Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/5589/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2021. Зареєстровано: 28.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2021.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021
Номер судового провадження: 11-кп/4823/677/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018270010000408

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 750/5589/18 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/677/21   Категорія - ч. 1 ст. 121 КК України Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 вересня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі  ОСОБА_5 ,
		з участю учасників судового провадження: 
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого  адвоката ОСОБА_7 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_8 
		обвинуваченого  ОСОБА_9 , 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 26 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010000408, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 липня 2021 року щодо:
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області, Христинівського району, с. Вікторівка, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого робітником КУ «Чернігівський обласний центр комплексної реабілітації та обслуговування учасників бойових дій, членів їх родин та сімей загиблих», одруженого, раніше не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		 
		Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 липня 2021 року ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст.. 76 КК України.
		Позов потерпілого ОСОБА_11 до ОСОБА_9 про відшкодування моральної та майнової шкоди  задоволено частково та стягнуто на користь потерпілого 8831 грн. 77 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 300 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
		В задоволенні решти вимог  відмовлено.
		Позов прокурора в інтересах держави в особі КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» (нині КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради) до ОСОБА_9 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення  задоволено повністю та стягнуто з останнього в дохід місцевого бюджету м. Чернігова  5 067 грн. 50 коп. витрат на стаціонарне лікування в КНП «Чернігівська обласна лікарня» потерпілого ОСОБА_11  від кримінального правопорушення.
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування для проведення судової експертизи в сумі 1 144 грн. 00 коп.
		 
		Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України. 
		 
		Не погоджуючись з вироком суду адвокатом ОСОБА_8 була подана апеляційна скарга в якій він просить вирок суду скасувати з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 .
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що згідно показань його підзахисного, останній захищаючись від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які спричиняли йому тілесні ушкодження зачепив рукою по обличчю потерпілого та побачив у нього кров, однак останній продовжив наносити йому удари. Такі показання ОСОБА_9 підтверджуються протоколом проведеного слідчого експерименту за участі останнього і згідно висновку експерта № 67 від 29 січня 2018 року у нього виявлено тілесні ушкодження, які могли виникнути 26 січня 2018 року. Його показання є послідовними та узгоджуються з даними протоколу огляду місця події щодо механізму, локалізації заподіяння йому тілесних ушкоджень.
		Захисник вважає, що при ухваленні вироку судом першої інстанції належним чином не були враховані показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , щодо місця виявлення окулярів потерпілого, їх пошкоджень, розташування слідів крові у квартирі, які різняться з даними протоколу огляду місця події. Крім того зазначає, що згідно пояснень свідка ОСОБА_13 остання вказувала на відмінність окулярів, які були виявлені та вилучені під час огляду місця події тим, які вона спостерігала після прибуття за викликом до потерпілого.
		Апелянт, в обґрунтування своїх вимог також зазначає, що показання потерпілого в судовому засіданні суперечать відомостям повідомленим ним в ході слідчого експерименту проведеного за його участі. Показання свідка ОСОБА_12 , надані в судовому засіданні, також різняться з її показаннями, повідомленими в ході проведеного слідчого експерименту за її участі та показанням потерпілого, щодо її розташування в момент конфлікту та вказують на попереднє знайомство ОСОБА_9 з потерпілим ОСОБА_11 . Також, захисник вважає, що показання вказаного свідка та потерпілого, щодо кількості нанесених останньому ударів спростовується висновком експерта № 209 від 26 березня 2018 року.
		Крім того, захисник, не погоджуючись з оцінкою наданою судом фотознімку наданого потерпілим, стверджує, що на ньому зображено пошкодження лівого ока потерпілого, що не відповідає показанням останнього щодо фактичних обставин кримінального правопорушення. А висловлена судом оцінка даним фотознімкам, щодо можливого здійснення фотографуванням за допомогою функції дзеркального відображення, являється лише припущенням за відсутності інформації стосовно технічних функцій приладу за допомогою якого було здійснено фотографування потерпілого. 
		 
