Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/1597/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано судом: 28.09.2021. Зареєстровано: 29.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2021.
Дата набрання законної сили: 15.09.2021
Номер судового провадження: 854/12154/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1597/20Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		судді-доповідача  Федусика А.Г.,
		суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
		при секретарі  Пальоній І.М., 
		за участю: представника апелянта  Головченка Руслана Володимировича та представника відповідача  Литовської Юлії Олександрівни, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування фінансових санкцій,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі ДПС) про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 квітня 2020 №0007113305, яким застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 1 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; від 08 квітня 2020 №0007083305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 2579,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 1289,50 грн.; від 08 квітня 2020 №0007063305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО на суму 139416,31 грн. та за штрафними санкціями на суму 69708,15 грн.; від 08 квітня 2020 №0007073305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 11618,02 грн. та за штрафними санкціями на суму 5809,01 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ на суму 164418,47 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій №0001073305 від 08 квітня 2020, яким застосовано штрафні санкції в сумі 35845,21 грн.
		Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року позов залишено без задоволення.
		Не погоджуючись з даним рішенням суду ФОП подав апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову повністю.
		Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
		Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №38 від 14 січня 2020 року та письмового повідомлення від 14 січня 2020 року №27/21-22-33-04 посадовими особами ДПС головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в період 11 лютого - 02 березня 2020 року була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.
		Перевіркою було виявлено порушення:
		- п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України (далі ПК України) - не нарахування податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності на суму 139416 грн. 31 коп.;
		- п.1.2 п.16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - заниження суми військового збору на 11618 грн. 02 коп.;
		- ст.185, абз.2 п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, ст.194, п.198.5 ст.198 ПК України - заниження ПДВ на суму 2579 грн.;
		- п.2 ч.1 ст.7 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - не нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з чистого оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності на суму 164418 грн. 47 коп.;
		- п.63.3 ст.63 ПК України - не подання до ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.
		На акт перевірки позивачем були складені заперечення, які надійшли до податкової служби 26 березня 2020 року. В запереченнях ФОП стверджує, що зазначені в таблиці №25 акту перевірки товари не були реалізовані у перевіряємому періоді та відповідно не включались до валових витрат, а до складу валових витрат були включені вартість інших ТМЦ, які реалізовано в перевіряємому періоді, у т.ч. із залишків ТМЦ попередніх періодів. Заперечував проти викладених висновків про неправомірне включення до складу витрат вартості рекламних послуг, ремонту устаткування, витрат на водопостачання, послуг зв`язку, Інтернету, оплату місць паркування, оскільки на перевірку були надані первинні документи (акти виконаних робіт), які підтверджують понесені витрати, які пов`язані з господарською діяльністю підприємця. Просив скасувати акт перевірки в повному обсязі. 
		Вказані заперечення були розглянуті ДПС та листом від 06 квітня 2020 №134/ФОП/21-22-33-05 за підписом заступника начальнику ДПС відхилені. В листі зазначено, що в ході перевірки ФОП вручались запити щодо надання письмових пояснень та їх документальне підтвердження, але на запити документи надавались не в повному обсязі, зокрема не надано книгу обліку доходів та витрат, не надано даних про залишки ТМЦ в кількісному та вартісному вигляді, інформацію щодо заборгованості з контрагентами, а акти звірок надані частково. До заперечень на акт перевірки платник не надав додаткових документів, які б спростовували висновки перевірки, наведені на сторінці 17 табл. №25 щодо включення до складу витрат вартості ТМЦ, які не були реалізовані та оплачені, відсутня інформація та документи, які спростовують інші викладені в акті перевірки порушення. 
		За результатами перевірки ДПС було прийнято: 
		- податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2020 року №0007083305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 2579,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 1289,50 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2020 року №0007063305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО на суму 139416,31 грн. та за штрафними санкціями на суму 69708,15 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2020 року №0007073305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 11618,02 грн. та за штрафними санкціями на суму 5809,01 грн.;
		- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ на суму 164418,47грн.,
		- рішення про застосування штрафних санкцій №0001073305 від 08 квітня 2020 року, яким застосовано штрафні санкції в сумі 35845,21 грн.
