Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/124/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано судом: 27.09.2021. Зареєстровано: 27.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		16 серпня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/124/21 
		Господарський суд Тернопільської області
		у складі  судді Боровця Я.Я.             
		за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.
		Розглянув  справу в порядку загального позовного провадження 
		за первісним позовом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:  ПрАТ "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль
		до відповідача Товариства  з обмеженою  відповідальністю "Газенергопроект" , вул. Тобольська, 38, літ.А-5, м. Харків
		про зобов`язання  Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (вул. Тобольська, 38, літера А-5, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код  39796845)  виконати  умови   Договору   про закупівлю (постачання) природного  газу №272   від 15.12.2020 укладеного між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект",  а  саме вчинити  дії з постачання природного  газу  відповідно  до  Договору  про постачання природного  газу №272   від 15.12.2020  на об"єкти, визначені у   Додатку 1 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №272 від 15.12.2020  ( з врахуванням  заяви  про  зміну  предмету  позову)
		 
		та 
		 
		за зустрічним  позовом Товариства  з обмеженою  відповідальністю "Газенергопроект" , вул. Тобольська, 38, літ.А-5, м. Харків
		до відповідача  Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль
		про розірвання  договору про закупівлю (постачання) природного  газу №272   від 15.12.2020.
		 
		За  участю   учасників  судового  процесу:
		від позивача за первісним  позовом / відповідача  за  зустрічним  позовом:  Митник У.М. - юрисконсульт (довіреність),
		від відповідача за первісним  позовом / позивача  за  зустрічним  позовом:  Куракіна В.В. - адвокат,  брала участь в режимі відеоконференції,
		третя особа: не з"явилася.
		 
