Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/546/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2021. Зареєстровано: 26.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2021.

Результат оскарження 17.11.2022 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передано справу на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"14" вересня 2021 р.м. Одеса  Справа № 916/546/21
		Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. 
		при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Яловенко К.Б. (на підставі ордеру);
		від відповідачів: 
		1) Зінченка Д.О. - не з`явився;
		2) ОСОБА_1 -  Дєлов В.В. (на підставі ордеру);
		3) Державного реєстратора Логиновської А.А. - не з`явився;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом:  ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );
		до відповідачів: 1.  ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) 
		2.  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 )
		3. Юридичного департаменту Одеської міської ради державного реєстратора Логиновської А.А. (65026, м. Одеса, пл. Думська,1)
		про визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі та скасування державної реєстрації    
		 
		Суть спору: 02.03.2021 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до відповідачів:  ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Державного реєстратора Логиновської А.А. Юридичного департаменту Одеської міської ради (вх. ГСОО №566/21), в якій позивач просить суд визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" від 19.02.2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміну складу або інформації про засновників, проведену державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Логиновською А.А., реєстраційна дія №1005561070034002601 від 23.02.2021 року.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення ОСОБА_3 визначеної положеннями Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" процедури повідомлення позивача про намір відчуження своєї частки в статутному капіталі Товариства та, в результаті якого, без отримання згоди позивача, відповідно до акта приймання-передачі від 19.02.2021 року ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 частку статутного капіталу у розмірі 50 % та як наслідок проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
		Одночасно з позовною заявою, позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-286/21), в порядку ст.ст. 136-138 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою суду від 05.03.2021 року заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-286/21) було задоволено частково, накладено арешт на частку статутного капіталу у ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» у розмірі 50%, що належать ОСОБА_1 відповідно до Акта приймання передачі частки у статутному капіталі від 19.02.2021 року; заборонено всім державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України, та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти/здійснювати/проводити реєстраційні дії   та проводити державну реєстрацію змін складу або інформації про засновників, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 27, прим.810, код ЄДРПОУ 32972140).   
		Ухвалою суду від 09.03.2021 року було відкрито провадження у справі №916/546/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.04.2021 року о 12:00. 
		30.03.2021 року судом отримано від відповідача-2 ОСОБА_1 відзив на позовну заяву (вх. ГСОО 8743/21), в якому відповідач зазначає, що позивач не довів наявність у нього порушеного права, яке б обумовило право на подання позовної заяви, оскільки статутом не передбачено право учасника на надання згоди на відчуження учасником товариства частки третій особі, а також не доведено які саме підстави недійсності правочину є недотриманими в момент вчинення оспорюваного правочину. Також відповідач звертає увагу, що переважне право на придбання частки іншого учасника виникає тільки у разі продажу,  а позивачем не доведено факту укладення купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . 
		Судове засідання, призначене на 05.04.2021 року не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Невінгловської Ю.М. на лікарняному.
		Ухвалою суду від 07.04.2021 року було призначено підготовче засідання по справі №916/546/21 на   21.04.2021 року о 15:30.   
		          У судовому засіданні від 21.04.2021 року суд ухвалою у протокольній формі відклав підготовче засідання на 17.05.2021 року о 12:30.
		           26.04.2021 року судом отримано від позивача ОСОБА_2 відповідь на відзив (вх. ГСОО №11516/21), в якій позивач відхиляє заперечення відповідача ОСОБА_1 , наведені у відзиві на позовну заяву та зазначає, що Статут ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» прямо не передбачає права учасника на надання згоди на відчуження учасником товариства частки третій особі, однак чинним законодавством та Статутом ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» передбачений обов`язок учасника товариства з обмеженою відповідальністю отримати згоду на відчуження частки (частини частки) в тому числі на користь третіх осіб, и частки) в тому числі на користь третіх осіб, отже будь-якому обов`язку особи кореспондує право іншої правомочної особи вимагати виконання відповідного обов`язку. Таким чином, обов`язку ОСОБА_3 на отримання згоди на відчуження частки на користь ОСОБА_1 кореспондує право ОСОБА_2 вимагати отримати від нього попередньо згоду на таке відчуження та відповідно право надавати згоду або заперечувати проти оплатного або безоплатного відчуження частки (частини частки) іншим учасникам товариства або третім особам. Також оскільки відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» здійснювалось з порушенням вимог статті 20 та статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», оскаржуваний правочин Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 19.02.2021 є недійсним на підставі статті 203 Цивільного кодексу України як такий, що суперечить Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Крім цього, позивач вказує, що йому не було відомо про те, що відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_1 не здійснювалось на підставі договору купівлі-продажу, проте могло здійснюватися іншим чином.
