вказаним висновком експерта не доведено, що кожна із шести наступних модифікацій (версій) є переробкою саме ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої згідно свідоцтва № НОМЕР_1 та на яку в якості своїх основних обґрунтувань позовних вимог посилається позивач. 
		З висновку експерта також вбачається, що експертом проаналізовано в основному лише файлова структура та теки (папки) комп`ютерних програм, а також відповідних дизайнів інтерфейсу (заставок) таких програм.
		У судовому засіданні 05.05.2021 експертом Петренком С.А. надано пояснення, щодо того, що вихідний код - одна з форм вираження комп`ютерної програми"; "дослідження вихідного коду або об`єктного коду є не єдиними засобами встановлення схожості, відтворення чи переробки однієї комп`ютерної програми відносно іншої та це можливо встановлювати за різними формами вираження комп`ютерної програми. 
		Суд не приймає відповідне пояснення судового експерта з огляду на наступне.
		Судом вже встановлено, що згідно Закону України "Про авторське право і суміжні права" комп`ютерна програма охороняється як літературний твір у вигляді вихідного або об`єктного кодів.
		Існує також усталене правило тлумачення юридичних текстів "casus omissus pro omisso habendus est", що означає, що "пропущений випадок має вважатися таким, що пропущений навмисно". Ступінь свободи інтерпретації має мати певні рамки. Те, що не охоплено законом - законом не охоплено. Будь-яке "домислення" за законодавця (тобто, видавання певної думки, тези, яку насправді законодавець на увазі не мав) - не може бути втілене в судовий прецедент й бути джерелом судової практики, оскільки підміна судом законодавця посягає на поділ влади. У разі, коли під час правозастосування закон тлумачиться розширено, необхідно провести чітке і ясне розмежування, установити межі між тим, що саме запровадив законодавець, і тим, що останній мав на увазі й бажав донести до широкого кола осіб на переконання суб`єкта правозастосування (хибне тлумачення, орієнтоване на пошук того, що законодавець міг задумати, замість того, що законодавець об`єктивно впровадив). При правотлумаченні необхідно чітко дотримуватися балансу між істинним змістом норми та її текстуальним викладенням, у жодному разі не допускаючи при цьому свавільної добудови норми через "судову правотворчість". Вказаний правовий висновок викладений в Окремій думці (спільній) колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.02.2020 року у справі №820/3556/17.
		Таким чином, будь-які інші тлумачення ст. 18 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та домислення щодо можливості вираження комп`ютерної програми у формі папок (тек), файлів чи будь-яких інших об`єктів, окрім як вихідного або об`єктного коду, є довільним та суб`єктивним тлумаченням норм чинного законодавства та не може бути прийняте судом як належне та допустиме.
		Також судом встановлено, що примірники комп`ютерних програм (чи їх модифікацій (версій)), що були перелічені вище і відображені у запитаннях експерту, не були належним чином надані самому експерту. Згідно висновку експерта огляд об`єктів дослідження здійснено експертом 19.03.2019 у приміщенні ТОВ "Лайт Конверс" за адресою: м. Київ, вул. Антона Цедика 12, оф. 108 у присутності менеджера зазначеного ТОВ ОСОБА_16 . У судовому засіданні 05.05.2021 судовим експертом Петренком С.А. надано пояснення, що експерт направляв запит до товариства щодо надання додаткових матеріалів, а саме оптичних носіїв із об`єктами дослідження, однак, йому було надано лише доступ до відповідних об`єктів, розміщених на комп`ютері ТОВ "Лайт Конверс". Підтвердив, що у висновку експерта ним не відображено факт направлення відповідних запитів про надання об`єктів дослідження для проведення експертизи. Також експертом надано пояснення, що йому представили ОСОБА_16 як працівника ТОВ "Лайт Конверс" і останній надавав експерту додаткову інформацію для розуміння того дослідження, яке експерт проводив.