		Судові процедури.
		Судом роз`яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України. 
		Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.
		Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. 
		Суть справи. 
		Тернопільський національний  технічний університет імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль звернувся  до Господарського  суду Тернопільської області  з  позовом  до відповідача Товариства  з обмеженою  відповідальністю "Газенергопроект" , вул. Тобольська, 38, літ.А-5, м. Харків про зобов`язання  Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (вул. Тобольська, 38, літера А-5, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код  39796845)  виконати  умови   Договору   про закупівлю (постачання) природного  газу №272   від 15.12.2020 укладеного між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект",  а  саме вчинити  дії з постачання природного  газу  відповідно  до  Договору  про постачання природного  газу №272   від 15.12.2020  на об"єкти, визначені у   Додатку 1 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №272 від 15.12.2020  ( з врахуванням  заяви  про  зміну  предмету  позову).
		Відкриття провадження у справі. 
		Відповідно до  Витягу  з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.03.2021, для розгляду справи №921/124/21 визначено суддю  Боровця Я.Я.
		Ухвалою суду від 09.03.2020 відкрито провадження у справі №921/124/21 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання   призначено на 06.04.2021.
		Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
		Підготовче провадження.
		Підготовче засідання вперше призначене на 06.04.2021.
		Відповідно до частини 4 статті  233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
		Протокольними ухвалами від 06.04.2021,  від 22.04.2021, від 11.05.2021  та  від 25.05.2021  та  від 07.06.2021   підготовчі засідання відкладалися   відповідно на 22.04.2021, на 11.05.2021,  на 25.05.2021,  на 07.06.2021 та  на 22.06.2021 з підстав, викладених в них.
		Згідно статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
		Ухвалами суду  від  11.05.2021 та  від 07.06.2021 строк підготовчого провадження  у справі №921/124/21  продовжено  на 30 днів.
		Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського  процесуального  кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 22.06.2021 закрито підготовче провадження  та призначено справу №921/124/21 до судового розгляду по суті на 04.08.2021.
		Розгляд справи по суті.
		У судовому засіданні -  04.08.2021   розпочато розгляд  справи  по  суті.
		Протокольною ухвалою від  04.08.2021  судове засідання відкладено на 16.08.2021.
		При розгляді справи по суті, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі, заслухав обґрунтування первісних та зустрічних позовних вимог представників позивача їх вступне та заключне слово, заперечення представників  відповідачів за  первісним  та  зустрічним  позовах  їх вступне та заключне слово.
		У судовому засіданні   16.08.2021,  після з`ясування обставин справи та дослідження доказів у справі,  проведення судових дебатів, суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
		Інші  процесуальні  дії.
		Ухвалою суду від 09.03.2021 залучено до участі у справі №921/124/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -  ПрАТ "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль.
		Ухвалою суду від 11.05.2021 заяву (вх.№3735 від 30.04.2021) Тернопільського  національного  технічного   університету   імені  Івана  Пулюя   про  зміну  предмету позову  прийнято  до  розгляду.
		Ухвалою  суду  від 26.05.2021 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у справі №921/124/21.  Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №921/124/21.  Підготовче засідання у справі №921/124/21 відбудеться 07.06.2021. 
		Ухвалою  суду  від 25.03.2021  залучено    адвоката  Куракіна Сергія Юрійовича  в якості  представника  відповідача - ТОВ "Газенергопроект"  у  справі №921/124/21. Надано  адвокату Куракіну Сергію Юрійовичу (код РНОКПП НОМЕР_1 ), як представнику відповідачу - ТОВ "Газенергопроект"  доступ до електронної справи №921/124/21 в підсистемі "Електронний  суд".
		Ухвалами   суду  від 01.04.2021,  від 13.04.2021  заяви  представника  ТОВ "Газенергопроект" - адвоката Куракіна С.Ю.  про участь у судових засіданнях  відповідно - 06.04.2021, 22.04.2021  в режимі відеоконференції   поза межами приміщення  суду, задоволено.
		Ухвалою  суду  від 17.05.2021  залучено    адвоката  Куракіну Вікторію Вікторівну   в якості  представника  відповідача - ТОВ "Газенергопроект"  у  справі №921/124/21. Надано  адвокату Куракіній Вікторії Вікторівні (код РНОКПП НОМЕР_2 ), як представнику відповідачу - ТОВ "Газенергопроект"  доступ до електронної справи №921/124/21 в підсистемі "Електронний  суд".
		Ухвалами   суду  від 20.05.2021,  від 03.06.2021, від 14.06.2021, 01.07.2021 та  від 11.08.2021      заяви  представника  ТОВ "Газенергопроект" - адвоката Куракіної В.В.   про участь у судових засіданнях  відповідно -  25.05.2021, 07.06.2021, 22.06.2021, 04.08.2021 та 16.08.2021  в режимі відеоконференції   поза межами приміщення  суду, задоволено.
		Ухвалою  суду  від  14.06.2021   допущену описку в ухвалі Господарського суду Тернопільської області  від 07.06.2021   у справі №921/124/21 щодо продовження строку підготовчого провадження,   виправлено. Абзац  10 (описової частини) ухвали Господарського суду Тернопільської області  від 07.06.2021   у справі №921/124/21 щодо продовження строку підготовчого провадження,   читати  правильно: "Також,  у  підготовчому  засіданні  представник  позивача за  первісним  позовом (відповідача  за  зустрічним  позовом)  заявила  клопотання  про  продовження  строку підготовчого  провадження  в  усній  формі,  що  зафіксовано  у  протоколі  судового  засідання". 
		 
		Аргументи сторін  за  первісним  позовом 
		Правова позиція позивача  за  первісним  позовом .
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено  умови договору про закупівлю (постачання) природного  газу №272   від 15.12.2020.
		В якості правових підстав позову позивач зазначає, зокрема Цивільний  кодекс України, Господарський кодекс України  та  Закон  України  "Про  ринок   природного  газу".
		У  судовому засіданні представником позивача за первісним позовом підтримано позовні вимоги в повному обсязі, просить суд первісний позов задоволити.
		Заперечення відповідача  за первісним позовом.
		Представник відповідача  за  первісним  позовом в судовому  засіданні щодо   первісного позову заперечує з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву (вх. №2780 від 01.04.2021  та  вх. № 4288  від 25.05.2021).
		Просить  суд   у задоволенні  первісного  позову,   відмовити. 
		Відповідь позивача за первісним  позовом  на відзив.
		06.04.2021 позивач  за  первісним  позовом долучив до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. №2931), згідно якої доводи відповідача за  первісним  позовом  вважає безпідставними.
		Заперечення на  відповідь на   відзив за  первісним  позовом. 
		14.04.2021  відповідачем  за первісним   позовом подано  заперечення  на  відповідь  на  відзив ( вх. № 3217).
		 
