Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/3426/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Катування.
Надіслано судом: 24.09.2021. Зареєстровано: 24.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2021.
Дата набрання законної сили: 29.09.2022
Результат оскарження 29.09.2022 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/753/237/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018000000000358

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/3426/18
		провадження № 1-кп/753/237/21
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження відносно  ОСОБА_5 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка Донецької області, є громадянином України, з вищою освітою, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , судимий вироком Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2018 року за ч. 4 ст. 296 КК України до 5 років позбавлення волі
		-який обвинувачується за ч.4, 5 ст. 27, ч.2 ст.127 КК України, 
		учасники кримінального провадження:
		прокурор ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинувачений ОСОБА_5 ,
		захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		потерпілий ОСОБА_11 ,
		представник потерпілого ОСОБА_12 ,
		встановив:
		ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на пособництво незаконному позбавленню волі людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, свідомо допускаючи заподіяння потерпілому ОСОБА_11 фізичних страждань, у тому числі вчинення відносно нього катування, сприяв вчиненню вказаного злочину наданням засобів, у спосіб залучення інших співучасників злочину, а також підбурював ОСОБА_13 до його вчинення, схиляючи шляхом умовляння та підкупу.
		Так, у листопаді 2013 року, у зв`язку з прийняттям вищим керівництвом держави рішення про призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЕС, у місті Києві та ряді інших міст України розпочались акції протесту громадян. Після відмови від підписання вказаної угоди на Саміті Східного партнерства, що відбувався 28-29 листопада 2013 року у м. Вільнюсі, а також силового розгону Євромайдану на Майдані Незалежності у м. Києві в ніч з 29 на З0 листопада 2013 року, акції протесту набули особливо масового характеру.
		До насильницької протидії масовим акціям протестів невстановленими слідством особами у невстановлений слідством час була залучена особа 1, досудове розслідування за підозрою якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні.
		З метою реалізації злочинного умислу щодо насильницького перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій особою 1, як керівником злочинної організації, у невстановленому слідством місці та невстановлений слідством час, доведено до її учасників необхідність здійснювати викрадення активних учасників акцій протесту, їх катування з метою отримання відомостей щодо структури організації протестного руху, їх лідерів та джерел фінансування.
		Однак, у зв`язку із тим, що кількість учасників протесту в центральній частині м. Києва збільшувалась, учасники злочинної організації, за браком кількості осіб для здійснення запланованих злочинних дій щодо викрадення протестувальників, об`єктивно потребували залучення додаткових людських ресурсів.
		В свою чергу, особа 1, усвідомлюючи наявність такої потреби, маючи на меті реалізувати раніше узгоджений злочинний план та забезпечити масштабність своїх протиправних дій, у невстановленому слідством місці та невстановлений слідством час, прийняв рішення залучити до його виконання інших осіб, які мають у своєму підпорядкуванні достатню кількість підлеглих осіб та за грошову винагороду здатні виконати завдання, спрямовані на реалізацію злочинного плану.
		З цією метою, у першій половині січня 2014 року, особа 1 звернувся до ОСОБА_5 , з яким був раніше знайомий і обізнаний про наявність в останнього відповідних можливостей, з пропозицією залучити, за матеріальну винагороду, якомога більшу кількість громадян для протидії акціям протесту.
		Також, з аналогічною пропозицією, у невстановленому слідством місці та невстановлений слідством час особа 1, звернувся до особи 2, досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, засновника та керівника громадської організації «Оплот», та однойменного бійцівського клубу.
		При цьому, ОСОБА_5 та особа 2, переслідуючи корисливі мотиви, на пропозицію особи 1погодилися.
		Водночас, плануючи з 10 січня 2014 року виїзд на відпочинок за межі України, ОСОБА_5 , на період своєї відсутності, доручив співпрацювати з особою 1з вказаних питань ОСОБА_13 , відносно якого судом ухвалено обвинувальний вирок, та особі 3, обвинувальний акт відносно якого на даний час розглядається судом, які упродовж тривалого часу неофіційно працювали разом з ОСОБА_5 та в його інтересах, фактично належали до кола його найближчого оточення, мали досвід та можливості залучення, за матеріальну винагороду, необхідних людських ресурсів.
		Для комунікації з переліченими та іншими особами на час перебування за кордоном, ОСОБА_5 08.01.2014 року придбав SIM-картку мобільного зв`язку оператора TravelSIMз номером НОМЕР_1 , який в подальшому використовував для контактів, зокрема, з особою 1, особою 4, досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в іншому провадженні, ОСОБА_13 та особою 3.
		Приблизно 19 січня 2014 року особа 1, з огляду на домовленості з ОСОБА_5 про забезпечення останнім через ОСОБА_13 та особи 3 залучення груп громадян для протидії акціям протесту, доручив особі 4 координувати дії з даного приводу з ОСОБА_13 .
		У зв`язку з цим, особа 4, щодо якої здійснюється досудове розслідування, діючи спільно та погоджено з особою 1, упродовж 20-21 січня 2014 року, зі свого мобільного телефону НОМЕР_2 мав чисельні телефонні контакти з ОСОБА_14 , який при цьому користувався номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , під час чого, зокрема, ставив завдання щодо залучення близько 400 осіб для недопущення в`їзду до м. Києва автобусів з учасниками акцій протесту, затримання останніх та примусового вивезення їх у наперед визначені місця, з метою подальшого незаконного позбавлення волі.
		Крім того, 20.01.2014, близько 11 год. 35 хв., та 21.01.2014, близько 12 год.50 хв., ОСОБА_13 та особа 3, на виконання вказівки ОСОБА_5 , відвідували офіс особи АДРЕСА_3 , де зокрема 21.01.2014, на нараді за участю особи 1, ОСОБА_15 щодо якого постановлено обвинувальний вирокта особою 4 їм були продубльовані вищевказані завдання, та, водночас, особа 1висловив претензії щодо невиконання таких вимог в ніч з 20 на 21 січня 2014 року.
		У свою чергу, ОСОБА_13 , у період 20-21.01.2014, з метою погодження своїх дії з ОСОБА_5 , який в цей час перебував за межами України, мав з ним чисельні телефонні контакти, здійснюючі дзвінки на номер останнього НОМЕР_1 , та приймаючи на свої номери НОМЕР_3 та НОМЕР_4 дзвінки з вказаного номеру. В ході таких контактів ОСОБА_13 , сприймаючи ОСОБА_5 як свого керівника та роботодавця, детально повідомляв йому про задачі, що ставились особою 1та особою 4стосовно залучення великої кількості осіб для протидії акціям протесту, застосування до протестувальників фізичного насильства, їх затримання та протиправного позбавлення волі.
		Так само ОСОБА_5 , використовуючи мобільний номер НОМЕР_1 , у період 20-21.01.2014 мав чисельні телефонні контакти з особою 1, який при цьому користувався телефоном з номером НОМЕР_5 , особою 3, який користувався номером НОМЕР_6 , а також один контакт з особою 4 21.01.2014 о 05 год. 12 хв., який користувався номером НОМЕР_2 .
		При цьому ОСОБА_5 , діючи спільно та погоджено з особою 1, з корисливих мотивів, бажаючи отримати запропоновану останнім матеріальну винагороду, вимагав від ОСОБА_13 повного та неухильного, без будь-яких обмежень, виконання тих задач, які перед ним ставили особа 1 та особа 4, обіцяючи за це велике грошове заохочення.
		Разом з тим, знаючи про те, що напередодні, в ніч з 20 на 21 січня 2014 року, у Києві відбувались масові зіткнення протестувальників з особами, які із застосуванням насильства намагались протиправно протидіяти акціям протесту (так званими «тітушками»), особа 2 розробив план злочинних дій. Згідно цього плану, учасники бійцівського клубу «Оплот» мали спровокувати конфлікти з окремими протестувальниками у місці, віддаленому від району проведення акцій протесту, з тим, щоб ті покликали на допомогу активістів «Автомайдану», і, таким чином, використовуючи значну перевагу у чисельності осіб, організованих особою 2 над активістами «Автомайдану», можна було б вчинити відносно останніх хуліганські дії із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, а деяких, наперед невизначених активістів, - викрасти та вивезти у заздалегідь обумовлене місце з метою подальшого катування.
		З цією метою особою 2 була обрана станція метро «Петрівка», яка є однією з найбільших у Києві за пасажиропотоком, особливо у робочі дні, в часи «пік», що збільшувало можливості виявити учасників акцій протесту, визначивши їх за візуальними ознаками - використанням атрибутики «Євромайдану» на одязі та інших речах.
		Крім того, координуючи та погоджуючи свої дії з невстановленими особами, особа 2 визначив в якості місця, куди можна було б вивезти викрадених активістів Революції Гідності та надалі утримувати, незаконно позбавляючи волі і застосовуючи катування, лісосмугу неподалік від станції метро «Бориспільська», в районі вул. Колекторної, 24/26 та перетину Харківського і Бориспільського шосе у м. Києві.
		З метоюстворення сприятливихумов длявчинення вказанихзлочинів, 21.01.2014 р. близько 20 год. невстановленими особами у вказаному місці розгорнуто намети.
		При цьому, ОСОБА_13 , приблизно о 19 год. 26 хв., прибув у вказану лісосмугу. Діючи згідно відведеної йому особою 1, особою 4 та ОСОБА_5 ролі, за попередньою змовою з ними, ОСОБА_13 мав сприяти вчиненню незаконного позбавлення волі наперед невизначеного числа протестувальників шляхом надання засобів та усунення перешкод, залучивши за матеріальну винагороду до скоєння злочину у ролі пособників своїх знайомих, які мали охороняти намети.
		У зв`язку з цим ОСОБА_13 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи спільно та погоджено з особою 1, особою 4, ОСОБА_5 та іншими особами, у тому числі невстановленими слідством, залучив до охорони наметів за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США ОСОБА_16 , відносно якого судом ухвалено обвинувальний вирок, і який, у свою чергу, за вказівкою ОСОБА_13 , разом з ОСОБА_17 залучив осіб у невстановленій кількості, які мали охороняти намети, і, таким чином, сприяти незаконному позбавленню волі активістів Революції Гідності, шляхом надання іншим співучасникам злочину (передусім виконавцям і організаторам) засобів та усунення перешкод - а саме у спосіб недопущення вільного переміщення осіб, незаконно позбавлених волі та їх втечі, а також проникнення на територію розміщення палаток сторонніх, які могли б зашкодити вчиненню злочинів або припинити їх вчинення.
		Зокрема, ОСОБА_16 , з вказаною метою за грошову винагороду в розмірі 800 грн. залучено ОСОБА_18 , відносно якого судом ухвалено обвинувальний вирок, який разом з іншими особами, у тому числі невстановленими слідством, прибув у вказану лісосмугу неподалік від станції метро «Бориспільська», в районі вул. Колекторної, 24/26 та перетину Харківського і Бориспільського шосе у м. Києві, 21.01.2014 року, не пізніше 21 год. 09 хв., та, виконуючи відведену йому роль, з корисливих мотивів, діючи погоджено з ОСОБА_16 , постійно перебував у зазначеному наметовому таборі щонайменше з 21 год. 09 хв. 21.01.2014 до 4 год. 49 хв. 22.01.2014, а також, за викладених далі обставин, залучив до скоєння незаконного позбавлення волі людини у ролі пособників осіб з числа своїх знайомих, у тому числі ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , відносно яких ухвалено обвинувальні вироки.
		Крім того, на виконання вказівки ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , що діяв спільно та погоджено з ним та невстановленими на даний час особами, сприяючи наступному вчиненню злочину шляхом надання засобів та знарядь, а також усунення можливих перешкод, 21.01.2014, в період щонайменше з 20 год. 00 хв. до 20 год. 37 хв., перебуваючи у офісі, розташованому по АДРЕСА_4 , належному особі 1, отримав від невстановлених осіб предмети, заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, а саме палиці у кількості близько 30 одиниць, які надалі, не пізніше 21 год. 15 хв., відвіз до вказаного наметового табору, розміщеного в районі АДРЕСА_5 та перетину Харківського і Бориспільського шосе у м. Києві, і залишив у наметі, у віданні осіб, які там перебували.
		В подальшому, ОСОБА_13 , не пізніше 21 год. 27 хв., залишив територію наметового табору, виїхавши у напрямку КПП по трасі Київ-Житомир. Так само в район вказаного КПП після 21 год. 30 хв. за вказівкою ОСОБА_13 виїхав і ОСОБА_16 .
		Того ж дня, близько 22 год., очолювані особою 5 щодо якого здійснюється досудове розслідування, який діяв за вказівкою особи 2, невстановлені слідством особи з білими балаклавами на обличчях, які мали при собі предмети, заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, а саме палиці (біти) та інші невстановлені предмети, перебуваючи в районі станції метро «Петрівка» та вул. Вербової, 17 у м. Києві, діючи у складі групи з особою 6, щодо якого здійснюється досудове розслідування, особою 7, обвинувальний акт щодо якого знаходиться на розгляді в суді, ОСОБА_21 щодо якого постановлено обвинувальний вирок та особою 8, щодо якого здійснюється досудове розслідування, спільно та погоджено, за попередньою змовою з ними, згідно розроблено ним плану, побачивши в районі вестибюлю станції метро «Петрівка» по Оболонському проспекту ОСОБА_11 та помилково сприйнявши його за учасника протестних акцій, викрали його, здійснивши з цією метою у складі групи напад на потерпілого із застосуванням фізичної сили у виді нанесення останньому ударів у різні частини тіла, у тому числі предметами, заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень і заподіявши, таким чином, ОСОБА_11 фізичні страждання, а надалі перемістивши проти його волі у салон автобусу SCANIA К113, державний номерний знак НОМЕР_7 .
