Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/576/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2021. Зареєстровано: 27.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2021.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  907/576/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Львова Б.Ю.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
		представників учасників справи:
		прокуратури - Шелест М.В. (посвідчення від 24.11.2020 №058075),
		позивача - не з`явися,
		відповідача 1 - Левицький А.О. (адвокат),
		відповідача 2 - не з`явився,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури
		на рішення господарського суду Закарпатської області від 23.10.2020 та
		постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021
		за позовом заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби
		до: державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство";
		приватного підприємця Кабалюка Миколи Миколайовича
		про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.06.2019 №82.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		1.1.          Заступник прокурора Закарпатської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба, позивач) звернувся до господарського суду Закарпатської області до державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Ясінянське ЛМГ", відповідач 1) та до приватного підприємця Кабалюка Миколи Миколайовича (далі - ПП Кабалюк М.М., відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.06.2019 №82 (далі - договір) укладеного між відповідачами щодо придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 3 600   000,00 грн на майбутнє.
		 
		1.2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в силу приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір підлягає визнанню недійсним як такий, що не відповідає вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".
		 
		2.          Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції 
		 
		2.1.          Рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.10.2020 (суддя Ремецькі О.Ф.), яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (колегія суддів: Мирутенко О.Л., Кордюк Г.Т., Скрипчук О.С.), у задоволенні позову відмовлено.
		 
		2.2.          Судові рішення попередніх інстанцій обґрунтовані з посиланням на відповідність укладених правочинів вимогам, які ставляться щодо дійсності договорів та відсутність доказів, які свідчили б про порушення приписів Закону України "Про публічні закупівлі", ЦК України, Господарського кодексу України (далі - ГК україни) при укладенні договору.
		 
		3.          Короткий зміст вимог касаційних скарг
		 
		3.1.          У касаційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій (які ухвалені по суті спору) та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		 
		4.          АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		4.1.          Доводи осіб, які подали касаційні скарги
		4.1.1.          В обґрунтування доводів касаційної скарги перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування приписів статей 73 - 75 ГК України та пункту 9 частини першої статті 1, абзаців 2, 3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 31.03.2021 зі справи №260/1666/19 (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
		 
		4.1.2.          Так, за доводами першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, судами попередніх інстанцій неправильно розтлумачено вимоги Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, згідно зі статутом ДП "Ясінянське ЛМГ" засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 №57 Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано - Франківській та Чернівецькій областях належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Відповідач 1 є підприємством, яке створено державою для забезпечення її потреби в охороні, захисті, раціональному використанні та відтворенні лісів і мисливського фонду, і така правоохоронна діяльність здійснюється не на комерційній основі, при цьому у статутному капіталі підприємства державна частка складає 100%, а тому таке є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак має здійснювати закупівлі товарів робіт і послуг відповідно до вимог цього Закону.
		 
		4.2.          Доводи інших учасників справи
		4.2.1.          ДП "Ясінянське ЛМГ"у відзиві на касаційну скаргу просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на матеріалах та обставинах справи, відповідають нормам матеріального та процесуального права.
		 
		4.2.2.          ПП Кабалюк М.М. у відзиві на касаційну скаргу також зазначає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на матеріалах та обставинах справи, відповідають нормам матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просить Суд, залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. До відзиву на касаційну скаргу відповідачем 2 також додано клопотання про закриття касаційного провадження.
		 
		 
		5.          СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		5.1.          Між ДП "Ясінянське ЛМГ" (покупець) та ПП Кабалюк М.М. (продавець) 12.06.2019 укладено договір купівлі продажу №82, за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов`язується продати покупцеві паливно мастильні матеріали в асортименті згідно накладних та виставлених рахунків.
		 
		5.2.          Згідно з пунктами 3.1, 3.2 даного договору, ціна договору складається із узгодженої вартості всіх партій товару у відповідності до виставлених рахунків та накладних, що були поставлені за цим договором за період його дії. Загальна сума договору становить 3 600   000,00 грн.
		 
