Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/1318/19 (295/16026/18) : не визначено.
Надіслано судом: 27.09.2021. Зареєстровано: 27.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2021.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		23 вересня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  906/1318/19 (295/16026/18) 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пєскова В. Г.,
		суддів: Васьковського О.В., Жукова С.В.
		за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., 
		 
		учасники справи:
		позивач: - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,
		представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1 за вх. № 7145/2021
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021
		у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. (головуюча), Демидюк О.О., Савченко Г.І. 
		та на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021 
		у складі судді Костриця О.О.
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 
		про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеню професійної працездатності (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.11.2020р.)
		 
		в межах справи № 906/1318/19
		за заявами Виробничо-комерційної фірми "Урарту" та Приватного підприємства "Автомагістраль"
		до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
		про банкрутство,
		У цій справі постало питання визначення моменту виникнення у потерпілого права на відшкодування втраченого ним заробітку (доходу) на підставі статей 1195, 1197 Цивільного кодексу України.
		ВСТАНОВИВ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.11.2014 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 274/3322/14-к та рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2015 у справі №   274/6970/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16.09.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.03.2016, встановлено обставини виникнення 02.08.2013 дорожньо-транспортної пригоди.
		Так, 02.08.2013 ОСОБА_2 , керуючи зареєстрованим за Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") автомобілем марки "КРАЗ 6510", державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Житомирської та Шолом - Алейхема в м. Бердичеві Житомирської області, порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 Правил дорожнього руху України та допустив виїзд на тротуар, де здійснив зіткнення з металевою огорожею. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відокремленими частинами металевої огорожі було травмовано ОСОБА_1 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді рани лівої підколінної ямки, шкірного некрозу, післятравматичного невриту лівого сідничного нерву, гіпостезії лівої стопи, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 01.10.2013 № 685 належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
		17.11.2014 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 274/3322/14-к водія відповідача ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження) у зв`язку із зміною обстановки; кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито. 
		Зі змісту ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.11.2014 у справі № 274/3322/14-к судом встановлено, що ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю, а порушення водієм відповідача - ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку між створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. 
		Судами першої та апеляційної інстанції у даній справі встановлено, що 28.01.2014 після ДТП ОСОБА_1 уперше було встановлено третю групу інвалідності на період з 22.01.2014 по 01.02.2016, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії №279398 серії 10ААБ. (т. 1 а.с. 4).
		Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії №207916 серії 12ААБ ОСОБА_1 з 30.12.2015 по 01.03.2018 повторно встановлено третю групу інвалідності (т. 1 а.с. 5).
		Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 860911 серії 12ААА ОСОБА_1 з 06.02.2018 по 01.03.2021 втретє встановлено третю групу інвалідності (т. 1 а.с. 6).
		Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії №005289 серії 12ААВ ОСОБА_1 з 27.01.2021 учетверте встановлено третю групу інвалідності (т. 2 а.с. 112, 113). 
		Подання позову
		26.11.2018 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Богунського районного суду м. Житомир з позовною заявою до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеню професійної працездатності на суму 423 934 грн.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди, працював оператором котельні Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Груп". Разом з тим, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я після дорожньо-транспортної пригоди, втратою професійної працездатності внаслідок каліцтва, отриманого з вини особи, яка на час заподіяння травми знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, ОСОБА_1 звільнився з роботи. Медико-соціальною експертною комісією встановлено ОСОБА_1 третю групу інвалідності.
		Таким чином, посилаючись на положення статей 1195, 1197 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення з відповідача заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеню професійної працездатності.
		Провадження справи
		30.11.2018 ухвалою Богунського районного суду м. Житомира у справі №   295/16026/18 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 49-50). 
		25.07.2019 ухвалою Богунського районного суду м. Житомир у справі №   295/16026/18 призначено комісійну судово-медичну експертизу, виконання якої доручено Обласному бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради; на вирішення експертів поставлено наступні питання: чи втратив ОСОБА_1 професійну працездатність внаслідок травми отриманої ним при ДТП, що сталася 02.08.2013 близько 10 год. 10 хв. в м. Бердичів на перехресті вул. Житомирська-Шолом Алейхема за участю автомобіля КРАЗ 6510 реєстр. №9171 ЖИС? Яка ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 у відсотках внаслідок травми отриманої ним при ДТП, що сталася 02.08.2013 року близько 10 год. 10 хв. в м. Бердичів на перехресті вул. Житомирська-Шолом Алейхема за участю автомобіля КРАЗ 6510 реєстр. № 9171 ЖИС? (т. 1 а.с. 121).
