Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/3298/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2021. Зареєстровано: 26.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2021.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021
Номер судового провадження: 22-ц/807/2755/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 23.09.2021 Справа № 331/3298/20
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний № 331/3298/20 
		Провадження №22-ц/807/2755/21 
		Головуючий в 1-й інстанції  Жукова О.Є.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня 2021 року                     місто Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.
		розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Бондаря Іллі Михайловича на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2021 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 03 червня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач у вересні 2020 року звернувся до суду з вказаним позовом про захист честі, гідності та ділової репутації в якому просив суд визнати недостовірноюта такою,що порушуєособисті немайновіправа ОСОБА_2 розповсюджену за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію: Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия ОСОБА_4 ; зобов`язати відповідача протягом 1 (одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі спростувати наступну інформацію: Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия ОСОБА_4 , шляхом опублікування в мережі Інтернет на веб - сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 резолютивної частини рішення суду в данній справі під заголовком «Спростування»; зобов`язати відповідача протягом 1 (одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі вилучити з відео, розміщеного на веб- сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 слова: «Бизнесмен с запорожскими корнями (проживает в США) является сторонником«дружбы сРоссией» - как и партия ОСОБА_4 »; заборонити відповідачу розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформацію, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) інформацію наступного об`єктивного змісту: ОСОБА_2 є прихильником дружби з Росією; стягнутиз ОСОБА_1 на його користь 100000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в березні 2020 року на сайті ОСОБА_5 була розповсюджена серед необмеженого кола споживачів недостовірна та негативна інформація про ОСОБА_6 . Автором інформації зазначений ОСОБА_7 . А саме, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 була розміщена інтернет-публікація та відеоінтерв`ю підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 (видео)»з ОСОБА_8 , в якомуповідомляється,що ОСОБА_9 єприхильником дружбис Росією. Позивач вважає, що інформація щодо його обвинувачення у тому, що він є прихильником дружби із Російською Федерацією - державою-агресором, що анексувала в України Крим, підтримує війну на Донбасі, об`єктивно є негативною інформацією, несумісною із поняттям честі, гідності та хорошої, позитивної ділової репутації, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.
		 
		Рішенням Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від31травня 2021року, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди задоволено частково.
		Визнано недостовірною та такою що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) розповсюджену за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію: Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия Шария.
		Зобов`язано ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) протягом 1 (одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі спростувати наступну інформацію: Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия ОСОБА_4 , шляхом опублікування в мережі Інтернет на веб - сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 резолютивної частини рішення суду в данній справі під заголовком «Спростування».
		Спростування повинно мати посилання на рішення суду, дату його винесення. Спростування не повинно містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок будь-кого.
		Зобов`язано ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) протягом 1 (одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі вилучити з відео, розміщеного на веб- сторінці https://gvozdi.zp.ua/23374/ слова: «Бизнесмен сзапорожскими корнями(проживаетв США)является сторонником«дружбысРоссией» - как и партия Шария».
		Заборонено ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформацію, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) інформацію наступного об`єктивного змісту: ОСОБА_9 є прихильником дружби з Росією.
		Стягнуто з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Стягнуто з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати з оплати судового збору в сумі 3883,60 гривень, витрати з оплати експертизи в сумі 17 651,52 гривень, витрати на оплату послуг з отримання довідки з відомостями про власника веб-сайту , експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки та його дублікатів в сумі 5280,00 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 29 520,00 гривень.
		В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Бондаря Іллі Михайловича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		 
		Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що вираз «Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» є оціночним судженням оскільки автор, застосувавши лапки, чітко виразив своє відношення до повідомлення, дав загальну оцінку  він припускає певну інформацію, а не стверджує її, як наслідок неможливо встановити, що саме автор має на увазі під поняттям «дружбы с Россией» чи вжито це в прямому значенні, або в іронічному в якому розуміється, що позивач навпаки є прихильником Росії, наведене у свою чергу унеможливлює і перевірку  чи є ОСОБА_10 прихильником цієї дружби, чи ні. Суд вказує що вказана інформація є негативною, однак чинним законодавством не передбачено обов`язок спростування негативної інформації. Заявник є публічна особа, яка повинна бути готова до більш високого рівню уваги та критики у свій бік. Не дивлячись на визнання недостовірною інформації на сайті gvozdi.zp.ua, першоджерело у вигляді інтерв`ю на відеохостингу «You Tube» буде доступне для загального доступу та може поширюватися надалі, що не призведе до очікуваних для позивача наслідків. Чинним законодавством не передбачено захист права чи законного інтересу на майбутнє на підставі припущення позивача щодо можливості вчинення відповідачем протиправних дій в майбутньому. Завдання шкоди честі, гідності та ділової репутації позивача, зміна ставлення оточуючих не було доведено належним чином. Сума судових витрат стягнута з відповідача не є обґрунтованою.
		 
		Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 в особі представників адвокатів Голуба Н.О., Пономарьова В.М. зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними, а рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя є законним та обґрунтованим. 
		 
		В силувимог ч.1та ч.2ст.369ЦПК Україниапеляційні скаргина рішеннясуду усправах зціною позовуменше старозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,крім тих,які непідлягають розглядув порядкуспрощеного позовногопровадження,розглядаються судомапеляційної інстанціїбез повідомленняучасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		 
		Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		 
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
		 
		Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно ч. 1 ст. 376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що в березні 2020 року на сайті ОСОБА_5 була розміщена інтернет-публікація та відео інтерв`ю під назвою, мовою оригіналу: «Экс-руководитель партии Шария - о штурме областной администрации и сотрудничестве с СБУ (видео)» з ОСОБА_8 .
		 
		Протягом відео інтерв`ю з`являються титри автора на екрані. У зазначеному відео міститься фрагмент, який супроводжується титром, мовою оригіналу: «Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия «Шария».
		 
		Зазначене підтверджено експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 12.06.2020 № 131/2020-ЕВ, що здійснений ДП «ЦЕНТР КОМПЕТЕНЦІЇ АДРЕСНОГО ПРОСТОРУ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ», оглянутий в судовому засіданні відеозаписом відео інтерв`ю, довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення.
		 
		Згідно відомостей наданих на виконання ухвали суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна», Товариство надає послуги реєстрації доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та послуги хостинку для сайту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Абоненту компанії, який при реєстрації на сайті товариства вказав про себе наступні дані: « ОСОБА_1 ».
		 
		Згідно з відомостями Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (https://www.uipv.org/), власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_3 є ОСОБА_1 .
		 
		Отже позивачем належними та допустими доказами доведено факт поширення інформації відповідачем відносно ОСОБА_2 і зазначена обставина останнім не оспорювалася.
		 
		Як вбачається з наявного в матеріалах висновку експерта № 15280 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 30.11.2020: «У висловлюванні «Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником«дружбы сРоссией» -как ипартия «Шария» є інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_11 . Інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_11 у висловлюванні « ОСОБА_12 с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы сРоссией» - как и партия «Шария» виражена у формі фактичного твердження.
		 
		Тобто, судом встановлено, що поширена відповідачем інформація є інформацією негативного характеру відносно ОСОБА_2 та виражена у формі фактичного твердження.
		 
		 
		 
		 
		 
		Відповідачем ОСОБА_1 суду не надано жоднихдоказів на підтвердження того, що поширена ним негативна інформація щодо позивача є достовірною. При цьому суд зазначає, що скрін-шоти сторінок із інтернету,розміщені втексті відзиву не є допустимими та достовірними доказами в силу ст.ст. 78,79 ЦПК України на підтвердження того, що ОСОБА_2 є, мовою оригіналу: «сторонником «дружбы с Россией», оскільки відповідачем порушено порядок визначений ст. 100 ЦПК України щодо подання електронних доказів, клопотання про огляд доказів відповідно ст. 85 ЦПК ним не подавалося.
		 
		На спростування інформації про те, що ОСОБА_2 «має партнерські зв`язки з Російською Федерацією, успішно реалізує бізнес на її території, платить податки, підтримує «державу-агресор», що анексувала Крим та підтримує війну на Донбасі», представниками позивача до відзиву долучено рішення Київськогоапеляційного судувід 2.11.2019 у справі №760/28971/17-ц, копію рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від01.12.2017у справі№592/7676/17, що набрали законної сили, якими установлені факти недостовірності зазначеної інформації, і встановленні зазначеними рішеннями суду обставину в силу вимог ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
		 
		Позивач ОСОБА_2 є власником «ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ». За інформацією офіційного видання Державної фіскальної служби України «Вісник. Офіційно про податки» «ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ», власником якої є позивач, входить в ТОП 100 платників податків, а за версією журналу «Компаньон» позивач увійшов до першої десятки найкращих менеджерів України, що підтверджено наданими позивачем роздруківками з мережі Інтернет.
		 
		Тобто, позивач має високий рівень ділової репутації, а з огляду на долучені до матеріалів справи листи ВГО «ПРАВОЗАХИСНА АСОЦІАЦІЯ «СПОЖИВЧИЙ КОНТРОЛЬ», ТОВ «ВЕСТ СПІРІТ ГРУП» , ТОВ «ВОЙС БРЕНД», в який йдеться мова про те, що з огляду на розміщену на сайті https://gvozdi.zp.ua інформацію ділові партнери позивача зробили висновок про те, що ОСОБА_2 фінансує проросійську партію «Шарія» та підтримує Росію в війні з Україною, і як наслідок, спостерігається падіння продажу продукції, що виробляється підприємствами, власником яких є позивач, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що поширення інформації порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 .
		 