		Отже, судом встановлено, що примірники комп`ютерних програм (їх модифікацій (версій)) не направлялись безпосередньо експертній установі разом із зверненням щодо проведення судової експертизи. Здійснене дослідження відбулося не в експертній установі, а в приміщенні ТОВ "Лайт Конверс", яке не є стороною справи та не залучене до неї в якості третьої особи. Залучення третьої особи до проведення експертизи не оформлено згідно вимог чинного законодавства про судову експертизу, а експерт під час дачі пояснень не зміг пояснити, яким чином він запрошував додаткові матеріали для експертизи, а саме примірники програм, які він досліджував, а у самому висновку не зазначено дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання. 
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи; експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи.
		Отже, із встановлених обставин вбачається, що всупереч п. 2.3., 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 судовий експерт самостійно збирав матеріали, які підлягають дослідженню та не вказав у висновку клопотання про отримання додаткових матеріалів.
		Окрім того, на етапі дослідження доказів судом встановлено, що до матеріалів справи не долучено самих примірників комп`ютерних програм (їх модифікацій (версій)), які досліджувались судовим експертом, що позбавило суд та відповідачів можливості дослідити та оцінити вказані докази.
		Суд вважає, що до Висновку експерта № 2-26/04 від 26.04.2019 слід застосувати доктрину "плодів отруйного дерева" (fruit of the poisonous tree), сформульовану Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України", "Балицький проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України". Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним чи недопустим, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж ("Гефген проти Німеччини"). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Відповідна правова позиція викладена також в Постановах Верховного Суду від 01.03.2021 року у справі № 1340/5184/18, від 10.12.2020 у справі № 761/19749/13-к, від 13.11.2019 року у справі № 1-07/07.
		Враховуючи вказане, суд не приймає до уваги висновок експерта № 2-26/04 від 26.04.2019.
		Що стосується висновку експерта № 4542-4543/19-27 від 22.11.2019 за результатами проведення експертизи в сфері інтелектуальної власності та експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів, складеного судовим експертом Давидченком В.В. суд зазначає, що на вирішення експерта були поставлені наступні питання:
		1) Чи має функціональне призначення комп`ютерна програма згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010 р.?
		2) Чи відповідає функціональне призначення комп`ютерної програми згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010 р. настанові щодо використання та анотації / реферату цієї комп`ютерної програми, що містяться в матеріалах заявки, на підставі якої було прийнято рішення щодо видачі свідоцтва на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010 р.?
		3) Чи містить у собі "ІНФОРМАЦІЯ_9" згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010 р. ознаки об`єкта авторського права, а саме комп`ютерної програми, згідно з в матеріалами заявки, на підставі якої було прийнято рішення щодо видачі свідоцтва на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010 р.?
		4) Чи є ІНФОРМАЦІЯ_6, яка розміщена в мережі Інтернет за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_3  і доступ до завантаження якої розміщений в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , відтворенням або переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010 р.?".
		Суд не приймає до уваги перші два питання як такі, що не мають відношення до предмету спору.
		Щодо питань 3 і 4 експертом надано наступні відповіді:
		3) ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010 представлена в формі фрагментів вихідного коду "kod.doc", "фрагмент_исходного_кода.txt" не містить всіх ознак комп`ютерної програми як об`єкта інтелектуальної власності".
		4) ІНФОРМАЦІЯ_6, яка розміщена в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 і доступ до завантаження якої розміщений за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, не є відтворенням або переробкою твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010.
		Щодо аргументів позивача про недопустимість цього висновку експерта суд зазначає наступне. 
		Так позивач вказує, що згідно експрес-накладної № 59000462577998 звернення адвоката Ортинської М.Ю. про проведення експертизи направлено не від імені адвоката та Адвокатського об`єднання "Айпістайл", а від імені іншої юридичної особи - ТОВ "Айпістайл", одержувачем поштового відправлення зазначено Давидченка В.В. як приватну особу, а не Кропивницьке відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України, директору якого адресоване відповідне звернення. 
		У судовому засіданні представником Ортинською М.Ю. пояснено, що відправка здійснювалась секретарем компанії, яка не є працівником АО "Айпістайл", але є працівником ТОВ "Айпістайл", директором якої також є Ортинська М.Ю .