		Аргументи сторін за зустрічним позовом 
		Правова позиція позивача за зустрічним позовом .
		Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на підставі  умов Договору  про закупівлю (постачання) природного  газу №272   від 15.12.2020 із  застосуванням норм статей 509,  611, 627, 629, 651, 652, 653 Цивільного кодексу України, статей 180, 188, 193  Господарського кодексу України  та мотивовані тим, що відбулася  істотна зміна обставин,  якими  сторони    керувалися   при  укладенні   договору -  у  вигляді   зростання    ціни  на  ринку   природного  газу за  два   місяці    більше  ніж    на 100%, також відповідач   за зустрічним  позовом  порушував  умови  договору  шляхом  споживання    природного  газу    на  об"єктах  не  передбачених  договором,  допущення   невідповідності     фактично   спожитих    обсягів   природного   газу    плановим   місячним   підтвердженим   обсягам газу та недотримання  встановлених   строків  оплати, що є істотним порушенням умов договору. А тому вказані  обставини  є підставою для розірвання договору.
		Внаслідок чого позивач за зустрічним позовом звернувся до суду за захистом  своїх прав та законних інтересів.
		У судовому засіданні представником позивача за зустрічним позовом підтримано позовні вимоги в повному обсязі, просить суд зустрічний позов задоволити.
		Заперечення відповідача  за зустрічним позовом.
		Представник відповідача   за  зустрічним  позовом  в судовому  засіданні щодо зустрічного позову заперечує з підстав, викладених у відзиві (вх. № 5094 від 16.06.2021) на зустрічну позовну заяву, просить у задоволенні зустрічного позову відмовити.
		Відповідь позивача за зустрічним  позовом  на відзив.
		22.06.2021 позивач  за зустрічним  позовом долучив до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. №5209  та вх. №5244), згідно якої доводи відповідача за зустрічним   позовом  вважає безпідставними.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом.
		Щодо  первісного  позову.
		15.12.2020 між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя (Споживачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (Постачальником)  укладено договір №272 про закупівлю (постачання) природного газу, відповідно до умов п. 1.2 якого Постачальник зобов`язався у січні-грудні 2021 року поставити Споживачеві  природний газ (газ, товар) належної якості в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. 
		Передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення).  Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання визначається сторонами в додатку №1 до договору. ЕІС - код точки/точок комерційного обліку Споживача, по яких буде здійснюватися постачання природного газу Постачальником визначається сторонами в додатку  1 до договору (п. 1.3 Договору №272 від 15.12.2020). 
		У п. 4.1 Договору №272 від 15.12.2020 сторонами обумовлено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу складає 3800,00 грн, у тому числі вартість послуг транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз". Податок на додану вартість - 20% - 760,00 грн. Всього до сплати за 1000 куб. м. - 4560,00 грн, з ПДВ. Загальна ціна договору складає 1 641 600,00 грн.
		Згідно п. 5.2.3, п.5.2.8, п. 5.2.14 Договору №272 від 15.12.2020 Постачальник зобов`язаний: забезпечити відповідно до  вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію Споживача  у власному Реєстрі споживачів на інформаційній платформі оператора ГТС за умови дотримання Споживачем договору; повідомити Споживачу про намір внесення змін до договору в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права Споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними; у випадку ініціювання виключення Споживача із реєстру споживачів постачальника своєчасно (одночасно з наданням повідомлення оператору ГТС відповідно до вимог ГТС) повідомляти Споживача про вчинення таких дій. 
		У п. 8.2 Договору №272 від 15.12.2020 зазначено, що Постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу у разі: проведення Споживачем  неповних або несвоєчасних розрахунків за договором;  розірвання договору;  відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування. 
		При цьому, у п. 8.3 Договору №272 від 15.12.2020 передбачено, що за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання Споживачу Постачальник надсилає Споживачу не менше ніж за три доби до дати такого припинення повідомлення (з позначкою вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об`єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.07.2009 №338, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28.07.2009 за №703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли Споживачу необхідно самостійно  обмежити чи припинити споживання природного газу.
		Згідно п. 11.1 Договору №272 від 15.12.2020 останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2021  до 31.12.2021.
		Відповідно до п. 11.8 Договору №272 від 15.12.2020 додатки до цього договору є невід`ємними  частинами договору.
		У додатку №1 до Договору №272 від 15.12.2020 про закупівлю (постачання) природного газу зазначений перелік комерційних вузлів обліку газу та газопоспоживаючого обладнання, до яких віднесено споживачів з місцезнаходженням: вул. Руська, 56, з кількістю газоспоживаючого обладнання 2шт.; вул. Білогірська, 50, з кількістю газоспоживаючого обладнання 8 шт.; вул. Текстильна, 28, з кількістю газоспоживаючого обладнання 4 шт.; вул. Микулинецька, 46, з кількістю газоспоживаючого обладнання 4 шт.; вул. Лук`яновича, 8, з кількістю газоспоживаючого обладнання 2 шт.; вул. Білогірська, 50, з кількістю газоспоживаючого обладнання 2 шт.; вул. Гоголя, 8, з кількістю газоспоживаючого обладнання 1 шт.; вул. Гоголя, 8, з кількістю газоспоживаючого обладнання 1 шт.
		Як  зазначає  позивач, ТОВ "Газенергопроект" направило ТНТУ ім. Ів. Пулюя лист №1778/7 від 26.01.2021, в якому вказано про  зростання цін на природний газ за даними Української енергетичної біржі. За твердженням ТОВ "Газенергопроект", дані обставини позбавляють його можливості належно виконувати умови укладеного договору, в частині поставки природного газу  ТНТУ ім. Ів. Пулюя. А також повідомлено останнього, що на підставі ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі", він має можливість провести переговорну процедуру закупівлі  з будь-яким іншим постачальником.  
		В якості додатків до звернення №1778/7 від 26.01.2021, Постачальником додано 2 примірника проекту додаткової угоди про розірвання договору, з проставленими на ній підписом директора  ТОВ "Газенергопроект" та печаткою юридичної особи. 
		У листі-відповіді №2/28-186 від 01.02.2021, Споживачем зазначено, що наведені Постачальником у листі №1778/7 від 26.01.2021 обставини не є підставою для розірвання договору №272 від 15.12.2020. Тому, університет не погоджує розірвання договору та відповідну додаткову угоду.   
		Надалі, ТОВ "Газенергопроект" звернулось до ТНТУ ім. Ів. Пулюя із листом №1874/7 від 09.02.2021, в якому посилаючись на лист №122/68 від 02.02.2021 ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ", Постачальником зазначено, що відпускний рівень цін на природній газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів на території України, з урахуванням тарифу на послугу транспортування природного газу, без урахування витрат на транспортування розподільними трубопроводами, складає 9450 - 10363,89 грн за 1000 куб. м. з ПДВ. Внаслідок цього, у  ТОВ "Газенергопроект" не має можливості виконувати взяті на себе зобов`язання по договору та здійснювати поставку природного газу Споживачу по узгодженій ціні, у зв`язку з тим, що з моменту проведення торгів і укладення договору на поставку газу ціна зросла більш ніж на 100%. Враховуючи п. 5.2.8, п. 5.2.15 договору Постачальником  попереджено Споживача про прийняте рішення щодо розірвання договору в односторонньому порядку та припинення поставки природного газу з 01.03.2021. 
		У листі №1874/7 від 09.02.2021 ТОВ "Газенергопроект" повторно звернено увагу ТНТУ ім. Ів. Пулюя на те, що відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України " Про публічні закупівлі" Споживач має право провести переговорну процедуру з підстави розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. 
		До звернення №1874/7 від 09.02.2021 Постачальником також додані 2 примірники проєкту додаткової угоди про розірвання договору. 
		Однак  листом №2/28-417 від 17.02.2021, Споживач  повідомив  Постачальника про відсутність підстав для розірвання договору.  
		Водночас, відповідно до типового договору №361 від 25.01.2021 розподілу природного газу, оператором газорозподільної системи, що здійснює розподіл природного газу Тернопільському національному  технічному університету імені Івана Пулюя (споживачу) є Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" (оператором ГРМ).
		Зміст п. 70 Постанови Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" вказує, що опалювальний сезон в Україні триває з 16 жовтня по 15 квітня включно.
		Однак, у листах від 26.01.2021 та від 09.02.2021 ТОВ "Газенергопроект"   повідомило ТНТУ ім. Ів. Пулюя  про припинення постачання з 01.03.2021 заявнику природного газу, із наведених у них підстав. Тобто, значно раніше, ніж встановлений урядом період закінчення опалювального сезону. 
		Як  стверджує позивач, дії    відповідача   порушують   право    ТНТУ ім.І.Пулюя   на  отримання   природного  газу    передбачене    п.4 ч.1 ст. 14  Закону України "Про  ринок   природного  газу".
		Дані обставини стали підставою для звернення позивача за первісним позовом з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.
		 
