Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/3839/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2021. Зареєстровано: 21.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2021.
Дата набрання законної сили: 24.01.2022
Результат оскарження 24.01.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		20 вересня 2021 року                               м. Київ                              № 640/3839/21
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
		за позовомСлужби автомобільних доріг у Житомирській області до третя особа, Державної аудиторської служби України  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Хмельницьке Шляхово-будівельне управління №56» пропро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Служба автомобільних доріг у Житомирській області з позовом до Державної аудиторської служби України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «Хмельницьке Шляхово-будівельне управління №56» (далі - третя особа та/або ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56») та просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі за №UA-2020-09-17-006239-b та стягнути на користь позивача витрати понесені по сплаті судового збору. 
		Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що третьою особою дотримано вимоги тендерної документації, з огляду на що відсутні підстави для розірвання укладеного договору з ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56». 
		Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		Представником третьої особи подано письмові пояснення по суті позовних вимог, у яких остання вказує на не відповідність формі прийнятого ДАС України рішення, про відсутність порушень, з огляду на що просила позов задовольнити в повному обсязі. 
		Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів. 
		Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.
		 
		Наказом Державної аудиторської служби України від 13.01.2021 №9 відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 наказано розпочати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку, зокрема, оголошення за №UA-2020-09-17-006239-b.
		За наслідком здійснення моніторингу оголошення №UA-2020-09-17-006239-b відповідачем затверджено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за №UA-2020-09-17-006239-b від 04.02.2021 №136, предмет закупівлі - ГБН Г.1-2018-182:20111 «Ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення Н-03 Житомир-Чернівці на ділянці 62+200 - км 68+700, Житомирська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (код ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) очікуваною вартістю 238   439   034,40 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення). 
		У спірному рішенні ДАС України вказано про порушення Службою автомобільних доріг у Житомирській області абзацу другого пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» зобов"язано  здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне. 
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII). 
		У відповідності частини 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
		Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України,   Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII). 
		Згідно із статтею 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
		Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
		Порядок проведення органом державного фінансового контролю   державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому   Законом України   "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
		Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. 
		Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 7 Закону №922-VIII). 
		Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
		Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам   частини четвертої   статті 22 цього Закону.
		Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій   та   дев`ятій   статті 3 цього Закону.
		Згідно із частиною 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до   статті 7   цього Закону.
		Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		За правилами визначеними частинами 3-11, 19 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
		Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
		Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
		Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель
		Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
		За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. 
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
		Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
		Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
		У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
		Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у   частині десятій   цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
		Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Судом встановлено, що фінансовий моніторинг здійснено відповідачем відповідно до частини 2 статті 8 Закону №922-VIII, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 на підставі наказу №9 від 13.01.2021. 
		Таким чином, з урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що моніторинг публічної закупівлі здійснено відповідачем в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.
		Надаючи оцінку наявності/відсутності порушень, які зафіксовані відповідачем у спірному висновку суд звертає увагу на наступне. 
		Відповідач стверджує про порушення позивачем абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII, адже останній не відхилив тендерну пропозицію третьої особи, як таку, що не відповідала кваліфікаційному критерію, а саме умовам пункту4 додатку №3 тендерної документації та уклав з ним договір. 
		Згідно із пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
		Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
		Положеннями статті 16 Закону №922-VIII визначено наступне. 
		Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
		Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
		У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
		Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
		Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені   частиною другою   цієї статті.
		У разі участі об`єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об`єднаних показників кожного учасника такого об`єднання на підставі наданої об`єднанням інформації.
		Відповідно до пункту 4 додатку 3 тендерної документації, учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати інформаційну довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають знання та досвід, необхідні для виконання робіт (надання послуг) із зазначенням: найменування посади, ПІБ, освіти, найменування учбового закладу, спеціальності, загального стажу роботи у дорожньому господарстві (роки), досвід роботи на цій посаді в підприємстві (роки), із зазначенням - штатний/цивільно-правова угода за формою та мінімальною кількістю працівників згідно форми. 
		На підтвердження інформації щодо наявності у учасника працівників, яка міститься в довідці, надати копії трудових книжок або копії наказів про призначення на посаду, копії наказів про сумісництво (при наявності) або копії цивільно-правових угод з особами, що будуть задіяні учасником під час виконання договору про закупівлю, або інших документів, передбачених чинним законодавством України, які підтверджують наявність правовідносин, передбачених чинним законодавством України, які підтверджують наявність правовідносин учасника з відповідними працівниками, зазначеними у довідці.  
		Додатково на інженерно-технічних працівників (інженери, виконроби, майстри, геодезисти та ін..), перерахованих в довідці, учасник повинен надати скан-копії дипломів про закінчення такими працівниками учбових закладів. Для інженерно-технічних працівників обов`язкова наявність вищої або неповної вищої освіти з кваліфікацією «будівельник», «інженер-будівельник» тощо за спеціальністю, пов`язаною з будівництвом, експлуатаційним утриманням і ремонтом автомобільних доріг тощо. Загальний стаж роботи таких працівників у дорожньому господарстві має становити не менше 2-х років. 
		Згідно абзацу 2 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим   статтею 16   цього Закону та/або наявні підстави, встановлені   частиною першою   статті 17 цього Закону. 