		Що стосується направлення матеріалів безпосередньо експерту експертної установи суд зазначає, що в судовому засіданні 05.05.2021 судовим експертом Давидченком В.В. пояснено, що запит на проведення експертизи був терміновий, а тому для оптимізації часу на відправку документів, необхідних для проведення експертизи, звернення було направлено безпосередньо експерту засобами зв`язку через нову пошту.
		Судом приймається до уваги висновок експерта № 4542-4543/19-27 від 22.11.2019 як належний та допустимий доказ.
		Що стосується висновку експерта № 2-20/05 від 20.05.2020 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовленого до подання до суду, складеного судовим експертом Петренком С.А. та експертом Усковим К.Ю, суд зазначає, що на вирішення експертів винесено ті ж питання, що й у висновку експерта № 4542-4543/19-27 від 22.11.2019. 
		При відповіді на 3 та 4 питання експертами надано наступну відповідь, так на третє питання, що текстам ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010, які містяться у наданому на дослідження додатку до копії згадуваного свідоцтва, не притаманні ознаки повноцінної комп`ютерної програми, як об`єкта авторського права, за матеріалів заявки, на підставі якої було прийнято рішення щодо видачі свідоцтва на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010, хоча самі по собі вони є об`єктами авторського-правової охорони".
		У судовому засіданні 05.05.2021 судовим експертом Петренком С.А. підтверджено, що твір у вигляді частини вихідного тексту (коду), зареєстрований згідно свідоцтва № НОМЕР_1 , не є повноцінною комп`ютерною програмою, як об`єкт авторського права. Однак відповідна частина вихідного тексту (коду) вказаної комп`ютерної програми може бути самостійним об`єктом авторського права, але оскільки відповідне питання не ставилось перед судовим експертом, то самостійність частини вихідного тексту (коду) експертом не досліджувалась.
		На четверте питання чи є ІНФОРМАЦІЯ_6, яка розміщена в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3" і доступ до завантаження якої розміщений за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, відтворенням або переробкою твору ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно до свідоцтва на реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.05.2010 року технічно не можливо встановити, виходячи з недостатнього обсягу наданих на дослідження матеріалів. 
		Судом було встановлено, що примірник твору у вигляді частини вихідного коду ІНФОРМАЦІЯ_5, щодо якої на ім`я позивача та відповідача 2 було зареєстровано авторське право на твір та видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №  НОМЕР_1 , було долучено до заявки на реєстрацію такого Твору самими заявниками згідно Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір. Згідно п. 15 Порядку для реєстрації комп`ютерної програми надається вихідний текст (фрагмент вихідного тексту) програми в обсязі, необхідному для її ідентифікації. Заявник самостійно вирішує, які фрагменти вихідного тексту комп`ютерної програми передати на зберігання, та має право вилучати з поданих фрагментів вихідного тексту місця, які, на його думку, не слід висвітлювати, що і було здійснено в даному випадку. Як випливає із висновків експертів № 4542-4543/19-27 від 22.11.2019 та № 2-20/05 від 20.05.2020 примірник ІНФОРМАЦІЯ_5 (у вигляді частини (фрагменту) вихідного тексту (коду)) згідно свідоцтва № НОМЕР_1 не містить ознак повноцінної комп`ютерної програми, тобто фрагмент вихідного тексту не є достатнім для ідентифікації твору. У той же час, до матеріалів справи не долучено іншого примірнику твору чи його фрагменту, достатнього для ідентифікації твору.
		За таких умов суд погоджується із висновком, викладеним у висновку експерта № 2-20/05 від 20.05.2020 щодо неможливості встановити факт переробки ІНФОРМАЦІЯ_5 в ІНФОРМАЦІЯ_6 через недостатність обсягу наданих на дослідження матеріалів.
		У даному випадку, неможливість встановити факт відтворення або переробки свідчить про відсутність такого відтворення або переробки.
