Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/9365/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2021.
Дата набрання законної сили: 14.09.2021
Номер судового провадження: 51-5583км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015270010003174

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України
		14 вересня 2021 року
		м. Київ
		справа № 751/9365/15-к
		провадження № 51-5583км19
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 , 
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах засуджених  ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 червня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 2 лютого 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270010003174, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України,уродженки м. Баку Азербайджанська Республіка, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України 
		(далі  КК);
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Бугринівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366КК.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 червня 2019 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 366КК кожного до покарання у виді штрафу у розмірі ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить дві тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на один рік.
		На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_8 і ОСОБА_9 звільнено від призначеного покарання в зв`язку із закінченням строків давності.
		Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 2 лютого 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_9 залишено без змін.
		Згідно з вироком  ОСОБА_8 і ОСОБА_9 визнано винуватими у тому, що вони,будучи службовими особами, наділеними організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, працюючина дільниці з обслуговування житлового фонду № 2 КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради: ОСОБА_8 з 1 лютого 2013 року  майстром технічної дільниці з обслуговування житлового фонду, з 1 червня 2015 року  майстром з санітарної очистки та благоустрою житлового фонду, ОСОБА_9 з 14 лютого 2013 року  начальником цієї дільниці, з метою підтвердження виконання покарання засудженим ОСОБА_10 у виді 120 годин громадських робіт, достовірно знаючи, що на роботу в указані в табелях виходу на роботу дні той не виходив та будь-яких громадських робіт на території дільниці з обслуговування житлового фонду № 2 КП«Новозаводське» не виконував, діючи умисно, за попередньою змовою вчинили службове підроблення за таких обставин.
		30 квітня 2015 року, 29 травня 2015 року та 16 червня 2015 року вдень у своєму робочому кабінеті в приміщенні дільниці з обслуговування житлового фонду № 2 КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради (вул. 50 років ВЛКСМ, 38А, м.Чернігів), ОСОБА_8 склала офіційні документи  табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_10 , зазначивши неправдиві відомості про відпрацювання останнім у квітні 2015 року 4-х годин, у травні 2015 року 72-х годин, у червні 2015 року 44-х годин, підписала їх в графі «відповідальна особа», проставила відтиск штампу дільниці, передала табелі на підпис ОСОБА_9 , який 30квітня 2015 року та 29 травня 2015 року в графі «керівник підприємства, установи, організації» підписав табелі виходу на роботу у квітні й травні 2015 року засудженого ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_8 видала табелі обліку виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_10 для надання зазначених документів до Чернігівського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління ДПтС України в Чернігівській області. 
		Чернігівським міським відділом кримінально-виконавчої інспекції Управління ДПтС України в Чернігівській області на підставі вищевказаних табелів виходу на роботу засудженого ОСОБА_10 було знято з обліку як такого, що відбув призначене судом покарання у виді громадських робіт.
		 
		Вимоги касаційних скарг та узагальненідоводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення щодо   ОСОБА_8 і закрити кримінальне провадження за відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. На думку захисника,  ОСОБА_8 могла лише внести до дійсного офіційного документа, що зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності, але у вчиненні таких дій вона не обвинувачувалась. Також зазначає, що його підзахисна не була наділена правом надавати (передавати) складені табелі до кримінально-виконавчої інспекції. З огляду на викладене, захисник вважає, що місцевим судом застосовано закон, який не підлягав застосуванню, оскільки в діях  ОСОБА_8 відсутній склад злочину, за який її засуджено. Вказує на порушення апеляційним судом вимог ч. 3, ст. 35, ч. 2 ст. 439, 404, 419, ч. 6 ст. 364 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК). Вважає, що вказівки суду касаційної інстанції про необхідність перевірки всіх доводів апеляційної скарги при новому апеляційному розгляді не виконано; безпідставно відмовлено в повторному дослідженні доказів, яким, на його думку, потрібно було надати іншу оцінку, ніж їм дав суд першої інстанції. Посилається на порушення апеляційним судом вимог закону про незмінність складу суду, вказує на те, що в судових дебатах його виступ головуюча тричі зупиняла, тим самим не надано йому можливість акцентувати увагу на важливих обставинах кримінального провадження. Крім того, зазначає, що стороні захисту в порядку ст. 290 КПК не відкривались і в кримінальному провадженні відсутні дані про повноваження слідчих, про створення групи прокурорів, а тому, на його думку, є підстави для визнання недопустимими усіх доказів, зібраних 
		до 21 вересня 2015 року.