		           17.05.2021 року до суду надійшло від позивача клопотання про витребування доказів (вх. ГСОО № 13181/21), в якому позивач просив суд витребувати у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів, а саме договору або договорів (інших правочинів), на підставі якого (яких) ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» номінальною вартістю у розмірі 801 500, 00 грн.
		          Ухвалою від 17.05.2021 року суд клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів ( вх.ГСОО№13181/21 від 17.05.2021 року) задовольнив та ухвалив  витребувати у ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) належним чином засвідчені копії наступних документів: договору або договорів (інших правочинів), на підставі якого (яких) ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» (65045, Одеська область, місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 27, приміщення 810, ідентифікаційний код юридичної особи 32972140), номінальною вартістю у розмірі 801 500, 00 грн. та витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) належним чином засвідчені копії наступних документів: договору або договорів (інших правочинів), на підставі якого (яких) ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» (65045, Одеська область, місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 27, приміщення 810, ідентифікаційний код юридичної особи 32972140), номінальною вартістю у розмірі 801 500, 00 грн. При цьому встановлено строк для подання витребуваних судом доказів до   04.06.2021 року.
		У судовому засіданні від 17.05.2021 року суд ухвалою у протокольній формі продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів і відклав підготовче засідання на 07.06.2021 року о 12:30.
		          Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 року по справі №916/546/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2021 про забезпечення позову було задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2021 скасовано, в задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.
		           04.06.2021 року судом отримано від ОСОБА_1 клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 року по справі №916/546/21, а саме копію Договору від 19.02.2021 року та копію Змін до акту приймання передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 03.06.2021 року.
		          У судовому засіданні від 07.06.2021 року суд оголосив ухвалу, якою ухвалив відкласти підготовче засідання у справі №916/546/21 на   14.06.2021 року о 12:30 та визнати явку сторін у судове засідання обов`язковою.
		          У судовому засіданні від 14.06.2021 року суд ухвалою у протокольній формі відклав підготовче засідання на 12.07.2021 року о 14:30 та встановив строк для надання письмових пояснень до 23.06.2021 року, а також заперечень до 08.07.2021 року.
		           08.07.2021 року до суду від позивача ОСОБА_2 надійшло доповнення до відповіді на відзив (вх. ГСОО 18370/21), в якому позивач звертає увагу, що саме відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 19.02.2021 року у ОСОБА_3 відбулось припинення права власності, а у ОСОБА_1 виникло право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» в розмірі 50 %, номінальною вартістю 801 500 гривень. Також щодо договору від 19.02.2021 року, наданого ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 17.05.2021 року, позивач зазначає що у Акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 19.02.2021 року відсутні посилання на договір від 19.02.2021 року; акт приймання-передачі укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а договір між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 , що свідчить про різні правовідносини. Крім цього позивач зазначає, що право власності ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» в розмірі 50 %, номінальною вартістю 801 500 грн. підтверджується Витягом з ЄДР від 01.03.2021 за кодом 288122159151. Щодо Змін до Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі  ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 19.02.2021 року, на думку позивача, відсутні підстави вважати, що за результатом внесення змін до тексту пункту 1.1 Акта приймання передачі частки в статутному капіталі від 19.02.2021 в результаті складання Змін до нього від 03.06.2021, змінився правовий статус частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ», яка належала ОСОБА_3 та була відчужена ним на користь ОСОБА_1 . А також позивач просить суд долучити до справи докази, які свідчать про визнання ОСОБА_1 права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» в розмірі 50 %, номінальною вартістю 801 500 грн.
