Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3795/21 : не визначено.
Надіслано судом: 22.09.2021. Зареєстровано: 22.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2021.

Результат оскарження 15.11.2021 Східний апеляційний господарський суд: скасовано іншу ухвалу місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		УХВАЛА 
		про вжиття заходів забезпечення позову 
		 
		 
		21 вересня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3795/21 
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Жигалкіна І.П. 
		без участі представників сторін 
		 
		розглянувши заяву (вх. № 3795/21 від 20.09.2021 р.) про вжиття заходів забезпечення позову по справі 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управлінням активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Сьомий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управлінням активами "Сварог Ессет Менеджмент", м. Київ до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків про визнання недійсним рішення 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управлінням активами «Сварог Ессет Менеджмент», що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Сьомий" Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управлінням активами «Сварог Ессет Менеджмент» (надалі - Заявник) з заявою (вх. № 3795/21 від 20.09.2021), де просить суд забезпечити позов шляхом: 
		1) Заборони загальним зборам Акціонерного товариства «Турбоатом» (Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини») (Відповідач) (Україна, 61037, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269) приймати рішення з наступних питань порядку денного:
		- затвердження передавального акта;
		- затвердження пояснень до умов договору про приєднання акціонерного товариства "Завод «Електроважмаш» до товариства;
		- затвердження договору про приєднання акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Товариства;
		- затвердження умов конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про випуск акцій з метою конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про визначення уповноваженого органу товариства, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій та звіту про результати розміщення (обміну) акцій.
		2) Заборони Акціонерному товариству "Турбоатом" (Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини") (Україна, 61037, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269) та Фонду державного майна України (Україна, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/9, код ЄДРПОУ 00032945), в т.ч. членам лічильної комісії, здійснювати підрахунок голосів з наступних питань порядку денного загальних зборів Акціонерного товариства "Турбоатом" (Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини") та складати протоколи про підсумки голосування з наступних питань порядку денного зборів:
		- затвердження передавального акта;
		- затвердження пояснень до умов договору про приєднання акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до товариства;
		- затвердження договору про приєднання акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до товариства;
		- затвердження умов конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про випуск акцій з метою конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про визначення уповноваженого органу товариства, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій та звіту про результати розміщення (обміну) акцій.
		Подана заява мотивована тим, що на думку заявника, недобросовісні дії Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" порушують права Заявника, де Відповідач порушив пункти 1.1 та 1.11 розділу 2 Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.04.2013 № 520 (надалі  Порядок), оскільки визначення ринкової вартості акцій здійснено з неналежним виконанням норм законодавства, тим самим не було повідомлено Позивача про право вимоги обов`язкового викупу акцій, не пізніше 10 робочих днів після дати проведення загальних зборів акціонерів. Відповідно, Відповідачем не здійснено й обов`язкового викупу акцій у Позивача в порядку та у строк, що передбачені законодавством (пункт 1.12. розділу 2 Порядку). 
		При цьому, 28.08.2021 вже опубліковано повідомлення про проведення 28 вересня 2021 року наступних позачергових загальних зборів АТ Турбоатом (АТ Укренергомашини) з таким порядком денним:
		1. Затвердження передавального акта.
		2. Затвердження пояснень до умов договору про приєднання акціонерного товариства Завод Електроважмаш до Товариства.
		3. Затвердження договору про приєднання акціонерного товариства Завод Електроважмаш до Товариства.
		4. Затвердження умов конвертації акцій акціонерного товариства Завод Електроважмаш в акції Товариства.
		5. Прийняття рішення про випуск акцій з метою конвертації акцій акціонерного товариства Завод Електроважмаш в акції Товариства.
		6. Прийняття рішення про визначення уповноваженого органу Товариства, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій та звіту про результати розміщення (обміну) акцій.
		Заявник, посилаючись на вимоги ст.ст. 83, 84 Закону України Про акціонерні товариства та пункту 1 розділу 2 Порядку щодо процедури (порядку, послідовності) реалізації заходів приєднання одного акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства, зазначає, що призначені на 28.09.2021р. позачергові загальні збори АТ Турбоатом (АТ Укренергомашини), на його думку, є протиправними та не відповідають зазначеним вище вимогам Закону щодо встановлених питань.