		Відповідно до висновку експерта від 26.11.2019 № 93 станом на листопад 2019 у громадянина ОСОБА_1 мають місце післятравматичні атрофічні рубці лівої підколінної ямки та гомілки із вираженою контрактурою лівого колінного суглобу, хронічні артеріальна та венозна недостатність другого ступеню лівої нижньої кінцівки, нейропатія (ураження нерву) велико- та малогомілкового нервів на рівні підколінної ямки з вираженим парезом стопи (слабкість м`язів гомілки та стопи) виражене порушення функції ходи із больовим синдромом. У вказаному висновку також визначено, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 420 від 05.06.2012 та "Критеріїв встановлення ступеню стійкої втрати професійної працездатності у відсотках" за наслідками дорожньо - транспортної події, що сталася 02.08.2013, та отриманої громадянином ОСОБА_1 травми лівої нижньої кінцівки, ступінь втрати професійної працездатності громадянином ОСОБА_1 становить 45 % (т. 1 а.с. 135-139).
		18.02.2020 до Богунського районного суду м. Житомира від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (т. 1 а.с. 153-156). Обґрунтовуючи вказану заяву, позивачем зазначено, що згідно з експертним висновком № 93 ступінь втрати професійної працездатності внаслідок отриманої 02.08.2013 травми становить 45 %. За викладених обставин, враховуючи встановлену під час проведення експертизи ступінь втрати працездатності ОСОБА_1 , стягненню підлягає з відповідача за період з серпня 2013 року по лютий 2020 року 440 344 грн.
		05.03.2020 ухвалою Господарського суду Житомирської області, зокрема, відкрито провадження у справі № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". 
		09.06.2020 ухвалою Богунського районного суду м. Житомира постановлено матеріали цивільної справи № 295/16026/18 за позовом ОСОБА_1 передати Господарському суду Житомирської області на підставі частини третьої статті 7  Кодексу України з процедур банкрутства (т. 1 а.с. 186).
		01.09.2020 ухвалою Господарського суду Житомирської області прийнято до провадження матеріали справи №295/16026/18 (з урахуванням заяви про збільшення заявлених вимог від 18.02.2020) за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеню професійної працездатності у межах справи №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК  "Автомобільні дороги України".
		09.11.2020 на електронну пошту суду першої інстанції та 11.11.2020 поштовою кореспонденцією надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 548 481,25 грн заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності за період з 02.08.2013 по 01.12.2020 (т. 2 а. 89; 48-54), враховуючи встановлену у експертному висновку № 93 ступінь втрати професійної працездатності внаслідок отриманої 02.08.2013 травми у розмірі 45%.
		28.01.2021 ухвалою Господарського суду Житомирської області, зокрема, провадження у справі № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було закрито.
		Короткий зміст оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
		15.04.2021 рішенням Господарського суду Житомирської області позовну заяву ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у справі № 906/1318/19 (295/16026/18) задоволено частково. Стягнуто з ДП  "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 - 129 718,13 грн заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеню професійної працездатності.
		08.06.2021 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021 у справі №   906/1318/19 (295/16026/18) залишено без змін.
		Щодо розгляду позову ОСОБА_1 в межах справи № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що враховуючи те, що положеннями Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено передачу справи, стороною якої є боржник, іншому суду після закриття провадження у справі про банкрутство, зважаючи на мету звернення позивача до суду та необхідність забезпечення поновлення можливого порушеного права позивача, у суду відсутні підстави для передачі позовної заяви ОСОБА_1 іншому суду.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що враховуючи встановлені судами цивільної юрисдикції факти наявності трудових відносин між винною у дорожньо-транспортній пригоді особою - ОСОБА_2 та відповідачем, реєстрації за відповідачем транспортного засобу - джерела підвищеної небезпеки, яким було спричинено виникнення дорожньо-транспортної пригоди, завдана ОСОБА_1 шкода у разі наявності визначених законодавством підстав підлягає відшкодуванню відповідачем.