		Прокурор Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_10 , не погоджуючись з вироком суду подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи кваліфікацію дій та доведеність вини обвинуваченого просить його скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі внаслідок м`якості і ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без застосування ст.. 75 КК України.
		Таке прохання мотивує тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням належним чином не мотивував, які саме обставини та дані про особу обвинуваченого, окрім тих, які враховувалися при призначенні покарання, давали підстави для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання. Зазначає, що висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства містить лише рекомендаційний характер. Вважає, що судом в достатній мірі не було враховано тяжкість вчиненого злочину, обставини його вчинення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, небажання вибачитися перед потерпілим та відшкодувати завдану шкоду.
		 
		Суд першої інстанції встановив, що 26 січня 2018 року, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_9 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, що виник з мотивів особистих неприязних відносин, з метою заподіяння шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, умисно наніс один цілеспрямований удар кулаком правої руки в ділянку правого ока ОСОБА_11 , чим розбив окуляри, одягнені на потерпілому, уламком від яких пошкодив йому праве око, заподіявши тілесне ушкодження у вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину (35%).
		 
		Заслухавши доповідача, з`ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника-адвоката ОСОБА_8 , які підтримали вимоги викладені в поданій останнім апеляційній скарзі, думку прокурора, який заперечив проти задоволення поданих стороною захисту апеляційних вимог та просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора ухваливши новий вирок, позицію представника потерпілого, який висловився на підтримання апеляційної скарги поданої прокурором, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія вважає, що апеляційна скарга сторони захисту задоволенню не підлягає, а скаргу прокурора належить задовольнити.
		 
		Під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження, колегія суддів,
		 
		 В С Т А Н О В И Л А:
		 
		26 січня 2018 року, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_9 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, що виник з мотивів особистих неприязних відносин, з метою заподіяння шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, умисно наніс один цілеспрямований удар кулаком правої руки в ділянку правого ока ОСОБА_11 , чим розбив окуляри, одягнені на потерпілому, уламком від яких пошкодив йому праве око, заподіявши тілесне ушкодження у вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину (35%).
		 
		У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом установлено, що висновки про доведеність винуватості ОСОБА_9 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 121 КК України судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК України наведено докладні мотиви. 
		 
		За матеріалами провадження місцевим судом ретельно перевірено доводи сторони захисту, що ОСОБА_9 не спричиняв потерпілому тілесних ушкоджень. Зазначені в судовому рішенні мотиви про визнання цих доводів безпідставними, апеляційний суд вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
		 
		У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів, які б викликали сумніви у їх достовірності. Всі докази, на яких ґрунтується обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності.
		 
		Свої висновки про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував, дослідив і проаналізував показання, зокрема: 
		 