		5.3.          Розрахунок проводиться в безготівковій формі на протязі трьох днів з моменту придбання товару шляхом: оплати покупцем після пред`явлення продавцем рахунку на оплату товару, накладних (пункт 4.1 договору).
		 
		5.4.          Пунктом 9.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		 
		5.5.          Суди встановили, що відповідачем 1 опубліковано звіт про укладені договори №UA-2019-06-20-000801-b відповідно до якого 12.06.2019 між ДП "Ясінянське ЛМГ" та ПП Кабалюк М.М. укладено договір поставки №82, назву предмету закупівлі визначено паливо та мастило для транспорту в асортименті згідно накладних та виставлених рахунків.
		 
		5.6.          Згідно з пунктом 1.1 Статуту ДП "Ясінянське ЛМГ" засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 №57 Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано - Франківській та Чернівецькій областях належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Статут "Ясінянське ЛМГ" затверджено наказом Державного агентства лісових ресурсів України 15.06.2018 № 525.
		 
		5.7.          Відповідно до пункту 3.1 Статуту Підприємство створене з метою: - ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; - ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; - одержання прибутку від комерційної діяльності.
		 
		5.8.          Підприємство є державним комерційним підприємством юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки. Права і обов`язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном (пункти 4.1, 4.2 Статуту).
		 
		5.9.          Підприємство має відокремлене майно, веде самостійний баланс, має поточний та інші рахунки в установах банків як у національній, так і у іноземній валютах, печатки, штампи та бланки зі своїм найменуванням. Підприємство може мати товарний знак, який реєструється згідно з чинним законодавством. Підприємство має право укладати угоди, контракти, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, здійснювати претензійну роботу, бути позивачем та відповідачем, третьою особою в судах. Підприємство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов`язань перед бюджетом, державними цільовими фондами і контрагентами. (пункти 4.4, 4.7, 4.8 Статуту).
		 
		5.10.          Майно підприємства становить основні фонди та оборотні засоби, кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Статутний капітал підприємства утворюється Органом управління майном та складає 52   428,00 грн. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. 3дійснюючи право господарського відання, підприємство володіє користується і розпоряджається зазначеним майном відповідно до чинного законодавства та цього Статуту (пункти 5.1, 5.3 Статуту).
		 
		5.11.          Джерелами формування майна підприємства є: - державне майно, у тому числі, кошти, передані йому Органом управління майном - доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів фінансово господарської діяльності підприємства; - доходи від цінних паперів; - кредити банків та інших кредиторів; - капітальні вкладення і дотації з бюджету; - безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, і громадян; - майно придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій або громадян у встановленому законодавством порядку; - інші джерела, не заборонені законодавством (пункт 5.4 Статуту).
		 
		5.12.          Звертаючись до суду з позовом у даній справі Прокурор вказував, що за  результатами моніторингу закупівлі установлено, що в порушення вимог частини першої статті 4 України "Про публічні закупівлі", відповідачем 1, як замовником, не оприлюднено річний план закупівель на 2019 рік (додаток до річного плану), відповідно до якого здійснено закупівлю товару Паливно мастильні матеріали, очікуваною вартістю 3 600   000,00 грн.
		 
		5.13.          За доводами Прокурора, договір між ДП "Ясінянське ЛМГ" та ПП Кабалюк М.М. повинен був укладатися виключно за результатами публічних торгів, проведених у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі". У зв`язку із тим, що торги, всупереч статті 2 цього закону відповідачем 1 проведено не було, укладений договір купівлі-продажу паливно - мастильних матеріалів на суму понад 3   000   000,00 грн суперечить вимогам чинного законодавства, що є безумовною підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.
		 
		6.          Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		6.1.          Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявного у справі витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		 
		6.2.          Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.09.2021 №29.3-02/3292    у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №907/576/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Бенедисюк І.М. (головуючий), Колос І.Б., Львов Б.Ю.
		 
