Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/26116/21-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2021. Зареєстровано: 24.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2021.

Номер судового провадження: 2-о-312/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/26116/21-ц
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2021 року                                Печерський районний суд м. Києва
		суддя: Батрин О.В.
		секретар судового засідання Габрись О.М.
		справа № 757/26116/21-ц
		учасники справи
		заявник: ОСОБА_1 
		заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діспомед»
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діспомед» про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування,
		представник заявника Демченко К.М. 
		представник заінтересованої особи Анапріюк А.С.
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування.
		Заявник зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5/ опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» (надалі - Стаття-1), в якій розміщена недостовірна та негативна інформація про ОСОБА_1 .
		Також заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» (надалі - Стаття-2), в якій розміщена недостовірна та негативна інформація про ОСОБА_1 .
		Згідно даних сервісу WHOIS, що є джерелом публічної інформації? про доменні імена, який володіє базою даних, що включає всіх реєстраторів доменів було встановлено, що домен « skelet.info » зареєстровано українською організацією-адміністратором системи реєстрації та обліку доменних імен компанія Hosting Concepts B.V. Kipstraat 3, 3011RR Rotterdam, Netherlands (Registration number: 24277249 ), місцезнаходження якої є: 12808 Gran Bay Parkway, Suite 300, Jacksonville, FL 32258, United States.
		Оскільки доменне ім`я «skelet.info» не є українським сегментом мережі інтернет, то дані про власника сайту не можуть бути витребувані відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, а тому власника сайту неможливо встановити.
		З метою встановлення власника доменного ім`я «skelet.info» представником ОСОБА_1 - адвокатом Демченком К.М. було направлено адвокатський запит вих. №02/12-1 від 02.12.2020 року до адміністратора системи реєстрації та обліку доменних імен компанії Hosting Concepts B.V. з проханням надати інформацію про власника та/або реєстранта (особу, на яку зареєстровано) доменного імені skelet.info. Проте, жодної відповіді на вказаний вище адвокатський запит Заявником так і не було отримано.
		На думку заявника, вказана інформація є недостовірною, викладена у вигляді фактичних тверджень, носить негативний характер щодо ОСОБА_1 та формує негативний образ у читачів щодо заявника, внаслідок чого були порушені його особисті немайнові права.
		Посилаючись на викладене, заявник просив суд встановити факт недостовірності інформації щодо нього, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5/ у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» та ІНФОРМАЦІЯ_10 на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» в частині зазначених тверджень та спростувати недостовірну інформацію.
		Ухвалою суду від 25 травня 2021 року відкрито провадження у спарві та призначено судовий розгляд справи на 19 липня 2021 року (а.с. 106).
		До судового засідання заявник ОСОБА_1 та його представник Демченко К.М. не з`явилися. Представник заявника надав клопотання пр розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його представників.
		До судового засідання представник заінтересованої особи ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДІСПОМЕД» Анапріюк А.С. не з`явився, надав клопотання про розгляд без його участі.
		Враховуючи наведене, суд розглянув справу у відсутність учасників судового розгляду.
		Дослідишви матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини. 
		Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповдіно до абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
		Як зазначено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у спорах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1 відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.
		У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов`язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5/ було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», в якій розміщена наступна інформація про ОСОБА_1 :
		«ІНФОРМАЦІЯ_11».
		Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12/було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», в якій розміщена наступна інформація про ОСОБА_1 :
		«ІНФОРМАЦІЯ_13», якою стверджується, що заявник вчиняв вищевказані дії.
		На замовлення заявника було проведено лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, за результами якої було складено висновок експерта № 3-23/04 від 23.04.2021 р., яким встановлено, що тексти публікацій під назвами «ІНФОРМАЦІЯ_6», розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_14 року на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5/, зафіксованої Експертним висновком № 356/2020-ЕВ від 07.12.2020 р., виданим ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет», та «ІНФОРМАЦІЯ_9», розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_15 року на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8, зафіксованої Звітом № 25/2021-ЗВ від 28.01.2021 р., виданим ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет», містять викладену у формі фактичних тверджень інформацію негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 .
		Зазначена недостовірна інформація викладена у негативному світлі та формує негативний образ заявника.
		З аналізу Статтей вбачається, що лінгвістичними носіями інформації про заявника та його діяльність, є лексичні одиниці та їх поєднання, що містяться в таких фразових єдностях:
		- «ІНФОРМАЦІЯ_16»;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_17»;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_18»;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_19»;
		- ІНФОРМАЦІЯ_20» тощо.
		Виходячи з викладеного, а також із стилістичних особливостей тексту Статті-1 та Статті-2, значень вжитих в ньому мовних одиниць, слідує, що, у контексті висловлювань та фразових єдностей, якими характеризується заявник та його діяльність, мають явно виражене негативне забарвлення, а зміст наведених висловлювань полягає у змалюванні негативного образу заявника як злочинця, корупціонера та нечесного бізнесмена.
		Інформація, що заявник є пов`язаним з ОСОБА_3 , «тендерною мафією» та високопоставленими чиновниками і нардепами, а також «розпилює» бюджети разом з ОСОБА_3 є недостовірною, оскільки ніяким чином не підтверджується автором Статті-1.
		Судом встановлено, що твердження про належність низки компаній, перелічених у Статті-2, ОСОБА_1 спростовується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які були надані представником заявника.
		Також заявником були спростовані твердження автора Статті-2 про те, що заявник є фігурантом низки кримінальних проваджень, оскільки відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 06.04.2021 р. за вих. № 25/3-524вих-21 відомості про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до кримінальної відповідальності у якості підозрюваного, обвинуваченого - не встановлені.
		Проаналізувавши інформацію, поширену у Статті-1 та Статті-2, а також характер використаних при її викладенні мовностилістичних засобів, зокрема, відсутність алегорій, сатири, гіпербол тощо, суд дійшов висновку, що вказана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження.
		Внаслідок поширення недостовірної негативної інформації про заявника він буде сприйматись читачами як особа, яка причетна до корупційних, злочинних діянь та недобропорядна людина, погіршується оцінка його особистісних та професійних якостей тощо.
		Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до статей 21, 28 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Кожен має право на повагу до його гідності. 
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
		Загальною декларацією прав людини, 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань (стаття 12).
		Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Водночас, ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦКУкраїни, Конституції України фізична особа має право, зокрема, на повагу до гідності та честі.
		За приписами статті 271 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вбачається, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Статтею 4 Закону України «Про інформацію» встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.
		Як визначено ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		У абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
		За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заявиу повному обсязі.
		Керуючись Законом України «Про інформацію», ст. 200, 270, 271, 277 ЦК України, ст. 3, 4, 13, 76, 258-259, 263-265, 293, 315-316, 350, 354 ЦПК України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Заяву  ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діспомед» про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування- задовольнити.
		Встановити факт недостовірності та спростувати інформацію щодо ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5/ у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» в частині наступних тверджень:
		«ІНФОРМАЦІЯ_21».
		       Спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5/ у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» в частині наступних тверджень:
		«ІНФОРМАЦІЯ_22».
		       Встановити факт недостовірності інформації щодо ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» в частині наступних тверджень:
		«ІНФОРМАЦІЯ_23.».
		       Спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті skelet.info за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» в частині наступних тверджень:
		«ІНФОРМАЦІЯ_24.».
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		заявник: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_2 
		заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діспомед»: 01021, м. Київ, пров. Липський, 3, кв. 11, код ЄДРПОУ 32250962
		 
		       Суддя                                                                        О.В.Батрин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...