Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/654/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2021. Зареєстровано: 24.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2021.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/35797/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 120/654/19-а
		адміністративне провадження № К/9901/35797/19  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Желєзного І.В.,
		суддів: Берназюка Я.О.,  Коваленко Н.В., 
		розглянув у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів: Франовської К.С., Совгири Д.І. від 05.11.2019
		у справі № 120/654/19-а
		за позовом ОСОБА_1 
		до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,
		про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, (далі також - відповідач), в якому після зміни та відмови в частині від позовних вимог просила: 
		- визнати протиправними дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо оформленої листом від 24.10.2018 № 3650/11-32-2/03 відмови їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по липень 2018 року згідно з абзацом другим пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII в редакції Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII та довідкою Господарського суду Вінницької області №  8 від 02.08.2018;
		- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 по липень 2018 року, виходячи з п`ятнадцяти мінімальних заробітних плат, встановлених з січня по липень 2018 року у розмірі 3723,00  грн, відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІI в редакції Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VIII та довідкою Господарського суду Вінницької області № 8 від 02.08.2018 з урахуванням рішень Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27.02.2018 та №11-р/2018 від 04.12.2018; 
		- зобов`язати відповідача виплатити недоплачену різницю у щомісячному довічному грошовому утриманні за період з 01.01.2018 по липень 2018 року у розмірі 337223,03 грн з огляду на те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання з січня 2018 року має складати 70364,70 грн, а виплачувалось лише 20160,00 грн, та з у рахуванням доплати у квітні 2018 року в сумі 14 209,87 грн; 
		- зобов`язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці відшкодувати понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи.
		2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 позов задоволено: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 , оформленої листом від 24.10.2018 №3650/11-32-2/03, у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по липень 2018 року відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII в редакції Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII та довідкою Господарського суду Вінницької області №8 від 02.08.2018; зобов`язано відповідача здійснити перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 по липень 2018 року, виходячи з п`ятнадцяти мінімальних заробітних плат, встановлених з січня по липень 2018 року у розмірі 3723,00 грн,  відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VI1I в редакції Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII та довідкою Господарського суду Вінницької області № 8 від 02.08.2018 з урахуванням рішень Конституційного Суду України № 1-р/2018 від 27.02.2018 та № 11-р/2018 від 04.12.2018; зобов`язано відповідачу виплатити позивачу недоплачену різницю у щомісячному довічному грошовому утриманні за період з 01.01.2018 по липень 2018 року в розмірі 337223,03 грн; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 768,40 грн.
		3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
		4. 21.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, в якій просить її скасувати та залишено в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2019; вирішити питання судових витрат.
		5. Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
		6. 24.02.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
		7. 02.03.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є суддею у відставці та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці; з 2013 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування». 
		9. 03.10.2016 позивач звільнена з посади судді Господарського суду Вінницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку згідно з наказом «Про виключення зі штату суддів господарського суду Вінницької області ОСОБА_1 » №78-К.
		10. З 05.10.2016 ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84% на підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
		11. 02.08.2018 позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про здійснення з 01.01.2018 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України від 15.05.2018 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» та довідки Господарського суду Вінницької області №8 від 02.08.2018.
		12. Листом від 24.10.2018 позивача повідомлено про те, що їй проведено перерахунок з 01.08.2018 на підставі поданої заяви від 02.08.2018 та довідки Господарського суду Вінницької області згідно з Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який набрав чинності 22.07.2018.
		13. Під час розгляду справи, а саме 23.04.2019 відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , проведено доплату з січня 2018 року по липень 2018 року та виплачено кошти в сумі 14209,87 грн.
		14. Вважаючи дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її права, позивач звернулась до суду з цим позовом. 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		15. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувані дії відповідача є протиправними, оскільки розмір довічного грошового утримання під час здійснення перерахунку в межах позовних вимог має становити 70367,70 грн на місяць. Загальна сума щомісячного утримання за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 складає 492552,90 грн. Натомість за вказаний період позивачу виплачено лише 138612,30 грн.
		16. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
		17. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що оскільки на момент звернення позивача до суду, а саме 25.02.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по липень 2018 року відповідачем не здійснено, тому для перерахунку вказаних виплат позивачу має застосовуватись розмір посадового окладу судді місцевого суду із розрахунку п`ятнадцяти мінімальних заробітних плат.
		18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що за змістом пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017. Відтак правових підстав для зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 по липень 2018 року, виходячи з п`ятнадцяти мінімальних заробітних плат, встановлених з січня по липень 2018 року у розмірі 3723,00 грн, та зобов`язання відповідача здійснити виплату недоплаченої різниці у щомісячному довічному грошовому утриманні за період з 01.01.2018 по липень 2018 року у розмірі 337223,03 грн немає.
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА НЕЇ ТА ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ
		19. Позивач у касаційній скарзі та відповіді на відзив на касаційну скаргу не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що під час його ухвалення судом не враховано, що станом на час розгляду цієї справи у суді відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, однак без урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні №11-р/2018 від  04.12.2018. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості застосування положень Закону України №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до визначення розміру суддівської винагороди. Окрім того, суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позову у повному обсязі не врахував, що дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по липень 2018 року, яка оформлена листом від 24.10.2018 № 3650/11-32-2/03, є протиправними, незважаючи на те, що станом на час розгляду справи відповідачем було проведено відповідний перерахунок. Під час ухвалення судового рішення просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені під час ухвалення рішення у зразковій справі №200/9195/19-а.
