Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/6571/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2021. Зареєстровано: 23.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2021.
Дата набрання законної сили: 22.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/54275/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 вересня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 296/6571/17
		адміністративне провадження № К/9901/54275/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача  Шарапи В.М.,
		суддів  Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі  МО України) на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2017 року у складі судді Драча Ю.І. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Капустинського М.М. (головуючий), суддів: Моніча Б.С., Охрімчук І.Г. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		1. У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
		1.1  визнати протиправними дії (бездіяльність) МО України щодо неприйняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 13 червня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузія) та захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, за його заявою до Житомирського об`єднаного міського військового комісаріату від 31 травня 2017 року; 
		1.2  зобов`язати МО України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІ групи інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузія) та захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме 13 червня 2016 року, відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (далі  Закон №2011-XII) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі  Порядок №975), з урахуванням того, що поранення (контузія) та захворювання не пов`язані із вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та те, що витяг з протоколу ЦВЛК №1714 від 19 квітня 2016 року та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи №888/Ж від 5 квітня 2016 року є тими документами, які свідчать про причини та обставини поранення і підтверджують право позивача на отримання грошової допомоги;
		1.3  зобов`язати МО України подати звіт про виконання постанови суду протягом п`ятнадцяти діб з дня набрання постановою суду законної сили.
		2. Корольовський районний суд м. Житомира постановою від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, позов задовольнив частково.
		Визнав протиправними дії (бездіяльність) МО України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 13 червня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузія) та захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, за його заявою до Житомирського об`єднаного міського військового комісаріату від 31 травня 2017 року.
		Зобов`язав МО України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІ групи інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузія) та захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме 13 червня 2016 року, відповідно до Закону №2011-XII та Порядку №975 та з урахуванням поданих ОСОБА_1 до заяви від 31 травня 2017 документів.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що Порядком №975 не передбачено прийняття розпорядником бюджетних коштів такого рішення як повернення документів.
		3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
		3.1 З 1 вересня 1968 року по 23 жовтня 1994 року позивач проходив військову службу у Збройних Силах, що підтверджується копією довідки Житомирського ОМВК від 18 квітня 2016 року №2398, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24 жовтня 1994 року №228.
		3.2 У період з грудня 1979 року по лютий 1980 року ОСОБА_1 проходив службу в Республіці Афганістан та приймав участь в бойових діях, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 29 березня 1996 року та копією довідки Житомирського ОМВК від 27 жовтня 2016 року №133.
		3.3 Під час проходження служби позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, обох рук (контузія головного мозку 1980 року), їх наслідки та захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1714 від 19 квітня 2016 року, а також висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 5 квітня 2016 року №888/Ж.
		3.4 20 липня 2016 року Житомирською обласною МСЕК №2 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 13 червня 2016 року, що настала внаслідок поранення (контузія) та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, а 21 липня 2016 року йому встановлено статус інваліда війни ІІ групи.
		3.5 31 травня 2017 року позивач звернувся до МО України через Житомирський об`єднаний міський військовий комісаріат та ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та надав усі необхідні документи.
		3.6 Однак, листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/6/254 від 18 липня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено, що у поданих документах відсутня копія документа, що свідчить про причини та обставини поранення. 
		3.7 17 серпня 2017 року Житомирським ОМВК позивача повідомлено про повернення його документів щодо виплати належної одноразової грошової допомоги Департаментом МО України.
		3.8 Уважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення судів та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		4.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що позивач не подав документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги.
		5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав. 
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		6. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. 
		7. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначений Порядком №975.
		8. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів) (пунтк12 Порядку №975).
		9. Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
		10. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (пункт 13 Порядку №975).
		11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача Департамент фінансів МО України листом від 18 липня 2017 року №248/3/6/254 повідомив, що у поданих документах відсутня копія документа, що свідчить про причини та обставини поранення. 
		17 серпня 2017 року Житомирський ОМВК повідомив позивача про повернення його документів щодо виплати належної одноразової грошової допомоги Департаментом МО України для доопрацювання.
		12. Таким чином, МО України не ухвалило жодного рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, а фактично повернув її із зазначенням причин повернення, а відтак діяв протиправно.
		13. Твердження скаржника про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №975 не спростовують того факту, що окреслена аргументація не лягла в основу ухвалення одного із рішень за наслідками розгляду заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, а потягла реалізацію іншого рішення, не передбаченого законодавством. Зазначені аргументи за певних обставин могли б бути слушними, якщо б МО України ухвалило за формою і змістом відповідне рішення, що основується на фактичних підставах та нормативно-правовому регулюванні.
		14 У зв`язку з тим, що питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю відповідачем не вирішено, оскільки документи повернуті, рішення, передбачене Порядком №975, суб`єкт владних повноважень не приймав, то на думку колегії суддів, визначення судом конкретного рішення, яке має бути прийнято МО України, є передчасним.
		15. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року, 11 вересня, 9 жовтня 2019 року (справи №№741/982/16, 760/12922/16, 817/662/18, відповідно).
		16. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на розгляд комісії МО України заява позивача та додані до неї документи не передавались, протокольне рішення по них не приймалось, оскільки вони були повернуті на доопрацювання листом ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		17. При цьому, такий лист судами першої та апеляційної інстанцій розцінено як відмову у призначенні та виплаті позивачу відповідної грошової допомоги і, як наслідок, зобов`язано відповідача прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
		18. Суд касаційної інстанції вважає, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, яке в даному випадку відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.
		19. Верховний Суд зазначає, що дослідженню у цій справі підлягає саме законність прийнятого рішення, тобто чи прийнято таке у межах та у спосіб визначених законодавством повноважень, а не підстави за яких документи були надіслані на доопрацювання.
		20. У зв`язку з цим, колегія суддів зауважує, що визнання протиправними дій (бездіяльності) МО України щодо не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи не є належним способом захисту прав позивача у ситуації, коли питання про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу як військовослужбовцю відповідач фактично не вирішував.
		21. Крім того, суд першої інстанції, вірно зазначивши у мотивувальній частині постанови про те, що саме до компетенції МО України відноситься надання оцінки документам на предмет можливості здійснення виплати, у резолютивній частині постанови помилково зазначив про те, що при розгляді даного питання МО України має вважати, що ОСОБА_1 подано до заяви повний перелік документів передбачений законодавством, які підтверджують його право на отримання одноразової грошової допомоги.
		22. Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту позивача є визнання неправомірними дій МО України щодо повернення на доопрацювання заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби та зобов`язання Міністерства оборони України розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби та прийняти відповідне рішення згідно з Порядком №975, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року, а відтак, рішення судів попередніх інстанцій у цій частині підлягають відповідній зміні.
		23. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		24. Згідно частини четвертої статті 351 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		25. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку по суті спору, проте помилково визнали протиправними дії (бездіяльність) МО України щодо не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та передчасно дійшли висновку про те, що при розгляді даного питання МО України має вважати, що ОСОБА_1 подано до заяви повний перелік документів передбачений законодавством, які підтверджують його право на отримання одноразової грошової допомоги, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення судів попередніх інстанцій в цій частині та викласти другий та третій абзаци резолютивної частини рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2017 року в іншій редакції.
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
		Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року змінити, виклавши абзаци другий та третій резолютивної частини постанови Корольовського районного суду м. Житомира в наступній редакції:
		Визнати неправомірними дії (бездіяльність) Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
		Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби та прийняти відповідне рішення, згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
		У іншій частині постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується. 
		 
		 
		Суддя-доповідачВ.М. Шарапа
		Судді:А.А. ЄзеровС.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...