		- обвинуваченого ОСОБА_9 , який свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні повністю не визнав та пояснив, що під час його перебування у квартирі ОСОБА_12 до нього підійшов потерпілий і став наносити йому удари в голову та по тулубу, а жінка била ногами по ногам. Окулярів на потерпілому при цьому не було. Захищаючись від ударів, він лівою рукою зачепив обличчя потерпілого, після чого побачив кров у потерпілого на обличчі і опустив руки, а потерпілий продовжував його бити, ще вдарив його 3-4 рази, потім вийшов з коридору і він одразу пішов з квартири, щоб уникнути конфлікту;
		- потерпілого ОСОБА_11 , який пояснив, що 26 січня 2018 року, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , після того, як зробив фото обвинуваченого, він нахилився, щоб покласти телефон, а останній підбіг і почав бити по голові, коли він підняв голову, обвинувачений в цей час ударив його в око, а він був в окулярах. Після удару в око обвинувачений вибіг з квартири;
		- свідка ОСОБА_12 , дружини потерпілого, яка в судовому засіданні пояснила, що 26 січня 2018 року, під час перебування у її квартирі обвинувачений почав голосно кричати на неї, в цей час зайшов чоловік з мобільним телефоном та сфотографував його. Після чого обвинувачений почав бити по голові чоловіка, нанісши 5-6 разів ударів. Потім призупинився, а коли чоловік підняв голову, обвинувачений на нього подивився і правим кулаком цілеспрямовано вдарив чоловіка в праве око;
		- свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , патрульних поліцейських, які дали пояснення згідно яких, по прибуттю на місце, після отримання виклику, в квартирі виявили чоловіка та жінку, останні повідомили, що були нанесені тілесні ушкодження - у чоловіка було пошкоджено праве око і вони викликали швидку. Окуляри були на підлозі, розбиті;
		- свідка ОСОБА_13 , працюючої лікарем, яка пояснила, що виїздила на виклик в складі бригади швидкої медичної допомоги, у потерпілого було пошкоджено око. Зі слів потерпілого, на ґрунті ремонту в квартирі сталася сварка, його вдарили по обличчю кулаком, окуляри розбились і лінза пошкодила око; 
		- експерта ОСОБА_18 , яка пояснила, що вона проводила судово-медичну експертизу стосовно потерпілого, за результатами якої складено висновок №209 від 26.03.2018. Було встановлено, що потерпілому заподіяне тілесне ушкодження, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності на 35%; 
		- свідка ОСОБА_19 , слідчого Чернігівського районного управління поліції в Чернігівській області, який пояснив, що в ході проведення огляду місця події, який проводив слідчий ОСОБА_20 , було вилучено окуляри. Після цього проводилась експертиза і вказані окуляри були приєднані до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ;
		- судово-медичного експерта ОСОБА_21 , згідно показань якої вона складала висновок №183 від 13 квітня 2018 року. Об`єктом дослідження були окуляри, які були в упаковці з відламаним правим завушником, праве скельце було відсутнє. Описувала окуляри, як такі, що були в пластмасовій оправі чорного кольору. Залишки скла не надавались. Сліди крові на них виявлені не були;
		- свідка ОСОБА_22 , яка була понятою під час проведення огляду місці події в квартирі АДРЕСА_3 і пояснила, що в одній з кімнат на підлозі бачила кров. При ній начебто нічого не вилучалось, точніше, не пам`ятає вже точно, чи вилучались при ній окуляри. Зауважень та заперечень у неї не було;
		- свідка ОСОБА_23 , який був понятим під час огляду місця події. Згідно його показань він бачив сліди крові. Як виглядали окуляри він вже не пам`ятає, але вони були вилучені;
		- свідка ОСОБА_20 , який в судовому засіданні пояснив, що на той час працював слідчим і проводив огляд місця події у квартирі. Вилучались окуляри, у яких було відсутнє одне скло, оправа начебто темного кольору. Вилучені речі запаковував експерт. 
		 
		На підтвердження встановлених обставин щодо винуватості обвинуваченого, крім вище наведених показань, судом першої інстанції також враховано дані, що, зокрема, містяться у наступних доказах: 
		 