		Що стосується висновку експерта № 19/9/1/1-127-СЕ/19-19/23/2-1/18-19-СЕ/19 від 12.03.2020, складеного судовим експертом Онищук А.І., експертами Ковальчуком С.А., Божко І.І. в рамках кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2019 № 12019100100006856 (справа № 761/34322/19) суд зазначає, що на вирішення експерта поставлено наступні питання:
		1) Чи є версія/версії ІНФОРМАЦІЯ_6, що збережені на флеш-накопичувачі "KINGSTON DataTraveler G4" 16 GB білого кольору із написом "L8", флеш-накопичувачі 16 GB "Kingston" із написом "L8 5.9.9.5", флеш-накопичувачі 16 GB "Kingston" із написом "L8 5.9.8.2" та флеш-накопичувачі "Kingstone 16 Gb із написом "№2", самостійними, оригінальними творами, відмінними від версії/версій ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 11.05.2010), збережених на електронному носії - флеш-накопичувачі "RIDATA" 16 GB чорного кольору та флеш-накопичувачі "Kingstone 16 Gb із написом "№1"?
		2) Чи мало місце відтворення або перероблення ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 11.05.2010), збереженої флеш-накопичувачі "RIDATA" 16 GB чорного кольору та флеш-накопичувачі "Kingstone 16 Gb із написом "№1" у ІНФОРМАЦІЯ_6, що збережена на флеш-накопичувачі "KINGSTON DataTraveler G4" 16 GB білого кольору із написом "L8", флеш-накопичувачі 16 GB "Kingston" із написом "L8 5.9.9.5", флеш-накопичувачі 16 GB "Kingston" із написом "L8 5.9.8.2" та флеш-накопичувачі "Kingstone 16 Gb із написом "№2"?
		3) Який розмір збитків завдано співавтору Твору ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 11.05.2010) ОСОБА_5 та ТОВ "Лайт Конверс ЛТД" внаслідок відтворення або перероблення такої програми (її самостійних частин) в ІНФОРМАЦІЯ_6 у період з 13 липня 2018 року по 20 серпня 2019 року?
		Судом встановлено, що відповідний висновок експерта, як доказ ґрунтується на інших доказах, поданих стороною, чи наявних у матеріалах справи № 761/34322/19. До матеріалів цієї справи № 760/16961/19 разом із копією висновку експерта позивачем не було надано інших матеріалів, зокрема, доказів, на основі яких була проведена судова експертиза, в тому числі, флеш накопичувачів із програмними продуктами та комп`ютерними програмами, а саме "KINGSTON DataTraveler G4" 16 GB білого кольору із написом "L8", 16 GB "Kingston" із написом "L8 5.9.9.5", 16 GB "Kingston" із написом "L8 5.9.8.2", "Kingstone 16 Gb із написом "№2", "RIDATA" 16 GB чорного кольору та "Kingstone 16 Gb із написом "№1"), додатків до висновку експерта на дисках. Також встановлено, що у висновку експерта фігурують інші комп`ютерні програми, які не були предметом дослідження в даній справі, зокрема "L8 5.9.9.5", "L8 5.9.8.2", "№2".
		Згідно ч.1 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відсутність згаданих доказів, які були об`єктами дослідження при складенні висновку експерта № 19/9/1/1-127-СЕ/19-19/23/2-1/18-19-СЕ/19 від 12.03.2020 року унеможливлює об`єктивний аналіз та належну оцінку таких доказів судом.
		Суд не приймає до уваги відповідь на третє питання як таку, що не має відношення до предмету спору, оскільки заявлені ОСОБА_5 вимоги у цій справі є позовними вимогами немайнового характеру та не стосуються компенсації збитків.
		Також судом було досліджено Консультативний висновок від 12 лютого 2021 року, складений за результатами проведеного аналізу судовим експертом вищого кваліфікаційного класу, патентним повіреним України, кандидатом юридичних наук, Прохоровим-Лукіним Григорієм Вікторовичем , в якому останнім оцінювались методи і повнота дослідження у Висновку експерта № 19/9/1/1-127-СЕ/19-19/23/2-1/18-19-СЕ/19. 