		Щодо  зустрічного  позову.
		15.12.2020 між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя (Споживачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (Постачальником)  укладено договір №272 про закупівлю (постачання) природного газу, відповідно до умов п. 1.2 якого Постачальник зобов`язався у січні-грудні 2021 року поставити Споживачеві  природний газ (газ, товар) належної якості в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплатити постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. 
		Як стверджує позивач за зустрічним позовом,  відбулася  істотна зміна обставин,  якими  сторони    керувалися   при  укладенні   договору №272 про закупівлю (постачання) природного газу  від 15.12.2020  у  вигляді   зростання    ціни  на  ринку   природного  газу більш ніж на 100%, посилаючись  на лист №122/68 від 02.02.2021 ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ".  Також  зазначає, що відповідач  за  зустрічним  позовом порушував  умови  договору  шляхом  споживання    природного  газу    на  об"єктах  не  передбачених  договором,  допущення   невідповідності     фактично   спожитих    обсягів   природного   газу    плановим   місячним   підтвердженим   обсягам газу та недотримання  встановлених   строків  оплати, що є істотним порушенням умов договору. 
		А тому вказані  обставини  є підставою для розірвання договору.
		Отже, позивач за зустрічним позовом, вважаючи, що   спірний договір  порушує  його права, звернувся з даним зустрічним позовом до  суду за захистом свого порушеного права.
		 
		Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.
		Визначаючи правову природу спірних правовідносин, що склалися між позивачем  та відповідачем, виходячи з аналізу положень Господарського кодексу України,  Цивільного кодексу України, Законом України "Про  ринок  природного    газу"  та  Законом України "Про  публічні закупівлі", суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з укладенням Договору про закупівлю (постачання) природного  газу №272   від 15.12.2020,  який за правовою природою є договором поставки.
		 
		Норми права, які застосував суд.
		Щодо первісного  та  зустрічного  позовів 
		Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 Цивільного кодексу України. 
		Статтею  16 Цивільного кодексу України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Також статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.
		Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є  договори та інші правочини  (стаття  11 Цивільного  кодексу України).
		Згідно  статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу  України).
		У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття  193 Господарського  кодексу  України).
		Із змісту частини 1 статті  626 Цивільного  кодексу  України  випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно частини  1 статті  627 Цивільного  кодексу  України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені  на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття  628  Цивільного  кодексу  України). 
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті  629 Цивільного  кодексу України).
		Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором  або  законом. 
		Статтею 193 Господарського кодексу України, зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. 
		Відповідно до статті  712  Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Аналогічне положення  містить  стаття  265 Господарського кодексу України (за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму).
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		В свою чергу,  згідно статті  655 Цивільного  кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Як встановлено статтею 180 Господарського  кодексу  України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
		Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
		При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Статтею 188  Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Як передбачено статтею 651 Цивільного кодексу України  зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
		Статтею  652 Цивільного кодексу України  встановлено,  що  у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
		2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Закон України  "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
		Статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
		Споживач має право отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів (пункт  4 частина 1 статті  13 Закону України "Про ринок природного газу").
		 
		Мотивована оцінка судом.
		Щодо первісного  позову.
		Всебічно та повно з`ясувавши обставини  та  матеріали  справи, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку, що первісні  позовні вимоги не підлягають до задоволення, з  огляду  на наступне.
		 
		Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 Цивільного кодексу України. 
		Статтею  16 Цивільного кодексу України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Також статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.
		Поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
		При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).
		Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду  від 23.06.2020 у справі № 909/447/19, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.
		 