		- протоколі огляду місця події від 26 січня 2018 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого слідчим був проведений огляд квартири АДРЕСА_2 , в ході якого зафіксовано, що в квартирі проводяться ремонтні роботи. За результатами огляду було вилучено сліди речовини бурого кольору, сліди рук, пошкоджені окуляри, футболка чорного кольору, штани сірого кольору, кепка синього кольору, сумка чорного кольору;
		- карті виїзду швидкої медичної допомоги № НОМЕР_1 від 26 січня 2018 року, відповідно до якої, 26 січня 2018 року о 08 год. 36 хв. прибула швидка медична допомога за викликом на адресу: АДРЕСА_4 , та оглянувши ОСОБА_11 , встановлено попередній діагноз: закрита травма правого ока, чужорідне тіло (скло) правого очного яблука (проникаюче), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Зі слів потерпілого тілесні ушкодження наніс працівник, бив переважно по голові, розбив одягнені окуляри;
		- протоколі проведення слідчого експерименту від 26 березня 2018 року із застосуванням відеозйомки, відповідно до якого під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_12 , в присутності представника потерпілого та двох понятих, докладно розповіла та показала на місці про обставини заподіяння обвинуваченим ОСОБА_9 її чоловікові ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, а саме, що той спочатку бив потерпілого кулаками в область голови, а потім наніс удар в око, від якого впали окуляри;
		- протоколі проведення слідчого експерименту від 26 березня 2018 року із застосуванням відеозйомки, згідно до якого під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_11 в присутності свого представника та двох понятих, детально та послідовно пояснив та показав на місці про обставини заподіяння йому обвинуваченим ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, а саме, після того, як він сфотографував обвинуваченого на свій мобільний телефон, той почав його бити по голові, а коли він підняв голову, той вдарив його в око, впали окуляри, пішла кров;
		- протоколі проведення слідчого експерименту від 30 травня 2018 року із застосуванням відеозйомки, результати якого були продемонстровані в судовому засіданні, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_9 , в присутності двох понятих, розказав та показав на місці, як 26 січня 2018 року потерпілий ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_12 , будучи невдоволеними результатами його ремонтних робіт в квартирі почали наносити йому удари. Він, відмахуючись хаотично руками від ударів потерпілого, влучив тому рукою в обличчя, внаслідок чого у потерпілого побачив кров на обличчі. Після цього він пішов з квартири. Цілеспрямовано удари він не наносив, лише захищався;
		- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 березня 2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 , з осіб, зображених на фотознімках, впізнала ОСОБА_9 , як особу на ім`я ОСОБА_24 , який проводив ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_2 та спричинив тілесні ушкодження її чоловікові ОСОБА_11 ;
		- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 березня 2018 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_11 , з осіб, зображених на фотознімках, впізнав ОСОБА_9 , як особу, яка 26 січня 2018 року спричинила йому тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_4 ;
		- протоколі огляду речей від 17 квітня 2018 року з ілюстративною таблицею до нього, в ході якого слідчим був проведений огляд окулярів, вилучених під час огляду місця події;
		- висновку експерта №67 від 29 січня 2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 маються тілесні ушкодження у вигляді: синця на шиї, садна по тильній поверхні правої кисті і як усі в сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. Комплекс тілесних ушкоджень, виявлений у ОСОБА_9 , по давності утворення, може відповідати даті 26 січня 2018 року;
		- висновку експерта №209 від 26 березня 2018 року, згідно якого у ОСОБА_11 мається тілесне ушкодження у вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока, котре по механізму утворення може відповідати умовам, викладеним в описовій частині постанови, і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину (35%);
		- висновку експерта №173 від 10 квітня 2018 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_11 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		- висновку експерта №182 від 18 квітня 2018 року, згідно якогоу змиві (об. №1), вилученому під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_2 виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_11 ;
		- висновку експерта №531 від 16 травня 2018 року, відповідно до якого слід долоні руки, зафіксований на таблиці до протоколу огляду місця події від 26.01.2018, проведеного за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 в квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , залишений долонею лівої руки ОСОБА_9 ;
		- фотокартці з мобільного телефону потерпілого ОСОБА_11 , на якій зафіксований ОСОБА_9 .
		 
		Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторони захисту в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і доводи, викладені стороною захисту в апеляційній скарзі, були предметом дослідження під час судового розгляду, вони отримали об`єктивну та належну оцінку в судовому рішенні, з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду.
		 
		Також, суд дотримався вимог ст. 10 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КПК України.
		 
		Суд першої інстанції, з`ясувавши передбачені ст. 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 
		 
		Фактичні дані, які покладено в основу вироку і на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_9 отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні. 
		 
		Вищенаведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та їх обґрунтовано покладено в основу вироку, оскільки вони є належними, допустимими та достатніми.
		 
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		 
		Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази та дав їм у сукупності належну оцінку, що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що досліджені, судом першої інстанції докази, з точки зору належності, допустимості та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, свідчать про те, що стороною обвинувачення доведено, як подію кримінальних правопорушень саме в тому об`ємі, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_9 так і те, що зазначений злочини вчинено саме обвинуваченим.
		 
		Доводи сторони захисту з приводу того, що 26 січня 2018 року саме потерпілий ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_12 напали на нього і почали наносити йому удари руками і ногами в тому числі по голові та тулубу і дані обставини підтверджуються, як висновком експерта № 67 від 29 січня 2018 року так і слідчим експериментом за участі обвинуваченого, колегія суддів не може визнати обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.
		 