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_9 і закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.Вказує на незаконність засудження  ОСОБА_9 і на обґрунтування наводить доводи, аналогічні доводам касаційної скарги захисникаОСОБА_6 . Вважає, що ОСОБА_9 не був службовою особою, оскільки з посадовою інструкцією не ознайомлювався, а табелі виходу на роботу не є офіційними документами. Також посилається на порушення апеляційним судом вимог ч. 2 ст. 439, 404, 419 КПК та на відсутність у матеріалах кримінального провадження постанов про призначення слідчих та прокурорів.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційні скарги необґрунтованими та просила судові рішення щодо  ОСОБА_8 і ОСОБА_9 залишити без зміни.
		 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи захисників  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які просили касаційні скарги задовольнити, прокурора  ОСОБА_5 ,перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають на таких підставах.
		Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412414 цього Кодексу. 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції дослідив зібрані у ньому докази в їх сукупності за критеріями, визначеними ч. 1 ст.94 КПК, та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчинені службового підроблення.
		У вироку суд навів показання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які вину не визнали, але до зміни прокурором обвинувачення в судовому засіданні пояснювали наступне. За вказівкоюначальника дільниці з обслуговування житлового фонду № 2 КП «Новозаводське» ОСОБА_9 майстром технічної дільниці ОСОБА_8 було складено та підписано документи про відпрацювання на території дільниці засудженим ОСОБА_10 громадських робіт, підписано ОСОБА_9 і надано нею засудженому. Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили про їх обізнаність у тому, що на території дільниці засуджений ОСОБА_10 будь-яких громадських робіт не виконував, проте вони вважали, що табелі виходу останнього на роботу юридичної сили не мають.
		Дослідивши всебічно та повно показання обвинувачених, суд з наведенням відповідних мотивів обґрунтовано визнав безпідставними доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
		При цьому суд послався на показання свідка ОСОБА_10 , який зазначив, що був засуджений до покарання у виді громадських робіт і для їх відпрацювання його направили до КП «Новозаводське». Під час розмови з начальником дільниці з обслуговування житлового фонду № 2 ОСОБА_9 та майстром ОСОБА_8 було домовлено, що останні ставлять підписи і печатки за нібито відпрацьовані дні, на роботу він не повинен був виходити. До ЖКГ приходив тільки для отримання документів для передачі до КВІ та під час перевірки інспектором КВІ, про що завчасно його повідомляла ОСОБА_8 . Документи про відпрацювання він відвіз до КВІ.
		У вироку судом наведено також показання свідків  ОСОБА_11 та ОСОБА_12  про те, що ними, інспекторами Деснянського РВ КВІ, ОСОБА_10 було поставлено на облік як особу, засуджену до громадських робіт, ознайомлено з порядком відбування покарання та видано направлення до КП «Новозаводське» для відпрацювання громадських робіт. Основним документом для зняття особи з обліку є табель обліку виходу на роботу засудженого.
		Крім того, дослідивши матеріали КВІ м. Чернігова особової справи засудженого ОСОБА_10 № 23 від 2015 року, суд вказав, що вони містять табелі виходу на роботу засудженого: у квітні 2015 року  відпрацьовано 4 години громадських робіт; у травні 2015 року  відпрацьовано 72 години громадських робіт; у червні 2015 року  відпрацьовано 44 години громадських робіт. Табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_10 від 30 квітня 2015 року за квітень 2015 року, від 29 травня 2015 року за травень 2015 року підписані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , чого вони не заперечували. Табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_10 від 16 червня 2015 року підписано ОСОБА_8 та нею не заперечується.
		Також відповідно до довідок, підписаних ОСОБА_8 від 30 квітня 2015 року, 29травня 2015 року, 16 червня 2015 року ОСОБА_10 під час відбуття покарання виконував роботу з прибирання прибудинкової території, до роботи ставився добре, порушень трудової дисципліни не допускав. Вказані довідки підписані ОСОБА_8 як відповідальною особою  майстром ДОЖФ № 2.
