Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3100/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2021. Зареєстровано: 22.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2021.
Дата набрання законної сили: 16.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.09.2021 року м.Дніпро Справа № 908/3100/20
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
		суддів: Чередка А.Є., Кузнецова В.О.
		секретар судового засідання Кандиба Н.В.
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" 
		на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 (суддя О.Г. Смірнов)
		у справі № 908/3100/20
		за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34", м. Запоріжжя
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя", м. Запоріжжя
		про зобов`язання передати технічну та фінансову документацію на багатоквартирний будинок 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 26.11.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя", в якій просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на протязі місяця після набрання рішенням суду законної сили передати по акту приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34" технічну та фінансово-бухгалтерську документацію на багатоквартирний будинок 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі.
		Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 позовні вимоги задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» протягом місяця після набрання рішенням суду законної сили передати по акту приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34" технічну та фінансово-бухгалтерську документацію на багатоквартирний будинок 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34" витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп.
		Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34" на користь Державного бюджету України недоплачений судовий збір в сумі 1 грн. 98 коп.
		Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 у справі №908/3100/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права.
		За твердженням скаржника, судом не враховано, що абзацом 5 Акту приймання-передачі технічної документації на житловий будинок № 34 по вулиці Ладозькій в місті Запоріжжі встановлено, що підписанням даного акту, уповноважені співвласниками будинку представники підтверджують, що в подальшому ані вони, ані інші співвласники будинку не можуть висувати претензії та вимоги до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» щодо відсутніх або переданих документів (їх якості, кількості, відсутності).
		Наголошує, що суд першої інстанції безпідставно визначив документацію, яку відповідач зобов`язаний передати позивачу, яка не входить до переліку документації, що передбачена законодавством, у розумінні ч. 18 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
		Апелянт зазначає про невизначення судом у рішенні матеріальних носіїв, на яких має бути передана інформація про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем.
		Звертає увагу, що станом на 06.09.0217 року (прийняття будинку в управління) діяли Правила управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 2 лютого 2009 № 13, які встановлювали порядок здійснення управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, порядок передачі будинку в управління у разі укладення договору.
		ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» вказує на відсутність можливості відновити документацію, яка фізично не існувала, посилаючись на відсутність законодавчого обов`язку щодо її виготовлення.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 у справі №908/3100/20 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 3153,00 грн.
		На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №908/3100/20 апелянтом до матеріалів справи надано заяву про усунення недоліків.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 у справі №908/3100/20, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 22.07.2021р. о 14 год. 00 хв.
		У зв`язку з відпусткою головуючого судді Мороза В.Ф., судове засідання, призначене на 22.07.2021 не відбулося. Розгляд справи №908/3100/20 призначено в судове засідання на 26.08.2021р. на 14 год. 00 хв.
		На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Чередка А.Є., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021, визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Мороза В.Ф., суддів - Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 у справі №908/3100/20.
		Позивач та відповідач не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання на 26.08.2021р. на 14 год. 00 хв.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 16.09.2021р. на 15:00 год.
		На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Коваль Л.А., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021, визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Мороза В.Ф., суддів - Кузнецова В.О., Чередко А.Є.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 у справі №908/3100/20.
		В судове засідання 16.09.2021 з`явився представник апелянта (відповідача) та представник позивача.
		Апеляційним судом було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та забезпечення процесуальної можливості для висловлення учасниками справи своєї позиції щодо вимог апеляційної скарги.
		Представник апелянта у судовому засіданні 16.09.2021 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове  про відмову в задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, наголосив на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, наполягав на залишенні його без змін.
		Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до протоколу № 1 від 07.03.2020 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 34 по вул. Ладозька у м. Запоріжжі було вирішено створити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердити його назву "ЛАДОЗЬКА 34". 01.04.2020 здійснено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34". Номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11031020000049046.
		Як зазначав позивач в позовній заяві, до створення ОСББ «ЛАДОЗЬКА 34» функції з управління та утримання багатоквартирного будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі відповідно до проведеного Запорізькою міською радою конкурсу і укладеного договору були передані ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ». Після створення ОСББ «ЛАДОЗЬКА 34» загальними зборами ОСББ «ЛАДОЗЬКА 34» (вищим органом товариства) було прийнято рішення про відмову від послуг ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та прийняття багатоквартирного будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі в управління ОСББ «ЛАДОЗЬКА 34».