		При цьому, колегія суддів бере до уваги похилий вік потерпілого, який при цьому має другу групу інвалідності та ряд захворювань, виявлене у ОСОБА_9 тілесне ушкодження не в повній мірі відповідає локалізації ударів які він начебто отримував та їх можливої кількості. І враховуючи викладене, судова колегія, за відсутності належних доказів обставин отримання обвинуваченим виявлених у нього тілесних ушкоджень, погоджується з висновком місцевого суду, що факт отримання ОСОБА_9 тілесних ушкоджень не спростовує пред`явлене йому обвинувачення, а обставини отримання безпосередньо ним тілесних ушкоджень, можуть бути досліджені у ході розслідування іншого кримінального провадження, і це не впливає на розгляд справи про обвинувачення ОСОБА_9 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
		 
		Посилання захисника в апеляційній скарзі на показання свідків щодо місця виявлення окулярів потерпілого, їх пошкоджень, розташування слідів крові у квартирі, які, на його переконання, різняться з даними протоколу огляду місця події, і, що згідно пояснень свідка ОСОБА_13 окуляри, які були виявлені та вилучені під час огляду місця події відрізняються від тих, які вона спостерігала після прибуття за викликом до потерпілого, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.
		 
		Огляд місця події було проведено з дотриманням положень і вимог КПК України, в присутності понятих і в ході його проведення від учасників слідчої дії не надходило зауважень або заперечень. Крім того, свідки бачили на підлозі розбиті окуляри та сліди крові. При цьому колегія суддів зауважує, що всі свідки вказували, що точно не можуть описати окуляри, які ними спостерігалися на місці події у зв`язку зі спливом значного проміжку часу, тобто припущення захисника, на переконання колегії суддів, жодним чином не викликає сумнівів відносно належності вилучених на місці події окулярів потерпілому, які в подальшому були долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.
		 
		Також, колегія суддів звертає увагу, що незначні розбіжності у показаннях свідків щодо місць виявлених ними слідів крові, охоплюються межами приміщенні кв. АДРЕСА_2 , тобто місцем вчинення кримінального правопорушення. 
		 
		Посилання захисника на розбіжності в показаннях свідка ОСОБА_12 та потерпілого, щодо їх розташування під час конфлікту і що кількість нанесених ОСОБА_11 ударів спростовується висновком експерта № 209 від 26 березня 2018 року колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.
		 
		Механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 , їх локалізація в області правого ока підтверджується показаннями самого потерпілого та свідка ОСОБА_12 . Такі показання повністю узгоджується з висновком експерта № 209 від 26 березня 2018 року, який є науково - обґрунтованим, і згідно якого тілесні ушкодження у вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока, виникли 26 січня 2018 року в результаті нанесення удару кулаком руки в обличчя з подальшим розбиттям окулярів та потраплянням скла в праве око.
		 
		Наведені фактичні дані визнані судом першої інстанції доведеними та інкримінувалися ОСОБА_9 органом досудового розслідування, а заявлені потерпілим та вказаним свідком обставини щодо нанесення декількох ударів обвинуваченим не входили до обсягу висунутого обвинуваченого. Поряд з цим колегія суддів також враховує, що відсутність у потерпілого ОСОБА_11 додаткових тілесних ушкоджень не спростовує показання останнього, щодо обставин отриманого ним тілесного ушкодження ока, оскільки, згідно його показань, він захищався, закриваючи голову руками, а виявлене тілесне ушкодження він отримав саме в момент коли він підняв голову.
		 
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно показань самого ОСОБА_9 , саме після його дій, зокрема замаху рукою в ході якого він зачепив обличчя потерпілого у останнього і з`явилася кров, що на переконання судової колегії вказує на отримання потерпілим виявленого тілесного ушкодження саме внаслідок дій обвинуваченого.
		 