		Так, Заявник у своїй заяві зазначає наступне, що зокрема, і ст.ст. 83, 84 Закону України Про акціонерні товариства, і пункт 1 розділу 2 Порядку передбачають, що спочатку повинна бути завершена процедура обов`язкового викупу у акціонерів належних їм акцій в порядку, передбаченому статтями 68, 69 Закону України Про акціонерні товариства, а вже одним із наступних етапів є проведення загальних зборів товариства, до якого здійснюється приєднання, на яких приймаються рішення про затвердження передавального акта, затвердження договору про приєднання, випуск акцій з метою конвертації акцій товариств, що припиняються внаслідок приєднання, в акції товариства, до якого здійснюється приєднання, та визначення уповноваженого органу акціонерного товариства, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій та звіту про результати розміщення (обміну) акцій (якщо це не визначено статутом товариства).
		Тобто, до закінчення (завершення) процедури обов`язкового викупу у акціонерів належних їм акцій в порядку, передбаченому статтями 68, 69 Закону України Про акціонерні товариства, акціонерні товариства, які беруть участь у приєднанні, не можуть переходити до наступного етапу реалізації заходів приєднання одного акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства.
		Подібний порядок обумовлений специфікою самого процесу приєднання. Так, зокрема, при прийнятті загальними зборами товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про випуск акцій з метою конвертації акцій товариства, яке приєднується, в акції товариства, до якого здійснюється приєднання, поміж іншого, також визначається загальна номінальна вартість акцій, що випускаються. При цьому, така загальна номінальна вартість акцій, що випускається, залежить від кількості акціонерів товариств, що беруть участь у приєднанні, та кількості належних їм акцій. Іншими словами, така загальна номінальна вартість акцій, що випускається, залежить від умов конвертації акцій, тобто від того чи всі акціонери товариств, що беруть участь у приєднанні, погодилися на таке приєднання і беруть участь у відповідній конвертації, чи певні акціонери скористалися своїм правом вимоги обов`язкового викупу належних їм акцій і не приймаються участі у конвертації (як наслідок, належні їм акції не підлягають конвертації). Тобто, у разі якщо певні акціонери скористалися своїм правом вимоги обов`язкового викупу належних їм акцій, то загальна номінальна вартість акцій, що випускаються, зменшується на кількість акцій, на які мали право такі акціонери в рамках відповідних умов конвертації.
		Всупереч вищезазначеним вимогам ст.ст. 83, 84 Закону України Про акціонерні товариства та пункту 1 розділу 2 Порядку, Відповідач, незважаючи на невиконання своїх зобов`язань з обов`язкового викупу акцій у Заявника (Позивача), має намір продовжувати процедуру приєднання (що підтверджується відповідним повідомленням про дистанційне проведення 28.09.2021 позачергових загальних зборів АТ Турбоатом). 
		Заявник вважає, що у разі прийняття 28.09.2021р. загальними зборами Відповідача запланованих рішень щодо продовження процедури приєднання, Відповідач отримає необхідні рішення, які дозволять йому завершити процедуру приєднання, що, у свою чергу, унеможливить виконання рішення суду щодо викупу Відповідачем за справедливою ціною акцій, належних ПЗНВІФ Сьомий ТОВ КУА СВАРОГ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ, та унеможливить поновлення порушеного права Позивача, оскільки згідно законодавства такий викуп є обов`язковим саме в рамках процедури приєднання і здійснення такого викупу гарантується тим, що перехід до наступної стадії процедури приєднання можливе лише за умови фактичного викупу у акціонерів належних їм акцій в порядку, передбаченому статтями 68, 69 Закону України Про акціонерні товариства.
		Продовження процедури приєднання без виконання Відповідачем обов`язку здійснити обов`язковий викуп акцій у Позивача призведе до ще більшого порушення прав Позивача, оскільки продовження процедури приєднання, зокрема конвертація акцій товариства, що приєднується, очевидно зменшить належний Позивачу відсоток акцій у статутному капіталі Відповідача та, відповідно, кількість належних Позивачу голосів від загальної кількості голосів у загальних зборах Відповідача, що, у свою чергу, призведе до наслідків, яких намагався уникнути Позивач коли 27.08.2021р. на позачергових загальних зборах Відповідача голосував проти прийняття зборами рішення про приєднання акціонерного товариства Завод Електроважмаш (код за ЄДРПОУ 00213121) до акціонерного товариства Турбоатом (код за ЄДРПОУ 05762269).
