Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/28797/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2021.
Дата набрання законної сили: 21.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
		факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		 
		 
		Унікальний номер справи 761/28797/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10295/2021Головуючий у суді першої інстанції - Фролова І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		21 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
		суддя-доповідач                                      Оніщук М.І.,
		судді                                                          Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,
		секретар                                                     Ющенко Я.М.
		за участю:
		представників позивача                        Кіріної В.А., Кравченка А.В. ,      
		представників відповідача
		СБ України                                               Каменського К.М., Рижака Ю.В.,          
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Служби Безпеки України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби Безпеки України ОСОБА_6, Служби Безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірною інформації, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У липні 2019 року    ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з даним позовом до т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України ОСОБА_6, Служби безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, підставою для подання даної позовної заяви є повідомлення фізичною особою з числа представників вищих органів державної влади України у своїх публічних заявах неправдивих відомостей, які порушують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 (далі по тексту - Позивач), що обґрунтовується нижчевикладеним.
		Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 року було проведено брифінг Служби безпеки України, у ході проведення якого т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України ОСОБА_6. було повідомлено відомості, які не відповідають дійсності та безпосередньо стосуються Позивача, зокрема:
		«Це - наявні судові вироки відносно ОСОБА_2 , які є у США, як уже сказав ОСОБА_4 , сукупна ... цих судових рик... вироків на 50 років ув`язнення. Бачите, вироки дванадцятого, чотирнадцятого року».
		«До речі, на ОСОБА_2 , відповідно, враховуючи те, що є вироки суду, стоїть відповідна карточка в Інтерполі».
		«Тобто, у нього два паспорти».
		«Як бачите, тут схема протиправної діяльності, організованої ОСОБА_2 ».
		Відеозапис вказаного вище брифінгу було відображено на офіційному Інтернет порталі Служби безпеки України (https ://ssu. gov.ua) та включено до публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 (16 год 17 хв) із назвою "СБУ спільно з іноземними партнерами припинили діяльність потужного хакерського угруповання (відео)" (ІНФОРМАЦІЯ_2)".
		Крім того, у тексті вказаної вище публікації на офіційному Інтернет порталі Служби безпеки України відображено відомості, що:
		"оперативники спецслужби встановили, що організатором угруповання є громадянин України, який свій перший хакерський досвід здобував у Москві в середині 2000-х".
		Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 року інформація, що безпосередньо стосується позивача, була публічно поширена     ОСОБА_6. , як службовою особою та представником СБУ шляхом особистого виступу перед засобами масової інформації в рамках брифінгу Служби безпеки України, а у подальшому - СБУ на своєму офіційному інтернет-порталі. У такий спосіб зазначена інформація була доведена до відома невизначеного кола осіб - засобів масової інформації та користувачів мережі Інтернет.
		Позивач зазначає, що ОСОБА_6 , поширивши вищевказану інформацію щодо позивача особисто перед засобами масової інформації, а також Служба безпеки України - через мережу Інтернет та довівши у такий спосіб її до відома необмеженій кількості осіб, грубо порушили права, свободи і законні інтереси позивача, а також основні принципи інформаційних відносин, оскільки: повідомили інформацію щодо позивача, яка не відповідає дійсності; допустили під час поширення інформації грубі порушення вимог чинного законодавства. На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:
		- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поширену т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України ОСОБА_6. під час брифінгу Служби Безпеки України від ІНФОРМАЦІЯ_3 року інформацію щодо ОСОБА_2 , а саме:
		-«Це - наявні судові вироки відносно ОСОБА_2 , які є у США, як уже сказав ОСОБА_4 , сукупна ... цих судових рик... вироків на 50 років ув`язнення. Бачите, вироки дванадцятого, чотирнадцятого року».
		-«До речі, на ОСОБА_2 , відповідно, враховуючи те, що є вироки суду, стоїть відповідна карточка в Інтерполі».
		-«Тобто, у нього два паспорти».
		-«Як бачите, тут схема протиправної діяльності, організованої ОСОБА_2 »;
		- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поширену через офіційний Інтернет портал Служби безпеки України інформацію щодо ОСОБА_2 у публікації під назвою « СБУ спільно з іноземними партнерами припинили діяльність потужного хакерського угруповання (відео)»
		(ІНФОРМАЦІЯ_2)» від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а саме:
		-«оперативники спецслужби встановили, що організатором угруповання є громадянин України, який свій перший хакерський досвід здобував у Москві в середині 2000-х»;
		- зобов`язати Службу безпеки України протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили на офіційному брифінгу Служби безпеки України та на офіційному Інтернет порталі Служби безпеки України (https://ssu.gov.ua/), опублікувати відомості про ухвалене рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України ОСОБА_6 та Служби безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації;
		- стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2021 року позов задоволено. Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поширену т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Кулешовим Миколою Валерійовичем під час брифінгу Служби безпеки України від ІНФОРМАЦІЯ_3 року інформацію щодо ОСОБА_2 , а саме:
		-«Це - наявні судові вироки відносно ОСОБА_2 , які є у США, як уже сказав ОСОБА_4 , сукупна ... цих судових рик... вироків на 50 років ув`язнення. Бачите, вироки дванадцятого, чотирнадцятого року».