		Суди попередніх інстанцій вказали, що оскільки середньомісячний заробіток позивача за три останні календарні місяця роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, становить 1 992,46 грн та є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку позивача має обчислюватися, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плат. 
		Із посиланням на правові позиції у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.11.2020 у справі №   227/7154/13-к, від 27.01.2021 у справі № 263/16183/18, від 13.11.2019 у справі №   2119/2-404/2011 суди зазначили, що належним і допустимим доказом підтвердження ступеня втрати професійної працездатності (у процентах) для застосування статті 1195 Цивільного кодексу України є відповідний висновок МСЕК з визначенням відсотка втрати працездатності. 
		Суди встановили, що позивачу третя група інвалідності встановлювалась 4 рази, разом з тим, визначення проценту втрати працездатності медико-соціальною експертною комісією жодного разу не здійснювалося. 
		Господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що стійкі наслідки дорожньо-транспортної пригоди можуть формуватися протягом тривалого часу. Лише 26.11.2019 вперше було визначено ступінь втрати професійної працездатності громадянином ОСОБА_1 , який становить 45 %. Докази наявності втрати професійної працездатності громадянином ОСОБА_1 , визначення ступеню стійкої втрати професійної працездатності у відсотках до вказаної дати, позивачем до суду не надано.
		Таким чином, суди дійшли висновку, що лише з 26.11.2019, а не з дати дорожньо-транспортної пригоди - 02.08.2013, ОСОБА_1 набув право на відшкодування заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеню професійної працездатності, який слід вираховувати, виходячи з 45 % п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за період з 26.11.2019 по 01.12.2020.
		З урахуванням установлених розмірів мінімальної заробітної плати на 2019 та 2020 роки, визначеного у результаті проведення судової експертизи розміру ступеню втрати професійної працездатності, суди дійшли висновку, що загальний розмір заробітку ОСОБА_1 , втраченого внаслідок каліцтва, за період з 26.11.2019 по 01.12.2020 становить 129 718,13 грн.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		08.07.2021 ОСОБА_1 надіслано до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить змінити рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 в частині стягнення з ДП  "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в сумі 129   718,13 грн заробітку втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням ступеню професійної працездатності. Постановити нове рішення, яким стягнути з ДП  "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь позивача 548 481,25 грн.
		Скаржник вважає, що має право на відшкодування втраченого заробітку внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеню професійної працездатності за весь період із дня отримання травми (02.08.2013) по цей час. 
		Скаржник вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій, що втрата професійної працездатності у 45 % у нього виникла лише в день надання висновку судово-медичної експертизи № 93, тобто із 26.11.2019. Вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що наслідки ДТП можуть формуватися протягом тривалого часу є лише припущенням судів, які суперечать доказам у справі, а також висновкам судово-медичної експертизи, МСЕК та приписам статей 263, 238 Господарського процесуального кодексу України. 
		ОСОБА_1 зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції посилався на висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №   2119/2-404/2011 та від 27.01.2021 у справі № 263/16183/18, а тому вважає за необхідне здійснити відступ від висновку викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №   263/16183/18 у зв`язку з тим, що висновок у даній справі не встановлює дати з якої настає втрата професійної працездатності. Будь яких інших правових висновків стосовно дати настання втрати працездатності за обставин аналогічних предмета даного позову відсутні, а отже на думку скаржника мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики. 
		Скаржник вважає, що дата настання у нього втрати професійної працездатності (момент виникнення травми під час ДТП) доведена обставинами справи та доказами наявними в матеріалах справи. 
		При цьому, скаржник погоджується із висновками судів про обчислення розміру втраченого заробітку виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, однак суди, на думку скаржника, помилково визначили період. 
		Крім того, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано п. 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, відповідно до якого міські, міжрайонні, районні комісії 1) визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків, та не звернули увагу на те, що позивач отримав травму не під час виконання  трудових обов`язків, а перебуваючи у відпустці і травма є побутовою. 
		Скаржник вказує, що постанови Касаційного цивільного суду від 02.11.2020 у справі № 227/7154/13-к, від 27.01.2021 у справі № 263/16183/18 вказують на загальний порядок встановлення втрати професійної працездатності, однак у них не йдеться про те, що у разі невизначеності у актах огляду МСЕК ступеню втрати професійної чи загальної працездатності вона встановлюється із дати складання висновку судово-медичної експертизи, а не з дати отримання каліцтва. 