		При цьому особа 5. та особа 7, періодично отримуючи вказівки від особи 2, який контактував з ними з власного номеру мобільного телефону НОМЕР_8 на належні їм номери НОМЕР_9 та НОМЕР_10 відповідно, у такий спосіб виконували функцію координаторів, передаючи вказівки особи 2, як організатора злочину, іншим учасникам викрадення ОСОБА_11 , зокрема, особі 6, ОСОБА_21 та особі 8, які протиправно, з використанням примусу, завели ОСОБА_11 до автобусу, з метою незаконного позбавлення його волі.
		Після викрадення ОСОБА_11 , особа 7, ОСОБА_21 та особа 8, виконуючи відповідні інструкції особи 2, які особа 5 та особа 7 отримували по телефону, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на подальше незаконне позбавлення волі потерпілого у спосіб його насильницького утримання в салоні автобусу та переміщення в район наметового табору біля станції метро «Бориспільська», діючи погоджено з особою 6, виконуючи відведену їм роль, залишились у вказаному автобусі - SCANIA Kl13, перебуваючи упродовж переїзду поряд з ОСОБА_11 та тримаючи його на сидіннях у задній частині салону.
		При цьому, особа 5, особа 7, ОСОБА_21 , особа 8, а також інші, не встановлені учасники викрадення ОСОБА_11 , діючи спільно та погоджено, за попередньою змовою групою осіб, 21.01.2014 в період приблизно з 22 год. до 23 год. 50 хв., тобто в процесі протиправного утримання потерпілого в автобусі, періодично наносили йому удари в різні частини тіла і таким чином, заподіювали фізичні страждання, ставлячи питання щодо начебто його участі в Революції Гідності та намагаючись отримати від нього з даного приводу зізнання.
		Водночас, ОСОБА_13 21.01.2014 о 22 год. 14 хв., рухаючись в районі Рибальського острову в м. Києві у напрямку КПП по трасі Київ-Житомир, отримавши на свій мобільний телефон з номером НОМЕР_3 від невстановленої особи, яка користувалась мобільним телефоном з номером НОМЕР_11 , відомості про викрадення ОСОБА_11 , постійно координуючи свої дії з особою 4, який при цьому користувався мобільним номером НОМЕР_2 , і, у свою чергу, також контактував з вищевказаною особою - власником номеру НОМЕР_11 , а надалі з особою 1, який використовував мобільний номер НОМЕР_5 та ОСОБА_22 , який використовував мобільний номер НОМЕР_8 , - реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на сприяння вчиненню незаконного позбавлення волі наперед невизначеного числа протестувальників шляхом надання засобів та усунення перешкод, змінив свій маршрут руху та висунувся в район виїзду з Києва по трасі Київ-Вишгород, куди прибув приблизно о 22 год. 27 хв. та орієнтовно до 22 год. 39 хв. - 22 год. 42 хв. очікував прибуття автобусів з учасниками викрадення ОСОБА_11 .
		Після приїздуостанніх 21.01.2014,у вказанийперіод часу,тобто з22год.39хв.до 22год.42хв.,в місце,де перебував ОСОБА_13 ,а самев районвиїзду зКиєва потрасі Київ-Вишгород,в межахдії ретрансляційнихвеж,розташованих повул.Богатирській,30та АДРЕСА_6 , ОСОБА_13 ,продовжуючи реалізаціюсвого злочинногоумислу,скоординував подальшідії зневстановленими особамиз числаучасників викрадення ОСОБА_11 ,та надалі,не пізніше22год.45хв.виїхав унапрямку КПП,розташованого потрасі Київ-Житомир.У своючергу,учасники викрадення ОСОБА_11 ,у томучислі особа5,особа 7, ОСОБА_21 та особа8.та інші,на данийчас невстановленіособи,продовжуючи протиправноутримувати потерпілогоу салоніавтобусу SCANIAК113,державний номернийзнак НОМЕР_7 ,близько 21 год. 44 хв. вирушили в напрямку міста Вишгород.
		Так, в період з 22 год. 44 хв. до 23 год. 50 хв., потерпілого ОСОБА_11 , в процесі його незаконного позбавлення волі, переміщено зазначеним автобусом за орієнтовним маршрутом: вул. Богатирська - м. Вишгород Київської області - вул. Дніпроводська - вул. Богатирська - вул. Озерна - вул. Лугова - вул. Шахтарська - вул. Вікентія Хвойки - вул. Межигірська - Набережно- Печерська дорога - вул. Колекторна, 24/26. При цьому особа 5 та особа 7, постійно узгоджуючи свої дії із особою 2, як організатором злочину, продовжували контактувати з останнім з мобільних телефонів, використовуючи для цього свої мобільні номери НОМЕР_9 і НОМЕР_10 та зв`язуючись із особою 2, який користувався номером НОМЕР_8 .
		Крім того, у вказаний період також відбувались телефонні контакти різної тривалості між ОСОБА_13 та особою 4; особою 4 та особою 2 і ОСОБА_23 .
		Після викрадення ОСОБА_11 , під час його транспортування іншими співучасниками злочину в наметовий табір біля станції метро «Бориспільська», ОСОБА_18 , залучений за раніше викладених обставин до вчинення злочину ОСОБА_16 за вказівкою ОСОБА_13 , який, в свою чергу, діяв спільно та погоджено з ОСОБА_5 , особою 1 та особою 4, перебуваючи у вказаному таборі, бажаючи отримати запропоновану йому ОСОБА_16 та ОСОБА_17 грошову винагороду у розмірі 800 грн., діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи свій злочинний умисел та виконуючи відведену йому, зокрема ОСОБА_16 за вказівкою ОСОБА_13 роль пособника незаконного позбавлення волі людини, сприяючи вчиненню злочину шляхом надання засобів, періодично контактуючи з даного приводу та координуючи свої дії з ОСОБА_16 по мобільному телефону, який при цьому користувався номером НОМЕР_12 , залучив до подальшого вчинення злочину у ролі пособників осіб з числа своїх знайомих, зокрема ОСОБА_24 . З цією метою, 21.01.2014 о 22 год. 34 хв. ОСОБА_18 зі свого мобільного телефону НОМЕР_13 подзвонив ОСОБА_25 на його номер НОМЕР_14 , та запропонував прибути в район станції метро «Бориспільська», на що останній погодився, прибувши у вказане місце 22.01.2014 орієнтовно в період між 0 год. 24 хв. та 0 год. 39 хв.
		У свою чергу, ОСОБА_20 , щодо якого постановлено обвинувальний вирок, залучений за раніше викладених обставин до вчинення злочину ОСОБА_16 , який діяв за вказівкою ОСОБА_13 , котрий, в свою чергу, діяв спільно та погоджено з ОСОБА_5 , особою 1, ОСОБА_26 та особою 4, з тією ж метою та наведених мотивів, періодично спочатку контактуючи з даного приводу та координуючи свої дії з ОСОБА_16 по мобільному телефону, який при цьому користувався номером НОМЕР_12 , зі свого номеру НОМЕР_15 , а в подальшому перебуваючи поряд з ОСОБА_16 , залучив за його вказівкою до подальшого вчинення злочину у ролі пособників не встановлених на даний час слідством осіб з числа своїх знайомих, які прибули в район станції метро «Бориспільська» не пізніше 23 го. 50 хв. 21.01.2014.
		21.01.2014 р. близько 23 год. 50 хв., особа 5, особа 7, ОСОБА_21 , особа 8. та особи, які на даний час слідством не встановлені, продовжуючи свої злочинні дії, пов`язані із викраденням ОСОБА_11 та незаконним позбавленням його волі, діючи погоджено з особою 6, на виконання вказівок особи 2, перевезли потерпілого до зазначеного наметового табору, розташованого в лісосмузі в районі АДРЕСА_5 , неподалік від станції метро «Бориспільська». У даному місці потерпілого, проти його волі, було передано групі осіб, у числі яких знаходився ОСОБА_18 , що перебував у наметовому таборі з 21 год. 09 хв., особа 2 з 23год. 05 хв. та особа 6, що прибув туди не пізніше 23 год. 07 хв., а також інші особи, у тому числі невстановлені слідством.
		Особа 2, реалізуючи свій злочинний умисел, за попередньою змовою групою осіб, й надалі, щонайменше в період з 23 год. 50 хв. 21.01.2014р. до 1 год. 19 хв. 22.01.2014, незаконно утримував ОСОБА_11 , позбавляючи його волі та супроводжував такі дії катуванням, заподіюючи потерпілому фізичних страждань.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на сприяння вчиненню незаконного позбавлення волі людини шляхом надання засобів та усунення перешкод, діючи спільно та погоджено з іншими учасниками злочину, у тому числі невстановленими слідством та будучи достеменно обізнаним про насильницьке переміщення потерпілого ОСОБА_11 до наметового табору, ОСОБА_13 , координуючи через особу 4 свої дії з особою 2 та особою 1, повернувся у вказане місце разом з ОСОБА_16 22.01.2014 близько 0 год. 05 хв.
		Надалі ОСОБА_13 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи спільно та погоджено з ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та невстановленими слідством особами, за попередньою змовою з ними, координуючи свої дії по телефону з особою4, який, у свою чергу, під час незаконного позбавлення волі ОСОБА_11 контактував з особою 2 та особою 1, діючи за погодженням з ОСОБА_5 , як пособником та підбурювачем до злочину, бажаючи отримати обіцяну останнім грошову винагороду, з моменту свого повернення до вказаного наметового табору, а саме з 0 год. 05 хв. і до 1 год. 19 хв. 22.01.2014, сприяв незаконному позбавленню волі ОСОБА_11 , яке супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, - шляхом надання іншим співучасникам злочину, зокрема особі 2, засобів та усунення перешкод - у спосіб недопущення вільного переміщення ОСОБА_11 , у безпосередній близькості до якого ОСОБА_13 під час вчинення злочину періодично перебував спільно з іншими особами, у тому числі невстановленими слідством, у групі з ними, умисно перешкоджаючи, таким чином, вільному вибору поведінки потерпілим, волевиявленню останнього щодо залишення місця незаконного позбавлення волі, зокрема, втечі, крім того, проникненню на територію розміщення палатки, у якій утримували потерпілого, сторонніх, які могли б зашкодити вчиненню злочину або припинити його вчинення, а також залучивши до скоєння злочину у ролі пособника свого знайомого - ОСОБА_16 та через останнього ОСОБА_18 , який, у свою чергу, залучив ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , а також залучивши інших невстановлених слідством осіб, які сприяли незаконному позбавленню волі ОСОБА_11 у спосіб недопущення його вільного переміщення, перешкоджання власному вибору поведінки потерпілим, його волевиявленню щодо залишення місця незаконного позбавлення волі та проникненню на територію розміщення намету, у якій утримували потерпілого, сторонніх, які могли б зашкодити вчиненню злочину або припинити його вчинення.
		Крім того, діючи спільно та погоджено з іншими співучасниками злочину, зокрема, особою 1, особою 4, особою 2, ОСОБА_5 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , за попередньою змовою у групі з ними, з корисливих мотивів, маючи спільний умисел та цілі, усвідомлюючи мету та причини незаконного позбавлення волі ОСОБА_11 , що полягали у намаганні примусити його зробити визнання в участі в Революції Гідності, а також отримати відомості про організаторів та фінансування протестних акцій в м Києві, сприяючи вчиненню злочину наданням засобів, ОСОБА_28 , перебуваючи поруч з наметом, де утримували потерпілого, а також у самому наметі, 22.01.2014, о 0 год. 36 хв. та о 0 год. 44 хв., брав через ОСОБА_16 у ОСОБА_18 мобільний телефон останнього з номером НОМЕР_13 , з якого здійснював дзвінки на номер дружини потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_29 , НОМЕР_16 , щоб отримати в неї відомості про можливу участь її чоловіка в акціях протесту під час Революції Гідності.
		За участь у вчиненні незаконного позбавлення волі ОСОБА_11 у ролі пособника та підбурювача, а також за організацію залучення в період 19-22 січня 2014 року осіб для участі у заходах, спрямованих на протидію акціям протесту, ОСОБА_5 після повернення в Україну, а саме, 22.01.2014 близько 11 год. 20 хв., перебуваючи в місті Києві, в районі будівлі по вул. Лаврській, 16, отримав від особи 1 грошову винагороду у розмірі близько 200 000 доларів США.
		Того ж дня, близько 12 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, в домоволодінні по АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_13 за участь у вчиненні незаконного позбавлення волі ОСОБА_11 , як грошову винагороду, частину грошових коштів, отриманих від особи 1, у розмірі 15 000 доларів США.
		22.01.2014р. в період приблизно між 23 год. 50 хв. та 23 год. 55 хв. ОСОБА_16 та ОСОБА_17 зустрілись з ОСОБА_18 в районі АДРЕСА_7 , де передали останньому за участь у вчиненні злочину в ролі пособника, який сприяв незаконному позбавленню волі ОСОБА_11 іншими співучасниками наданням засобів та усуненням перешкод, раніше обумовлену грошову винагороду в розмірі 800 грн., а також грошову винагороду у цьому ж розмірі для ОСОБА_30 , залученого ОСОБА_18 з метою вчинення злочину. 
		За участь у вчиненні незаконного позбавлення волі ОСОБА_11 у ролі пособника, ОСОБА_18 , за невстановлених слідством обставин, перебуваючи на житловому масиві «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва, зустрівся з ОСОБА_31 та передав йому раніше обумовлену грошову винагороду в розмірі 800 грн.