		Винесення вказних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ та рішення про застосування штрафних санкцій і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
		Приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи в позові, суд першої інстанції зазначав, що висновки перевіряючих про завищення витрат на суму 589373 грн. 97 коп. за 2017-2019 роки є обґрунтованими, також суд погодився з доводами податкового органу про завищення витрат на суму 17083 грн. 33 коп. та 29486 грн. 82 коп. в 2017 році.
		Крім того, судом було наголошено, що ФОП включив до складу витрат 2017-2019 років вартість послуг водопостачання, вартість телекомунікаційних послуг від ТОВ «Інтернаціональні телекомунікаційні послуги», вартість телекомунікаційних послуг від ПП "Юридична фірма "СТАТУС", вартість сплачених Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" витрат по оплаті абонентної плати за номер мобільного телефону, вартість послуг по розміщенню обладнання ПАТ «Фарлеп», вартість експлуатації одного місця для пакування службового транспорту та транспортних засобів клієнтів за договором з КП "Сервіс-Центр" біля магазину "Планета Інструмент" за адресою: м.Херсон, вул.9-го Січня, 24/ пров.Успенський, 30. Всі ці послуги надавались за місцем розташування іншої юридичної особи ТОВ "Планета Інструмент", а позивач не довів зв`язку придбаних послуг із своєю підприємницькою діяльністю. 
		Стосовно оглянутого в судовому засіданні відеоносія з рекламним роликом, який, як стверджує представник позивача, транслювався на телеканалах, суд зазначив, що такий містить не тільки рекламу ФОП, а й рекламу "Планета Інструмент". 
		З огляду на наведене суд не вбачав порушень законодавства при проведені податковою службою перевірки правильності обчислення позивачем ПДФО.
		Стосовно ж донарахування єдиного внеску, застосування штрафних санкцій за заниження єдиного внеску та заниження суми військового збору суд першої інстанції зазначив, що вказані висновки напряму залежать від виявлених фактів заниження суми оподатковуваного доходу підприємця внаслідок викладених в акті порушень при визначенні витрат та чистого оподатковуваного доходу, які судом досліджені при перевірці правильності донарахування ПДФО.
		Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.
		Так, податковою перевіркою правильності визначення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатка Ф2 до податкових декларацій про майновий стан, встановлено порушення у вигляді завищення витрат за 2017 рік на суму 275598 грн. 02 коп., за 2018 рік на суму 363848 грн. 06 коп., за 2019 рік на суму 135088 грн. 34 коп., усього на суму 774535 грн. 02 коп. 
		Із змісту акту перевірки вбачається, що основною причиною заниження податкових зобов`язань, стало заниження чистого доходу підприємця внаслідок завищення суми витрат за 2017-2019 роки. Перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів від провадження господарської діяльності, встановлено завищення суми валових витрат в перевіряємому періоді на загальну суму 774535,02 грн. в т. ч. за 2017 року - на 275598,02 грн., за 2018 року - на 363848,66 грн., за 2019 року - на 135088,34 грн. 
		Перевіркою виявлено, що у 2017-2019 рокух ФОП було придбано ТМЦ (інструментів, устаткування, приладів та запчастин) на загальну суму 589373,97 грн., за які сплачено в повному обсязі та їх вартість включено до складу витрат, разом з тим перевіркою було виявлено, що ці придбані ТМЦ (інструменти, устаткування, прилади та запчастини), не були реалізовані протягом 2017-2019 року, оплата за них не надійшла, тому позивач не мав права включати вартість придбаних ТМЦ до складу витрат 2017-2019 роках.
		Так, положеннями статті 177 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку , які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
		Підприємець на загальній системі оподаткування може зменшити свій загальний оподатковуваний дохід (виручка у грошовій та негрошовій формі) на суму документально підтверджених витрат, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходів. 
		Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
		З аналізу наведеного вбачається, що до складу витрат ФОП має право включити виключно витрати, передбачені ст.177.4 ПК України, та які безпосередньо пов`язані з веденням його господарської діяльності, були здійснені для отримання доходу у звітному періоді, документально підтверджені належним чином оформленими первинними документами.
		Так, перевіркою було виявлено, що витрати позивачем були завищені на загальну суму 589373,97 грн. внаслідок включення до їх складу вартості придбаних у 2017-2019 рр. ПП ОСОБА_1 . ТМЦ (інструментів, устаткування, приладів та запчастин) , при цьому документів, які б підтверджували їх продаж протягом 2017-2019 року при перевірці не були надані.