		З матеріалів вже поданої позовної заяви вбачається, що на підставі Рішення позачергових загальних зборів Акціонерного товариства Турбоатом, які відбулися 27.08.2021, (протокол № 28/2021, пункт 2 порядку денного) змінено найменування товариства з акціонерного товариства Турбоатом на акціонерне товариство Українські енергетичні машини.
		Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд Сьомий створений Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Сварог Ессет Менеджмент.
		До складу активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду Сьомий Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Сварог Ессет Менеджмент (код за ЄДРІСІ 233821) входять 64.817.590 (шістдесят чотири мільйони вісімсот сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) шт. простих іменних акцій Акціонерного товариства Турбоатом (Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ), що складає 15,341567% від загальної кількості акцій АТ Турбоатом (АТ УКРЕНЕРГОМАШИНИ).
		Позивач (Заявник) посилається на статтю 36 Закону та зазначає, що відповідно до даної норми Відповідач повинен був ознайомити Позивача з проектом договору до дня проведення загальних зборів, які відбулися 27.08.2021.
		Проте, Позивач вказує, що Відповідачем не було дотримано визначеного статтею 36 Закону обов`язку з надання першому можливості ознайомлення з проектом договору про викуп акцій. А отже на думку Заявника (Позивача), дана обставина призвела до порушення його прав на отримання передбаченої вищевказаним Законом інформації саме до моменту його голосування на загальних зборах. Інформація про загальну вартість акцій, викладена в проекті договору про їх викуп, потрібна акціонеру саме на зборах для того щоб приймати виважені рішення щодо результатів власного голосування по тих питаннях порядку денного, які визначені статтею 68 вказаного Закону.
		Ринкова вартість акцій АТ Турбоатом й ціна викупу акцій у Позивача була затверджена безпосередньо на зазначених загальних зборах, а не до їх проведення, де такі загальні збори Відповідача проводилися дистанційно. 
		Відповідний протокол № 28/2021 був складений лише 02.09.2021р., що надало можливість Позивачу ознайомитися із прийнятими відповідними зборами рішеннями лише після такої дати, тобто після 02.09.2021р., а отже Позивачем отримано можливість дізнатися про затверджену ринкову вартість акцій Відповідача також після 02.09.2021р.
		Вирішуючи вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, на підставі висновків, зроблених в результаті дослідження наявних у справі доказів та доказів поданих позивачем разом із позовною заявою та заявою про забезпечення позову, враховуючи підтверджені ними обставини справи, аналізу доводів заяви, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з такого.
		Відповідно до ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. 
		З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд в силу приписів ст.ст. 136, 140 ГПК України не розглядає і не вирішує питань щодо обґрунтованості майбутніх позовних вимог. 
		Питання обґрунтованості позовних вимог буде предметом окремого дослідження судом після подачі заявником відповідного позову на стадії розгляду спору по суті.
		Згідно із ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
		При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Отже розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Відтак, для обґрунтування заявником необхідності застосування заходів забезпечення позову є достатнім надання доказів, які вказують на те, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були, тобто надають достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення та уникнення негативних наслідків в результаті невжиття таких заходів.
		Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
		У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. 
		Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.
		Згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
		Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
		Так, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін [рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19 березня 1997 року. п. 40. Reports of Judgments and Decisions 1997-11]. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок [рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V.
		Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
		У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 Конвенції як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
		Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
		Суд нагадує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
		Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. 
		Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
		При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
		Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
		Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
		При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову (Постанова ВС від 31.10.2019 по справі № 754/10714/18 (провадження № 61-1670св19), Постанова від 16.11.2020 по справі № 465/581/20 (провадження № 61-14189св20).
		Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.
		Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду:
		Суд суб`єктивно оцінює підстави для вжиття заходів забезпечення позову в межах суб`єктивного права наданого йому законодавцем в межа ст.ст. 136-137 ГПК України задля найбільш ефективної реалізації обраного позивачем способу захисту його порушеного права цивільного в межах заявленого позову та виходить з наступного.
		Корпоративні права акціонерів обумовлені певною кількістю (відсотком) акцій. Це означає, що їх здійснення залежить від кількості (відсотка) акцій, що перебувають у власності акціонера. Іншими словами, акціонери здійснюють свої права у співвідношенні із кількістю (відсотком) акцій. 