		Посилання сторони захисту на наявність у матеріалах справи фотознімків потерпілого ОСОБА_11 , на яких у останнього зафіксована травма лівого ока, були предметом детальної перевірки в ході судового розгляду в суді першої інстанції, вони отримали належну та об`єктивну оцінку з якою погоджується і колегія суддів. Зокрема, вони спростовуються висновком експерта №209 згідно якого встановлено пошкодження саме правого ока, показаннями самого потерпілого та свідка ОСОБА_12 . До того ж, у картці виїзду швидкої медичної допомоги №4243 А 08 від 26.01.2018 фельдшером при огляді потерпілого ОСОБА_11 в квартирі АДРЕСА_2 , було зазначено попередній діагноз як «Закрита травма правого ока? Чужорідне тіло (скло) правого очного яблука (проникаюче?)». 
		 
		Крім цього суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний фото знімок було взято до уваги лише в сукупній оцінці з іншими доказами та поясненнями свідків і на спростування оцінки суду першої інстанції, щодо можливого фотографування з дзеркальним відображенням, стороною захисту не наведено достатніх даних, а висловлено лише необґрунтовані сумніви, які спростовуються вищенаведеним.
		 
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що інша оцінка судом наведених у вироку доказів, порівняно з оцінкою їх стороною захисту в апеляційній скарзі, не свідчить про необ`єктивність чи упередженість суду. Доводи, викладені в апеляційній скарзі сторони захисту щодо неправильної оцінки доказів судом у вироку, є безпідставними, оскільки вони полягають у довільному, тенденційному трактуванні апелянтом показань свідків та обставин, які не відповідають їх дійсному змісту, в той час як фактично ці показання узгоджуються між собою та доказами у справі і підтверджують поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_9 в пред`явленому обвинуваченні. Доводи апеляційної скарги захисту полягають у переоцінці окремих доказів, з наданням їм однобічної оцінки, ігноруючи при цьому їх дійсний зміст та решту доказів у їх сукупності.
		 
		За наведених підстав, колегія суддів приходить до безумовного висновку про те, що вина ОСОБА_9  повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а його дії, судом першої інстанції, кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 121 КК України, в зв`язку з чим не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
		 
		Разом з тим, колегією суддів перевірено доводи апеляційної скарги прокурора та визнано їх обґрунтованими.
		 
		Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання у кожному конкретному випадку і щодо кожного обвинуваченого, суд зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини кримінального провадження, що пом`якшують та обтяжують покарання, і призначити покарання, необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		 
		Згідно з положенням постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотриматися вимог кримінального закону і зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		 
		Призначаючи ОСОБА_9 покарання, суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, думку потерпілого щодо призначення покарання, поведінку обвинуваченого за період кримінально-процесуального провадження, відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, формально позитивну характеристику за місцем проживання, позитивну характеристику за місцем роботи, врахував зміст досудової доповіді органу пробації, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання і дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.
		 
		Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції неправильно застосував до обвинуваченого ОСОБА_9 положення ст.75 КК України та звільнив його від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
		 
		Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції не мотивував та належним чином не обґрунтував підстав, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_9 без відбування покарання. Без належної уваги залишились конкретні обставини кримінального провадження, його наслідки для потерпілого та думка останнього щодо призначення покарання, представник якого в ході апеляційного провадження підтримав апеляційну скаргу прокурора в частині м`якості призначеного обвинуваченому покарання. Колегія суддів зазначає, що позитивні дані про особу винного не вказують на наявність достатніх підстав для застосування до ОСОБА_9 положень ст. 75 КК і звільнення його від відбування призначеного покарання.
		 
		З наведених підстав колегія суддів вважає, що, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та позиції потерпілого, виправлення ОСОБА_9 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому рішення суду про застосування положень ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням є помилковим.
		 
		За таких підстав оскаржуваний вирок в частині призначення покарання підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового вироку.
		 
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
		 
		 У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9   залишити без задоволення.
		 
		Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10   задовольнити.
		 
		Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 липня 2021 року щодо ОСОБА_9  скасувати в частині призначеного покарання.
		 
		Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту його фактичного затримання.
		 
		В решті цей вирок - залишити без змін.
		 
		Згідно ч.4 ст.532 КПК України даний вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.
		 
		Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.  
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_3  ОСОБА_2  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...