		          У судовому засіданні від 12.07.2021 року суд ухвалою у протокольній формі відклав підготовче засідання на 26.07.2021 року о 14:00 та встановив строк для надання заперечень відповідачу до 21.07.2021 року.
		           21.07.2021 року до суду надійшло від відповідача ОСОБА_1 заперечення на доповнення до відповіді на відзив (вх. ГСОО №19640/21), в якому відповідач зазначає, що у відповідності до пункту 1.1. договору від 19.02.2021 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» у розмірі 50% в управління на строк визначений цим договором та Пунктом 1.5. договору від 19.02.2021 року закріплено, що передання корпоративний прав в управління не тягне за собою переходу права власності на ці корпоративні права (частки в статутному капіталі Товариства) до Сторони-2. Власником корпоративних прав (частки в статутному капіталі Товариства) залишається Сторона-1 ( ОСОБА_3 ). Враховуючи положення договору від 19.02.2021 року ОСОБА_3 залишається власником частки в статутному капіталі ТОВ « 3Т-ІНВЕСТ», а ОСОБА_1 здійснює управління вказаною часткою, про що прямо вказано у відповідному договорі. Також відповідач зазначає, що ФОП не може бути учасником господарського товариства відповідно до ст. 144 Цивільного кодексу України, тому акт приймання-передачі від 19.02.2021 року підписував ОСОБА_1 як фізична особа, з метою виконання домовленостей, яких було досягнуто в рамках договору.
		          У судому засіданні від 26.07.2021 року суд ухвалою у протокольній формі відклав підготовче засідання на 28.07.2021 року о 16:30.
		           26.07.2021 року від позивача надійшла заява про огляд сторінки веб-сайту (вх. ГСОО №19922/21), а в якому позивач просив суд, з метою встановлення та фіксування змісту публікації від 02 березня 2021 року, оглянути сторінку веб-сайту в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1.
		           28.07.2021 року від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. ГСОО №20182/21), а саме акт огляду від 28 липня 2021 року з додатками, 
		          У судовому засіданні від 28.07.2021 року суд ухвалою у протокольній формі відмовив у задоволенні клопотання про огляд сторінки веб-сайту, з підстав наведених у судовому засіданні, та оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суді в засіданні суду на 11.08.2021 року о 16:00.
		          У судовому засіданні від 11.08.2021 року суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 09.09.2021 року о 15:00.
		          У судовому засіданні від 09.09.2021 року суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 14.09.2021 року о 16:30.
		          У судовому засіданні від 14.09.2021 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено 23.09.2021 року.
		          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
		          Відповідно до нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ», затвердженої загальними зборами учасників ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» протоколом №24/06-19 від 24.06.2019 року,  визначено, що учасниками Товариства є фізичні особи-громадяни України: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (п.2.1 статуту).
		          Відповідно до п.3.2-3.4 Статуту визначено, що для забезпечення діяльності Товариства Учасники формують Статутний капітал (фонд) у розмірі 1  603  000,00 грн. Учасники Товариства вносять свої вклади наступним чином:   ОСОБА_2 вносить нежиле приміщення, загальною площею 45,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_4 , яке оцінюється в сумі 412  500,00 (чотириста дванадцять тисяч п`ятсот) гривень; 1/2 (одну другу) частину нежилого приміщення, загальною площею 58,5 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_5 , яке оцінюється в сумі 378 750,00 (триста сімдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень та грошові кошти в сумі 10 250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) гривень, що складає 50 (п`ятдесят) голосів; ОСОБА_3 - вносить квартиру, загальна площа 47,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_6 , яке оцінюється в сумі 412 500,00 (чотириста дванадцять тисяч п`ятсот) гривень; 1/2 (одну другу) частину нежилого приміщення, загальною площею 58,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 , яке оцінюється в сумі 378 750,00 (триста сімдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень та грошові кошти у сумі 10 250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) гривень, що складає 50 (п`ятдесят) голосів.
		Як визначено у п.3.4 Статуту, частки Учасників у Статутному капіталі Товариства мають співвідношення: ОСОБА_2 - 50%. ОСОБА_4 - 50%.