		У Консультативному висновку експертом Прохоровим-Лукіним Г.В. наголошується, що експертне дослідження за результатами якого складено висновок експерта "№ 19/9/1/1-127-СЕ/19-19/23/2-1/18-19-СЕ/19 від 12.03.2020 у кримінальному провадженні 12019100100006856 (справа № 761/34322/19), проведено неповно та необ`єктивно, що свідчить про порушення принципів законності, об`єктивності та повноти дослідження, визначених ст. 3 закону України "Про судову експертизу", а також про порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 69 Кримінального процесуального кодексу України щодо обов`язку експерта надати обґрунтований та об`єктивний висновок на поставлені йому запитання, а також приписів ч. 1 ст. 101 та п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 102 цього Кодексу стосовно докладності опису проведених досліджень, у тому числі методів, застосованих у дослідженні, отриманих результатів та їх експертної оцінки, а також обґрунтованості відповідей на поставлені запитання, а тому цей висновок викликає сумніви у його правильності.
		Вказані висновки (рецензії) як докази по справі можуть братися до уваги судом у разі, якщо на їх основі можна встановити чи спростувати обставини, що мають значення для справи. Така позиція також підтверджується Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 922/2216/18 від 14 січня 2021 року.
		З огляду на встановлені обставини, суд не приймає до уваги висновок експерта № 19/9/1/1-127-СЕ/19-19/23/2-1/18-19-СЕ/19.
		За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено факт незаконної переробки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої згідно свідоцтва №  НОМЕР_1  внаслідок чого у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про припинення дій, що порушують право ОСОБА_5 , заборону відповідачам 1 та 2 прямо чи опосередковано здійснювати будь-які дії з надання доступу до усі версій та модифікацій твору та ІНФОРМАЦІЯ_6, видавати дозволи та ліцензії на їх використання, здійснювати чи дозволяти тиражування і розповсюдження примірників, здійснювати чи дозволяти відтворення примірників.
		Додатково суд погоджується із відповідачем 2, що словосполучення "усі версії та модифікації", які фігурують в позовних вимогах та у заяві про збільшення позовних вимог, поданій позивачем, не окреслюють чіткий перелік творів, щодо яких позивач просить суд визнати авторське право ОСОБА_5 як співавтора, зобов`язати відповідача 1 та 2 припинити дії, що порушують право ОСОБА_5 , заборонити відповідачам 1 та 2 прямо чи опосередковано здійснювати будь-які дії з надання доступу до них, видавати дозволи та ліцензії на їх використання, здійснювати чи дозволяти тиражування і розповсюдження їх примірників, здійснювати чи дозволяти відтворення примірників.
		Заявлені вимоги щодо "усіх версій та модифікацій" твору та ІНФОРМАЦІЯ_6 є невизначені, можуть стосуватись також неіснуючих версій програм, які ще не були створені, а отже частково направлені на майбутні дії (створення і використання майбутніх версій та модифікацій), які ще не були вчинені, та не можуть визнаватися порушенням.
		Вказана позиція підтверджується Постановою Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-951цс16, в якій визначено: "Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".
		Вимога, передбачена в п. 8 заяви про збільшення позовних вимог, а саме щодо зобов`язання здійснити публікацію інформації про допущене порушення авторських майнових і немайнових прав ОСОБА_5 також не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивачем не доведено факту порушення його авторських майнових і немайнових прав.
		Що стосується заяви позивача про визнання недійсним ліцензійного договору про надання виключної ліцензії на використання програмного забезпечення від 08.08.2018 в порядку ч. 3 ст. 264 ЦПК України суд зауважує таке.
		Судом встановлено, що 08.08.2018 відповідачі 1 та 2 уклали ліцензійний договір про надання виключної ліцензії на використання програмного забезпечення (надалі - "Ліцензійний договір"). Відповідно до п. 2.1. ліцензійного договору відповідач 1 отримав виключну ліцензію на виробництво програмного забезпечення, використання та продаж програмного забезпечення третім особам по всіх країнах світу. Згідно п. 1.1. ліцензійного договору під програмним забезпеченням розуміється програмний продукт LC або L8, зміст та характеристики якого знаходяться за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, та у відповідності до Сертифікату цифрового підпису програмного продукту - Issued by: COMODO RSA Code Signing CA, id 118027, # 158334040.
		Пунктами 2.1. та 3.1. договору встановлено, що ліцензіар (відповідач 2) надав виключну ліцензію, володіючи виключними правами на програмне забезпечення, як його власник, та стверджуючи, що до моменту підписання ліцензійного договору ні він, ні уповноважені ним особи, або його представники не здійснювали будь-яких дій щодо передачі будь-яких прав на програмне забезпечення особам в Україні та інших країнах світу.