		Водночас судом досліджено дані, що містились у наказах про прийняття ОСОБА_8 на роботу з 11 травня 2011 року на посаду майстра з експлуатації житлового фонду ЖРЕД-5, про переведення її з 1 лютого 2013 року на посаду майстра технічної дільниці, а з 1 червня 2015 року  на посаду майстра з санітарної очистки та благоустрою житлового фонду дільниці з обслуговування житлового фонду № 2 КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради; наказі про переведення з 14 лютого 2013 року ОСОБА_9 з посади старшого майстра на посаду начальника дільниці з обслуговування житлового фонду № 2; посадових інструкціях.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд дійшов правильного висновку про те, що відповідно до наказів про призначення (переведення) і посадових інструкцій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є службовими особами в розумінні визначення, зазначеного у примітці ст. 364 КК, які виконують організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
		Суд послався також на наказ керівника підприємства КП «Новозаводське» № 69-к від 30 квітня 2015 року, згідно з яким організація виконання 120 годин неоплачуваних громадських робіт ОСОБА_10 покладено на Дільницю з обслуговування житлового фонду № 2, керівником якої є ОСОБА_9 , відповідальність за організацію та виконання громадських робіт покладена на майстра технічної дільниці ОСОБА_8 . 
		Відповідно до довідок КП «Новозаводське» від 16 червня 2015 року ОСОБА_8 працює в КП «Новозаводське» з 11 травня 2011 року та займає посаду майстра технічної дільниці і отримує відповідну заробітну плату; ОСОБА_9 працює в КП«Новозаводське» з 7 березня 2001 року і на даний момент займає посаду  начальник та отримує заробітну плату.
		Водночас судом правильно зазначено, що відсутність підпису ОСОБА_8 в наказах про переведення її в межах одного підприємства з посади на посаду майстра та у посадових інструкціях не свідчить про відсутність у неї повноважень службової особи, оскільки обов`язки по організації громадських робіт та контролю за їх виконанням засудженим ОСОБА_10 були покладені на неї спеціальним розпорядженням керівника підприємства.
		Причому з цим наказом ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були ознайомлені, про що не заперечили в судовому засіданні, та фактично прийняли його до виконання.
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 посилається на те, що ОСОБА_9 не ознайомлювався з посадовою інструкцією і тому не може бути службовою особою.
		Однак, відповідно до наказу № 62 від 13 лютого 2013 року про переведення ОСОБА_9 на посаду начальника Дільниці з обслуговування житлового фонду № 2 та посадової інструкції начальника Дільниці з обслуговування житлового фонду в них міститься підпис ОСОБА_9 про ознайомлення (т. 1 а.п. 136, 139-141).
		Також колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого суду про те, що табелі виходу на роботу засудженого ОСОБА_10 є офіційними документами.
		Предметом злочину, передбаченого ст. 366 КК, є офіційний документ. Згідно з приміткою до ст. 358 КК під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи  докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
		Тому при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер  підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.
		Відповідно до п. 1.7. Інструкції, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань МВС України № 270/1560 від 19 грудня 2003року, чинною на момент вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочину, (даліІнструкція), громадські роботи полягають у виконанні засудженими особами у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
		До обов`язків власника підприємства, установи організації або уповноваженого ним органом, на яких засуджені особи відбувають покарання у виді громадських робіт, належить ведення обліку та щомісячне інформування інспекції про кількість відпрацьованих засудженими особами годин та їх ставлення до праці (п. 6.4. Інструкції).
		А згідно з п. 7.2. Інструкції у залежності від часу роботи (навчання) засудженої особи на основній роботі та режиму роботи підприємства за місцем відбування покарання власником підприємства щомісячно складається графік відбування громадських робіт та заповнюється табель виходу на роботу (додаток 27 до цієї Інструкції).
		Отже, табель виходу на роботу має нормативно визначену форму та реквізити, інформація, яка в ньому міститься, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме  зняття з обліку засудженого та припинення відбування визначеного судом покарання або має наслідком кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.
		Зважаючи на те, що табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_10 у квітні, травні та червні 2015 року підтверджують факт відбування ним кримінального покарання у виді громадських робіт, тобто посвідчують події та факт, що мають правове значення, на їх підставі останнього 16 червня 2015 року було знято з обліку в КВІ у зв`язку з відбуттям призначеного судом покарання, відтак вказані табелі є офіційними документами.
		З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 366 КК, може полягати у таких формах: 1) складання завідомо неправдивих офіційних документів; 2) видача завідомо неправдивих офіційних документів; 3) внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; 4) інше підроблення офіційних документів.