		          Згідно п. 6.1 Статуту встановлено, що учасник Товариства за згодою решти Учасників може відчужити свою частку(частину частки ) у Статутному капіталі Товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам Товариства або третім особам. 
		Пунктами 6.3-6.4 Статуту передбачено, що учасник Товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого Учасника Товариства, що продається третій особі. Учасник Товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших Учасників Товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з Учасників Товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір Учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово Учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий Учасник Товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які (тули повідомлені Учасникам Товариства. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого Учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі Учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). 
		          Згідно доданого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Код ЄДРПОУ юридичної особи: 32972140) за кодом 491502863487 станом на 22.02.2021 року та за кодом 288122159151 станом 01.03.2021 року, вбачається, що 23 лютого 2021 року о 18 годині 40 хвилин державним реєстратором Логиновською А.А., Юридичного департаменту Одеської міської ради, було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (номер реєстраційної дії 1005561070034002601). 
		Наслідком зазначеної реєстраційної дії учасника ОСОБА_3 було виключено зі складу учасників ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ», ОСОБА_1 було включено до складу учасників ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ». 
		          Зазначені зміни за реєстраційним номером 1005561070034002601 від 23.02.2021 проведені на підставі заяви форми №2 від 23.02.2021 за підписом ОСОБА_3 щодо зміни складу засновників Товариства (виключено зі складу засновників ОСОБА_3 , включено до складу засновників ОСОБА_1 ), акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 19 лютого 2021 року за підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та квитанції про сплату адміністративного збору, що підтверджується Описом документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в ЄДРЮОФОП та ГФ «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (а.с.44, т.1).
		          Згідно наявного у матеріалах справи Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» (32972140) від 19.02.2021 року, справжність підписів на якому посвідчено приватним нотаріусом, визначено, що на виконання досягнутих домовленостей, ОСОБА_3 передає, а ОСОБА_1 приймає у власність частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-ІНВЕСТ", ідентифікаційний код: 32972140 номінальною вартістю у розмірі 801 500,00 грн. (вісімсот одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок), що відповідає 50,00 відсоткам (а.с. 45, т.1).
		          На виконання ухвали суду про витребування доказів від 17.05.2021 року, відповідачем - ОСОБА_1 надано до матеріалів справи копію Договору від 19.02.2021 року та копію Змін до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 03.06.2021 року (а.с. 195-199, т.1).
		          Із змісту Договору від 19.02.2021 року вбачається таке:
		          Пунктом 1.1 Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ОСОБА_3 (Сторона-1) передає Фізичній особі-підприємцю Корбану Г.О. (Сторона-2) належну їй частку (корпоративні права) у Статутному Капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗТ-ІНВЕСТ", ідентифікаційний код 32972140 (далі - Товариство) у розмірі 50 % (п`ятдесят відсотків) статутного капіталу Товариства, що складає 801 500,00 грн. (вісімсот одну тисячу п`ятсот гривень нуль копійок) та є повністю сплаченою (сформованою) Стороною-1 (далі - «Корпоративні права») в управління на строк, визначений цим Договором, а Сторона-2 зобов`язується прийняти Корпоративні права (частку в статутному капіталі Товариства) та здійснювати за плату від свого імені управління цими Корпоративними правами в інтересах Сторони-1.
		          Згідно п.1.4 Договору, про передання Корпоративних прав (частки в статутному капіталі Товариства) Сторонами складається акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства (далі - Акт). Справжність підписів уповноважених осіб Сторін на такому Акті має бути нотаріально засвідчена. Акт є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Корпоративні права вважатимуться переданими в управління і повноваження Сторони-2 щодо управління Корпоративними правами виникнуть з моменту державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, які підтверджуватимуть набуття Стороною-2 статусу учасника Товариства. 
		          Пунком 1.5 Договору передбачено, що передання Корпоративних прав в управління не тягне за собою переходу права власності на ці Корпоративні права (частки в статутному капіталі Товариства) до Сторони-2. Власником Корпоративних прав (частки в статутному капіталі Товариства) залишається Сторона-1. 
