Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/127/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2021. Зареєстровано: 24.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2021.
Дата набрання законної сили: 21.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/41852/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 вересня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 806/127/17
		адміністративне провадження № К/9901/41852/18 
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Хохуляка В.В., 
		суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,    
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДФС у Житомирській області, третя особа: Філія «Андрушівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 (суддя -                     Шуляк Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 (головуючий суддя - Франовська К.С., судді: Івненко Т.В., Кульменко Л.А.) у справі №806/127/17.
		 
		встановив:
		Дочірнє підприємство «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області) від 11.11.2016 №0005041302 на суму 6288,33 грн., №0011821700 на суму 19791,31 грн. та №0011801700 на суму 891,72 грн.
		 
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017, в позові відмовлено.  
		 
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій,                                  ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» оскаржило їх у касаційному порядку.
		 
		У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2017, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.
		 
		Так, позивач зазначає, що в матеріалах справи наявні та досліджувалися в судах першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи виписки з банку, відповідно до яких, одночасно з виплатою заробітної плати здійснювалось перерахування єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб. Сплачуючи нарахований єдиний соціальний внесок  одночасно з фактичною виплатою заробітної плати позивач діяв у відповідності до приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		 
		Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Житомирській області проведено планову виїзну документальну перевірку філії «Андрушівський райавтодор» ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.
		За результатами перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області складено акт №52/06-30-14-01/26193108 від 28.10.2016, в якому відображено висновки про порушення позивачем:
		 
		пункту 164.6 статті 164, пункту 126.1 статті 126, пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, в результаті чого не сплачено (не перераховано) податковим агентом податок на доходи фізичних осіб під час виплати на користь фізичної особи;
		підпунктів 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129, статті 127 Податкового кодексу України, під час виплати оподатковуваного доходу встановлено несвоєчасне перерахування ПДФО до бюджету;
		 
		пункту 1 частини другої  статті 6, частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» при виплаті заробітної плати не перераховувався єдиний внесок в результаті чого недоотримано авансових платежів на суму 282396,87 грн. (додаток 5а);
		 
		пункту 6 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підприємством не проводилась доплата до мінімального єдиного внеску;
		 
		пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у звіті про суми нарахованої заробітної плати за травень 2015 року платником самостійно донараховано ЄСВ у зв`язку із виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах та не відображено у звіті нарахування у розмірі 37,19% на суму 1317,66 грн.
		 
		На підставі вказаного акту 11.11.2016 ГУ ДФС у Житомирській області прийнято:
		 
		податкове повідомлення-рішення №00005041302, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17760,54 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 338,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13151,07 грн. та нараховано пеню у розмірі 4271,41 грн.;
		 
		податкове повідомлення-рішення №00005051302, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов`язання з військового збору на суму 3957,49 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 30,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3261,67 грн. та нараховано пеню у розмірі 665,29 грн.;
		рішення №0011801700 про донарахування 1783,44 грн. єдиного внеску та застосування 891,72 грн. штрафних санкцій на підставі пункту 3 частини одинадцятої 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;
		 
		рішення №0011821700 про застосування 19791,31 грн. штрафних санкцій на підставі пункту 6 частини одинадцятої 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		 
		Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;
		 
		У відповідності до пункту  57.1 статті 57 Податкового кодексу України податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
		 
		Згідно з підпунктами 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
		Підпунктом 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
		 
		Відповідно до підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
		 
		Відповідно до відомостей про повноту виплати заробітної плати та своєчасність перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб (а.с.68-70) заробітна плата працівникам та податок на доходи фізичних осіб не сплачувалися вчасно.
		 
		Як встановлено судами,  станом на 01.01.2013 на ДП «Житомиравтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» філії «Андрушівський райавтодор» рахувалася кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку 661 в сумі 122445,45 грн., що не заперечувалось позивачем.
		 
		За період з 01.01.2013 по 30.06.2016  нараховано заробітної плати (яка підлягає виплаті після утримання обов`язкових платежів) в сумі 1801903,82 грн. За перевіряємий період виплачено заробітної плати (яка підлягає виплаті після утримання обов`язкових платежів) в сумі 1819411,60 грн. Тобто, Кт.сальдо станом на 30.06.2016 по заробітній платі (яка підлягає виплаті після утримання обов`язкових платежів) становить 66041,14 грн., нараховану заробітну плату за перевіряємий період сплачували найманим працівникам в наступному місяці, що слідує за місяцем в якому дана заробітна плата нарахована.
		 