		Співвідношення із кількістю (відсотком) акцій спричиняють існування двох засад здійснення корпоративних прав акціонерів: 1) засада «пропорційності до кількості акцій» у здійсненні корпоративних прав (засада «пропорційності»); 2) засада «співмірності із певним відсотком акцій» у здійсненні корпоративних прав (засада «співмірності»). 
		Зміст засади «пропорційності» полягає у тому, що здійснення корпоративних прав залежить від кількості акцій, яка належить саме цьому (конкретному) акціонеру. 
		ВП ВС (постанова від 24.11.2020 р. у справі № 908/137/18) визначено критерії для правильного вирішення спорів про обов`язковий викуп акцій , а саме: 1) чи проводилась ця процедура відповідно до норм закону; 2) чи здійснювалась вона з легітимною метою; 3) чи є запропонована акціонерам вартість викупу акцій справедливою.
		При розгляді справи № 908/3492/19 Верховний Суд звернув увагу, що затвердження оцінки акцій не може бути лише формальним процесом у процедурі викупу, бо фактично від визначення справедливої ціни акцій залежить правомірність процедури. При проведенні цієї процедури ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути і вище ринкової.
		У справі № 910/12591/18 якою були задоволені вимоги про стягнення доплати за акції, примусово викуплені по несправедливій ціні Верховний Суд встановив такий склад цивільного правопорушення, який надає право на отримання доплати за акції:
		 завдання збитків позивачеві спільними діями наглядової ради акціонерного товариства та заявниками вимоги;
		 наявна протиправна поведінка товариства в особі його органу (наглядової ради), яка полягає у діях із затвердження заниженої ринкової вартості акцій, що є вочевидь несправедливою, а також протиправна поведінка заявника вимоги щодо невиконання вимог ст. 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема визначення правильної ціни придбання акцій;
		 наявність між цими діями та збитками причинно-наслідкового зв`язку  у позивача викуплені акції за несправедливою, вочевидь заниженою ціною (він не отримав справедливу компенсацію за майно, яке було відчужено без його волі, відповідно до вимог закону);
		 недоведення відповідачем відсутності своєї вини у спричиненні збитків.
		У справі№910/5065/18залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів КГС зазначила таке. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача, у тому числі для запобігання потенційним труднощам у виконанні такого рішення.
		Суд вважає за можливе означені тези застосувати і до даного конкретного спору та заяви.
		Предметом позовних вимог у даній справі є: визнання недійсним оформленого протоколом №28/2021 рішення позачергових загальних зборів Акціонерного товариства Турбоатом, що відбулися 27.08.2021, з першого питання порядку денного в частині затвердження ринкової вартості акцій АТ Турбоатом, визначеної суб`єктом оціночної діяльності, обраним 20 серпня 2021 року позачерговими загальними зборами АТ Турбоатом для надання послуг з оцінки майна АТ Турбоатом для визначення ринкової вартості акцій АТ Турбоатом, станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення цих позачергових загальних зборів АТ Турбоатом, - 1,95 гривень за акцію; визнання укладеним договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій АТ Турбоатом викладеного у позові. 
		Як зазначає Заявник (Позивач) в поданих доказах та своїх вимогах, рішенням позачергових загальних зборів АТ Турбоатом, які відбулися 27.08.2021, (протокол №28/2021), було затверджено ринкову вартість акцій АТ Турбоатом, визначену суб`єктом оціночної діяльності, обраним 20 серпня 2021 року позачерговими загальними зборами АТ Турбоатом для надання послуг з оцінки майна АТ Турбоатом для визначення ринкової вартості акцій АТ Турбоатом, станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення цих позачергових загальних зборів АТ Турбоатом, - 1,95 гривень за акцію.
		Проте, згідно з повідомленням про дистанційне проведення 27.08.2021 позачергових загальних зборів АТ Турбоатом, яке було опубліковано 26.07.2021, тобто задовго до обрання суб`єкта оціночної діяльності та проведення ним оцінки, проект рішення вже передбачав затвердження ринкової вартості акцій АТ Турбоатом у розмірі 1,95 гривень за акцію.
		Саме такий розмір був пізніше визначений за результатами оцінки, проведеної ТОВ КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ, та затверджений позачерговими загальними зборами акціонерів АТ Турбоатом.