		Судом встановлено, що третьою особою у складі тендерної пропозиції надано довідку про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт від 24.11.2020 №17276/4, лист-згоду від 24.11.2020 №17276/5 - file:///C:/Users/%D0%AF%D0%9D%D0%90/Downloads/18%20%D0%9D%20%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_0001.pdf. 
		В той же час, як слідує зі змісту спірного висновку ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56» у складі тендерної пропозиції не надано копію трудової книжки або копії наказу про призначення на посаду, копію наказу про сумісництво (при наявності) або копії цивільно-правової угоди, які  підтверджують наявність правовідносин з ОСОБА_1 , інформація про якого зазначена в довідці про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт від 24.11.2020 №17276/4, чим не дотримано вимоги пункту 4 додатку 3 тендерної документації. 
		Саме вказані обставини, на думку відповідача, є підставами для розірвання укладеного позивачем договору із третьою особою. 
		Надаючи оцінку змісту порушення суд вважає за необхідне врахувати наступне. 
		Так, у довідці про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт від 24.11.2020 №17276/4 (оператори машини та механізмів (оператори машин/машиністи/водії)) вказано 54 особи, серед них і ОСОБА_1 . 
		Разом з цим, судом встановлено, що ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56» у складі тендерної пропозиції не надано копію трудової книжки або копії наказу про призначення на посаду, копію наказу про сумісництво (при наявності) або копії цивільно-правової угоди, які  підтверджують наявність правовідносин з ОСОБА_1 , інформація про якого зазначена в довідці про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт від 24.11.2020 №17276/4. 
		Вказане, дійсно свідчить про недотримання вимоги пункту 4 додатку 3 тендерної документації в частині вказаного працівника. 
		Проте, суд звертає увагу щодо інших працівників, які наведені в довідці про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт від 24.11.2020 №17276/4 третьою особою дотримано вимоги  пункту 4 додатку 3 тендерної документації. 
		Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією   та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Аналіз наведених обставин в своїй сукупності свідчить про наявність обставин недотримання третьою особою вимог пункту 4 додатку 3 тендерної документації в частині 1 працівника, який вказаний в довідці про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт від 24.11.2020 №17276/4, однак, на думку суду, усунення таких порушень у спосіб, який визначений ДАС України, зокрема, шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України порушує принцип пропорційності, тобто, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). 
		При вирішенні спору по суті суд також враховує, що Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст.2 КАС України).
		Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
		Суд наголошує, що порушення третьої особи вимоги  пункту 4 додатку 3 тендерної документації стосуються лише 1 працівника із 54, що, на думку суду, не може свідчити про наявність підстав для розірвання укладеного договору. 
		Суд погоджується із ДАС України про наявність порушення як такого, проте вказує, що таке порушення не може мати наслідком - розірвання укладеного договору, адже, в такому випадку, не буде дотримано необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). 
		Таким чином, на думку суду, форма, у якій відповідачем зобов`язано усунути порушення - розірвання договору - не відповідає принципу пропорційності. 
		Разом з цим, в цій частині суд не враховує посилання відповідача на те, що в оскаржуваному рішенні ДАС України вказала один із способів вчинення дій з боку позивача, як замовника, оскільки наведене не відповідає змісту самого висновку. 
		Суд наголошує, що у спірному висновку, окрім здійснення заходів щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням вимог положень Господарського та Цивільного кодексів України та оприлюднення документів, що свідчать про вжиття таких заходів не зазначено нічного, у тому числі, щодо надання пояснень замовником про неможливість усунення таких порушень. 
		Отже, зважаючи на суть допущеного порушення, з урахуванням способу усунення такого порушення, яке, не відповідає принципу пропорційності, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення адміністративного позову, а саме: скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі за №UA-2020-09-17-006239-b. 
		При цьому, суд не вважає вірним та обґрунтованим визнання протиправним спірний висновок, адже порушення мало місце в межах спірних правовідносин. 
		Також, суд відхиляє всі посилання позивача у позовній заяві на надання інформації про наявність техніки (транспортних засобів, основних будівельних (дорожніх) машин, механізмів, обладнання та устаткування), оскільки жодних порушень відповідачем в цій частині в оскаржуваному висновку не зафіксовано. 
		Водночас, суд залишає поза увагою доводи третьої особи на невідповідність констатуючої частини спірного рішення  вимогам підпункту 3 пункту 1 Розділу III наказу Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», оскільки наведене не може бути самостійною підставою для скасування спірного рішення. 
		Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову. 
		Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача - 1135,00 грн.
		Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		В И Р І Ш И В:
		1. Позов Служби автомобільних доріг у Житомирській області (10029, м. Житомир, вул. Покровська, б. 16, код ЄДРПОУ 03451526) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, б. 4, код ЄДРПОУ 40165856) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «Хмельницьке Шляхово-будівельне управління №56» (29016, м. Хмельницький, вул. Західна Окружна, б. 1, код ЄДРПОУ 03448860) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково. 
		2. Скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі за №UA-2020-09-17-006239-b. 
		3. В іншій частині позовних вимог - відмовити. 
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, б. 4, код ЄДРПОУ 40165856) на користь Служби автомобільних доріг у Житомирській області (10029, м. Житомир, вул. Покровська, б. 16, код ЄДРПОУ 03451526) сплачений нею судовий збір у розмірі 1   135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. 
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                М.А. Бояринцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...