Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2241/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2021. Зареєстровано: 23.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2021.
Дата набрання законної сили: 22.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/4287/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 вересня 2021 року 
		м. Київ
		справа №806/2241/18
		адміністративне провадження № К/9901/4287/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача  Шарапи В.М.,
		суддів  Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у складі колегії суддів: Боровицького О.А. (головуючий), суддів: Курка О.П., Совгири Д.І. у справі за його позовом до Міністерства оборони України (далі  МО України), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		1. У травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
		1.1  визнати протиправним та скасувати пункт 18 рішення МО України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням позивачу інвалідності другої групи, з 13 червня 2017 року внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 23 лютого 2017 року №21, 
		1.2  зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням йому інвалідності другої групи з 13 червня 2017 року внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, станом на 1 січня 2017 року відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (далі  Закон №2011-XII) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі  Порядок №975).
		2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 2 липня 2018 року позов задовольнив.
		Визнав протиправним та скасував пункт 18 рішення МО України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 23 лютого 2018 року №21.
		Зобов`язав МО України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням йому інвалідності другої групи з 13 червня 2017 року внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 1 січня 2017 року відповідно до Закону №2011-XII та Порядку №975.
		3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 січня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.
		3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в порушення вимог пункту 11 Порядку №975, позивач не подав копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, у зв`язку із чим відповідач мав законні підстави для прийняття рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
		З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач подав усі документи необхідні для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а відтак позиція суду першої інстанції стосовно необхідності зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення такої допомоги ґрунтується на неповному дослідженні обставин справи.
		4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
		4.1 У період з 5 серпня 1981 року по 1 травня 1989 року позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.
		4.2 Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №1536 від 9 вересня 2011 року встановлено, що поранення (контузія) і захворювання ОСОБА_1 , пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		4.3 Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААБ №239150 від 28 лютого 2012 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 24 лютого 2012 року до 28 лютого 2017 року, причиною інвалідності зазначено захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.
		4.4 Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №782720 від 27 червня 2017 року позивачу встановлено другу групу інвалідності з 13 червня 2017 року довічно, причиною інвалідності зазначено захворювання пов`язане із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		4.5 Позивач звернувся до Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням 13 червня 2017 року другої групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		4.6 Згідно з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного в протоколі №21 від 23 лютого 2018 року, яке надіслано позивачу Житомирським обласним військовим комісаріатом відповідно до супровідного листа №СЗ/1371 від 2 березня 2018 року, відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги через відсутність правових підстав для виплати, оскільки згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII та пунктом 8 Порядку №975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється, а позивачу групу інвалідності змінено понад дворічний термін.
		4.7 Крім того, зазначено, що при подачі заяви для отримання одноразової грошової допомоги позивач не надав документів, що свідчать про причини та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
		4.8 Уважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		5.1 На обґрунтування касаційної скарги, зокрема, зазначив, що саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язаний був довести протилежне, а саме те, що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		6. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. 
		7. Ключовим правовим питанням у справі є питання про те, чи має право позивач на отримання одноразової грошової допомоги на підставі поданих ним документів.
		8. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон №2232-ХІІ).
		9. Разом із цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом №2011-XII, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		10. Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-ХІІ.
		11. За приписами статті 16-2 Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю ІI групи інвалідності призначається і виплачується в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
		12. Пунктом 4 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. 
		13. Водночас, відповідно до статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
		а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення
		б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння
		в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом)
		г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги
		14. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України
		15. На виконання вимог цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року №975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердив Порядок №975.
		16. Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
		17. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
		18. Подання зазначених у пункті 11 Порядку №975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону №2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
		19. При цьому, Порядок №975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
		20. Водночас, подання до МО України відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку №975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
		21. Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №822/220/18), документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. 
		22. У зазначеній справі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
		23. Відтак, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 9 вересня 2011 року №1536, вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення рубців на тілі та контузії пораненням, яке могло мати місце у 1988 році.
		24. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не додав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а протокол ВЛК від 9 вересня 2011 року №1536, не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.
		25. Таким чином, на підставі лише тих документів, які було надано позивачем, без документа, який свідчить про причини та обставини поранення, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, оскільки ним подано не всі передбачені Порядком №975 документи для отримання такої допомоги.
		26. За таких обставин Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
		27. Наведені доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.
		28. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судам апеляційної інстанції оскаржуваного рішення і погоджується з його висновком у справі, якими доводи скаржника відхилено.
		29. Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 15 січня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується. 
		 
		 
		Суддя-доповідачВ.М. Шарапа
		Судді:А.А. ЄзеровС.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...