Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/26489/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2021.
Дата набрання законної сили: 10.09.2021
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		Справа № 11-cc/824/4803/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2 
		Єдиний унікальний номер: № 761/26489/21
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 вересня 2021 року  місто Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року, 
		за участю:
		представника власника майна  ОСОБА_7 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2021 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження № 22020000000000286 від 04.12.2020 року, вилучене 21.07.2021 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , повний перелік якого зазначено у резолютивній частині ухвали слідчого судді. 
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_7 подала в інтересах ОСОБА_6 апеляційну скаргу, у якій просила ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2021 року скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, вилучені 21.07.2021 року під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на 17750 рублів РФ, 20 злотих, 1025 євро, 24596 доларів США та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, наклавши арешт на увесь перелік вилученого майна, окрім вказаних грошових коштів.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник зазначає, що серед майна, на яке накладено арешт оскаржуваної ухвалою, є грошові кошти, які належать дружині підозрюваного  ОСОБА_6 та матері підозрюваного  ОСОБА_11 , а саме 12500 доларів США, як заощадження ОСОБА_12 , 7000 доларів США та 1025 євро, як особисті кошти ОСОБА_6 , а решта грошових коштів є коштами родини, отриманими внаслідок продажу земельної ділянки та заощаджень. Щодо ж до інших грошових коштів (5096 доларів США, 17750 рублів, 20 злотих), вони є спільною власністю подружжя та є накопиченнями для купівлі автомобіля.
		Апелянт зазначає, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку було частково задоволено клопотання слідчого та відмовлено у вилученні грошових коштів.
		Органом досудового розслідування порушено строки на звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки обшук було здійснено 21.07.2021 року, натомість слідчий звернувся з клопотанням лише 23.07.2021 року.
		Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_11 є третіми особами в розумінні положень ст. 64-2 КПК України, слідчий був позбавлений права на звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно третіх осіб.
		Власники вилученого майна не мають жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення, не є підозрюваними, а тому застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, суперечить принципу обґрунтованого пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, яку прагнуть досягти.
		На думку представника, органом досудового розслідування не доведено, що вилучені під час обшуку грошові кошти отримані злочинним шляхом, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.
		В судове засідання у справі прокурор не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22020000000000286 від 04.12.2020, за підозрою, окрім інших, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України.
		Також як зазначено у клопотанні, ОСОБА_10 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, а також з корисливих мотивів, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України та проведення у зв`язку з цим з боку РФ підривної діяльності проти України, з метою завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став на шлях вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки - державної зради, що виразилося у наданні іноземній державі, представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Відповідно до клопотання, 21.07.2021 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.2021, виявлено та вилучено відповідне майно, яке в подальшому визнано речовими доказами у згаданому кримінальному провадженні, а тому слідчий просить накласти арешт на таке майно з метою збереження речових доказів.
		21.07.2021 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
		1.Комуністичну символіку агітаційного характеру, а саме: у паперовому вигляді 11 шт. та тканевих стрічок у кількості 10 шт.;
		2. Георгіївську стрічку та стрічку в кольорах прапора Російської Федерації, які перев`язані між собою;
		3. Фотозображення будівлі ФСБ РФ;
		4. Купюри схожі на грошові кошти, а саме: Російської Федерації у сумі 17750 рублів; Республіки Польща у сумі 20 злотих; Європейського Союзу у сумі 1025 євро; Сполучених Штатів Америки у сумі 24596 доларів.,
		5. Георгіївські стрічки у кількості 12 шт.;
		6. Стрічку в кольорах прапора Російської Федерації у кількості 1 шт.;
		7. Розпізнавальні знаки ФСБ РФ у кількості 7 шт.;
		8.Шеврон з кольором прапора РФ та з написами «РОССИЯ ФСБ», 1 шт.;
		9. Дві наклейки із зображенням логотипу «Центра Специального назначения «Альфа» ФСБ РФ;
		10. Фотозображення з логотипом ФСБ РФ, на 3 арк.;
		11. Фотозображення ЦСН «Альфа» ФСБ РФ, на 1 арк.;
		12. Сім-картки оператора «Київстар», на якій є номер НОМЕР_1 та оператора «Водафон», на якій є номер НОМЕР_2 ;
		13. Паперовий конверт від сім-картки оператора «МТС» Російської Федерації, на якому міститься напис номера телефону НОМЕР_3 ;
		14. Сім-картку російського оператора мобільного зв`язку «Билайн», на якій є номер НОМЕР_4 , 1 шт.;
		15. Тримач для сім-картки, на якій є иомер НОМЕР_5 та містяться рукописні цифрові написи 9692153857, 1 шт.;
		16. Сім-картку російського оператора мобільного зв`язку «Мегафон», на якій є номер НОМЕР_6 , 1 шт., яка була завернута до аркушу паперу, на якому містяться рукописні написи наступного змісту: «Мегафон, Все просто, НОМЕР_7 ».