		Судом враховується, що згідно з статті  11 Цивільного кодексу  України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		Відповідно до приписів статті  202 Цивільного кодексу  України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		За приписами статті  626 Цивільного кодексу  України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору №272 про закупівлю (постачання) природного газу  від 15.12.2020, які підпадають  під правове регулювання   Глави 54 Цивільного кодексу України. 
		Відповідно до статті  712  Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Аналогічне положення  містить  стаття  265 Господарського кодексу України.
		Так, 15.12.2020 між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя (Споживачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (Постачальником)  укладено договір №272 про закупівлю (постачання) природного газу, відповідно до умов п. 1.2 якого Постачальник зобов`язався у січні-грудні 2021 року поставити Споживачеві  природний газ (газ, товар) належної якості в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. 
		Статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
		Споживач має право отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів (п. 4 ч.1 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу").
		Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
		У п. 8.2 Договору №272 від 15.12.2020 зазначено, що Постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу у разі: проведення Споживачем  неповних або несвоєчасних розрахунків за договором;  розірвання договору;  відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування. 
		При цьому, у п. 8.3 Договору №272 від 15.12.2020 передбачено, що за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання Споживачу Постачальник надсилає Споживачу не менше ніж за три доби до дати такого припинення повідомлення (з позначкою вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об`єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.07.2009 №338, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28.07.2009 за №703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли Споживачу необхідно самостійно  обмежити чи припинити споживання природного газу.
		Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
		При цьому за частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
		Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Вирішуючи господарський спір, суд має з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
		Позивачем за  первісним позовом  заявлено вимогу, яка спрямована на підтвердження факту правомірності поставки газу, а не визнання порушеного, оспорюваного або невизнаного права, яке існує, може бути поновлене і, як наслідок, може бути реалізоване у випадку його визнання та  не з метою захисту порушеного права позивача, як це вимагається у статті 16 Цивільного кодексу України.
		Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
		Суд наголошує, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
		Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
		Таким чином, висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладені в постанові від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, враховуються судом при розгляді даної справи.
		Разом з тим, відповідно до статті  13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права
		Відтак, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		Судом встановлено, що на час вирішення спору відповідач не вчиняє жодних дій направлених на припинення (обмеження) газопостачання об`єктів   ТНПУ  імені Івана Пулюя.
		Даний факт   підтверджується  Актами та  не заперечується самим позивачем за  первісним  позовом.
		Виходячи з наведених законодавчих положень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки даний спосіб захисту не призведе до відновлення порушених (невизнаних, оспорювальних) прав та законних інтересів позивача, з огляду на відсутність жодних доказів вчинення останніми даних дій.
		 