		При проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_11 виявлено синець - на повіках лівого ока, садна обличчя, контузію 1 ступеню лівого ока, спричинені тупим предметом (предметами), які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		До того ж, за вищенаведених обставин, в ніч з 21 на 22 січня 2014 року в період часу приблизно з 23 год. 50 хв. до 00 год. 30 хв., особа 2, перебуваючи у наметовому таборі, розташованому в лісосмузі, неподалік від станції метро «Бориспільська», в районі вул. Колекторної, 24/26 та перетину Харківського і Бориспільського шосе у м. Києві, діючи за попередньою змовою групою осіб, у тому числі з невстановленими слідством особами, спільно та погоджено з ними, під час незаконного позбавлення волі викраденого за його наказом ОСОБА_11 , умисно заподіював потерпілому сильні фізичні та моральні страждання шляхом мучення, а саме у спосіб стискання геніталій потерпілого, викручування йому рук та вчинення інших насильницьких дій відносно нього, з метою примусити зробити визнання в участі в Революції Гідності, а також отримати відомості про організаторів та фінансування протестних акцій в м. Києві, якими потерпілий взагалі не володів.
		При цьому ОСОБА_13 , залучений ОСОБА_5 за вищенаведених обставин до вчинення злочину шляхом умовляння (надання вказівок) та підкупу (обіцянки винагороди), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво вчиненню катування відносно ОСОБА_11 , та, виконуючи відведену йому роль, діючи за попередньою змовою у групі осіб, погоджено з ОСОБА_5 , особою 1, особою 2 та особою 4, з моменту прибуття до наметового табору, а саме з 0 год. 05 хв. і до приблизно 0 год. З0хв.сприяв катуванню відносно ОСОБА_11 шляхом надання іншим співучасникам злочину, зокрема особі 2, засобів та усунення перешкод - у спосіб недопущення вільного переміщення ОСОБА_11 , у безпосередній близькості до якого ОСОБА_13 під час вчинення злочину періодично перебував спільно з іншими, у тому числі невстановленими слідством особами у групі з ними, умисно перешкоджаючи, таким чином, вільному вибору поведінки потерпілим, волевиявленню останнього щодо залишення місця незаконного позбавлення волі та катувань, зокрема, втечі, крім того, проникненню на територію розміщення намету, у якому утримували потерпілого, сторонніх, які могли б зашкодити вчиненню злочину або припинити його вчинення.
		Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 за наведених вище обставин вчинив пособництво у катуванні, тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю, фізичних та моральних страждань шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі - отримати від нього відомості та визнання, здійсненого за попередньою змовою групою осіб, а саме усприянні вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням засобів, а також у підбурюванні, тобто схиленні до вчинення цього злочину іншого співучасника шляхом умовляння та підкупу, тобто вчинив злочин, передбачений ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
		Також ОСОБА_5 за наведених вище обставин органом досудового слідства обвинувачувався у пособництві незаконному позбавленню волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, а саме у сприянні вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням засобів, а також у підбурюванні, тобто схиленні до вчинення цього злочину іншого співучасника шляхом умовляння та підкупу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України.
		В цій частині судом на підставі ст. 49 КК України кримінальне провадження закрите.
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_5 не визнавсвою винуватість,пояснив,що жодного відношення до подій, які йому інкримінують не має. Пояснив, що на кінець 2013 початок 2014 року основним видом його діяльності було здійснення охорони, яку він здійснював самостійно, без найму працівників, напрямки охорони були різноманітні це приміщення та об`єкти, і окремі особи. З ОСОБА_13 знайомий, підтримував дружні відносини, в подальшому через те, що він працював за "їх" спиною на Майдані, вони приблизно в липні-серпні 2014 року мали конфлікт, через який вважає, що ОСОБА_13 його обмовляє. При цьому зауважив, що саме в період з 29 листопада 2013 року до 18 лютого 2014 року вони ніде участі не приймали, а ОСОБА_13 їздив та заробляв гроші на Майдані, а також приймав участь в протиправних справах. Про цей факт йому повідомили щонайменше 5-6 осіб, але назвати їх не зміг, оскільки не пам`ятає. Вказав, що ОСОБА_13 порушив домовленості, які були між ними. Оскільки вважає, що коли люди працюють, заробляють гроші, спільно вирішили не брати якусь роботу, а напарник її бере, вважає неправильним. Вони вели спільні справи стосовно охорони об`єктів, разом заробляли з 2012 року, проте припинили співпрацю 29.11.2013р.
		На кінець 2013 початок 2014 року сам ОСОБА_13 працював на фірмі "5 регіон" з іспитовим строком, але офіційно працевлаштований не був. Все це він дізнався безпосередньо від ОСОБА_13 , оскільки товаришував з ним. Сам ОСОБА_5 жодного відношення до цієї фірми не мав і не має, хто був керівником та про інших її співробітників йому невідомо. З ОСОБА_32 підтримує дружні відносини, знайомі давно понад 5 років, оскільки разом займались спортом. Чи працював той на раніше згаданій фірмі "5 регіон" не знає. З ОСОБА_16 знайомий, жодних відносин не підтримував та не підтримує, але ствердив, що у останнього відсутні підстави обмовляти його. Факт того, що ОСОБА_16 під час слідчого експерименту вказав, що грошові кошти за події поблизу станції «Бориспільська» отримав саме від обвинуваченого заперечив, оскільки це неможливо, так як з ОСОБА_16 він не бачився до 18 лютого 2014 року. Твердження ОСОБА_13 про те, що вони з ОСОБА_32 отримували кошти від ОСОБА_33 , які в подальшому ОСОБА_34 , з його слів, мав завезти до ОСОБА_5 додому - пояснює виключно тим що ОСОБА_13 його обмовляє. Жодні кошти ОСОБА_34 до нього додому не привозив і не міг привозити.
		ОСОБА_35 він незнає, з ним не спілкувався, пояснити факт їх телефонного спілкування не зміг. З ОСОБА_36 знайомий більше 5 років, мали певні комерційні моменти, в кожного був свій проект. Зокрема в 2011 році розпочали, а в 2012 році продовжили проект побудови церкви, спільно вклали в будівництво гроші, проте через події на Майдані не встигли його завершити. Це стосувалось церкви поблизу Жовтневої лікарні, її мали реставрувати, побудувавши на її місці більшу.
		10.01.2014 поїхав на відпочинок на Мальдіви, за його відсутності їх спільним проектом стосовно будівництва церкви займався ОСОБА_37 . На період відпустки жодних доручень нікому стосовно роботи з останнім не давав, домовленості з ОСОБА_38 з цього приводу також були відсутні. В період відпочинку спілкувався з ОСОБА_13 та ОСОБА_32 , вказав, що набирав ОСОБА_39 для того, щоб той його забрав з аеропорту, проте не додзвонився до нього і тому набрав ОСОБА_13 .. Цей дзвінок мав місце 17-18 січня 2014 року, а вилетів з Мальдів 21 січня 2014 року. ОСОБА_13 в ході телефонних розмов ніколи не повідомляв про події, що мали місце поблизу станції метро Бориспільська, тим паче про викрадення і утримання людини, про обставини дізнався виключно з матеріалів кримінального провадження.
		Також пояснив, що жодних телефонних номерів іноземних чи міжнародних операторів він не мав, телефонував ОСОБА_40 або ОСОБА_13 з «ресепшену», і виключно з тої підстави, що в Києві на той час була зима, і його хтось мав зустріти в аеропорту. 
		Підтвердив факт спілкування з ОСОБА_36 в період своєї відпустки, предметом якого був їх спільний проект. В аеропорту його зустрічав ОСОБА_34 , чи був там ОСОБА_13 не пам`ятає. 
		Причини раннього повернення з відпочинку повідомити відмовився скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України. Заперечив факт передачі йому будь-яких коштів ОСОБА_36 22.01.2014 р., стверджував, що предметом їх зустрічі того дня був спільний проект стосовно будівництва церкви.
		Про факт обізнаності чи знайомства з ОСОБА_22 відповідати відмовився пославшись на право, передбачене ст. 63 Конституції України. Про організацію "Оплот" знає виключно з повідомлень із засобів масової інформації.
		Зазначив, що відкриття матеріалів досудового розслідування для нього не відбулось, оскільки він не читав нічого і просто підписав разом і своїм адвокатом протокол, наданий йому згідно вимог ст. 290 КПК України. Повідомлення про завершення досудового розслідування йому ніхто не надсилав і він його не отримував. 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні.
		Потерпілий ОСОБА_11 суду пояснив, що 21 січня 2014 року, близько 22 год., він їхав з місця свого проживання до батьків, які проживають по АДРЕСА_6 . Маршрутним таксі прибув на станцію метро «Петрівка», яке зупинилось десь за 20 метрів від входу до станції метро на проїжджій частині дороги Оболонського проспекту. В цей час звернув увагу, що на проїжджій частині дороги проспекту розташовувались два білих автобуса, які зазвичай використовуються для міжміських перевезень. Зазначив, що марки цих автобусів не знає. Біля цих автобусів він побачив велику кількість людей, частина з яких стояли до нього спиною, інша лицем. Поряд з першим (ближчим до ОСОБА_11 ) автобусом знаходився легковий автомобіль, таким чином, що блокував ліву передню частину вказаного автобуса. Він зазначив, що маючи намір перейти дорогу по Оболонському проспекту, та будучи на незначній відстані (орієнтовно 15 метрів) від групи осіб, що стояли поряд першого (ближчого до нього) автобусу, почув вигуки «тікати». В цей час він побачив як з автобусу стали вибігати люди близько 20 осіб, з прикритим білою балаклавою обличчям, зброї у вказаних осіб він не помічав, окрім палок чи дубинок в руках у декого. Інша група осіб, які попередньо розміщувались поряд з першим (ближчим до нього) автобусом та автомобілем, що перекривав його рух, почали розбігатися в різні сторони. Вказані особи вибігали зі сторони водія та побігли в його напрямку. В свою чергу, ОСОБА_11 наміру тікати не мав оскільки нічого протизаконного не робив та призупинився на проїжджій частині дороги Оболонського проспекту на відстані кількох метрів навпроти ближнього по ходу руху вказаного проспекту входу у метро «Петрівка». До нього на вказане місце підбігла частина цієї групи, не менше 10 осіб, які попередньо вибігли з ближчого автобусу та звалили його з ніг.
		Вказав, що після поштовху впав на землю обличчям до низу. Перебуваючи у вказаному положенні йому по різних частинах тіла, група осіб наносила удари руками та ногами, найбільше по голові та тулубу. Ударів було не менше 20. Він не виключає нанесення ударів сторонніми предметами (битами, палицями, інше), намагався заповзти під легковий автомобіль, проте його схопили, підняли, заламали руки за спину і повели до ближчого автобусу.
		ОСОБА_11 зазначив, що група осіб, яка напала на нього була у балаклавах білого кольору. Двоє нападників утримували його в такому положенні із заломленими назад руками кілька хвилин та вирішували, що робити з ним далі, чи забирати, чи відпускати. Перебуваючи в такому положенні він бачив ноги осіб, які стояли поблизу нього, їх було не менше 6 осіб, бачив частково їх верхній одяг.
		Після цього зазначив, що його завели до найближчого автобусу, в салоні якого його поклали на сидіння приблизно всередині, в положенні лежачи обличчям до сидіння.Він міг тільки чути, що відбувається у салоні авто. В цей час він почув, що з вулиці стали повертатись хлопці і у них була перекличка, під час якої називались прізвиська, а можливо імена, які він не запам`ятав.
		ОСОБА_11 зазначив, що автобус розпочав рух прямо в напрямку вул. Вербова, проте за метрів 20 зупинився. В подальшому зазначив, що в цей час йому один з осіб, присутніх у салоні автобусу наказав підвестись, що він і зробив вставши з сидіння. В салоні автобусу він бачив близько 20 осіб, обличчя яких не було видно через те, що на їх головах були балаклави білого кольору. Водія автобусу з місця його положення у автобусі він не бачив. Автобус був заведений проте не рухався. Присутні особи по телефону координували свої подальші дії, нічого особливо в їх розмовах потерпілий не чув, окрім того, що останні обговорювали питання можливого переслідування, так званого «хвоста», а також цікавились автомобілем «Спрінтер» який мав бути поряд з ними. Після цього автобус рушив, та в цей час двоє осіб, які сиділи попереду нього, зняли балаклави. Вказані особи зі слів ОСОБА_11 були молодого віку, слов`янської зовнішності та почали його випитувати чи не бачив він працівників міліції, чи є свідки його викрадення. Він у відповідь пояснив їм, що знаходився сам та про його місце перебування неподалік метро «Петрівка» нікому не відомо, з приводу почутого, вказані особи в адресу його висловились, що оскільки немає свідків викрадення, то його не будуть шукати. ОСОБА_11 слова вказаних осіб сприйняв як погрозу, оскільки зрозумів, що нападники не є правоохоронцями. За цим вказані особи його запитували, яким чином опинився на вулиці поблизу приміщення станції метро «Петрівка», чи є учасником Автомайдану, скільки ще є таких осіб як він, хто старший серед них, які його завдання. І він відповів їм, що ніякого відношення до запитуваного не має.
		В цей час з передньої частини садону до нього підійшла особа (віком близько 35 років, та зазначила, що він затриманий у зв`язку з протидією представникам влади, але які саме дії ним вчинялись, не уточнювалось. Він мовчав, оскільки боявся щось говорити чи суперечити вказаній особі. Крім того, його розпитували про Автомайдан, а також вказану особу дуже цікавили відомості про акції, які відбувались по вул. Грушевського в м. Київ.