		Матеріали справи свідчать, що позивач надіслав на адресу відповідача лист-повідомлення, в якому повідомив про створення ОСББ, вимагав припинити дію договору про управління багатоквартирним будинком № 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, не пізніше 10.06.2020 року направити уповноважених представників, які разом з представниками ОСББ проведуть огляд технічного стану багатоквартирного будинку № 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, та його прибудинкової території, про що складуть відповідний акт, а також вимагав надати правлінню ОСББ «Ладозька 34» перелік документів, що зазначений в п. 67 постанови Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком». На підтвердження факту вручення відповідачу 23.04.2020 вказаного листа-повідомлення позивач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
		В матеріалах справи міститься лист-повідомлення за вих. № 3 від 25.06.2020, в якому правління ОСББ «Ладозька 34» вимагає від ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» з 01.07.2020 припинити будь-які нарахування власникам житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, терміново надати документи, які були вказані у листі-повідомленні, а також зобов`язати прибути уповноваженого представника для проведення огляду будинку разом з вищевказаними документами 01.07.2020. На підтвердження факту вручення відповідачу 01.07.2020 вказаного листа-повідомлення позивач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а також копію фіскального чеку від 25.06.2020 та копію накладної № 6912103150184 від 25.06.2020.
		31 липня 2020 року між ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та ОСББ «ЛАДОЗЬКА 34» була підписана додаткова угода про розірвання договору щодо управління та утримання багатоквартирного будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі.
		Матеріали справи свідчать про те, що 02.09.2020 між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі технічної документації на житловий будинок № 34 по вул. Ладозька в м. Запоріжжя, до якого додається опис технічної документації, в якому зазначені наступні документи:
		- інвентарна справа  оригінал;
		- технічний паспорт на будинок  оригінал;
		- реєстраційне посвідчення від 19.03.1984 р.  оригінал;
		- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 20.10.2014  оригінал;
		- схема меж поділу мережі холодного водопостачання  оригінал;
		- схема меж поділу мережі каналізації  оригінал;
		- схема меж поділу мережі гарячого водопостачання  оригінал;
		- схема меж поділу теплової мережі  оригінал;
		- акт про періодичну повірку і прочистку димових і вентиляційних каналів від 22.05.2020  оригінал;
		- схема прибудинкової території  оригінал;
		- акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівельного об`єкту 1983 р.  оригінал.
		Іншої технічної та фінансової документації з боку відповідача на адресу ОСББ «Ладозька 34» передано не було, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.
		Оскільки строк виконання відповідачем свого зобов`язання з передачі ОСББ спірної документації є таким, що настав, однак такий обов`язок відповідачем не виконаний, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Апеляційний господарський суд погоджується з даними висновками місцевого господарського суду та зазначає з приводу викладених в апеляційній скарзі доводів наступне.
		Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність чи відсутність підстав для зобов`язання управителя багатоквартирного будинку передати документацію на цей будинок створеному у ньому об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
		За приписами ст. ст. 316, 319, 322 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно із ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
		Статтею 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
		Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII від 14.05.2015.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-ІІІ від 29.11.2001 об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
		Частинами 1 та 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
		Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати паспорт об`єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, паспорт об`єкта будівництва та примірник технічної документації на будинок передаються управителю, якщо його обрано відповідно до закону. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.
		Згідно із ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).
		Частиною першою ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
		Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III від 29.11.2001 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом, врегульовано діяльність ОСББ, визначено правові та організаційні засади його створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
		Відповідно до ч. ч. 1, 14 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку може бути створене лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку/будинках. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
		Як зазначалося вище, 06.09.2017 укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» та Запорізькою міською радою, яка діє від імені співвласників багатоквартирного будинку № 34 по вулиці Ладозькій в місті Запоріжжя, в особі заступника голови Запорізької міської ради Бородая О.М., уповноваженого на укладання цього договору пунктом 6 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 №520.
		01.04.2020 здійснено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34". Номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11031020000049046.
		За приписами ч.ч. 18, 19 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.