		В зв`язку з не веденням Книги обліку доходів у позивача, були надані тільки первинні документи, які підтверджували задекларовані позивачем в деклараціях показники. При цьму, ФОП зазначено, що частина товару не була реалізована в спірному періоді, тому включати її вартість до складу витрат було передчасно. 
		В обґрунтування своєї правової позиції ФОП було надано документи про реалізацію товарів, які перелічені в таблиці №25 на сторінці 17 акту перевірки (т.1 а.с.45), однак колегія суддів зазначає про неможливість достеменної ідентифікації та ототожнення товарів, щодо продажу яких ФОП було надано докази з товарами, які зазначені в таблиці №25 акту.
		На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наданих позивачем копій первинних документів, які стосуються товарів, вказаних у рядках 2, 3, 6, 7, 12, 14, 15, 22 таблиці № 25. 
		Так, позивач надав до суду копію накладної №113 від 31 січня 2018 року, платіжний документ, податкову накладну про реалізацію товару "Електрозак" Husgvarna Cut-n диск 350 мм, код 8467298500, на суму 37500 грн. (без ПДВ) СПАТ "Екосейв", тоді як до витрат був включений товар, придбаний у ТОВ "ХУСКВАРНА-Україна" 31 грудня 2017 з найменуванням 9683882-04 "Електроріз" К300 Cut-n Break+EL10 вартістю 30600 (без ПДВ) (т. 1 арк.справи88-92). Щодо товару "Вібротрамбовка" EMR70H дв HONDA GX160, 5.5 кс, 70 кг, вартістю 27453 грн. (рядок 3 таблиці № 25), який придбано у ОСОБА_4 15 березня 2017, то в якості доказу продажу даного товару ТОВ "Колективне БМУ "Демос" позивач надав видаткову накладну, податкову накладну, банківську виписку 15-16 березня 2017, які містять найменування товару - "Вібронога" EMR70H, 15кН35х28см, код 8467890000, вартістю 35000 грн. без ПДВ (т.1 арк.справи 93).
		З таблиці №25 вбачається придбання позивачем у ТОВ "АКТИВ-ГРУП" трьох відбійних молотків 1600вт.975-1950 уд/хв. удар 27 листопада кг SDS-MAX на суму 13681 грн. 09 коп., 15 березня 2017, та на суму 27207 грн. 94 коп. придбано 13 квітня 2017 року. В якості доказів реалізації цих товарів позивачем надано суду видаткову та податкову накладні, банківську виписку (арк. справи 94-98) про реалізацію товару ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" відбійний молоток РМ10Е АЕG на суму 16986,67 грн. без ПДВ, код 8467299000, ТОВ "Екобіотек" 20 жовтня 2017 відбійний молоток РМ10Е АЕG, код 8467219900, вартістю 18781 грн. 67 коп. (без ПДВ), та ПП "СК Вершина" відбійний молоток РМ10Е АЕG 18750 грн. без ПДВ.
		Товар "Вибротрамбовка" EMR70H дв HONDA GX160, 5.5 кс, 70кг, вартістю 27297 грн. 60 коп., який 01 жовтня 2018 придбано у ОСОБА_4 (рядок 12 табл. №25), реалізовано ТОВ "Колективне БМУ "Демос" 22 жовтня 2018 (арк. справи 99-100) при реаілізації найменування вказано наступне - "Вібротрамбовка" EMR70H дв HONDA GX160, 5.5 кс, 70кг, Masalita, код товару 8467890000. 
		27 вересня 2018 року позивачем у ПАТ "Альцест" придбано напівавтомат MigSuck 251,230В MIG 50-250А/ММА 30-250А,41 кг вартістю 14736 грн. 80 коп. (рядок 14 табл. №25), а реалізовано ТОВ "Херсон-Ремстройлюкс" в грудні 2018 року (т.1 арк. справи 101) напівавтомат 230В HUGONG MIG 50-250А/ММА 30-250А, 54 кг MigStick 251КD вартістю 18052,50 грн. без ПДВ, код товару 8515391800.