		Зважаючи, що судом встановлено відсутність незаконної переробки ІНФОРМАЦІЯ_6 з твору "ІНФОРМАЦІЯ_5", заява позивача про визнання недійсним ліцензійного договору про надання виключної ліцензії на використання програмного забезпечення від 08.08.2018 не підлягає задоволенню.
		Щодо інших тверджень та доказів сторін суд зазначає наступне.
		Стосовно доводів відповідача про "узурпацію" відповідачами 1 та 2 ІНФОРМАЦІЯ_5 у всіх її версіях та модифікаціях суд дійшов такого висновку.
		Позивач стверджує, що відповідачі 1 та 2 незаконно "узурпували" ІНФОРМАЦІЯ_5 у всіх її версіях та модифікаціях шляхом блокування доступу позивача до сервера та веб-сайтів http://lightconverse.com, http://lightconverse.net, http://lightconverse.de. Цим самим, на думку позивача, відповідачі позбавили його права отримувати винагороду від розпорядження авторськими правами на ІНФОРМАЦІЯ_5. На підтвердження вказаних тверджень позивачем надані висновки експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи інформації, обмін якої здійснювався за допомогою глобальної комп`ютерної мережі Інтернет від 24.09.2019 року № 1-24/09, № 2-24/09, № 3-24/09, № 4-24/09. Дослідивши вказані докази суд встановив, що вони містять наступні висновки:
		- "Наданий для дослідження електронний лист відправлений з поштової системи на ім`я ІНФОРМАЦІЯ_18 з IP-адресою НОМЕР_4. Подальший шлях листа не відстежується через викликану ймовірно технічною помилкою втрату транспортних засобів".
		- "Наданий для дослідження електронний лист відправлений з поштової системи на ім`я l8.ltd з IP-адресою НОМЕР_5 через систему на ім`я mx.kundenserver.de, після чого отриманий до поштової скриньки отримувача. Внаслідок відсутності першого запису про приймання листа абонента, встановити яким саме абонентом електронної пошти були створені ці листи неможливо".
		- "Наданий для дослідження електронний лист відправлений з поштової системи на ім`я l8.ltd з IP-адресою НОМЕР_5 через систему на ім`я mx.kundenserver.de, після чого отриманий до поштової скриньки отримувача. Внаслідок відсутності першого запису про приймання листа абонента, встановити яким саме абонентом електронної пошти були створені ці листи неможливо".
		- "Наданий для дослідження електронний лист відправлений з поштової системи на ім`я D з IP-адресою НОМЕР_4. В подальшому лист був маршрутизований через систему на ім`я l8.ltd з IP-адресою НОМЕР_5".
		У кожній із чотирьох вищевказаних висновків експерта наведено, що експерт внесений до реєстру атестованих судових експертів. 
		Як було встановлено судом, Усков К.Ю. не є атестованим судовим експертом згідно Реєстру атестованих судових експертів, дія свідоцтва судового експерта припинена.
		Згідно ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" до проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Згідно ч. 6 ст. 102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, зокрема, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта.
		Зважаючи, що Усков К.Ю. не був атестованим судовим експертом станом на дату проведення відповідних експертних досліджень, номер свідоцтва судового експерта ним не наведено, відповідні докази не можуть бути прийняті судом як висновок експерта та доказ у справі.
		Щодо твердження позивача про порушення його особистого немайнового права на твір шляхом незаконної зміни назви твору суд зазначає, що оскільки позивачем не доведено факту здійснення відповідачем 1 та 2 самої незаконної переробки твору, то і відповідно у суду немає правових підстав для висновку про незаконну зміну назви твору.
		Окрім того, оригінальна назва твору, згідно ст. 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права", розглядається і охороняється як твір, якщо назва як частина твору, може використовуватися самостійно. У матеріалах справи відсутні докази, що назва ІНФОРМАЦІЯ_5 має самостійне значення і охороняється як окремий об`єкт авторського права.