		В цей час вищезазначена особа наголосила щоб він зізнався, але у чому не уточнювалось, кілька осіб з присутніх тримали мобільні телефони в руках та чекали «зізнання», щоб це відзняти.
		ОСОБА_11 додав, що у зв`язку з його відмовою, невідомі особи, що знаходились в салоні автобусу почали поводитись більш агресивно, продовжили звинувачувати та одночасно наносили йому удари по голові та в груди, хто саме бив не бачив, оскільки намагався прикритися від ударів. В цей час у нього відібрали мобільний телефон та відшукували в ньому відомості, що їх цікавлять, зокрема останні дзвінки та смс-повідомлення, фото та відеозйомку.
		Пояснив також, що на їх запитання він відповідав про власників телефонних номерів, які того дня раніше йому телефонували або він особисто когось набирав. Пізніше йому повернули мобільний телефон, та попросили паспорт. Він відкрив та зі своїх рук надав їм можливість сфотографувати його.
		Після цього вищеописаний чоловік, який його попередньо допитував, він був головним у вказаній групі, забрав паспорт та мобільний телефон та направився по салону автомобіля в напрямку водія, а він в свою чергу залишився на тому ж місці. Через деякий час «старший групи в автобусі» приніс його телефон з викликом до його матері ОСОБА_41 , їй по телефону ОСОБА_11 сказав, що в нього все добре та скоро повернеться. Вказане повідомив за вказівкою нападників. Також аналогічно за вказівкою нападників зі свого мобільного номеру здійснив виклик до дружини, та вказав аналогічне.
		З розмов зрозумів, що вони не місцеві, крім того, 4-5 разів вони говорили, що везуть його у Харків, і між собою пару разів говорили про Харків. Спілкувались виключно російською мовою, і серед них були візуально особи кавказької національності, зокрема їх більша частина. Вказані особи безпосередньо казали, що його по дорозі до Харкова можуть вбити, при цьому погрози були реальними, оскільки одні з них вже хотіли це зробити, але інші не давали цього робити. Також один з нападників кавказької національності тримав шило в руках та періодично підставляв його до горла, очей та серця ОСОБА_11 , рішуче погрожуючи нанести удар. Він пригадує, розмови нападників, що їх начебто переслідували машини «Автомайдану». В подальшому будучи в салоні автобусу до нього підійшов чоловік віком близько 55 років, та почав звинувачувати в участі у Автомайдані, погрожуючи вбивством.
		ОСОБА_11 пояснив, що в автобусі його утримували близько 2 годин, переміщуючись по м. Києву та області. Сидячи у салоні, через бокове вікно автобуса, шторка на якому була не до кінця прикритою, а також через лобове скло, він частково бачив місця - споруди, будинки із знайомими назвами, поблизу яких вони проїжджали.
		Зазначив, що в подальшому його відвезли в район станції метро «Бориспільська». Виходячи з автобусу помітив, що окрім того автобусу в якому його утримували та перевозили, прибув ще один автобус, який попередньо знаходився на Смоленському проспекті та розташувався позаду автобусу у якому він їхав. В той час коли його виводили з автобусу на вулиці вже чекала інша група осіб, в руках яких потерпілий бачив ножі. Вони між собою сперечались щодо нього, предмету він не зрозумів. ОСОБА_11 передали вказаній групі та останні його повели із заломленими за спину руками. Він не бачив куди його ведуть, оскільки головою та тулубом був направлений до землі, проте зрозумів що його ведуть в глибину лісосмуги. Вели його близько 50 метрів від проїжджої частини дороги, зупинки автобусу, спочатку вздовж проїжджої частини дороги, а в подальшому в глибину лісосмуги, у зведений там намет. 
		Він зазначив, що коли його завели до намету, то посадили на землю. Попереду нього стояли група осіб (15-20), з них одна жінка, яка тримала мікрофон. Один з присутніх тримав в руках напівпрофесійну відеокамеру з світло-лампою направленою на нього, а тому він не міг розпізнати чітко присутніх.
		В цей час до палатки увійшла особа у «балакливі» чорного кольору, яка представилась старшим групи та почав розмовляти намагаючись знайти з ОСОБА_11 «контакт», а саме націлити його на «зізнання» в якому йому допоможе.
		На пропозицію у чомусь зізнатись ОСОБА_11 відмовився та розповів про усі відомі йому обставини. На це вказана особа надала вказівку заломити йому руки та розтягувати на шпагат ноги. Двоє з числа групи підійшли до нього та почали в різні сторони викручувати руки спричиняючи нестерпну біль. В цей час не зупиняючись особа на голові якої була балаклава чорного кольору, яка представилась старшим, заклала йому до ротової порожнини рукавицю, та зняла з нього штани й нижню білизну. Іншим присутнім особам, «старший групи» наказав тримати ноги ОСОБА_11 , розтягуючи їх у шпагат. В цей час «старший групи» руками стискав його статеві органи, спричиняючи йому нестерпний біль, вказане він коментував, говорячи на камеру під запис зазначивши, щоб дивились, що з усіма так буде. Вказане адресувалось усім учасникам Майдану.
		За цим зазначив, що у подальшому між цією групою осіб почався переполох. Між собою вони говорили про сторонніх на території. На це майже уся група вийшла з палатки, залишивши його з кількома особами не більше трьох. Як згодом виявилось сторонніми були особи з іншої групи, з якими вони теж координували свої дії. У вказаному наметі він пробув близько 1 години. Він зазначив, що всі присутні чекали на старшого, який мав вирішити, що робити з ним. Повернувшись він знову поставив аналогічні запитання, про причину перебування на станції метро, відношення до Автомайдану, відомості про акції протестів в м. Києві. Після цього вказана особа знову зателефонував дружині ОСОБА_11 , при цьому розмова відбувалась поза наметом. Згодом вказана особа наказала йому заспокоїти його дружину по телефону та дав мобільний телефон з якого попередньо вів спілкувався, після чого вказана особа вивела його з палатки.
		Заявлений до ОСОБА_5 цивільний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. 
		Свідок ОСОБА_16 в суді пояснив, що він з ОСОБА_5 перебуває в нормальних відносинах, де і коли познайомились не пам`ятає, працював в його охоронній фірмі приблизно з 2013 року. Разом з ним працював ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , прізвища якого він не пам`ятає, ОСОБА_44 та ОСОБА_45 . Одного разу чи на пропозицію ОСОБА_46 , чи ОСОБА_47 , точно не пам`ятає, його попросили «постояти» поблизу метро Бориспільська, там були намети. За це повинні були заплатити. Пам`ятає, що коли приїхав з ОСОБА_48 , якого перед цим забирав десь в центрі, в одному з наметів був чоловік якого під примусом привезли невідомі йому особи в балаклавах, які приїхали на автобусах. Один раз він зайшов до цього намету і побачив, що чоловік стояв на колінах перед ним була камера, на яку щось знімали. Особисто не був свідком того, щоб хтось з відомих йому чи невідомих осіб наносив тілесні ушкодження цій особі. За той день хто з ним розраховувався не пам`ятає, це могли бути або ОСОБА_45 , або ОСОБА_49 . Пам`ятає обставину виплати коштів в офісі ОСОБА_50 . Тоді були присутні ОСОБА_45 , ОСОБА_44 , ОСОБА_42 , але чи пов`язана ця виплата з подіями на Бориспільській чи з іншою роботою не пам`ятає. Після подій на Бориспільській і далі працював у ОСОБА_50 . Обставини цих подій ніколи в його присутності не обговорювались, він ОСОБА_5 теж нічого не розповідав, оскільки вважав що нічого поганого не зробив. Зазначив, що з ним проводились слідчі дії, зокрема слідчі експерименти, обставини на тих слідчих діях він розказував детально, оскільки все краще пам`ятав та говорив правду.
		Свідок ОСОБА_13 , в суді пояснив, що в 2013-2014 рр. працював неофіційно на ОСОБА_50 і його охоронну фірму «5-й регіон». За кілька днів до січневих подій останній з сім`єю виїхав на курорт Мальдіви. Сказав йому і ОСОБА_51 , його колезі, що вони відповідають за справи фірми і мають підтримувати її в належному стані. Діяльність фірми пов`язана з організацією і охороною об`єктів та тому подібне. Через кілька днів, 19 січня, приблизно в обід, йому зателефонував ОСОБА_34 і сказав, що необхідно знайти людей, 20-30 чоловік, для роботи на серйозну людину на 6-ту годину вечора в м. Києві. Оплата по 50 доларів, обставини роботи будуть сказані по суті при підрахунку людей. Сказав, що в нього люди є, але він хоче знайомим ОСОБА_13 дати можливість заробити і сказав, щоб він на 17 годину вечора приїхав в їх офіс, який знаходився неподалік станції метро «Дружби народів» вгору від «Будинку меблів». ОСОБА_13 зателефонував до свого знайомого ОСОБА_52 , попросив надати людей, пояснив обставини, яка оплата. Сказав, що не знає, яка робота, але треба буде, ввечері зібратися біля пам`ятника Богдану Хмельницькому приблизно о 18-19 годині на підрахунок, йому було відомо, що робота по місту Києву. А сам виїхав в Київ з ОСОБА_53 . Приблизно о 17-й годині прибув в офіс, йому ОСОБА_34 пояснив, що вони будуть працювати на ОСОБА_54 , який відповідає за великий обсяг торгівлі спиртом в Україні, дуже серйозна і близька до керівництва держави людина. Він пояснив, що в нього є 20 чоловік  ОСОБА_55 віддзвонився, - йому сказав, щоб їхали на Софіївську площу, дочекалися ще одного колегу ОСОБА_56 , який приїхав, і виїхали на Софіївську, на підрахунок, зустрілися з людьми. ОСОБА_34 пояснив, що через пів години-годину приїдуть люди, які будуть проводити підрахунок і прояснять роботу, що буде поставлена, а сам сказав « ОСОБА_57 від`їду за ОСОБА_58 » - ще один їх колега був, його прізвища не знає. Попросив його порахувати людей, коли приїдуть роботодавці познайомитися з ними і зрозуміти, які будуть викладені обставини діяльності. Через хвилин 30-40 під`їхав чорний позашляховик, з нього вийшли двоє чоловіків, приблизно 50 років. Попросили порахувати людей, там були ще знайомі ОСОБА_13 : ОСОБА_42 , ОСОБА_59 . ОСОБА_60 сказав, що кілька людей від`їхали на машинах на заправку заправитись, тому 8 чоловік не вистачає, їх порахували. Зібрав всіх один із тих що приїхав, якого він не знає. Ця особа сказав, щоб вони поділитися по 10-15 чоловік і патрулювати район «Золоті ворота», район «Європейська площа», «Андріївський узвіз» до ОСОБА_61 . За зовнішніми ознаками знаходити поодиноких або парами майданівців і доставляти їх на офіс, він сказав адресу на ОСОБА_62 , точної адреси місця розташування не пам`ятає, але це недалеко в хвилинах 10 ходи від метро Контрактова площа. Якщо ж не буде можливості особисто доставити майданівців в офіс, вказав, що робити це за допомогою хлопців, які на машинах. В них було, здається, 5 чи 7 машин, точно не пам`ятає. Якщо ж і в них це не вдасться, сказали записати старшим груп телефон і дзвонити, щоб відправляти машину за майданівцями. Після цього ці особи сказали розрахуватися і поділити маршрути між собою, а тих людей, які на машинах, один з тих, що приїхав рахувати, відкликав окремо і ставив їм якісь задачі, які саме ОСОБА_13 не чув. Після цього зателефонував до ОСОБА_39 , він сказав, що зараз вже під`їжджає. Приїхав він з ОСОБА_58 , ОСОБА_63 . Знаходилися в машині неподалік від якогось готелю. Десь приблизно о 2-3 ночі до ОСОБА_13 почали телефонувати люди, в тому числі і ОСОБА_59 , повідомили, що майданівці великою групою людей їх побили. ОСОБА_64 , який працював в той вечір з ними, зателефонував також ОСОБА_40 і сказав, що двох його людей порізали, є багато ножових поранень, що вони в реанімації і чоловік 7 побили досить жорстоко, сказав, що це не робота, це не оплата і буде підіймати питання. ОСОБА_34 сказав, що ОСОБА_65 ці всі питання закриє, він мав на увазі ОСОБА_66 . Приблизно десь після четвертої години до ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_42 , приїхав ОСОБА_67 , який також тоді був в якійсь одній з груп одним із старших чи просто як посередній, сказав, що біля ОСОБА_68 площі, спускаючись по якійсь вулиці чи провулку, кілька їх колег затисли майданівці в дворі і намагаються їх побити, попросили підтримки. Вони зібралися загальною кількістю людей десь біля чоловік 25-30 і висунулися в тому напрямку. ОСОБА_34 повідомив, що під`їде з ОСОБА_69 , поставить десь машину неподалік, щоб не побили. Десь приблизно після 5-ї години ранку приїхали до універмагу «Україна», біля ОСОБА_70 , це, здається, Площа Перемоги. Потім чи ОСОБА_34 зателефонував до ОСОБА_50 , чи ОСОБА_5 до нього, запитавши: «Що у вас там, як справи?». ОСОБА_34 сказав ОСОБА_5 , що ОСОБА_71 все пояснить та передав йому телефон. Він розповів ОСОБА_5 про ситуацію, що їх було 128 чоловік і він відповідав за підрахунок людей; про те, що була поставлена задача патрулювати, знаходити і доставляти на офіс майданівців поодиноких або парно, розповів, що ОСОБА_72 і його команду побили. Розповів про ОСОБА_73 , його двох важко поранених в реанімації, ще кількох побитих людей. ОСОБА_5 сказав, щоб вони їхали до нього додому, він попередить ОСОБА_74 , щоб той відкрив їм, оскільки на 11 годину, ОСОБА_5 домовився, щоб вони поїхали забрати гроші на офіс. Вони поїхали до місця проживання ОСОБА_5 в с. Гатне. Зауважив, що на період відсутності ОСОБА_5 контактували вони за його іноземним номером, який в період відпочинку ОСОБА_5 вони з ОСОБА_75 неодноразово поповнювали на 1000-2000 гривень. Приблизно о 10-й годині ранку його розбудив ОСОБА_44 і вони виїхали на Поділ, приїхали до офісу ОСОБА_76 . ОСОБА_34 сказав йому сидіти в машині, а сам пішов до офісу. Десь через хвилин 20 повернувся з якимось пакунком, дістав з нього пачку грошей і сказав «Це нам з тобою, як старшим, тобі, ОСОБА_77 , ОСОБА_78 по 100 доларів, іншим по 50». 