		Правовий аналіз положень ч. 18 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє дійти висновку про те, що передбачений зазначеною нормою обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.
		Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18.
		Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Статтями 13, 14, 526 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		На підставі вищевикладених обставин, у позивача виникло право вимагати у попереднього управителя будинком, яким є відповідач, технічну документацію на підставі частин 18, 19 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а у відповідача виник обов`язок у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання передати спірну документацію на будинок.
		Так, державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34" відбулась 01.04.2020, а отже обов`язок передати об`єднанню відповідну документацію на будинок станом на 01.07.2020 є таким, що настав, і на час звернення з даним позовом до суду відповідачем не виконаний.
		Листом-повідомленням, отриманим відповідачем 23.04.2020, позивач повідомив відповідача про створення ОСББ, вимагав припинити дію договору про управління багатоквартирним будинком № 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, не пізніше 10.06.2020 року направити уповноважених представників, які разом з представниками ОСББ проведуть огляд технічного стану багатоквартирного будинку № 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, та його прибудинкової території, про що складуть відповідний акт, а також вимагав надати правлінню ОСББ «Ладозька 34» перелік документів, що зазначений в п. 67 постанови Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком».
		Разом з тим листом-повідомленням за вих. № 3 від 25.06.2020 правління ОСББ «Ладозька 34» вимагало від ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» з 01.07.2020 припинити будь-які нарахування власникам житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, терміново надати документи, які були вказані у листі-повідомленні, а також зобов`язати прибути уповноваженого представника для проведення огляду будинку разом з вищевказаними документами 01.07.2020. На підтвердження факту вручення відповідачу 01.07.2020 вказаного листа-повідомлення позивач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а також копію фіскального чеку від 25.06.2020 та копію накладної № 6912103150184 від 25.06.2020.
		Сторони у справі обопільно визнали, що 31 липня 2020 року між ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та ОСББ «ЛАДОЗЬКА 34» була підписана додаткова угода про розірвання договору щодо управління та утримання багатоквартирного будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі.
		Таким чином, відповідач був управителем багатоквартирного будинку № 34 по вул. Ладозькій в м. Запоріжжі з 06.09.2017 по 31.07.2020.
		Колегія суддів враховує, що станом на момент укладення договору про надання послуг з управління будинком від 06.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» та Запорізькою міською радою, що діяла від імені співвласників багатоквартирного будинку № 34 по вул. Ладозькій в м. Запоріжжя, були чинними Правила управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2009 за № 377/16393 (далі - Правила № 13).
		Проте, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 183 від 12.08.2019 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 лютого 2009 року № 13 «Про затвердження Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд».
		13.09.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком».
		Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018, визначають порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - договір управління), укладеного відповідно до Законів України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Про житлово-комунальні послуги.
		Пунктом 12 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком (затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018) визначено, що для забезпечення належного утримання спільного майна будинку та прибудинкової території і проведення поточного ремонту спільного майна будинку управитель не пізніше ніж протягом 20 днів з моменту набрання чинності договором управління складає план здійснення заходів з утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточного ремонту спільного майна будинку, що включає:
		план-графік технічного огляду будинку;
		графік прибирання прибудинкової території;
		графіки проведення дезінсекції та дератизації;
		графік прибирання місць загального користування;
		план-графік поточного ремонту;
		план-графік оглядів димових та вентиляційних каналів;
		інші заходи (у разі необхідності та залежно від наявного обладнання будинку).
		Відповідно до п. 14, 15 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком (затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018) управитель зберігає та веде технічну документацію на будинок, а також забезпечує внесення змін до неї у випадку зміни технічного стану будинку, зокрема в результаті проведення його капітального ремонту або реконструкції, переобладнання, перепланування тощо. До складу документації, яка ведеться управителем, крім тієї, що передана йому за актом приймання-передачі, входять:
		описи робіт на поточний і капітальний (у випадку організації його проведення управителем за рішенням співвласників) ремонт;
		акти технічних оглядів будинку;
		журнали аварійних заявок співвласників;
		протоколи вимірювань опору електромереж (за наявності);
		акти огляду/повірки димових та вентиляційних каналів;
		акти огляду/експертизи ліфтів (за наявності ліфтів);
		акти виконаних робіт з дезінсекції та дератизації (за наявності);
		акти щодо повірки вузлів обліку води на загальнобудинкові потреби (за наявності);
		список співвласників будинку;
		інша документація, передбачена цими Правилами та законодавством.