		Придбані 27 вересня 2018 року у ОСОБА_4 два генератори SC8000ТЕ 3ф 7,0кВт ел.старт.25л,колеса, на суму 28350 грн. 50 коп. без ПДВ (рядок 15 табл. №25), були, як вказує позивач, реалізовані військовій частині НОМЕР_1 в жовтні 2018 року, при реалізації товар мав найменування - генератори SC8000ТЕ 3ф. 8,0кВт, ел.старт. 25л, колеса Vulkan на суму 19969 грн. кожний, код 8502202090 (т.1 а.с.102, 103).
		29 липня 2019 позивачем придбано у ТОВ "МЕТАБО Україна" MAG32 сверд.устан. на магнітній підошві вартістю 26002 грн. 63 коп. (рядок 22 табл. №25), реалізовано ТОВ "СП "Стан-Комплект" в липні 2019 року свердлильний верстат MAG 32 Меtabo, код 8459290000 вартістю 34885 грн. 83 коп.
		Стосовно цих товарів, відповідач стверджує, що у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) затверджується законом про митний тариф України. Відповідно до номенклатури, яка зазначена в базі даних ЄРПН, і наданих видаткових накладних вказано різні назви вищезазначених товарів. 
		На думку суду, неприйняття вказаних відомостей в якості доказів реалізації товарів у спірному періоді документів позивача є правомірними, оскільки в документах на придбання та реалізацію найменування ТМЦ були різні коди УКР ЗЕД (що також було виявлено при дослідженні податкових накладних, які отримав позивач при придбанні та які він оформлював при реалізації ТМЦ), тому ідентифікувати ці товари при відсутності книги обліку доходів та витрат, обліку залишків ТМП в розрізі номенклатури, інспектори ДПС не мали можливості. 
		Стосовно віднесення до складу витрат суми у розмірі 17083 грн. 33 коп. в 2017 році на оплату ремкомплекту СЕ 55R2 та ремонту устаткування за актом здачі-прийняття робіт №МК-0000355 від 24 травня 2017 (т.2 а.с.192, 195) суд зазначає, що ФОП було наголошено, що ремонт устаткування та ремкомплект були виконані для ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№90)», яке звернулось до сервісного центру ФОП відремонтувати компресорну станцію, працівники сервісного центру ФОП самостійно не мали змоги надати дану послугу та звернулись до ТОВ "МЕГА-КОМ" за допомогою, яке надало дані послуги по ремонту компресорної станції на суму 20500 грн., що підтверджує акт здачі-прийняття робіт №МК-0000355 від 24 травня 2017, складений між позивачем та ТОВ "МЕГА-КОМ", та оплата, що і стало собівартістю наданих послуг по акту № 750 від 25 травня 2017, складеному між позивачем та ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№90). 
		Разом з тим, колегія суддів важає, що витрати в сумі 17083 грн. 33 коп. не підтверджені належними доказами, ФОП надав суду банківську виписку від 23 лютого 2017 про оплату авансу згідно рахунку №21 від 12 грудня 2016 в сумі 8750 грн. та ПДВ 1750 грн., самого рахунку не надано, як і платіжного документу на решту суми. Наданий суду акт виконаних робіт № МК-0000355 від 24 травня 2017 складений на загальну суму 17083 грн. 33 коп. без ПДВ, в ньому не конкретизовано зміст та обсяг господарських операцій по ремонту, вартість ремонту та яке устаткування ремонтувалось, немає переліку виконаних робіт, де саме вони виконувались, вказана тільки загальна вартість цих робіт, немає дефектного акту, калькуляції про вартість робіт, неможливо визначити на якому об`єкті, для яких цілей та для якої конкретно юридичної особи відбувалось надання даних робіт. Отже, в наданому акті виконаних робіт, не визначено вичерпної інформації щодо таких робіт та не міститься достатньої доказовості щодо фактичного виконання робіт, тобто, неможливо встановити мету їх придбання. Відсутній договір на ремонті роботи. Суд погоджується з доводами податкової інспекції, що надані позивачем документи не є належним доказом понесених витрат. Що стосується взаємовідносин позивача з ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№90), позивач надав тільки акт надання послуг №750 від 25 травня 2017 на суму 25000 грн. ( ПДВ), та банківську виписку про остаточну оплату 10000 грн. за ремонт гвинтового блоку згідно рахунку №64 від 22 липня 2017. При цьому ні договору №35/16 від 12 грудня 2016, ні рахунку, не надано.