		Задовольняючи вимоги позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що зміст поширеної відповідачем інформації щодо позивача у її системному зв`язку з фактичними обставинами, вказує на наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недостовірноюта такою,що порушуєособисті немайновіправа ОСОБА_2 розповсюджену за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію, мовою оргіналу: Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия ОСОБА_4 , зобов`язання відповідача спростувати зазначену інформацію, та вилучити з відео, розміщеного на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 слова: « ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживает в США) является сторонником «дружбы сРоссией» - как и партия Шария». Розмір моральної шкоди, що є співмірним шкоді завданій позивачу становить 10000,00 грн.
		 
		Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до статей 28, 68Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		 
		Згідно зі статтями 94, 277 ЦК України, частиною четвертою статті 32Конституції України кожному гарантуєтьсяправо на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
		 
		Відповідно до статті 34Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		 
		Частиною першою статті 277ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		 
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		 
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		 
		При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		 
		Зокрема, у згаданій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). 
		 
		Зі змісту статей 3, 4, 6 Декларації вбачається, що, оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків, і повинні це усвідомлювати.
		 
		Однак при цьому необхідно відрізняти критику, висвітлення слів, оціночні судження від недостовірної та негативної інформації незалежно від того чи є така особа публічною. Оскільки зазначені конституційні права мають всі громадяни країни.
		 
		Відповідно до частини другої статті 30Закону України"Проінформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які немістять фактичнихданих, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 
		 
		Як вбачається з наявного в матеріалах висновку експерта № 15280 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 30.11.2020: «У висловлюванні «Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия «Шария» є інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_11 . Інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_11 у висловлюванні « ОСОБА_12 с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия «Шария» виражена у формі фактичного твердження.
		 
		Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		 
		Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення прозову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		 
		У пункті 18 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від27лютого 2009року №1"Просудову практикуу справахпро захистгідності тачесті фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної таюридичної особи" судам роз`яснено, що згідно з положеннями статті 277ЦК України позивач повинен довести лише факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		 
		Пунктами 15, 19, 27 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни "Просудову практикуу справахпро захистгідності тачесті фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної таюридичної особи" роз`яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		 
		Апеляційний суд вважає доведеним і не спростованим факт того, що в березні 2020 року на сайті ОСОБА_5 була розповсюджена серед необмеженого кола споживачів недостовірна та негативна інформація про ОСОБА_6 . Автором інформації зазначений ОСОБА_7 . А саме, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 була розміщена інтернет-публікація та відео інтерв`ю під назвою, мовою оригіналу: «Экс-руководитель партии Шария - о штурме областной администрации и сотрудничестве с СБУ (видео)» з ОСОБА_8 , в якому повідомляється, що ОСОБА_9 є прихильником дружби с Росією.
		 
		Відповідач не довів суду, що вказана інформація відносно особи позивача є достовірною. Виходячи з зазначеної інтернет-публікації та відео інтерв`ю, вона містить фактичні судження: що саме позивач є прихильником дружби с Росією.
		 
		Розповсюдження зазначеної інформації за своєю формою та змістом не є критикою, межа якої щодо публічної особи є ширшою, характер використання мовно-стилістичних засобів спірного висловлення поширений не у формі оціночних суджень, а у формі фактичних тверджень (ствердні висловлення).
		 
		Доказів правдивості поширеної інформації або віднесення її до категорії оціночних суджень відповідач не надав, тому вказана інформація є недостовірною, і у відповідності до вимог статті 277ЦК України підлягає спростуванню. 
		 
		У пунктах 24 та 25 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від27лютого 2009року №1"Просудову практикуу справахпро захистгідності тачесті фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної таюридичної особи" зазначено,що якщосуд ухвалюєрішення проспростування поширеноїнедостовірної інформації,то усудовому рішенніза необхідності,суд можевикласти текстспростування інформаціїабо зазначити,що спростуваннямає здійснюватисяшляхом повідомленняпро ухваленеу справісудове рішення,включаючи публікаціюйого тексту.За загальнимправилом,інформація,що порочитьособу,має бутиспростована успосіб,найбільш подібнийдо способуїї поширення(шляхомпублікації упресі,повідомлення порадіо,телебаченню,оголошення,на зібраннігромадян,зборах трудовогоколективу,відкликання документатощо).У судовомурішенні,також маєбути зазначенострок,у межахякого відповідьчи спростуванняповинно бутиоприлюднено. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.
		 
		Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу визнання недостовірною та такою що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 розповсюджену за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію, мовою оригіналу: Бизнесмен с запорожскими корнями ОСОБА_3 (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия Шария; зобов`язання ОСОБА_1 протягом 1 (одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі спростувати вказану інформацію, шляхом опублікування в мережі Інтернет на веб - сайті https://gvozdi.zp.ua резолютивної частини рішення суду в даній справі під заголовком «Спростування»; зобов`язання ОСОБА_1 протягом 1 (одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі вилучити з відео, розміщеного на веб- сторінці https://gvozdi.zp.ua/23374/ слова: «Бизнесмен с запорожскими корнями (проживает в США) является сторонником «дружбы с Россией» - как и партия ОСОБА_4 ».
		 
		Що стосується задоволення позовних вимог в частині заборони ОСОБА_1 розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформацію, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) інформацію наступного об`єктивного змісту: ОСОБА_9 є прихильником дружби з Росією, то колегія суддів апеляційного суду в цій частині з висновками суду першої інстанції не погоджується виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		 
		Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
		 
		Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
		 
		Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		 
		 
		 
		Вимога заборонити відповідачу вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.
		 
		Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати у Постанові від 28 серпня 2019 року у справі №592/5496/16-ц, провадження №61-29617св18.
		 
		Оскільки позовні вимоги, щодо заборони ОСОБА_1 розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформацію, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) інформацію наступного об`єктивного змісту: ОСОБА_9 є прихильником дружби з Росією, стосуються прав та інтересів позивача, які можуть бути порушені у майбутньому, то суд дійшов хибного висновку, що вони підлягають задоволенню.
		 
		Враховуючи викладене апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позовних вимог з приводу заборони ОСОБА_1 розповсюджувати будь-яким інформацію наступного об`єктивного змісту: ОСОБА_9 є прихильником дружби з Росією, та ухваленню в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог. 
		 
		Відповідно до п.27постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1, способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
		 
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з приводу того, що поширенням негативної та недостовірної інформація відповідачем стосовно ОСОБА_2 було завдано шкоди особистим немайновим правам позивача і з урахуванням наданих доказів, тривалості правопорушення, глибини моральних страждань позивача розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню складає 10000,00 грн., що є співмірним із заподіяною шкодою.
		 
		Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Так, при поданні позову позивачем сплачено судовий збір за вимоги немайнового характеру 840,8 грн.*4=3363,20 грн. та за вимогу щодо стягнення моральної шкоди 2102,00 грн.
		 
		За результатами розгляду справи задоволено 3 вимоги немайнового характеру та частково вимога щодо стягнення моральної шкоди, таким чином стягненню з відповідача підлягає сума судового збору (840,8*3)+210,20 грн.=2732,60 грн.
		 
		Враховуючи співвідношення зазначених сум судового збору, вимоги позову задоволені на 50%, тому інші вимоги щодо судових витрат підлягають стягненню з позивача враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог.
		 
		Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		 
		Позивачами понесені та документально підтверджені наступні витрати пов`язані з розглядом справи; 420,40 грн. судовий збір по оплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову; 420,40 грн. судовий збір по оплаті судового збору за заявою про забезпечення доказів; 17651,52 грн. вартість проведення лінгвістичної експертизи; 5280,00 грн. витрати на оплату послуг з отримання довідки з відомостями про власника веб-сайту, експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки та його дублікатів; 36000,00 грн. витрати на правничу допомогу.
		 
		Загальна сума витрати пов`язаних з розглядом справи становить 59772,32 грн., вказана сума відповідачем у справі не спростована, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження.
		 
		Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Таким чином, розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи, який підлягає стягненню з відповідача складає 29886,16 грн., виходячи із 50% задоволених позовних вимог. 
		 
		Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		 
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		 
		Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		 
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Бондаря Іллі Михайловича задовольнити частково.
		 
		Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2021 року у цій справі скасувати в частині заборони ОСОБА_1 розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) інформацію наступного об`єктивного змісту: ОСОБА_9 є прихильником дружби з Росією; та розподілу судових витрат.
		 
		Прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.
		 
		У задоволені позовних вимог щодо заборони ОСОБА_1 розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) інформацію наступного об`єктивного змісту: ОСОБА_9 є прихильником дружби з Росією  відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати з оплати судового збору в сумі 3153,00 гривень, витрати з оплати експертизи в сумі 8825,76 гривень, витрати на оплату послуг з отримання довідки з відомостями про власника веб-сайту , експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки та його дублікатів в сумі 2640,00 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 18000,00 гривень, а всього 32618,76 грн.
		 
		В іншій частині рішення залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		 
		Повна постанова складена 23 вересня 2021 року.
		 
		 
		 
		Головуючий, суддя-доповідач                            С.В. Кухар
		 
		Судді:                                    О.В. Крилова
		 
		О.З. Поляков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...