		Коли він повернувся додому в Бориспіль, йому зателефонував ОСОБА_34 і запитав чи є ще люди, але він відповів йому, що після сьогоднішньої ночі в нього людей вже немає, оскільки ОСОБА_59 категорично відмовився на будь-які подібні роботи брати своїх людей і сам виїжджати. На це ОСОБА_34 сказав, щоб він повертався в Київ. В Києві він зустрівся з ОСОБА_32 , ОСОБА_79 та ще невідомими чоловіком. Там ОСОБА_34 повідомив ОСОБА_13 , що його завданням буде порахувати людей, вишикувати їх, тому що приїде старший і там будуть поставлені якісь задачі. Потім сказав, що поїде зніме номер в готелі, оскільки ОСОБА_80 сказав зняти номер в готелі, щоб вони могли періодично відпочивати там. Приїхавши раніше на Поділ, він порахував людей і там не вистачало біля 70. ОСОБА_34 казав, що саме на 8 годину приїдуть на підрахунок, будуть ставити задачі, звернувся до старших. Там був один знайомий ОСОБА_39  ОСОБА_81 , він не знає його прізвища. З іншими двома старшими він обмінявся номерами телефонів, після того вони не зустрічалися, тому імена навіть не пам`ятає. Згодом помітив неподалік велику групу людей, в кількості більше 100 чоловік, підійшов, запитав їх старшого, підійшов ОСОБА_43 . З ним він домовився про залучення людей для підрахунку по 50 доларів. Згодом приїхали люди на підрахунок, загальна кількість зібраних людей становила понад 400 осіб. Згодом в ході слідства він вже дізнався, що серед тих людей був ОСОБА_82 , саме він прибув для підрахунку ще з невідомими йому чоловіком. Після цього ОСОБА_83 сказав покликати старших і вказав напрямки  це Житомирська, Одеська траса, Чернігівська і ще якась; наказав виставити по 100 чоловік і не пускати в місто машини і автобуси з майданівцями або «Авто-майдану» або за зовнішніми ознаками, які нагадують машини Майдану. Перед тим як від`їхати, ОСОБА_83 у нього взяв номер телефону, як у старшого. Хлопці роз`їхалися, ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_40 пояснив ситуацію, ОСОБА_84 сказав, що він їде в сторону Чернігівської траси зі своїми людьми. Потім приїхав ОСОБА_34 , поїхали спочатку на Чернігівську до ОСОБА_56 , подивилися яка там ситуація по людях, після цього ОСОБА_34 привіз його назад на Поділ, на Контрактову площу. Приблизно через пів години йому зателефонували, особа представилася ОСОБА_85 , сказав, що він буде його куратором. Потім по матеріалам справи ОСОБА_13 дізнався, що прізвище його ОСОБА_86 . Той дав вказівку доповісти йому по кількості людей, їх розташуванню та інші обставини, а про будь-які зміни відразу доповідати саме йому за цим номером телефону. Приблизно об 11-й годині вечора до нього знов зателефонував ОСОБА_87 і сказав знайти 3-4 екіпажі машин, це 15-20 чоловік, з власними машинами для конкретної справи, гарно оплачуваної, а обставини розскаже він при зустрічі. Він почав обдзвонювати людей, ніхто не хотів братися, тому що не знали яка оплата і не знали конкретно які обставини роботи. Він зателефонував до ОСОБА_39 попросив, щоб той його забрав, але той сказав, що машина так припаркована, що якщо виїде то займуть місце. Тому ОСОБА_13 викликав таксі і поїхав в сторону Верховної ради. Приблизно було вже о пів-на другу ночі, можливо друга ночі. До нього знову зателефонував ОСОБА_87 і запитав де він знаходиться, він йому пояснив ситуацію. ОСОБА_87 наказав терміново, протягом 15-ти хвилин, щоб його люди на машинах під`їхали до ресторану «Ель Кафа» біля Бесарабки. Він повідомив, що поки що в нього немає людей, шукає, тому що люди не знають, яка оплата і яка робота. ОСОБА_87 сказав «Давай шукай. Це терміново». Вони спілкувалися хвилин 15-20, періодично дзвінки були, можливо навіть більше. ОСОБА_88 він так і не знайшов, подзвонив ОСОБА_87 та запитав « ОСОБА_89 твої люди? Моя людина тебе чекає», ОСОБА_13 відповів, що людей немає, не зміг знайти на таких умовах. ОСОБА_87 кинув трубку. Буквально через кілька хвилин до нього зателефонував ОСОБА_5 , запитав « ОСОБА_90 , в чому проблема? Що ви не можете з Пашою знайти людей? Я вас залишив, а ви елементарне вже не можете зробити?». Всі ці події відбувались вже 21 січня 2014 року. ОСОБА_13 йому пояснив ситуацію, сказав, що ніхто не хоче їхати на невідому роботу за невідому оплату. Вони ще кілька разів з ОСОБА_5 розмовляли по телефону, той набирав його, запитував чи знайшов людей. ОСОБА_13 йому пояснив, що людей не вистачало і тому взяв на підрахунок так званих «лівих», біля 70-ти людей але потрібно буде на 24 чоловіка віддати по 50 доларів. ОСОБА_5 сказав, що він попередить ОСОБА_91 і той йому віддасть гроші. Це вже десь було під ранок. Згодом ОСОБА_5 його набрав і сказав « ОСОБА_92 так, сьогодні можливо буде потрібно чи 400-600, може навіть 800 чоловік, постарайся як мінімум, ну 150, може навіть 200 «лівих» людей взяти, це будуть наші додаткові з тобою преміальні», ОСОБА_13 відповів, що зробить по можливості, якщо люди приїдуть. Після цього ОСОБА_5 сказав, щоб ОСОБА_93 його набрав. Через хвилин 15 з`явився ОСОБА_34 і ОСОБА_13 попросив, щоб той набрав ОСОБА_5 . Десь приблизно через годину, ОСОБА_34 сказав, що повертається на офіс, повідомив, що о 10-й годині заїде, бо поїдуть до ОСОБА_33 , отримати гроші. 
		В 10-й, чи десь о 10-30 приїхав ОСОБА_34 , вони поїхали на Поділ в офіс до ОСОБА_94 . Зайшли в офіс, на першому поверсі було приблизно біля 20 чоловік з оперативними сумками і кобурами, як охоронці. Вони підійшли до охоронця, назвали свої прізвища, дали номера телефонів. Десь через хвилин 15 приїхав ОСОБА_95 і ОСОБА_34 вийшов до нього на вулицю поспілкуватися. Потім зайшов ОСОБА_95 з охоронцями, за ними ОСОБА_34 і ОСОБА_95 сказав щоб їх пропустили. На другому поверсі, їм сказали зачекати хвилин 10, після чого запросили в кабінет. В кабінеті було кілька людей, за столом посередині сидів ОСОБА_95 , зліва від нього стояв ОСОБА_83 , праворуч ще один чоловік і позаду біля вікна стояли ще двоє чи троє. ОСОБА_95 сказав до ОСОБА_96 «Як так, що вони нікого не затримали? В чому проблема? Що це за відношення до роботи?», ОСОБА_83 йому відповів, що вони неправильно поділили людей, їх поділили по 10-15, а майданівці ходять по 40-50 і фізично вони не могли справитися. Через хвилин 5 до них звернувся ОСОБА_95 і запитав про кількість людей які вони можуть забезпечити. ОСОБА_34 відповів одразу не замислюючись, що скільки необхідно, стільки і забезпечать. Тоді ОСОБА_95 дав вказівку зачекати в коридорі тим людям, які були біля вікна, дав якесь розпорядження стосовно автобусів, вони вийшли. Через кілька хвилин вийшов ОСОБА_95 і ОСОБА_83 , останній покликав ОСОБА_39 , запитавши: «Вам гроші дати?», він підтвердив, ОСОБА_83 покликав якусь жінку, вона вийшла, той пішов до неї в кабінет. ОСОБА_34 сказав ОСОБА_13 зачекати його біля машини, вийшов він знов з пакунком, дав ОСОБА_13 100 доларів, 1200 доларів для «лівих», а сам повідомив, що повезе гроші до ОСОБА_5 додому. Перед тим як вони вийшли ОСОБА_95 сказав що на той день також потрібно буде організувати 400 чоловік. 
		Приблизно на 20-ту годину ОСОБА_13 вже був на Контрактовій площі. Перед цим, як їхав, він просив ОСОБА_39 дати йому якусь людину з машиною, той сказав щоб він звертався до Діми Повара-Нечунаєва або ОСОБА_97 , бо вони на машинах. По приїзду на Поділ там вже були ОСОБА_16 . ОСОБА_98 не було, були люди, приїхав ОСОБА_83 , але вже не рахував людей, сказав поділитися по 100 чоловік взяти напрямки Бориспільська, Чернігівська, Житомирська, Одеська траси, в`їзд в місто і задачі подібні вчорашнім. Один із старших  знайомих ОСОБА_39 , - сказав, що їм немає чим машини зупиняти, бо вони не підготовлені. Тоді ОСОБА_83 наказав поїхати в офіс, взяти там 30 держаків від лопат і 20 газових балончиків. ОСОБА_13 попросив ОСОБА_99 поїхати, а сам десь через пів години вже виїхав оглядати пункти розташування людей, старших. Приїхав на Бориспільську, виявилося, що там нікого немає, набрав ОСОБА_16 і попросив хоча би 15-20 чоловік дати на підстраховку. Після того виїхав на Житомирську. Не доїжджаючи до ОСОБА_100 , до нього зателефонував ОСОБА_87 , старший куратор, і сказав щоб він направлявся в сторону Вишгорода. Коли він приїхав на визначене ОСОБА_85 місце, через хвилин 5-10 під`їхали 2 великих автобуси, такі як возять спортивні команди, «Неоплан», подібні. З переднього автобуса вийшло кілька чоловік, йому зателефонував ОСОБА_87 , каже, що там повинні під`їхати люди, сказав підійти з ними познайомитися і описати свою ситуацію. Він підійшов, там був один старший чоловік, десь років 45 і було кілька кавказців. Цей чоловік повідомив, що вони їх оперативна група, якщо у них якісь крайні обставини, потрібно телефонувати ОСОБА_101 , який вже їх направляє на допомогу. Після того вони виїхали вже в сторону Вишгорода, а ОСОБА_13 поїхав на Житомирську, перевірив людей і після цього поїхав в сторону Бориспільської. По дорозі його набрав ОСОБА_102 і сказав, що люди вже доїжджають до Бориспільської, ОСОБА_13 попросив ОСОБА_16 щоб той під`їхав до універмагу «Україна», де його згодом забрав. Поки вони їхали вже разом, до ОСОБА_16 зателефонував його знайомий, який вже прибув на Бориспільську і пояснив ситуацію, що приїхали якісь невідомі люди, вихопили одного із його друзів і побили, погрожуючи розправою, думали, що вони майданівці. Під`їхавши, побачили палатку для обігріву та невелику групу людей, десь 10-15 чоловік, вони стояли двома групами, це були люди ОСОБА_16 , а далі стояли 2 автобуса і було досить багато груп людей по 10, 15, 30 чоловік в білих масках, шапках, деякі без шапок були. Вони стрибали вигукували, деякі, наче як, спарингували, хаос був. Там ОСОБА_13 зустрів людей, яких організовував ОСОБА_103 зокрема він знав ОСОБА_104 , ОСОБА_105 . Серед інших людей спортивної тілобудови старшим був ОСОБА_106 з бійцівського клубу «Оплот», який особисто представився йому та повідомив, що вони затримали хлопця за підозрою причетності до Майдану, який знаходиться в палатці, що стояла неподалік місця їх розмови. Після цього, ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_22 та інші невідомі ОСОБА_13 особи зайшли до цієї палатки, де під наглядом на колінах стояв молодий хлопець. В ході допиту цього хлопця виявилося, що він жодного відношення до Майдану не має, у зв`язку з чим його через деякий час наказали відпустити, про це він повідомив ОСОБА_5 , який йому дзвонив того вечора та повідомив, що повертається і його потрібно буде зустріти. 