		Суд також критично оцінює докази щодо ринкової вартості майнових прав на твір, зокрема висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майнових прав твору, поданого позивачем, та рецензію на звіт з визначення ринкової вартості майнових прав - авторського права на твір - ІНФОРМАЦІЯ_5 за вих. № 15 від 10 березня 2020 року, складену Членом Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Українське товариство оцінювачів" ОСОБА_17, подану відповідачем 2, оскільки вказані докази не мають відношення до предмета спору (про визнання авторського права (співавторства) на твір, припинення порушення прав на Твір та зобов`язання заборонити вчинення дій), оскільки позивачем не заявлено жодної вимоги майнового характеру.
		За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Частиною 1 ст. 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
		У частинах першій та другій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в матеріалах справи доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3 ст. 89 ЦПК України). 
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Як випливає із вищенаведених норм чинного законодавства та міжнародно-правових договорів, судової практики і обставин справи, при зверненні з позовом про визнання авторського права (співавторства) на модифікації (версії) твору та припинення порушення авторських прав на Твір саме на позивача покладений тягар доведення обставин, що стосуються порушення його авторських прав як співавтора твору "ІНФОРМАЦІЯ_5", зареєстрованого згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 та правових підстав для визнання позивача співавтором творів "ІНФОРМАЦІЯ_9" у всіх її версіях і модифікаціях, "ІНФОРМАЦІЯ_6 у всіх її версіях і модифікаціях.
		Суд констатує, що позивачем не надано достатніх доказів, на підтвердження порушення його авторських прав на Твір, як і на підтвердження авторства позивача на комп`ютерні програми, які ним вказуються у позовних вимогах. Долучені позивачем докази не підтверджують обставин, на які він посилається, та не доводять його позовних вимог. 
		Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача.
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
		Окрім того, згідно положень ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
		Суд не вирішує на даному етапі питання про судові витрати Відповідача 1 та 2, оскільки до закінчення судових дебатів у справі Відповідачами заявлено про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог згідно ч. 8 ст. 141 та ст. 246 ЦПК України. 
		Керуючись ст.ст. 433, 1109 ЦК України, ст.ст. 12,13,76, 78, 83, 89, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. 11 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", ст. 10 ЗУ "Про судову експертизу" суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову відмовити.
		Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року, якими:
		заборонено ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), Товариству з обмеженою відповідальністю «Л8» (ідентифікаційний код юридичної особи 42308526, місцезнаходження юридичної особи: 03056, м. Київ, вулиця Борщагівська, будинок 145, офіс 168), іншим особам укладати відносно комп`ютерної програми «ІНФОРМАЦІЯ_9» (незалежно від її модифікацій (версій) як під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» (незалежно від її модифікацій (версій), так і під будь-якою іншою відмінною від «ІНФОРМАЦІЯ_9» (незалежно від її модифікацій (версій) назвою, в тому числі «ІНФОРМАЦІЯ_6», відносно її вихідного коду, відносно всіх чи окремих додатків до комп`ютерної програми у вигляді файлів, які містяться у комп`ютерній програмі, будь-яких правочинів, предметом яких є передача майнового авторського права на користь інших осіб, відчуження майнового авторського права на користь інших осіб, передача в заставу третім особам.
		заборонено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, його підрозділам здійснювати будь-які заходи з державної реєстрації прав інтелектуальної власності, реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, ліцензійних та інших договорів, предметом яких є реєстрація будь-яких прав на комп`ютерну програму «ІНФОРМАЦІЯ_9» (незалежно від її модифікацій (версій) як під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», так і під будь-якою іншою відмінною від «ІНФОРМАЦІЯ_9» (незалежно від її модифікацій (версій) назвою, в тому числі «ІНФОРМАЦІЯ_6», в тому числі приймати будь-які заяви та документи з цього питання та видавати будь-які документи, в тому числі, які посвідчують реєстрацію такого права (прав) інтелектуальної власності.
		Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л8» (код ЄДРПОУ 42308526, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 145, оф. 168) судові витрати в розмірі 95 368 (дев`яносто п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.
		Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 163 824 (сто шістдесят три тисячі вісімсот двадцять чотири) грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя:   І.  А.  Усатова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...