		Також скаржник стверджує про порушення судами попередніх інстанцій положень статей 73, 86, 104 Господарського процесуального кодексу України та вважає, що суди не взяли до уваги докази стосовно первинної втрати позивачем працездатності, а також того, що працездатність визначається за критеріями життєдіяльності людини, зокрема, здатністю особи до виконання трудової діяльності, а не трудова діяльність за наслідками інвалідності. 
		Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
		Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходило. 
		Провадження в суді касаційної інстанції
		26.07.2021 касаційну скаргу скаргою ОСОБА_1 з доданими до неї документами передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.
		У зв`язку з перебуванням суддів Банаська О.О. та Погребняка В.Я. у відпустці., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №   906/1318/19 (295/16026/18) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя   - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.08.2021.
		16.08.2021 ухвалою Верховного Суду витребувано з Господарського суду Житомирської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 906/1318/19 (295/16026/18).
		26.08.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи №906/1318/19 (295/16026/18) за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеню професійної працездатності.
		01.09.2021 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021, призначено розгляд справи на 23.09.2021. 
		Позиція Верховного Суду 
		Оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність передати дану справу № 906/1318/19 (295/16026/18) на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав. 
		Визначальним у цій справі постало питання визначення моменту виникнення у потерпілого права на відшкодування втраченого ним заробітку (доходу) на підставі статей 1195, 1197 Цивільного кодексу України.
		У даній справі суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що сам по собі факт встановлення групи інвалідності не пов`язаний із втратою працездатності, оскільки особа може бути при цьому працездатною повністю або частково. Суди дійшли висновку, що оскільки позивачу ступінь втрати професійної працездатності 45% було визначено лише 26.11.2019 (дата складання висновку судово-медичної експертизи), то саме з цієї дати позивач набув право на відшкодування заробітку, втраченого внаслідок каліцтва урахуванням втрати ступеню професійної працездатності.  
		При цьому, Касаційним господарським судом при підготовці цієї справи до розгляду  з`ясовано, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2018 у справі № 348/2116/16-ц за позовом про відшкодування втраченого заробітку та матеріальних витрат, завданих каліцтвом, встановлено, що внаслідок ДТП, яке сталося 26.10.2008, позивачка отримала тілесні ушкодження, які належать до тяжких та є небезпечними для життя в момент спричинення. Висновком судово-медичної експертизи від 09.06.2017 № 028, проведеної на підставі ухвали районного суду від 04.04.2017, встановлений прямий причинний зв`язок між ДТП та наслідками травмування у вигляді тяжких тілесних ушкоджень здоров`я позивачки, що спричинило інвалідність. Встановлено 50 % втрати професійної працездатності. Також зазначено, що у період з 26.03.2009 до 13.05.2009 позивачка вперше оглянута. Останній огляд проведений 14.09.2016. Друга група інвалідності встановлена 13.05.2009 до 01.10.2018, причина інвалідності - загальне захворювання. 
		Верховний Суд у справі № 348/2116/16-ц погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що визначаючи розмір втраченого заробітку позивачки, суми на відшкодування шкоди втраченого заробітку мають присуджуватися потерпілому з дня втрати працездатності. Верховний Суд зазначив, що позивачу ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням встановлено 13.05.2009, тому відповідні суми підлягають стягненню з цієї дати.
		При цьому, відповідно до пункту 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1317 від 03.12.2009 датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.
		Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про передачу даної справи № 906/131819 (295/16026/18) на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовчої практики та вирішення питання щодо дати набуття потерпілою особою права на відшкодування заробітку, втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності на підставі статей 1195, 1197 Цивільного кодексу України. 
		Колегія суддів зауважує, що без відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 348/2116/16-ц, що належить до процесуальних повноважень лише Великої Палати Верховного Суду, правильно сформувати правову позицію у цій справі є неможливим.
		Відповідно до частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		Відповідно до частин першої, четвертої статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
		Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		У Х В А Л И В :
		1. Справу №   906/1318/19 (295/16026/18) Господарського суду Житомирської області за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеню професійної працездатності (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.11.2020) в межах справи № 906/1318/19 про банкрутство Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 
		2. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                       В. Пєсков
		 
		Судді                                                                                          О. Васьковський
		                                                                                                              
		                                                                                           С. Жуков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...