		На думку Заявника (Позивача) таке свідчить про недотримання процедури визначення ринкової вартості акцій АТ Турбоатом, встановленої статтею 8 Закону, і взагалі ставить під сумнів факт проведення експертної оцінки та її результати, які були відомі Відповідачу та опубліковані ще до визначення суб`єкта оціночної діяльності та проведення оцінки.
		Зокрема суд зазначає, що не заборона вчиняти певні дії, щодо обраного Заявником способу захисту свого права, до моменту встановлення судом всіх обставин може призвести не тільки до порушення прав Заявника та й не можливого виконання рішення суду або значно ускладнити його виконання, у разі задоволення позову. 
		Відповідно до ст. 167 ГПК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
		Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
		Справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст. 3 та інших статтях ЦК, яким мають відповідати дії будь-якого суб`єкта.
		Наглядова рада як орган, створений для захисту інтересів акціонерів, має забезпечувати рівний захист всім акціонерам товариства і рівне ставлення до них, незважаючи на розмір пакету акцій, який їм належить.
		Порядок визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, зокрема цінних паперів (акцій), встановлений у ст. 8 Закону "Про акціонерні товариства", з урахуванням особливостей, встановлених ст. 65-2 цього Закону.
		Згідно зі ст. 8 Закону ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
		Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).
		Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається суб`єктом оціночної діяльності: 
		1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; 
		2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів. У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому НКЦПФР;
		3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, або у разі якщо законом передбачена можливість незастосування п. 2 цієї статті, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
		Дана позиція викладена у Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 лютого 2021 року по справі № 905/1926/18.
		Крім того, суд враховує, що зазначений вид та спосіб забезпечення позову не є суттєвими обмеженнями суб`єктивних прав юридичної особи - Акціонерного товариства "Турбоатом" (Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини") та інших учасників судового процесу, оскільки не має наслідком повного припинення їх господарської діяльності, жодним чином не заважає веденню ними власної звичайної господарської діяльності, не призводить до погіршення стану належного Акціонерному товариству "Турбоатом" (Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини") майна чи зниження його вартості, а також не позбавляє можливості виконання своїх функцій. 
		Судом також враховано, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову не суперечить приписам частини 5, 10 ст. 137 ГПК України, згідно із якими не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.
		В підсумку з урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а отже про наявність та достатність передбачених законом (ст. 136, 140 ГПК України) правових підстав для застосування у даній справі заходів забезпечення позову саме у вигляді - Заборони загальним зборам Акціонерного товариства "Турбоатом" (Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини") (Відповідач) (Україна, 61037, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269) приймати рішення з наступних питань порядку денного:
		- затвердження передавального акта;
		- затвердження пояснень до умов договору про приєднання акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до товариства;
		- затвердження договору про приєднання акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Товариства;
		- затвердження умов конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про випуск акцій з метою конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про визначення уповноваженого органу товариства, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій та звіту про результати розміщення (обміну) акцій.
		Застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.
		Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хорнсбі проти Греції» зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін. Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
		Дослідивши всі додані до заяви про забезпечення позову докази, обґрунтовано допускаючи про імовірне порушення прав заявника, встановивши обґрунтовані сумніви у поведінці відповідача за виконанням ст.ст. 68-69 Закону України «Про акціонерні товариства» акцій відповідачам, а також, врахувавши принцип "обов`язкового викупу акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів", який закріплений як уімперативній нормі ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" та, що такий захід забезпечення позову не порушує права та охоронювані інтереси інших осіб і з метою реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, суд приходить до висновку про те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є законною, обґрунтованою і тому підлягає частковому задоволенню.
		Щодо вимоги заявника відносно заборони Акціонерному товариству "Турбоатом" (Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини") (Україна, 61037, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269) та Фонду державного майна України (Україна, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/9, код ЄДРПОУ 00032945), в т.ч. членам лічильної комісії, здійснювати підрахунок голосів з наступних питань порядку денного загальних зборів Акціонерного товариства "Турбоатом" (Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини") та складати протоколи про підсумки голосування з наступних питань порядку денного зборів:
		- затвердження передавального акта;
		- затвердження пояснень до умов договору про приєднання акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до товариства;
		- затвердження договору про приєднання акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до товариства;
		- затвердження умов конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про випуск акцій з метою конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про визначення уповноваженого органу товариства, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій та звіту про результати розміщення (обміну) акцій, то суд зазначає про таке.