		20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене із правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
		VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
		22. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією    та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		23. Згідно з приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		24. Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		25. Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
		26. Колегія суддів зауважує, що Конституція України у частині другій статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		27. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
		28. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.
		29. Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України  «Про судоустрій і статус суддів»  від 02.06.2016 №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
		30. Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» №2415-VIII від 15.05.2018, який набрав чинності 22.07.2018, внесені зміни до абзацу другого пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зокрема слово та цифри « 1600 грн» замінено словами та цифрами  «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».
		31. Цією нормою Закону введено застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, в тому числі і суддям, нової «розрахункової величини» - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року. Крім того встановлено початок застосування цієї нової «розрахункової величини» для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат - 01.01.2017.
		32. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 становив 1600,00 грн, що фактично відповідає розміру розрахункової величини, з якої визначалась суддівська винагорода працюючим суддям у 2017 році і відповідно нараховувалося і виплачувалося щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці.
		33. Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено в розмірі 1762,00 грн.
		34. 04.12.2018 Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») ухвалено рішення №11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №245З-IV «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»).
		35. Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».
		36. Відповідно до пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		37. Таким чином, саме з 04.12.2018 втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІII) та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом».
		38. Зважаючи на наведене, унаслідок прийняття Конституційним Судом України Рішення від 04.12.2018 № 11-р/2018 розмір суддівської винагороди для суддів, що не пройшли кваліфікаційного оцінювання, зріс із дня набрання цим Рішенням законної сили, оскільки величина посадового окладу змінилася з 10 на 15 мінімальних заробітних плат.
		39. Водночас пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №  1774-VIII законодавець передбачив, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
		40. З огляду на зазначене, з 01.01.2018 посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн, а зміна суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
		41. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 у справі   №200/13067/18-а.
		42. Особливості призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України врегульовано Порядком, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі також - Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		43. Цим Порядком передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
		44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у серпні 2018 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2018.
		45. Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
		46. У постанові від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а Верховний Суд дійшов висновку, що частина четверта статті 142 Закону України  «Про судоустрій і статус суддів»  № 1402-VIII, яка передбачає здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди діючого судді, не містить відповідні часові обмеження здійснення виплати за наслідками перерахунку, які у даному випадку фактично позбавляють особу на реалізацію права отримання належного розміру грошового утримання за один місяць та пов`язує право на перерахунок щомісячного довічного утримання саме зі зміною розміру складових суддівської винагороди. Натомість пункт 4 розділу ІІ Порядку позбавляє позивача права на отримання довічного грошового утримання судді з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до вимог статті 142 Закону № 1402-VIII за той місяць, коли було змінено розмір складових суддівської винагороди судді. Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій помилково застосували у спірних правовідносинах пункт 4 розділу ІІ Порядку, тобто підзаконного нормативно-правового акта, а не Закону № 1402-VIII, що має вищу юридичну силу.
		47. Як встановлено судом апеляційної інстанції, під час розгляду справи, а саме 23.04.2019 відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , здійснено доплату з січня 2018 року по липень 2018 року в розмірі 14209,87 грн.
		48. Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 по липень 2018 року, виходячи з п`ятнадцяти мінімальних заробітних плат, встановлених з січня по липень 2018 року у розмірі 3723,00 грн, та зобов`язання відповідача здійснити виплату недоплаченої різниці у щомісячному довічному грошовому утриманні за період з 01.01.2018 по липень 2018 року у розмірі 337223,03 грн.
		49. Однак суд апеляційної інстанції, дійшовши правильного висновку про те, що право позивача на перерахунок його довічного грошового утримання судді у відставці виникло з 01.01.2018, тобто з моменту підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1762,00 грн, помилково відмовив у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо оформленої листом від 24.10.2018 № 3650/11-32-2/03 відмови їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по липень 2018 року відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №  1774-VIII в редакції Закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
		50. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених під час ухвалення рішення у зразковій справі №200/9195/19-а, оскільки справа №120/654/19-а не є типовою по відношенню до справи №200/9195/19-а, зокрема, не відповідає таким типовим ознакам зазначеної зразкової справи як: відповідачами є територіальні управління ДСА України; спір виник з підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права: виплата суддям, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, суддівської винагороди відповідно до пункту 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI в його первинній редакції, пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VIII, із застосуванням прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення посадового окладу судді після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018; позивачі заявили позовні вимоги визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування й виплати суддям суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - п`ятнадцяти прожиткових мінімумів та зобов`язати здійснити нарахування й виплату такої винагороди виходячи з п`ятнадцяти мінімальних заробітних плат з 04.12.2018 до 30.06.2019. Деякі позивачі додатково заявили вимоги про нарахування і виплату суддівської винагороди з додаванням надбавки за вислугу років у відповідних розмірах від посадового окладу.
		51. Водночас колегія суддів зауважує, що висновки Верховного Суду, викладені у цій постанові, узгоджуються із висновками, сформованими Верховним Судом під час ухвалення рішення від 11.03.2020 у справі №200/9195/19-а, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020.
		52. З огляду на наведене, враховуючи положення статей 350, 352 КАС України, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 скасуванню в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оформленої листом від 24.10.2018            № 3650/11-32-2/03, та залишити в цій частині в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2019. В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції необхідно залишити без змін.
		Керуючись статтями 341,  349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по 31.07.2018, оформленої листом від 24.10.2018 № 3650/11-32-2/03, та залишити в цій частині в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2019.
		3. В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      І. В. Желєзний  
		Судді:                                                                                          Я. О. Берназюк
		                                                                                                    Н. В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...