		Перевіркою питань щодо повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено:
		 
		станом на 01.01.2013 сальдо по податку на доходи фізичних осіб складало                    18096,54 грн.;
		за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 нараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 283064,76 грн.;
		 
		за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 перераховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 285599,52 грн.;
		 
		станом на 30.06.2016 сальдо по податку на доходи фізичних осіб Кт складає               16057,86 грн., нарахування ПДФО за червень 2016 року складає 9157,51грн.
		 
		Також встановлено, що нарахований податок з доходів фізичних осіб на заробітну плату за травень 2015 мав бути сплачений до 01.07.2015, але погашався позивачем частинами (14.07.2015, 14.08.2015, 05.10.2015, 10.11.2015) і повністю був сплачений лише 10.11.2015; нарахований податок з доходів фізичних осіб на заробітну плату за вересень 2015 мав бути сплачений до 31.10.2015, але  погашався позивачем частинами (02.12.2015, 07.12.2015) і повністю був сплачений лише 07.12.2015; нарахований ПДФО на заробітну плату за лютий 2016 мав бути сплачений до 31.03.2016,  а  був сплачений повністю лише 10.05.2016.
		 
		Положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
		 
		У разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.
		 
		Положення статті 127 Податкового кодексу України встановлюються як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Таким чином, склад правопорушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
		 
		Позивач  не заперечував обставин, щодо того, що заробітна плата працівникам та податок на доходи фізичних осіб не сплачувалися вчасно та погоджується з  виявленими  податковим  органом порушеннями статті 126 Податкового кодексу України.
		 
		При цьому, позивачем не оскаржувалось обумовлене податкове повідомлення - рішення з підстав невірного визначення відповідачем розміру штрафної санкції, застосованої  згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
		 
		Разом з тим, як встановлено судами, враховуючи, що у позивача була наявна заборгованість по податку на доходи фізичних осіб за минулий період, перераховані суми зараховувались податковим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
		 
		Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
		 
		Таким чином, виплата заробітної плати по філії «Андрушівський райавтодор» проводилася несвоєчасно, сплата позивачем податку на доходи фізичних осіб відбувалася після виплати заробітної плати, а зазначені платежі зараховувалася в рахунок погашення вже існуючої, попередньої заборгованості по несплаченому податку на доходи з фізичних осіб.
		 
		Враховуючи суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у  задоволенні позову в частині  визнання протиправним та скасування  податкового повідомлення- рішення  №00005041302 від 11.11.2016 в оскаржуваній частині.
		 
		Судами встановлено, що позивачем  не проводилась доплата до мінімального єдиного внеску у порушення  пункту 6 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», сума доплати  - 465,78 грн.; у звіті про суми нарахованої заробітної плати за травень                 2015 року платником самостійно донараховано ЄСВ у зв`язку із виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах та не відображено у звіті нарахування у розмірі 37,19% на суму 1317,66 грн.
		 
		Рішенням №0011801700 від 11.11.2016 позивачу за вказане порушення донараховано 1783,44 грн. єдиного внеску та застосовано 891,72 грн. штрафних санкцій на підставі пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		 
		Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
		 
		Позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано пояснень з яких підстав він не погоджується з таким рішенням відповідача.
		 
		За наведених обставин, колегія суддів погоджується  з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування рішення №0011801700 від 11.11.2016 на суму 891,72 грн.
		 
		Згідно із абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
		 
		Частиною восьмою статті 9 Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
		При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
		 
		Відповідно до пункту 11 частини одинадцятої статті 25 Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
		 
		Як  встановлено судами, при виплаті заробітної плати з 18.12.2014 по 21.06.2016 позивачем нараховувались авансові платежі, проте повністю їх сплата не відбувалась, в результаті чого було недоотримано 197913,61 грн. авансових платежів. Зазначені обставини позивачем не заперечувались.
		 
		За таких обставин, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач при прийнятті рішення №0011821700 від 11.11.2016  про застосування до позивача  19791,31 грн. діяв правомірно, у межах, в спосіб та на підставах, визначених чинним законодавством. Відтак, відповідач правомірно застосував до позивача штраф в розмірі 10% - 19791,31 грн. згідно оспорюваного рішення.
		 
		Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові є правильними та підлягають залишенню без змін.
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		постановив:
		Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - залишити без задоволення.
		 
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 у справі №806/127/17 - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...