		          Пунктом 2.6 договору визначено, що Сторона-2, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов`язані з управлінням Корпоративними правами, зобов`язана повідомляти осіб, з якими вона вчиняє правочини, про те, що вона є управителем, а не власником Корпоративних прав.
		          Як передбачено п.8.1,8.2 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2043 р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення його строку Договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах. Корпоративні права вважатимуться переданими в управління і повноваження Сторони-2 щодо управління Корпоративними правами виникають з моменту державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які підтверджуватимуть набуття Стороною-2 статусу учасника Товариства.
		          За змістом доданих відповідачем-2 Змін до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 03.06.2021 року вбачається, що 03.06.2021р. до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» між громадянином України ОСОБА_3 та громадянином України ОСОБА_1  були підписані Зміни до Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ", згідно яких у зв`язку з необхідністю приведення у відповідність правовідносинам Сторони-1 зі Стороною-2 та усунення неточностей, Сторони вирішили внести зміни до п. 1 Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-ІНВЕСТ", ідентифікаційний код: 32972140, справжність підписів на якому засвідчено 19 лютою 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є., зареєстровано в реєстрі за №522,523, виклавши його в наступній редакції: На виконання досягнутих домовленостей, Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-ІНВЕСТ" номінальною вартістю у розмірі 801 500,00 грн. що відповідає 50,00 відсоткам.
		          Також, у матеріалах справи містяться докази, подані позивачем разом із доповненням до відповіді на відзив (вх. ГСОО №18370/21), а також із клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. ГСОО №20182/21) на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 визнає право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» в розмірі 50 %, номінальною вартістю 801 500 грн, а саме: акт огляду сторінки в мережі Інтернет від 23.06.2021 року, копія позовної заяви про зобов`язання надати документи учаснику Товариства від 16.03.2021; копія позовної заяви про зобов`язання проведення аудиторської перевірки від 16.03.2021; копія запиту щодо надання інформації та документів для проведення аудиту з додатком та акт огляду сторінки в мережі Інтернет від 28.07.2021 року з додатками.  
		Щодо вищезазначених доказів суд зазначає, що як передбачено ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Між тим, визнання особою права власності в журналістських інтерв`ю та позовних заявах в інших судових справах не є належним доказом, на підставі якого суд може встановити наявність права власності у відповідача ОСОБА_1 на спірну частку у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ»
		Як встановлено судом, передача ОСОБА_3 своєї частки статутного капіталу товариства ОСОБА_1 без згоди та завчасного повідомлення ОСОБА_2 про намір такої передачі, а також, як наслідок, проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу стали підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з позовною заявою про визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" від 19.02.2021 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, з підстав порушення при відчуженні частки умов, передбачених стю 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та п. 6.1 ст. 6 Статуту самого товариства.
		          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:
		          Згідно із частинами 1-4 статті 202 Цивільного кодексу України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Згідно ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
		Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.
		Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подається, зокрема, один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
		Із зазначеної норми вбачається можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі подання, зокрема, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.          
		Як встановлено судом, відповідно до Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" від 19 лютою 2021 року ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 , прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ».
		Крім того,  на підставі саме оспорюваного Акта у відомостях про склад учасників ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ", що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відбулися відповідні зміни щодо складу учасників товариства.
		Відповідно до ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є  докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст 77 ГПК України).
		Відповідно до пунктів 5, 6 ч. 3 ст. 165 ГПК України, відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. 
		Згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
		З урахуванням положень статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві на позовну заяву, поданому відповідачем-2 (а.с.97-98, т.1), свою незгоду з обставинами, на яких ґрунтувалися позовні вимоги, відповідач-2 вказав про те, що позивачем не доведено належними доказами, що його права були порушені, оскільки у разі відступлення учасником товариства своєї частки іншим чином, відмінним від продажу, переважне право на її придбання у інших учасників товариства не виникає, не вказавши при цьому, яким чином відбулось відчуження частки.
		У силу частини другої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		У силу пункту 4 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
		Суд зауважує, що враховуючи наведені положення ГПК України, на особу, що не подала своєчасно відповідні докази покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності.