		В подальшому вищевказане майно визнано речовими доказами у згаданому кримінальному провадженні, а тому слідчий просить накласти арешт на таке майно з метою збереження речових доказів.
		23.07.2021 року старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2021 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження № 22020000000000286 від 04.12.2020 року, вилучене 21.07.2021 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , повний перелік якого зазначено у резолютивній частині ухвали. 
		Оскільки дана ухвала оскаржена представником ОСОБА_6  адвокатом ОСОБА_7 тільки в частині накладення арешту на вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти, то колегія судді переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних вимог зазначеної особи, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно колегією суддів не вирішується.
		Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вищевказане майно,яке у вказаному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
		З таким рішення слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
		У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
		Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту, зокрема, на грошові кошти, оскільки вони в даному кримінальному провадженні відповідають критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України. 
		Проте, наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям, визначенимст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положеньст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як саме клопотання не є доказом будь-яких обставин.
		Таким чином, відповідно до матеріалів провадження, прокурор, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, долучив до матеріалів провадження постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 про визнання речовими доказами від 22.07.2021 року, відповідно до якої майно, на яке просить накласти арешт прокурор, зокрема і вилучені грошові кошти, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22020000000000286 від 04.12.2020 року, шляхом винесення про це постанови, в якій зазначено підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положенняст. 98 КПК України.
		Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Метою накладення арешту у поданому клопотанні прокурор зазначив забезпечення збереження речових доказів.
		Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		Доводи представника про те, що слідчим суддею під час розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку було відмовлено у вилученні грошових коштів, не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду
		Таким чином, майно, вилучене в ході обшуку, дозвіл на вилучення якого не було прямо надано ухвалою слідчого суддя про надання дозволу на проведення обшуку набуває статусу тимчасово вилученого майна.
		Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
		Як вбачається з матеріалів провадження, а саме протоколу обшуку, останній було здійснено старшим слідчим в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_13 у період часу з 09 год. 10 хв. до 20 год. 40 хв. Таким чином, кінцевим строком на звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасове майно є 20 год. 40 хв. 23.07.2021 року, а отже строк на звернення слідчим не порушено.
		Щодо доводів представника власника майна про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_11 є третіми особами в розумінні положень ст. 64-2 КПК України, а тому слідчий був позбавлений права на звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно третіх осіб, слід зазначити наступне.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України, слідчий, прокурор у клопотанні про арешт майна має зазначити: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
		Тобто, і прокурор, і слідчий кримінально-процесуальним законом наділені повноваженнями звернення з клопотанням про накладення арешту на майно третьої особи.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
		Інші доводи представника не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження № 22020000000000286 від 04.12.2020 року, вилучене 21.07.2021 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , повний перелік якого зазначено у резолютивній частині ухвали слідчого судді,  залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 ,  залишити без задоволення. 
		Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		 __________________ ______________________ ____________________
		 ОСОБА_2   ОСОБА_4  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...