		Згідно із п. 67 вищевказаних Правил не пізніше дня, що настає за днем припинення дії договору управління, управитель передає новому управителю багатоквартирного будинку чи особі, уповноваженій співвласниками, або об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку:
		наявну технічну документацію на такий будинок;
		інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем протягом строку дії договору управління, але не більше ніж три останні роки;
		інформацію про виникнення аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за строк дії договору управління, але не більше ніж три останні роки;
		дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку протягом строку дії договору управління, але не більше ніж три останні роки;
		майно, передане управителю багатоквартирного будинку за рішенням співвласників.
		Таким чином, в період коли відповідач був управителем багатоквартирного будинку № 34 по вул. Ладозькій в м. Запоріжжі набули чинності Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018, положення яких відповідач як управитель повинен був дотримуватись.
		Матеріали справи свідчать про те, що 02.09.2020 між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі технічної документації на житловий будинок № 34 по вул. Ладозька в м. Запоріжжя, до якого додано опис технічної документації, в якому зазначені наступні документи:
		- інвентарна справа  оригінал;
		- технічний паспорт на будинок  оригінал;
		- реєстраційне посвідчення від 19.03.1984 р.  оригінал;
		- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 20.10.2014  оригінал;
		- схема меж поділу мережі холодного водопостачання  оригінал;
		- схема меж поділу мережі каналізації  оригінал;
		- схема меж поділу мережі гарячого водопостачання  оригінал;
		- схема меж поділу теплової мережі  оригінал;
		- акт про періодичну повірку і прочистку димових і вентиляційних каналів від 22.05.2020  оригінал;
		- схема прибудинкової території  оригінал;
		- акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівельного об`єкту 1983 р.  оригінал.
		Колегія суддів відхиляє доводи ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» про відсутність можливості відновити документацію, яка фізично не існувала, з огляду на положення ч. 18 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якими передбачено обов`язок управителя багатоквартирних будинків з передачі ОСББ документації на будинки, який виникає у нього з дня державної реєстрації ОСББ та підлягає виконанню без будь-яких інших додаткових умов, оскільки жодних інших підстав, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від управителя багатоквартирних будинків до створення ОСББ вказаним Законом не визначено.
		При цьому обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідача не мають істотного значення для вирішення цієї категорії спорів, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку відповідачу, а у випадку відсутності документації на багатоквартирний будинок він відповідно до вимог частини дев`ятнадцятої статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зобов`язаний відновити її за власний рахунок.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі № 910/6167/18 від 05.07.2019, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 917/1208/18 від 13.11.2019, № 921/753/16-г/11 від 11.06.2019.
		З цих же підстав апеляційний суд вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно визначив документацію, яку відповідач зобов`язаний передати позивачу, яка не входить до переліку документації, що передбачена законодавством, у розумінні ч. 18 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки узагальнений перелік документації (її систематизація) наведено не лише нормою Закону, а й доповнено та більш конкретизовано пунктами 12, 15, 67 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018, в яких відсутнє положення про вичерпність даного списку.
		Таким чином, позивачем доведено суду факт ненадання відповідачем всупереч ч. 18 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" усієї технічної та фінансово-бухгалтерської документації на багатоквартирний будинок № 34 по вулиці Ладозькій в місті Запоріжжі, передбаченої пунктами 12, 15, 67 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018.
		Посилання скаржника на те, що судом не враховано, що абзацом 5 Акту приймання-передачі технічної документації на житловий будинок № 34 по вулиці Ладозькій в місті Запоріжжі встановлено, що підписанням даного акту, уповноважені співвласниками будинку представники підтверджують, що в подальшому ані вони, ані інші співвласники будинку не можуть висувати претензії та вимоги до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» щодо відсутніх або переданих документів (їх якості, кількості, відсутності), є безпідставним, враховуючи наступне.