		Складання неправдивих документів  це внесення до документа, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності повністю або частково. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.
		Натомість внесення до офіційних документів неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково.
		Разом із тим, під поняттям «бланку» слід розуміти уніфіковану форму офіційного документа з надрукованою постійною інформацією й місцем, відведеним для змінної інформації. При цьому сам бланк, за відсутності інших необхідних реквізитів (заповненої у відведених місцях інформації відповідного змісту, штампу, печатки, номеру, дати, підписів), не можна вважати офіційним документом.
		Видача ж неправдивих документів  це надання або випуск службовою особою документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності і які були складені цією ж або іншою службовою особою.
		За встановлених судом обставин кримінального провадження ОСОБА_9 і ОСОБА_8 умисно, за попередньою змовою склали табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_10  в цих офіційних документах  ОСОБА_8 зазначила завідомо неправдиві відомості про відпрацювання засудженим громадських робіт, підписала їх в графі «відповідальна особа», проставила відтиск штампу Дільниці, передала на підпис ОСОБА_9 , котрий своїм підписом також засвідчив відпрацювання засудженим громадських робіт, тобто достовірність відомостей, відображених у табелі, після чого видала табелі обліку виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_10 для надання їх до КВІ.
		Враховуючи ж, що сам бланк, як уніфікована форма офіційного документа, містить лише постійну інформацію, яка не змінюється при заповненні, то діїОСОБА_9 і ОСОБА_8 , які полягали у заповненні табелів завідомо неправдивими відомостями у місцях, відведених у відповідних бланках для змінної інформації, вказує на те, ними вчинено саме складання завідомо неправдивих офіційних документів.
		У зв`язку з цим слід визнати безпідставними доводи захисників про відсутність у діях засуджених ОСОБА_9 і ОСОБА_8 складання завідомо неправдивих офіційних документів з огляду на те, що остання заповнювала бланки табелів, тобто могла, як вважають захисники, лише внести до дійсного офіційного документа, що зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності.
		Крім того, колегія суддів не може погодитися з доводами захисників про відсутність у діях ОСОБА_8 ознак такої форми об`єктивної сторони злочину, яквидача завідомо неправдивих офіційних документів, оскільки ОСОБА_8 , будучи службовою особою, на яку було покладено відповідальність за організацію та виконання громадських робіт, склала та видала від імені житлового фонду № 2 КП«Новозаводське» Чернігівської міської ради завідомо неправдиві офіційні документи для подальшого надання їх до КВІ.
		Отже, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд правильно встановив обставини кримінального провадження та відповідно до вимог ст. 374 КПК навів у вироку докази, на яких ґрунтується висновок про доведеність винуватості  ОСОБА_9 і ОСОБА_8 у вчиненні службового підроблення.
		Вирок суду відповідає вимогам ст. 370 КПК та є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Дії  ОСОБА_9 і ОСОБА_8 правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 366 КК.
		Доводиж касаційних скарг захисників про порушення судом апеляційної інстанції вимог КПК під час апеляційного перегляду вироку місцевого суду є безпідставними.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після скасування судового рішення судом касаційної інстанції апеляційний суд здійснив новий апеляційний розгляд з дотриманням вимог, передбачених статями 370, 404, 405КПК.
		При цьому, враховуючи вказівки касаційного суду, викладені у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 травня 2020 року, апеляційний суд дослідив надані прокурором та відкриті стороні захисту 17 вересня 2020 року в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, під час розгляду провадження в апеляційній інстанції клопотання слідчого та ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів з можливістю їх вилучення в Чернігівському міському відділі кримінально-виконавчої інспекції Управління ДПтС України в Чернігівській області та Комунальному підприємстві «Новозаводське».
		Цим процесуальним документам судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку, відповідно до якої обґрунтовано визнані безпідставними доводи апеляційних скарг захисників про недопустимість як доказів документів, вилучених у вищезазначених установі та підприємстві, на які послався у вироку суд першої інстанції.
		Також апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 419 КПК належно перевірив й інші доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених, зокрема, про те, що табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт не є офіційними документами, оскільки складені та підписані не уповноваженими службовими особами, та про вчинення працівниками правоохоронних органів провокаційних дій за допомогою ОСОБА_10 , надав на них вичерпні відповіді,навів мотиви, з яких виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими керувався. З наведеними в ухвалі апеляційного суду підставами, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими, погоджується й колегія суддів касаційного суду.