		Між тим, під час розгляду справи, а саме після виконання відповідачем-2 ухвали суду від 17.05.2021р. про витребування доказів, клопотанням вх.ГСОО № 15173/21 від 04.06.2021р. відповідачем-2 було долучено до матеріалів справи Договір від 19.02.2021 року та Зміни до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 03.06.2021 року (а.с. 194-199, т.1).  
		І лише у запереченнях на доповнення до відповіді на відзив (вх. 19640/21 від 21.07.2021р.) відповідач-2 навів нові заперечення на позовні вимоги щодо відчуження часки, зазначивши, що відповідно до п. 1.1 Договору від 19.02.2021р., ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» в розмірі 50% в управління, а отже відчуження, за думкою відповідача-2, не відбулось.
		Розглянувши, наведені відповідачем-2 у запереченнях на доповнення до відповіді на відзив обставини, суд зауважує, що, відповідно до приписів ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідач-2 не вправі заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті, а відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, дані докази не можуть бути прийняті судом до розгляду.
		Разом з тим, для виконання завдань господарського судочинства, суд вважає за доцільне надати оцінку вказаним доводам відповідача-2, зазначаючи таке:
		Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача-2, що Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" від 19 лютою 2021 року укладено на виконання умов Договору від 19.02.2021 року, з огляду на те, що сторонами договору відповідно до його преамбули є громадянин України ОСОБА_3 та Фізична особа - підприємець Корбан Геннадій Олегович. 
		Крім того, Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі  від 19.02.2021 взагалі не містить посилань на Договір від 19.02.2021 або на управління корпоративними правами, при цьому у даному акті йде мова саме про прийняття у власність ОСОБА_1 частки у статутному капіталі.
		Існування інших домовленостей, на які посилається представник відповідача-2, мають ознаки приховування справжніх намірів сторін, тобто удаваного правочину, що є неприпустимим за нормами чинного законодавства.
		При цьому суд зауважує, що з урахуванням положень  п. 8 ч. 2 ст.  9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців  та громадських формувань містяться відомості про перелік засновників та учасників (крім учасників громадських організацій, акціонерних товариств, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, благодійних фондів та політичних партій) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією, відомості про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю містяться виключно в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців  та громадських формувань. 
		Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"  відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
		Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань",  для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подається, зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
		Отже, за умовами чинного законодавства передбачено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців  та громадських формувань містяться виключно достовірні відомості про перелік засновників та учасників юридичної особи, але жодним нормативним актом не передбачено внесення до складу учасників замість учасника - управителя корпоративних прав. Як і не передбачено надання на реєстрацію недостовірних відомостей.
		З огляду на зазначене, правова позиція відповідача-2, що підставою для внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців  та громадських формувань є положення Договору від 19.02.2021 року, суперечить чинному законодавству та не може бути прийнята судом до уваги як аргумент щодо спростування позиції позивача. 
		Враховуючи викладене, суд зауважує, що не вбачає ознак управління корпоративними правами в Акті приймання-передачі частки у статутному капіталі  від 19.02.2021р., в зв`язку з чим, вважає хибними доводи відповідача-2 щодо пов`язаності даного акту з Договором від 19.02.2021 року та Змінами до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 03.06.2021 року.
		З огляду на викладене, оскільки інших доказів передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» матеріали справи не містять та про існування інших доказів сторонами не заявлялось, суд приходить до висновку, що не існує інших правочинів, окрім Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 19 лютого 2021 року.
		Отже, суд погоджується з доводами позивача, що саме Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «"ЗТ-ІНВЕСТ" від 19 лютого 2021 року, складений ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , підписи яких посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко  К.Є., є тим правочином, за яким відбулось відчуження учасником частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" в розмірі 50 %, номінальною вартістю 801  500 гривень, який мав юридичні наслідки у вигляді припинення права власності на дану частку у ОСОБА_3 , і набуття права власності у ОСОБА_1 на вказану частку. 
