Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4724/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2021. Зареєстровано: 29.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2021.
Дата набрання законної сили: 22.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"22" вересня 2021 р.           Справа№ 910/4724/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Отрюха Б.В.
		суддів:            Грека  Б.М. 
		          Сотнікова  С.В. 
		 
		секретар судового засідання: Гудько А.В.
		 
		За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 22.09.2021.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атамі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі № 910/4724/21 (суддя Марченко О.В.), яка прийнята за результатами розгляду заяви Hong Kong Limited про забезпечення позову у справі № 910/4724/21
		 
		за позовом Miniso Hong Kong Limited
		до 1) державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»
		2) Dongguan Usupso Trading Co., Ltd.
		3) індивідуального підприємця Вей Лея
		4) фізичної особи - підприємця Деменєва Юрія Олександровича
		про визнання недійсними свідоцтва України № НОМЕР_1 і міжнародної реєстрації № НОМЕР_4, заборону здійснення будь-якого використання позначень «ІНФОРМАЦІЯ_1» та зобов`язання вчинити певні дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Miniso Hong Kong Limited (Мінісо Гонконг Лімітед) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (надалі - Укрпатент), Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.), індивідуального підприємця Вей Лея та фізичної особи - підприємця Деменєва Юрія Олександровича (надалі - ФОП Деменєв Ю.О.) про:
		- визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», володільцем якого є Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.) щодо всіх зазначених у свідоцтві України № НОМЕР_1 товарів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (надалі - МКТП);
		- зобов`язання Інституту внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання повністю недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» стосовно всіх вказаних у свідоцтві товарів МКТП та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
		- визнання повністю недійсною міжнародної реєстрації НОМЕР_4 на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », володільцем якої є індивідуальний підприємець Вей Лей, щодо всіх зазначених у міжнародній реєстрації НОМЕР_4 товарів і послуг МКТП;
		- зобов`язання Інституту повідомити Міжнародне Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсною повністю на території України міжнародної реєстрації НОМЕР_4 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» стосовно всіх вказаних у міжнародній реєстрації товарів і послуг МКТП;
		- заборону Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.), індивідуальному підприємцю Вей Лею, ФОП Деменєву  Ю.О. здійснювати будь-яке використання позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за свідоцтвом України НОМЕР_5, власником якого є позивач, без згоди Miniso Hong Kong Limited (Мінісо Гонконг Лімітед), щодо всіх наведених у свідоцтві України № НОМЕР_2 товарів МКТП та споріднених з ними;
		- заборону Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.), індивідуальному підприємцю Вей Лею, ФОП Деменєву  Ю.О. здійснювати будь-яке використання позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за свідоцтвом України № НОМЕР_3, власником якого є позивач, без згоди Miniso Hong Kong Limited (Мінісо Гонконг Лімітед), стосовно наведених у свідоцтві України № НОМЕР_3 товарів і послуг МКТП та споріднених з ними, зокрема, заборонити використання позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із закінченням «SO», графічною частиною зображення білого кольору вигляді «смайлу», червоного кольору та ієрогліфів білого кольору;
		- зобов`язання ФОП Деменєва Ю.О. демонтувати внутрішні і зовнішні вивіски та змінити назву магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 17, ТЦ «Ашан Rive Gauche» із використанням позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з закінченням «SO», графічною частиною зображення білого кольору у вигляді «смайлу», червоного кольору та ієрогліфів білого кольору, в термін, що не перевищує семи календарних днів з моменту набрання рішенням з даної справи законної сили.
		На обґрунтування позовних вимог Miniso Hong Kong Limited (Мінісо Гонконг Лімітед) зазначає, що останнє є власником свідоцтва України № НОМЕР_2 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2», зареєстровану для товарів 3, 8, 9, 10, 11, 14, 16, 18, 21, 25, 26, 28 та 32 класів МКТП та свідоцтва України НОМЕР_3 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2», зареєстровану для послуг 35 класу МКТП.
		Разом з тим, 13.01.2021 Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.) видано свідоцтво України № НОМЕР_1 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» для товарів 18, 25, 28 класів МКТП.
		Як зазначає позивач, 01.11.2017 торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_1» отримала міжнародну реєстрацію НОМЕР_4 для товарів і послуг 3, 9, 14, 16, 21, 35 класів МКТП, власником якої є індивідуальний підприємець Вей Лей; спірне позначення було поширено і отримало правову охорону на території України 04.01.2018.