		Крім того, позивач не надав, а справа не містить, крім акту списання ТМЦ, ніяких інших документів, які свідчать про існування у позивача сервісного центру, про проведення його модернізації, виконанню цих робіт, їх переліку, акт списання не містить вичерпної інформації щодо таких робіт та не містить достатньої доказовості щодо фактичного їх списання та використання в господарській діяльності позивача, тобто, неможливо встановити мету списання цих ТМЦ. При цьому, з акту перевірки (т.1 а.с.31) вбачається, що основним видом діяльності ФОП є саме оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.
		Згідно пункту 44.6. статті 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.
		Стосовно включення до складу витрат плати за рекламні послуги, витрат на водопостачання, послуги зв`язку та інтернету, оплату місця для паркування, телекомунікаційних послуг, колегія суддів зазначає таке.
		Положеннями статті 177 ПК України передбачено, що умовою для віднесення витрат, понесених платником податку на придбання товарів (послуг), до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є безпосередній зв`язок з отриманням доходу. Фізична особа - підприємець до складу витрат має право включати документально підтверджені витрати господарської діяльності, пов`язані з отриманням такого доходу.
		Господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно із ч.1 ст.320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ст.14.1.36 ПК України).
		Колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо не врахування вищевказаних витрат з огляду на таке.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що ФОП було надано приміщення в АДРЕСА_1 , яке має площу 65,9 кв.м, в оренду ТОВ "Планета Інструмент" за договором оренди від 03 січня 2017 року, орендована площа 65,9 кв.м. За цією ж адресою позивач має квартиру 42,92 кв.м ( АДРЕСА_2 ), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав. Договір оренди №1508 від 03 січня 2017 року, копію якого позивач двічі 21 лютого 2020 року та 03 березня 2020 року надавав на запити ревізорів-інспекторів, загальна площа приміщення 65,9 кв. м, вартість об`єкта 1350000 грн., орендна плата 3000 грн. на місяць.
		Крім того, згідно положень п.6.1.12 вказаного договору оренди орендар компенсує позивачу комунальні послуги у повному обсязі.
		При цьому, відповідно бази даних ДПС, магазин за адресою: АДРЕСА_1 , входить до переліку об`єктів, де здійснює діяльність ТОВ "Планета Інструмент".
		Наведені обставини свідчать про включення спірних витрат, зроблених по об`єкту, який ФОП було здано в оренду, що є неприпустимим, оскільки не пов`язано саме з господарською діяльністю ФОП.
		Колегія суддів не приймає до уваги додаткову угоду про зміну орендованої площі до договору оренди № 1508 від, яка датована 10 січня 2017 року (т.2 а.с.236), якою внесено зміни до договору оренди щодо зменшення орендуємої площі до 25,3 кв. м та компенсацію комунальних послуг орендодавцю тільки за електроенергію та газопостачання, оскільки під час проведення перевірки та одразу після неї така додаткова угода не надавалась.
		Крім цього, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача у судовому засіданні, вказане приміщення за адресою: м.Херсон, пров. Успенський, буд.30, належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 26.02.2010 року. Вказане нерухоме майно не зареєстровано як місце здійснення позивачем підприємницької діяльності і в ході розгляду справи позивачем не було надано будь-яких доказів того, що витрати на утримання цього, належного йому на праві приватної власності, майна відносяться до його господарьскої діяльності. 
		Стосовно включення до витрат вартості рекламних послуг, які були надані позивачу ФОП ОСОБА_5 , ТОВ "МедіаГрупа Позитив", ЧП "Еліком", Телерадіокомпанією ЯТБ, шляхом розміщення реклами на телеканалі та на рекламних щитах, колегя суддів зазначає, що вартість реклами може бути включена до складу витрат підприємця лише у тому разі, якщо така реклама напряму пов`язана виключно з його господарською діяльністю, зокрема, реалізацією товарів, наданням послуг або виконанням робіт, та підтвердження первинними документами, які б засвідчували факт здійснення господарської операції, мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних рекламних послуг. 