		З урахуванням викладеного, суд зазначає, що оскарження оформленого таким актом правочину, у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків, у розумінні статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
		Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі N 911/1936/18, від 25.02.2020 у справі N 915/1299/18, від 10.09.2019 у справі N 918/370/18, від 12.06.2019 у справі N 927/352/18 та від 11.09.2018 у справі N 918/1377/16.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року  у справі №923/876/16. 
		Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Згідно з частинами першою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до роз`яснень в п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п`ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. 
		Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
		Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. N 9 визначено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
		Приписи п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. N 9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
		Тобто, виходячи з наведених приписів позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.
		Відповідно до частини першої ст. 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал, якої поділений на частки між учасниками.
		Відповідно до частини третьої ст. 80 Господарського кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. 
		Статтею 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
		Частиною 1 статті 114 Цивільного кодексу України закріплено, що учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Стаття 116 Цивільного кодексу України надає учаснику господарського товариства право здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
		Стаття 167 Господарського кодексу України встановлює, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Таким чином, корпоративні права є сукупністю майнових і немайнових прав учасника товариства, що безпосередньо пов`язані з часткою у статутному капіталі.
		Відповідно до правової позиції Верховного суду, наведеній в тому числі у Постанові від 30.07.2020 №924/1237/19, особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших юридичних осіб.
		Відповідно до статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства зобов`язані  дотримуватися статуту, виконувати рішення загальних зборів учасників товариства. Учасники можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства.
		Відповідно до положень статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
		Як було встановлено судом, п. 6.1 Статуту ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" дозволяє Учаснику Товариства відчужити свою частку (частину частки) у Статутному капіталі Товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам Товариства або третім особам за згодою решти Учасників. Також, п. 6.3 Статуту ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" закріплено, що Учасник Товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого Учасника Товариства, що продається третій особі. 
		Таким чином, Статутом  ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" встановлена заборона на відчуження учасником частки третій особі без згоди інших учасників та переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника Товариства, що продається третій особі, аналогічно до положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", та визначено процедуру продажу частки (частину частки) у статутному капіталі Товариства, згідно з якою учасник, що відчужує частку  зобов`язаний спочатку  письмово повідомити інших учасників Товариства про свій намір продати частку, тобто фактично запропонувати таку частку (частину частки) у статутному капіталі Товариства для продажу іншим учасникам Товариства, і лише  у випадку, якщо жоден з учасників Товариства протягом тридцяти календарних днів з дати отримання такого повідомлення про намір не повідомить письмово такого учасника, який продає частку (частину частки), про бажання скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник Товариства надав свою згоду на відчуження частки третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам Товариства.
		Між тим, як встановлено під час розгляду справи, при відчуженні ОСОБА_3 своєї частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ", процедура отримання згоди учасників на відчуження частки у статутному капіталі, визначена Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ", не була дотримана, оскільки належних та допустимих доказів щодо письмового повідомлення учасника - ОСОБА_2 про свій намір ОСОБА_3 продати частку, жодним із відповідачів до матеріалів справи додано не було.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що відчуження ОСОБА_3 своєї  частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" у власність ОСОБА_1 , та укладання ними у якості правочину - Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" від 19.02.2021 року, здійснено з порушенням вимог законодавства та визначеної процедури, з огляду на що, Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" від 19.02.2021 року, як правочин, підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України,  як такий, суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		З урахуванням викладеного, оскільки Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ" від 19.02.2021 року, як правочин, визнаний судом недійсним, суд доходить висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації проведених на підставі цього правочину змін до відомостей про ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ", що проведена державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Логиновською А.А., реєстраційна дія №1005561070034002601 від 23.02.2021 року.
		Враховуючи задоволення судом позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» (65045, Одеська обл., м.Одеса, вул. Преображенська, буд. 27, приміщення 810, код ЄДРПОУ 32972140) від 19 лютого 2021 року, укладений між ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
		3. Скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміну складу або інформації про засновників, проведену державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Логиновською А.А., реєстраційна дія № 1005561070034002601 від 23 лютого 2021 року.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного тексу судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено 23 вересня 2021 р.
		 
		 
		Суддя                                                                              Ю.М. Невінгловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...