		Наступного дня 22.01.2014 десь о 11-12 годині забравши ОСОБА_5 з аеропорту він, ОСОБА_34 , ОСОБА_84 поїхали до Печерської лаври в м. Києві на зустріч з ОСОБА_107 . В ході зустрічі останній в грубій формі висловив претензії ОСОБА_5 про те, що його 100 хлопців зробили те, що 400 людей ОСОБА_5 не спромоглися, а згодом віддав пакунок. Після цієї зустрічі вони всі поїхали додому до ОСОБА_5 в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області, де останній за роботу йому дав 15 тисяч доларів. Повідомив, що інші старші груп, зокрема ОСОБА_102 , отримував кошти в офісі ОСОБА_5 , що на «Дружби народів». Після наведених подій він продовжував працювати разом з ОСОБА_108 ще близько пів року. Зокрема, стосовно подій лютого 2014 року повідомив, що 18 лютого ОСОБА_109 зібрав його та ОСОБА_39 , ОСОБА_110 та особу на ім`я ОСОБА_111 . Попередньо перед приїздом зателефонував і сказав, щоб ОСОБА_13 взяв з собою оперативну сумку для носіння спецзасобу. Вже в офісі повідомив, що вони мають знайти ще 15-20 чоловік із спецзасобами для відстрілу гумових куль, оскільки того вечора ОСОБА_5 матиме кілька важливих зустрічей, від яких як він повідомив залежатиме їх фінансове майбутнє та фірми. 
		Свідок ОСОБА_83 , допитаний судом за клопотання сторони захисту, пояснив, що у період з 1 по 12 січня 2014 року він перебував з сім`єю за межами України, а з вечора 12 по 20 січня він постійно був вдома та ні з ким не спілкувався. З дому вийшов 20 січня близько обіду та поїхав на Поділ, де відвідав ресторан, був у ОСОБА_112 церкві. 
		З ОСОБА_36 він знайомий з дитинства, однак з 2012 року у них відносини змінилися, вони посварилися. У період з грудня 2013 по січень 2014 року вони не спілкувалися взагалі, ніяких коштів від нього він не отримував. З ОСОБА_5 він не знайомий і хто це такий він незнає, з ОСОБА_113 та ОСОБА_114 перебуває у товариських відносинах. В жодній фінансовій залежності від ОСОБА_115 не перебував, оскільки мав власний бізнес у вигляді ресторану. ОСОБА_13 бачив тричі на слідчих діях та в суді, а ОСОБА_39 один раз в суді, з ним не знайомий. Пояснив, що участі в протидії мирним акціям протесту не приймав. Наголосив, що під час судового розгляду власного кримінального провадження вказував на неправдивість показів ОСОБА_13 , які спростував проаналізувавши їх.
		Судом відповідно до вимог ст. 358 КПК України досліджено також письмові докази, документи, долучені до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення, а саме: 
		-висновок експерта №481 від 06.03.2014 р. згідно якого у ОСОБА_11 на момент звернення за медичною допомогою 22.01.2014р. о 22:30 мали місце наступні тілесні ушкодження: синець на повіках лівого ока, садна обличчя, контузія 1 ступеня лівого ока, вказані тілесні ушкодження могли утворитись 21.01.2014 та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.п.100-102 т.6);
		-протокол слідчого експерименту від 02.03.2015 за участю ОСОБА_11 в ході якого він вказав на маршрутну зупинку Оболонського проспекту неподалік входу у метро «Петрівка» у м. Київ, де детально розповів про обставини свого викрадення 21.01.2014 та подальшого катування (а.п.103-126 т.6); 
		- протокол слідчого експерименту від 14.06.2017р. за участю ОСОБА_13 в ході якого він детально описав події, які мали місце 19-22 січня та 18-19 лютого 2014 року. Підтвердив факт безпосередньої організації протидії мирних акціям протесту, викрадення мітингувальників ОСОБА_36 та участі в організації вказаних дій в тому числі і ОСОБА_5 (а.п.2-21 т.14) ;
		-протокол проведенняслідчого експериментувід 08.12.2016 за участю ОСОБА_16 . У ході якого він повідомив, що в ніч з 21 на 22 січня 2014 року знаходився біля метро «Бориспільська», в районі зупинки транспорту, де розташовувались дві палатки, там він спостерігав за в`їздом автобусів в м. Київ.
		Розповів, що від`їхав за дорученням ОСОБА_47 , потім коли приїхав побачив автобуси, багато людей в масках, з іншими підійшов дізнатись хто ці, люди, як виявилось, це були також особи задіяні до нагляду за в`їздом в м. Київ.
		Це був «Оплот», йому невідомо що це за організація і звідки вони, тобто він бачив велику кількість людей в балаклавах, вони зайшли в палатку в якій відбувались якісь дії, самі туди не пускали нікого та сказали не заходити.
		Йому відомо, що туди заходив ОСОБА_45 , проте йому невідомо що він там робив. Розташовувались вони вздовж дороги, що в сторону м. Бориспіль, де знаходиться перша зупинка після кругу, автобуси знаходились одразу біля зупинки по одній лінії в напрямку руху м. Бориспіль, намет розташовувався одразу біля зупинки приблизно за 20 метрів. Коли вони приїхали автобуси вже стояли та вказав на місце поблизу зупинки громадського транспорту до знаку кінцева межа Києва. Група осіб розташовувалась повсюди в районі намету, при цьому особи були в балаклавах, з палками, битами, поводили себе агресивно, пам`ятає чітко 2 автобуси.
		ОСОБА_16 розповів, що приїхав на своєму автомобілі на місце перед зупинкою транспорту в напрямку м. Бориспіль де припаркувався. Далі зазначив, що він приїхав на це місце з ОСОБА_116 і з ними було двоє молодиків, яких він не знає і це були знайомі ОСОБА_117 ( ОСОБА_118 ), далі вони всі четверо вийшли з машини і прослідували до палатки, тому що ОСОБА_119 передзвонив їм і сказав, що приїхали якісь люди і вимагають пароль та старшого, ОСОБА_16 з іншими швидко приїхали та підійшли всі четверо до намету, люди були повсюди та знаходились автобуси. До них з палатки вийшов «здоровий» чоловік в балаклаві та в спортивній куртці, там всі особи були одягнуті в спортивний одяг, потім цей чоловік почав спілкуватись з ОСОБА_48 . Згодом всі почали збиратись біля палатки, ОСОБА_16 та інших туди не пускали люди в масках, потім ОСОБА_90 ( ОСОБА_71 ) сказав, що ця палатка для того щоб вони грілись. Потім до ОСОБА_16 підійшов ОСОБА_119 і повідомив, що у нього забрали телефон, на що ОСОБА_16 відповів, що поверне його йому, він неодноразово підходив до ОСОБА_120 , який говорив йому що зайнятий, далі він повідомив, що з самого початку прибув сюди близько 12 години ночі, люди, які знаходились біля палатки побули близько години, після чого з криками близько 1 години ночі поїхали на автобусах.
		ОСОБА_16 повідомив, що коли група осіб від`їхала на автобусах, ОСОБА_90 (Чемес) вийшов з палатки і за ним вийшов побитий невідомий чоловік, ОСОБА_90 ( ОСОБА_71 ) викликав таксі і сказав, що цього чоловіка треба відправити додому, ОСОБА_16 цього чоловіка раніше не бачив, ОСОБА_90 (Чемес) пішов із цим побитим чоловіком та ще з декількома в район зупинки транспорту в напрямку м. Київ. Розраховувався з ним за участь в цих подіях ОСОБА_121 , який особисто давав йому гроші за участь на цьому місці та надавав вказівки ОСОБА_13 , завдання ж прибути на вказане місце надходило від останнього (а.п.127-136 т.6);
		-протокол проведенняслідчого експериментувід 01.03.2016р.  за участю ОСОБА_16 в ході якого останній на місці показав приміщення з якого 21.01.2014 він за вказівкою ОСОБА_13 , отримав предмети спеціально пристосовані для спричинення тілесних ушкоджень, а саме палки (держаки від лопат) в кількості не менше 30, які в подальшому останній привіз на власному автомобілі неподалік станції метро Бориспільська до розташованого там намету в ніч 21.01.2014. Зазначив, що вказаний офіс знаходиться на території Подільського району м. Києва по вул. Почайнинська за приміщенням церкви, вказаний офіс зовні мав скляний фасад. На місці ОСОБА_16 вказав на приміщення, що по АДРЕСА_4 (а.п.137-140 т.6);
		-вирок Оболонського районного суду м. Києва від 07.12.2015р., який залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.06.2016 р. стосовно ОСОБА_21 за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 129 КК України та ОСОБА_122 за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, яким встановлено їх винність та факт викрадення і катування потерпілого ОСОБА_11 (а.п.43-66 т.6);
		-вирок Дарницького районного суду м. Києва від 05.05.2016р. стосовно ОСОБА_18 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України, яким встановлено його винність та факт викрадення і катування потерпілого ОСОБА_11 (а.п.74-81 т.6); 
		-вирок Київського апеляційного суду від 29.09.2020р. стосовно ОСОБА_19 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 307 КК України, яким встановлено його винність та факт викрадення і катування потерпілого ОСОБА_11 (т.17);
		-вирок Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.217р. відносно ОСОБА_16 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України яким встановлено його винність та факт викрадення і катування потерпілого ОСОБА_11 (а.п.91-99 т.6);
		-вирок Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2018р. відносно ОСОБА_5 , яким встановлено преюдиційний факт того, що 17.02.2014 приблизно о 17 год. ОСОБА_5 отримав замовлення від невстановленої особи за грошову винагороду прийняти участь у перешкоджанні учасникам мирних акцій, які відбувались на Майдані Незалежності в м. Києві, яка полягала у залученні цивільних осіб (так званих «тітушок») для перешкоджання їх вільному переміщенню до центральної частини міста Києва (а.п. 212-222 т. 4);
		-дані Головногоцентру обробкиспеціальної інформаціїДПС Українивід 21.02.2018за вих.№ 0.184-9347/0/1518 згідно якої ОСОБА_5 10.01.2014виїхав замежі України,в`їзд зафіксовано 10:35годині 22.01.2014р.(а.п.181т.13); 
		-протокол тимчасовогодоступу від27.02.2015р. здійсненому напідставі ухвалислідчого судівід 02.02.2015р.в справі№757/2557/15к,в ходіякого вилученоінформацію проз`єднання ОСОБА_33 та ОСОБА_123 ,у ходіаналізу технічноїінформації операторастільникового зв`язкуПрАТ «КиївСтарДж.Ес.Ем.»-трафіку з`єднаньабонентського номеру ОСОБА_33  НОМЕР_17  встановлено інтенсивність та його співрозмовників протягом січня 2014 року: ОСОБА_124  205; ОСОБА_125  168; ОСОБА_126 , колишній начальник охорони Міністра МВС України  59; ОСОБА_127 , колишній начальник ГУБОЗ МВС України  48; ОСОБА_22 , ГО «Оплот» - 9, ОСОБА_5  33, ОСОБА_34 - 32.
		Зокрема, 19.01.2014 ОСОБА_95 мав два з`єднання з ОСОБА_5 (о 12:52 та 17:43), обидва рази телефонував останній. В період з 21:36 до 23:56 фіксується базовими станціями вул. Іллінська, Почайнинська, що відповідає місцю знаходженню його офісу по вул. Почайнинська, 4.
		20.01.2014 в період часу з 00.16 до 00.20 ОСОБА_95 перебуває в Печерському районі а саме в зоні дії базових станцій м. Київ, Печерський район, вул. Пилипа Орлика, 4, Верховний Суд України; м. Київ, від ст.м. Кловська в напрямку вул. Богомольця, П. Орлика; м. Київ, Печерський район, вул. Паркова дорога, 3/5; м. Київ, від пл. Слави у напрямку до пл. Андрія Первозванного та м. Київ від вул. Липська у напрямку вул. Кловський узвіз. В зв`язку з викладеним можна стверджувати, що абонент перебував на території МВС України або поруч.
		Протягом дня ОСОБА_5 телефонує ОСОБА_128 , але розмови не відбуваються (07:55, 10:47, 12:06). Лише о 12:10 ОСОБА_95 телефонує ОСОБА_5 (розмова 151 сек.), а також ще раз о 19:23 (розмова 123 сек.) 
		В подальшому, фіксуючись базовою станцією - м. Київ, вул. Десятинна, 4/б, ОСОБА_95 направляється в напрямку Подільського району міста Києва, де перебуваючи в зоні дії базових станцій - м. Київ від перехрестя вул. Іллінської та вул. Почайнинської в напрямку до перехрестя вул. Почайнинської та вул. Хоривої, м. Київ від перехрестя вул. Іллінської м. Київ, Подільський район, вул. Нижній Вал, 51, АСК "Укррічфлот", знаходиться в період часу з 02:12 до 04:42 год. 21.01.2014, що свідчить про те, що він міг знаходитися в офісі розташованому за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 4.
		В той же період часу з 02:56 по 04:41 год. 21.01.2014 ОСОБА_95 та ОСОБА_129 разом фіксуються на території Подільського району міста Києва, в районі розташування офісу ОСОБА_33 (місто Київ, вул. Почайнинська 4). О 4:42 ОСОБА_95 з`єднується із ОСОБА_130 .
		У згаданий же період часу о 05:39 год. 21.01.2014 до місця проживання ОСОБА_33 , прибуває ОСОБА_129 де вони удвох перебувають до 07:25 год.
