Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/7757/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2021. Зареєстровано: 27.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2021.
Дата набрання законної сили: 28.10.2021
Номер судового провадження: 2-о/336/199/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		№ 336/7757/21
		2-о/336/199/21
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 вересня 2021 року                                                        м. Запоріжжя
		Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю: секретаря судового засідання Мойсєєвої Г.В., представника заявника адвоката Тихомирової М.О., заінтересованої особи ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 , про видачу обмежувального напису,
		ВСТАНОВИВ:
		23 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.
		Заява мотивована тим, що між нею та ОСОБА_1 постійно вчиняв відносно неї фізичне, психологічне насильство, що стало підставою для розірвання їх відносин. У вересні 2020 року вона разом із сином ОСОБА_3 , 2013 року народження, була вимушена звернутися до  Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, та за його направленням потрапила до Комунального закладу «Запорізький обласний центр соціально-психологічної допомоги» Запорізької обласної ради. У той час вона була вагітна від іншого чоловіка. У жовтні 2020 року вона повернулася до ОСОБА_1 в орендовану квартиру, але 20.12.2020 він її разом із сином вигнав. Крім того, у серпні-вересні 2020 року заявниця виявила, що її особиста електронна пошта зламана, як і соціальні мережі та мессенджери. Також зазначає, що ОСОБА_1 часто перебуває в стані алкогольного сп`яніння, яке робить його поведінку неадекватною, стає занадто агресивним, викручує їй руки, що видить син, який намагається її захистити, що впливає на його нервову систему. Наразі син боїться, що ОСОБА_1 його забере.
		Щоб захистити себе,  синів: малолітнього ОСОБА_3 та новонародженого ОСОБА_4 ,  та батька останнього, просить застосувати обмежувальний припис щодо ОСОБА_1 на шість місяців.
		В судовому засіданні представник заявниці підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити. При цьому пояснила, що ОСОБА_2 не хоче, щоб заінтересована особа дізналася місце її проживання.
		Заінтересована особа ОСОБА_1 заперечував факти насилля до заявниці,  частково заперечив проти клопотання, вважав за можливе встановити обмеження не приближатися до заявниці на певну відстань, однак просив не обмежувати його у спілкуванні із дитиною.  Надав розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя Маєра Ф.М. від 02.04.2021 про визначення ОСОБА_1 способу участь у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: за домовленістю сторін, враховуючи стан здоров`я дитини щотижня у суботу та неділю з 11.00 до 13.00 у присутності матері дитини, з правом відвідування дитячих розважальних закладів. Крім того, підтвердив, що на дослідженому судом відеозапису зафіксований він, свою поведінку пояснює обуренням поступками своєї колишньої дружини, яка зрадила його.
		Суд, заслухавши заявника, дослідивши письмові докази у справі, дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 10 серпня 2012.
		Від шлюбу мають спільну дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 .
		Приблизно з грудня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не живуть разом.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 заявниця народила дитину, ОСОБА_4 , від ОСОБА_6 .
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.09.2021 шлюб між  ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано.
		Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Статтею 27 Конституції України визначено, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
		Положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
		Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства. У разі, якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
		Згідно статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана, зокрема особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
		Як визначено п. 3, 6, 7, 8 та 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
		Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
		Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
		Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
		Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, зокрема подружжя, колишнє подружжя. 
		Положеннями частин 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
		Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		Наданими заявницею письмовими доказами підтверджується тривалий конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та вказані докази самі по собі не можуть бути підставою для видачі обмежувального припису.
		Водночас досліджений судом відеозапис подій, що сталися 18.09.2021, свідчить про агресивну поведінку ОСОБА_1 : він нецензурно, зухвало ображає ОСОБА_2 як годуючу матір та взагалі жінку, вибиває телефон з її рук та застосовує фізичне насилля. Враховуючи тривалий період, як заявник і заінтересована особа стали жити окремо, а також ті обставини, що заявниця вже має дитину від іншого чоловіка, однак ОСОБА_1 продовжує вчиняти домашнє насильство по відношенню до ОСОБА_2 , не висловлює щирого каяття щодо своєї поведінки, суд приходить до висновку про високий рівень вірогідності повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до ОСОБА_1 необхідно застосувати обмежувальний припис на максимальний строк.
		Водночас суд не знаходить підстав вважати, що існують ризики для їх спільної дитини ОСОБА_3 та сина заявниці ОСОБА_4 . Батько ж останнього не є суб`єктом законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
		Як визначає ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
		У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк від одного до шести місяців.
		Відтак суд ухвалює рішення про задоволення заяви та застосовує заходи тимчасового обмеження прав особи відповідно до встановлених ризиків.
		Керуючись ст.ст. 259, 294, главою 13 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд
		ВИРІШИВ:
		Заяву ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
		Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в якому визначити наступні тимчасові обмеження його прав:
		- заборонити ОСОБА_1 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, крім офіційних органів влади;
		- заборонити ОСОБА_1 розшукувати ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
		- заборонити ОСОБА_1 наближатися на 50 метрів до місця проживання (перебування), роботи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Строк дії обмежувального припису встановити 6 (шість) місяців.
		Повідомити про встановлення обмежувального припису уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.
		Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
		Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
		Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє його виконання.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення.
		 
		Повне судове рішення виготовлено 27.09.2021.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                        Є.С. Боєв                                
		 
		24.09.21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...