		Однак, на переконання Miniso Hong Kong Limited (Мінісо Гонконг Лімітед), спірні позначення неправомірно використовуються відповідачами-2,3,4 через те, що вони схожі з раніше зареєстрованим позивачем знаком настільки, що їх можна сплутати; крім того, торговельна марка позивача подана на реєстрацію раніше від позначень відповідачів-2,3.
		Так, ФОП Деменєв Ю.О. здійснюючи підприємницьку діяльність на території України, використовує позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1». Проте, позивач не надавав дозволу жодному з відповідачів використовувати торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за свідоцтвом України № НОМЕР_3 .
		Всупереч вищезазначеному, позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» використовується відповідачем-4 при зовнішньому та внутрішньому оформленні магазинів роздрібної торгівлі товарами для дому, на етикетках, вивісках, пакетах, рекламних постерах та купонах, в офіційних соціальних мережах «ІНФОРМАЦІЯ_1» тощо.
		Слід зазначити, що у відповіді на адвокатський запит позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атамі» (надалі - ТОВ «Атамі») вказало про те, що воно використовує позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» на підставі чинного договору, що підтверджує наданий дозвіл власником реєстрації. Позивачу відомо, що ТОВ «Атамі» пропонує укласти франчайзингові договори щодо використання спірних позначень фізичним особам - підприємцям, зокрема, ТОВ «Атамі» надало дозвіл відповідачу-4 на використання спірних позначень, вказаний факт підкреслює пов`язаність діяльності відповідача-4 та ТОВ «Атамі», а отже й усіх відповідачів загалом.
		Разом з позовною заявою Miniso Hong Kong Limited (Мінісо Гонконг Лімітед) подало до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову (а.с. 194, т. 2), в якій просить до набранням рішенням з даної справи законної сили:
		- заборонити Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.) передавати повністю або частково будь-якій особі або особам право власності та право на використання (видавати ліцензії/субліцензії, укладати договори франчайзингу (комерційної концесії)) торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1;
		- заборонити Вей Лей передавати будь-якій особі або особам повністю або частково право власності та надавати дозволи (видавати ліцензії/субліцензії, укладати договори франчайзингу (комерційної концесії)) на використання міжнародної реєстрації НОМЕР_4 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
		- заборонити Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.) повністю або частково відмовлятися від свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
		- заборонити Вей Лей повністю або частково відмовлятися від міжнародної реєстрації НОМЕР_4 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
		- заборонити Укрпатенту приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки за торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованою за свідоцтвом України НОМЕР_1, а також щодо припинення дії вказаного свідоцтва шляхом відмови Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.) від нього повністю або частково;
		- заборонити Укрпатенту здійснювати публікації будь-яких відомостей щодо торговельної марки, зареєстрованої за свідоцтвом України НОМЕР_1, в офіційному бюлетені «Промислова власність» та реєструвати договори про відчуження Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.) прав за торговельну марку, зареєстровану за свідоцтвом України № НОМЕР_1;
		- заборонити Укрпатенту повідомляти Міжнародне Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про передачу прав або відмову Вей Лея від міжнародної реєстрації № НОМЕР_4 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
		- заборонити ТОВ «Атамі» передавати будь-якій особі або особам право на використання (видавати ліцензії/субліцензії, укладати договори франчайзингу (комерційної концесії)) торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованої за свідоцтвом України НОМЕР_1, та міжнародної реєстрації НОМЕР_4 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		Заяву мотивовано тим, що передання Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.) та Вей Лей прав на спірні торговельні марки третім особам призведе до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/4724/21 (суддя Марченко О.В.) заяву Miniso Hong Kong Limited про забезпечення позову у справі №910/4724/21 задоволено повністю (а.с. 241, т.  2).
		Судове рішення мотивоване тим, що передача Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (Дунгуань Усупсо Трейдінг Ко., Лтд.) та індивідуальним підприємцем Вей Леєм прав на торгівельні марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 і міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв`язку із наявністю нового власника торгівельних марок, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав. Вказане, на переконання місцевого господарського суду, свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №  910/4724/21, ТОВ «Атамі» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Miniso Hong Kong Limited відмовити у повному обсязі.
		Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/4724/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №  910/4724/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4724/21 за заявою Miniso Hong Kong Limited про забезпечення позову за позовом Miniso Hong Kong Limited до ДП «Український інститут інтелектуальної власності», Dongguan Usupso Trading Co., Ltd., індивідуального підприємця Вей Лея та ФОП Деменєва Юрія Олександровича про визнання недійсними свідоцтва України НОМЕР_1 і міжнародної реєстрації НОМЕР_4, заборону здійснення будь-якого використання позначень «ІНФОРМАЦІЯ_1» та зобов`язання вчинити певні дії; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ «Атамі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №  910/4724/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/4724/21.
		16.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4724/21 з Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі №  910/4724/21 клопотання ТОВ «Атамі» задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №  910/4724/21; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги ТОВ «Атамі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі № 910/4724/21 призначено на 22.09.2021.
		20.09.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Miniso Hong Kong Limited (Мінісо Гонконг Лімітед) надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просить суд, апеляційну скаргу ТОВ «Атамі» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №  910/4724/21 - без змін.
		22.09.2021 у судове засідання з`явилися представники ТОВ «Атамі» та Miniso Hong Kong Limited (Мінісо Гонконг Лімітед).
		У судове засідання 22.09.2021 не з`явилися представники ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (відповідача-1), Dongguan Usupso Trading Co., Ltd. (відповідача-2), індивідуального підприємця Вей Лея (відповідача-3) та ФОП Деменєва Юрія Олександровича (відповідача-4), про причини нез`явлення суд не повідомили.
		Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
		Так, матеріали справи № 910/4724/21 містять докази надіслання процесуальних документів усім учасникам справи.
		Крім того, враховуючи те, що явка відповідачів 1-4 обов`язковою не визнавалась, а також те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи у присутності представника скаржника та позивача.
		Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «Атамі» підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
		Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
		Згідно із статтею 137 ГПК України позов забезпечується: 1)  накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.
		При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
		Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		З огляду на аналіз вказаних положень закону заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову є обов`язковим.
		Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS №  005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
		За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії»), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
		Отже, у розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 14.06.2018 по справі №  910/361/18 та від 25.06.2018 у справі № 910/1038/18.
		Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав та доказів для забезпечення позову та, зокрема, існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду з огляду на наступне.
		Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду.
		Крім того, місцевим господарським судом не взято до уваги, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону. У зв`язку з цим, суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в результаті застосування відповідних заходів, зокрема, відповідачів 1 -4, адже заборона таких дій, в результаті може призвести до понесення відповідачами значних збитків.
		Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги доводи позивача щодо існування необхідності у забезпеченні позову, оскільки позивачем не доведено існування реальних та умисних дій вчинених відповідачами, направлених на ухилення від виконання можливого рішення у справі. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Крім того, слід окремо зазначити, що факт ухилення відповідачів від виконання зобов`язань чи неналежного його виконання не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
		Підсумовуючи, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, всупереч положенням статей 76-79 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, не надав суду доказів, що невжиття заходів, про які просить позивач, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
		Відтак, оскаржувана ухвала про забезпечення позову, як і подана позивачем заява про забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Атамі» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №  910/4724/21 - скасуванню.
		Керуючись ст.ст. 240, 255, 267-271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атамі» задовольнити.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №  910/4724/21 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити Hong Kong Limited у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №  910/4724/21.
		3. Справу № 910/4724/21 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
		4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		 
		Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено та підписано - 28.09.2021.
		 
		Головуючий суддя                                                            Б.В. Отрюх 
		 
		Судді                                                                                Б.М. Грек
		 
		                                                                                С.В. Сотніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...