		Після цього, починаючи з 09:15 год. використовуючи базові станції вул. Банкова, 11, адміністративна будівля, корпус №1; м. Київ, від вул. Круглоуніверситетської в напрямку ст.м. Театральна; Бесарабська площа; від вул. Б.Хмельницького у напрямку до вул. І. Франка; вул. Золотоворітська, 6А, новий корпус "Укргідрометцентру" у напрямку вул. Б.Хмельницького до Будинку Вчителя та від перехрестя вул. В.Житомирської і Володимирської в напрямку ст.м. Золоті Ворота, рухається в зону дії базових станцій - м. Київ, від вул. Тарасової Алли у напрямку до Поштової площі, та від перехрестя вул. В. Житомирська - Володимирська у напрямку вул. Володимирської до Андріївського узвозу, де знаходиться з 09:21 до 09:44 год., що свідчить про те, що абонент міг перебувати на території ГУ МВС України в м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 15)
		Починаючи з 09:53 21.01.2014 ОСОБА_95 , фіксується базовими станціями - м. Київ, Подільський район, вул. Нижній Вал, 51, АСК "Укррічфлот"; від перехрестя вул. Іллінської та вул. Почайнинської в напрямку на Труханів острів; від перехрестя вул. Іллінської та вул. Почайнинської в напрямку до перехрестя вул. Почайнинської та вул. Хоривої, отже він знаходиться в офісі, що по вул. Почайнинській, 4 в м. Києві.
		В подальшому здійснює о 10:34 безрезультатний дзвінок ОСОБА_5 , який о 10:35 вже сам йому перетелефоновує (розмова 44 сек.), о 10:36 знову телефонує ОСОБА_5 (розмова 175 сек.), а о 11:10 вже ОСОБА_5 телефонує йому (розмова 51 сек.)
		Надалі, починаючи з 12:07 год. ОСОБА_95 , використовуючи базову станцію - м. Київ, Печерський район, вул. Набережно-Печерська дорога, 2, власна щогла, направляється в напрямку в район розташування офісу, що по вул. Почайнинській, 4 в м. Києві - базові станції м. Київ від перехрестя вул. Іллінської та вул. Почайнинської в напрямку на Труханів острів, від перехрестя вул. Іллінської та вул. Почайнинської в напрямку до перехрестя вул. Почайнинської та вул. Хоривої, від ст. м. Почтова пл. в напрямку Європейскої площі, де перебуває до 14:03.
		22.01.2014 ОСОБА_5 телефонує ОСОБА_128 о 10:44, 11:14, 13:31 має з ним нетривалі розмови, 24, 41 та 14 сек., відповідно.
		В подальшому телефонні дзвінки ОСОБА_5 о 15:10, 18:09, 19:59 того дня, аналогічно 23.01.2014  10 разів (08:30, 09:40, 10:42, 11:19, 14:41, 14:45, 14:55, 15:02, 16:11, 17:17) були або вкрай нетривалими (1 розмова о 15:10 тривалістю 7 сек.) або безрезультатними. Після 23.01.2014 такі спроби ОСОБА_5 зв`язатись з ОСОБА_36 припинились. 
		Судом звернуто увагу на телефонну розмову ОСОБА_35 за його номером НОМЕР_2 з ОСОБА_5 з ніч 21.01.2014р., якому телефонував саме ОСОБА_5 о 05:12 і розмова тривала 222 сек. ОСОБА_129 продовжував активно спілкуватись з ОСОБА_5 у лютому 2014 року за іншим номером телефону обвинуваченого 063-344-5151. Зокрема, 18.02.2014 ОСОБА_129 , отримує вхідний від обвинуваченого о 12:01, 12:06, здійснює вихідний дзвінок йому о 12:06, отримує вхідний о 12:17, 12:48, здійснює вихідний дзвінок о 12:54, отримує вхідний о 13:06, 13:12, здійснює вихідний дзвінок о 13:21, отримує вхідний о 14:22, 14:47, здійснює вихідний дзвінок о 14:51, 14:53, 18:21, отримує вхідний о 18:31, здійснює вихідний дзвінок о 19:46, 19.02.2014 о 10:53, отримує вхідний о 10:56, здійснює вихідний дзвінок о 16:19, отримує вхідний о 16:25, здійснює вихідний дзвінок о 16:31, 19:07, 20:26, 20:57, 21:23, отримує вхідний о 23:26, здійснює вихідний дзвінок 20.02.2014 о 00:53, 19:35, отримує вхідний о 21:47, 23.02.2014 о 14:40. Всі ці контакти були результативними та тривали щонайменше по кілька хвилин (а.п.81-84 т.13);
		-протокол тимчасовогодоступу від08.06.2017р. здійсненому на підставі ухвали слідчого суді від 19.05.2017 в справі №757/27920/17к в ході якого вилучено інформацію про телефонні з`єднання абонента за телефонним номером НОМЕР_6 , яким користувався ОСОБА_131 . Зокрема, за досліджений період з 01.01.2014 по 17.05.2017 ОСОБА_34 мав 4 контакти з ОСОБА_132 , перший 19.01.2014 о 23:34, коли ОСОБА_34 саме перебував в районі офісу на Почайнинській 4А (базова станція вул. Іллінська), 2 контакти 20.01.2014 о 15:43 та о 15:54, коли останній перебував в Дарницькому районі (базова станція Ревуцького, 5), 21.01.2014 останній контакт об 04:49, коли ОСОБА_34 перебував в Печерському районі (базова станція вул. І. Кудрі).
		З ОСОБА_36 , ОСОБА_34 мав 7 контактів і всі в період організації та безпосереднього викрадення людей. Зокрема, перший контакт зафіксовано 19.01.2014 о 21:36, а подальшому цього ж дня о 21:43, 22:47, коли ОСОБА_34 перебував в Печерському районі (базова станція вул. І. Кудрі, 33), згодом перемістившись в район розташування офісу на Почайнинській 4А має з ним цього дня ще два контакти о 23:24 та 23:32 (базова станція АДРЕСА_8 ). 20.01.2014 останній мав 2 контакти з ОСОБА_36 спочатку перебуваючи в Шевченківському районі об 03:21 (базова станція АДРЕСА_9 ), а в подальшому перемістившись в район розташування офісу на Почайнинській 4А о 11:29 (базова станція вул. Іллінська, 9).
		З ОСОБА_5 , який на час свого від`їзду користувався номером 37259982929 ОСОБА_34 мав 4 контакти виключно 20.01.2014 та 21.01.2014. Варто відмітити, що о 15:43 20.01.2014 отримавши смс-повідомлення від ОСОБА_35 , ОСОБА_34 майже відразу через пів хвилини обмінюється 2 смс- повідомленнями з ОСОБА_5 , за вказаним телефоном, а вже о 15:55 телефонує ОСОБА_133 .
		Аналізуючи отриману інформацію установлено, що 19.01.2014 в районі розташування офісу ОСОБА_33 , ОСОБА_34 фіксувався в період щонайменше з 23:24 до 00:05 20.01.2014 (базова станція вул. Іллінська, 9), в цей період здійснює о 23:32 та 23:34 вихідні дзвінки ОСОБА_128 та ОСОБА_134 , відповідно. Наступного дня в районі офісу фіксується щонайменше з 11:29 до 12:17, в цей період о 11:29 здійснює вихідний дзвінок ОСОБА_128 
		21.01.2014 в районі Подолу (базові станції Боричів узвіз 13, Житній ринок, Глибочицька перед в напрямку вул. Вал, АДРЕСА_8 ) фіксується в період з щонайменше з 12:48 до 14:51 години. 
		22.01.2014 в період 09:54 до 10:44 фіксується базовими станціями в районі аеропорту Бориспіль, що відповідає часу прильоту і їх спільної з ОСОБА_13 зустрічі ОСОБА_5 , в подальшому о 12:38 цього ж дня в районні Києво-Печерської лаври (б/с 27186/9862), а надалі в період щонайменше з 13:35 до 14:57 години фіксується базовими станціями вул. Іллінська, 9, перетин Іллінської та Почайнинської.
		Суд враховує той факт, що фіксація ОСОБА_39 в районі Подолу 20.01.2014 та 21.01.2014 підтверджує покази ОСОБА_13 стосовно часових меж їх спільного з ОСОБА_32 приїзду до офісу ОСОБА_33 за грошовими коштами, які розподілялись за безпосередніх вказівок ОСОБА_5 . Аналогічно фіксація ОСОБА_39 , підтверджує покази ОСОБА_13 в частині їх присутності під час зустрічі з ОСОБА_36 (т.17);
		- інформацію ДКР НП України від 14.11.2016 за № 14/03/4-10042 згідно якої в користуванні ОСОБА_13 перебував номер 0985162206 (а.п.15-16 т.13);
		-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.12.2016р., який здійснений на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2016 в справі №757/61193/16к, в ході якого вилучено інформацію про телефонні з`єднання абонента за телефонним номером НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_13 . Зокрема, за досліджений період з 01.01.2014 по 08.12.2016 ОСОБА_13 мав 99 контактів з ОСОБА_132 , який користувався телефоном НОМЕР_2 . З ОСОБА_5 , який на період свого від`їзду користувався телефоном НОМЕР_1 зафіксовано 36 контактів, з них 34  за період з 19.01.2014 р. по 21.01.2014 р.
		19.01.2014 в період з 23.13 до 00.06 години 20.01.2014 фіксується базовими станціями на Подолі в м. Київ. 
		20.01.2014 з 00.24 до 05.45 години ОСОБА_13 фіксується базовими станціями в районі перетину Великої Житомирської, Володимирської, вул. Алли Тарасової, тобто район Михайлівського і Софіївського соборів.
		20.01.2014 з 11.29 до 12.13 години фіксується базовими станціями на Подолі в м. Київ, місці розташуванні офісу ОСОБА_94 . Перебуваючи в районі офісу, ОСОБА_13 чотири рази контактує з ОСОБА_132 (11.30, 11.48, 11.58, 12.12)  сам ОСОБА_129 в цей час не був в офісі, він з`явиться там лише близько 14 год. В період 14.19-14.44 години 20.01.2014, ОСОБА_13 фіксується базовими станціями в районі офісу ОСОБА_94 . На цей момент там вже постійно перебуває ОСОБА_129 , після від`їзду, о 15.04 годині ОСОБА_13 дзвонить ОСОБА_5 на номер НОМЕР_1 , а об 15.08 ОСОБА_5 йому сам передзвонює.
		19.36 годині ОСОБА_13 повертається на Поділ і до 20.05 години 20.01.2014р. там перебуває в районі Контрактової площі.
		О 22.07 ОСОБА_13 повертається на Поділ і перебуває там до 01.34, після чого виїжджає до готелю «Київ» о 02.36 годині, у якому, згідно його показань, ОСОБА_93 та ОСОБА_111 знімали номер.
		Заслуговують уваги контакти ОСОБА_13 з ОСОБА_5 та ОСОБА_132 в ніч з 20.01.2021 на 21.01.2014. Зокрема о 23:24 ОСОБА_129 телефонує ОСОБА_13 , об 03:32 та 03:37 вже ОСОБА_13 телефонує ОСОБА_134 , о 04:11 ОСОБА_129 телефонує ОСОБА_13 , в подальшому останній о 04:33, 04:37, 04:47 телефонує ОСОБА_133 . Саме в цей період ОСОБА_13 отримує дзвінки від ОСОБА_5 о 04:54 (0 сек.), 04:58 (231 сек.), 05:03 (212 сек.), 05:11 (205 сек), 05:17 (3сек), 05:18 (374). 
		21.01.2014 о 12.36, 12.53 -15.15 годині фіксується базовими станціями в районі розташування офісу ОСОБА_33 , за цей період мав 7 з`єднань з ОСОБА_5 різної тривалості, зокрема, о 15.10 годині.
		Отже, в період 20.01- та ранок 22.01.2014 із зазначеної кількості контактів з ОСОБА_132 , ОСОБА_13 мав 82 саме в цей період, що відповідає його показам в судовому засіданні, стосовно керування його дій особою на ім`я ОСОБА_87 . До того ж, з 20.11.2013 (згідно даних стосовно з`єднань ОСОБА_35 ) вони взагалі жодного разу не контактували, хоча ОСОБА_5 залучав ОСОБА_13 до протидії акціям протесту і раніше, зокрема наприкінці листопада 2013 року. Це підтверджує покази ОСОБА_13 про те, що з ОСОБА_36 і його людьми по подіях протидії Майдану він став співпрацювати лише з 19 січня 2014 роки, за вказівкою ОСОБА_5 , коли той полетів на Мальдіви (а.п.17-21 т.13); .
		-протокол тимчасовогодоступу від11.01.2017р., здійсненому на підставі ухвали слідчого суді від 13.12.2016 в справі №757/61787/16к в ході якого вилучено інформацію про телефонні з`єднання абонента за телефонним номером НОМЕР_18 , яким користувався ОСОБА_13 . Зокрема, за досліджений період з 01.01.2014 по 06.08.2017 ОСОБА_13 мав з ОСОБА_5 , який на період свого від`їзду користувався телефоном НОМЕР_1 , - 8 контактів.
		В період 19-20.01.2014р. з 23.12 по 00.08 фіксується в районі Подолу в м. Києві, а з 00.16 по 05.49 пересувається в район вулиць Володимирська, Рейтерська, Золотоворітська. В подальшому об 11:27, 13:48 годині 20.01.2014 фіксується базовими станціями в районі АДРЕСА_10 , в подальшому повертається вже о 22.13-23.32 годині фіксуючись в районі вул. Братська, 17-19, АДРЕСА_11 ; 23.50-00.53 годині - АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_12 .
		21.01.2014 в районі Подолу фіксується з 14.10 по 14:49 годину (базові станції Андріївська, 19; АДРЕСА_13 ).