		Щодо  зустрічного  позову.
		Предметом розгляду зустрічних позовних вимог є розірвання договору  №272 про закупівлю (постачання) природного газу  від 15.12.2020.
		В обґрунтування зустрічних позовних вимог  позивач  за  зустрічним  позовом посилається, що відбулася  істотна зміна обставин,  якими  сторони    керувалися   при  укладенні   договору №272 про закупівлю (постачання) природного газу  від 15.12.2020  у  вигляді   зростання    ціни  на  ринку   природного  газу більш ніж на 100%, посилаючись  на лист №122/68 від 02.02.2021 ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ".  Також  зазначає, що відповідач  за  зустрічним  позовом порушував  умови  договору  шляхом  споживання    природного  газу    на  об"єктах  не  передбачених  договором,  допущення   невідповідності     фактично   спожитих    обсягів   природного   газу    плановим   місячним   підтвердженим   обсягам газу та недотримання  встановлених   строків  оплати, що є істотним порушенням умов договору.
		Отже   є підстави для розірвання  спірного  договору в судовому порядку.
		Так, 15.12.2020 між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя (Споживачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (Постачальником)  укладено договір №272 про закупівлю (постачання) природного газу, відповідно до умов п. 1.2 якого Постачальник зобов`язався у січні-грудні 2021 року поставити Споживачеві  природний газ (газ, товар) належної якості в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплатити постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. 
		Згідно п. 11.1 Договору №272 від 15.12.2020 останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2021  до 31.12.2021.
		Відповідно до частин 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу  України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
		Як  визначено  статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття  628 Цивільного кодексу  України).
		Укладаючи договір про закупівлю (постачання) природного  газу №272   від 15.12.2020 сторони погодили всі його істотні умови.
		Статтею 629 Цивільного кодексу  України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		ТОВ "Газенергопроект" направило ТНТУ ім. Ів. Пулюя лист №1778/7 від 26.01.2021, в якому вказано про  зростання цін на природний газ за даними Української енергетичної біржі. За твердженням ТОВ "Газенергопроект", дані обставини позбавляють його можливості належно виконувати умови укладеного договору, в частині поставки природного газу  ТНТУ ім. Ів. Пулюя. А також повідомлено останнього, що на підставі ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі", він має можливість провести переговорну процедуру закупівлі  з будь-яким іншим постачальником.  
		У листі-відповіді №2/28-186 від 01.02.2021, Споживачем зазначено, що наведені Постачальником у листі №1778/7 від 26.01.2021 обставини не є підставою для розірвання договору №272 від 15.12.2020. Тому, університет не погоджує розірвання договору та відповідну додаткову угоду.   
		Надалі, ТОВ "Газенергопроект" звернулось до ТНТУ ім. Ів. Пулюя із листом №1874/7 від 09.02.2021, в якому посилаючись на лист №122/68 від 02.02.2021 ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ", Постачальником зазначено, що відпускний рівень цін на природній газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів на території України, з урахуванням тарифу на послугу транспортування природного газу, без урахування витрат на транспортування розподільними трубопроводами, складає 9450 - 10363,89 грн за 1000 куб. м. з ПДВ. Внаслідок цього, у  ТОВ "Газенергопроект" не має можливості виконувати взяті на себе зобов`язання по договору та здійснювати поставку природного газу Споживачу по узгодженій ціні, у зв`язку з тим, що з моменту проведення торгів і укладення договору на поставку газу ціна зросла більш ніж на 100%. Враховуючи п. 5.2.8, п. 5.2.15 договору Постачальником  попереджено Споживача про прийняте рішення щодо розірвання договору в односторонньому порядку та припинення поставки природного газу з 01.03.2021. 
		У листі №1874/7 від 09.02.2021 ТОВ "Газенергопроект" повторно звернено увагу ТНТУ ім. Ів. Пулюя на те, що відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України " Про публічні закупівлі" Споживач має право провести переговорну процедуру з підстави розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. 
		Однак  листом №2/28-417 від 17.02.2021, Споживач  повідомив  Постачальника про відсутність підстав для розірвання договору.  
		При вирішенні позову про розірвання правочину підлягають застосуванню загальні приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
		За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Статтею 188  Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Як передбачено статтею 651 Цивільного кодексу України  зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
		Статтею  652 Цивільного кодексу України  встановлено,  що  у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
		2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Таким чином, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин. Відсутність хоча б однієї з умов тягне за собою відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю таких позовних вимог. 
		Правова позиція викладена у постанові  Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №910/5573/19.
		Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
		- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
		- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
		- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
		- продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
		- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
		- зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
		- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни:
		- зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.
		Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст. ст.651, 652 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Про зміну або розірвання договору в порядку ч. 1 ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
		Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
		Так, за ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
		Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
		Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.
		Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
		До інших критеріїв істотності порушення договору законом віднесено розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 924/522/17.
		Таким чином, за результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав для розірвання правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
		Щодо  тверджень  позивача  за  зустрічним   позовом   щодо  споживання    природного  газу    на  об"єктах,  не   передбачених    Договором, щодо   допущення   невідповідності  фактично  спожитих   обсягів    природного  газу   планованим   місячним    підтвердженням  обсягам газу   та щодо   недотримання    ТНТУ  ім. І.Пулюя  встановлених  строків   оплати  спростовуються  такими документами, зокрема Актами   приймання -  передачі   природного   газу  до   договору постачання   природного  газу  від 15.12.2020  за № 272  за  січень 2021 року,  за  лютий  2021 року, за  березень 2021 року,  за  квітень  2021 року,     Актами    про  використаний  природний  газ   за  січень 2021 року, за  лютий 2021 року, за березень 2021 року, за  квітень 2021 року, за  травень 2021 року,  Обсягами  споживання  у  січні  2021 року, у  лютому 2021 року, у березні2021 року,    у квітні 2021 року,  у  травні  2021 року,  у  червні  2021  року та  платіжними  дорученнями про оплату  за  природний  газ (містяться  в  матеріалах  справи).
		Дані  Акти   підписані  повноважними  представниками  сторін  та скріплені  відтисками  печаток юридичних осіб. 
		Як слідує з  матеріалів  справи,  позивачем за  зустрічним позовом не доведено заявленого ним "істотного порушення"  відповідачем за зустрічним  позовом  умов договору, в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.
		Отже  позивачем  за зустрічним  позовом  не доведено наявності підстав для розірвання договору в силу ст. ст.  651, 652 Цивільного кодексу України.
		За таких обставин, оскільки ТОВ "Газенергопроект"  не довело порушення його прав чи законних інтересів   відповідачем за зустрічним  позовом, за захистом яких він звернувся до суду з даним  зустрічним позовом, не довів наявність визначених законом (ст. ст.  651, 652 ЦК України) підстав для розірвання договору, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність зустрічних позовних вимог.
		Інших обставин, що могли б слугувати підставою для розірвання договору не наведено.
		Враховуючи наведене у суду відсутні правові підстави для розірвання договору про закупівлю (постачання) природного газу №272 від 15.12.202.
		З огляду на викладене, зустрічні  позовні  вимоги  не обґрунтовані та не підлягають  до  задоволення.
		 