		З точки зору суду, перша та друга вимоги викладені у заяві про забезпечення позову є взаємовиключними по відношенню першої до другої відповідно. При задоволенні першої  виключається можливість вчинення дій зазначених у другій частині забезпечення.
		Суд вважає щозаходи щодо забезпечення позову є адекватними, мають конкретний характер. Заборони стосуються тільки чітко визначеної особи відповідача, а заходи спрямовані на настання чітко визначених наслідків, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову та снує конкретний зв`язок між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог. 
		Суд вважає, що ним не порушено принципу рівності, змагальності та диспозитивності (п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України), адже у відповідача існує право на реалізацію права передбаченого ст. 145 ГПК України.
		Викладене вище підтверджується і позиціями ВС викладених у Постанові КГС ВС від 23.03.2020 у справі N 910/7338/19, Постанові КГС ВС від 24.06.2020 у справі N 902/1051/19, Постанові КГС ВС від 11.08.2020 у справі N 911/3136/19, Постанові КГС ВС від 26.08.2020 у справі N 907/73/19 Постанові КГС ВС від 19.10.2020 у справі N 915/373/20, Постанові КГС ВС від 22.02.2018 по справі N 910/15811/17.
		Судом на виконання усталених приписів Верховного суду встановлено, що з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог:
		1. Між сторонами дійсно виник спір; 2. Існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; 3. Вкрай велика вартість акцій відносно яких виник спір (від 126.394.300,50грн. до 1.361.169.390 грн.). 4. З`ясовано дані про особу відповідача; 5. З`ясовано відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник майбутнім позовним вимогам; 6. Вживані заходи не будуть перешкоджати господарській діяльності юридичної особи; 7. Суд бере до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів; 8. Суд при розгляді зазначеного питання про забезпечення не перевіряє обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову; 9. Суд вважає, що забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. 10. Застосовані заходи забезпечення повинні є співмірними із майбутніми позовними вимогами; 11. Суд вважає, що задоволення заяви не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. 12. Застосовані заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд вважає, що прийняте судове рішення відповідає критерію обґрунтованості.
		Відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року), більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
		Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Роуз Торія проти Іспанії», параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», параграф 32).
		У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). 
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наразі вжиття вказаних у заяві (вх. № 3795/21 від 20.09.2021) заходів забезпечення відповідає вимогам щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
		Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення, суд враховує положення ст. 141 ГПК України, згідно яких суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
		Суд, врахувавши викладені вище обставини та характер правовідносин, що склалися між сторонами, приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що забезпеченням даного позову відповідачеві можуть бути спричинені збитки внаслідок наявності обов`язку передбаченого ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" саме відносно відповідача. 
		З урахуванням усіх наявних у справі станом на цей час доказів, суд не вбачає достатніх правових підстав для вжиття зустрічного забезпечення. Разом з тим це не виключає можливість застосування таких заходів у майбутньому за заявою заінтересованих осіб.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		1. Заяву (вх. № 3795/21 від 20.09.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сварог Ессет Менеджмент», що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Сьомий» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сварог Ессет Менеджмент» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково. 
		 
		2. Заборони загальним зборам Акціонерного товариства "Турбоатом" (Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини") (Відповідач) (Україна, 61037, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269) приймати рішення з наступних питань порядку денного:
		- затвердження передавального акта;
		- затвердження пояснень до умов договору про приєднання акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до товариства;
		- затвердження договору про приєднання акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Товариства;
		- затвердження умов конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про випуск акцій з метою конвертації акцій акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції товариства;
		- прийняття рішення про визначення уповноваженого органу товариства, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій та звіту про результати розміщення (обміну) акцій.
		 
		3. Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
		 
		4. Стягувачем є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сварог Ессет Менеджмент» (01901, місто Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Д, Ідентифікаційний код: 33499232), що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Сьомий» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сварог Ессет Менеджмент» (код за ЄДРІСІ 233821).
		 
		5. Боржником є - Акціонерне товариство «Турбоатом» (Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини») (Україна, 61037, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269)
		 
		6. Ухвала набирає законної сили "22" вересня 2021 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвала може бути пред`явлена в порядку, передбаченому Закон України "Про виконавче провадження", в строк до "23" вересня 2024 року включно.
		 
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили. 
		Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. 
		 
		СуддяІ.П. Жигалкін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...