		22.01.2014 о 09.57 годині фіксується в районі аеропорту Бориспіль, що відповідає часу прильоту ОСОБА_5 з відпочинку, а о 11.21 годині в районі АДРЕСА_14 , що відповідає показам про його присутність під час зустрічі ОСОБА_5 та ОСОБА_33 поблизу Печерської Лаври ( а.п.24-27 т.13); 
		-протокол тимчасовогодоступу від16.08.2017р.здійсненому напідставі ухвалислідчого судівід 04.08.2017р.в справі№ 757/45273/17к згідно якого ОСОБА_5 за належним йому номером телефону НОМЕР_1 в період з 11.03.2015р. по 12.05.2015 здійснював дзвінки в переважній більшості «абоненту Б», фіксація якого здійснювалась базовими станціями за адресами  АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 та Інтернаціональна 85, що в черговий раз, якщо звернути увагу на місце реєстрації обвинуваченого, підтверджує належність згаданого телефону саме обвинуваченому ОСОБА_5 (а.п. 89-92 т.13).
		Захисник ОСОБА_10 вважав зазначені вище докази недопустимими та подав до суду скаргу на дії слідчого ОСОБА_135 .
		Розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_10 , на дії та бездіяльність слідчого ОСОБА_136 , доводи якої зводяться у ненаданні обвинуваченому та його захиснику доступу до матеріалів кримінального провадження, що були отриманні під час досудового розслідування, суд зазначає наступне.
		Так, допитаний судом слідчий ОСОБА_137 пояснив, що після завершення досудового розслідування у даному провадженні усіх учасників було про це повідомлено та зазначено про те, що вони мають право на доступ до матеріалів і з цього приводу їм необхідно звернутися до слідчого. ОСОБА_5 він особисто ознайомлював з матеріалами, обсяг яких приблизно 13 томів, коли той перебував у лікарні. Його захисник ОСОБА_138 також ознайомився з матеріалами, про що розписався у протоколі про надання доступу до матеріалів. Ніякого тиску на ОСОБА_5 не здійснювалося, будь яких зауважень з його боку не було, він особисто розписався про те, що ознайомлений з матеріалами.
		Статтею 290 КПК України передбачено надання прокурором або слідчим за його дорученням доступу до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, з можливістю їх копіювання.
		В матеріалах кримінального провадження міститься інформація про те, що захисник ОСОБА_139 та обвинувачений ОСОБА_5 повідомлялися до те, що мають доступ до матеріалів з можливістю ознайомлення з ними (а.п.22,24 т.5). Захисником ОСОБА_139 та обвинуваченим у протоколах про надання доступу до матеріалів від 23.02.2018 р. та 26.02.2018 року зазначено, що вони ознайомилися з матеріалами, заяв та зауважень не мають (а.п.113-114, 115-116 т.2);.
		Суд зауважує, що кожен учасник кримінального провадження згідно закону має право ознайомитися з усіма матеріалами, зібраними на досудовому розслідуванні. Разом з тим, яким чином особа використовує надане їй законом право, залежить саме від цієї особи.
		Жодної іншої інформації про неможливість знайомитися з матеріалами, як-то відсутність умов для ознайомлення, недостатність часу, незадовільний стан здоров`я протоколи не містить. В суді ОСОБА_5 не заперечував, що підписував протокол, зазначивши при цьому, що зі слідчим були якісь домовленості. Разом з тим, вказана інформація не знайшла свого підтвердження в суді.
		За таких обставин, зазначені доводи у скарзі захисника, які на його думку тягнуть за собою недопустимість доказів у даному кримінальному провадженні є необґрунтованими , в зв`язку з чим скарга не підлягає задоволенню.
		Захисник ОСОБА_9 зазначила, що надані прокурором докази не можуть бути визнані належними, зокрема, протокол проведення слідчого експерименту від 14.06.2017 за участю ОСОБА_13 не є належним доказом, оскільки під час проведення вказаної процесуальної дії, ОСОБА_13 не розказував, що відбувалося у наметовому таборі, а лише показав місце його розташування. При цьому послався на протокол його допиту, під час якого він слідчому розповів всі обставини; витяг з ЕРДР не містить відомостей про вчинення катування через пособництво, крім того потерпілим заява про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 127 КК України не подавалася до органів досудового розслідування, а у витягу зазначено, що це самостійне виявлення слідчим вказаного правопорушення; також твердження ОСОБА_13 про те, що йому телефонував ОСОБА_5 спростовуються наданою стороною захисту довідкою від директора представництва «ТюркішЕрлайн ІНК» в м. Києві Дінчер Саїджи, згідно якої ОСОБА_5 повністю скористався авіаперевезенням за маршрутом «Мале-Стамбул-Київ та переліт було здійснено рейсами: -ТК 0731 Мале (23:50) (21:50 за Київським часом)  Стамбул (05:30) 21.01.2014, ТК 0457 Стамбул (07:50) -Київ (9:55) 22.01.2014 р. Таким чином ОСОБА_5 не міг фізично здійснювати будь-які телефонні з`єднання, оскільки перебував у літаках під часу польоту; свідок ОСОБА_16 не дав суду обвинувальні показання відносно ОСОБА_5 і не підтвердив жодних обставин щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину; ОСОБА_13 у суді казав, що ОСОБА_5 не підбурював його та не надавав будь-яких вказівок на вчинення катування ОСОБА_11 . Також захист зазначила про необґрунтованість пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, невідповідність обвинувального акта вимогам закону, оскільки у ньому зазначено прізвища осіб, які не визнані судом винуватими, а також зазначила, що вироки, які винесені судом на підставі угод не можуть бути доказами, оскільки суди при постановлені таких вироків не з`ясовують та не досліджують фактичні обставини справи. 
		Захисник просила суд визнати ОСОБА_5 невинуватим та виправдати його за ч.4,5 ст. 27, ч.2 ст. 127 КК України.
		Оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів  достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
		Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_96 суд звертає увагу на вибірковість надання відповідей на питання, що він здебільшого користувався правом визначеним ст. 63 Конституції України. Поряд з цим, на питання про факт наявності телефонної розмови свідка з ОСОБА_132 вказав, що прокурор про це обізнаний, а суду про це не повідомив. 
		Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_96 , оскільки сумнівною є його добросовісність надання інформації про обставини кримінального провадження, вибірковість надання відповідей на питання. 
		Вказані обставини дають суду підстави визнати пояснення свідка ОСОБА_96 такими, що спрямовані допомогти обвинуваченому ОСОБА_5 уникнути кримінальної відповідальності.
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 , що ОСОБА_13 якщо і співпрацював з ОСОБА_36 , то без відома ОСОБА_5 , спростовуються фактами того, що активність телефонних з`єднань ОСОБА_39 з ОСОБА_36 , аналогічно як і в ОСОБА_13 , збільшилася саме в період їх задіяння до протиправної діяльності 18-21 січня 2014, про яку як повідомив ОСОБА_5 він не знав. 
		Взаємне перебування ОСОБА_39 та ОСОБА_13 в районі розташування офісу ОСОБА_33 по вул. Почайнинській 4 в м. Києві, підтверджує покази свідка, що вони приїздили за коштами, які їм виплачував ОСОБА_95 за насильницьке перешкоджання акціям протесту.
		Факт отримання коштів від ОСОБА_33 22.01.2014р. особисто ОСОБА_5 , про який повідомив ОСОБА_13 , підтвердив обвинувачений в судовому засіданні 29.10.2020 р.. проте вже під час своїх пояснень цей факт заперечив.
		Подальший розподіл, отриманих від ОСОБА_33 коштів, крім показів ОСОБА_13 , підтвердив також ОСОБА_16 .
		З цих підстав, суд вважає, що покази ОСОБА_13 відповідають фактичним даним за матеріалами кримінального провадження і показам ОСОБА_16 .
		Фактична відсутність ОСОБА_5 під час подій 19-20 січня 2014 року не виключає його безпосереднє підбурювання та пособництво вчиненню злочину, особами, які перебували у матеріальній та трудовій залежності від нього, оскільки форма, в якій іншому співучаснику було обіцяно вчинити сприяння злочинній діяльності може бути різною і значення для визнання діяння пособництвом не має. Такі дії можуть бути визнані пособництвом і за відсутності обіцянки їх вчинити, якщо через систематичне їх вчинення вони давали підстави виконавцю розраховувати на подібне сприяння з боку пособника. 
		Повна згода ОСОБА_5 з діями виконавців, сприйняття того, що відбулось з ОСОБА_11 та виключення навіть найменшої імовірності ексцесу виконавця, підтверджується фактом того, що ОСОБА_13 , дії якого за версією захисту не охоплювались умислом обвинуваченого, продовжував тривалий час працювати на ОСОБА_5 .
		Доводи захисту про неможливість телефонних розмов ОСОБА_5 з ОСОБА_13 21.01 та 22.01 2014 р., оскільки перебував у літаку, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. 
		-Зокрема, 21.01.2014 ОСОБА_95 здійснює о 10:34 безрезультатний дзвінок ОСОБА_5 , який о 10:35 вже сам йому перетелефоновує (розмова 44 сек.), о 10:36 знову телефонує ОСОБА_5 (розмова 175 сек.), а о 11:10 вже ОСОБА_5 телефонує йому (розмова 51 сек.)
		- ОСОБА_13 отримує дзвінки від ОСОБА_5 о 04:54 (0 сек.), 04:58 (231 сек.), 05:03 (212 сек.), 05:11 (205 сек), 05:17 (3сек), 05:18 (374). 
		-21.01.2014 ОСОБА_13 о 12.36, 12.53 -15.15 годині фіксується базовими станціями в районі розташування офісу ОСОБА_33 , за цей період мав 7 з`єднань з ОСОБА_5 різної тривалості, зокрема, о 15.10 годині, 
		-телефонна розмова ОСОБА_35 за його номером НОМЕР_2 з ОСОБА_5 21.01.2014 о 05:12, тобто цього дня за номером НОМЕР_1 в період польоту дзвінки відсутні.
		-22.01.2014 ОСОБА_5 телефонує ОСОБА_128 о 10:44, 11:14, 13:31 має з ним нетривалі розмови, 24, 41 та 14 сек., відповідно, тобто цього дня за номером НОМЕР_1 в період польоту дзвінки відсутні.
		Крім того, у своїх поясненнях в суді ОСОБА_5 вказав, що телефонував з ресепшену ОСОБА_40 , а потім ОСОБА_13 . 
		Так, згідно трафіків вказаних осіб єдиний спільний абонент іноземного оператора з яким у них були контакти  це номер НОМЕР_1 .
		В зв`язку з викладеним, доводи сторони захисту спростовуються зазначеними вище письмовими доказами та показами свідків.
		Обвинувальний акт прокурором складений відповідно до вимог закону, фактичні обставини прокурором у акті викладені з дотримання вимог закону таким чином, як їх встановила сторона обвинувачення. Отже твердження захисту про порушення, які тягнуть невідповідність обвинувального акту вимогам процесуального закону є необґрунтованими.
		В постанові від 18.05.2020 у справі № 639/2837/19 об`єднана палата наголосила на тому, що дані про осіб, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальному акті, повідомленні про підозру, тощо) у даному чи іншому кримінальному провадженні, не можуть слугувати підставою для визнання вироку на їх підставі таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб. Ці процесуальні документи, на відміну від вироку суду, містять твердження сторони обвинувачення про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК), з викладенням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні у відповідності з вимогами ст. ст. 91, 92, 277, 291 КПК України
		Отже, доводи захисту з підстав зазначеними у обвинувальному акті даних про осіб також є неспроможними.
		Таким чином суд, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши свідків, запропонованих стороною обвинувачення та стороною захисту, дослідивши запропоновані учасниками кримінального провадження докази, висновки експертиз, перевіривши доводи учасників процесу та з`ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів ними були надані, прийшов до переконання, що у даному кримінальному провадженні достатньо доказів на підтвердження доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 суд визнає наявність на його утриманні малолітніх дітей.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд згідно ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, зокрема, що вчинений ним злочин є тяжким, ставлення обвинуваченого до вчиненого, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Суд також враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який одружений, має на утриманні малолітніх дітей, характеризується посередньо, раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		Таким чином, суд приходить до висновку що зазначені вище обставини дають підстави для призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах, визначених санкцією закону для даного виду покарання із застосуванням положень ст.70 КК України. 
		Таке покарання у даному кримінальному провадженні на думку суду є достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. 
		Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
		За змістомст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Зі змісту висновку психолога від 21.12.2018 року ОСОБА_140 за результатами проведення психологічного дослідження вбачається, що ситуація, яка сталася із потерпілим ОСОБА_11 у зв`язку з його викраденням, під час якого він зазнав катувань та знущань, отримав тілесні ушкодження, з урахуванням його індивідуально-психологічних властивостей, набула для нього психотравмуючого значення.
		У рішенні від 27 липня 2004 року у справі «Ромашов проти України» Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що моральну шкоду не можна відшкодовувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критерієв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Такої ж правової позиції дотримався і Верховний Суд в своїх постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16, від 3 серпня 2020 року у справі № 817/48/18.
		Відповідно до ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілому діями обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує вказані вище норми закону, висновок експертизи, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, які зазнав потерпілий, ступінь вини обвинуваченого, наслідки, які настали. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів розумності і справедливості та вважає, що позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
		Процесуальні витрати та речові докази у даному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128,129, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4,5 ст. 27, ч.2 ст. 127 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.
		На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2018 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 29березня 2018 року.
		У строк відбуття покарання ОСОБА_5 зарахувати час його попереднього ув`язнення за період з 28 березня 2014 року по 26 травня 2014 року та з 29 березня 2018 року по 13 вересня 2018 року, за правилами ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 задовольнити частково та стягнути на його користь з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...