		-«До речі, на ОСОБА_2 , відповідно, враховуючи те, що є вироки суду, стоїть відповідна карточка в Інтерполі».
		-«Тобто, у нього два паспорти».
		-«Як бачите, тут схема протиправної діяльності, організованої ОСОБА_2 ».
		Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поширену через офіційний Інтернет портал Служби безпеки України інформацію щодо ОСОБА_2 у публікації під назвою «СБУ спільно з іноземними партнерами припинили діяльність потужного хакерського угруповання (відео)» 
		(ІНФОРМАЦІЯ_2)» від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а саме: -«оперативники спецслужби встановили, що організатором угруповання є громадянин України, який свій перший хакерський досвід здобував у Москві в середині 2000-х».
		Зобов`язано Службу безпеки України протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили на офіційному брифінгу Служби безпеки України та на офіційному Інтернет порталі Служби безпеки України (https://ssu.gov.ua/), опублікувати відомості про ухвалене рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України ОСОБА_6 та Служби безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Стягнуто солідарно з Т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України ОСОБА_6, Служби безпеки України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 305,20 грн. (т. 2, а.с. 176-191).
		В апеляційній скарзі відповідач СБУ, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказує, що інформація, яка міститься в повідомленні СБУ, є оціночним судженням і не містить будь-яких тверджень стосовно ОСОБА_2 , а відтак визнання її у рішенні суду такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача, не відноситься до такої і не підлягає спростуванню (т. 2, а.с. 197-206).
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 17.06.2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження та надано строк для подання відзиву (т. 2, а.с. 217, 218).
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 17.06.2021 року справу призначено до розгляду (т. 2, а.с. 219).
		Представники відповідача СБ України у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.
		Представники позивача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.
		Відповідач Т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБ України ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістив.
		Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який не з`явився у судове засідання, оскільки його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 року було проведено брифінг Служби безпеки України, у ході проведення якого т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України ОСОБА_6. було публічно повідомлено відомості, які безпосередньо стосуються Позивача, зокрема:
		- «Це - наявні судові вироки відносно ОСОБА_2 , які є у США, як уже сказав ОСОБА_4 , сукупна ... цих судових рик... вироків на 50 років ув`язнення. Бачите, вироки дванадцятого, чотирнадцятого року»;
		- «До речі, на ОСОБА_2 , відповідно, враховуючи те, що є вироки суду, стоїть відповідна карточка в Інтерполі».
		- «Тобто, у нього два паспорти».
		- «Як бачите, тут схема протиправної діяльності, організованої ОСОБА_2 ».
		Відеозапис вказаного вище брифінгу було відображено на офіційному Інтернет порталі Служби безпеки України (https ://ssu. gov.ua) та включено до публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 року (16 год 17 хв) із назвою "СБУ спільно з іноземними партнерами припинили діяльність потужного хакерського угруповання (відео)" (ІНФОРМАЦІЯ_2)".
		Крім того, у тексті вказаної вище публікації на офіційному Інтернет порталі Служби безпеки України відображено відомості, що:"оперативники спецслужби встановили, що організатором угруповання є громадянин України, який свій перший хакерський досвід здобував у Москві в середині 2000-х".
		Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 року інформація, що безпосередньо стосується позивача, була публічно поширена   ОСОБА_6. , як службовою особою та представником СБУ шляхом особистого виступу перед засобами масової інформації в рамках брифінгу СБ України, а у подальшому - СБ України на своєму офіційному інтернет порталі. У такий спосіб зазначена інформація була доведена до відома невизначеного кола осіб - засобів масової інформації та користувачів мережі Інтернет.
		Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що вищевказана інформація, поширена відповідачами, є недостовірною та такою, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію.
		Так, положеннями ст. 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1050 року та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до неї, право на свободу вираження поглядів включає в себе свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Поряд з цим, здійснення таких свобод може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав них осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду, та є необхідним в демократичному суспільстві.
		При цьому, статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно вимог ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		У відповідності до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Положеннями статті 299 ЦК України визначено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Разом з тим, як роз`яснено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Відповідно до п.18 зазначеної постанови, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Водночас, у п.19 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Крім того, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгельса проти Сполученого Королівства, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночним судженням. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Поряд з цим, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 27.02.2009 року, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). 
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що інформація, поширена відповідачами, є недостовірною та висловлювалась останніми у вигляді фактичних тверджень, а не оціночних суджень.
		В свою чергу, у ході розгляду даної справи відповідачами, у порядку ст. 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів достовірності поширеної ними інформації, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.
		Натомість, про недостовірність поширеної відповідачами інформації в рамках брифінгу СБ України та на офіційному інтернет-порталі свідчить той факт, що, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент проведення брифінгу СБУ України та виголошення відповідачем своєї промови, а також загалом станом на момент подання даної позовної заяви до суду, у Сполучених Штатах Америки  відсутні будь-які судові рішення, якими б діяння позивача були визнані протиправними.