		Наявні в матеріалах справи договори, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не розкривають зміст та обсяг наданих послуг, не містять вимог до рекламного матеріалу. Так, зокрема, в актах здачі-прийняття робіт (ФОП ОСОБА_5 ) як вид наданої послуги було лише зазначено про «розміщення реклами на телеканалі Херсон Плюс» та без жодної деталізації.
		Більше того, наявні в справі Медіа плани та Ефірні довідки містять такі відомості: назва відеоролика  Планета Инструмент та Реклама торгової марки Метабо та Макіта, що також свідчить про безпідставність віднесення саме ФОП спірних витрат на рекламні послуги, оскільки такі жодним чином не розкривають зв`язок з господарською діяльністю саме позивача.
		Крім того, в справі наявний оптичний диск (т.4 а.с.179), з якого вбачається, що весь інформаційний рекламний контент відноситься до магазина "Планета Інструмент" та без жодної ідентифікації та прив`язки до ФОП.
		Стосовно викладених в акті перевірки порушень, які призвели до заниження податку на додану вартість, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Так, перевіркою відображених у рядку 7 колонка Б податкових декларацій з податку на додану вартість «Коригування податкових зобов`язань» показників за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року у загальній сумі 28997 грн. встановлено, що на формування цих показників основний вплив мало коригування (зміна) кількості, вартості та номенклатури реалізованих товарів.
		Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року в сумі - 28997 грн. на підставі таких документів: договорів та контрактів з покупцями, додаткових угод та доповнень до них, товарно-транспортних накладних, виданих податкових накладних на реалізацію товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), видаткових накладних на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, довіреностей, банківських виписок про рух коштів на розрахункових рахунках, книг обліку доходів та витрат, розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до податкових декларацій з ПДВ), витягів з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено заниження задекларованих платником податків показників у рядку 7 колонка Б податкових декларацій з податку на додану вартість «Коригування податкових зобов`язань», а саме у січні 2017 року у ЄРПН не зареєстровані розрахунки коригування; у квітні 2018 року - у ЄРПН зареєстровані розрахунки коригування на суму 4426 грн.: 30 серпня 2019 року № 1-187 грн., 30 квітня 2018 року № 8-519 грн., 30 квітня 2018 року № 5 - 316,92 грн., 30 квітня 2018 року № 10-475 грн., 30 квітня 2018 року № 12 - 4,33 грн., 30 квітня 2018 року № 7 - 453,50 грн., 30 квітня 2018 року № 2 - 236,50 грн., 30 квітня 2018 року № 9 - 1135,50 грн., 30 квітня 2018 року № 3 - 1100 грн., у серпні 2019 року - у ЄРПН зареєстровані розрахунки коригування на суму 479 грн.: 22 серпня 2019 м № 1 - 454,17 грн., №2-25 грн. 
		Податковим органом зазначено, що на порушення п.192.1 ПК України ФОП неправомірно зменшено податкові зобов`язання за звітний період у сумі 2579 грн. за відсутності зареєстрованого розрахунку коригування в ЄРПН у відповідних періодах.
		Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Колегія суддів зазначає, що в зв`язку з відсутністю в позові жодних обґрунтувань протиправності вказаних висновків в сукупності з ненаданням доказів такої протиправності суду апеляційної інстанції, спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ не підлягає скасуванню.
		Стосовно податкового повідомлення-рішення, яким ФОП збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір колегія суддів зазначає таке.
		Положеннями п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
		З аналізу п.п.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України в сукупності зі ст.162.1 ПК України вбачається, що платниками військового збору є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
		За змістом п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України в сукупності зі ст.163 ПК України можна дійти висновку, що об`єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування; іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
		З наведеного вбачається, що військовий збір нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.
		Так, приймаючи вказане податкове повідомлення-рішення, відповідач ґрунтувався на наявності факту заниження ФОП податку на доходи фізичних осіб, що знайшло своє підтвердження за результатом судового розгляду, тому вказане податкове повідомлення-рішення також не підлягає скасуванню.
		З огляду на вказане мотивування не підлягає скасуванню і вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ та рішення про застосування штрафних санкцій №0001073305 від 08 квітня 2020, оскільки суд дійшов висновку про обгрунтованість встановленого контролюючим органом факту заниження чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період.
		З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги ФОП про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування фінансових санкцій є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
		Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року  без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя  Федусик А.Г.Судді    Бойко А.В.   Шевчук О.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...