		6.3.          Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		6.4.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		7.          Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		7.1.          Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними договору №82 з підстав його невідповідності положенням Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
		 
		7.2.          Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з встановлених обставин відповідності укладеного правочину вимогам, які ставляться щодо дійсності договорів та відсутності доказів, які свідчили б про порушення відповідачем 1 приписів Закону України "Про публічні закупівлі", ЦК України, ГК України при укладенні договору.
		 
		7.3.          Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 не визнає себе замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".
		 
		7.4.          Суди попередніх інстанцій дослідивши Статут ДП "Ясінянське ЛМГ" дійшли висновку, що відповідач 1 є державним комерційним підприємством, яке здійснює свою господарську діяльність на конкурентному ринку, де формування ціни на продукцію формується попитом, воно самостійно несе усі ризики щодо своєї діяльності. ДП "Ясінянське ЛМГ" діє на комерційній основі для отримання прибутку, не здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, не має спеціальних чи ексклюзивних прав, а тому не належить до юридичних осіб, що зобов`язані здійснювати закупівлі товарів, робіт та послуг для своїх потреб в порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі". У зв`язку із чим, за висновком судів попередніх інстанцій, відповідач 1 не є замовником у розумінні пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" і дія закону на нього не поширюється.
		 
		7.5.          В обґрунтування доводів касаційної скарги перший заступник керівника Львіської обласної прокуратури посилається на неврахування судами висновку Верховного Суду щодо застосування приписів статей 73 - 75 ГК України та пункту 9 частини першої статті 1, абзаців 2, 3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 31.03.2021 зі справи №260/1666/19  (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
		 
		7.6.          Розглянувши доводи скаржника (розділ 4 цієї постанови), колегія суддів виходить з такого.
		 
		7.7.          Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		 
		7.8.          Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України).
		 
		7.9.          Законом України "Про публічні закупівлі" установлені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		 
		7.10.          Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 000,00 грн, а робіт - 1,5 млн грн.
		 
		7.11.          Згідно з частиною сьомою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частині з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
		 
		7.12.          За змістом частини третьої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
		 
		7.13.          Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
		-          юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
		-          органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
		 
		7.14.          Аналіз наведеної норми дає підстави дійти висновку, що замовниками у розумінні Закону є суб`єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.
		 
		7.15.          Відповідно до частини другої статті 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом, зокрема Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
		 
		7.16.          Статтею 73 ГК України визначено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".
		 
		7.17.          Відповідно до частин першої-третьої статті 74 ГК України державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим.
		 
		7.18.          Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що оскільки юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями на праві господарського відання. При цьому держава, територіальні громади як власники майна дозволяють цим підприємствам, установам та організаціям управляти належним їм майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені у будь-які правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади.
		 
		7.19.          Державні підприємства, як юридичні особи, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%, наділені обов`язковими ознаками замовника, визначеними пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
		 
		7.20.          Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 зі справи №260/1666/19, від яких суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу, а тому вони враховуються при розгляді цієї справи в силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України). 
		 
		7.21.          Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		 
		7.22.          Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі №910/3040/16. Критерії, які є визначальними для кваліфікації відносин як подібних, визначаються судом.
		 
		7.23.          Той факт, що у справі №260/1666/19 предметом спору є визнання протиправним та скасування висновку про результати проведеного моніторингу публічної закупівлі, а у справі №907/576/19 визнання недійсним договору укладеного поза процедурою визначеною Законом України "Про публічні закупівлі" не має суттєвого значення для визначення подібності спірних правовідносин та не впливає на правовий висновок у цих правовідносинах. Адже в даному випадку визначальним є правильність застосування судами норм права, а саме: статей 73 - 75 ГК України та пункту 9 частини першої статті 1, абзаців 2, 3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
		 
		7.24.          Поряд з тим, судами попередніх інстанцій установлено, що Статутом ДП "Ясінянське ЛМГ" передбачено, що підприємство засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 №57 Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано - Франківській та Чернівецькій областях належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.  Підприємство є державним комерційним підприємством юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки. (пункт 4.1 Статуту). Згідно з пунктом 3.1 Статуту підприємство створене з метою: - ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; - ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству; - одержання прибутку від комерційної діяльності.
		 