		Так, апелянт посилається на ч. 3 ст. 6 ЦК України, якою передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
		Водночас, абзацом 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Як вже було зазначено вище, положеннями ч. 18 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено імперативний обов`язок управителя багатоквартирних будинків з передачі ОСББ документації на будинки, який виникає у нього з дня державної реєстрації ОСББ та підлягає виконанню без будь-яких інших додаткових умов, а отже застереження стосовно неможливості висувати претензії та вимоги до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» щодо відсутніх або переданих документів (їх якості, кількості, відсутності), яке до того ж наведене не у договорі між сторонами, а в абзаці 5 Акту приймання-передачі технічної документації від 02.09.2020, суперечить законодавству України та не може нівелювати необхідність виконання відповідачем свого обов`язку.
		В свою чергу, є неспроможними аргументи скаржника про невизначення судом у рішенні матеріальних носіїв, на яких має бути передана інформація про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем.
		Так, згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
		Оскільки приписами ч. 18 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено передання саме документації, то й інформація про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем, яку повинен надати відповідач позивачу, має бути відображена на матеріальному носії  документі.
		Колегія суддів зауважує, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
		Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Як передбачено ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. 
		17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
		У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
		Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
		Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Зазначений вище підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
		Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
		У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
		ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» не надано суду доказів належного виконання зобов`язань, визначених ч. 18 ст. 6 закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», пунктами 12, 15, 67 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018.
		Відтак, наявні у справі докази, у своїй логічній сукупності та взаємозв`язку, свідчать про більшу вірогідність існування обставин, на які посилався позивач, щодо ненадання відповідачем в повному обсязі технічної та фінансово-бухгалтерської документації на багатоквартирний будинок 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі.
		Апеляційний суд наголошує, що згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 у справі № 338/180/17, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 у справі 761/17142/15-ц).
		За приписами п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов`язку в натурі.
		При цьому положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України законодавцем встановлено лише орієнтовний перелік способів захисту прав, який не є вичерпним. Відтак, судом може здійснюватися захист прав та інтересів осіб в інші способи, встановлені договором або законом, як це передбачено в абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України. У разі порушення права чи інтересу особи, в останньої виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних відносин. Тобто особа, права якої порушено, обирає для себе саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.
		Отже, належним способом захисту прав "ЛАДОЗЬКА 34" буде зобов`язання ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» виконати свій обов`язок в натурі, а саме зобов`язання останнього на протязі місяця після набрання рішенням суду законної сили передати по акту приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ЛАДОЗЬКА 34" наступну технічну та фінансово-бухгалтерську документацію на багатоквартирний будинок 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, а саме: плани-графіки технічного огляду будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, графіки прибирання прибудинкової території будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, графіки проведення дезінсекції та дератизації будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, графіки прибирання місць загального користування будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, плани-графіки поточного ремонту будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, плани-графіки оглядів димових та вентиляційних каналів будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, описи проведених робіт на поточні і капітальні ремонти будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, акти технічних оглядів будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, журнали аварійних заявок співвласників будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, протоколи вимірювань опору електромереж будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, акти огляду/повірки димових та вентиляційних каналів будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі за 2017, 2018, 2019 роки, акти огляду/експертизи ліфтів будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, акти виконаних робіт з дезінсекції та дератизації будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, акти щодо повірки вузлів обліку води на загальнобудинкові потреби будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, список співвласників будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, наявну технічну документацію (однолінійну електричну схему, технічну документацію на інженерні системи) будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі та інженерних систем за строк дії договору, інформацію про виникнення аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за строк дії договору в будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі, дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі за строк дії договору, оригінали актів виконаних робіт по всіх роботах, які були проведені відповідачем на/по багатоквартирному будинку 34 по вул. Ладозькій в місті Запоріжжі.
		Враховуючи в даному випадку сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст.74-80, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову.
		Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.
		З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 у справі № 908/3100/20.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.
		Керуючись статтями 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 у справі № 908/3100/20 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 у справі № 908/3100/20 залишити без змін.
		Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя".
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 21.09.2021.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В.Ф. Мороз
		 
		 
		Суддя А.Є. Чередко 
		 
		 
		Суддя В.О. Кузнецов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...