		Висновок суду.
		Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
		Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Як  визначено  статтею  73  Господарського процесуального кодексу  України  доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких  суд  встановлює наявність або відсутність обставин  (фактів),  що  обґрунтовують  вимоги і заперечення учасників  справи, та інших  обставин, які мають значення для вирішення   справи.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу  України  встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно статті  76 Господарського процесуального кодексу  України  належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу  України).
		Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Пунктами 1, 2 статті  86  Господарського процесуального кодексу  України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.
		Враховуючи викладене, суд прийшов  до  висновку,  що  у  задоволенні  як первісного позову  так  і  зустрічного  позову  слід  відмовити.
		 
		Щодо заходів забезпечення позову вжиті ухвалою  Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2021  у справі №921/87/21, суд зазначає наступне:
		19.02.2021 Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою №2/28-428 від 19.02.2021 (вх. №95) про забезпечення  позову до пред`явлення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову до подачі позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" та Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", шляхом:
		- заборони ТОВ "Газенергопроект" вчиняти дії стосовно припинення постачання природного газу на об`єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначені у додатку 1 до договору №272 від 15.12.2020 до вирішення справи по суті;
		- заборони ПрАТ "Тернопільміськгаз" припиняти подачу природного газу на об`єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначені у додатку 1 до договору №272 від 15.12.2020 до вирішення справи по суті.
		Ухвалою Господарського суду  Тернопільської області   від 23.02.2021   у  справі №921/87/21 заяву про забезпечення позову  задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (вул. Тобольська, 38, літера А-5, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код 39796845) вчиняти дії стосовно припинення постачання природного газу на об`єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначені у додатку 1 до договору №272 від 15.12.2020 до вирішення справи по суті. В решті заяви , відмовлено.
		Відповідно до статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
		Враховуючи ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні первісного позову, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2021  у справі №921/87/21, підлягають судом скасуванню.
		 
		Судові витрати.
		Первісний  позов
		Щодо судового  збору  у  розмірі  2270,00 грн.
		Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2270,00 грн суд покладає на позивача за  первісним  позовом.
		Зустрічний позов.
		Щодо судового збору у розмірі  2270,00  грн. 
		Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2270,00  грн суд покладає на позивача за  зустрічним позовом.
		 
		Керуючись  статтями 7, 13, 42, 86, 145, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні первісного позову  Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:  ПрАТ "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль до відповідача Товариства  з обмеженою  відповідальністю "Газенергопроект" , вул. Тобольська, 38, літ.А-5, м. Харків про зобов`язання  Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (вул. Тобольська, 38, літера А-5, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код  39796845)  виконати  умови   Договору   про закупівлю (постачання) природного  газу №272   від 15.12.2020 укладеного між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект",  а  саме вчинити  дії з постачання природного  газу  відповідно  до  Договору  про постачання природного  газу №272   від 15.12.2020  на об"єкти, визначені у   Додатку 1 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №272 від 15.12.2020  ( з врахуванням  заяви  про  зміну  предмету  позову),  відмовити.
		2. Судові витрати у складі судового збору  у  розмірі 2270,00 грн покласти на позивача  за  первісним  позовом.
		3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2021  у справі №921/87/21.
		 
		4. У задоволенні   зустрічного  позову  Товариства  з обмеженою  відповідальністю "Газенергопроект" , вул. Тобольська, 38, літ.А-5, м. Харків до відповідача  Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль про розірвання  договору про закупівлю (постачання) природного  газу №272   від 15.12.2020,  відмовити.
		5. Судові витрати у складі судового збору  у  розмірі 2270,00 грн покласти на позивача  за  зустрічним  позовом.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду  в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		Примірник  рішення  надіслати учасникам  справи рекомендованою  кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
		Позивачу за первісним позовом/відповідачу за зустрічним позовом: Тернопільському національного технічного університету імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль 
		Відповідачу за первісним позовом/позивачу за зустрічним позовом: Товариству  з обмеженою  відповідальністю "Газенергопроект", вул. Тобольська, 38, літ.А-5, м. Харків
		Третій особі за первісним позовом:  ПрАТ "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль
		Учасники   справи  можуть отримати  інформацію  у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
		 
		Повний  текст  рішення  підписано "27"   вересня  2021 року.
		   
		 
		Суддя                                                                                                     Я.Я. Боровець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...