		7.25.          Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном (пункт 4.2 Статуту). Статутний капітал підприємства утворюється Органом управління майном та складає 52 428,00 грн. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (пункт 5.2 Статуту).
		 
		7.26.          Суди попередніх інстанцій залишивши поза увагою доводи Прокуратури та не надали оцінки обставинам, що державна частка у статутному капіталі ДП "Ясінянське ЛМГ" становить 100% та дійшли помилкового висновку, що відповідач 1 у розумінні пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" не є замовником. 
		 
		7.27.          Отже, в силу вимог частини третьої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" фактично для відповідача 1 існує законна заборона на закупівлю товарів і  послуг вартість яких дорівнює або перевищує 200 000,00 грн без застосування процедури, визначеної Законом України "Про публічні закупівлі".
		 
		7.28.          Встановивши обставини, що відповідно до пункту 3.2 договору загальна сума договору становить 3 600 000,00 грн, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що договір від 12.06.2019 не суперечить Закону України "Про публічні закупівлі".
		 
		7.29.          Виходячи із встановлених судами обставин, доводи касаційної скарги, що відповідач 1 наділений обов`язковими ознаками замовника, визначеними пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" і оскаржуваний договір купівлі-продажу паливно - мастильних матеріалів повинен був укладатися виключно за результатами публічних торгів, проведених у порядку, визначеному Законом, колегія суддів визнає обґрунтованими.
		 
		7.30.          Неправильне застосування судами норм матеріального права - приписів Закону України "Про публічні закупівлі" призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову.
		 
		7.31.          З огляду на викладене, знайшли своє підтвердження доводи першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, викладені у касаційній скарзі, відповідно до яких при визначеній законодавством забороні придбання товарів без проведення відповідних процедур.
		 
		7.32.          Зазначене є порушенням принципів здійснення закупівель за бюджетні кошти в частині забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
		 
		7.33.          Оскільки обставини, які входять до предмета доказування у межах вирішення цього спору, встановлені судами попередніх інстанцій, проте неправильне застосовування судами норм матеріального права вплинуло на правильність вирішення цього спору по суті, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення попередніх інстанцій з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
		 
		8.          Висновки за результатами розгляду касаційних скарг 
		 
		8.1.          Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених   статтею 300   цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		 
		8.2.          Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
		 
		9.          Судові витрати
		 
		9.1.          У зв`язку з тим, що суд касаційної інстанції задовольняє касаційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, судові витрати Прокуратури з касаційної скарги покладаються у рівних частинах на відповідачів у справі.
		 
		9.2.          Оскільки суд касаційної інстанції ухвалює нове рішення у справі, підлягає також зміні розподіл судових витрат.
		 
		9.3.          Так, судові витрати Прокуратури, пов`язані з розглядом справи в суді першої та в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідачів.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 311, 315 ГПК України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Львіської обласної прокуратури задовольнити.
		2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 23.10.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 зі справи  №907/576/19 скасувати.
		3. Ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12.06.2019 №82, який укладений державним підприємством "Ясінянське лісомисливське господарство" та приватним підприємцем Кабалюком Миколою Миколайовичем.
		5. Стягнути з приватного підприємця Кабалюка Миколи Миколайовича на користь Прокуратури Закарпатської області 960,50 грн судового збору з позовної заяви; 1   440,75 грн судового збору з апеляційної скарги та 1 921,00 грн судового збору з касаційної скарги.
		6. Стягнути з державним підприємством "Ясінянське лісомисливське господарство" на користь Прокуратури Закарпатської області 960,50 грн судового збору з позовної заяви; 1 440,75 грн судового збору з апеляційної скарги та 1 921,00 грн судового збору з касаційної скарги.
		7. Доручити господарському суду Закарпатської області видати відповідні накази.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Суддя                                                                                                        І. Бенедисюк 
		 
		Суддя                                                                                                        І. Колос
		 
		Суддя                                                                                                       Б. Львов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...