		Посилання апелянта на наявність обвинувальних актів відносно позивача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки обвинувальний акт є процесуальним документом, який в жодному випадку не вирішує наперед питання визнання особи, щодо якої складено обвинувальний акт, винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а є лише відображеною у письмовій формі позицією сторони обвинувачення щодо події певного злочину (кримінального правопорушення) та причетності особи до його вчинення.
		Крім того, як вбачається з відповіді Національної поліції України Департаменту Інтерполу та Європолу від 27.03.2017 року за №ІР/4530/1/С89/7620/FF/A2/1 на адвокатський запит Кравченка А.В. , станом на 27.03.2017 інформація стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у базах Генерального секретаріату МОКС - Інтерполу відсутня.
		Також із відповіді Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 05.08.2019 року за №ІР/4530/11/С75/23787/FF/A3/1 вбачається, що станом на день надання відповіді відомості щодо ОСОБА_7 за запитом Департаменту, а також у обліках Генерального секретаріату Інтерполу, доступних Департаменту, не обробляються.
		Таким чином, при перевірці матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено відсутність відомостей щодо позивача у базах Генерального секретаріату МОКС - Інтерполу.
		Інформація про наявність у позивача двох паспортів, яку позивач вважає недостовірною, спростовується копією відповіді Державної міграційної служби України на адвокатський запит від 26.07.2019 року, згідно з якою позивач станом на момент поширення оспорюваної інформації та на момент подання цього паспорту мав один паспорт громадянина України - паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 27.02.2019, орган, що видав 5114, а також один паспорт громадянина України для виїзду закордон, який 12.07.2019 року на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Новака Р.В. від 12.07.2019 у справі № 757/36296/19-к був переданий прокурору у кримінальному провадженні № 420190000000000189 - прокурору другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Ковальову Івану Ігоревичу.
		Крім того, як вірно встановив суд першої інстанції, інформація в частині "оперативники спецслужби встановили, що організатором угрупування є громадянин України, який свій перший хакерський досвід здобував у Москві в середині 2000-х" та "як бачите, тут схема протиправної діяльності, організованої ОСОБА_2 ", також не відповідає реальним обставинам справи, оскільки, як вже зазначалося вище, щодо позивача відсутні будь-які вироки судів щодо засудження його до вчинення будь-яких кримінально-караних дій, у тому числі, у формі втручання (отримання несанкціонованого доступу) у роботу комп`ютерних систем.
		Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також аналізуючи інформацію, яку позивач вважає недостовірною, визначаючи її характер та мету, а також з огляду на характер використання мовних засобів, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що інформація, поширена відповідачами відносно позивача, а саме: «Це - наявні судові вироки відносно ОСОБА_2 , які є у США, як уже сказав ОСОБА_4 , сукупна ... цих судових рик... вироків на 50 років ув`язнення. Бачите, вироки дванадцятого, чотирнадцятого року», «До речі, на ОСОБА_2 , відповідно, враховуючи те, що є вироки суду, стоїть відповідна карточка в Інтерполі», «Тобто, у нього два паспорти», «Як бачите, тут схема протиправної діяльності, організованої ОСОБА_2 », «оперативники спецслужби встановили, що організатором угруповання є громадянин України, який свій перший хакерський досвід здобував у Москві в середині 2000-х», є недостовірною, та такою, що порушує особисте немайнове право позивача.
		Крім того, оскільки вищенаведені твердження можна перевірити на відповідність їх факту, інформація, викладена в них, не може вважатися оціночним судженням. 
		Вказані обставини також підтверджується і Висновком експертів за результатами проведення судової психолого-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 17.03.2020 № 4329/20-39/4330/20-61, згідно з яким експерти дійшли висновку, що оспорювана інформація викладена у формі фактичного твердження, а не оціночних суджень, також у таких твердження міститься інформація негативного характеру стосовно особи ОСОБА_2 . За умови невідповідності цієї інформації дійсності, є принизливою (образливою) для позивача.
		Доводи апелянта про зворотнє, зокрема про оціночний характер оспорюваної інформації, є тотожними із його запереченнями щодо позовних вимог, ці доводи були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав грунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.
		У свою чергу, за умовами абз. 1 п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Згідно з ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Таким чином, оскільки оспорювана інформація була поширена відповідачами на офіційному брифінгу Служби безпеки України та на офіційному Інтернет порталі Служби безпеки України (https://ssu.gov.ua/), суд першої інстанції, повно та всебічно розглянувши справу, надавши всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, постановив законне та правильне по суті рішення, яким визнав оспорювану інформацію недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, і зобов`язав Службу безпеки України спростувати її у спосіб, в який вона була поширена.
		З огляду на викладене, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
		При цьому, у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені відповідачем судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Служби Безпеки України - залишити без задоволення.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до т.в.о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби Безпеки України ОСОБА_6, Служби Безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірною інформації - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту, може бути оскаржена до Верховного Суду.
		Повний текст постанови складений 24 вересня 2021 року.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      М.І. Оніщук
		 
		Судді                                                                                 В.А. Шебуєва
		 
		                                                                                            Г.В. Крижанівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...