		Що стосується доводів касаційних скарг захисників про порушення апеляційним судом вимог ст. 404 КПК у зв`язку з недослідженням доказів, яким, на їх думку, слід було надати іншу оцінку, ніж надав суд першої інстанції, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Положеннями ч. 3 ст. 404 КПК встановлено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		Разом з тим, апеляційний суд розглянув у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 про повторне дослідження доказів та, дійшовши висновку про те, що судом першої інстанції повністю досліджені всі обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, обґрунтовано відмовив у його задоволенні у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК.
		Крім того, колегія суддів не вбачає порушень апеляційним судом вимог ч. 6 ст. 364 КПК та обмеження виступу в судових дебатах, про що вказує в касаційній скарзі захисник  ОСОБА_6 . 
		Відповідно до ч. 6 ст. 364 КПК суд не має право обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.
		Як убачається із звукозапису судового засідання апеляційного суду від 2 лютого 2021року, в судових дебатах було надано слово обвинуваченим та захисникам, причому тривалість їх виступу не обмежувалась. Також суд долучив до матеріалів кримінального провадження їх письмові промови.
		А тому вважати, що судом апеляційної інстанції було порушено право обвинувачених та захисників на виступ у судових дебатах, підстав немає.
		Необґрунтованими слід визнати й доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про порушення апеляційним судом положень ч. 3 ст. 35 КПК.
		Відповідно до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів 23 листопада 2020 року склад колегії змінено та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) ОСОБА_13 , судді ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (т. 6 а.п.158).
		Заміна судді ОСОБА_16 на суддю ОСОБА_15 , як зазначено у листі заступника голови Київського апеляційного суду ОСОБА_17 (вх.№20785/0/170-21 
		від 13 вересня 2021 року), відбулася відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 2.2 розділу III Засадвикористання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного судуна підставі розпорядження керівника апарату та на виконання службової записки головуючої-судді ОСОБА_13 .
		Що ж стосується доводів захисників, котрі, посилаючись на відсутність у матеріалах кримінального провадження даних про повноваження слідчих та створення групи прокурорів, вважають, що є підстави для визнання недопустимими усіх доказів, зібраних до 21 вересня 2015року (до об`єднання кримінальних проваджень), то вони, на думку колегії суддів касаційної інстанції, є неспроможними з огляду на таке.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 291 КПК до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання інших документів до початку судового розгляду забороняється.
		Після завершення досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , захисникам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувачені та захисники отримали, що засвідчено їх підписами у відповідних розписках (т. 1 а.п. 12, 1619).
		При цьому у реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено, що в ході досудового розслідування були прийняті, зокрема, такі процесуальні рішення: постанови від 16 червня 2015 року та 30 липня 2015 року про доручення проведення досудового розслідування групі слідчих; постанова від 18 червня 2015року про зміну групи прокурорів, постанови від 30 липня 2015 року та 21вересня 2015 року про об`єднання кримінальних проваджень (т. 1 а.п. 12).
		Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази.
		Разом із тим, стороною захисту ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій не ставилось питання про неналежність суб`єкта досудового розслідування з огляду на відсутність у матеріалах кримінального провадження постанов про визначення групи слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні №12015270010005543 за ч. 1 ст. 366 КК (до його об`єднання із кримінальним провадженням №12015270010003174 за ч. 1 ст. 368 КК).
		Таким чином, стороною захисту не використано своє право на оспорювання наявності відповідних повноважень органу досудового розслідування та допустимості здобутих ним доказів в межах належних процедур (судового розгляду та апеляційного перегляду).
		З урахуванням вказаних обставин, а також того, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, поміж іншого, зазначаються й указані захисниками документи, які підтверджують у даному провадженні повноваження слідчих та прокурорів, у суду касаційної інстанції не виникають сумніви у наявності таких повноважень з огляду лише на формальне посилання захисників під час касаційного розгляду про відсутність відповідних постанов у матеріалах кримінального провадження, які подані до суду.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
		А тому касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 необхідно залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441442 КПК України, Суд
		у х в а л и в:
		Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 червня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 2 лютого 2021 року щодоОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах засуджених  ОСОБА_8 і ОСОБА_9  без задоволення. 
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...